КТП Історія України (індивідуальне)

№

Дата

Зміст уроку

Результат навчально-пізнавальної діяльності

Примітка

І семестр

ІІ семестр

1.

Вступ.

Сутність Нового часу. Новий час в історії України. 

“Довге ” XIX століття.

Знаю:

• хронологічні межі та періодизацію історії Нового часу, час входження українських територій до складу Російської та Австрійської імперій;
• адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій;
• чисельність, соціальний і національний склад населення України в ХІХ ст.;
• хронологічні межі «довгого» ХІХ ст., етапів українського національного відродження.

Розумію:

• вплив подій і тенденцій європейської історії на розвиток України;
• «довге» ХІХ ст. як час суспільної модернізації та національного відродження в Європі;
• головні цілі та сутність національної політики Російської та Австрійської імперій;
• особливості розвитку України та етапів українського національного руху від кінця ХVІІІ до початку ХХ ст.;
• спільні й відмінні риси українського та загальноєвропейського історичного розвитку;
• поняття «довге ХІХ століття», «модернізація», «національне відродження», «смуга осілості», «губернія».

Умію:

• обґрунтувати хронологічні межі «довгого» ХІХ ст.;
• показати на карті українські території у складі Австрійської та Російської імперій;
• охарактеризувати політичне і соціальне становище України наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.;

пояснити чинники та механізми змін у чисельності, соціальному й національному складі населення України.

Розділ 1. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIІІ - у першій половині XIX ст.

2.

.

Українські землі в системі міжнародних відносин.

Знаю:

• дати входження українських територій до складу Російської імперії, назви і час існування козацьких формувань після ліквідації Запорозької Січі (Задунайська січ, Азовське козацьке військо, Чорноморське / Кубанське козацьке військо), час початку індустріальної революції в Україні, діяльності осередків національного та опозиційних рухів, Кирило-Мефодіївського братства;
• хронологічні межі найбільших соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (селянські виступи під проводом Устима Кармелюка на Поділлі, повстання військових поселенців на Харківщині, селянські рухи «Київська козаччина» і «Похід у Таврію за волею»);

Розумію:

• вплив індустріальної революції на розвиток міст, торгівлі, транспорту, соціальну структуру суспільства;
• роль Харківського і Київського університетів як центрів українського національного відродження;
• програмні положення та ідейні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства;
• роль загальноросійського і польського визвольних рухів в історії України;
• розбіжності в цілях українського, російського і польського рухів на території України;
• поняття «чумакування», «порто-франко», «індустріальна революція (промисловий переворот)».

Умію:

• показати на карті зміни української території наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст., місця діяльності політичних і національно-культурних організацій, території, охоплені соціальними протестами;
• охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських земель, особливості першого етапу індустріальної революції, розгортання національного руху, діяльність Кирило-Мефодіївського братства;
• пояснити вплив індустріальної революції на соціально-економічний розвиток України, значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для національного руху;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша.

3.

Соціально-економічний розвиток.

4.

Початок промислового перевороту.

5.

Початок українського національного відродження

6.

Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи на території України.

7.

Практичне заняття. Програмові документи Кирило- Мефодіївського братства.

8.

Урок узагальнення.

Розділ 2. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIІІ- у першій половині XIX ст.

9.

Соціально-економічне становище українського населення.

Знаю:

• дати входження українських територій (Галичини, Буковини) до Австрійської імперії;
• період діяльності «Руської трійці», хронологічні межі «Весни народів», соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (рух опришків на Прикарпатті, виступи під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині).

Розумію:

• причини, які зумовили провідну роль греко-католицької церкви і духівництва в українському русі Галичини;
• ідейні засади діяльності гуртка «Руської трійці», Головної руської ради;
• історичне значення альманаху «Русалка Дністровая»;
• поняття «будителі», «Весна народів».

Умію:

• показати на карті Галичину, Буковину і Закарпаття у складі Австрійської імперії, місця діяльності громадсько-культурних організацій;
• охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських регіонів у складі монархії Габсбургів, йосифінські реформи та їх вплив на західноукраїнське суспільство;
• визначити наслідки діяльності «Руської трійці», революції 1848–1849 рр., роль греко-католицького духівництва в житті західноукраїнського суспільства, особливості українського руху в Закарпатті та Буковині;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Маркіяна Шашкевича, Олександра Духновича.

10.

Пробудження національного життя в Західній Україні. «Руська трійця».

11.

Європейська революція 1848 – 1849 років на українських землях.

12.

Практичне заняття. Альманах «Русалка Дністровая».

13.

Урок узагальнення.

Розділ 3. Повсякденне життя та культура України кінця України кінця XVIII-першої половини XIX ст.

14.

Розвиток культури. Освіта і наука.

Знаю:

• дати заснування університетів у Харкові та Києві, відновлення діяльності Львівського університету, виходу друком «Енеїди» Івана Котляревського, «Кобзаря» Тараса Шевченка.

Розумію:

• суперечності розвитку української культури під впливом модернізаційних процесів і політики Російської та Австрійської імперій;
• причинно-наслідковий зв’язок між модернізаційними процесами та змінами в житті й побуті людини;
• значення історичних пам’яток, фольклору й етнографії в дослідженні національних ознак українців і формуванні національної свідомості;
• пошук науково-історичних підвалин української самобутності як частину національного руху;
• поняття «класицизм», «романтизм», «національна ідея».

Умію:

• охарактеризувати розвиток освіти, науки й культури в Україні, формування нової української літератури та сучасної літературної мови;
• визначити особливості розвитку освіти, науки і культури, причини і наслідки культурних зрушень, особливості повсякденного життя;
• пояснити зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку, суперечливі наслідки модернізаційних процесів для розвитку національної освіти і культури;
• узагальнити діяльність Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Гоголя, Василя Каразіна, Григорія Квітки-Основ’яненка, Петра Гулака- Артемовського, Євгена Гребінки, Михайла Максимовича, Михайла Остроградського;

розпізнати й описати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, виконані під впливом художніх принципів класицизму і романтизму.

15.

Розвиток Української літератури.

16.

Розвиток мистецтва.

17.

Практичне заняття. Повсякденне життя.

18.

Наш край наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст.

19.

Урок узагальнення.

Розділ 4. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

20.

Українське питання у контексті міжнародних відносин.

Знаю:

• хронологічні межі Східної (Кримської) війни, дати скасування кріпацтва і панщини, будівництва першої залізниці Одеса–Балта, створення Київської громади, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, Братства тарасівців, ухвалення Валуєвського циркуляру та Емського указу.

Розумію:

• особливості проведення «великих реформ» 1860–1870-х років в Україні;
• причинно-наслідковий зв’язок між аграрними реформами і розгортанням індустріальної революції, розвитком міст, залізничного будівництва, змінами в соціальній структурі населення, зародженням робітничого і соціал-демократичного рухів;
• роль інтелігенції в розвитку українського національного руху та осучасненні суспільства;
• вплив заборонних актів російської імперської влади (Валуєвського циркуляру, Емського указу) на динаміку розвитку українського руху;

21.

Ліквідація кріпацтва та реформи 1860 – 1870-х років.

22.

Формування ринкових відносин.

23.

Суспільно-політичний рух наприкінці 50-х у 70—ті рр..

24.

Суспільно-політичний рух у 70-90-х рр.

25.

Національне відродження кримських татар.

26.

Зародження робітничого і соціал-демократичного рухів.

27.

Практичне заняття. Культурницький етап національного відродження на українських землях у складі Російської імперії: суспільні виклики.

• поняття «індустріалізація», «урбанізація», «інтелігенція», «громадівський рух», «земство».

Умію:

• охарактеризувати особливості соціально-економічних перетворень в Україні у пореформений період, погляди і діяльність громадівців 1860–1890-х років;
• визначити причини й наслідки селянської реформи 1861 р., особливості інституційного етапу в розвитку українського руху, значення громадівського руху;
• пояснити роль і місце України в господарському житті Російської імперії;
• охарактеризувати кримськотатарське національне відродження;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Ісмаїла Гаспринського

28.

Урок узагальнення.

Розділ 5. ЗахідноУкраїнські землі у  складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

29.

Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині ХІХ.

Знаю:

• дати селянської реформи, утворення товариства «Просвіта», Товариства імені Шевченка, перших українських політичних партій.

Розумію:

• особливості політичного, соціально-економічного й культурного розвитку українських регіонів у складі Австро-Угорської монархії;
• поняття «русофіли/москвофіли», «народовці/українофіли», «радикали», «нова ера», «український П’ємонт».

Умію:

• показати на карті Галичину, Буковину, Закарпаття, основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону;
• охарактеризувати мету й діяльність товариства «Просвіта», Наукового товариства імені Шевченка; пояснити роль і місце українських регіонів у господарському житті Австро-Угорщини, причини виникнення радикального руху, причини і наслідки трудової еміграції;
• обґрунтувати різниці в цілях українського, польського та єврейського рухів в українських регіонах Австро-Угорщини;
• визначити напрями діяльності перших українських політичних партій у Галичині, мету і наслідки кооперативного руху;
• обґрунтувати судження про історичне діяльності Юрія Федьковича, Івана Франка, Юліана Романчука, Володимира й Олександра Барвінських, Юліана Бачинського.

30.

Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях у 50-70 х рр. ХІХ ст.

31.

Діяльність галицьких народовців.

32.

Радикальний рух у Галичині. Особливості суспільно-політичного життя в Буковині та Закарпатті в другій половині ХІХ ст.

33.

Практичне заняття. Особливості культурницького та політичного етапів національного відродження на західноукраїнських землях.

34.

Наш край  у другій половині ХІХ ст.

35.

Урок узагальнення