25 червня о 17:00Вебінар: Онлайн-тести: цікава форма роботи на інтегрованому уроці

Краєзнавча робота на тему "Природно-заповідний фонд Новосанжарського району"

Про матеріал
Краєзнавчий матеріал "Природно-заповідний фонд Новосанжарського району", доцільно використовувати на уроках географії у 8 класі під час вивчення теми "Географія своєї області", де ууні знайомляться з природою, населенням, господарством рідного краю.
Перегляд файлу

 

          ПРИРОДНО - ЗАПОВІДНИЙ ФОНД

      НОВОСАНЖАРСЬКОГО РАЙОНУ

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ1. ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД НОВОСАНЖАРСЬКОГО РАЙОНУ: ІСТОРІЯ Й ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА...........................6

РОЗДІЛ 2. ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ОКРЕМИХ ОБЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ............................................................9

2.1. Малоперещепинський ботанічний заказник................................................12

2.2. Зачепилівський ботанічний заказник...........................................................13

2.3. Новосанжарський ландшафтний заказник...................................................14

2.4. Ревазівський гідрологічний заказник...........................................................15

2.5. Шедіївський гідрологічний заказник............................................................16

2.6. Загальнозоологічний заказник «Сьомківщина»..........................................17

2.7. Мазанківський загальнозоологічний заказник............................................18

2.8. Загальнозоологічний заказник «Середній»..................................................19

2.9. Етмологічний заказник «Тетянин гай».........................................................20

2.10. Ботанічна пам’ятка природи «Парк Перемоги»........................................21

2.11. Ботанічна пам’ятка природи «Вовчі гори»................................................22

2.12. Рудні піски – геологічна пам’ятка природи...............................................23

ВИСНОВОК.........................................................................................................24

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                       ВСТУП

     Актуальність теми дослідження. Одним з ефективних заходів охорони довкілля є заповідання. Більш як 100 років минуло з часу започаткування активної форми збереження й відтворення незайманих ландшафтів в Україні.

     Правова охорона природно-заповідного фонду опирається в першу чергу на  Закон України «Про природно-заповідний фонд України».

     Закон України «Про природно-заповідний фонд України» визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів. 
     Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього середовища.

     У зв'язку з цим законодавством природно-заповідний фонд Новосарнжарщини  охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. 

     Мета і завдання дослідження.

     Головною метою роботи є вивчення природно-заповідного фонду Новосанжарського району, його історії розвитку та об’єктів.

     Для досягнення зазначеної мети були сформульовані та вирішені наступні завдання:

- дослідити динаміку функціональної та територільної структур територій та обєктів природно-заповідного фонду;

- створення фотоальбому природно-заповідних територій району.

     Об’єктом дослідження є природні і антропогенні ландшафти та об’єкти природно-заповідного фонду Новосанжарського району Полтавської області.

     Предметом дослідження є еколого-географічний аналіз особливостей обєктів ПЗФ Новосанжарського району.

     Методи дослідження. В процесі наукового пошуку використані: системний підхід, історико-географічний, порівняльний, картографічний, статистично-порівняльні методи.

     Наукова новизна отриманих результатів.

1. Виділено основні етапи природодослідження і природозаповідання на території Новосанжарського району Полтавської області та встановлено головні етапи формування і розвитку територій та об’єктів природно-заповідного фонду району.

     Практичне застосування отриманих результатів. Висновки дослідження можуть бути використані для розробки схеми формування і розвитку регіональної екологічної мережі, розробки регіональної програми оптимізації природокористування та поліпшення природних умов життєдіяльності населення.

     Теоретичні і методичні положення, а також практичні результати використовуються у навчальному процесі при викладанні предметів природничого циклу в загальноосвітніх навчальних закладах району.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД НОВОСАНЖАРСЬКОГО РАЙОНУ: ІСТОРІЯ Й ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА.

     Початком розбудови заповідної мережі в Новосанжарському районі можна вважати 1937 рік. Саме в цьому році, рішенням Харківського облвиконкому від 23 лютого, було оголошено заповідником обласного значення Малоперещепинське болото. Воно було типовим для лівобережного Лісостепу галофітним болотом з досить унікальною і самобутньою флорою і фауною. Багато зусиль для організації цього заповідника доклав С.О. Іллічевський.

     Нові природно-заповідні території на Полтавщині було створено у 60-ті роки. Зокрема, у Новосанжарському районі був віднесений до ботанічної памятки місцевого значення парк відпочинку «Перемога» у смт Нові Санжари (1969 рік).

     Робота по створенню заповідників продовжувалася і 70-х роках. Так, в кінці 70-х було створено Ревазівський гідрологічний заказник та геологічну памятку природи «Рудні піски».

     З 1990 років почався новий етап у розвитку заповідної справи, який передбачав оптимізацію природно-заповідної мережі шляхом поповнення новими різноманітними за призначенням, цінними природними об’єктами, в першу чергу, поліфункціональними, які б повною мірою забезпечили охорону, відновлення та використання рослинного і тваринного світу.

     Сучасна природно-заповідна мережа Новосанжарського району включає тринадцять обєктів загальною площею 5213,2 га, що складає 4,1 %  від

загальної площі району при середньому показнику по Полтавській області 4,3 %  .

      У заповідній мережі району представлено сім категорій природно-заповідних обєктів:

а) заказники:

- 2 ботанічні: «Малоперещепинський» та «Зачепилівський»;

- 2 ландшафтні: «Новосанжарський» та «Маячківський»;

- 3 загальнозоологічні: «Середній», «Мазанка» та «Сьомківщина»;

- 2 гідрологічні: «Ревазівський»та «Шедієво»;

- 1 ентомологічний: «Тетянин гай».

б) 3 памятки природи:

- 2 ботанічі: парк відпочинку «Перемога» та «Вовчі гори»;

- 1 геологічна: «Рудні піски».

     При цьому Малоперещепинський ботанічний заказник є об’єктом загальнодержавного значення, усі інші - об’єктами місцевого значення.

     На заповідних територіях зберігається й охороняється різноманіття тваринного і рослинного світу, притаманне природним екосистемам центральної степової частини Полтавщини, а також рідкісні види рослин, тварин і комах.

 

 

 

 

 

 

 

Території та об'єкти природно-заповідного фонду місцевого значення

16.НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОН (об'єктів - 12, площа - 4573,2 га)

№ п/п

Назва об’єкта

Категорія

Площа (га)

Місцезнаходження заповідного об’єкту

Постанова, рішення, згідно якої створено даний об’єкт

1

Новосанжарський

Заказник ландшафтний

1112

Новосанжарське лісництво, кв.1-4,6,11,13,15-25,42

Рішення облради від 27.10.94р.

2

Маячківський

Заказник ландшафтний

1436,3

с.Велика Маячка, правий берег р.Оріль, Новосанжарське лісництво, кв.36-41

Рішення облради від 27.10.94р., Рішення облради від 14.01.02р.

3

Зачепілівський

Заказник ботанічний

826,8

околиця с.Зачепилівка

Рішення облради від 27.10.94р. Рішення облради від 14.01.02р.

4

Середній

Заказник загальнозоологічний

130,7

с.с.Судівка, Лелюхівка, Назаренки

Рішення облради від 15.08.03р.

5

Ревазівський

Заказник гідрологічний

300

с.Руденківка

Рішення облвиконкому №473 від 16.11.79р.

6

Шедієво

Заказник гідрологічний

273

с.Шедієве

Рішення облвиконкому №74 від 17.04.92р.

7

Парк відпочинку

Пам'ятка природи ботанічна

3,4

смт.Нові Санжари

Рішення облвиконкому №329 від 22.07.69р.

8

Рудні піски

Пам'ятка природи геологічна

0,5

с.Кунцеве - південна околиця, Новосанжарське лісництво, кв.48(вид.1)

Рішення облвиконкому № 437 від 16.11.79р.

9

Мазанка

Заказник загальнозоологічний

191,7

між с.с.Кунцеве та Балівка

Рішення облради від 23.03.05р

10

Вовчі Гори

Пам'ятка природи ботанічна

11,9

східна околиця с.Лелюхівка

Рішення облради від 23.03.05р.

11

Сьомківщіна

Заказник загальнозоологічний

275,0

заплава р. Різничка разом з прилеглою до неї системою заплавних озер в районі сіл Грекопавлівка, Дмитренки, Полузір’я та Білоконі

Рішення облради від 06.09.07р.

12

Тетянин гай

Заказник ентомологічний

11,9

заплава р. Ворскла в районі с. Клюсівка та смт. Нові Санжари

Рішення облради від 06.09.07р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ОКРЕМИХ ОБЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ.

2.1. Малоперещепинський ботанічний заказник

     Малоперещепинський ботанічний  заказник загальнодержавного значення, розташований в околицях сс. Манківка та Мала Перещепина в заплаві р. Тагамлик (рис.1.). Площа -  640 га.

     Гідрологічна та біологічна цінність великого болота, яка полягає в унікальності та самобутності флори і фауни Великого болота, відмічалася вченими ще з 20-х років ХХ століття. Протягам кількох десятиріч тваринний світ болота вивчав відомий полтавський натураліст М.І. Гавриленко. Саме ним у 20-х роках минулого століття зроблені і перші ботанічні находки. Чимало зусиль для організації тут заповідника доклав відомий полтавський ботанік С.О. Іллічевський, який вивчав флору болота.

     Територія заказника розміщується в солончаковій улоговині геологічного походження і являє собою обводнену ділянку заплави р. Ворскла на уступі борової тераси. Вона зайнята галофітним, типовим для Лівобережного Лісостепу болотом, із добре збереженою флорою та фауною.

     У центральній частині болота на глибині від 1 до 2,5 м монодомінантні зарості утворює очерет звичайний. У периферійній частині болота, де глибина сягає 10-15 см, у складі угруповань переважає бульбокомиш морський, який виступає індикатором засолення води. Поряд із ним на обводнених ділянках домінує солелюбна куга Табернемонтана. На дещо сухіших ділянках, де вода тільки вичавлюється, виявлені укгруповання тризубців морського то болотного, осок видовженої та лисячої.

     Невеликі за площею периферійні ділянки заказника, де засолення майже не відчувається, мають інший характер рослинного покриву із типовими болотними видами: осоками омською та пухирчастою, рогозом широколистим, куничником сіруватим, кугою озерною, півником болотним.     У периферійний частині таких боліт часто зустрічаються регіонально рідкісні види: перестач прямостоячий, вовче тіло болотне, верба розмаринолиста, які мають бореальне походження. У периферійній частині одного з таких боліт, на межі із сосновими насадженнями сформовані зеленомохові угруповання з політрихуму звичайного та ялівцевого. Серед цього покриву виявлені поодинокі екземпляри лікоподієли заплавної (єдине місцезнаходження в Полтавській області) та плауну булавовидного. Однак екземпляри цих рідкісних видів виявлені у пригніченому стані, що пов’язане із підсушуванням ділянки внаслідок коливання рівня грунтових вод та конкуренції з боку мохів.

     На плесах болота розвинена водна рослинність із різним проективним покриттям. Скупчення часто утворюють багатокорінник, ряска мала, рідше триборозенчаста, жабурннк звичайний. На окремих ділянках болота виявлені рідкісні ценози сальвінії плаваючої та латаття білого, занесених до Зеленої книги України.На мілководдях знайдені альдрованда пухирчаста – релікт третинного періоду та пухирник звичайний – комахоїдні рослини, які пристосувались до виживання в умовах слабкого нітратного живлення.

     Показники фауністичної різноманітності водно-болотних ділянок не поступаються ботанічним і навіть перевищуть їх. Так, хребетні гідрофільного комплексу представлені 93 видами. Особливо багата орнітофауна цих біотопів, що містить тільки типових 84 види, з яких 43 перебувають тут в гніздовий сезон

     Але особливо грандіозне видовище являє Малоперещепинське болото в сезони міграцій. В цей час тут зупиняється для відпочинку та живлення безліч птахів: скопища гусей – сірого, білого великого і малого. Іноді нараховується десятки тисяч особин. Тут можна побачити сотені зграїкачок та різноманітних куликів.

      Ссавці водно-болотних угідь заказника представлені такими видами: кутора звичайна, ондатра, єнотовидний собака, видра.

     Типові земноводні боліт представлені двома стандартними видами – жабою озерною та джерелянкою червоночеревною, а рептилії – вужемзвичайним та черепахою болотною.

     По периферії болота розміщуються ділянками галофітних лук, які характеризуються специфічним видовим складом рослин. Домінантами цих лук виступають костриця східна, ситник Жерарда, осока розсунута, покісниця розставлена. Із різнотравя основне флористичне ядро утворюють кульбаба бессарабська, скорзонера дрібноквіткова, солончакова айстра звичайна. У нижніх підярусах травостою звичайними є молочка приморська, подорожник Корнута. На вологих ділянках серед галофільної рослинності подекуди зустрічаеться лучно-болотна орхідея – зозулинець болотний, яка витримуе помірне засолення.

     На підвищених ділянках, де концентрація солей більша внаслідок інтенсивного випаровування води із верхніх грунтових горизонтів, виявлені ценози із подорожником тонкоколосим, кермеком замшевим, осотом їстівним, золототисячником звичайним, стелюшком морським, содником простертим, солонцем трав’янистим, які репрезентують солончакову рослинність.

     Флористичну цінність заказника складають 3 види, занесені до Червоної книги України, 6 – регіонально рідкісних та 5 – малопоширених.

     Лучно-степовий фауністичний комплекс, як завжди, значно бідніший за водно-болотний і нараховуе до 37 видів хребетних. Серед них птахи представлені 28 видами, в тому числі 19 можна зустріти і у гніздовий сезон. Найбільш чисельним серед останніх бувають чекай луговий, плиска жовта та вівсянка очеретяна. Середньочисельними гніздовими птахами цих біотопів є

чайка, травник, бджолоїдка звичайна, жайворонок польовий, синьошийка, кобилочки річкова та цвіркун, плиска жовтоголова. До малочисельних видів належать куріпка сіра, перепел, деркач, сова болотна, жайворонок чубатий, чекан чорноголовий, камянка  звичайна та поросянка.

     На сухих засолених ділянках виявлено цікаві види, які є рідкісними для України і Полтавщини – тхір степовий, хом’ячок сірий та сліпак звичайний. Із земноводних тут можна зустріти типову для цих біотопів ропуху зелену та евритопну часничницю звичайну. Крім досить звичайної ящірки прудкої, на прилеглих до сосняків лучних ділянках можна натрапити на ящірку різнокольорову. Фауну заказника значною мірою доповнюють хребетні розташованого неподалік лісового комплексу (77 видів), а також евритопні (17 видів) та синантропні (16 видів) форми, які бувають на території заказника випадково, або здебільшого використовують її з метою живлення (наприклад лось, кабан, козуля, борсук, горностай, вушан звичайний, вовк та багато інших.)

     Всьго на території заказника було відмічено 240 видів хребетних, в тому числі птахів – 188, ссавців – 36, плазунів – 6 та земноводних – 10 видів Таким чином, Малоперещепинське болото характеризується високими показниками флористичної, ценотичної та фауністичної репрезентативності.

Рис.1. Малоперещепинське болото

 

2.2. Зачепилівський ботанічний заказник

     Зачепилівський ботанічний заказник розташований на околиці села, на межі Новосанжарського та Кобеляцького районів (рис.2.). Лучна ділянка, що прилягає до лісу на лівому березі р.Ворскла. Обстежувався О.М.Байрак у 1993 р. Площа – 826,8 га.

     У флористичному відношенні найбільш цінна ділянка зволожених луків, що межує з лісовим масивом. Тут домінують угруповання рябчика малого, включеного до Червоної книги України. Супутниками є шолудивник Кауфмана, занесений до регіональногь списку; рястка Фішера. На більш сухих ділянках луків ростуть тонконінг бульбистий, костриця несправжньовеча, із різнотрав’я – китятки звичайні та подільські.

Рис.2. Зачепилівський ботанічний заказник

 

 

2.3. Новосанжарський ландшафтний заказник

     Новосанжарський ландшафтний заказник розташований у північній частині району, на лівому березі р. Ворскла (рис.3.). Обстежувався О. Байрак, Т. Кондратенко, О. Гостудимом, І. Коротченко в 1994 р. Площа – 1112 га.

     На боровій терасі р. Ворскла ростуть піввікові соснові ліси, насаджені з метою закріплення пісків. Трав’яний покрив представлений злаками – куничник наземний, осока колхідська. На піщаних ділянках зустрічаються також полин австрійський, цмин пісковий, очиток їдкий, нечуй-вітер волохатенький. З рідкісних видів, включених до Червоної книги України – півники борові, таволга звіробієлиста, горицвіт весняний.

     З тварин найхарактерніші – білка, заяць сірий, босук, тхір лісовий, куниці, лось, козуля, свиня дика. З птахів – зяблик, вівсянка звичайна, щеврик лісовий, синиця велика, мухоловка сіра, жайворонок лісний, повзик, сойка, крук, дятел великий строкатий і середній. Зрідка – чеглок. Виявлено гнізда могильника, великого підорлика, змієїда, включених до Червоної книги України.

Рис.3. Новосанжарський ландшафтний заказник

2.4. Ревазівський гідрологічний заказник

     Ревазівський гідрологічний заказник розташований на південно-східній околиці с. Руденківка (рис.4.). Серед місцевого населення  відомий як Горобцівське болото. Обстежувався В. Осадчим та Д. Івашиним. Площа – 300 га.

    Водноболотні угіддя відіграють роль стабілізатора клімату, регулятора грунтових вод, є місцем гніздування водоплавних птахів.

     По краях болотного масиву зростають прибрежноводні рослини – очерет звичайний, рогіз широколистий. З водних поширені – кушнир темно-зелений, ряска мала й триборозенчаста, жабурник звичайний, елодея канадська, рдесник плаваючий, різак водяний, пухирник звичайний (занесений до регіонального списку). Тваринний світ представлений ондатрою, різноманітними видами водоплавних птахів. Зафіксовано гніздування лебедя-шипуна.

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.4. Ревазівський гідрологічний заказник

2.5. Шедієвський гідрологічний заказник

     Шедієвський гідрологічний заказник розташований біля села в заплаві р. Оріль (рис.5.). Площа – 273 га.

     Водноболотні угіддя – місце гніздування сірого журавля, занесеного до Червоної книги України, та лебедя-шипуна, включеного до регіонального списку.

     Даний заказник є стабілізатором клімату, регулятором грунтових вод і водного режиму річки.

     Серед спеціалізованих заказників по охороні фауни або окремих її компонентів можна назвати загальнозоологічні та ентомологічні заказники.

Рис.5. Шедієвський гідрологічний заказник

 

 

 

2.6. Загальнозоологічний заказник  «Сьомківщина»

     Загальнозоологічний заказник «Сьомківщина» розташований у заплаві р. Різничка разом з прилеглою до неї системою заплавних озер у районі с. Грекопавлівка, Дмитренки, Полузір’я та Білоконі (рис.6.). Обстежувався А. Подобайло, Я. Дебелим. Площа – 275 га.

     Виявлено 14 видів ссавців, 144 види птахів, 4 види плазунів, 7 видів земноводних, 9 видів риб.

     Із ссавців – заєць сірий, козуля, лисиця.

     З птахів – деркач, включений до Міжнародної Червоної книги та Європейського Червоного списку, сиворакша, лебідь-шипун – регіонально рідкісні види. Під час сезонних міграцій – журавель сірий, занесений до Червоної книги України. Зафіксовано ряд рідкісних видів комах – махаон, подалірій, поліксена, ведмедиця Гера, жук-олень, вусач земляний хрестоносець (Червона книга України), богомол звичайний (регіонально рідкісний вид). На території заказника існує повночленна популяція зозулинця болотного, включеного до Червоної книги України (рис.6.).

Рис.6. Зозуленець болотний

2.7. Мазанківський загальнозоологічний заказник

     Мазанківський загальнозоологічний заказник розташований між сс. Кунцеве та Балівка (рис.7.). Обстежувався А. Подобайло, П. Романенко, О. Мізгарьовою. Площа – 191, 7 га.

     Територія заказника – лучні ділянки із системою заплавних водойм р. Ворскла. Виявлено 14 видів ссавців, 144 види птахів, 4 види плазунів, 7 видів земноводних, 9 видів риб та 89 видів комах.

     Загальнопоширені види тварин – свиня дика, козуля, лисиця, заєць сірий.

     Рідкісні види птахів – деркач (включений до Міжнародної Червоної книги та Європейського Червоного списку), сиворакша, лебідь-шипун – регіонально рідкісні види.

     Серед земноводних – квакша, жаба гостроморда.  З плазунів – ящірка прудка. Комахи представлені рідкісними видами – махаон, подалірій, поліксена, ведмедиця Гера, жук-олень.

     З рослин – сальвінія плаваюча, зозулинець болотний (занесені до Червоної книги України). Виявлено 5 видів лишайників; у т.ч. еверія дубова – індикатор чистоти повітря.

Рис.7. Загальнозоологічний заказник «Мазанка»

2.8. Загальнозоологічний заказник «Середній»

     Загальнозоологічний заказник «Середній» розташований неподалік сс. Судівка, Лелюхівка та Назаренки в заплаві р. Ворона.

     На території заказника виявлено 143 види птахів. Можна відзначити деркача (включений до Міжнародної Червоної книги та Європейського Червоного списку), сиворакша (регіонально рідкісний вид). Територія заказника є важливим елементом міграційних шляхів ряду червонокнижних видів – журавля сірого (рис.8.), шуліки рудого.

     Етномофауна представлена рідкісними видами: махаон, подалірій, поліксена, жук-олень, вусач земляний хрестоносець, включеними до Червоної книги України; богомол звичайний – занесений до списків регіонально рідкісних видів.

     Ссавці представлені козулею, лисицею, зайцем сірим, бобром річковим, який є рідкісним на території Полтавщини. Зростає зозулинець болотний, занесений до Червоної книги України.

Рис.8. Чорний  лелека

 


2.9. Ентомологічний заказник «Тетянин гай»

     Ентомологічний заказник «Тетянин гай» розташований в заплаві р. Ворскли в районі с. Клюсівка та смт Нові Санжари. Обстежувався А.Подобайлом, Я.Дебелим. Площа – 11, 9 га.

     Багата етнофауна заказника включає рідкісні види – махаон, подалірій, поліксена, жук-олень, вусач земляний хрестоносець (занесені до Червоної книги України), богомол звичайний (рис.9.), (включений до списку регіонально рідкісних видів).

     На гніздуванні зафіксовано 55 видів птахів, серед яких сорокопуд-жулан, кропив’янка рябогруда та сіра, синиця велика та блакитна, повзик, дрізд чорний та співочий, сорока.

     На території наявні три озера, що сформувалия в старому руслі р. Ворскла. На них – угруповання глечиків жовтих, занесених до Зеленої книги України. Озера по периметру заросли широколистяними породами дерев. У підліску глід звичайний, шипшина.


Рис.9. Богомол

 

2.10. Парк відпочинку «Перемога»      

     Ботанічна памятка природи парк відпочинку «Перемога» розташована у центральні частині селища Нові Санжари (рис.10.). Обстежувався В. Осадчим та Д. Івашиною. Площа – 3,4 га.

     Парк було закладено в кінці ХІХ – поч. ХХ століття на місці лісового масиву.

     Рельєф парку нерівний, з вибалками. Насадження складаються з дуба звичайного, кленів, тополь, лип, шовковиці, робінії звичайної, берези бородавчастої, в’язів. Парк має водоохоронне, естетичне та рекреаційне значення.

Рис.10. Парк «Перемога» - ботанічна пам’ятка природи

 

2.10.  Ботанічна памятка природи «Вовчі гори»

     Ботанічна памятка природи «Вовчі гори» (рис.11,12), розташована на східній околиці села Лелюхівка. Обстежувалася Я. Дебелим, О. Сенчило, А. Подобайло. Площа – 11,9 га.

     Це ділянка степових біоценозів із популяцією ковили волосистої, занесеної до Червоної книги України. На гніздуванні зафіксовані птахи, типові для відкритих просторів – жайворонок польовий, включений до регіонального списку, плиска жовта. Як  місця для збору корму цю територію використовує лунь польовий, занесений до Червоної книги України.

 

Рис.11,12. Вовчі гори - ботанічна памятка природи

 

 

 

 

2.11. Рудні піски

     Рудні піски – це геологічна мінеролого-петрографічна памятка природи (рис.13.),  розташована на південній околиці с. Кунцеве, на правому березі р. Ворскла. Площа – 0,5 га.

     Під червоно-бурими та строкатими глинами потужністю 2,5 м відслонюються породи полтавської серїї (згори донизу):

а) пісок сірий з вохристими плямами, кварцовий, дрібнозернистий, глинистий (1,3 м);

б) глина світло сіра, щільна, піщаниста з дендритами та бобовинами гідроксидів марганцю (2,0 м);

в) пісок кварцовий тонко, дрібно і середньозернистий, внизу з лінзоподібними прошарками сірої глини (5,5 м);

     Піски полтавської серії містять цінні й рідкісні мінерали рутил і циркон. Зустрічається викопна фауна.

Рис.13. Рудні піски- мінеролого-петрографічна памятка природи

                                   ВИСНОВОК

     Зміни природного середовища під дією природних та антропогенних впливів, погіршення загальної екоситуації визначили необхідність виконання завдань, спрямованих на збереження природи. Насамперед, це збереження наявного ландшафтного та біотичного різноманіття.

    Для території Новосанжарського регіону забезпечення збереження біорізноманіття та стійкого розвитку є надзвичайно актуальним.

    Сучасна природно заповідно мережа Новосанжарського району включає дванадцять обєктів загальною площею 5213,2 га, що складає 4,1 %  площі природно-заповідних територій від загальної площі району. Цей показник наближений до середньорайонного значення показника заповідності території (4,3 %).

  а) заказники:

- 2 ботанічні: «Малоперещепинський» та «Зачепилівський»;

- 2 ландшафтні: «Новосанжарський» та «Маячківський»;

- 3 загальнозоологічні: «Середній», «Мазанка» та «Сьомківщина»;

- 2 гідрологічні: «Ревазівський»та «Шедієво»;

- 1 ентомологічний: «Тетянин гай».

 б) 3 памятки природи:

- 2 ботанічі: парк відпочинку «Перемога» та «Вовчі гори»;

          - 1 геологічна: «Рудні піски».

     На заповідних територіях зберігається й охороняється різноманіття рослинного й тваринного світу, притаманне природним екосистемам степової частини Полтавської області.

     Проводиться робота в напрямку розвитку екологічного туризму,але цей напрям потрібно постійно вдосконалювати та займатися кадровими питаннями – потрібні висококваліфіковані спеціалісти в напрямку природо-охоронної діяльності.

 

                      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 1. Андрієнко Т.Л. Система категорій природно-заповідного фонду України та питання її оптимізації.- К.: Фітоцентр, 2001.- 60 с.

2. Байрак О.М., Стецюк Н.О. Атлас рідких і зникаючих рослин Полтавщини.- Полтава: Верстка, 2005.- 270 с.

3. Байрак О.М., Самородов В.М., Панасенко Т.В. Парки Полтавщини: історія, сучасний стан дендрофлори, шляхи збереження та розвитку.- Полтава: Верстка, 2007.- 276 с.

4. Балабай В.І. Що відноситься до природно-заповідного фонду Полтавщини? //Наш рідний край.- Вип. 5.- Полтава, 1990.- С.3-13.

5. Булава Л.М. Географія своєї області. Полтавщина.- Полтава: Оріяна, 2004.- 28 с.

6. Булава Л.М. Природні ландшафти. Фізико-географічне районування// Полтавська область.Географічний атлас.- К.: ТОВ «Видавницто «Мапа», 2004 .- С. 10.

7. Еталони природи Полтавщини: розповіді про заповідні території/ за ред О.М. Байрак.- Полтава: Верстка, 2003.- 212с.

8. Заповідна краса Полтавщини.- Полтава: ІВА «Астрея», 1986.- 188с .

9. Новосанжарський район // Географчна енциклопедія України. Т.2.- К.: УРЕ, 1992.- С.431-432.

10.Полтавська область: географічний атлас.- К.: Мапа, 2004.-20 с.

 

 

1

 

doc
Додано
12 червня
Переглядів
22
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку