Краса і багатство української мови.

Тема. Краса і багатство української мови.

Мета уроку: осмислити цінності рідної мови як найдорожчого скарбу, розкрити її красу і багатство, звернути увагу на її мелодійність тa милозвучність; розвивати спостережливість, логічне мислення, прагнення шукати істину, відстоювати свої погляди

та судження.Виховувати любов до рідної мови як скарбниці духовності нашого народу, національну гідність.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: таблиця «Основні особливості української мови», картки, кросворд, поетичні твори, квітка запитань.

Епіграф: Українське слово,

                 Ти частка тих, хто вже померли,

                 кров живуща, як жага нетлінна,

                 Безсмертне і величне, як Говерла,

                 Багаття і дзвінке, як Україна

                                                            (Д.Луценко)

ХІД УРОКУ

1.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ.

Слово вчителя.

- Доброго дня, шановні друзі. Рада вітати всіх на засіданні клубу «Погляди і

факти». Нещодавно менi до рук потрапила збірка поезії «Диво калинове», в якому мою

увагу привернув вірш Сергія Плачинди «Ода мові». Тож прослухаємо уривок з цієї

поезії і спробуймо дати відповідь на таке запитання:

-Чому цей вірш увійшов до збірки з такою дивною, прекрасною назвою?

 -  Коло думок.

(Учні висловлюють свої міркування на основі вправ вступного уроку, заздалегідь

підготовлених поезій та висловів про мову.)

    “Дивом калиновим” називаємо ми нашу мову, бо українська мова належить до найбільш красивих, милозвучних, багатих і розвинених мов у світі. А в своїй поезії С.Плачинда і доводить думку про те, що наша мова найпрекрасніша: вона ясна й повноголосна, мінлива і плинна, невмируща і нетлінна.

     Не можна ходити по рідній землі, жити в Україні і не зачаровуватись

витонченою красою рідної мови.

    Є мови, що своїм чарівним звучанням здобули світову славу та наймиліша й найдорожча для людей її рідна мова.

    Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і краси, життєдайна, невмируща, безконечна й мільйоноголоса такі епітети використовує автор, аби висловити синівську любов до рідної мови, аби показати її багатогранну красу і багатство.

II ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ.

     -Шановні  учні! Сьогоднішнє засідання клубу «Погляди і факти» присвячена

темі «Краса та багатство української мови». Тема засідання не є абсолютно новою.

Цієї проблеми так чи інакше доводилось не раз торкатися на уроках мови та літератури раніше, аби довести, що наша мова - основа основ духовної культури нашої нації і що тільки вона повинна бути рідною для кожного, хто вважає себе приналежним до української нації. Гірко й прикро, але проблема захисту рідної мови, її відродження залишається актуальною.

III. ОСВОЄННЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ.

Три проблемних питання «Чому?»

        Чому мовній проблемі в Україні завжди надавалось і надається винятково важливого значення?

Учень-лінгвіст (заздалегідь підготовлений).

     -Державність української мови набула законодавчої сили. Здавалося б, вона

поверне мові її природну роль, силу і престиж, повністю забезпечить її право на життя

в усіх сферах, на всіх рівнях. Та ні! Нам продовжують приписувати хворобу

національної меншовартості, зневажаючи українське слово. А може, й ми причетні до

цієї зневаги? Адже велика частина населення України мислить і розмовляє чужою

мовою або взагалі суржиком, значить, ці люди поступово перестають бути самими

собою. У хаосі невихованості й безкультур’я вони цураються багатства рідної мови послуговуючись суржиком та молодіжним сленгом.

    Чому?

Учень. - Причиною вживання молоддю жаргонних слів та суржику є прагнення

не відрізнятися від однолітків, бажання бути сучасними, а також недосконале

володіння українською мовою, вплив оточення і вулиці, духовна бідність вплив

русифікації минулих років.Вони навіть не задумуються над тим, що цим самим забруднюють рідну мову, зневажають нашу націю, нашу культуру. Ми забуваємо, що ми — українці.

(Учень-поет читає вірш В.Баронова «До українців».)

ДО УКРАЇНЦІВ

                                  Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,

Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:

         Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,

                                  Коли ми, українці, забули, що ми – українці?

                                  І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,

                                  І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в'ється,

                                  І що ми на Вкраїні - таки український народ,

                                  А не просто населення, як це у вітах дається.

                                  I що хміль наш - у пісні, а не у барилах вина.

            І що щедрість - в серцях, а не лиш у крамничних вітринах.

                                  І що є у нас мова, і що українська вона,

                                  Без якої наш край - територія, а не Вкраїна...

     - Чому без мови наш край - територія,а не Вкраїна?.. 

     - Коли, в які часи забулися ми наше ім'я - українці?

      Учень-історик. - Може, тоді, коли заборонялася наша мова і культура, чи тоді,

коли закривали школи, чи тоді, коли знищена Сiч?

      Чи вже у наше сьогодення, коли люди змушені їхати за кордон заробляти гроші?

Але хіба можна забути материнську мову? Наше українське слово, хоча і вмирало з

голоду, і бідувало, переслідувалось і заборонялось, але вистояло і відродилося, і

продовжує зачаровувати серця багатьох. Йому потрібно лише вогонь любові і духовна

міць, бо рідне мова є невід'ємною частиною України-матінки, голосом українського

народу.

Вона, як зоря пурпурова,

Що сяє з небесних висот,

      I там, де звучить рідне слово

Живе український народ

Учень-поет.- Тож бережімо рідну мову, шануймо, дбаймо про її чистоту і красу.

Не одцурайсь, мій сину, мови -

                                                    У тебе іншої нема.

                                                    Ти-плоть i дух-одне-едине,

     Зі словом батьківським - людина,

Без нього - просто плоть нiма.

                                                    Без мови в світі - нас нема.

      Ого ж ми будемо племенi - - роду,

           Якщо буде в устах наша мова згасать?

      Чи будемо з вами тоді ми народом,

                                                   Як стихне вона в голосах?

                                                   Як стихне вона в голосах?

      Адже душа мого народу болить у рідному слові, оповитому любов'ю, виграненому вічністю; це воно – чисте і щире українське слово – увінчує найтонші поруки дурі народної.

      Це він, український народ, творив і шліфував свою мову, заносячи в мовну

скарбницю переплавлені у ніжній душі, добірні перлини пізнання, почуття, мрії. І її не

можна не любити! Поглянь

…Ой, яка чудова українська мова!

                                                Де береться все це, звідкіля і як?

                                                Є в ній лiс-лісок-лісочок,

пуща, гай, діброва,

                                                бір, перелiсок, чорноліс...

Є iще й байрак.

I така ж розкішна і гнучка, як мрія.

                                                Можна „звідкіля”, „звідки”,

можна і „звідкіль”.

                                               Є у ній хурделиця, віхола, завя,

Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.

Відкритий діалог-дискусія.

1.Ситуативне завдання.

В джерелах слова - душі криниці,

                                                 А рідна мова - як чарівниця.

     Звичайний приклад візьму навмисне,

   Краса ж така в нім, що серце тисне.

      Вчитель -Про що говориться у вірші О.Підсухи «Мова»? Які групи слів за значенням, які словотворення використовує автор для зображення краси і багатства нашої мови?

     Учень-Лінгвіст. Поет у своєму вірші, аби підкреслити красу і багатство нашої мови, використовує:

-споріднені слова: ліс, лісок, лісочок;

-синоніми: пуща, гай, діброва, бір, байрак; хурделиця, віхола, завія, завірюха,

хуртовина, заметіль;

- епітети-означення: чудова, розкішна.

Вчитель-Чому нашу мову називають рідною сестрою пісні? Чому її порівнюють із піснею?

Учень-поет. (наводить вислів П.Тичини.)

“Бо ж наша мова - як чарівна пісня, що вміщає в собі палку любов до Вітчизни, і

ярий гнів до ворогів, і волелюбні душі народнії, і ніжні запахи рідної землі. А пісня -

це найдобріше, найвиразніша мова”

Завдання 2-ої групи. Підберіть образнi вислови до слова „мова”. З чим ми її можемо порівняти?

Відповідь: Мова – сопілка калинова, справжнє диво, діамант пречудовий, диво

калинове, мудра Берегиня, храм високої любові, душа народу, дорогоцінний

скарб, молитва наша і святиня, води цілющої криниця, вільна, як птах, ніжний

цвіт, життя основа, гостра, як меч, лагідна, як мати, вічне джерело.

Завдання 3-ої групи. До слова «говорити» підберіть якнайбільше синонімів.

Відповідь: говорити, казати, розмовляти, бесідувати, гомоніти, кричати,

базікати, язиком плескати, молоти, бубоніти, шепотіти, теревенити,

мовити, булькотіти, патякати, торохтіти,, бурчати, балакати ...

2.Вправа 6 (с.7)

3. Конкурс «Заморочки із бочки». (Робота в парах.)

1-ша група. «Аукціон крилатих слів». Продовжіть прислів'я (Учні одержують картки.)

1. Слово - не горобець...

2. Вiд теплого слова...

3. Сказане слово...

4. Гостре словечко...

5. Слово до слова...

6. Холодним словом...

7. Птаха пізнають по пір'ю, а ...

8. Де сила не може, там...

9. Слово чемне завжди...

2-га група. Омонімічний двобій. Спробуйте розрізнити значення слів за допомогою словосполучень.

Кома, ясен, лава, бал, сходи, три, атлас, мука, діти, потік, справа, ряд.

3-тя група. «Синонімічний хмарочос». Учні по черзі добирають синоніми до слова «гарний».

Відповідь: 1.Гарний. 2.Славний. 3.Хороший. 4.Чарівний. 5.Казковий. 6.Красивий. 7.Прекрасний. 8.Дивовижний. 9.Привабливий. 10.Мальовничий. 11.Незрівняний. 12.Надзвичайний.

4. Міні-проект знань. (Робота в групах.)

1-ша група. Лінгвістичне конструювання думки.

         Проблемне запитання. У чому виявляється краса і багатство нашої мови? Яким чином досягається милозвучність української мови?

          (Учні на основі вище дослідженого, сказаного, користуючись таблицею,

висловлюють свої думки, роблять висновки.)

         Відповідь-довідка. Українська мова зачаровує нас.

1. Перш за все вражає нас її синонімічне багатство, різноманітність слів в переносному значенні.

2. Вона багата прислів'ями, фразеологізмами, приказками, афоризмами, багатство її - у невичерпному запасі слів (близько 150 тисяч).

3. Граматична будова української мови визначається стрункістю і гнучкістю засобів вираження думки.

4. Милозвучність української мови досягається, по-перше, послідовним чергуванням голосних і приголосних звуків, по-друге, відсутністю нагромадження приголосних,

по-третє, перевагою голосних.

5. Дуже розвинене і багате словотворення.

6. Отже,українська мова є однією з найбільш красивих, милозвучних, багатих

і розвинених мов.

2-га група. Скласти відкритий лист сучаснику “Як парость виноградноï лози,

плекайте мову.”

3-тя група. Рекламний ролик. Написати невеличкий твір-рекламу “Вивчайте й Любіть українську мову.”

IV. ПІДСУМОК УРОКУ.

      Гра „Вiльний мікрофон". Учні зривають пелюстки квітки з запитаннями.

Запитання на вибір.

1. Чи цікаво було тобі на уроці?

2. Може, потрібно було, обрати інший вид роботи на уроці?

3. З якими труднощами викнулися на уроці? Що незрозумілого було?

4. Що нового ви довiдались на уроці?

5. Який вид роботи був найважчим?

6. Як ти зрозумів, що таке багатство i kpaca української мови?

7. Що потрібно зробити, щоб наша мова була ще багатушою і ще кращою,

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Диференційовані завдання.

1. Скласти невеличкий твір про красу української мови.

2. Скласти невеличкий вірш ,,Гімн українській мові".

3. Вправа10 (с.8)