КТП біологія 8 клас.за модельною програмою Балан П.Г., Кулініч О.М., Юрченко Л.П

Тема уроку

Види  навчальної діяльності

Очікувані результати

навчальної діяльності

Наскрізні змістові лінії

Домашнє завдання

ВСТУП( 2год)

1

2

Інструктаж

Біосоціальна природа людини

Біологічні науки, які вивчають організм людини. Значення знань про організм людини для збереження здоров’я.

Сучасні методи дослідження організму людини

Розв’язання проблемних питань, задач —

Без яких сучасних методів, що вивчають організм людини, важко діагностувати захворювання?

Як науки, що вивчають людину, пов'язані між собою?

Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріал, анімації )

про людину та її походження;

про сучасні науки, що вивчають людину

Моделювання —

етапів консультування у лікаря свого стану здоров’я (симптоми, обстеження, діагноз, лікування тощо)

Проєктна діяльність

Інформаційно-пошуковий проєкт: «Сучасні методи діагностики захворювань людини»

Науково-дослідницький проєкт:

«Дослідження антропометричних вимірів дівчат і хлопців вибраної популяції школярів стосовно віку та стану здоров’я» 

Ігровий (рольовий) проєкт:

Гра «Мій сімейний лікар: знайомство, консультації, діагностика»

Знаннєвий: Учень/учениця опановує терміни:

анатомія, фізіологія, гігієна, здоров’я, хвороба

називає:  науки, що вивчають людину

наводить приклади:  основних методів досліджень організму людини розпізнає:  науки, що вивчають людину;

Діяльнісний: Учень/учениця Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки здійснює наукове дослідження.[1]

Самостійно або з допомогою вчителя опрацьовує інформацію.[2] ( для усіх тем)

 характеризує та пояснює:  методи дослідження організму людини; порівнює та аналізує:- стан здоров'я та хвороби; установлює зв’язки: між людиною та іншими живими організмами;  між порушеннями стану здоров'я та появи хвороби; моделює: - ситуацію відвідування лікаря; розв’язує проблемне питання: про неможливість діагностування хвороб людини без сучасних методів дослідження; описує:  місце людини в системі органічного світу; практикує / застосовує:  вимоги до підготовки проєкту;

Ціннісний:

Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження,

 робить висновок:  про положення людини в системі органічного світу;

усвідомлює значення застосування:  щодо значення знань про людину для збереження її здоров'я

Екологічна компетентність

Здатність спілкуватися рідною та іноземною мовами»

 *Математична компетентність

*Підприємливість і фінансова грамотність

* Інформаційно-комунікаційна компетентність

ТЕМА 1. ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА (4 год)

3

4

5

6

Організм людини як саморегульована біологічна система. Рівні організації організму.

Різноманітність клітин організму людини. Тканини.  Лабораторне дослідження: Ознайомлення з препаратами клітин і тканин людини

Органи. Фізіологічні та функціональні системи органів .

Узагальнення з тем «Вступ» та «Організм людини як біологічна системи»

 Розв’язання проблемних питань, задач —

Робота з інформацією /опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації )

- про організм людини: клітини, тканини, органи, фізіологічні та функціональні системи.

- Моделювання (об’ємне, предметне)

будови різних типів клітин організму людини (з різних матеріалів)

- Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні роботи) —

Лабораторне дослідження:

ознайомлення з препаратами клітин і тканин людини.

Дослідницький практикум:

Дослідження клітин епітеліальної тканини двох людей (на прикладі епітелію з внутрішньої поверхні щоки) з метою пошуків відмінностей на «сліпих» тимчасових препаратах

- Проєктна діяльність

Інформаційно-пошуковий проєкт: «Цитологічні та гістологічні дослідження стану здоров’я людини»;

«Платон Григорович Костюк – видатний український нейрофізіолог»

Ігровий проєкт:

гра біологічне лото «Клітина – тканина – орган»

Практико-орієнтований проєкт: «Які цитологічні чи гістологічні методи діагностування використовували лікарі, досліджуючи мій організм?»

Творчий проєкт:

складання колажу «Рівні організації організму людини»;

виготовлення лепбуків «Тканини організму людини»( за вибором)

Знаннєвий: Учень/учениця опановує терміни: тканина, орган, системи органів фізіологічні та функціональні, механізми регуляції (нервова, гуморальна, імунна)

називає: тканини, органи, фізіологічні та функціональні системи органів організму людини;

наводить приклади: органів, що утворюють певні фізіологічні системи; фізіологічних систем, що входять до складу певних функціональних систем; розпізнає та розрізняє: клітини та тканини людського організму на малюнках і мікропрепаратах;

Діяльнісний: характеризує та пояснює:  особливості будови клітин, що утворюють різні тканини організму людини;

класифікує: тканини організму людини; порівнює та аналізує:  фізіологічні та функціональні системи організму людини;  нервову та гуморальну регуляцію функцій;

установлює зв’язки:  між різними клітинами, що утворюють тканини;  між тканинами, що утворюють органи та системи органів;  між фізіологічними системами задля виконання певної функції організму людини моделює:  будову різних типів клітин організму людини; розв’язує проблемне питання:  про зв'язок між органами у складі функціональних систем;

описує:  особливості будови та функціонування клітин різних тканин організму людини; практикує / застосовує:  збільшувальні прилади (лупи, мікроскопи) під час дослідницької діяльності;  послідовність етапів виконання науково-дослідницького проєкту;

дотримується правил:  під час виконання лабораторних досліджень; - роботи з мікропрепаратами, мікроскопом та іншим лабораторним обладнанням;

Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок:  про зв'язок між будовою та функціями різних типів клітин організму людини;  про організм людини як саморегульовану біологічну систему;

аргументує:  необхідність застосовувати знання про організм людини як саморегульовану біологічну систему

усвідомлює значення застосування: - знань про роль нейрогуморальної  регуляції діяльності організму людини

* Екологічна компетентність

* Здатність спілкуватися рідною та іноземною мовами» *Математична компетентність

*Підприємливість і фінансова грамотність

* Інформаційно-комунікаційна компетентність

ТЕМА 2. РЕГУЛЯТОРНІ СИСТЕМИ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ (8 год)

7

8

9

10

11

12

13

14

Нейрони.Синапси. Рефлекторні принципи будови організму

Будова нервової системи. Спинний мозок Лабораторне дослідження Вивчення будови спинного мозку людини (за муляжами, моделями, пластинчастими препаратами, анімаціями)

Головний мозок Лабораторне дослідження Вивчення будови головного мозку людини (за муляжами, моделями, пластинчастими препаратами, анімаціями)

Поняття про соматичну та вегетативну нервову систему, їхні функції

Профілактика захворювань нервової системи

Поняття про гормони та нейрогормони. Особливості гуморальної регуляції

Будова ендокринної системи, особливості її функціонування.

Основні залози внутрішньої та змішаної секреції людини. Взаємодія регуляторних систем.

Узагальнення з теми

Діагностувальна робота

- Розв’язання проблемних питань, задач 

Нейрогуморальна регуляція функцій організму – вищий механізм регуляції?

Чому гіпофіз є координатором роботи ендокринних залоз?

- Робота з інформацією /опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації про організм людини та його регуляторні системи; головний та спинний мозок; рефлекси організму, гуморальну регуляцію, порушення ендокринної системи тощо

- Моделювання предметне, графічне —

будови головного мозку людини; будови спинного мозку людини;

рефлекторної дуги та рефлексу;

графічна модель «Вплив симпатичної та парасимпатичної вегетативної нервової системи на внутрішні органи в організмі людини»

- Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні роботи) —

Лабораторні дослідження

«Вивчення будови спинного мозку людини (за муляжами, моделями, пластинчастими препаратами, анімаціями)

«Вивчення будови головного мозку людини (за муляжами, моделями, пластинчастими препаратами, анімаціями)»

- Проєктна діяльність

Інформаційно-пошуковий проєкт: «Володимир Олексійович Бец – український анатом і гістолог, що відкрив пірамідальні клітини головного мозку»

«Йододефіцит в організмі людини, його наслідки та профілактика»;

«Основні причини розладів роботи ендокринних залоз»;

«Цукровий діабет: причини появи, типи, діагностика, лікування, наслідки».

Науково-дослідницький проєкт:

«Дослідження тривалості розумової працездатності школяра під дією зміни режиму дня (харчового раціону, фізичних навантажень, вживання вітамінів з фруктами, вітамінних комплексів тощо)»

Творчий проєкт:

створення лепбуку «Відділи головного мозку людини»;

Знаннєвий: Учень/учениця опановує терміни: гомеостаз, нейрон, нервові вузли, рефлекторна дуга, головний та спинний мозок, центральна та периферична нервова система, ендокринні залози, гормони та нейрогормони, нейрогуморальна регуляція, гіпоталамо-гіпофізарна система

називає: типи регуляції процесів в організмі людини; відділи нервової системи людини; органи нервової системи; ендокринні залози; складові рефлекторної дуги.

наводить приклади:  структур головного та спинного мозку;

- гормонів, що синтезуються певними залозами внутрішньої та змішаної секреції; розпізнає та розпізнає: на малюнках органи нервової та ендокринної систем;

Діяльнісний: характеризує та пояснює:  особливості нервової регуляції;  рефлекторний принцип діяльності нервової системи;  особливості гуморальної регуляції;  гіпоталамо-гіпофізарну систему класифікує:  типи нейронів

порівнює та аналізує:  нервову та гуморальну регуляцію;

установлює зв’язки:- між відділом головного мозку та органами, функції яких іннервуються ним;  між гормоном та функціями, яку він забезпечує в організмі людини;  між нервовою та гуморальною регуляцією моделює: будову структур нервової системи, а також графічну модель впливу симпатичної та парасимпатичної вегетативної нервової системи на внутрішні органи в організмі людини розв’язує проблемне питання:  про гіпофіз як координатора роботи ендокринних залоз та нейрогуморальну регуляцію функцій описує: - будову головного та спинного мозку; практикує / застосовує: - дотримання етапів виконання проєкту  дотримується правил: виконання лабораторного дослідження,

Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок:  про умовні та безумовні рефлекси;  про соматичну та вегетативну нервову систему, їхні функції;  про гіпоталамо-гіпофізарну систему та її значення

* Екологічна компетентність

* Здатність спілкуватися рідною та іноземною мовами» *Математична компетентність

*Підприємливість і фінансова грамотність

* Інформаційно-комунікаційна компетентність

ТЕМА 3. ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ  (7 год)

15

16

17

18

19

20

21

Будова та функції опорно-рухового апарату.

Типи кісток. З’єднання кісток. Будова скелета та його функції

Будова та функції скелетних м’язів. . Основні групи скелетних м’язів Лабораторне дослідження: мікроскопічної будови кісткової, хрящової та м’язової тканин.

Робота м’язів: динамічна та статична. Механізми скорочення та розслаблення скелетних м’язів. Нейрогуморальна регуляція скорочень скелетних м’язів. Втома м’язів та її причини

Лабораторне дослідження розвитку втоми м’язів за статичного та динамічного навантаження

Надання першої допомоги в разі ушкоджень опорно-рухового апарату.

Профілактика порушень формування та функціонування опорно-рухового апарату Дослідницький практикум: визначення порушень власної постави

Узагальнення з теми «Опорно-руховий апарат»

- Розв’язання проблемних питань, задач —

Чому хребет людини є віссю організму? Чому кістка людини може витримати великі навантаження? Чому Гюстав Ейфель перед будівництвом своєї найвідомішої споруди вивчав будову кістки?

- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації)

про опорно-рухову систему  організму людини, склад кісток, будову та скорочення м’язів; основні групи м’язів, відділи скелета, порушення опорно-рухового апарату тощо

- Моделювання —

скелета людини та різних його відділів з підручних матеріалів; будови та роботи суглоба людини;

процесу скорочення м’язового волокна.

- Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні роботи) —

Лабораторні дослідження

- мікроскопічної будови кісткової, хрящової та м’язової тканин;

- розвитку втоми м’язів за статичного та динамічного навантаження;

Дослідницький практикум:

- визначення порушень власної постави;

- визначення наявності неорганічних та органічних сполук у кістках;

- Проєктна діяльність

Інформаційно-пошуковий проєкт:

«Переваги та недоліки у будові скелета людини у зв’язку з прямоходінням»;

«Порівняння будови скелета людини зі скелетом інших ссавців»;

«Формування скелета людини та його зміни від народження до смерті»;

«Рухова активність – запорука здорового життя»

Науково-дослідницький проєкт:

«Дослідження залежності ефективності тренувань м’язів від ритму та навантаження на прикладі обраної групи школярів / школярок»;

«Дослідження впливу ритму та навантажень на розвиток втоми м’язів в учнів/учениць класу».( за вибором)

Знаннєвий: Учень/учениця опановує терміни:

скелет, кістка, хрящ, з’єднання кісток, суглоб, міофібрили, статична та динамічна робота м’язів, втома м’язів, гіподинамія називає: складові опорно-рухового апарату;

типи кісток, типи з'єднання кісток, відділи скелета;

основні групи м'язів, порушення опорно-рухового апарату

наводить приклади: - кісток, що входять до складу різних відділів скелета;  м'язів;  статичної та динамічної роботи м'язів;  причини втоми м'язів розпізнає та розпізнає:  органи та структури опорно-рухового апарату; - клітини кісткової та хрящової тканини у зв’язку з їхніми функціями

Діяльнісний: Учень/учениця самостійно або з допомогою вчителя здійснює наукове дослідження.[1] Самостійно або з допомогою вчителя опрацьовує інформацію.[2]

характеризує та пояснює: - будову та хімічний склад кістки;

- механізми скорочення та розслаблення скелетних м'язів;

- нейрогуморальну регуляцію скорочень скелетних м’язів;

- втому м’язів та її причини. класифікує: - скелетні м’язи порівнює та аналізує: - роботу м’язів: динамічну та статичну. установлює зв’язки: - між будовою кістки та виконуваними нею функціями моделює / створює моделі: - будову скелета та різних його структур, процесу скорочення м'язового волокна. розв’язує проблемні питання: - про особливості будови опорно-рухового апарату людини та його функціонування описує: - будова та функції опорно-рухового апарату; - механізми скорочення та розслаблення скелетних м'язів; - нейрогуморальна регуляція скорочень скелетних м’язів.

практикує / застосовує: - оптичний мікроскоп та проводить за його допомогою елементарні дослідження;

* Екологічна компетентність

* Здатність спілкуватися рідною та іноземною мовами» *Математична компетентність

*Підприємливість і фінансова грамотність

* Інформаційно-комунікаційна компетентність

ТЕМА 4. ТРАВНА СИСТЕМА. ПРОЦЕСИ МЕТАБОЛІЗМУ (8 год)

22

23

24

25

26

27

28

29

Будова та функції травної системи. Роль ферментів у процесах перетравлення їжі Дослідницький практикум: Дія ферментів слини на крохмаль

Зубна формула людини. Процеси механічного та біохімічного оброблення їжі Лабораторні дослідження зовнішньої будови зубів

Процеси травлення у ротовій порожнині, шлунку та  кишечнику.

Процеси катаболізму та анаболізму – складові метаболізму.

Вітаміни, їхня роль в обміні речовин

Харчові та енергетичні потреби людини. Харчові продукти та їхній склад. Поняття про збалансоване (раціональне) харчування. Розлади діяльності травної системи та їхня профілактика.

Узагальнення з теми «Травна система. Процеси метаболізму»

- Розв’язання проблемних питань, задач

Чому довжина та ширина травного каналу відрізняється в різних ділянках травної системи людини?

- Робота з інформацією /опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) —

про будову та функції травної системи та процеси метаболізму;

групи харчових продуктів та їхню енергетичну цінність; маркування та етикетки продуктів, їхня якість;про користь і шкоду дієтичного харчування

- Моделювання —

будови зубів людини в розрізі

- Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні роботи) —

Лабораторні дослідження:

зовнішньої будови зубів (за муляжами, моделями)

Дослідницький практикум:

Самоспостереження за співвідношенням маси тіла і зросту;

Дія ферментів слини на крохмаль;

Мій холодильник та продукти в ньому (аналіз етикеток та якості продуктів, що зберігаються в холодильнику).

- Проєктна діяльність

Інформаційно-пошуковий проєкт:

«Харчові розлади та їхня профілактика»;

«Гіпо- й авітамінози та їхня профілактика»;

«Вітаміни у харчових продуктах та збереження їх»;

«Гігієна харчування та якість харчових продуктів»;

«Корисні перекуси в школі»

Науково-дослідницький проєкт:

«Дослідження впливу факторів (температури, рН середовища) на швидкість розщеплення ферментами (пепсин, амілаза  тощо) органічних речовин»

Ігровий проєкт:

Гра-квест «Де сховався вітамін?»

Знаннєвий: Учень/учениця опановує терміни: обмін речовин (метаболізм), вітаміни, ферменти, енергетичний баланс організму, збалансоване харчування, травна система, травний тракт, травні залози, травлення, всмоктування

називає: органи травної системи; основні процеси обробки їжі; наводить приклади: вітамінів; ферментів; процесів катаболізму та анаболізму; розладів діяльності травної системи; процесів травлення у різних відділах травного каналу; травних залоз розпізнає: на малюнках та відеоматеріалах органи травної системи людського організму

* Екологічна компетентність

* Здатність спілкуватися рідною та іноземною мовами» *Математична компетентність

*Підприємливість і фінансова грамотність

* Інформаційно-комунікаційна компетентність

ТЕМА 5. ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ (13 год)

30

31

32

33

34

35

36

37

38

39

40

41

42

Внутрішнє середовище організму та його складові. Поняття про гомеостаз

Кров, її склад та функції. Органи кровотворення. Групи крові (система АВ0), резус-фактор, та правила переливання крові.

Будова і функції,еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів. Зсідання крові

Система кровообігу. Серце: його будова, робота та функції.

Серцевий цикл. Властивості серцевого м’яза. Нейрогуморальна регуляція роботи серця

Будова та функції кровоносних судин. Рух крові: велике та мале кола кровообігу

Кровотечі: надання першої допомоги в разі кровотеч.

Серцево-судинні хвороби та їхня профілактика

Лімфатична система: її будова та функції. Лімфа та її склад. Імунна система: її будова та функції

Імунітет та його види. Поняття про вакцини та сироватки. Імунодефіцит та його причини

Інфекційні захворювання людини та їх профілактика. Алергія та її причина

Узагальнення з теми «Внутрішнє середовище організму людини»

Діагностувальна робота

Розв’язання проблемних питань, задач —

Як спільні властивості крові, лімфи та тканинної рідини забезпечують гомеостаз організму?

- Робота з інформацією /опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) —

про внутрішнє середовище організму людини;

про склад крові та лімфи, зсідання крові, групи крові;

про кровообіг і лімфообіг;

 про серцево-судинні захворювання людини та їхню профілактику;

про інфекційні (вірусні) захворювання людини

віруси та поширення їх на Землі

- Моделювання

процесів зсідання крові;

будови серця людини;

кіл кровообігу людини (з підручних матеріалів);

будови вірусних частинок;

надання домедичної допомоги в разі кровотеч.

- Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні роботи) —

Лабораторні дослідження:

Мікроскопічної будови крові людини.

Вимірювання частоти серцевих скорочень.

Дослідницький практикум

Самоспостереження за частотою серцевих скорочень упродовж доби, тижня;

Вимірювання артеріального тиску в стані спокою та за навантажень

- Проєктна діяльність

Інформаційно-пошуковий проєкт:

«Сучасні підходи до переливання крові»;

«Історія відкриття клітинного імунітету»;

«Історія відкриття гуморального імунітету»;

«Розроблення методів вакцинації: від перших спроб до масового застосування»;

«Профілактика серцево-судинних хвороб людини»;

«М. Амосов – видатний кардіохірург»;

«Профілактика вірусних інфекцій людини»;

«Механізми процесів кровотворення»;

«Вакцинація – найефективніший спосіб запобігання інфекційним захворюванням»

Науково-дослідницький проєкт:

«Дослідження впливу різних чинників (фізичних / психічних) на зміну артеріального тиску»

Ігровий проєкт:

Рольова гра «Що робити, щоб не захворіти …»

Практико-орієнтований проєкт:

створення буклету-пам’ятки для кабінету: «Сезонні вірусні хвороби людини»;

«Сучасні методи зупинки кровотеч (застосування турнікетів)»;

Творчий проєкт: (за вибором)

написання есе (твору, розповіді)

•           «Алергічні реакції в організмі – користь чи шкода?»;
•           «Для чого потрібно знати свій резус-фактор крові?»;
•           «Кров – тканина з унікальними властивостями»;

створення колажу «Різні системи класифікації груп крові»;

Створення лепбуку: «Вірусні хвороби людини»

Знаннєвий: Учень/учениця опановує терміни: внутрішнє середовище організму (кров, лімфа, тканинна рідина), еритроцити, лейкоцити, тромбоцити, гемоглобін, плазма крові, зсідання крові, групи крові, резус-фактор, серце, артерії, вени, капіляри, кола кровообігу, артеріальний тиск, серцевий цикл, імунітет клітинний та гуморальний, вроджений (неспецифічний) та набутий (специфічний), природний та штучний, колективний імунітет, антитіла (імуноглобуліни), інтерферони, вакцина, сироватка лікувальна, алергія

називає: складові внутрішнього середовища, складові крові, органи кровотворення, складові системи кровообігу, властивості серцевого м'яза, складові лімфатичної системи, складові лімфи; складові імунної системи, причини алергії

наводить приклади: клітин крові, груп крові (система АВ0), кровоносних судин, серцево-судинних хвороб, інфекційних хвороб людини розпізнає та розрізняє: - на малюнках та відеоматеріалах органи системи кровообігу організму людини;  клітини крові людського організму на малюнках, відеоматеріалах і мікропрепаратах  імунокорекцію, імунотерапію та імуномодулятори

Діяльнісний: характеризує та пояснює:  гомеостаз;  процеси зсідання крові;  серцевий цикл;  нейрогуморальну регуляцію роботи серця;  рух крові в організмі людини;  правила переливання крові;  імунітет та його види; - шляхи інфікування організму людини.

класифікує: групи крові за різними системами; хвороби серцево-судинної системи; порівнює та аналізує:  групи крові людини;  кровоносні судини;  кровотечі;  кровоносну та лімфатичну системи

установлює зв’язки: між складом крові та її функціями в організмі людини;  між будовою серця та його функціями;

між будовою та функціями кровоносних судин;  між будовою лімфатичної системи та її функціями; - між будовою імунної системи та її функціями.

моделює / створює моделі: будову органів серцево-судинної системи;  процесів кровообігу.

розв’язує проблемне питання: - про внутрішнє середовище, серцево-судинну систему, імунну систему, лімфатичну систему

описує:  внутрішнє середовище організму;  правила переливання крові;  рух крові: велике та мале кола кровообігу;

- імунітет та його види;  імунодефіцит та його причини

практикує / застосовує:  оптичний мікроскоп та проводить за його допомогою елементарні дослідження;  дотримання етапів виконання проєкту;

* Екологічна компетентність

* Здатність спілкуватися рідною та іноземною мовами» *Математична компетентність

*Підприємливість і фінансова грамотність

* Інформаційно-комунікаційна компетентність

ТЕМА 6 ДИХАЛЬНА СИСТЕМА ТА ГАЗООБМІН (4 год)

43

44

45

46

Значення газообміну. Система органів дихання. Дихальні рухи.

Газообмін у легенях і тканинах. Нейрогуморальна регуляція процесів дихання

 Дослідницький практикум:

Самоспостереження за рухами грудної клітки та діафрагми під час вдиху та видиху.

Профілактика захворювань дихальної системи.

Перша допомога у разі зупинки дихання

Розв’язання проблемних питань, задач —

Навіщо організму людини кисень?

Який шлях молекули кисню від вдиху до засвоєння в клітині?

- Робота з інформацією /опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації )

про дихальну систему та газообмін в організмі людини; першу допомогу в разі зупинки дихання; функціонування голосового апарату, спів

- Моделювання —

- моделі, що демонструє вдих та видих (з підручних матеріалів);

-  голосових зв’язок та звукоутворення;

- надання домедичної допомоги в разі зупинки дихання;

- схеми «Газообмін у легенях та тканинах «.

- Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні роботи) —

Дослідницький практикум:

Самоспостереження за рухами грудної клітки та діафрагми під час вдиху та видиху.

Самоспостереження за рухами надгортанного хряща під час ковтання їжі

- Проєктна діяльність

Інформаційно-пошуковий проєкт:

«Атмосферне повітря – суміш газів, без якої неможливе життя»;

«Інфекційні захворювання дихальної системи людини»;

«Неінфекційні захворювання дихальної системи людини»;

«Шкідливий вплив куріння на організм людини»

Науково-дослідницький проєкт:

«Визначення впливу фізичних навантажень (емоційного стану) на частоту дихальних рухів»

Знаннєвий: Учень/учениця опановує терміни:

дихання, газообмін, повітроносні шляхи, легені, альвеоли, вдих, видих, життєва ємність легень називає: складові системи органів дихання наводить приклади:

органів дихальної системи; інших органів, що беруть участь у процесах газообміну розпізнає: органи дихальної системи людського організму на муляжах, малюнках та відеоматеріалах

Діяльнісний: характеризує та пояснює: - газообмін в організмі людини; дихальні рухи; роль шкіри в процесах газообміну

порівнює та аналізує: - газообмін у легенях і тканинах.

установлює зв’язки: - між будовою та функціями органів дихання

моделює / створює моделі: будову органів дихальної системи; графічні моделі газообміну у легенях та тканинах

розв’язує проблемні питання: - про газообмін та дихання в організмі людини

описує: - систему органів дихання; нейрогуморальну регуляцію процесів дихання; газообмін у легенях і тканинах;

- голосовий апарат та його функціонування

практикує / застосовує: планування проєктної діяльності, виконанням елементарних досліджень

дотримується правил: - роботи під час виконання лабораторних досліджень та дослідницького практикуму

Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про значення газообміну;

- про нейрогуморальну регуляцію процесів дихання;

аргументує:

- необхідність застосовувати знання профілактики захворювань дихальної системи для збереження здоров'я;

усвідомлює значення застосування:

- знань про газообмін для організму людини;

- першої допомоги у разі зупинки дихання

* Екологічна компетентність

* Здатність спілкуватися рідною та іноземною мовами» *Математична компетентність

*Підприємливість і фінансова грамотність

* Інформаційно-комунікаційна компетентність

ТЕМА 7  ПРОЦЕСИ ВИДІЛЕННЯ ТА ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЇ (8 год)

47

48

49

50

51

52

53

54

Виділення – завершальний етап обміну речовин.

Будова та функції сечовидільної системи

Будова та функції нирок. Нефрон як структурно-функціональна одиниця нирок.

 Процеси утворення та виведення сечі

Роль нирок у здійсненні водно-сольового обміну

Нейрогуморальна регуляція процесів виділення.

Захворювання органів виділення та їхня профілактика

Будова шкіри та її функції. Похідні шкіри, шкірні залози, їхні функції. Лабораторні дослідження:

будови шкіри та її похідних: нігтя, волосини

Терморегуляція. Перша допомога у разі термічних ушкоджень шкіри (опіків,

обморожень), теплового та сонячного удару.

Захворювання шкіри та їхня профілактика

Узагальнення з тем: «Дихальна система та газообмін» та «Процеси виділення та терморегуляції»

- Розв’язання проблемних питань, задач —

 Чому людина не може жити без води?

- Робота з інформацією /опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації )

- про виділення, сечоутворення, будову органів сечовидільної системи; терморегуляцію в організмі людини, будову шкіри та шкірних залоз

- Моделювання —

нефрону та нирки з підручних матеріалів;

процесу сечоутворення;

будови потових і сальних залоз, нігтя та волосини

- Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні роботи) —

Лабораторні дослідження:

будови шкіри та її похідних: нігтя, волосини

- Проєктна діяльність

Інформаційно-пошуковий проєкт:

«Причини захворювань органів виділення»;

«Лікарські рослини, що мають сечогінні властивості»;

«Профілактика педикульозу та корости»;

«Косметичні засоби, аналіз упаковок для визначення токсичних сполук»;

«Функції шкіри для забезпечення гомеостазу»

Науково-дослідницький проєкт:

Дослідження впливу на стан шкіри та її похідних (нігтів, волосся) косметичних засобів / натуральних масок, підібраних індивідуально

Практико-орієнтований проєкт:

«Перша допомога у разі термічних ушкоджень шкіри (опіки, обмороження)»;

«Підліткові вугрі та висипання на шкірі: що робити?»

«Складання правил догляду за власною шкірою»;

створення колажу «Догляд за шкірою»

Творчий проєкт:

написання есе (твору, розповіді) створення лепбуку «Органи виділення та їхні функції»

Знаннєвий: Учень/учениця опановує терміни: виділення (екскреція), нирки, нефрон, сечоутворення, сеча первинна та вторинна, шкіра, епідерміс, дерма, терморегуляція

називає: органи сечовидільної системи; складові шкіри

наводить приклади: - органів видільної системи та похідних шкіри; розпізнає: - органи видільної системи організму людини на малюнках; - будови шкіри організму людини на малюнках

Діяльнісний: характеризує та пояснює:  завершальний етап обміну речовин – виділення;  процеси утворення та виведення сечі;  нейрогуморальну регуляцію процесів виділення;  терморегуляцію;  захворювання органів виділення; захворювання шкіри

установлює зв’язки:  між будовою сечовидільної системи та її функціями;  між складовими шкіри та її функціями

моделює / створює моделі:  будову сечовидільної системи та процесів сечовиділення

розв’язує проблемне питання:  про важливість видільних процесів

описує:  нефрон як структурно-функціональну одиницю нирок;

- роль нирок у здійсненні водно-сольового обміну;

- похідні шкіри, шкірні залози, їхні функції.

практикує / застосовує:  план виконання проєкту, елементарні дотримується правил:  роботи під час виконання лабораторних досліджень

Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: про важливість виведення кінцевих продуктів обміну речовин з організму людини;  про нейрогуморальну регуляцію процесів виділення;  про роль нирок у здійсненні водно-сольового обміну;  про будову шкіри та її функції для забезпечення гомеостазу;  про роль косметичних засобів для підтримання здорової шкіри аргументує: - необхідність дотримання правил профілактики захворювань видільної системи для збереження здоров’я; усвідомлює значення застосування:  знань про необхідність вміння надавати першу допомогу у разі ушкодження шкіри (опіки, обмороження)

* Екологічна компетентність

* Здатність спілкуватися рідною та іноземною мовами» *Математична компетентність

*Підприємливість і фінансова грамотність

* Інформаційно-комунікаційна компетентність

ТЕМА 8 СЕНСОРНІ СИСТЕМИ (6 год)

55

56

57

58

59

60

Характеристика сенсорних систем (аналізаторів), їхня будова. Рецептори та їхні типи

Зорова сенсорна система. Око. Гігієна зору

Лабораторні дослідження:

Визначення акомодації ока; Виявлення сліпої плями на сітківці ока;

Особливості функціонування ока.

Порушення зору та їхня профілактика

Слухова сенсорна система. Вухо. Гігієна слуху

Сенсорні системи смаку, нюху, рівноваги, руху, дотику, температури, болю

Лабораторні дослідження:

Дослідження температурної адаптації рецепторів шкіри

Узагальнення з теми «Сенсорні системи».Діагностувальна робота

Розв’язання проблемних питань, задач —

«Чому в разі втрати одного з видів чуття змінюється робота інших сенсорних систем?»; «Як здійснюється оброблення інформації в корі великих півкуль, що надходить від рецепторів?»; «Чому з віком змінюється чутливість різних сенсорних систем?»

- Робота з інформацією /опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації )

щодо сенсорних систем людини: їх будови та функціонування; забезпечення зв’язків організму із зовнішнім середовищем.

- Моделювання —

допоміжного апарату ока; внутрішньої будови ока; сітківки ока з фоторецепторами;

внутрішньої будови вуха;

складання схем: «Сприйняття світла зоровим аналізатором»; «Сприйняття звуку слуховим аналізатором»

- Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні роботи) —

Лабораторні дослідження:

Визначення акомодації ока;
Виявлення сліпої плями на сітківці ока;

Дослідження температурної адаптації рецепторів шкіри.

Дослідницький практикум:

спостереження за реакцією зіниць на світло;

вимірювання порога слухової чутливості;

дослідження смакової чутливості різних ділянок язика;

виявлення порушень сприйняття кольорів.

- Проєктна діяльність

Інформаційно-пошуковий проєкт:

«Значення зорової сенсорної системи у сприйнятті інформації навколишнього світу»;

«Запахи та пахучі речовини у нашому житті»;

«Роль шкіри у сприйнятті дотику та температури»;

Науково-дослідницький проєкт:

«Дослідження впливу гучності звуку на сприйняття візуальної / звукової інформації у певній групі учнів»;

«Дослідження впливу аромаолій на запам’ятовування інформації учнями»

Знаннєвий: Учень/учениця опановує терміни: сенсорні системи, органи чуття, рецептори, акомодація ока, гострота зору, нюху та слуху, короткозорість і далекозорість, вестибулярний апарат називає: складові сенсорних систем,

наводить приклади: - сенсорних систем в організмі людини;

- рецепторів сенсорних систем сприйняття подразнень різними сенсорними системами; функціонування сенсорних систем; розпізнає та розрізняє: - сенсорні системи на відеоматеріалах та малюнках; - складові сенсорних систем та їхні особливості будови й функціонування; рецептори різних сенсорних систем Діяльнісний: характеризує та пояснює: сенсорні системи; загальний принцип роботи сенсорних систем; роль сенсорних систем у забезпеченні зв'язків організму із зовнішнім середовищем.

класифікує: - рецептори за принципом сприйняття інформації

порівнює та аналізує: - різні сенсорні системи

установлює зв’язки: - між будовою зорової сенсорної системи та її функціями; між будовою слухової сенсорної системи та її функціями; моделює: будову структур сенсорних систем, графічні моделі сприйняття світла та звуку

розв’язує проблемне питання: - про особливості сприйняття інформації сенсорними системами описує: - будову сенсорних систем; загальний принцип роботи сенсорних систем; зорову сенсорну систему; слухову сенсорну систему; сенсорні системи смаку, нюху, рівноваги, руху, дотику, температури, болю практикує / застосовує: послідовність виконання про знання про сенсорні системи для профілактики їхніх порушень дотримується правил: - роботи під час виконання лабораторних досліджень  планування, роботи та захисту проєктів

Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: про адаптацію сенсорних систем до дії подразників; про види чуття, що забезпечують сенсорні системи людини; про зв'язок організму з навколишнім середовищем, який забезпечують сенсорні системи

аргументує: - необхідність застосовувати знання про дотримання правил гігієни для профілактики порушень функціонування сенсорних систем усвідомлює значення застосування: - гігієни зору для його збереження - гігієни слуху для його збереження

* Екологічна компетентність

* Здатність спілкуватися рідною та іноземною мовами» *Математична компетентність

*Підприємливість і фінансова грамотність

* Інформаційно-комунікаційна компетентність

ТЕМА 9 ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ (5 год)

61

62

63

64

65

Поняття про вищу нервову діяльність та її типи. Нервові процеси (збудження, гальмування) та їхні характеристики

Рефлекси. Навчання. Пам’ять.

Сон та його види. Біоритми людини

Перша сигнальна система

Мова.  Мислення та свідомість

Узагальнення з теми «Вища нервова діяльність»

- Розв’язання проблемних питань, задач —

«Чи змінюється тип темпераменту людини впродовж її життя?»; «Чому і для чого людина забуває інформацію?»

-Робота з інформацією /опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) —

щодо вищої нервової діяльності людини

- Моделювання —

рефлекторної дуги умовного рефлексу; етапів навчальної діяльності;

поведінки людей різних типів темпераменту.

- Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні роботи) —

Лабораторне дослідження:

- дослідження різних видів пам’яті;

- визначення типу вищої нервової діяльності та властивостей темпераменту.

