Матеріал до уроків "Мовні й літературні фізкультхвилинки як засіб формування здоров'язбережувальної ключової компетентності"

Мовні й літературні

фізкультхвилинки як засіб формування здоров'язбережувальної ключової компетентності

 

 

План

1. Реалізація здоров’язбережувальної ключової компетентності в сучасній школі.
2. Формування здоров'язбережувальної ключової компетентності

на уроках української мови й літератури

1.           Взаємозв’язок  рухової активності дитини зі збереженням і зміцненням її здоров’я і розвитком пам’яті.
2.           Мовні й літературні фізкультхвилинки як засіб підвищення мотивації до навчально-пізнавальної діяльності й формування здоров’язбережувальної ключової компетентності.
3.           Поєднання прийомів мнемотехніки і візуалізації з виконанням фізичних вправ.
4.           Кінезіологічні вправи як вид фізкультпауз на уроці.

3. Висновки.
4. Словник.
5. Список використаних джерел інформації.
6. Додатки:

6.1. Формування здоров'язбережувальної ключової компетентності на уроках української мови й літератури

 

 

 

 

Реалізація здоров’язбережувальної

ключової компетентності в сучасній школі

 

     Ми живемо у ХХІ столітті, у час, коли все швидко змінюється, розвивається. Без реформ не обійтися і в сучасній освіті в Україні. Педагоги нині мають уміти використовувати педагогічні технології, які здатні допомогти учням стати в дорослому житті щасливими, що означає – бути здоровими, усебічно розвиненими, компетентними, соціально значущими.

     Сучасні вчителі мають не тільки знати теорію про різні педагогічні технології, які сприяють підвищенню мотивації до навчально-пізнавальної діяльності, а й уміти користуватися ними у своїй педагогічній діяльності. Слід сприяти формуванню в учнів умінь і навичок, завдяки яким вони зможуть якнайкраще застосувати в житті ті знання, які здобули в школі. Дуже дієвими є проблемне або особистісно зорієнтоване   навчання, інтерактивна, ігрова, інформаційно-комунікативна технології, вітагенна технології навчання [1].

Провідним у сучасній системі освіти України є компетентнісний підхід, мета якого полягає в забезпеченні якості освіти. При цьому компетентність виступає як найважливіший критерій якості освіти, його відповідності сучасним умовам і є сукупністю конкретних вимог до рівня підготовленості фахівця.

           Під поняттям “компетентнісний підхід в освіті” вітчизняні дослідники, зокрема О.І.Пометун, розуміють спрямованість освітнього процесу на формування й розвиток основних базових і предметних компетентностей особистості, результатом чого має бути формування загальної компетентності, що є сукупністю ключових компетентностей, інтегрованою характеристикою особистості [2, с.89].

Таким чином, до базових компетентностей належить комплекс універсальних знань, що відрізняються широким рівнем узагальнення, містять загальнонаукові і загальнопрофесійні категорії, поняття, закони, принципи і закономірності функціонування науки, техніки і суспільства.

За результатами діяльності робочої групи з питань запровадження компетентнісного підходу, створеної в рамках проекту ПРООН Освітня політика та освіта “рівний – рівному”, запропоновано такий перелік ключових компетентностей: уміння вчитись (навчальна), громадянська, загальнокультурна, компетентність з інформаційних та комунікаційних технологій, соціальна, підприємницька, здоров’язбережувальна [3, с.57].

        Ще Василь Олександрович Сухомлинський у книзі  «Сто порад учителю» писав: «Фізична, емоційна, інтелектуальна, естетична і трудова культура розглядаються в їх єдності й взаємозалежності. Фізична культура є елементарною умовою повноти духовного життя, інтелектуального багатства. Разом з тим, фізична культура облагороджує всі інші сфери людського» Відомий педагог стверджує, що «бути в русі – одна з найважливіших умов фізичного загартовування». [4, 618].

     Складовою частиною гармонійного розвитку людини, за словами видатного педагога-методиста Костянтина Дмитровича Ушинського, є її фізичний розвиток. Оскільки організм дитини розвивається в процесі її повсякденної трудової діяльності та під впливом оточення (природи, сім'ї, суспільства), необхідно створити такі умови життя, праці й навчання дітей, які б сприяли їхньому фізичному розвитку. Чинниками фізичного розвитку він вважає нормальне харчування, сон, відповідний режим удома і в школі; фізичну працю на свіжому повітрі; медичний нагляд; гімнастичні вправи та ігри; створення гігієнічних умов життя і праці; використання природних чинників (повітря, води) тощо. [5]

Шалва Амонашвілі, відомий педагог та психолог, стверджував:                «Учитель — той, хто дарує світло. А учень — душа, яка шукає світло. Жага дітей до знань — величезна, їхня непосидючість — спосіб пізнання світу», теж наголошуючи на необхідності фізичної активності дітей [6].

Відомий учений і педагог Петро Францович Лесгафт вважав гру справою, завдяки якій дитина готується до дорослого життя. На його думку, ігри є найвигіднішим заняттям для дитини з усіх, які сприяють вихованню звичок, причому, ці заняття, як правило, супроводжуються почуттям задоволення. При цьому особливу увагу слід приділяти поєднанню фізичних і розумових вправ, оскільки одноманітність є неприродною і втомлює [7].

Василь Олександрович Сухомлинський	Костянтин Дмитрович Ушинський	Шалва Олександрович Амонашвілі	Петро Францович  Лесгафт

 

Головним шляхом втілення в життя будь-яких задумів, зокрема і здоров’язбережувальної компетентності, є опора на життєвий досвід і підсвідомість особистості. Саме тому правильно організована співпраця учнів і вчителя, їхня взаємодія відіграють надзвичайно важливу роль. 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування здоров'язбережувальної ключової компетентності

на уроках української мови й літератури

        Кожен учитель помітив, що однією з основних проблем сучасної педагогіки є або низька мотивація до навчально-пізнавальної діяльності, або повна відсутність у дітей бажання навчатися, здобувати знання. Це відбувається з різних причин. Завдання вчителів, наставників, батьків: сприяти тому, щоб мотивація до різних видів навчально-пізнавальної діяльності зростала, дитина виявляла бажання саморозвиватися, самовдосконалюватися, прагнути досягнути успіху у своїй діяльності і намагатися мати міцне здоров’я. Саме тому формування всебічно розвиненої особистості – провідна мета національної системи виховання. Питання збереження й зміцнення здоров’я має бути на першому місці серед інших, не менш важливих завдань сучасної школи. Адже відомо, що стан здоров’я і успіхи в навчанні взаємопов’язані. Якщо дитина здорова, то, за умови сформованої мотивації, вона буде активною в навчальній, позакласній і позашкільній діяльності. Тому дуже важливо сприяти формуванню здоров'язбережувальної ключової компетентності на всіх уроках, зокрема й на уроках української мови й літератури.

       У Програмі з української мови виокремлено екологічну грамотність

і здорове життя як одну з ключових компетентностей. Вона має на меті навчити учнів дотримуватися здорового способу життя; ураховувати вплив слова на психічне здоров’я людини; відповідально використовувати мовні виражальні засоби; сприймати здоров’я як загальнолюдської цінності; бажання дотримуватися здорового способу життя.

З метою увиразнення ключових компетентностей уведено поняття наскрізних ліній, однією з яких є «Здоров’я і безпека».

Реалізації здоров’язбережувальної ключової компетентності сприяє наскрізна лінія «Здоров’я і безпека», орієнтуючи на формування учня як духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінного громадянина, що дотримується здорового способу життя, активно долучається до облаштування безпечного для життя й діяльності середовища.

 

 

Взаємозв’язок  рухової активності дитини зі збереженням і

зміцненням її здоров’я та розвитком пам’яті

 

          Учителю треба вміти зацікавити дітей, здивувати, запалити, залучити до активної участі в процесі навчання, пізнання світу, щоб вони хотіли щось вивчити. Для дітей різних вікових груп цікавим є те, що пов’язане з ними, їхнім життям, що відповідає категоріям «я», «моє». Це може бути все: здоров’я, зовнішність, дружба, захоплення, сім’я, домашні улюбленці. І серед цього неповного переліку учнівських захоплень та інтересів дуже важливу роль виконує фізична активність дитини, тобто участь у грі, фізкультхвилинці. Зрозуміло, що фізична активність є необхідною умовою збереження здоров’я людини, адже рух — це основний прояв її життєдіяльності, на основі якого вона забезпечує реалізацію індивідуальних та соціальних програм свого існування. Адже  діяльність серцево-судинної, дихальної, нервової, ендокринної, травної систем людини тісно пов’язана з роботою опорно-рухового апарату. Таким чином, достатня рухова активність є необхідною умовою збереження здоров’я внутрішніх органів і організму в цілому. Якщо ще й поєднати фізкультхвилинку з вивченням правил або формуванням навичок чи закріпленням знань, то можна забезпечити досягнення поставленої мети: сприяти підвищенню мотивації до навчально-пізнавальної діяльності й формуванню здоров'язбережувальної компетентності.

Фізкульхвилинка тільки на перший погляд здається невимушеною, легкою. У п’ятикласників на початку навчального року так воно і є. Проте фізкультпауза потребує, щоб дитина, яка виконує фізичні вправи, віддавала цій діяльності всю себе – свої вміння, знання, енергію, сили, натхнення.  Поступово фізкульхвилинка  стає посильною працею і, за допомогою докладених зусиль, починає дарувати задоволення. Спочатку не всі діти виконують фізичні вправи, поєднані з вивченням правил чи вправлянням у застосуванням цих правил у мовленні. Згодом вони, дивлячись на однокласників, які залюбки долучилися до виконання мовних і літературних фізкульхвилинок, і самі захоплюються і беруть активну участь у таких руханках – їхня пізнавальна й фізична активність зростає.

Під час фізкульхвилинок, крім виконання фізичних вправ, сприяємо розвитку різних видів пам’яті, Пам'ять – це психічний процес відображення попереднього досвіду людини шляхом засвоєння, збереження та подальшого відтворення явищ дійсності. Як відомо, виділяють такі види пам’яті за змістом: рухова, образна (зорова, слухова, нюхова, тактильна, смакова), емоційна, словесно-логічна [8]. Тому фізкульхвилинки, поєднані з виучуванням якого правила чи його закріпленням, вважаємо надзвичайно важливими і дієвими.

Роль фізкультхвилинок

 

Емоційний стан

Навчально- пізнавальна діяльність

Комунікація

Міжособистісні стосунки

Мотивація

Релаксація

 

        Урок української мови має високу інтенсивність, бо ми вивчаємо багато правил і виконуємо чимало вправ. Учні мають бути зосереджені, уважні, готові до сприйняття, засвоєння й закріплення матеріалу. Тому вчителі, які прагнуть допомогти дітям закріпити матеріал у дитячій пам’яті, мають потурбуватися про те, щоб якомога більше органів відчуття – око, вухо, голос, м’язи тіла – узяли участь у запам’ятовуванні. Різноманітні методичні засоби значно підвищують працездатність дітей, бо залучають до роботи інші аналізатори, нові, не втомлені ділянки кори головного мозку. Зняти втому, підвищити працездатність допоможуть засоби релаксації, багаторазові фізкультхвилинки [9].

За умови, коли ми додаємо різні способи запам’ятовування інформації: мнемонічні фрази, засоби візуалізації, віршовані правила, пальчикову гімнастику, гімнастику для очей – то сприяємо активізації всіх видів пам’яті і працюємо на збереження й зміцнення здоров’я дитини. 

 

Мовні й літературні фізкультхвилинки як засіб підвищення мотивації до навчально-пізнавальної діяльності й формування здоров’язбережувальної ключової компетентності

 

          Фізкультхвилинки сприяють тренуванню тонусу м’язів усього тіла, поліпшенню функціонування мозкової діяльності, допомагають зняти напругу з органів зору і слуху, з утомлених від письма пальців. Дітям подобаються фізкультхвилинки, які супроводжуються віршованими текстами або музикою. Щоб у них не збивався ритм дихання, їхні рухи були точними і сильними, при проведенні таких фізкультхвилинок учитель промовляє текст, а діти виконують вправи [10]. За таких умов процес вивчення складних правил стає цікавішим і жвавішим, діти залюбки долучаються до виконання таких фізкультпауз.

           За допомогою спеціальних досліджень було встановлено, що рухова активність учнів 1 та 2-х класів знижується на 50 % порівняно з дошкільним періодом життя, а старшокласники 75 % усього часу неспання не рухаються. Особливо страждають від дефіциту рухової активності школярі 5 та 6-х класів: навчальне навантаження в них дуже велике та потребує значного напруження сил, хоча саме в цьому віці відбуваються складні фізіологічні перебудови в організмі підлітків. Систематичне проведення фізкультхвилинок на уроках позитивно впливає на учнів: віддаляє втому, відновлює розумову працездатність, знижує статичні навантаження і запобігає порушенню осанки, значно підвищує емоційний тонус учнів, викликає почуття задоволення, радості [11].

        Отже, проводити мовні й літературні фізкультхвилинки як засіб підвищення мотивації до навчально-пізнавальної діяльності й формування здоров’язбережувальної ключової компетентності дуже доречно і просто необхідно.

 

Приклади проведення фізкультхвилинок на уроках української мови

 

Антонімічна фізкульхвилинка

         Під час вивчення або повторення вивченого з теми «Лексикологія» учитель оголошує завдання: частини тіла і кількість разів виконання вправи - у прямому значенні, рухи цими частинами тіла діти роблять навпаки – додають антонім.

Учитель: «Друзі, сядьте», діти встають.

Учитель: «Опустіть руки». Діти піднімають руки.

Учитель: «Праву руку вверх, ліву вниз. «Ліву руку вниз, праву вверх». «Нахили вправо двічі, нахили вліво двічі». «Повороти тулуба вправо двічі, повороти тулуба вліво двічі». «Нахил голови вліво двічі, нахил голови вправо двічі» тощо)

                          Вправи з м’ячиком

Такі вправи можна проводити, якщо в класі не більше 20 учнів і під час розподілу класів на групи для вивчення окремих предметів. Опанування будь-якої мовної теми, наприклад, тема «Власні і загальні назви» в 6 класі. Діти стають колом. Учитель кидає м’ячик комусь із дітей, називаючи слово, наприклад, Київ, дитина має вказати, власна чи загальна назва. Потім уже учень, у якого м’ячик, кидає його комусь із однокласників і теж називає слово. Таким чином, здійснюється рухова і пізнавальна активність. Гру доцільно проводити на будь-якому етапі уроку: актуалізації знань, формування вмінь і навичок, закріплення вивченого, рефлексії. Фізкультпаузи такого виду можна планувати на уроках із вивчення різних тем: « Іменники, назви істот – неістот», «Уживання ь», «Правопис апострофа», «Розряди прикметників за значенням» тощо.

          «Відповідай – стрибай» («Відповідай - присідай»)

 Під час опрацювання теми  «Прикметник» у 6 класі можна провести таку фізкультхвилинку: коли діти чують прикметник, вони підстрибують, або роблять нахили, або присідають. Вірш Дмитра Білоуса:

РІДНЕ СЛОВО

Ти постаєш в ясній обнові,
як пісня, линеш, рідне слово.
Ти наше диво калинове,
кохана материнська мово!

Несеш барвінь гарячу, яру
в небесну синь пташиним граєм
і, спивши там від сонця жару,
зеленим дихаєш розмаєм.

Плекаймо в серці кожне гроно,
прозоре диво калинове.
Хай квітне, пломенить червоно
в сім'ї великій, вольній, новій.

           Людмила Ставицька пропонує збірку віршованих тематичних фізкульхвилинок на уроках мови для учнів 2-4 класів [12], проте деякі з них актуальні і для 5-7 класів.

Наприклад, урок розвитку мовлення в 5 класі. Правила спілкування.

Прошу я вас рівно стати,

Щоб розминку розпочати.

Будьте ви такі ласкаві,

І повторюйте всі вправи.

Здрастуй, сонечко, - скажіть.

Руки вгору підніміть.

Вітру мовимо: - Привіт!

Нахиляємось, як слід.

На добраніч, ясні зорі.

Дружно плаваємо в морі.

Щиро дякую! Вітаєм!

Ми  крокуєм,   присідаєм.

Всім щасливої дороги!

Нагинаймось до підлоги

Перепрошую, сідайте.

На урок терпіння майте.

Знайте, друзі, що дива

Творять ввічливі слова.

                                            Естафета

Це дуже універсальна вправа, яку можна проводити на уроках різних напрямків і під час опрацювання будь-якого матеріалу. Команди шикуються в колони на лінії старту, учитель оголошує завдання, (наприклад, назвати іменник - власну назву, істоту-неістоту, якогось певного роду, слово із зазначеною орфограмою тощо). За сигналом учителя перший учасник від кожної команди біжить (або виконує будь-яку іншу рухову дію: стрибає на одній нозі чи на двох, іде навприсядки, долає перешкоди), до дошки чи прикріпленого заздалегідь плаката і записує відповідь. Після цього він повертається до своєї команди, передає естафету (крейду чи маркер) наступному учаснику, торкнувшись його рукою, і стає в кінець колони. Перемагає команда, яка швидше і правильніше виконає завдання. Вона отримає заохочення – зменшення обсягу домашнього чи іншого завдання, що стимулює підвищення мотивації до навчально-пізнавальної діяльності.

                                            Квест

          Квест є відносно новою формою навчання.  Це гра, під час якої потрібно виконати низку завдань, знайти відгадки, щоб досягнути мети. Цей формат занять дозволяє актуалізувати навчальний матеріал, потренувати логічне мислення, швидкість реакції, увімкнути фізичну активність та запалити в дітях азарт дослідників і відкривачів. Як цікавий і незвичайний етап уроку, квест має обмежений час на виконання завдань різного типу і складності. Перед учасниками групи дітей (це можуть бути учні, які швидше впоралися із завданням або отримали інші високі досягнення (мали гарну поведінку, найбільш охайно написали в зошиті тощо) чітко ставимо мету, визначаємо тематику. Наприклад, у кабінеті, коридорі чи у фоє школи знайти предмети, у назвах яких є певні орфограми, явища, ознаки, вони якимось чином пов’язані із темою, яка вивчається. Наприклад, знайти і записати 5 іменників (прикметників, прислівників, дієслів, власних або загальних назв тощо). Так покращується вміння і навички дітей працювати в команді, відбувається підвищення мотивації, формується мовна або літературна грамотність і проводиться легка фізична активність.

 

Приклади проведення фізкультхвилинок

на уроках української літератури

 

           На уроці вивчення казки Івана Франка «Фарбований Лис» учитель називає риси характеру: хитрий, сміливий, підступний, боягузливий, улесливий, гордовитий, зухвалий, немічний,  хвалькуватий, кмітливий, жадібний,  глузливий, обережний, рішучий, ризикований, корисний, самовпевнений,  корисливий. Учні уважно слухають і, якщо названо рису характеру, притаманну літературному героєві, виконують фізичні вправи, які визначено наперед: нахили, присідання, плескання в долоні, стрибки тощо.  Таку ж вправу доцільно  організувати на уроці, де розглядається характеристика будь-якого героя чи відбувається вивчення літературознавчого терміна.

      Традиційну гру «Так чи ні?» або «Вірю – не вірю» можна провести, поєднавши з виконанням елементарних рухів, учні мовчки відповідають нахилом голови вперед, якщо «так», і хитають вправо-вліво, якщо «ні».

 

 Вивчення твору Я.Стельмаха

«Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера»

 

 

 

 

Поєднання прийомів мнемотехніки і візуалізації

з виконанням фізичних вправ

 

        Дітям цікаво вивчати віршовані правила, бо так вони запам’ятовуються  швидше і легше. Під час цього завдання задіяно такі види пам’яті: рухова, образна (зорова, слухова, тактильна), емоційна. Можна поєднати прийоми мнемотехніки і візуалізації з виконанням фізичних вправ. Наприклад, на уроці, коли заплановано вивчення частки як службової мови, проводимо таку фізкульхвилинку, поєдану з мнемонічною формулою. Діти, торкаючись по черзі вказівним пальчиком однієї руки пальців на іншій руці, разом з учителем промовляють правило, як вірш:

 Пиши (перший пальчик) з (другий) дефісом (третій) ти (четвертий) часткИ (п’ятий): (і у зворотному напрямку) -бо (п’ятий), -но (четвертий), -то (третій), -от (другий), -такИ (перший).

         На уроках вивчення тем: «Правопис займенників», «Правопис прислівників», «Правопис часток» - можна поєднати пальчикову гімнастику і мнемонічні фрази: Казна- (перший пальчик), хтозна- (другий), бозна- (третій), будь- (четвертий), -небудь (п’ятий) – (і у зворотному напрямку) став дефіс і не забудь.

         Приклад поєднання візуалізації і фізичних вправ: із хмарки виписати в зошити 12 слів, які характеризують Хуху Моховинку із казки Василя Королева-Старого. Учень, який перший виконав завдання, читає слова, які він виписав, інші уважно слухають. Ті діти, у кого є такі самі слова, виконують фізичні вправи, про які домовилися заздалегідь (присідають, роблять нахили чи підстрибують).

          Інколи діти самі складають розповіді, мнемонічні фрази до відповідного правила і з великим задоволенням демонструють своїм однокласникам і правило, і фізкультхвилинку до нього. Наприклад, у 6 класі Тетяна Т., використовуючи слова з таблиці, склала фразу про слова чоловічого роду: «Собака помив голову шампунем, обробив лапу, у якій відчував біль, перекисом, побризкався аерозолем від бліх, побіг у тунель, де стояв гарний рояль, прикрашений тюлем, зіграв на ньому врочистий туш і потрапив  у літопис».

        Під час вивчення чи повторення складної і важливої теми «Наголоси» проводимо фізкультхвилинку, вправу «Дроворуб». Висхідне положення: ноги на ширині плечей, руки опущені. Взяти двома руками уявну сокиру, підняти її над головою, одночасно легко і глибоко вдихнути, потім разом із коротким і повним видихом через рот зробити швидкий нахил вперед, одночасно опускаючи руки вниз, тобто ніби вдарити  сокирою по колоді з дерева, вимовляючи слово з наголосом:

• Аркушик
• бЕшкет
• блАговіст
• вАги
• вИпадок
• вИсіти
• вИтрата
• вІдгомін

 

 

Кінезіологічні вправи як вид фізкультхвилинок на уроці

 

           Кінезіологія — наука про рух людини та інших істот, наукова і практична дисципліна, що вивчає м’язовий рух у всіх його проявах.

Це здоров’язбережувальна технологія. Використовуючи її, учитель можете допомогти учням зняти емоційне та фізичне напруження, а заразом ще й забезпечити такі процеси:

• синхронізацію роботи півкуль мозку;
• покращення зорово-моторної координації;
• формування просторового орієнтування;
• стимулювання інтелектуального розвитку.

Секрет такої ефективності полягає в тому, що такий вид вправ цікаво робити не тільки учням молодшого і середнього шкільного віку, а й старшокласникам і дорослим. Ці спеціальні вправи позитивно впливають на нову кору мозку, яка відповідає за когнітивні процеси, раціональну обробку інформації, мову, логіку тощо. Тобто, коли новоутворена кора мозку працює на повну силу, підвищується ефективність навчання. Кінезіологія – це спеціальні фізичні вправи, до того ж здатні поліпшити роботу мозку, тому їх можна використовувати під час фізкультурних хвилинок на уроці [13].

      Як відомо, кожна півкуля відповідає за певний вид діяльності:

ЛІВА	ПРАВА
Оперує поняттями.	Оперує цілісними конкретними образами.
Центри Верніке і Брока дозволяють розуміти мову і говорити.	Функція сформована недостатньо.
Відбувається послідовна обробка вхідної інформації.	Здійснюється паралельна обробка даних.
Дозволяє деталізувати і аналізувати інформацію, сприймати її локально, розглядати від загального до приватного.	Визначає здатність до синтезу, розгляду інформації від приватного до загального.
Дозволяє сприймати і зчитувати карти і схеми.	Дає змогу оцінити конкретний простір.
Відповідає за запам’ятовування символів, цифр, імен, дат.	Бере участь у запам’ятовуванні образів і подій.
Дає розуміння сенсу.	Дає розуміти емоційні реакції.
Дозволяє сприймати реальність детально.	Здійснює цілісне сприйняття.
Визначає здібності до оптимістичного сприйняття навколишнього.	Визначає песимістичне сприйняття світу.
Відповідає за сприйняття ритму музики.	Відповідає за визначення мелодії.
Формує вербальний інтелект.	Відповідає за невербальний інтелект.

   

Кінезіологічні вправи можна поступово ускладнювати:

• прискорювати чи сповільнювати темп,
• підключати рухи очей і язика до рухів рук,
• підключати дихальні вправи, метод візуалізації і мнемонічні фрази.

“Коло”. Піднімаємо вгору обидві долоні і починаємо перебирати пальці на обох руках, поєднуючи в кільце з великим пальцем по черзі вказівний, середній, безіменний та ін. Виконується спочатку правою рукою, потім лівою, потім обома. При цьому повторюємо по складах правило – мнемонічну фразу і демонструємо картинку-візуалізацію: КоПиТиФиХа-баба вилізла на граба, префікс с- любила, префікс з- загубила (5 клас. Правопис префіксів).  Учитель змінює темп виконання, то прискорюючи, то сповільнюючи його.

“Кулак – ребро – долоня”

Учитель показує дитині три положення долоні на столі, які послідовно змінюють один одного: розкрита долоня на столі, долоня, стиснута в кулак, долоня ребром на столі. Вправа виконується:

а) долонею правої руки;

б) долонею лівої руки;

в) обома долонями одночасно.

Додаємо фразу для запам’ятовування: Прокинувся зрання, потягнувся спросоння, глянув попідвіконню, хтось далеко попідтинню востаннє пішов навмання (7 клас. Правопис прислівників).

“Пірат”. Лівою рукою закрити ліве око, а правою рукою показувати «клас», рука стиснута в кулак, великий палець догори. Одночасно опустити руки, плеснути в долоні, змінити положення рук навпаки.

Горизонтальна вісімка. Намалювати в повітрі в горизонтальній площині цифру вісім три рази спочатку однією рукою, потім іншою, потім обома руками одночасно.

      Іноді такі вправи не всі діти відразу можуть повторити. Тут доречно пригадати слова тренера й учителя Олени Калачикової, яка сказала щодо цієї проблеми: «Усе, що не вдається повторити з першого разу, удасться повторити з другого». [14] Тому треба тренуватися. Поступово діти вивчають ці кінезіологічні вправи, залюбки виконують їх і завжди чекають чогось новеньк

Висновки

 

          Усі ми хочемо, щоб молоде покоління українців було здоровим, бо від цього залежить добробут і щасливе майбутнє всієї держави. Кожен із педагогів має дбати про здоров’я дітей і може зробити свій посильний внесок у цю важливу справу, правильно продумавши урок і запланувавши цікаву й повчальну фізкульхвилинку.

         Фізкультпаузи мають бути не лише рухливими, а й цікавими, пізнавальними і різноманітними. Тоді вони сприятимуть вирішенню таких  завдань:

• повернення втомленому учневі працездатності та уваги;
• позбавлення м’язового та розумового напруження;
• попередження порушення постави;
• формування навичок вітагенної освіти, здоров’язбережувальної компетентності;
• сприятимуть підвищенню мотивації до навчально-пізнавальної діяльності.

        Позитивні емоції, які отримують учні під час виконання фізкультхвилинок, сприяють регуляції діяльності всіх внутрішніх органів, підвищенню тонусу кори головного мозку, спонукають дитину до активної розумової діяльності. Такі вправи можуть перетворити фізкультпаузу на цікаву гру з елементами творчості [15]. Здорова, позитивно налаштована  дитина буде активною в навчальній, позакласній і позашкільній діяльності. Уміння підтримувати стан активності учнів - важливий критерій оцінки здоров´язбережувального аспекту використовуваних учителем педагогічний технологій. Емоційний клімат уроку теж дуже важливий. Він багато в чому залежить від доброзичливого тону вчителя. Гарні емоції, приємні враження, сміх дарують здоров'я. Усмішка, щирий сміх вчителя і учня на уроці - потужна противага стану втоми. Тому дуже важливо сприяти формуванню здоров'язбережувальної ключової компетентності на всіх уроках, зокрема й на уроках української мови й літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Словник термінів і понять

1. Здоров'язбережувальна технологія – це  сукупність засобів, методів, форм, методичних прийомів організації, проведення і управління навчально-виховним процесом, що спрямовані на збереження, формування та зміцнення здоров'я учнів.
2. Кінезіологія — наука про рух людини та інших істот, наукова і практична дисципліна, що вивчає м’язовий рух у всіх його проявах.
3. Компетентнісний підхід - спрямованість освітнього процесу на формування й розвиток основних базових і предметних компетентностей особистості, результатом чого має бути формування загальної компетентності, що є сукупністю ключових компетентностей, інтегрованою характеристикою особистості.
4. Мнемотехніка (мнемоніка) (грец. τα μνημονιχα — мистецтво запам'ятовування)— сукупність прийомів і способів, що полегшують запам'ятовування і збільшують обсяг пам'яті шляхом утворення штучних асоціацій.
5. Фізкультхвилинки - це фізичні вправи, спрямовані на відновлення працездатності учнів, поліпшення їхнього самопочуття, підвищення уваги, попередження порушень постави, тобто націлені на оздоровлення організму дітей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел інформації

 

1. Горева О.В. Використання вітагенних технологій компетентнісного навчання на уроках російської мови та літератури. – Южноукраїнськ, 2020
2. Пометун О.І. Теорія і практика послідовної реалізації компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В.Овчарук. - К., 2011. - 112 с.
3. Єфімова В.М. Здоров’язбережувальні технології у контексті педагогічних досліджень / В.М.Єфімова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2012. -№ 1. - С.57-62.
4. Сухомлинський В.О.  Сто порад вчителю // Вибрані твори в 5т. – К.: Радянська школа, 1976. – Т2. –  С. 419 – 654.
5. https://osvita.ua/vnz/reports/pedagog/14563/ 
6. https://osvitoria.media/experience/shalva-amonashvili-8-mudryh-porad-uchytelyam-i-batkam-u-vyhovanni/
7. О. А. Качан, В. М. Пристинський.  Інформаційно-комунікаційні та рухливо-пізнавальні технології у фізичному вихованні дітей і підлітків. - Слов’янськ,  2018
8. https://thepresentation.ru/filosofiya/pіznavalnі-psihіchnі-protsesi-pamyat-її-vlastivostі-vidi-pamyatі-lektsіya-5
9. https://naurok.com.ua/fizkulthvilinki-na-urokah-angliysko-movi-v-5-7-klasah-62206.html\
10. https://www.divomova.in.ua/?p=3222
11. http://schoolplusnet.com/art/Fzkulthvilinki-ta-ruhavki-na-urots/
12.  https://naurok.com.ua/tematichni-fizkulthvilinki-do-urokiv-ukra-nsko-movi-dlya-2-4-klasiv-114425.html/  
13. https://naurok.com.ua/post/navchalna-kineziologiya-prosta-gimnastika-dlya-mozku
14. https://www.shaleny-ravlyk.com/
15. https://lenasite.ucoz.ua/load/uchitelska/metodichna_skarbnichka/metodichni_rekomendaciji_shhodo_provedennja_fizkultkhvilinok/5-1-0-266
16. https://natakun75.blogspot.com/2015/09/blog-post.html
17. https://belifblogspot.blogspot.com/p/blog-page_95.html

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

Формування здоров'язбережувальної ключової компетентності

на уроках української мови й літератури

 

П №	Тема уроку, клас	Вид фізкультхвилинки	Приклад
1.	Фонетика. Дзвінкі і глухі, тверді і м’які приголосні звуки	Кінезіологічна вправа «Коло», мнемонічна фраза, візуалізація	Дзвінкі приголосні: БуДе ГоЖе ҐеДЗю у ДЖаЗі [16]. Глухі приголосні: ЦаП ХоЧе ФіСТаШКи М’які приголосні: Де Ти ЗїСи Ці ЛиНи, ДЗиРе? Сонорні звуки: МіНеРаЛоВиЙ
2.	Однорідні члени речення (5 клас, повторення теми 8 клас)	Будь-яка фізична вправа (присідання, нахили), мнемонічна фраза, візуалізація	«Чи, або, та, і коми ковтає»
3.	Правопис слів іншомовного походження  (6 клас, 10 клас)	Присідання, нахили або плескання в долоні, коли почули слово іншомовного походження,  мнемонічна фраза. Потім разом усі читаємо цей білий вірш-правило	Запросимо панну, муллу, мадонну, бонну Повеземо їх на віллу, заведемо до ванни. Наллємо води тонну, зміряємо нетто і брутто, Дамо скуштувати дурри, понюхати мірри. Візьмемо за все це монету пенні, Складемо про це мотто й запишемо до булли.
4.	Правопис слів іншомовного походження  (6 клас, 10 клас)	Будь-яка фізична вправа (присідання, нахили), мнемонічна фраза, візуалізація	Правило «дев’ятки» Де Ти З'їСи Цю ЧаШу ЖиРу
5.	Стилі мовлення, форми дієслова	Пальчикова гімнастика, візуалізація
6.	Наголос на другому складі	Вправа «Дроворуб», візуалізація
7.	Морфологія. Поділ слів на частини мови	Пальчикова гімнастика, візуалізація
8.	Синтаксис. Головні і другорядні члени речення	Пальчикова гімнастика, візуалізація