31 березня о 15:00Вебінар: Викладання хімії в умовах дистанційного навчання

Критичне мислення на уроках суспільних дисциплін

Про матеріал
Уроки, де значна увага приділяється розвитку критичного мислення це – творчі, цікаві уроки, де кожен учень – головний актор, і тільки від його дій залежить подальший хід уроку
Перегляд файлу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ЧЕРКАСЬКОЇ
ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

БАГАТОПРОФІЛЬНИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР

ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ

 

 

 

 

 

 

Критичне мислення на уроках історії та правознавства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав

викладач суспільних дисциплін

Вдовиченко К.С.

 

 

 

 

 

Нинішні події обумовлюють соціальний запит на виховання творчої особистості, здатної, на відміну від людини – виконавця, самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати нестандартні рішення. Але життя підтверджує, що випускники шкіл не завжди здатні самостійно розв’язувати проблеми, їм бракує ініціативи, творчої уяви, винахідливості. Таким чином, розвиток критичного мислення стає найактуальнішим за часів інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових

політичних, економічних або інших обставин, без ефективного вирішення проблем, значна частина яких не передбачувана [6, 7]. Такий стан справ вимагає якісно нового підходу щодо підготовки молоді до життя. Основна увага в школах повинна приділятися тому, щоб перетворити викладання навчальних предметів, зокрема історії, на процес дослідження.

Ефективне навчання потребує й використання технологій, що допомагають здобути знання, а також розвинути соціальні та інтелектуальні навички, необхідні громадянам демократичного суспільства. Більш ефективними є підходи, спрямовані на те, щоб залучати учнів до активного, спільного, заснованого на критичному аналізі навчання. Психологи твердять і життя переконує, що найкращі результати у навчанні дають активні форми пізнання, коли знання здобуваються самостійно, в творчому пошуку кожного учня. Вчитель не повинен «підносити» дітям матеріал, він повинен вчити учнів самостійно шукати істину, робити власні висновки, застосовувати свої знання на практиці, тобто розвивати критичне мислення

         Під критичним мисленням розуміють не негативне ставлення до будь-чого (як це зазвичай мається на увазі у побутовій мові), а наукову оцінку позитивних та негативних рис явищ дійсності. Сергій Терно визначає критичне мислення як «наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та зважених рішень стосовно довіри до будь-якого твердження: чи мусимо ми його сприйняти, чи відкинути або відкласти, а також ступінь упевненості, з яким ми це робимо» [5, 13]. Таке мислення характеризується контрольованістю, обґрунтованістю та цілеспрямованістю, тобто критичне мислення використовують для розв’язання задач, формулювання висновків, імовірнісної оцінки та ухвалення рішень.

Людина, що здатна критично мислити має власну думку і може її обґрунтувати; визнає можливість існування різних поглядів на проблему; пов’язує обговорювану проблему з життям, власним досвідом; вміє вислухати позицію іншого й бути стриманим і коректним в разі незгоди з іншим. Таким чином, людина здатна критично мислити є повноправним членом суспільства. Така людина не лише виживе в сучасному соціальному середовищі, а й реалізує свої здібності, буде толерантно ставитись до інших і, саме головне, забезпечить прогресивний розвиток людства.

З метою розвитку критичного мислення учнів необхідно керуватися такими засадами викладання історії:

- по-перше, формування в учнів стійкого пізнавального інтересу до предмета шляхом актуалізації матеріалу, мотиваційної діяльності, практичного застосування набутих знань.

- по-друге, розвиток культури розумової діяльності учнів у процесі проблемного, дослідницького, евристичного осмислення історії. Адже «найважливіше завдання цивілізації – навчити людину мислити» (Т.Едісон).

- по-третє, створення умов для розвитку навичок самостійного здобуття історичних знань: «Знання тільки тоді знання, коли вони здобуті зусиллям власної думки, а не пам’яті» (Л.Толстой).

- по-четверте, формування досвіду використання набутих історичних знань для розв’язання практичних завдань, застосування їх у конкретних життєвих ситуаціях: «Не досить знати, необхідно й застосовувати» (Й.Гете).

Методика розвитку критичного мислення заснована на творчому співробітництві учня і вчителя, на розвитку в учнів аналітичного й творчого підходів до будь-якого матеріалу. Навчання здійснюється у три стадії:

 1) виклик;

2) осмислення;

3) рефлексія [2, 59].

Перша стадія (виклик) – актуалізує наявні знання учнів, збуджує інтерес до теми; саме під час цієї стадії формулюється проблема та визначаються цілі вивчення матеріалу. Для цього слід використовувати різноманітні прийоми:

а) «мікрофон», коли кожен учень коротко говорить в уявний мікрофон, чому ми вивчаємо ту чи іншу тему чи, що він вже знає по даному матеріалу;

б) метод «очікувань», діти говорять, що вони очікують від даного уроку;

в) метод «вільного письма», коли учні не знаючи матеріалу, прогнозують подальший розвиток подія, а потім порівнюють свої думки з фактичним матеріалом;

г) «мозковий штурм», коли вчитель пропонує проблему, яка записана на дошці, потім всі учасники штурму висувають свої шляхи розв’язання даної проблеми. Всі висунуті ідеї записуються на дошці;

д) прийом «ЗХВ», коли на початок вивчення нової теми учні записують в таблиці те, що їм вже було відомо з нової теми в колонці з буквою 3, тобто “Знаю”. Далі в колонці під буквою X – “Хочу знати”, в останній колонці під буквою В –  ”Вивчу” (над чим працювати додатково).

Ці прийоми доцільно використовувати саме на етапі виклику, тому що:

- по-перше, прийоми пробуджують інтерес кожного учня до уроку, дитині цікаво, чи справдяться прогнози, очікування;

- по-друге, діти вчаться аналізувати, пов’язують відомий матеріал з новим;

- по-третє, учні мають можливість висловити свою думку, а потім самостійно перевірити правильність своїх суджень.

Педагогічний результат етапу полягає у підвищенні мотиваційної, інформаційної і комунікаційної складової особистості учня.

Друга стадія полягає в осмисленні нового матеріалу. Відбувається основна змістовна робота учня з текстом, причому поняття “текст” варто розуміти досить широко: це може бути будь-яке джерело, а також розповідь вчителя, відеоматеріали тощо. У процесі роботи учнів з новою інформацією вчителю доцільно використовувати методики групового навчання. Згідно з матеріалами проекту «Читання та письмо для розвитку критичного мислення», «груповим є навчання, коли учні працюють разом у парах чи невеликих група, спільно розв’язують проблему, аналізують спільну тему або приходять до порозуміння заради створення нових ідей» [4, 13]. На уроках, де для вивчення визначено великий обсяг матеріалу, доцільно організувати роботу учнів у малих групах, парах. На даній стадії використовуються такі прийоми і методи, як:

- «фішбоун» (в перекладі «рибний кістяк»): голова – питання теми, верхні кісточки – основні поняття теми, нижні кісточки – суть понять, хвіст – відповідь на питання. Записи повинні бути короткими, являти собою ключові слова або фрази, що відображають суть. Наприклад:Використання  технології розвитку критичного мислення на уроках  історії

- «рафт». Назва являє собою скорочення: Р (оль) – А (удиторія) – Ф (орма) – Т (ема). Ідея полягає в тому, що учень пише текст не від своєї особи, а від імені історичного персонажа (король, селянин, революціонер і т.д.). Потім вибираємо, для кого будемо писати, і визначаємо стиль створюваного тексту. Це може бути лист, замітка в газету, скарга чиновнику тощо.

Під час роботи учнів на стадії осмислення матеріалу необхідно значну увагу приділяти історичним термінам. Адже, якщо не знаєш терміни – не розкриєш зміст даної теми. Для цього використовуються такі методики розвитку критичного мислення, як «Діаграма Венна», гронування, кубування, сенкан. За допомогою саме цих методик учні можуть виділити риси, складові частини певного історичного поняття, порівняти його з іншим терміном. Діти вчаться аналізувати, систематизувати, використовувати матеріал. Плюс, ці методики – ще й гарна наочність, що дає змогу дітям краще запам’ятати інформацію. Значну роль у розвитку критичного мислення на уроках історії відіграють графічні організатори, які дають можливість порівняння, узагальнення, формують навички самостійної роботи. В першу чергу, це структурно-логічні схеми. Після роботи учнів з текстом доцільно щоб вони заповнити таблицю (прийом «Інсерт», або «Робімо позначки»), графи якої відповідають запропонованим позначкам:       Використання  технології розвитку критичного мислення на уроках  історії

         Головна умова полягає в тому, що учні повинні заповнити таблицю, не виписуючи ті чи інші положення з тексту, а власними словами. Заповнена таблиця стає основою для подальшої роботи: вчитель може запропонувати зробити висновок: «Що нового ми дізналися з цього тексту?», «Які запитання виникли підчас вивчення тексту?» тощо.

         Під час розповіді учнів чи аргументації власної позиції широко використовуються на уроках історії методи «Прес», «Незакінчене речення», «Тільки хвилина». Ці методи допомагають дітям упорядкувати власні думки, й у чіткій і стислій формі висловити власну позицію.

Третя стадія в технології розвитку критичного мислення це – міркування або рефлексія. Під час цієї стадії учень повинен осмислити вивчений матеріал і сформулювати свою особисту думку, ставлення до досліджуваного матеріалу. Методичними прийомами виступають написання есе, проведення дискусії, складання схем, методики «Лінія громадської думки», «Займи позицію», «Дискусійна шкала». Після вивчення матеріалу в кожного учня сформувався свій погляд на подію. Ці види діяльності допоможуть нам з’ясувати, які позиції можуть існувати  в класі щодо вивченого питання, як учні засвоїли дану тему, який матеріал їм найкраще запам’ятався. До того ж, кожен матиме можливість, обґрунтувати свою позицію, порівняти свої думки з поглядами інших, заповнити ті прогалини в знаннях, які, можливо, утворилися підчас уроку (хтось щось недослухав тощо).

Результат цього етапу полягає в усвідомленні способів набуття та обробки інформації, корекції своїх установок, дій, розмірковувань.

         Отже, саме життя вимагає від нас впровадження в практику методик розвитку критичного мислення. Адже діалоговий характер методик сприяє активізації роботи всіх учнів, дає дітям впевненість в свої силах, поштовх до оволодіння новими матеріалами. Зростає зацікавленість предметом, бажання здобути більш глибокі знання. На цих уроках учні виробляють вміння працювати колективно, а також швидко та якісно опрацьовувати тексти, аналізувати матеріал, чітко висловлювати власну думку, слухати та поважати погляди інших, зображати схематично свої знання. Уроки, де значна увага приділяється розвитку критичного мислення це – творчі, цікаві уроки, де кожен учень – головний актор, і тільки від його дій залежить подальший хід уроку. Завдяки використанню технології розвитку критичного мислення ми виховуємо «гармонійно розвинену особистість», яка зможе самостійно вирішувати проблеми і шукати та знаходити життєву істину. Адже, «не тільки сама істина дає впевненість, але й пошук її» (Б. Паскаль).

 

docx
Додано
4 грудня 2019
Переглядів
109
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку