|
№
|
Дата
|
Зміст уроку
|
Результат навчально-пізнавальної діяльності
|
Примітка
|
|
І семестр
|
ІІ семестр
|
|
1.
|
|
|
Вступ.
Сутність Нового часу. Новий час в історії України.
“Довге ” XIX століття.
|
Знаю:
-
хронологічні межі та періодизацію історії Нового часу, час входження українських територій до складу Російської та Австрійської імперій;
-
адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій;
-
чисельність, соціальний і національний склад населення України в ХІХ ст.;
-
хронологічні межі «довгого» ХІХ ст., етапів українського національного відродження.
Розумію:
-
вплив подій і тенденцій європейської історії на розвиток України;
-
«довге» ХІХ ст. як час суспільної модернізації та національного відродження в Європі;
-
головні цілі та сутність національної політики Російської та Австрійської імперій;
-
особливості розвитку України та етапів українського національного руху від кінця ХVІІІ до початку ХХ ст.;
-
спільні й відмінні риси українського та загальноєвропейського історичного розвитку;
-
поняття «довге ХІХ століття», «модернізація», «національне відродження», «смуга осілості», «губернія».
Умію:
-
обґрунтувати хронологічні межі «довгого» ХІХ ст.;
-
показати на карті українські території у складі Австрійської та Російської імперій;
-
охарактеризувати політичне і соціальне становище України наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.;
пояснити чинники та механізми змін у чисельності, соціальному й національному складі населення України.
|
|
|
Розділ 1. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIІІ - у першій половині XIX ст.
|
|
2.
.
|
|
|
Українські землі в системі міжнародних відносин.
|
Знаю:
-
дати входження українських територій до складу Російської імперії, назви і час існування козацьких формувань після ліквідації Запорозької Січі (Задунайська січ, Азовське козацьке військо, Чорноморське / Кубанське козацьке військо), час початку індустріальної революції в Україні, діяльності осередків національного та опозиційних рухів, Кирило-Мефодіївського братства;
-
хронологічні межі найбільших соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (селянські виступи під проводом Устима Кармелюка на Поділлі, повстання військових поселенців на Харківщині, селянські рухи «Київська козаччина» і «Похід у Таврію за волею»);
Розумію:
-
вплив індустріальної революції на розвиток міст, торгівлі, транспорту, соціальну структуру суспільства;
-
роль Харківського і Київського університетів як центрів українського національного відродження;
-
програмні положення та ідейні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства;
-
роль загальноросійського і польського визвольних рухів в історії України;
-
розбіжності в цілях українського, російського і польського рухів на території України;
-
поняття «чумакування», «порто-франко», «індустріальна революція (промисловий переворот)».
Умію:
-
показати на карті зміни української території наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст., місця діяльності політичних і національно-культурних організацій, території, охоплені соціальними протестами;
-
охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських земель, особливості першого етапу індустріальної революції, розгортання національного руху, діяльність Кирило-Мефодіївського братства;
-
пояснити вплив індустріальної революції на соціально-економічний розвиток України, значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для національного руху;
обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша.
|
|
|
3.
|
|
|
Соціально-економічний розвиток.
|
|
|
4.
|
|
|
Початок промислового перевороту.
|
|
|
5.
|
|
|
Початок українського національного відродження
|
|
|
6.
|
|
|
Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи на території України.
|
|
|
7.
|
|
|
Практичне заняття. Програмові документи Кирило- Мефодіївського братства.
|
|
|
8.
|
|
|
Урок узагальнення.
|
|
|
Розділ 2. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIІІ- у першій половині XIX ст.
|
|
9.
|
|
|
Соціально-економічне становище українського населення.
|
Знаю:
-
дати входження українських територій (Галичини, Буковини) до Австрійської імперії;
-
період діяльності «Руської трійці», хронологічні межі «Весни народів», соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (рух опришків на Прикарпатті, виступи під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині).
Розумію:
-
причини, які зумовили провідну роль греко-католицької церкви і духівництва в українському русі Галичини;
-
ідейні засади діяльності гуртка «Руської трійці», Головної руської ради;
-
історичне значення альманаху «Русалка Дністровая»;
-
поняття «будителі», «Весна народів».
Умію:
-
показати на карті Галичину, Буковину і Закарпаття у складі Австрійської імперії, місця діяльності громадсько-культурних організацій;
-
охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських регіонів у складі монархії Габсбургів, йосифінські реформи та їх вплив на західноукраїнське суспільство;
-
визначити наслідки діяльності «Руської трійці», революції 1848–1849 рр., роль греко-католицького духівництва в житті західноукраїнського суспільства, особливості українського руху в Закарпатті та Буковині;
обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Маркіяна Шашкевича, Олександра Духновича.
|
|
|
10.
|
|
|
Пробудження національного життя в Західній Україні. «Руська трійця».
|
|
|
11.
|
|
|
Європейська революція 1848 – 1849 років на українських землях.
|
|
|
|
12.
|
|
|
Практичне заняття. Альманах «Русалка Дністровая».
|
|
|
|
13.
|
|
|
Урок узагальнення.
|
|
|
|
Розділ 3. Повсякденне життя та культура України кінця України кінця XVIII-першої половини XIX ст.
|
|
14.
|
|
|
Розвиток культури. Освіта і наука.
|
Знаю:
-
дати заснування університетів у Харкові та Києві, відновлення діяльності Львівського університету, виходу друком «Енеїди» Івана Котляревського, «Кобзаря» Тараса Шевченка.
Розумію:
-
суперечності розвитку української культури під впливом модернізаційних процесів і політики Російської та Австрійської імперій;
-
причинно-наслідковий зв’язок між модернізаційними процесами та змінами в житті й побуті людини;
-
значення історичних пам’яток, фольклору й етнографії в дослідженні національних ознак українців і формуванні національної свідомості;
-
пошук науково-історичних підвалин української самобутності як частину національного руху;
-
поняття «класицизм», «романтизм», «національна ідея».
Умію:
-
охарактеризувати розвиток освіти, науки й культури в Україні, формування нової української літератури та сучасної літературної мови;
-
визначити особливості розвитку освіти, науки і культури, причини і наслідки культурних зрушень, особливості повсякденного життя;
-
пояснити зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку, суперечливі наслідки модернізаційних процесів для розвитку національної освіти і культури;
-
узагальнити діяльність Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Гоголя, Василя Каразіна, Григорія Квітки-Основ’яненка, Петра Гулака- Артемовського, Євгена Гребінки, Михайла Максимовича, Михайла Остроградського;
розпізнати й описати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, виконані під впливом художніх принципів класицизму і романтизму.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
15.
|
|
|
Розвиток Української літератури.
|
|
|
16.
|
|
|
Розвиток мистецтва.
|
|
|
17.
|
|
|
Практичне заняття. Повсякденне життя.
|
|
|
18.
|
|
|
Наш край наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст.
|
|
|
19.
|
|
|
Урок узагальнення.
|
|
|
Розділ 4. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.
|
|
20.
|
|
|
Українське питання у контексті міжнародних відносин.
|
Знаю:
-
хронологічні межі Східної (Кримської) війни, дати скасування кріпацтва і панщини, будівництва першої залізниці Одеса–Балта, створення Київської громади, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, Братства тарасівців, ухвалення Валуєвського циркуляру та Емського указу.
Розумію:
-
особливості проведення «великих реформ» 1860–1870-х років в Україні;
-
причинно-наслідковий зв’язок між аграрними реформами і розгортанням індустріальної революції, розвитком міст, залізничного будівництва, змінами в соціальній структурі населення, зародженням робітничого і соціал-демократичного рухів;
-
роль інтелігенції в розвитку українського національного руху та осучасненні суспільства;
-
вплив заборонних актів російської імперської влади (Валуєвського циркуляру, Емського указу) на динаміку розвитку українського руху;
|
|
|
21.
|
|
|
Ліквідація кріпацтва та реформи 1860 – 1870-х років.
|
|
|
22.
|
|
|
Формування ринкових відносин.
|
|
|
23.
|
|
|
Суспільно-політичний рух наприкінці 50-х у 70—ті рр..
|
|
|
24.
|
|
|
Суспільно-політичний рух у 70-90-х рр.
|
|
|
25.
|
|
|
Національне відродження кримських татар.
|
|
|
26.
|
|
|
Зародження робітничого і соціал-демократичного рухів.
|
|
|
27.
|
|
|
Практичне заняття. Культурницький етап національного відродження на українських землях у складі Російської імперії: суспільні виклики.
|
-
поняття «індустріалізація», «урбанізація», «інтелігенція», «громадівський рух», «земство».
Умію:
-
охарактеризувати особливості соціально-економічних перетворень в Україні у пореформений період, погляди і діяльність громадівців 1860–1890-х років;
-
визначити причини й наслідки селянської реформи 1861 р., особливості інституційного етапу в розвитку українського руху, значення громадівського руху;
-
пояснити роль і місце України в господарському житті Російської імперії;
-
охарактеризувати кримськотатарське національне відродження;
обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Ісмаїла Гаспринського
|
|
|
28.
|
|
|
Урок узагальнення.
|
|
|
Розділ 5. ЗахідноУкраїнські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.
|
|
29.
|
|
|
Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині ХІХ.
|
Знаю:
-
дати селянської реформи, утворення товариства «Просвіта», Товариства імені Шевченка, перших українських політичних партій.
Розумію:
-
особливості політичного, соціально-економічного й культурного розвитку українських регіонів у складі Австро-Угорської монархії;
-
поняття «русофіли/москвофіли», «народовці/українофіли», «радикали», «нова ера», «український П’ємонт».
Умію:
-
показати на карті Галичину, Буковину, Закарпаття, основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону;
-
охарактеризувати мету й діяльність товариства «Просвіта», Наукового товариства імені Шевченка; пояснити роль і місце українських регіонів у господарському житті Австро-Угорщини, причини виникнення радикального руху, причини і наслідки трудової еміграції;
-
обґрунтувати різниці в цілях українського, польського та єврейського рухів в українських регіонах Австро-Угорщини;
-
визначити напрями діяльності перших українських політичних партій у Галичині, мету і наслідки кооперативного руху;
-
обґрунтувати судження про історичне діяльності Юрія Федьковича, Івана Франка, Юліана Романчука, Володимира й Олександра Барвінських, Юліана Бачинського.
|
|
|
30.
|
|
|
Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях у 50-70 х рр. ХІХ ст.
|
|
|
31.
|
|
|
Діяльність галицьких народовців.
|
|
|
32.
|
|
|
Радикальний рух у Галичині. Особливості суспільно-політичного життя в Буковині та Закарпатті в другій половині ХІХ ст.
|
|
|
33.
|
|
|
Практичне заняття. Особливості культурницького та політичного етапів національного відродження на західноукраїнських землях.
|
|
|
34.
|
|
|
Наш край у другій половині ХІХ ст.
|
|
|
35.
|
|
|
Урок узагальнення
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
