Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 123 Криворізької міської ради Дніпропетровської області

Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 123

Криворізької міської ради Дніпропетровської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«РОЛЬ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ

В СОЦІАЛЬНІЙ АДАПТАЦІЇ ШКОЛЯРІВ»

 

 

 

 

     Підготувала:

     Практичний психолог КЗШ № 123

     Присяжненко Т.О.

       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В сучасному навчальному закладі соціально-психологічна служба є важливою ланкою навчально-виховного процесу, яка забезпечує ефективну взаємодію всіх його учасників: адміністрації, вчителів, учнів та батьків, створюючи комфортні психологічні умови, які будуть сприяти розвитку індивідуальних здібностей учнів та їхньому особистісному зростанню.

Задачі соціально-психологічної служби:

• здійснення зв’язку між учасниками навчально-виховного процесу;

• аналіз та попередження зон ризику психологічного характеру;

• підвищення психолого-педагогічної компетентності вчителів, батьків, адміністрації та психологічної культури учнів: як зрозуміти себе та інших, як допомогти собі у вирішенні проблемних питань, які виникають у повсякденному житті; як навчитися обирати життєву мету, допомогти дітям у професійному самовизначенні; вчити дітей навчатися та спілкуватися;

• соціальна профілактика поведінки, з метою попередження злочинності, алкоголізму, наркоманії, суїцидів, бродяжництва, правопорушень та інших асоціальних явищ серед неповнолітніх;

• соціально-психологічний супровід дітей, які потребують індивідуальної роботи та допомоги, довготривалого опікування.

Сучасний стан суспільного розвитку поставив перед школою та освітою принципово нове завдання – виховання особистості в умовах демократизації суспільних інститутів. Тобто забезпечення кожному учневі таких умов, за яких вони могли б найкращим чином реалізувати свої потенційні можливості та здібності.

Поставлена мета реалізується службою через створення сприятливого психологічного простору навколо учнів та здійснюється у таких напрямках:

Діагностичний – індивідуальна та групова психодіагностика, планові та оперативні психодіагностичні та соціально – психологічні дослідження.

Консультаційний – психологічне консультування вчителів, батьків, учнів з приводу різного роду проблем, що виникають у навчально – виховному процесі, в загальній діяльності та в міжособистісному спілкуванні. Робота телефону «Довіри», з метою надання оперативної психологічної допомоги з забезпеченням повної анонімності.

Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота спрямована:

• на розв’язання психологічних особистісних проблем та проблем, які виникають у міжособистісних стосунках;

• на розвиток особистісного потенціалу;

• на розв’язання конфліктів у повсякденному житті;

• на вирішення психологічних проблем в межах індивідуальної та групової роботи.

Освітньо – профілактичний – надання психологічної допомоги в попередженні та подоланні труднощів, які виникають у діяльності та спілкуванні між всіма учасниками навчально – виховного процесу: вікові психологічні особливості дітей, розвиток навичок спілкування учнів, вчителів та батьків, самодопомога у вирішенні проблемних ситуацій, які виникають у повсякденному житті, як зберегти психологічне здоров’я вчителя – профілактика синдрому емоційного вигорання, як розвивати свій креативний потенціал; використання різних психологічних методів, як можливості вирішувати різного роду проблеми.

Науково – методичний, просвіта:

• психологічна допомога класним керівникам та вчителям – предметникам при вирішенні психолого-педагогічних проблем, які виникають у навчально – виховному процесі, а також профілактика їх виникнення;

• методична допомога психологам, які тільки розпочинають свою професійну діяльність;

• підвищення особистісної професійної компетентності та майстерності за допомогою самоосвіти, навчання в тренінгових групах, роботи в методичних об’єднаннях та різного роду майстер – класах;

• розробка програм для індивідуальної та групової роботи з учнями, вчителями та батьками;

• розробка анкет для соціально-психологічних досліджень.

Систематизація банку даних – складання картотеки дітей, які потребують посиленої психолого-педагогічної уваги, заповнення індивідуальних карток школярів, ведення документації соціально – психологічної служби.

Велике значення у своїй діяльності приділяється питанням психодіагностики. Саме психодіагностичні дослідження дозволяють з більшою точністю кваліфікувати те чи інше явище та описати його природу.

Результати психодіагностики також дозволяють побачити направлення в якому можливо надати допомогу та прогнозувати розвиток виявлених тенденцій.

Саме тому у полі зору, в першу чергу у наших дослідженнях знаходяться:

діти 6-ти річного віку на стадії вступу, з метою вивчення особливостей психофізіологічного розвитку та рівня шкільної зрілості дитини;

адаптація до навчання у першому класі;

готовність дітей до навчання у середній ланці;

адаптація 5-ти класників до навчання;

апдаптація до навчання у новостворених колективах 10-х класів;

вивчення психологічного клімату класних колективів, з метою визначення його особливостей та його оптимізації;

особливості взаємовідносин “учень-класний керівник”;

індивідуально-психологічні особливості дітей на різних вікових етапах;

психологічний клімат класних колективів;

поглиблене вивчення характеру проблем і прагнень учнів 7-11 класів, ціннісних орієнтацій, через вивчення системи цінностей-цілей та цінностей-засобів.

групова та індивідуальна професійна діагностика учнів 9-11-х класів, з метою індивідуалізації та профілізації у навчанні та формування особистісного професійного плану.

Враховуючи, головну мету навчально-виховного процесу-забезпечення гармонійного розвитку особистості та її здібностей та аналізуючи досвід роботи попередніх років актуальними постали наступні аспекти взаємодії:

• Партнерські взаємовідносини – рівноправство в спілкуванні;

• Взаємна активність та відповідальність за ситуацію;

• Діалогічність, наявність зворотного зв’язку.

Ми намагаємося взаємодіяти з учасниками навчально-виховного процесу (учнями, батьками, вчителями) в інтерактивному режимі і пропонували різного роду форми роботи (семінари-практикуми, майстер-класи, тренінги особистісного зростання, динамічні групи).

Зусилля соціально-психологічної служби направлені на:

– поширення інформаційного поля;

– підвищення психологічної компетентності;

– особистісне зростання;

– профілактику конфліктів у спілкуванні;

– вирішення різного роду проблем, які виникають у контактах,

діяльності, особистісному житті.

 

Для підвищення психологічноїї культури вчителів пропонуються семінари-практикуми за темами:

• «Проблеми управління учнівським колективом», психологічний тренінг навичок конструктивної взаємодії з підлітками, психологічний тренінг особистісного росту, впевненої поведінки та безконфліктного спілкування;

• «Практична психотерапія на кожен день: самодопомога у подоланні конфліктів у повсякденному житті»;

• «Розкриття особистісного потенціалу»;

• «Культура вербалізації у стосунках з підлітками»;

• «Психологічна компетентність класного керівника в управлінні учнівським колективом»;

• «Як розкрити креативний потенціал у собі».

Особлива увага приділяється створенню психологічного простору навколо учнів початкової школи та ідеї наслідування навчально-розвиваючої концепції при переході з початкової школи до середньої.

Діти відчувають труднощі адаптації в шкільному колективі і страх перед учителем. В основі цього страху лежить страх зробити помилку і бути осміяними. Іноді страх перед школою викликаний відсутністю навичок спілкування, конфліктами з ровесниками, страхом проявів фізичної агресії з їх боку. Особливо це характерне для емоційно чутливих, соціокультурно і педагогічно занедбаних дітей. У них часто виникає соціальна дезадаптація, яка вказує на відгородженість, ізольованість у шкільному колективі.

Актуальним завданням сучасної школи є робота, яка спрямовує своє русло на гармонійне формування особистості, створення сприятливих умов для самореалізації кожної дитини.

Рання шкільна дезадаптація – негативне явище, що заважає своєчасній повноцінній соціалізації дитини, гармонійному розвитку особистості, перешкоджає подальшій успішності в навчанні, загальній соціально-психологічній адаптації.

Шкільна дезадаптація – це утворення неадекватних механізмів пристосування дитини до школи у формі порушень навчання і поведінки, конфліктних відносин, психогенних захворювань і реакцій, підвищеного рівня тривожності тощо.

Картину дезадаптації можна представити у вигляді таблиці:

Форми дезадаптації	Причини	Корекційні заходи
Непристосованість до предметної сторони навчальної діяльності	Недостатній інтелектуальний та психомоторний розвиток дитини, відсутність допомоги та уваги з боку батьків та вчителів	Спеціальні бесіди з дитиною, які дають можливість встановити причини порушень навчальних навичок і надати рекомендації батькам
Невміння довільно керувати своєю поведінкою	Нерп вильне виховання в сім’ї (відсутність зовнішніх норм, обмежень)	Робота із сім’ю, аналіз власної поведінки вчителем із метою запобігти можливій неправильній поведінці
Невміння увійти в темп шкільного життя (чистіше зустрічається в соматично ослаблених дітей, дітей із затримкою розвитку, слабким типом нервової системи	Неправильне виховання в сім’ї або ігнорування дорослими індивідуальних особливостей дітей	Робота із сім’єю, визначення оптимального режиму навантаження учня

 

Головна мета роботи соціально-психологічної служби – всебічний, гармонійний розвиток особистості і створення соціально-психологічних умов для цього. Для цього проводяться освітньо-методичні семінари за темами: «Психофізіологічні та вікові особливості дітей молодшого шкільного віку», «Соціально-психологічні підходи в роботі з агресивними, тривожними та гіперактивними дітьми», «Гра – казка, як ефективний засіб формування морально-етичних якостей у дітей» тощо.

Особлива увага приділяється профілактиці девіантних та асоціальних проявів. З цією метою був створений дискусійний клуб «ВИБІР» для учніви середньої та старшої школи. Засідання клубу проходять у формі: відкритого діалогу, дискусій, дискусійного моніторингу з мультимедійною презентацією. Були проведені заняття за темами:

• «Я – свідома людина» (до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом);

• «Чи маю я право на права?» (до Дня захисту прав людини);

• «конфлікт. Як його подолати?»; «Найдорожче у житті – саме життя!» (до Всесвітнього дня здоров’я).

Також увага приділяється учням, які були за спостереженням класних керівників, вчителів-предметників, адміністрації та за результатами групових досліджень визначені, як проблемні.

 Актуальною проблемою та потребою і для батьків, і для вчителів, і для учнів всіх вікових ланок є ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ ОДНЕ ОДНОГО, ЛЮБОВ ТА ПОВАГА.

 За результатами психодіагностичного дослідження ефективності педагогічних комунікацій актуальними постають проблеми саме для вчителів: рівномірного розподілу уваги між всіма учнями; залучати до роботи всіх учнів, а не лише актив; проявляти гнучкість при вирішенні різного роду конфліктних ситуацій та індивідуально-диференційований підхід у роботі в загальному.

 Для батьків найбільш актуальною постає проблема досягнення взаєморозуміння між учасниками навчально-виховного процесу та активної співпраці.

 В учнівському колективі актуальними постають питання самоактуалізаціїї, самоствердження та проблема професійного самовизначення, пошук життєвих цілей та цінностей.

Таким чином, в своїй діяльності психологічна служба дотримується системності. Для нас це означає: взаємодіяти зі всіма учасниками навчально-виховного процесу, відповідати їхнім актуальним потребам і сприяти розширенню системи життевих цілей, цінностей та сенсів особистості.

У своїй діяльності соціально-психологічна служба керується посадовою інструкцією практичного психолога та соціального педагога, нормативно-правової базою, Законом про Освіту, Конституцією України, Правами дитини та етичним кодексом психолога. Ми намагаємося поширювати психологічне поле серед учасників навчально-виховного процесу, зацікавлювати інших власним прикладом та досвідом.