"Краса врятує світ!"

 

«Краса врятує світ!» Тропи: епітети, порівняння, метафори, гіпербола. 

Конспект  відкритого уроку з української мови у 10 класі

 1. Слово вчителя.

Ми – люди, ми прийшли у цей світ за Божим планом, щоб жити, любити, приносити радість, оберігати, дбати…. Таких дієслів у нашому житті – безліч. Та чи завжди ми бачимо радість і любов, чи завжди  можемо знайти в собі силу, щоб поглянути на ситуацію з іншого боку, чи розуміємо просту істину: все в цьому світі – для нас.

Наше життя  часом приносить нам різні  неприємні сюрпризи, і тому дуже часто за нашими побутовими чварами, якимись примхами долі, які намагаються нас зломити, забуваємо, що цей світ – наші ліки від усіх негараздів.

Саме  сьогодні у час техніки та високих технологій варто прислухатися до закликів берегти, плекати красу, культ якої є однією з найхарактерніших рис, притаманних нашій національній культурі.

 «Україна здавна славиться народним мистецтвом. Дівоче вбрання і козацька люлька, топірець гуцула і спинка саней, бабусина скриня і мисник на стіні, вишитий рушник і звичайний віконний наличник — будь-яка ужиткова річ під рукою невідомого художника чи художниці ставала витвором мистецтва. І водночас творилася пісня, з’являвся народний живопис, бриніла бандура, ця українська арфа… Людина оточувала себе красою, знала в ній смак, художньо оздоблювала життя, заполонена одвічним бажанням творити». (Олесь Гончар)

Людина не може жити без краси. Вона ніколи не буде по-справжньому щасливою, якщо не навчилася милуватися гарною квіткою, зачаровуватися мелодією пісні, якщо її душа не озивається трепетно на красу поезії чи витвору малярства. Без витонченості і чогось по-справжньому прекрасного життя здається сірим, одноманітним і нудним. Але ж так хочеться яскравого і барвистого! Тому коли з'являється те, чим можна милуватися і

насолоджуватися, то для більш точного вираження своїх емоцій і почуттів і існують слова.

 

 

На сьогоднішньому уроці ми працюватимемо із надзвичайно цікавими художніми засобами, без яких, на мою думку, показати красу, описати її принади у  навколишньому світі просто неможливо, а тяга до досконалості є абсолютно у кожної людини.

I І .   Повідомлення теми і мети уроку

Тема.  Тропи: епітет, метафора, порівняння, гіпербола.

Мета:  актуалізувати,  узагальнити  й   систематизувати  знання  учнів  про  тропи;  удосконалювати  навички  визначати  пряме  та  переносне  значення слова,  розпізнавати  тропи  в   тексті  та  доречно  їх використовувати  у  власному  мовленні,  текстах різних  стилів;  збагачувати  словниковий  запас учнів; розвивати культуру мовлення; виховувати почуття  колективізму,  відповідальності  за  доручену справу.

    від побаченого, вшанувати постать Кобзаря. Навчити учнів цінувати кожну хвилинку нашого життя і той світ, у якому ми живемо; Виховувати позитивне ставлення до всього, що оточує людину, вміти виражати своє захоплення

 Обладнання:    презентація, підручник,  дидактичний  матеріал.

Епіграф: «Не любить серце, не бачачи краси» Сковорода.

Краса! На світі цім Краса —

Натхненна чарівниця,

Що відкриває небеса,

Вершить найбільші чудеса,

Мов казкова цариця.

                                                      Хід  УРОКУ

Краса у словнику.«Мозковий штурм». У яких виразах це слово зустрічається?

(Учні складають гранування до слова краса).

- краса життя: властивість чогось гарного, прекрасного;

- краса людини: зовнішня і внутрішня.

- краса природи: пори року, день, місцевість

- краса у мистецтві: архітектура, художнє мистецтво, театральне  мистецтво,    мистецтво  слова, отже краса слова

 

 

- краса почуттів, душі.

• КрасаУкраїни

Краса України   

Що ж, дорогі учні, давайте об’єднаємо  разом  ці два поняття і спробуємо віднайти ті золоті ключики, якими краса входить у наше життя. І це, безперечно, буде наше  українське слово.

IІІ.   Сприйняття та засвоєння учнями матеріалу

Учитель: Слово троп  (гр.  tropos)  запозичене  з   грецької  мови,  де  воно означає  «спосіб,  прийом,  манера,  засіб,  характер,  лад,  склад». В  українській мові це «слово, вжите в  переносному значенні  для  створення  образності».  Образність   —  передача  загального  поняття  через  конкретний  словесний  образ.  Під  словесним  образом  розуміємо  використання  слів  у   таких  сполученнях, які  дають  можливість  посилити  лексичне  значення  додатковими емоційно ­ експресивними  та  оцінними  відтінками.  Елементами створення образності, крім переносних значень слів, є  також граматичні засоби (зокрема, різноманітні префікси, суфікси згрубілості та пестливості), алітерація, мелодико ­ритмічні особливості тощо.

Тропи використовуються в   усіх сферах мовлення, але розподіл їх  між  функціональними  стилями  нерівномірний. 

• В   офіційно­діловому  стилі  тропи  здебільшого  не  вживаються,  за

 винятком окремих  його  жанрів  (таких,  як  святкові  накази  й   розпорядження,  дипломатичні  документи,  звіти  про  засідання  парламенту, конгреси, мітинги та ін.).

• У  науковому  стилі  тропеїчна  образність,  як  правило,  стерта.

Тропи  представлені  тут  здебільшого  як  компоненти  термінологічної  системи.  Для  ілюстрації  можна  навести  кілька  прикладів з   ботанічної  термінології  й  номенклатури:  квітколоже,   квітконіжка,  маточка ,  чашечка ;  зірки ,  петрів  батіг,  заячі  вушка , калачики  лісові   тощо. 

• У  публіцистичному  стилі  тропи  використовуються  набагато ширше. 

Але  з огляду  на  основну  рису  цього  стилю   —  взаємну врівноваженість  викладу  з  емоційно ­ експресивним  забарвленням   — образність тут не

 

 

може бути занадто яскрава, вона здебільшого  оцінна.  Надмірна  образність

затьмарює  логічний елемент, відсуває його на задній план, а  це спричинює зменшення

впливовості публіцистичного виступу.

Основне  поле  поширення  тропів,  використання  їх  як  засобу  образності   —  тексти  красного  письменництва.  У  художньо ­белетристичному  стилі  тропи  сприяють  більшій  дохідливості тексту  (як  в  офіційно­ діловому), 

увиразнюють  і   впорядковують виклад,  посилюють  його  переконливість  (як  у   науковому), забезпечують  впливовість  матеріалу,  даючи  йому  оцінку  (як  у публіцистичному). 

Та  основна  функція  тропів  у  мові  художніх творів  —  зображальна,  естетична.  (Ці  функції  представлені й  у  публіцистиці, але значно меншою мірою.

• Давайте  безпосередньо перейдемо до теми уроку.

Випереджувальна робота .

 І учень. Порівняння  — це троп, побудований на зіставленні двох явищ, предметів, фактів для пояснення одного з  них за допомогою іншого.  Стилістична  роль  порівнянь  полягає  у  виділенні  певної  особливості  предмета  чи  явища,  яка  виступає  дуже  яскраво  в   того предмета, з  яким порівнюється дане явище. Порівнюватися може все  —  живе  й  неживе,  фізичне  й  психічне,  конкретне  й  абстрактне.  Порівняння – це словесний вираз зіставлення двох схожих у якійсь характеристиці предметів або явищ із метою визначення певних рис одного з них через порівняння з іншим.

Порівняння буває декілька видів:

а) простим – в ньому один предмет чи явище зіставляється з однією чи більше однорідними ознаками;парубок, мов явір

б) поширеним, коли предмет чи явище зіставляються з кількома ознаками одночасно;У слів є відмінна природа: одні є скучні і сіряві, як придорожні пили; другі, як свіжий пісок…

в) приєдувальним, в якому образ подається вже після предмету;

 

 

г) заперечувальним – в цьому порівнянні є протиставлення двох об’єктів.

Ой то не зоря — то дівчина моя!

Ми  з тобою   — як море і  небо,

В усній народній творчості поширені заперечні порівняння:

Чи  я в  лузі не калина була?

Чи  я в  лузі не червона була? (нар. пісня )

Ми підготували сценку. Завдання виписати якнайбільше порівнянь.

Сценка Карпо і Лаврін  ( Скільки порівнянь ви знайшли?)

• За допомогою краси зовнішньої ми побачили і дівчат, і хлопців.

ІІ учень епітет  (гр.  epitheton)   —  слово,  що  образно  означає  предмет або  дію,  підкреслює  характерну  властивість  певного  явища  чи поняття.  Стилістична  функція  епітетів  полягає  в  тому,  що  вони дають  змогу  показати  предмет  зображення  з   несподіваного  боку, індивідуалізують  якусь  ознаку,  викликають  певне  ставлення  до зображуваного. Епітет походить від давньогрецького слова  (прикладена) . Як правило, епітет виражається  прикметником, але також іменником (розлуки годину), дієсловом (прагнення забутися), наріччям (пристрасно бажати).

Епітет використовується для того, щоб надати слову або цілому вираженню насиченість і красномовство, особливий смисловий відтінок і якесь нове значення.  нерідко застосовують в прозі, але найчастіше в поезії. це художнє означення предмета або події, що допомагає виразити сутність та надає емоційну характеристику. Також це поетичне та образне зображення: глибока тиша, золоте щастя, міцна рука, горда душа. Не забувайте, що прислівники також можуть виступати епітетами: "води ритмічно, невпинно понесли його в своїх гарячих обіймах...".

Найогидніші очі порожні,

Найгрізніше мовчить гроза,

Найнікчемніші дурні вельможні,

Найпідліша брехлива сльоза.

Найпрекрасніша мати щаслива,

Найсолодші кохані вуста,

Найчистіша душа незрадлива,

Найскладніша людина проста

 

 

 

Але правди в брехні не розмішуй,

Не ганьби все підряд без пуття,

Бо на світі той наймудріший,

Хто найдужче любить життя. ( Скільки епітетів ?) 16

3 учень  Гіпербола   (гр.  hyperbole)   —  троп,  в  основі  якого  лежить  підкреслене  перебільшення  розмірів,  рис,  характеристик,  ознак предмета чи явища. Протилежний гіперболі троп  — літота (грец. litotes). У   публіцистичному стилі ці тропи використовуються для загострення  уваги,  пожвавлення  викладу:  «Промінь  недавньої радості  перемоги  ще  не  встиг  висушити океан  горя  й  сліз   тривалої  війни»;   У   художньому  стилі  гіпербола  й   літота  використовуються здебільшого не в  чистому вигляді, а  як складники епітетів, метафор,  порівнянь:  «Дивно  побудований  наш  світ…  Той  має  чудового кухаря, але, на жаль, такий маленький рот, що більш як два шматочки не може пропустити; інший має рот завбільшки з  арку головного штабу , та ба, мусить задовольнятися якимсь мізерним обідом із картоплі».

Постане суд, заговорять

І Дніпро, і гори!

І потече сторіками

Кров у синє море

Дітей ваших...

Кругом хвилі, як ті гори:

Ні землі, ні неба.

                        Т. Шевченко

«Так ніхто не кохав» напам’ять.  Краса почуттів

4. Метафора (гр.  metaphora)  —  троп,  побудований  на  вживанні  слів  у  переносному  значенні  на  основі  подібності  за  кольором,  формою,призначенням.  Ми  часто  використовуємо  слова й   словосполучення,  не думаючи про метафоричність. Наприклад, вушко  голки,  язик  полум’я ,  наріжний  камінь   (основа,  найважливіша  частина  чогось),  перша  ластівка  (ознака  появи  чогось).  Це   так  звані  стерті  метафори,  які  є  вже  не  засобом створення  образності,  а  джерелом  виникнення  нових  лексичних  значень,  тобто  одним  із  чинників  розвитку  багатозначності. Але  власне  образні  засоби  —  випадки  нової,  оригінальної  метафоризації,  так звані  індивідуальні

 

 

  авторські  метафори.  Вони  часто  використовуються  в   публіцистиці,  ще  частіше   —  в  красному  письменстві.

В цьому році зима не вдягала білої свити.

Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав.

Пошукала, поплакала... Що ж робити? --

Бідувала в старій із торішніх зів’ялих трав.

Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць.

Сперечалася з морем, несла сум’яття вітрів.

Все збиралась на силі, та не встигла огледіться,

Як проснулись дерева і на Одрі лід потемнів.

 

Крига буйно ломилась у відкриті двері протоки.

Лід кришився, б’ючись об каміння берегове...

І нарешті по Одрі -темній, широкій -

На останній крижині самотня чайка пливе.

- Ти куди ж розігналась? Чи бува не до самого моря?

Чайки держаться гурту, а ти відпливеш одна.

А крижина тонка. А крижина майже прозора...

Ну, а що, як її підмиє вода весняна?

 

Ну, а що, коли їй та удержать тебе несила?

затріщить і відломиться... Піде вода кругами...

- Дивна людино! Я ж маю крила,

Нащо крилатим ґрунт під ногами?

А й правда, крилатим ґрунту не треба.

Землі немає, то буде небо.

Немає поля, то буде воля.

Немає пари, то будуть хмари.

В цьому, напевно, правда пташина...

А як же людина? А що ж людина?

Живе на землі. Сама не літає.

А крила має. А крила має!

Вони, ті крила, не з пуху - пір’я,

А з правди, чесноти і довір’я.

У кого - з вірності у коханні.

У кого - з вічного поривання.

 

У кого - з щирості до роботи.

У кого - з щедрості на турботи.

У кого - з пісні, або з надії,

Або з поезії, або з мрії.

Людина нібито не літає...

А крила має. А крила має!

ІV.   закріплення  вивченого матеріалу

Сьогодні день народження Т.Г. Шевченка. Він, як ніхто інший, бачив, розумів і намагався українським словом показати красу і велич рідної української природи.

Послухайте! ( музичний уривок «Реве та стогне Дніпр широкий)

КЛІП

Дальше вас чекає робота з цим текстом

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору

 Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі,

То виринав, то потопав

Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів.

Завдання:

І варіант – епітети, порівняння;

ІІ варіант – метафори, гіпербола.

Як ви вважаєте, чи можна говорити в даному уривку про красу?  Так! Бо  і в такому вигляді вона теж по – своєму гарна, хоча така картина навіює моторошні відчуття.

2. Прочитайте метафоричні вислови та доберіть їм  прості відповідники:

Небо цвіте хмарами –

Душа палає щастям –

Летіти стрілою –

Наша пісня не вмре, не загине –

Небо струсило в озеро зорі –

Хмаронька пливе –

На лицях думи спочивають –

Життя іде –

 

• Спробуйте декілька висловів об’єднати в речення

2. У всіх словосполученнях вжито епітети в рядку

А. Сумними рядами, твердими руками, пламенний меч, Б. Срібний перстень, широкий Дніпр, червона калина, В. Єдиная дитина, у білих сорочках,сизая голубка, Г. материні очі, маленьких діточок,  ясен місяць.

А. Карії очі, помарнілая пустиня, Б. Чорнії брови, стан високий, небо синє, В. Вечірняя зоря, зеленії віти, лист широкий, Г. Народ, темний, тихая хатина, добрая слава

 

 

.3. Назустріч тестуванню . І Встановити відповідність:

1.Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії. Веселі, дівочі.	А. гіпербола
2. Реве, стогне хуртовина Котить, верне полем	Б. порівняння
3. На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає; Кругом хлопці та дівчата – Як мак процвітає.	В. епітети
4. …Той неситим оком зазирає, чи нема країни, щоб загарбать і з собою взять у домовину	Г. метафори

 

 

 

 

ІІ варіант

1.Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки, Одна, як та пташка в далекім краю…	А. епітети
2.Страшна, синя, розхристана І в мокрій сорочці, Мовчки дивиться на сей бік, Рве на собі коси.	Б. порівняння
3.Встає хмара з – за лиману, А другая з поля, Зажурилась Україна – Така її доля.	В. гіпербола
4. А сльоз, а крові? Напоїть Всіх імператорів би стало З дітьми і внуками втопить В сльозах удов’їх.	Г. метафора

Ключ: 1Б, 2А, 3Г, 4В.

3. І. У реченні І ці слова заслужено характеризують титанічну постать Великого Кобзаря вислів титанічна постать означає:

А. людина з великою розумовою силою;

Б. видатна героїчна постать;

В. міфологічний персонаж;

Г. людина, пов’язана з видобутком титану.

 

ІІ У реченні Як неопалима купина стоїть Україна перед нашим духовним зором  вислів неопалима купина  означає:

А. небезпечне місце;

Б. сила, стійкість, нездоланність;

В. неопалима трясовина;

Г. Неоплатимі борги.

 

Творче конструювання ( за кольором). Діти самостійно обирають кольорову картку відповідного рівня.

Високий (червоний). Скласти рекламний буклет нашої школи, використовуючи якнайбільше  тропів.

 

Достатній (зелений).  За ілюстрацією скласти твір-мініатюру, 10 речень використовуючи  тропи (на фоні музики).

 

Середній (жовтий).  До поданих слів підберіть функціонально-мовні синоніми, укажіть стиль.

Зразок. Записувати – фіксувати (наук.)

Спілка, залишок, наказ, дія, відпускати (гроші), час, підрахунок, співець, вигадка, вимова, співочий, обличчя.

Вправа з підручника

V. Домашнє завдання. Красиве і потворне в нашому житті.

VI. Підсумки уроку.   Бесіда.

—  Схарактеризуйте систему тропів.

—  Що  таке метафора? Назвіть її види.

—  Дайте визначення метонімії.

—  Чим  характеризується  порівняння?  Якими  ознаками  воно відрізняється від метафори?

  Учні! Ми багато говорили про художні засоби і думаю, що ви зможете їх визначити під час тестування, а ще, виходячи із виховного компоненту уроку, мабуть, все ж зрозуміли, яким величним є наше українське слово, за допомогою якого краса природи, почуттів, різного виду описи передана тонко і влучно. На жаль, ми не торкнулися памяток культури , живопису, архітектури, але і без цього ясно, що наше слово передає найтонші і найнесподіваніші  їх риси. Але якщо ми і справді не навчимося любити і берегти цей світ, утверджуючи в ньому прекрасне ми знищимо себе як людство

ПОРЯТУЙТЕ КРАСУ (Вірш)

 Порятуйте красу –

У зерні, у стеблі, у росині,

Порятуйте красу –

У бджолині і в солов'ї,

Бо з усіх дефіцитів

 Найбільше потрібні людині

 Нелинялі, нетлінні

 Скарби безкоштовні її.

 

Порятуйте красу –

У привітному доброму слові,

Порятуйте красу –

У відправленім вчасно листі,

Ви її порятуйте

 В своїй безкорисній любові,

Ви її порятуйте

 В душевній своїй чистоті.

 

Ви її поверніть у притихлу,

Натомлену днину,

Доки німб сонцесяйний

 У ночі потворній не згас,

Ви її захистіть,

Як довірливу ніжну дитину...

Порятуйте красу –

І вона порятує вас!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.   Тренувальні  вправи.

1)  Прочитайте  вірш.  Випишіть  метафоричні  та  метонімічні  словосполучення. Як   вони впливають на образність тексту?

 

Надходить дощ. Шумлять бліді берези…

Рвуть блискавиці сірих хмар рядно…

А дужий грім зустрів такі дієзи,

Що  злякано дзвенить вікно!

Тікає день. Скриплять вози на греблі… 

Під чередою стогне оболонь…

І раптом шріт   — дрібні перлові краплі…

І знову вітер, гуркіт і   огонь.

І вже туман пливе, бреде над полем, 

Щоб за хвилину сонцем розцвісти,

Щоб навіть я  з надією та болем 

Твої старі перечитав листи!(Є.  Плужник)

 

Назвіть всі слухові і зорові  дієслова

2)  Перепишіть текст, вставляючи замість крапок пропущені слова.  Поясніть,  як  від  цього  змінилося  висловлювання.  Обґрунтуйте стилістичну роль епітетів, дібраних автором.

 

На  воді лежали … листки латаття, а   поміж них жовтіли голівки лілей. Ці   … цяточки чомусь здавалися тут зайвими. …, якийсь … і  … колір не пасував до … плеса й  … зелені, що була навколо.І  раптом  я  побачив  серед  …  одну  …  лілею.  Вона  не  стирчала,як  її  …  сусідки,  а   вільно  лежала  на  воді.  Її  …  черенці  були  як  …, …  руки,  що  обережно  й  турботливо  тримали  вінчик  …  пелюсток. Кожна  пелюсточка  була  окремо  від  інших,  але  всі  разом  вони утворювали таку … гармонію форм і   фарб, що не можна було відірвати  очей.  Ця  …  лілея  була  немов  …  зірочка  в  …  небі,  немов  … обличчя серед інших … тобі облич.

 

Д о в і д к а.  Широкі,  жовті,  жовтий,  восковий,  мертвий,  голубого,  буйної,  жовтих,  білу,  темно ­ зелені,  зелені,  ласкаві,  добрі, білих, дивовижну, біла, ясна, синьому, миле, байдужих.

 

3)  Знайдіть  у  поданих  реченнях  порівняння.  Визначте  їх  різновид і  поясніть його стилістичну роль.

 

Не  хмара  сонце  заступила,  Не  вихор  порохом  вертить,  Не  галич  чорна  поле  вкрила,  Не   буйний  вітер  се  шумить:  Се   військо йде всіма шляхами, Се  ратне брязкотить збруями, В  Ардею­город поспіша.  Стовп  пороху  під  небо  в’ється,  Сама  земля,  здається, гнеться. ( І.  Котляревський)

 

Не  чорна хмара з   синього моря наступала, то виступала Мотря з  Карпом з­за своєї хати до тину. Не   сиза хмара над дібровою вставала,  то  наближалася  до  тину  стара  видроока  Кайдашиха,  а   за нею вибігла з  хати Мелашка з   Лавріном, а  за ними повибігали всі діти.  Дві  сім’ї,  як  дві  чорні  хмари,  наближались  одна  до  другої, сумно й   понуро. (І. нечуй­Левицький)

 

Не  злато, ладан і   смирну Приносять троє царів  — Весняну радість незмірну Віщує сонячний спів; І  навіть дано Орфею Не  слова летючий дим — Всевладну силу, щоб нею І камінь зробить живим! (П.  Филипович)

 

Не  поет  — бо це ж  до болю мало, Не  трибун  — бо це лиш рупор мас,  І   вже  менш  за  все  —  «Кобзар  Тарас»  —  Він,  ким  зайнялось і   запалало.  Скорше   —  бунт  буйних  майбутніх  рас,  Полум’я,  на котрім тьма розтала, Вибух крові, що зарокотала, Карою за довгу ніч образ. (Є.  Маланюк)

 

Не  хмара  вставала  низько  над  степом,  не  дикий  табун  розметався  копитно,  то  в   тьмі  нічній  хижаком  підкрадались  сармати. (Л.  Любченко)

 

Я  відчув,  що  зараз  може  вдатися  до  тортур.  Не  дружина  — прямий нащадок іспанської інквізиції. ( О.  Чорногуз)

 

4)  Прочитайте  текст.  Визначте  засоби  створення  образності. З’ясуйте, яке місце серед них посідають тропи.

Височенна,  чотириярусна  тайга,  буйна  й  непролазна,  як  африканський праліс, стояла навколо зачарована. Не   шелесне лист, не  ворухнеться  гілка.  Сорокаметрові  кедри,  випередивши  всіх у  змаганні  до  сонця,  вигнались  рудими,  голими  стовбурами  з  долішнього хаосу геть, десь під небо і  заступили його кронами. Там по  них  ходило  сонце  і  пливли  над  ними  білі  хмари.  Слідком  за кедрами  пнулися  велетенські  осики  та  інші  листаті  гіганти,  що, бувши  нижчі  за  кедри,  творили  другий  ярус.  Потім  височенна ліщина  колючого  горіха,  ялини,  де­не­де  берізки,  берестина,  черемха, перевиті ліанами дикого винограду та в’юнків, ішли вгору третім  ярусом.  А  внизу   —  в  четвертому  ярусі  —  суцільний  хаос. Місцями  густа,  мов  щітка,  звичайна  ліщина,  височенні  трави і  бур’яни. Повалені вздовж і  впоперек дерева, мов велетні на полібою, потрухлі і  ще непотрухлі, одні зі скрізними дірами­дуплами,

як  жерла  небувалих  гармат,  другі  вивернуті  з   усією  системою коріння,  що  тримали  його  руба,  як  стіни  або  як  велетенські  пригорщі зі стиснутими межи пальцями камінням і   землею. (І.  Багряний)

 

VI.  п ід Б и ТТ я  підсУМК ів  УРо КУ

 

2.   Робота  в   парах.

  y Використовуючи тропи, напишіть і  виразно прочитайте вітання з   Днем народження мами чи тата.

VII.  д о МАШнє  зА вдА ння

1   Вивчити теоретичний матеріал.

2.   Вибрати  з   газет  приклади  використання  метафор  і   метоні­мій. Пояснити їх стилістичні функції у  мові преси.

3.   Виконати вправу з  підручника (на вибір учителя).