Краса і мудрість прислів’їв і приказок як жанрів усної народної творчості.

ТЕМА.Краса і мудрість прислів’їв і приказок як жанрів усної народної творчості.

МЕТА. поглиблювати знання учнів про прислів’я та приказки, пробуджувати в них інтерес до мови, бажання добре володіти нею, вчити дітей бачити красу й силу кожного прислів’я, відчувати в ньому народну душу, правду, звертати увагу на точність і виразність думки; розвивати вміння влучно й дотепно добирати слово, формувати шанобливе ставлення до кмітливості та мудрості нашого народу; виховувати розуміння ролі прислів’їв  та приказок у сучасному світі.

ТИП УРОКУ. вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

     І. Актуалізація опорних знань.

              Бесіда

- Що ви вже знаєте про прислів'я та приказки? 

- Хто є автором прислів'їв та приказок? ? 

- Які ви знаєте прислів'я?

- Прислів'я та приказки — це жанр української народної творчості?

Зачитування прислів’їв із казки «Мудра дівчина».    

     ІІ. Оголошення теми, мети уроку.

На сьогоднішньому уроці ми закріпимо ваші знання про види усної народної творчості – прислів’ями та приказками.

     ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

Вчитель.

     Прислів’я та приказки – неоціненна скарбниця народної мудрості. Ці короткі влучні  вислови творилися народом упродовж багатьох століть. Краса і сила прислів’їв - у закладеній в них споконвічній мудрості народу, влучності і дотепності народного слова.
2. Що ж таке прислів’я та приказки?

     Прислів’я та приказки – це короткі влучні вислови, що в художній формі узагальнюють різні явища життя. Вони є колективною пам’яттю народу, висновками з життєвого досвіду. Усі разом прислів’я та приказки становлять начебто неписане зведення правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті. Прислів’я і приказки дуже рідко просто називають якийсь факт чи явище життя, а скоріше рекомендують чи застерігають, схвалюють або засуджують, - словом, повчають, бо за ними стоїть авторитет поколінь.

       Прислів’я та приказки вживаються у мові тоді, коли треба наголосити, підкреслити, виділити основну думку із усього перед тим сказаного або дати лаконічну оцінку побаченому, почутому, зробленому. Наче промінь прожектора, прислів’я вихоплює найсуттєвіше.

      Між прислів’ями та приказками багато схожого, але є й відмінне. Це ми й з’ясуємо на уроці.

В чому полягає відмінність прислів’їв від приказок? 

Прислів’я	Приказка
має повчальний зміст	Повчального змісту не має
виражає закінчену думку	звичайно коротше, можуть бути підставою для виникнення прислів’я
За двома зайцями поженешся-жодного не впіймаєш.	Ганятися за двома зайцями.
У спритного й долото рибу ловить Рання пташка дзьобик чистить, а  пізня очиці жмурить, Такий тупий ніж, що й киселю не ріже, Живе, як у батька за пазухою, У лиху годину узнаєш вірну людину, Хвали жито в стогу, а пана в гробу.	На долото рибу ловити. Правда очі коле У страху великі очі  Дожився до ручки Він тертий калач

   Робота з підручником. С. 146.

Читання прислів’їв за підручником; визначення тем та запис у вигляді плану.

Завдання : перетворити загадки у прислів’я.

• У вогні не горить, у воді не тоне. (Правда)

( Правда у вогні не горить, у воді не тоне.)

-    Мовчить, а сто дурнів навчить.(Книга)

(Книга мовчить, а сто дурнів навчить.

• На вагу не зважиш, на базарі не купиш.(Розум)

Ще одне завдання для групової роботи: скласти прислів’я зі слів
1.    дружись, добрим, з , стережись,а, лихих.
2.    гроші, за, розуму, купиш, не.
3.    лисиця, служила, не, доки, вовкові, кожуха, позбулася.
4.    осла, коня, не, з, буде.

1. Яким прислів’ям оцінюють вашу працю, якщо ви швидко й добре відремонтуєте стілець, радіоприймач, тощо? (Діло майстра величає.)

2. Яке прислів’я ви загадаєте, якщо довго не могли відгадати загадку, а разом з товаришем зробили це швидко? (Голова добре, а дві — краще.)

3. Що скаже вчитель тому, хто першим здав самостійну роботу, виконану неправильно? (Поспішиш — людей насмішиш.)

4. Якщо ти постійно усім цікавишся, втручаєшся з питаннями в розмову старших, що тобі можуть сказати? (Багато будеш знати — швидко постарієш.)

5. Якщо з тобою трапиться біда і до тебе на допомогу прийдуть друзі, яке прислів’я ти згадаєш? (Друзі пізнаються в біді.)

6. Яке прислів’я допоможе тобі відшукати дорогу в незнайомому місті? (Язик до Києва доведе.)

 Ведучий показує різноманітні предмети, а члени команди повинні дібрати до них прислів’я.

Камінь. Хто мусить, той і камінь укусить. Найшла коса на камінь. Лежачий камінь мохом обростає. Під лежачий камінь і вода не тече.

Ложка. Ложкою моря не вичерпаєш. Як мед, то ще й ложкою. Вони такі убогі, що землю держалом міряють, а худобу ложкою.

Перо. Не пером пишуть, а умом. Страшне перо не в гусака, а в дурака. Що написано пером, не вивезеш і волом.

Сокира. Сказав, як сокирою обрубав. Тонув — сокиру обіцяв, а витяг-ли — топорища шкода. Без сокири не тесляр, без голки не кравець.

Нитка. Шиє та поре, та все ниткам горе. З миру по нитці — голому сорочка.

Гроші. Хоч у голові пусто, аби грошей густо. Багатому і чорт гроші носить. Бідна душа без гроша.

Шапка. Ось де шапка, он де двері. Не тоді спати, як товариш шапки шукає. Пан хоч і шапку зніме, то в шапці правди нема.

Книга. Книга вчить, як на світі жить. Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать.

Хліб. Зима без снігу — літо без хліба. Хліб та вода — то козацька їда. Голодній кумі — хліб на умі. Хліб та вода — бідного їда. Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі. На чорній землі білий хліб родить.

Прислів’я та приказки вплітали в канву своїх творів Котляревський, Марко Вовчок, І.Нечуй-Левицький, М.Коцюбинський та  інші письменники. Дуже яскраво зобразив у своєму творі «Кайдашева сім’я» І.Нечуй-Левицький сварки між двома бабусями - Палажкою Солов’їхою та Параскою Грачихою, щедро пересипані народними влучними висловами.

Інсценізація.
Параска. Іди-но сюди, Палажко, розберуся з тобою. Ти декілька днів проходила повз мою садибу і сьогодні я недорахувалась двох буряків. Росло 162, а сьогодні 160 нарахувала. Ти чого влізла в мій город, злодійко?
Палажка. Авжеж, влізла, потрібні мені твої буряки, як третя нога. Параско, не бреши на старість. Гріха не боїшся! Не бачила оком, то не бреши язиком!
Параска. Це я брешу? Стара відьмо! Бодай тебе побила лиха година, коли  на чужий труд ласа.

Палажка. Дійсно кажуть: не бійся чорта, а лихого чоловіка. Твоїм довгим язиком тільки полумиски лизати.

Параска. А щоб тебе дощ намочив, коли я брешу.

Палажка. А тебе хай курка вбрикне! Маєш злості повні кості.

Параска. Щоб тобі пусто було!

Разом. На тобі! (Б’ються)

Зараз прочитаємо вірш Любові Забашти «Людина починається з добра» і знайдемо в ньому слова, які звучать як прислів’я. (Хай  оживає істина стара: людина починається з добра» )

Врятують світ краса –

Завжди так говорили.

Тепер врятують світ любов і доброта,

Бо однієї вже краси занадто мало.

Тож, люди, на землі

Спішіть добро творити,

Щоб нам не згинути у морі зла,

Щоб кожен міг серед краси прожити

У царстві справедливості, любові і добра!

Сказав мудрець: живи, добро звершай,

Та нагород за це не вимагай.

Лише в добро й у вищу правду віра

Людину відрізня від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра!

Які прислів’я та приказки про добро ви знаєте?

Добро пушить, а лихо сушить.

Зі всіма добрий - собі лихий.

Кого добро нагріє, той дуріє.

Як не було добра змалку, то не буде до останку.

Світ не без добрих людей.

Там добре, де нас нема.

Творча робота.

Впізнати прислів’я  за двома словами.
1.    Посієш – пожнеш.

2.    Годує – марнує. Праця людей годує, а лінь марнує

3.    Труда – плода. Без труда нема плода.

4.    Калачі – печі.. Хочеш їсти калачі не сиди на печі

5.    Діло – сміло. Зробив діло, гуляй сміло.
Рубрика «Добери прислів'я та приказки» (Вчитель говорить слова — на позначення предмету)

1. Перо (Гарна птиця пером, а чоловік розумом);
2. Меч (Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи);
3. Хата (Своя хата — своя правда, своя стріха — своя втіха);
4. Голова (Шануй свою голову, бо друга не виросте);
5. Камінь (Хто мусить, той і каменя вкусить);
6. Залізо (Куй залізо, поки гаряче);

     ІУ. Узагальнення і систематизація вивченого.

 Встановіть відповідність за тематикою.

1. Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш. (Про мову)

2. Добра пряха на скіпку напряде. (Про працю)

3. Де старий спотикнеться, там нехай молодий добре напнеться. (Про розум)

4. Свій хоч не заплаче, то скривиться, хоть не скривиться, то не висміє. (Про сім'ю)

 5. Біда, коли один в бороні, а десять в стороні. (Про дружбу)

Діти зачитують на пам'ять прислів’я та приказки.

Творче конструювання:

а) закінчить прислів’я.

Дерево міцне корінням, а людина… (родом і народом).

У своїй хаті … (й кутки допомагають).

Друзі пізнаються… (в біді).

Одяг краще новий а друг… (старий).

б) допоможіть навести лад у прислів’ях, поєднавши стрілочками частини прислів’їв.

Згода будує, Краще переконувати словами, Сварка до добра На дерево дивись - як родить, Без роботи день Зробив діло Як дбаєш, Вік живи

не доводить а незгода руйнує ніж кульками роком стає а на людину – як робить вік учись гуляй сміло так і маєш

Підсумок.

Напишіть твір-мініатюру «Яке коріння, таке й насіння».
Напишіть твір-мініатюру «Прислів’я та приказки — окраса української мови».

 Напишіть твір-мініатюру «Мої улюблені приказки та прислів’я».

     V. Домашнє завдання.

Скласти діалог використавши дотепні прислів’я та приказки.

Прочитати відомості про Леоніда Глібова.