Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 123 Криворізької міської ради Дніпропетровської області

Про матеріал
В сучасному навчальному закладі соціально-психологічна служба є важливою ланкою навчально-виховного процесу, яка забезпечує ефективну взаємодію всіх його учасників: адміністрації, вчителів, учнів та батьків, створюючи комфортні психологічні умови, які будуть сприяти розвитку індивідуальних здібностей учнів та їхньому особистісному зростанню.
Перегляд файлу

Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 123

Криворізької міської ради Дніпропетровської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«РОЛЬ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ

В СОЦІАЛЬНІЙ АДАПТАЦІЇ ШКОЛЯРІВ»

 

 

 

 

     Підготувала:

     Практичний психолог КЗШ № 123

     Присяжненко Т.О.

       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В сучасному навчальному закладі соціально-психологічна служба є важливою ланкою навчально-виховного процесу, яка забезпечує ефективну взаємодію всіх його учасників: адміністрації, вчителів, учнів та батьків, створюючи комфортні психологічні умови, які будуть сприяти розвитку індивідуальних здібностей учнів та їхньому особистісному зростанню.

Задачі соціально-психологічної служби:

• здійснення зв’язку між учасниками навчально-виховного процесу;

• аналіз та попередження зон ризику психологічного характеру;

• підвищення психолого-педагогічної компетентності вчителів, батьків, адміністрації та психологічної культури учнів: як зрозуміти себе та інших, як допомогти собі у вирішенні проблемних питань, які виникають у повсякденному житті; як навчитися обирати життєву мету, допомогти дітям у професійному самовизначенні; вчити дітей навчатися та спілкуватися;

• соціальна профілактика поведінки, з метою попередження злочинності, алкоголізму, наркоманії, суїцидів, бродяжництва, правопорушень та інших асоціальних явищ серед неповнолітніх;

• соціально-психологічний супровід дітей, які потребують індивідуальної роботи та допомоги, довготривалого опікування.

Сучасний стан суспільного розвитку поставив перед школою та освітою принципово нове завдання – виховання особистості в умовах демократизації суспільних інститутів. Тобто забезпечення кожному учневі таких умов, за яких вони могли б найкращим чином реалізувати свої потенційні можливості та здібності.

Поставлена мета реалізується службою через створення сприятливого психологічного простору навколо учнів та здійснюється у таких напрямках:

Діагностичний – індивідуальна та групова психодіагностика, планові та оперативні психодіагностичні та соціально – психологічні дослідження.

Консультаційний – психологічне консультування вчителів, батьків, учнів з приводу різного роду проблем, що виникають у навчально – виховному процесі, в загальній діяльності та в міжособистісному спілкуванні. Робота телефону «Довіри», з метою надання оперативної психологічної допомоги з забезпеченням повної анонімності.

Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота спрямована:

• на розв’язання психологічних особистісних проблем та проблем, які виникають у міжособистісних стосунках;

• на розвиток особистісного потенціалу;

• на розв’язання конфліктів у повсякденному житті;

• на вирішення психологічних проблем в межах індивідуальної та групової роботи.

Освітньо – профілактичний – надання психологічної допомоги в попередженні та подоланні труднощів, які виникають у діяльності та спілкуванні між всіма учасниками навчально – виховного процесу: вікові психологічні особливості дітей, розвиток навичок спілкування учнів, вчителів та батьків, самодопомога у вирішенні проблемних ситуацій, які виникають у повсякденному житті, як зберегти психологічне здоров’я вчителя – профілактика синдрому емоційного вигорання, як розвивати свій креативний потенціал; використання різних психологічних методів, як можливості вирішувати різного роду проблеми.

Науково – методичний, просвіта:

• психологічна допомога класним керівникам та вчителям – предметникам при вирішенні психолого-педагогічних проблем, які виникають у навчально – виховному процесі, а також профілактика їх виникнення;

• методична допомога психологам, які тільки розпочинають свою професійну діяльність;

• підвищення особистісної професійної компетентності та майстерності за допомогою самоосвіти, навчання в тренінгових групах, роботи в методичних об’єднаннях та різного роду майстер – класах;

• розробка програм для індивідуальної та групової роботи з учнями, вчителями та батьками;

• розробка анкет для соціально-психологічних досліджень.

Систематизація банку даних – складання картотеки дітей, які потребують посиленої психолого-педагогічної уваги, заповнення індивідуальних карток школярів, ведення документації соціально – психологічної служби.

Велике значення у своїй діяльності приділяється питанням психодіагностики. Саме психодіагностичні дослідження дозволяють з більшою точністю кваліфікувати те чи інше явище та описати його природу.

Результати психодіагностики також дозволяють побачити направлення в якому можливо надати допомогу та прогнозувати розвиток виявлених тенденцій.

Саме тому у полі зору, в першу чергу у наших дослідженнях знаходяться:

діти 6-ти річного віку на стадії вступу, з метою вивчення особливостей психофізіологічного розвитку та рівня шкільної зрілості дитини;

адаптація до навчання у першому класі;

готовність дітей до навчання у середній ланці;

адаптація 5-ти класників до навчання;

апдаптація до навчання у новостворених колективах 10-х класів;

вивчення психологічного клімату класних колективів, з метою визначення його особливостей та його оптимізації;

особливості взаємовідносин “учень-класний керівник”;

індивідуально-психологічні особливості дітей на різних вікових етапах;

психологічний клімат класних колективів;

поглиблене вивчення характеру проблем і прагнень учнів 7-11 класів, ціннісних орієнтацій, через вивчення системи цінностей-цілей та цінностей-засобів.

групова та індивідуальна професійна діагностика учнів 9-11-х класів, з метою індивідуалізації та профілізації у навчанні та формування особистісного професійного плану.

Враховуючи, головну мету навчально-виховного процесу-забезпечення гармонійного розвитку особистості та її здібностей та аналізуючи досвід роботи попередніх років актуальними постали наступні аспекти взаємодії:

• Партнерські взаємовідносини – рівноправство в спілкуванні;

• Взаємна активність та відповідальність за ситуацію;

• Діалогічність, наявність зворотного зв’язку.

Ми намагаємося взаємодіяти з учасниками навчально-виховного процесу (учнями, батьками, вчителями) в інтерактивному режимі і пропонували різного роду форми роботи (семінари-практикуми, майстер-класи, тренінги особистісного зростання, динамічні групи).

Зусилля соціально-психологічної служби направлені на:

– поширення інформаційного поля;

– підвищення психологічної компетентності;

– особистісне зростання;

– профілактику конфліктів у спілкуванні;

– вирішення різного роду проблем, які виникають у контактах,

діяльності, особистісному житті.

 

Для підвищення психологічноїї культури вчителів пропонуються семінари-практикуми за темами:

• «Проблеми управління учнівським колективом», психологічний тренінг навичок конструктивної взаємодії з підлітками, психологічний тренінг особистісного росту, впевненої поведінки та безконфліктного спілкування;

• «Практична психотерапія на кожен день: самодопомога у подоланні конфліктів у повсякденному житті»;

• «Розкриття особистісного потенціалу»;

• «Культура вербалізації у стосунках з підлітками»;

• «Психологічна компетентність класного керівника в управлінні учнівським колективом»;

• «Як розкрити креативний потенціал у собі».

Особлива увага приділяється створенню психологічного простору навколо учнів початкової школи та ідеї наслідування навчально-розвиваючої концепції при переході з початкової школи до середньої.

Діти відчувають труднощі адаптації в шкільному колективі і страх перед учителем. В основі цього страху лежить страх зробити помилку і бути осміяними. Іноді страх перед школою викликаний відсутністю навичок спілкування, конфліктами з ровесниками, страхом проявів фізичної агресії з їх боку. Особливо це характерне для емоційно чутливих, соціокультурно і педагогічно занедбаних дітей. У них часто виникає соціальна дезадаптація, яка вказує на відгородженість, ізольованість у шкільному колективі.

Актуальним завданням сучасної школи є робота, яка спрямовує своє русло на гармонійне формування особистості, створення сприятливих умов для самореалізації кожної дитини.

Рання шкільна дезадаптація – негативне явище, що заважає своєчасній повноцінній соціалізації дитини, гармонійному розвитку особистості, перешкоджає подальшій успішності в навчанні, загальній соціально-психологічній адаптації.

Шкільна дезадаптація – це утворення неадекватних механізмів пристосування дитини до школи у формі порушень навчання і поведінки, конфліктних відносин, психогенних захворювань і реакцій, підвищеного рівня тривожності тощо.

Картину дезадаптації можна представити у вигляді таблиці:

Форми дезадаптації

Причини

Корекційні заходи

Непристосованість до предметної сторони навчальної діяльності

Недостатній інтелектуальний та психомоторний розвиток дитини, відсутність допомоги та уваги з боку батьків та вчителів

Спеціальні бесіди з дитиною, які дають можливість встановити причини порушень навчальних навичок і надати рекомендації батькам

Невміння довільно керувати своєю поведінкою   

 

Нерп вильне виховання в сім’ї (відсутність зовнішніх норм, обмежень)

Робота із сім’ю, аналіз власної поведінки вчителем із метою запобігти можливій неправильній поведінці

Невміння увійти в темп шкільного життя (чистіше зустрічається в соматично ослаблених дітей, дітей із затримкою розвитку, слабким типом нервової системи

Неправильне виховання в сім’ї або ігнорування дорослими індивідуальних особливостей дітей

Робота із сім’єю, визначення оптимального режиму навантаження учня

 

Головна мета роботи соціально-психологічної служби – всебічний, гармонійний розвиток особистості і створення соціально-психологічних умов для цього. Для цього проводяться освітньо-методичні семінари за темами: «Психофізіологічні та вікові особливості дітей молодшого шкільного віку», «Соціально-психологічні підходи в роботі з агресивними, тривожними та гіперактивними дітьми», «Гра – казка, як ефективний засіб формування морально-етичних якостей у дітей» тощо.

Особлива увага приділяється профілактиці девіантних та асоціальних проявів. З цією метою був створений дискусійний клуб «ВИБІР» для учніви середньої та старшої школи. Засідання клубу проходять у формі: відкритого діалогу, дискусій, дискусійного моніторингу з мультимедійною презентацією. Були проведені заняття за темами:

• «Я – свідома людина» (до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом);

• «Чи маю я право на права?» (до Дня захисту прав людини);

• «конфлікт. Як його подолати?»; «Найдорожче у житті – саме життя!» (до Всесвітнього дня здоров’я).

Також увага приділяється учням, які були за спостереженням класних керівників, вчителів-предметників, адміністрації та за результатами групових досліджень визначені, як проблемні.

 Актуальною проблемою та потребою і для батьків, і для вчителів, і для учнів всіх вікових ланок є ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ ОДНЕ ОДНОГО, ЛЮБОВ ТА ПОВАГА.

 За результатами психодіагностичного дослідження ефективності педагогічних комунікацій актуальними постають проблеми саме для вчителів: рівномірного розподілу уваги між всіма учнями; залучати до роботи всіх учнів, а не лише актив; проявляти гнучкість при вирішенні різного роду конфліктних ситуацій та індивідуально-диференційований підхід у роботі в загальному.

 Для батьків найбільш актуальною постає проблема досягнення взаєморозуміння між учасниками навчально-виховного процесу та активної співпраці.

 В учнівському колективі актуальними постають питання самоактуалізаціїї, самоствердження та проблема професійного самовизначення, пошук життєвих цілей та цінностей.

Таким чином, в своїй діяльності психологічна служба дотримується системності. Для нас це означає: взаємодіяти зі всіма учасниками навчально-виховного процесу, відповідати їхнім актуальним потребам і сприяти розширенню системи життевих цілей, цінностей та сенсів особистості.

У своїй діяльності соціально-психологічна служба керується посадовою інструкцією практичного психолога та соціального педагога, нормативно-правової базою, Законом про Освіту, Конституцією України, Правами дитини та етичним кодексом психолога. Ми намагаємося поширювати психологічне поле серед учасників навчально-виховного процесу, зацікавлювати інших власним прикладом та досвідом.

 

 

 

docx
Додано
13 листопада 2019
Переглядів
417
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку