Культура Галицько-Волинського князівства

Культура Галицько-Волинського князівства (XII – XIV ст.) План Архітектура. Живопис. Художні ремесла.

Галицько-Волинське князівство або Королівство Русі (лат. Regnum Rusiae; 1199-1349), утворене внаслідок об'єднання Галицького та Волинського князівств Романом Мстиславичем, з другої половини XIII століття стало королівством та виконувало роль спадкоємця між державним устроєм часів Київської Русі та країн Західної та Центральної Європи Тісний контакт з європейськими державами позитивно вплинув на розвиток культури. Культура цієї епохи поєднала в собі слов’янську спадщину і нові риси, зумовлені зв’язками не лише з Візантією, а й Західною, Центральною Європою та країнами Сходу. У звязку з монгольською навалою центр Русі перемістився з Київського у Галицько-Волинське князівство, де перетиналися шляхи із західної, північної і східної Європи. 1. АРХІТЕКТУРА.

Володарі Галицько-Волинського князівства проводили активну будівельну політики, засновували нові міста, в культовому будівництві продовжували традиції Київської Русі (але вже використовувалися елементи романської та готичної архітектури) 1) Церква Іоанна Златоуста в Холмі (переплітаються візантійсько-руський і готичний стилі)

2) Успенський собор (храм Мстислава) у Володимирі-Волинському. 3) Церква святого Пантелеймона в околицях Галича. https://youtu.be/fd1YmmFHNvI

4) Верхній замок у Луцьку https://youtu.be/PtZfdpN2Oe4

6) Церква Святої Єлизавети (м.Хуст) 5) Це́рква Свято́го Микола́я (Львів)

Галицько-волинський іконопис розвивався на основі зразків ікон «київського письма» та зберіг візантійські традиції до XIV ст. Богоматір Одигітрія з Покровської церкви Луцька (межа XIII-XIV ст.) 2. ЖИВОПИС

Холмська ікона Богородиці Юрій-Змієборець

Разом з інтенсивним монументальним будівництвом розвивається й настінне малярство. Відомо, що стіни церков і палаців прикрашали фресками й мозаїками. Унікальною для середньовічної Русі формою монументального мистецтва став вітраж. На жаль, художнє оздоблення храмів Галича, Володимира-Волинського, Холма, Любомиля та інших міст не збереглося.  Але, завдяки тому, що українські майстри працювали на запрошення у Польщі, ми можемо побачити особливості живопису галицької школи у фресках Вислицького Колегіуму, Сандомирського Колегіуму та каплиці Святої Трійці в Любліні.

Розписи стелі каплиці святої Трійці в Любліні

Розписи на південній стіні каплиці святої Трійці в Любліні

В ЦИХ ПАМʼЯТКАХ ЗБЕРЕГЛИСЬ ЗРАЗКИ УНІКАЛЬНОЇ КНИЖКОВОЇ МІНІАТУРИ У часи татарського лихоліття Галицько-Волинське князівство перебрало на себе роль центру книговиробництва. До найвизначніших пам’яток галицьких рукописних книг належать: Галицьке Євангеліє ХІІ ст., Трірський Псалтир або Молитовник Гертруди (Х ст.), Крилоське Євангеліє (1144), Добрилове Євангеліє (1164), христинопільський «Апостол» (ХІІ ст.), Бучацьке Євангеліє ХІІ ст., Холмське Євангеліє ХІІІ ст.

3. ХУДОЖНІ РЕМЕСЛА Нарівні з керамікою, ткацтвом чи різьбярством в Галицько-Волинському князівстви розвивається металопластика. Саме в металі створено найкращі твори різноманітного призначення — як для церкви, так і для потреб княжого побуту. При монастирях та княжих резиденціях працювали різноманітні майстерні — художнього литва, ювелірні, бляхарські, керамічні, склярські інші. З початку XIII ст. зʼявляються незалежні майстри, ремесло яких досягло високого рівня. Спочатку міські ремісники наслідували розкішні княжі та боярські вироби. Засвоївши мотиви і форми візантійського чи західноєвропейського мистецтва, ювеліри стали створювати прикраси із срібла з черню, які були не гірші від виробів княжих майстерень.

Уже наприкінці XIII ст. художнє ремесло стає одноріднішим і органічно входить у середньовічну руську культуру.

Прикладом ювелірного мистецтва галицьких майстрів також є знахідки з Молотівського скарбу (браслети, перстні з печатками).