Дослідницький практикум

утворення рухового умовного рефлексу;

дослідження властивостей уваги;

ілюзорне сприйняття;

дослідження професійних схильностей

- Проєктна діяльність

Інформаційно-пошуковий проєкт:

«Сприйняття слів і розвиток мовлення у дитини»;

«Натуральні та штучні умовні рефлекси у житті людини»;

«Властивості уваги та її роль у процесах сприйняття інформації»;

Науково-дослідницький проєкт:

«Дослідження впливу вправ для тренування мозку (brain fitness) на поліпшення пам’яті та уваги у школярів вибраної групи»;

«Дослідження впливу іграшок “антистрес” різних виробників або виготовлених самостійно для емоційного розвантаження та/або поліпшення успішності»

Знаннєвий: Учень/учениця опановує терміни: вища нервова діяльність, процеси збудження та гальмування, мислення, абстрактне мислення, перша та друга сигнальні системи, мова, свідомість, навчання, увага, пам’ять, біоритми

називає: нервові процеси; види пам'яті; сигнальні системи людини наводить приклади: - процесів мислення;

- видів умовних та безумовних рефлексів; - біоритмів людини

розпізнає та розрізняє: - нервові процеси збудження та гальмування; - механізми утворення умовних рефлексів;

- види пам'яті; фази сну Діяльнісний: характеризує та пояснює: - нервові процеси; - механізми формування умовних рефлексів класифікує: - види пам'яті порівнює та аналізує: - умовні і безумовні рефлекси; установлює зв’язки: - між нервовими процесами і проявами вищої нервової діяльності

моделює / створює моделі: - рефлекторної дуги умовного рефлексу; етапів навчальної діяльності; поведінки людей різних типів темпераменту. розв’язує проблемне питання: про вищу нервову діяльність описує: нервові процеси (збудження, гальмування) та їхні характеристики; гальмування умовних рефлексів; фізіологічні основи мовлення навчання та пам’ять мислення та відомість.

практикує / застосовує: - планування проєктної діяльності, виконанням елементарних досліджень дотримується правил:  роботи під час моделювання; Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок:  про значення утворення умовних рефлексів у житті людини;  про типи вищої нервової діяльності людини;  про роль утворення та гальмування умовних рефлексів для формування навичок та звичок;  про значення другої сигнальної системи в житті людини

аргументує: необхідність застосовувати знання про значення сили і стійкості нервових процесів у поведінці людини усвідомлює значення застосування:  методів тренування пам'яті для полегшення процесів навчання

* Екологічна компетентність

* Здатність спілкуватися рідною та іноземною мовами» *Математична компетентність

*Підприємливість і фінансова грамотність

* Інформаційно-комунікаційна компетентність

ТЕМА 10 РЕПРОДУКЦІЯ ТА ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ЛЮДИНИ (5год)

66

67

68

69

70

Будова та функції репродуктивної системи людини

Будова статевих клітин. Запліднення

Вагітність. Ембріональний період розвитку людини. Плацента, її функції

Постембріональний розвиток людини

Репродуктивне здоров’я

Узагальнення  з теми «Репродукція та індивідуальний розвиток людини»

- Розв’язання проблемних питань, задач

— «Чому чоловічі та жіночі статеві клітини людини відрізняються за особливостями будови та розмірами?»

- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) —

щодо репродуктивної системи людини

- Моделювання —

- будови сперматозоїда та яйцеклітини (з пластиліну, паперу, підручних матеріалів);

- процесу запліднення;

- етапів постембріонального розвитку людини

Знаннєвий: Учень/учениця опановує терміни:

онтогенез, ембріональний та постембріональний розвиток людини, статеві залози, гамети (сперматозоїд, яйцеклітина), запліднення, зигота, вагітність, плацента, пологи

називає: органи репродуктивної системи; статеві клітини;

етапи ембріонального розвитку людини; етапи постембріонального розвитку людини

наводить приклади: - особливостей ембріонального розвитку людини; - етапи постембріонального розвитку людини

- інфекцій, що передаються статевим шляхом

розпізнає та розрізняє: органи репродуктивної системи людського організму на малюнках, відеоматеріалах;

статеві клітини та їхні відмінності

Діяльнісний: Учень/учениця характеризує та пояснює: - процеси запліднення, роль плаценти під час вагітності, етапи ембріонального розвитку людини, етапи постембріонального розвитку людини класифікує: етапи постембріонального розвитку людини порівнює та аналізує: будову чоловічої та жіночої репродуктивних систем; будову сперматозоїда та яйцеклітини статеве дозрівання хлопців і дівчат;

- зміни під час постембріонального розвитку

установлює зв’язки: між будовою репродуктивних органів та функціями, які вони виконують між способом життя

* Екологічна компетентність

* Здатність спілкуватися рідною та іноземною мовами» *Математична компетентність

*Підприємливість і фінансова грамотність

* Інформаційно-комунікаційна компетентність

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Біосоціальна природа людини

Повторення вивченого матеріалу

Розв’язання проблемних питань, задач —

«Які докази походження людини від тварин можна знайти в будові свого організму?»

- Робота з інформацією /опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації) —

Людина в системі органічного світу, її зв’язки з іншими організмами, вплив людини на інших людей та навколишнє природне середовище, людина в соціумі.

Знаннєвий: Учень/учениця опановує терміни:

біосоціальна природа людини. називає: людські раси, чинники антропогенезу наводить приклади: давніх людей, соціальних та біологічних чинників антропогенезу, розрізняє та розпізнає:

ознаки виду Людина розумна (Homo sapiens)

характеризує та пояснює: - місце Людини розумної в системі органічного світу; чинники антропогенезу

використовує: знання про мову, мислення, свідомість людини та її систематичне положення порівнює та аналізує: ознаки морфологічної будови та поведінки з ознаками людини розумної;  вплив оточення на формування людських рис