КТП з української мови для 5-их класів. 2 семестр. Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори

№ з/п

Дата

Зміст 

Кількість годин

Очікувані результати

Мовленнєва лінія

ІІ СЕМЕСТР

Тема 4 ФОНЕТИКА. ГРАФІКА.ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ

Вимова голосних і приголосних звуків. Чергування звуків. Правопис префіксів з- (зі-, с-), роз- (розі-), без

Вимова голосних звуків. Ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів.

Позначення на письмі ненаголошених голосних [е], [и] в коренях слів (повторення і поглиблення). Орфографічний словник.

 Орфограма (практично).  Орфографічна помилка (практично). Вимова приголосних звуків.

Уподібнення приголосних звуків.

 Написання слів із сумнівними приголосними. • Вимова та правопис префіксів з- (зі-, с-), роз- (розі-), без-.

Спрощення в групах приголосних.

Найпоширеніші випадки чергування голосних звуків (практично): [о] – [а], [е] – [і], [е] – [и]; [о], [е] з [і]; [и] – [і] після [ж], [ч], [ш], [шч] та [г], [к], [х] у коренях слів.

Найпоширеніші випадки чергування приголосних звуків (практично): [г], [к], [х] – [ж], [ч], [ш] – [з′], [ц′], [с′]; [д] – [дж]; [зд] – [ждж].

 Основні випадки чергування [у] – [в], [і] – [й]; уживання прийменника з і його варіантів із, зі (зо) (правила милозвучності).

 ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

1. У чому полягає милозвучність української мови?

 2. Як і коли орфографічний словник стає в пригоді?

3. Які українські слова «порушують» правила милозвучності

Виразне читання текстів уголос із дотриманням правил орфоепії.  Аналізування, оцінювання, інтерпретація тексту.  Відповіді на запитання за змістом прочитаного чи почутого.

 Виявлення та аналіз орфоепічних помилок (зокрема у вимові дзвінких) у своєму мовленні та мовленні інших людей. Складання речень з опорними словами та певного змісту.  Складання усного висловлення, пов’язаного з конкретною життєвою ситуацією.

Обмін думками на теми, пов’язані із ціннісними орієнтирами.  Висловлення міркувань щодо проблемних питань, пов’язаних з мовними явищами.  Складання висловлення про дружбу чи людські чесноти з використанням слів, у яких відбувається спрощення

Складання усного повідомлення про рослинисимволи українського народу з дотриманням правил уживання у – в, і – й (з обґрунтуванням свого вибору).

Укладання пам’ятки щодо дотримання найпоширеніших чергувань приголосних звуків.

Записування аудіоповідомлення для соцмереж зі зразками правильної вимови.

Написання есе про красу й милозвучність української мови (про транспорт майбутнього, воду в природі тощо). Редагування есе.

Визначає спільне і різне в повідомленнях інших осіб, розпізнає наявні в почутому повідомленні факти, судження та аргументи, дотримується норм у виборі мовленнєвих засобів, знаходить у тексті відому і нову інформацію, розпізнає основні виражальні засоби, використовує окремі з них записує власні міркування або інформацію з інших

джерел, створює письмові тексти визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід, складає та оформлює власне висловлення згідно з усталеними орфографічни

ми нормами, добирає доречні засоби мовної виразності для оформлення власного висловлення, знаходить і виправляє недоліки та помилки в змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень, пояснює окремі виправлення з урахуванням вивчених правил, вирізняє фонетичні явища у своєму та чужому мовленні, пояснює їх суть, порівнює тексти щодо наявності в них чергувань звуків

Записування слова фонетич

ною транскрипцією.  Розпізнавання в словах явищ уподібнен

ня звуків, спрощення, чергування звуків.  Лінгвістич

не мінідослі

дження.  Добирання слів з уподібнен

ням звуків, спрощен

ням, чергуван

ням звуків.  Орфоепіч

ний тренінг (удосконалення вимови звуків відповідно до правил орфоепії).  Читання слів уголос із дотриман

ням норм орфоепії.  Визначення в слові орфограм, обґрунтування написання слів, записування правильно слів з вивченими орфограма

ми.  Вибір прийменни

ка, сполучника з дотриман

ням правил милозвучності Розв’язання ситуаційних завдань, пов’язаних з уживанням слів. Робота з орфографічним словником.  Ігри зі словами (вікторини).

ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ Уживання м’якого знака. Апостроф. Сполучення букв йо, ьо. Подвоєння букв

Позначення м’якості приголосних на письмі. Уживання м’якого знака (повторення і поглиблення).

 Сполучення букв йо, ьо.

 Апостроф (повторення і поглиблення).

 Подвоєння букв на позначення збігу однакових приголосних.

Подвоєння букв на позначення подовжених приголосних.

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

1. Для чого в українській мові використовують м’який знак і апостроф? 2. Чи тільки м’яким знаком позначають м’якість приголосних на письмі? 3. Чим збіг приголосних відрізняється від подовження приголосних?

Записування слова фонетичною транскрипцією. Визначення належності звуків до групи твердих чи м’яких.

 Орфоепічний тренінг (удосконалення вимови звуків відповідно до правил орфоепії).  Визначення в слові орфограм, обґрунтування написання слів, записування правильно слів з вивченими орфограмами. 

Складання і проведення словникових диктантів. Лінгвістичне мінідослідження.

Складання «хмари слів» на вивчену орфограму.  Підготовка відеопам’ятки (постер, слайди, відеоролик, схема) для соцмереж про вживання апострофа чи м’якого знака.  Робота з орфографічним словником.

Складання висловлення, пов’язаного з конкретною життєвою ситуацією.

Докладний усний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами роздуму (за планом).

 Написання твору -роздум у на тему, пов’язану із життєвим досвідом учнів, у художньому стилі за колективно складеним планом. Редагування твору - роздуму .

Вказує на конструктивні думки, критично і толерантно ставлячись до різних поглядів, наводить кілька аргументів і прикладів на підтвердження власної позиції, використовую

чи типові мовленнєві конструкції, доречні цитати з тексту для увиразнення власних поглядів, ідей, переконань,

створює невеликі типові повідомлення на спеціальних (захищених) цифрових сервісах і в соціальних мережах знаходить і виправляє недоліки та помилки в змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень, пояснює окремі виправлення з урахуванням вивчених правил, вирізняє фонетичні явища у своєму та чужому мовленні

Розрізняє тексти різних стилів і типів, переказує зміст тексту в різний спосіб відповідно до завдання, створює письмові тексти визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід, складає та оформлює власне висловлен

ня згідно з усталеними орфографічними нормами

ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ Словосполучення і речення. Головні та другорядні члени речення

Словосполучення. Відмінність словосполучення від слова й речення. Головне й залежне слово в словосполученні.

Речення, його граматична основа (підмет і присудок).

 Речення з одним головним членом (загальне ознайомлення).

Види речень за метою висловлювання; за емоційним забарвленням: окличні і неокличні (повторення). Пунктуаційна помилка та її умовне позначення (практично).  

 Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина.

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

1. Чи будь-які два слова утворюють словосполучення?

 2. Навіщо потрібні розділові знаки в кінці речення?

3. Чому підмет і присудок названо головними членами речення, а інші – другорядними?

4. Який із членів речення, на вашу думку, є найголовнішим? Чи можемо ми обійтися хоча б без одного з них?

 5. Чому підмет і присудок не можуть бути словосполученням?

Лінгвістичне мінідослідження.

 Відновлення прислів’їв, приказок з певної групи слів.

 Виписування з довідникових джерел прислів’їв, приказок у формі спонукальних речень

Складання речень указаного виду та з визначеними синтаксичними одиницями (зокрема за схемами).  Перебудова речень (наприклад, розповідних на спонукальні або питальні).

Складання висловлення з використанням опорних словосполучень (наприклад: улюблені книжки, відповіді на запитання, запам’ятаю назавжди).

 Добирання ключових слів (словосполучень) для опису пам’ятки архітектури. Складання у формі спонукальних речень порад, яких мають дотримуватися п’ятикласники , і розміщення цих порад у соцмережах.  Моделювання життєвих ситуацій із використанням прислів’їв.

Складання розповіді з використанням різних видів речень за метою висловлювання (орієнтовні теми: «Я – українець (українка)», «Ми відповідальні за майбутнє країни», «Ми – патріоти » ) .

Складання тексту вітальної листівки з використанням означень.

Складання тексту (опису, роздуму) про природні явища з використанням епітетів. • Складання діалогурозпитування «Як проїхати до центральної частини міста» (з використанням реплік-речень, які містять обставини).

Усне висловлення-роздум з використанням визначених синтаксичних одиниць (наприклад, «Чому потрібно говорити правду?»).

Написання твору-роздуму за колективно складеним планом у художньому стилі (орієнтовні теми: «Чому потрібно берегти природу», «Що може зробити мене щасливим», «Чому необхідно знати історію свого народу»). Редагування твору-роздуму.

Визначає ключові слова в почутому повідомленні, доброзичливо висловлює своє ставлення до думок інших осіб, зважаючи на неповноту або суперечливість почутої інформації, добирає стиль мовлення відповідно до мети, потреб і умов спілкування , дотримується норм у виборі мовленнєвих засобів, формулює тему та основну думку тексту, розпізнає основні виражальні засоби, використовує окремі з них, визначає актуальність і несуперечли

вість тексту (наприклад, чи наведена інформація є правдивою, актуальною, не містить суперечностей), на основі власного досвіду та досвіду інших осіб записує власні міркування або інформацію з інших джерел, створює письмові тексти визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід, складає та оформлює власне висловлення згідно з усталеними пунктуаційни

ми нормами, аналізує зміст написаного з погляду цілісності та повноти викладу, виокремлює та розрізняє мовні одиниці різних рівнів (слова, словосполучення, речення, тексти), порівнює та зіставляє мовні одиниці різних рівнів за визначеними ознаками

Визначення головного й залежного слова в словосполученні. Складання словосполучень за схемами.  Конструювання словосполучень з поданих слів з використанням і без використання прийменників. Виправлення типових (найбільш поширених) граматич

них помилок у словосполученнях. • Групування словосполучень залежно від способу вираження головного слова

Замінювання словосполучень синонімічними. Розбір словосполученнях як синтаксич

ної одиниці.  Визначення в реченні чи тексті вказаних синтаксичних одиниць. Підкреслення членів речення.  Синтаксичний розбір речення.  Визначення пунктограм, обґрунтування вживання розділових знаків, записування правильно речень із вивченими пунктогра

мами.

ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ Й ПУНКТУАЦІЇ

Речення з однорідними членами. Звертання. Вставні слова та сполучення слів. Складне речення. Пряма мова. Діалог

Речення з однорідними членами (без сполучників і з найбільш уживаними сполучниками). Кома між однорідними членами речення.

 Узагальнювальне слово в реченні з однорідними членами. Двокрапка перед однорідними членами речення після узагальнювального слова.

 Тире перед узагальнювальним словом.

 Звертання. Непоширені і поширені звертання. Розділові знаки для виділення звертань (повторення).

 Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами та сполученнями слів (практично). Виділення вставних слів на письмі комами.

Складні речення з безсполучниковим і сполучниковим зв’язком. Кома між частинами складного речення.

 Пряма мова. Діалог. Розділові знаки для оформлення прямої мови

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

1. Чи може один розділовий знак змінити зміст речення?

 2. Чи завжди перед сполучником і ставимо кому? А перед сполучником але?

 3. Чому слова письменник і поет не можуть бути однорідними?

 4. Чому звертання не є членом речення?

5. Чи варто уникати вживання вставних слів і звертань?

Складання речень за картиною з використанням визначених синтаксичних одиниць.

Складання тексту вітальної листівки з нагоди Дня матері, Дня Землі тощо з використанням звертань. • Складання тексту-відповіді відповідно до запропонованої ситуації з використанням вставних слів.

Складання розповіді «Мудрі батькові поради» («Улюблені пісні моєї мами», «Чого навчив мене мій тренер») з використанням речень, що містять пряму мову.

 Інсценування байки, текст якої містить діалог

Написання оповідання (казки) за поданим початком з використанням діалогу.

Стислий переказ змісту почутого повідомлення з підпорядковуванням наміру висловлення темі та основній думці.

Письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами роздуму, що містить однорідні члени речення. Редагування тексту.

Лист до рідної людини з використанням звертань і вставних слів. Редагування тексту.

Стисло переказує зміст почутого повідомлення, підпорядковуючи намір висловлення темі та основній думці, перефразовує репліки в діалозі, визначає ключові слова в почутому повідомленні, добирає стиль мовлення відповідно до мети, потреб і умов спілкування, дотримується норм у виборі мовленнєвих засобів, пояснює функції основних складників друкованого чи цифрового текстового джерела інформації (заголовка, змісту, анотації тощо), розрізняє складники структури тексту відповідно до його жанрово-родової належності та стильових особливостей, використовує заголовок, зміст та анотацію для оптимізації роботи з текстом, формулює тему та основну думку тексту, розпізнає основні виражальні засоби, використовує окремі з них, проєктує власну поведінку в ситуаціях, подібних до тих, що зображено в тексті, обґрунтовує значення інформації, здобутої в прочитаному тексті, визначає актуальність і несуперечли

вість тексту (наприклад, чи наведена інформація є правдивою, актуальною, не містить суперечностей) на основі власного досвіду та досвіду інших осіб переказує зміст тексту, в різний спосіб відповідно до завдання створює текст за визначеними характеристиками на основі певної графічної інформації (діаграми, графіка тощо), записує власні міркування або інформацію з інших джерел, створює письмові тексти визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід, складає та оформлює власне висловлення згідно з усталеними пунктуаційними нормами

Визначення в реченні чи тексті вказаних синтаксич

них одиниць.  Визначення пунктограм, обґрунтування вживання розділових знаків, записування правильно речень із вивченими пунктограмами.  Підкреслення членів речення. Синтаксичнеий розбір речення. • Лінгвістичне

мінідослі

дження.  Замінюван

ня вставних слів синонімічними.  Добирання сполучників для зв’язку частин складного речення.  Складання схеми речення з прямою мовою

.

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО В 5 КЛАСІ

Лексикологія.

Будова слова й орфографія.

 Фонетика й графіка. Орфоепія та орфографія.

 Синтаксис і пунктуація.

Діагностична контрольна робота

Складання текстів указаної тематики та з використанням визначених слів чи видів речень.

Зіставлення прочитаного із зображеним на малюнку. •Складання речень вказаного виду чи з використанням визначених слів

Визначає основну і другорядну інформацію, мікротеми, важливі деталі в почутому повідомленні, обґрунтовує достовірність, повноту інформації, у разі потреби звертаючись до відповідних джерел, доречно цитуючи окремі фрагменти почутого повідомлення, формулює тему та основну думку тексту, записує власні міркування або інформацію з інших джерел, створює письмові тексти визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід, створює невеликі типові повідомлення на спеціальних (захищених) цифрових сервісах і в соціальних мережах, порівнює та зіставляє мовні одиниці різних рівнів (текст, речення, словосполучення, слово, звук), за визначеними ознаками вирізняє окремі мовні явища у своєму та чужому мовленні, пояснює їх суть

Тлумачення лексичного значення ужитих у реченнях (текстах) слів.  Добирання синонімів, антонімів.  Визначення в слові орфограм, обґрунтування написання слів, записування правильно слів з вивченими орфограма

ми.  Доповнення речень словами з урахуван

ням контексту.  Виділення у слові значущих частин. Розбір слова за будовою. Записуван

ня слова фонетич

ною транскрипцією. Фонетичний розбір слова  Розпізнавання в словах явищ уподібнен

ня звуків, спрощення, чергування звуків.  Визначення членів речення.  Синтаксич

ний розбір речення. Розпізнавання в текстах слів з указаними орфограма

ми, фонетичними явищами, різних за будовою, а також синтаксич

них одиниць.