Круглий стіл "Наші державні символи"

Круглий стіл

Наші державні    символи

 

 Мета. Ознайомити дітей з національними символами України; формувати національну свідомість школярів; виховувати почуття любові до своєї землі, повагу до державних символів, патріотизм.

Обладнання. Державний прапор України, Герб, Конституція України, Акт проголошення незалежності, запис гімну України.

Епіграф.                           

Ой ти, земле рідна пісня солов'їна,

Ти завжди у серці і в думках моїх,

Битимусь за тебе, люба, до загину.

І тебе відстою у боях важких! 

Олексій Палажченко  

Хід заходу

І. Організаційний етап

1. Повідомлення темі і мети заходу

Вихователь. Любі друзі! Ми запросили вас сьогодні до круглого столу «Наші державні символи». Ми хочемо, щоб кожен із вас ще раз пройнявся духом глибокого патріотизму, поваги до нашої неньки України, до її славної історії – минулої і сучасної – і вірив у краще її майбутнє.

2.Знайомство з епіграфом

Епіграфом нашої зустрічі є слова нашого земляка, українського поета і письменника Олексія Палажченка:

Ой ти, земле рідна пісня солов'їна,

Ти завжди у серці і в думках моїх,

Битимусь за тебе, люба, до загину.

І тебе відстою у боях важких! 

 Так, нелегко тепер нашому народові, але він став незалежним, вистраждав свою волю, проніс через віки свою найбільшу святиню – палку любов та повагу до рідної України.

  І ніколи український народ не зрадив своєму шляху – шляху до кращого, вільного життя, зберігши свою національну самобутність, гордість, чесність і честь.

 Мандрувати будемо сторінками

1. Конституція
2. Герб
3. Гімн
4. Прапор

ІІ. Основний етап

Вихователь. Ми ‒ українці, і свідомі того, що велич будь-якого народу – у його державі, величних символах – це наш прапор, гімн і герб.

 Усі ми пам’ятаємо, що коли звучить гімн – усі свідомі громадяни держави з глибокою повагою, стоячи, слухають його мелодію, тому, що у ній – весь шлях, який пройшов наш героїчний народ до незалежності.

Звучить Державний гімн України, усі встають.

 Учень 1.  24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла Акт проголошення незалежності України.

 Учень 2. У цьому історичному документі закріплювалися незалежність України та створення самостійної української держави, яка дістала офіційну назву «Україна».

 Проголошувалися неподільність і недоторканність території України, а також те, що віднині на цій території мають чинність лише Конституція і закони України.

Учень 3. У добу незалежності України важливим було прийняття нової Конституції. Верховна Рада на основі 2-х документів – «Декларації про державний суверенітет України» від 16 липня 1990 року та «Акта проголошення незалежності України» від 24 серпня 1991 р. – розробила проект Конституції, який було винесено на всенародне обговорювання.

  Учень 4.

Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, і трави, і води...

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди.

Любіть Україну

У сні й наяву, вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

Учень 5.

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не питай,

Рідніше нам своя святиня,

Аніж земний в чужині рай.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

Вихователь. Україна! Наша  рідна земля, наша Батьківщина. Святою для кожної людини є та земля, де вона зробила перший крок, вимовила перше слово, почула мамину пісню-колисанку, пішла стежиною до школи. Так, для кожного з нас найдорожча і найрідніша та земля, на якій ми народилися, де живуть наші батьки, рідні, де поховані наші предки. Сьогодні ми заглянемо в її історію. Дізнаємось, звідки прийшла її назва, ознайомимося з її символами.

Учень 6. Назва « Україна» зустрічається ще в київсько-руський час. Першу згадку зафіксовано в Іпатіївському літописі 1187року, інше ж джерело в 1189 році називає «Україну» частиною Галицького князівства. Назва Україна існувала аж до часів Петра І, а пізніше наказувалось називати Малоросією. Сьогодні Україна ‒ незалежна, і як і інші країни, вона має свої символи. У статті 20 (розділ 1) Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб, Держаний Гімн України».

Учень 7. З глибини віків дійшла до нас ось така легенда. Жила собі жінка. І мала вона трьох синів. Сини зростали чесними, сміливими, дуже любили свою неньку і готові були віддати за неї своє життя. Виросли сини і розійшлися по світах, прославляючи свою матір. Найстаршому мати подарувала на згадку про себе золоту корону з трьома промінцями. Корона зігрівала людей, вела вперед. За цю трипроменеву корону люди дали першому синові ім'я Тризуб. Середньому сину мати дала в дорогу блакитно-жовтий одяг. Сміливий і сильний був середній син, і прославив він свою матір добрими звитяжними вчинками. Люди запам'ятали його і назвали Прапором. А найменший син отримав у дарунок від матері соловейків голос. І де б він не був, усюди лунала його дзвінка урочиста пісня. За цей голос і величний спів люди дали йому ім'я Гімн.

Так і донині по всьому світу золотий тризуб, синьо-жовтий прапор і урочистий гімн прославляють рідну неньку  Україну.

Вихователь. Поговоримо про герб України.

 Учень 8. Держа́вний Герб Украї́ни — герб держави Україна, один із її офіційних символів поряд з прапором, гі́мном і Конституцією.  Подивіться на наш Герб, він символізує спорідненість поколінь, мир і творчу працю. Це – символ відродження Батьківщини, її традиції, продовження сторінок нашої історії.  Герб ‒ розпізнавальний знак держави. На Україні це золотий тризуб на блакитному тлі. З найдавніших часів тризуб шанується як магічний знак, свого роду оберіг. Це зображення археологи зустрічали у багатьох пам'ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Відомий серед народів Сходу і Середземномор'я з найдавніших часів, на українських землях з II ст. Існує до 30 теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдинства світу тощо). За часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах. Першим оригінальним українським гербом, відомим з 16 століття, був лицар із самопалом, герб Війська Запорозького. Вперше він фіксується на печатці 1592 року. На ній зображено вояка з мушкетом, символ Війська.

Учень 9. Після проголошення Української Народної Республіки в листопаді 1917 року в Києві відбулася спеціальна нарада, в якій взяли участь знавці українського мистецтва, гербознавці. На ній пропонувалися такі символи майбутнього герба України: архангел Михаїл, козак із самопалом , золоті зорі на синьому тлі, тризуб.

29 квітня 1918 року, з приходом до влади гетьмана Павла Скоропадського, перед керівництвом новоутвореної Української Держави постало питання вироблення нової державної символіки. Розробка Великої Державної Печатки та Державного Герба Української Держави 1918 року була доручена українському художнику Георгію Нарбуту. На середину листопада 1918 року митець підготував проект Державного Герба. Він був складений на основі національної символіки гетьманської держави Війська Запорозького 18 століття. В центрі синього восьмикутного щита розміщувався обернений праворуч козак. Він був одягнений у золоті орнаментовані шати і ніс лівому мушкетом на плечі. Над щитом височів золотий тризуб — особистий знак Великого князя Володимира. За щитом розміщувався срібний намет, підбитий багрянцем, виконаний у рослинному бароковому стилі. 29 листопада цей проект затвердили як офіційний Державний Герб Української Держави.

Дещо раніше, 18 липня 1918 року, було затверджено малу Державну Печатку. В її центр розмішувався Державний Герб, обрамлений у коло. По внутрішніх боках цього кола містився вироблений нарбутівським шрифтом напис — «УКРАЇНСЬКА» (праворуч від емблеми) «ДЕРЖАВА» (ліворуч від емблеми).

Документи свідчать, що Георгій Нарбут розробив і проекти великого Герба Української Держави, навколо центральної частини якого мали бути розміщені ще й герби етнічних українських земель. Малюнок проекту та його опис не зберігся.

Учень 10. 

Це тризубець золотий.

Він ‒ як сонце в небі синім,

В ньому слава, в ньому сила.

В нім священне слово «воля»,

Що рятує від недолі.

Будь же, рідна Україно,

Під гербом цим вільна й сильна.

Хай про тебе в цілім світі

Знають всі: дорослі й діти.

Учень 11.

Як птах золотий, в переливах

На прапорі має, горить

Це знак наш, це фабрики й ниви.

Це символ, що будем ми жить.

Це хліб наш, вугілля і цукор

Степи плодовиті, моря…

Це праці змозолені руки,

Що подвигом завжди горять.

Це наша любов, наша мужність,

Вогняний порив боротьби,

Це наша згуртованість дружня,

Це пісня нової доби.

Це юність, це клич поколінням,

Що йдуть крізь життєву грозу,

Це слава твоя, Україно,

Золотий непокірний тризуб.

Вихователь. 19 лютого 1992 року затверджено Малий Державний герб України. Конституцією також передбачений і Великий Державний герб, однак досі його не прийнято. Центральною геральдичною фігурою герба є Тризуб Володимира Святого, Великого князя Київського, володаря Русі. Окрім цього, згідно з Конституцією України, елементом Великого герба мусить бути герб Війська Запорозького.

Вихователь. А тепер давайте з'ясуємо, яку роль відігравав прапор у різні часи?

Учень 12. Прапор відомий ще з античних часів. Найчастіше це був шматок тканини, прив'язаний до списа чи держала і вказував місце збору воїнів. Наші пращури обожнювали прапори, освячували їх і вірили, що вони у воєнний час найсвятіші від усіх ідолів. Великого розквіту українська символіка набула за часів козацтва. Свої прапори мали полки, курені, сотні. Великий прапор Січі був червоний з архангелом Михаїлом на лицьовому боці й білим хрестом, оточеним золотим сонцем, півмісяцем і зірками на лівому боці.

Учень 13. Було чимало комбінацій кольорів. Наприклад, на червоному полі ‒ жовтий хрест, лиштва ‒ блакитна, а по ній ‒ жовті зірки. На іншому ‒ блакитна лиштва і зірки на хресті ‒ білі. Деякі прапори мали поєднання жовтого і блакитного кольорів. Використовувався в прапорах і зелений колір. Наш прапор блакитно-жовтого кольору. Жовтий колір ‒ це колір пшеничного поля, колір хліба, зерна, що дарує життя всьому сущому на землі. Жовтий колір ‒ це ще й колір жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився б життєдайний хліб. Синій колір ‒ це колір ясного, чистого, мирного неба.

Учень 14. 

Твій прапор,  ненько Україно

Ти – символ й гордість своєї держави,

Єднання всіх націй і наших сердець.

Наш прапор свободи і волі, і слави,

Країни великої  гордий вінець.

Під стягом своїм, моя ненько країно,

Крокуєш ти впевнено в нове життя,

Ти вся неозора, ти вся незборима,

У вічність ти ідеш, у своє майбуття.

І колір небесний  і золото жита

Ти все поєднав в собі й так майориш.

І віру в  життя ми плекаєм відкрито,

Бо бачим – над нами ти вгору летиш.

І де б не були ми, куди б не звернули,

Ти – наша надія на рідній землі,

Щоб небо і колос ми свій не забули,

Що пахне вже хлібом на нашім столі.

Так гордо цвіти ти, наш прапоре рідний,

Бо в серці у кожного віри сліди.

Живи, Україно, соборна й велична

Під стягом своїм променистим завжди!

Вихователь. 28 січня 1992 року сесія Верховної Ради України більшістю голосів проголосила синьо-жовтий прапор Державним Прапором України. Гордо розвівається синьо-жовте знамено, промовляючи всьому світу: «Є у світі Україна!»

Вихователь. А що означає слово «гімн»?

Учень 15.   Слово   гімн   ‒   грецького   походження (дослівний переклад ‒ похвальна пісня) ‒ урочиста пісня, прийнята як символ державної, національної єдності. Своїм корінням гімни сягають глибокої давнини. Спочатку вони виконувалися на честь богів та героїв. З плином часу гімн став урочистою піснею, яка об'єднувала близьких за духом людей, надихала їх на добрі справи, дарувала наснагу. Музична символіка нашого народу сягає часів Київської Русі. Можна сказати, що тоді роль державного гімну виконували бойові заклики та пісні, які створювали піднесений настрій перед битвами.

Учень 16. Слова національного Гімну «Ще не вмерла Україна» написав у  60-х роках XIX ст. відомий український поет Павло Чубинський, а музику ‒ композитор Михайло Вербицький. Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського, етнографа, фольклориста та поета, сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню. Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через півгодини вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна», яку тут же проспівали на сербський мотив. Перша публікація тексту вірша Павла Чубинського ‒ у львівському журналі «Мета», 1863, № 4. Отримавши поширення на Західній Україні, вірш не пройшов повз увагу релігійних діячів того часу. Один із них, отець Михайло (Вербицький), знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського написав музику до нього. Вперше надрукований у 1863 році, з нотами ‒ в 1865 році. Саме цій пісні судилося стати національним гімном України, хоча з’являлися й інші патріотичні пісні, які в різні роки виконували роль гімну. Офіційна музична редакція ухвалена Верховною радою 15 січня 1992 року, текст гімну затверджено «Законом про Гімн України» 6 березня 2003 року.

Учень 17.

 Україно! Символи твої

Пронесемо ми через віки!

Лиш тобі серця даруємо палкі!

На дорогах Всесвіту для нас

Урочисто гімн тепер звучить!

У шанобі, з трепетом у серці

І дорослий, і малий мовчить!

Звучить музичний запис гімну «Ще не вмерла Україна».

Вихователь. Гадаю, наш виховний захід  пробудив у вас найсвятіше почуття любові до рідної неньки України, надихнув на творчу працю в ім’я Батьківщини. Цінуйте життя, любіть свою країну, здоров’я вам та успіхів у навчанні.