21 квітня о 15:00Вебінар: Як організувати дистанційний урок «на 12 балів»

Критичне ставлення до джерельних відомостей

Про матеріал
Тема уроку: Критичне ставлення до джерельних відомостей. Практична робота: Інформація про минуле з візуальних джерел (сімейного фотоальбому, зображень пам’яток історії тощо) Мета: — Формувати вміння практичного застосування знань, умінь і навичок. Формувати й удосконалювати вміння й навички у стандартах прямого й успішного руху до накресленої мети. — Забезпечити ситуацію вибору. — Формувати вміння розв’язувати типові завдання, формувати творчі вміння. — Переносити знання і способи діяльності, життєвого досвіду в нову ситуацію.
Перегляд файлу

Клас: 5

Тема уроку: Критичне ставлення до джерельних відомостей.

Практична робота: Інформація про минуле з візуальних джерел (сімейного фотоальбому, зображень пам’яток історії тощо)

Мета:

— Формувати вміння практичного застосування знань, умінь і навичок. Формувати й удосконалювати вміння й навички у стандартах прямого й успішного руху до накресленої мети.

 — Забезпечити ситуацію вибору.

— Формувати вміння розв’язувати типові завдання, формувати творчі вміння.

— Переносити знання і способи діяльності, життєвого досвіду в нову ситуацію.

Формувати групи компетентностей: історичну, інформаційну, загальнокультурну, уміння вчитися.

Тип уроку: практичне застосування знань, навичок і умінь.

Форма уроку: практичне заняття.

Методи та прийоми:  «Асоціації», «Обговорення проблеми в загальному колі», «Знаємо – Хочемо дізнатись – Дізналися», «Читання з маркуванням», «Кластер», «Дослідницький метод. Метод недостатньої інформації»

Форми навчання: парна, групова, індивідуальна, колективна, фронтальна.

Засоби: ТЗН, навчальні та наочні посібники, роздавальний матеріал, схеми тощо.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

  • аналізувати, синтезувати й узагальнювати факти про появу та еволюцію фотокартки.  
  • аналізувати як фотодокументи допомагають отримувати інформацію про минуле;
  • закріпити раніше вивчені терміна та з’ясувати нові історичні поняття і терміни  – «історичні джерела», «фотодокументи», «обскура» та застосовувати їх для пояснення історичних явищ і процесів;
  • на практиці застосувати отриманні на уроці знання;
  • ставити запитання до змісту історичних джерел – фотодокументів;
  • розпізнати відомості про осіб і події, що зображені на фотокартках, використовуючи фотокартки із сімейного альбому.

Основні питання теми:

  1. Історія виникнення фотографії.
  2. Як отримати відомості з історичної фотокартки
  3. Практичне застосування отриманих знань 

Регламент уроку

І. Актуалізація пізнавальних процесів – до 10 хв.

ІІ. Основна частина. Осмислення   – 20 -25 хв.

ІІІ. Заключна частина. Рефлексія. – 10 – 15 хв.

Основні поняття і терміни: «історичні джерела», «фотодокументи», «обскура»

Епіграф до уроку:

 "Кожен дотик фотокамери до світу є створення документа"

А. Вартанова

Хід уроку:

І. Актуалізація пізнавальних процесів

  1. Виклик

Метод: "Обговорення проблеми в загальному колі"

Урок починається уривком з документального фільму.

  • Як ви гадаєте, чому наш урок я розпочала саме цим фільмом?
  • До якого виду історичних джерел відносяться фотокартки?
  • Які почуття виникають у вас коли переглядаєте  фотокартки з сімейного альбому? Які запитання виникають переглядаючи знімки на яких зображені члени вашої родини?
  • В чому цінність сімейного фотоальбому для вас і вашої родини?
  • Як фотокартки допомагають історикам досліджувати минулий час?

 

  1. Актуалізація мислення:

Робота з понятійним апаратом.

Метод: «Асоціації»

На слайді написано 3 терміна. Вчитель пропонує назвати знайомий вже термін, назвати які асоціації виникають з написаними термінами й спробувати встановити взаємозв’язок між ними. Учні називають вже знайомий термін «історичні джерела», залучаючи життєвий досвід пояснюють, що таке  «фотодокументи», але не можуть пояснити, що таке «обскура».

  1. Визначення мети та завдань уроку.

Метод «Знаємо – Хочемо  дізнатись - Дізналися»

Вчитель оголошує тему й пропонує самостійно заповнити перші два стовпчика таблиці

Знаємо

Хочемо  дізнатись

Дізналися

 

 

 

Учні заповнюють таблицю й колективно обговорюють що вони знають з теми і що хочуть дізнатися. Стовпчик «Дізналися» учні заповнять пізніше, підводячи підсумки уроку.

Узагальнюючи всі бажання дітей з розділу «Хочемо дізнатися», вчитель й учні ставлять завдання на урок й записують їх на дошці.

Орієнтовні завдання на урок:

  1. Познайомитися з історією появи фотографії.
  2. З’ясувати, як фотокартка допомагає отримувати інформацію про минуле
  3. Скласти свій алгоритм роботи з фотокарткою й використати його на практиці.

ІІ Основна частина.

Метод «Читання з маркуванням»

Вчитель пропонує учням ознайомитися із статтею: «Історія появи фотографії»

Завдання: опрацювати текст й промаркувати його.

Умовні позначення для маркування:

  • позначкою «галочка» (v) позначаємо в тексті інформацію, яка вже відома. При цьому джерело інформації і міра достовірності її не мають значення;
  • знаком плюс  (+) позначають нову інформацію. Учень ставить цей знак тільки тоді, якщо він уперше натрапляє на викладені в тексті відомості;
  • знаком запитання (?) позначаємо те, що залишилося незрозумілим і вимагає додаткових відомостей, викликає бажання дізнатися детальніше;
  • «мінус» (-) означає те, що суперечить наявним уявленням, щось, про що читач думав по-іншому.

 

Історія появи фотографії .

Незважаючи на те, що зараз фотографія широко поширена, до недавнього часу це був таємничий процес, оповитий ореолом магії та чаклунства.

 Історія розвитку фотографії почалася набагато раніше, ніж багато хто може собі уявити, цьому мистецтву вже більше 1000 років - адже ще в X столітті арабський математик і вчений Альгазена з Басри, зауважив цікавий природний феномен. Він виявив перевернуті зображення на білих стінах затемнених кімнат і наметів, поставлених на берегах Перської затоки - зображення проходило через невеликий круглий отвір в стіні, у відкритому запоні намети або драпірування. Отриману таким чином камеру-обскуру вчений використовував для того, щоб спостерігати за затемненнями сонця.

 Вперше закріплене зображення вдалося отримати в 1822 році. Французу Жозефом Нісефор Ньєпс. Однак це зображення не збереглася, і найраніша з існуючих фотографій - це зроблений ним же в 1826 році знімок «вид з вікна», отриманий за допомогою камери-обскури на олов'яної платівці, покритої тонким шаром асфальту.

Важливою віхою в історії розвитку фотографії стала поява фотоплівки. І тут не обійшлося без людини, яка визначила напрямок розвитку фотографії. Йдеться про Джорджа Істмен, засновника компанії Кодак.

Незважаючи на те, що формально історія кольорової фотографії почалася ще на початку XX століття, активне поширення цієї технології почалося тільки в 30-х роках. Саме в той час з'явилися плівки AGFAcolor і Kodachrome.

Ще більш нова історія фотографії почалася разом з появою цифрової фотографії. Завдяки тому, що в цифрових фотокамерах замість фотоплівки використовується світлочутливий ПЗС-матриця - аналогова мікросхема

 

Метод «Кластер»

На ватмані вчитель розміщує фото й пропонує учням задати питання, що допоможуть отримати відомості про те, що зображено на фото. Всі питання записують на ватман. Після того, як були записані всі можливі питання, вчитель прибирає з ватмана перше фото й ставить інше. Вчитель пропонує залишити на ватмані тільки ті питання, які будуть спільні для цих обох фотокарток. Після цього ставить нове фото.

В результати такої роботи залишаться лише найбільш загальні питання й учні зроблять висновок про те, що це є універсальний питання за якими можна описати будь-яке фото.

Приблизний план для описання фотографії:

Пам’ятка аналізу історичних фотографій

  1. Кого зображено на фотографії? Хто ці люди і що вони роблять?
  2. Коли і де відбувається ця подія? Чому ви так гадаєте?
  3. З якою метою зроблено фотографію?
  4. Якої інформації бракує, аби повністю відповісти на ці питання?
  5. Чи є на фотографії підпис, інші написи? Чи можуть вони стати у пригоді під час вашого дослідження?
  6. Які висновки можна зробити?
  7. Про що ще ви б хотіли дізнатися?

 

ІІІ. Заключна частина. Рефлексія.

Дослідницький метод. Метод недостатньої інформації.

Вчитель пропонує розглянути фотографію із сімейного альбому, які діти принесли на урок  й проаналізувати за планом який був складений на уроці. Починаючи аналізувати, учні стикаються із тією проблемою, що у них нема достатньої інформації про фотографію.

Вчитель підводить їх до тієї думки, що для аналізу будь-якої фотографії треба звертатися до додаткових джерел знань, таким чином інформація буде більш повною й достовірною. У випадку із фотографією із сімейного альбому, таким додатковим джерелом можуть виступати батьки, або інші родичі учня.

Вчитель пропонує учням відчути себе справжнім дослідником й вдома виконати творчу роботу.

Також вчитель робить наголос на тому, що дослідження може бути написано в будь-якому стилі: публіцистському, науковому, художньому. Це дасть можливість проявити своє бачення майбутньої роботи учнем й проявить його творчі здібності.

 

docx
Додано
26 листопада 2019
Переглядів
1244
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку