Кроссенс "Життя і творчість В. Бикова"

Про матеріал

Кроссенс дозволяє перевірити знання учнів про життя та творчість В. Бикова, розширити їхній світогляд. Під час розв*язвання кроссенсу розвиваємо навички логічного мислення, зв*язного мовлення; виховуємо любов до людства загалом. Орієнтовні відповіді додаються.

Перегляд файлу

Кроссенс за мотивами життя та творчості В. Бикова, автора «Альпійської балади»

Мета: актуалізуати знання учнів про В. Бикова; розвивати навички логічного мислення та зв'язного мовлення; виховувати любов до людей та людства загалом

$C:\Users\Галя\Desktop\авторські конспекти\7 клас\MyCollages.jpg$

Схема розв'язання: 1-2-3-6-9-8-7-4-5

Орієнтовна відповідь:

Василь Володимирович Биков – відомий білоруський прозаїк. Народився 19 червня 1924 року у сім'і селян. Критики поділяють твори В. Бикова на воєнні та побутові, зазначаючи, що «найсильнішими» є саме твори на військову тематику. Писав білоруською, частину творів – російською мовами. Помер у 2003 році від онкозахворювання.
Батьківщина прозаїка – сусідня Білорусь. Він народився в с. Бички Вітебської області. (Тут ми з учнями слухаємо фрагмент інтерв'ю (мовою оригіналу) з В. Биковим, який говорить про свою творчість)
З раннього дитинства В. Биков обожнював малювати. Навчався на скульптора, через матеріальну скруту був змушений полишити навчання.

Коли розпочалася Друга світова війна, Биков працював на будівництві оборонних споруд в Україні (куди приїхав до дядька). У Білгороді він відстав від своєї колони та ледь не був розстріляний червоноармійцями за підозрою у шпигунстві.

У 1942 році Василя Бикова мобілізували. Спочатку він служив у піхоті, згодом – у винищувальній протитанковій артилерії. Пройшов бойовий шлях від молодшого лейтенанта до командира взводу армійської артилерії, брав участь у визволенні Румунії, Болгарії, Угорщини, Югославії, Австрії. За бойову звитягу нагороджений численними орденами СРСР.

У 1963 р. з'явилася повість «Альпійська балада». Воно стає основою роздумів письменника про життя людей на війні. Головними героями твору є молодий солдат-білорус Іван Терешка та дівчина-італійка Джулія. Вони тікають у гори з концентраційного табору, розташованого десь у австрійських Альпах. Героїв переслідують і наздоганяють фашисти, Іван гине, а Джулія випадково рятується. Такий сюжет першої й останньої биковської «балади», яка багато разів перевидавалася, перекладена багатьма мовами. За мотивами цього твору написано сценарій кінофільму (1966) і поставлено балет у Білоруському театрі опери та балету. Повість поєднує, здавалося б, несумісне — лірику, романтику життя і його суворий реалізм.

Також відомими є такі твори В. Бикова: «Третя ракета», «Мертвим не боляче», «Піти й не повернутися», «Знак біди», «Сотников», «Дожити до світанку»

У своїх творах В. Биков найбільше роздумує про гуманізм, долю кожної конкреної людини. Критики неодноразово дорікали Бикову, що він зображує життя людей на війні, а не саму війну, сцени битв чи воєнних баталій.

Автор завжди відповідав критикам, що має на меті зобразити те, що відбувається з героями у нелюдських умовах війни. Часто персонажі В. Бикова складають «іспит на людяність», наприклад Іван Терешко, під час втечі з концтабору («Альпійська балада»)
Василя Бикова часто називали совістю Білорусі, він виступав із різкою критикою режиму О. Лукашенка (президента країни). У 1998 році прозаїк покидає батькіщину, переїжджає спочатку у Гельсінкі (Фінляндія), згодом – до Німеччини. У еміграції пише повість «Яма»про Чорнобильську катастрофу.

Зараз у Білорусі багато вулиць названі на честь В. Бикова.

Джерела: