Культурне життя в роки Української революції

Культурно-освітнє життя у роки Української революції

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Народна школа на Волині Програма урочистого відкриття Київського державного українського університету в Києві. 6 жовтня 1918 р.

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Колектив Київського «Молодого театру» в день закриття першого сезону. 1918 р. Український національний хор під керівництвом Олександра Кошиця в залі «Орфео Каталя» в Барселоні. Січень 1921 р.

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Олександр Мурашко, викладав живопис, його творчість насичена кольором та світлом. Життя трагічно відібрала куля червоноармійця, випущена у потилицю Сучасна цензура. 1918 р. За виданням: Ґедз (Київ). Так в очах карикатуриста виглядала зміна демократичного правління УЦР на консервативно-ліберальне гетьмана П.Скоропадського

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Абрам Маневич - живописець-пейзажист, емігрував до Сполучених Штатів Америки 1919-й рік. Картина І. Падалки. 1927 р. Монахи Лубенського Мгарського монастиря, розстріляні більшовиками у серпні 1919 р.

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Політика Української Центральної Ради в галузі освіти Українізація школи випуск українських підручників для народних і середніх шкіл; навчання українською мовою відбувалося при одночасному забезпеченні прав російської мови; принципове неприйняття української мови російськомовним населенням. Іван Стешенко – керівник Товариства шкільної освіти, що займалося українізацією освіти і проведенням вчительських з'їздів, на яких було проголошено принципи побудови української школи

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Політика Української Центральної Ради в галузі освіти Заснування українських шкіл і гімназій Всього засновано 53 гімназії Петро Холодний Колишнє приміщення Другої Київської гімназії. Київ, сучасне фото Фотоколаж випускників Другої Кирило-Мефодіївської гімназії, виготовлений у червні 1918 р.

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Політика Української Центральної Ради в галузі освіти Софія Русова – очільниця Всеукраїнської вчительської спілки Спиридон Черкасенко – редактор журналу «Вільна Українська школа»

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Політика Української Центральної Ради в галузі освіти Іван Стешенко – Генеральний Секретар народної освіти і керівник Генеральної шкільної ради Повідомлення Генерального Секретаря освіти І.Стешенка попечителю Київського навчального округу В.Науменку про вступ до виконання обов’язків Генерального Секретаря Повідомлення Голови Товариства шкільної освіти І.Стешенка попечителю Київського навчального округу М.Василенку про відкриття у Києві Першої української гімназії ім. Т. Шевченка. 18 березня 1917 р.

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Політика Української Центральної Ради в галузі освіти Члени товариства «Просвіта». 1916 р. Повідомлення в газеті про створення «Просвіти» в Севастополі

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Політика Української Центральної Ради в галузі освіти Прийняття освітнього законодавства «Закон про підпорядкування всіх шкіл на території України (за винятком неукраїнських) Генеральному секретаріату освіти» скасування шкільних округів, дирекцій і інспекцій народних шкіл; призначення губернських і районних комісарів народної освіти; розробка проекту 12-річної освіти. Петро Холодний – автор «Програми єдиної української школи» 

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Політика Української Центральної Ради в галузі освіти Створення творчих і громадських об'єднань Петро Курінний – вчений секретар Центрального комітету охорони пам'яток старовини і мистецтва в Україні Людмила Старицька-Черняхівська – письменниця, членкиня Української Центральної Ради, співробітниця Міністерства освіти УНР, активна учасниця жіночого руху

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Політика Української Центральної Ради в галузі освіти Дмитро Багалій – колишній ректор Харківського університету, активно сприяв його українізації

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Політика Української Центральної Ради в галузі освіти Заснування Українського народного університету Будинок Педагогічного музею в Києві, де у серпні 1917 р. на ІІ Всеукраїнському вчительському з'їзді було прийнято рішення про заснування університету Ректор – Іван Ганицький Особливості діяльності: більшість викладачів були професори і доценти Університету св. Володимира; заняття проходили у вечірні часи в аудиторіях Університету св. Володимира.

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Політика Української Центральної Ради в галузі освіти Активний розвиток видавничої справи «Нова Рада» — українська щоденна газета, що виходила від березня 1917 до лютого 1919 року в Києві

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Політика гетьмана П.Скоропадського в галузі освіти одночасне існування російських шкіл і заснування нових українських шкіл; організація курсів українознавства для вчителів; введення трьох обов'язкових предметів: Українська мова; Історія України; Географія України. Микола Василенко – очільник Міністерства народної освіти і мистецтв Законопроєкт про асигнування Міністерством освіти Української держави коштів на ремонт та будівництво шкіл

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Політика гетьмана П.Скоропадського в галузі освіти Заснування університетів Приміщення Миколаївського артилерійського училища у Києві, в якому 6 жовтня 1918 р. відбулося відкриття Українського державного університету Технічне училище у Кам’янці-Подільському. Стара дореволюційна листівка поч. ХХ ст. 22 жовтня 1918 року у цій споруді відбулось урочисте відкриття Державного українського університету Іван Огієнко – ректор університету у Кам’янці-Подільському Центральний корпус Кам’янець-Подільського державного українського університету Герб Української Держави

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Політика гетьмана П.Скоропадського в галузі освіти Активізація видавничої справи Активна діяльність видавництв (всього 119): «Вік»; «Час»; «Українська школа»; «Сіяч»; «Вернигора». Дмитро Дорошенко – історик гетьманської доби, який писав: «Ввесь край укрився сіттю українських книгарень» Всього у 1918 р. було надруковано кілька мільйонів підручників Дмитро Донцов – громадський діяч, філософ, літературний критик і публіцист, голова Української телеграфної агенції у травні-листопаді 1918 р.

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Політика Директорії в галузі освіти Іван Огієнко – міністр народної освіти за часів Директорії Обіжник міністра пошти та телеграфів УНР про заборону підвищувати по службі поштово-телеграфних чиновників, які не знають української мови. Січень 1919 р.

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Політика більшовиків галузі освіти Більшовизація, ідеологізація і пролетаризація освіти Хати-читальні були основним культурним осередком на селі. Фрагмент експозиції. Національний музей літератури України Народні будинки, бібліотеки, клуби були основними культурними осередками у містах. Лук’янівський народний будинок, Київ Володимир Затонський - Народний Секретар народної освіти в Народному Секретаріаті радянської УНР

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Політика більшовиків галузі освіти Більшовизація, ідеологізація і пролетаризація освіти Делегати I Всеросійського з’їзду союзів робітничої і селянської молоді (Комсомолу), жовтень 1918 р. У тезах, затверджених з'їздом, мовилося: «Союз ставить за мету собі розповсюдження ідей комунізму і залучення робочої і селянської молоді в активне будівництво Радянської Росії»

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Політика більшовиків галузі освіти Домінування політичної агітації та пропаганди Олександра Коллонтай – голова Народного комісаріату агітації і пропаганди Більшовицький пропагандистський плакат Приклад діяльності радянських пропагандистів

Політика більшовиків галузі освіти Заснування трудових шкіл Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Принципи навчання: доступність, обов'язковість та безкоштовність освіти; зв’язок навчання з виробничою працею; спільне навчання хлопчиків і дівчат. Оголошення про місячник допомоги дітям Безпритульні діти. Фото початку 1920-х років

Політика більшовиків галузі освіти Проведення політики з ліквідації неписьменності (лікнеп) Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Григорій Петровський – голова Республіканської комісії з ліквідації неписьменності Радянський пропагандистський плакат 1918 р. «... все населення республіки віком від 8 до 50 років, що не вміє читати, писати, зобов’язане вчитися грамоти рідною чи російською мовою за бажанням»

Політика більшовиків галузі освіти Заборона діяльності організацій «Просвіта» Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Оголошення в сумській газеті «Луч» про відкриття «Просвітою» курсів української історії, жовтень 1918 р. Будинок Бережного на Покровській площі в Сумах, де розташовувалася місцева «Просвіта». Фото 1928 р.

Політика більшовиків галузі освіти Зміни у вищій освіті Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр.

Політика більшовиків галузі освіти Зміни у вищій освіті Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Партійці становили так заний «авангард» серед студентів Робітфаки сприяли деградації самої суті вищої освіти

Політика більшовиків галузі освіти Ідеологізація видавничої справи Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Зразки більшовицької літератури Особливості: закриття всіх «буржуазних газет»; видання українською і російською мовами; поступове скорочення україномовних видань; домінування агітаційно-пропагандистської продукції. Поширені газети: «Більшовик». «Комуніст». «Вісті ВУЦВК». «Селянська біднота». «Сільська комуна».

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Розвиток науки Володимир Вернадський — перший президент УАН Агатангел Кримський, вчений секретар Академії наук (1918–1928) Михайло Грушевський – отримав від гетьмана П.Скоропадського пропозицію очолити Академію, але відмовився Будинок Академії наук. Первісний склад Академії становлять дванадцятеро академіків

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Розвиток науки Павло Скоропадський надавав фінансову і матеріальну підтримку роботі Академії Закон Української Держави від 14 листопада 1918 р. про заснування Української Академії Наук в м. Києві

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Володимир Вернадський – науковий діяч 1863 – 1945 рр. Діяльність обраний першим головою Української академії наук (УАН) заснував Національну бібліотеку Української держави в Києві займав посаду професора Таврійського університету в Сімферополі Ювілейна монета  номіналом 2 гривні присвячена академіку Вернадському Український філософ, природознавець Володимир Вернадський очима художника Юрія Журавля

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Володимир Вернадський – науковий діяч Здобутки виступив засновником вітчизняної школи геохіміків сприяв формуванню учення про біосферу та ноосферу вважається творцем біогеохімії Портрет Володимира Вернадського на банкноті номіналом 1000 грн Володимир Вернадський. Він говорив: «Важливо створити сильний центр наукових досліджень українського народу, його історії, його мови, природи України…»

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Розвиток науки Відомі вчені М.Туган-Барановський. Політична економія. Курс популярний. 1919 рік

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Розвиток науки Відомі вчені Поштова марка присвячена пам’яті С. П. Тимошенка Розбірний міст системи Є.О. Патона Євген Патон

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Розвиток науки Відомі вчені Сергій Єфремов - творець модерної української публіцистики Дмитро Багалій в домашньому кабінеті. Фото 1920-х років

Обкладинка журналу Обкладинки українських видань Особливості літературного процесу

Пролеткульт (Пролетарські культурно-просвітницькі організації) Обкладинка книги Володимира Кирилова «Залізний месія» Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Створення перших літературних об’єднань

Мета створення: - засвідчити народження пролетарської літератури. «Боротьба» (Перша пролетарська літературна група в Україні) Лідери Василь Блакитний (Елланський) Гнат Михайличенко Творча діяльність: альманах «Зшитки боротьби»; альманах «Червоний вінок»; журнал «Мистецтво». «Мистецтво» Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Створення перших літературних об’єднань

Неокласицизм ( група українських літераторів, які об'єдналися навколо журналу «Книгар») Учасники Неокласики Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Створення перших літературних об’єднань

«Младомузівці» Митці Західної України, які були членами об'єднання «Молода муза» Молода Муза. Антологія західно-украінськоі поезіі ХХ століття. 1989 р. Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Створення перших літературних об’єднань

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Створення перших літературних об’єднань «Празька школа» Представники Українські письменники, які після захоплення України Радянським Союзом у 1920-х роках виїхали до Європи і тривалий час мали своїм осередком місто Прагу

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Різноманітність літературних течій

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Романтизм «Українську переможну революцію... зробив поет» Василь Еллан-Блакитний. Його образний світ — це світ, яким бачить його революціонер, що визнав за закон свого життя боротьбу й саможертовність Важливим моментом у творчості романтиків стало поєднання дійсності та ідеалу завдяки силі волі людини, її потягу до втілення мрії, здійснення неможливого

Мистецькі угрупування символістів Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. «Музагет» – місячник літератури і мистецтва

Асоціація панфутуристів (Аспанфут) Панфутуризм Уславлення комуністичного мистецтва Пропаганда міської культури Засновник - Михайль Семенко Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр.

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Відомі літератори Обкладинка журналу «Книгарь» Олександр Олесь (Кандиба). М.Грушевський писав про нього як про «найбільшого з нині живучих поетів в Україні» Пам'ятник Максиму Рильському біля головного входу до Голосіївського парку в Києві

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Відомі літератори Марка України 1998 р. Молодий Павло Тичина. У 1917 р. з нагоди проголошення Першого універсалу створив поему «Золотий гомін» Микола Хвильовий (ліворуч) і Валер'ян Поліщук

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Відомі літератори Михайль Семенко Євген Маланюк із дружиною Богумилою та сином Богданом, Варшава Остап Вишня.

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Микола Бурачек – перший Президент Української академії мистецтв Фундатори Української академії мистецтва. Стоять (зліва направо): Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Михайло Бойчук Сидять: Абрам Маневич, Олександр Мурашко, Федір Кричевський, Михайло Грушевський, Іван Стешенко, Микола Бурачек. 1917 рік Гук О.І. Особливості розвитку образотворчого мистецтва

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Відомі живописці Зінаїда Серебрякова. Автопортрет біля туалетного столика,1909 р. О.Богомазов. Автопортрет 1911 року

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. До кращих творів М.Бурачека цього періоду відносять картини «Соняшники» і «Дахи Софійського собору в Києві» «Дахи Софійського собору в Києві», 1917 р. «Осінь. Соняшники», 1918 р.

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. «Золота осінь», 1916 р. «Київський Михайлівський собор», 1919 р. Картини М.Бурачека

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. «Дівчина зі свічкою», 1916 р. «Жнива» , 1915 р. Картини З.Серебрякової

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Картини О.Богомазова «Пожежа в Києві». 1916. Національний художній музей України, Київ «Паровоз». 1915 р. Приватна колекція

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Відомі живописці Малий державний герб УНР В. Кричевського О.Новаківський. Автопортрет 

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Картини А.Маневича «Міський Пейзаж» «Весна в Куренівському районі Києва»

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Картини О.Новаківського «Флокси», 1917 р. Портрет митрополита Андрея Шептицького

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Відомі живописці М.Самокиш. «Запорожці біля корчми». 1917 р.  Фрагмент фрески М.Бойчука М.Жук. «Портрет невідомої». 1919 р. 

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Картини М.Жука Панно «Біле і чорне». М.Жук. У центральній частині панно — юнак із чорними крилами, що грає на сопілці (це зображення Павла Тичини), поруч з ним – білява дівчина з білими крилами. Вони ніби проходять повз «вікно» у буянні квітів, уособлюючи «єдність і боротьбу протилежностей». М.Жук був вчителем Тичини під час його навчання в Чернігівській духовній семінарії і знав історію нещасливої любові підопічного

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Георгій Нарбут - художник-графік 1886 – 1920 рр. Б. Кустодієв. Портрет Г. І. Нарбута Діяльність був ректором Української академії мистецтв виконав ескізи банкнот номіналами в 10, 100 і 500 гривень спроектував малу Державну печатку на замовлення гетьмана П. Скоропадського Банкнота 500 гривень. Реверс («горпинка»)

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Георгій Нарбут - художник-графік Здобутки започаткував стильові ознаки українського мистецтва 1920–1930-х рр. став творцем «українського стилю» у графіці сприяв популяризації української символіки і старовини Картина «Еней та його військо». 1919 р. Митець поєднав риси української ікони, народної картини і монументального малярства, подав композицію в урочисто піднесеному, героїчному дусі Проєкт герба Української Держави. 18 липня 1918 р. затверджено спроектовану Г.Нарбутом малу Державну печатку — зображення козака з пищалем на плечі на восьмикутному тлі, у верхній частині якого було розміщено володимирський тризуб

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Пам'ятник княгині Ользі та Кирилу, Мефодію і Андрію Первозванному М.Гельман, М.Шехтман. Пам'ятник Карлу Марксу в Одесі. Бетон. 1920 р.

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Відомі скульптори О. Архипенко. «Жінка, що вкладає волосся». 1915 р.

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Іван Кавалерідзе. Пам'ятник Тарасу Шевченку в Ромнах. Зроблений з бронзи (скульптура Шевченка) та бетону (п'єдестал). Це перший в Україні пам'ятник Т.Г.Шевченку

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Популяризація творчості українських композиторів Кирило Стеценко – організатор і керівник Першого українського національного хору

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Нові музичні колективи Державний симфонічний оркестр імені М. Лисенка Олександр Горілий – засновник Державного симфонічного оркестру імені М. Лисенка Українська республіканська капела Керівники Української республіканської капели Олександр Кошиць Кирило Стеценко

Нові музичні колективи Василь Ємець – керівник капели Гук О.І. Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр.

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Нові музичні колективи Нестор Городовенко – керівник Державної української мандрівної капели

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Відомі музичні діячі Микола Леонтович серед учасників Першого українського національного хору Рапорт начальника Гайсинської повітової радянської робітничо-селянської міліції про вбивство Леонтовича агентом ВНК («Убив сина священника») Кирило Стеценко, 1918 р.

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Відомі музичні діячі Борис Лятошинський Меморіальна дошка Григорію Верьовці в приміщенні Київської консерваторії Кімната-музей Б.Лятошинського в музичній школі №1 м. Житомира

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Відомі музичні діячі Михайло Микиша (справа) зі своїм учителем — Олександром Мишугою Олександр Мишуга — Фауст в опері «Фауст» Шарля Гуно Меморіальна дошка М.Микиші у Києві

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Іван Мар’яненко ( Петлішенко) – директор і режисер театру Троїцький народний будинок у Києві (фото початку ХХ ст.), у якому було відкрито Український національний театр Панас Саксаганський ( Тобілевич) – керівник Державного народного театру

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Нові театральні колективи Лесь Курбас – засновник і режисер «Молодого театру» Репертуар: творення українського стилю, орієнтуючись на модерністські течії європейського театру. Будинок на Фундуклеївській, 82, де був заснований «Молодий театр», 1917 р. Колектив Київського «Молодого театру» в день закриття першого сезону. 1918 р.

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Нові театральні колективи Олександр Загаров ( Фессінг) – режисер Українського державного драматичного театру Репертуар: реалістично-психологічні п’єси українських і зарубіжних драматургів. «… новий театр тішився особливою опікою самого гетьмана» Д.Дорошенко Академічний український музично-драматичний театр імені Шевченка – найстаріший державний драматичний театр України. У 1927 р. театр переїхав до Дніпропетровська (сучасне місто Дніпро)

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Нові театральні колективи Новий драматичний театр ім.І.Франка Гнат Юра – засновник і режисер театру Перша вистава «Гріх» Володимира Винниченка Засновники Театру ім. І. Франка у фойє театру (праворуч – Гнат Юра)

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Відомі театральні діячі М.Заньковецька в ролі Зосі у виставі за п'єсою І.Карпенка-Карого «Сава Чалий» Серж Лифар – сучасники називали його «богом танцю», «добрим генієм балету XX століття»

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Кіномистецтво вперше фільми демонструвалися українською мовою Демонстровані фільми: «Берестейська мирна конференція»; «Похорон жертв більшовиків»; «Похорон юнаків, замордованих під Крутами». збір коштів на побудову пам’ятника загиблим під Крутами та Бахмачем

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Кіномистецтво «З усіх мистецтв для нас найважливішим є кіно». В. Ленін Всього в 1919-1920 рр. було створено близько 30 агітфільмів “Життя червоних курсантів” “Павуки і мухи” “Червоні по білим” “Мир – хатам, війна - палацам” Дзиґа Вертов ( Давид Кауфман) – один з засновників і теоретиків документального кіно Михайло Кольцов (Фрідлянд) - на початку 1918 року очолював групу кінохроніки Наркомату освіти

Культурно-освітнє життя в 1917-1921 рр. Відомі представники кіномистецтва Пам'ятник Вірі Холодній в Одесі Віра Холодна у фільмі «Життя за життя» Дзиґа Вертов

Духовне життя в 1917-1921 рр. Митрополит Київський Володимир – послідовник традицій Російської православної церкви Отець Василь (Липківський) - один із лідерів руху за утворення Української автокефальної православної церкви Андрей Шептицький – митрополит Української греко-католицької церкви

Духовне життя в 1917-1921 рр. Політика Центральної Ради у церковному питанні «…у провідних українських кругах панує повна релігійна толеранція, але нема знов і намірів спеціально котроюсь конфесією опікуватись – чи православною, чи уніатською» Михайло Грушевський Гук О.І.

Духовне життя в 1917-1921 рр. Політика Центральної Ради у церковному питанні Початок процесу боротьби за автокефалію Автокефальна церква - православна церква, яка має цілковиту самостійність у розв'язанні організаційних і культових питань Іван Огієнко (митрополит Іларіон) - міністр віросповідань УНР, митрополит УАПЦ. 1918 р. на Всеукраїнському Церковному Соборі в Києві відстоював ідею самостійної Української церкви

Духовне життя в 1917-1921 рр. Політика Павла Скоропадського в церковному питанні Олександр Лотоцький – міністр сповідань з 24 жовтня по 14 листопада 1918 р. Більшість чиновницьких кабінетів Міністерства сповідань містились у колишньому Прибутковому будинку управління Києво-Софійського митрополичого дому за адресою вулиця Володимирська, 22 у місті Києві

Духовне життя в 1917-1921 рр. Політика радянської влади в церковному питанні Радянський антирелі-гійний плакат «Релігія – опіум для народу»! - гасло, яке стало основою радянської антирелігійної пропаганди Гук О.І.

Духовне життя в 1917-1921 рр. Політика радянської влади в церковному питанні Декрет РНК «Про відокремлення церкви від держави та школи від церкви» «Павук і мухи». Більшовицький антирелігійний плакат Більшовицький плакат

Духовне життя в 1917-1921 рр. Політика радянської влади в церковному питанні Більшовицька антирелігійна агітація

Духовне життя в 1917-1921 рр. Політика радянської влади в церковному питанні Більшовицька антирелігійна агітаційна продукція

Духовне життя в 1917-1921 рр. Утворення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) 1921 р. дозвіл більшовиків, які таким чином сподівалися підірвати вплив російської православної церкви Три основні засади УАПЦ: автокефалія; соборноправність; українізація. Софійський собор (сучасний вигляд). Переданий Київським губвиконкомом для здійснення культових обрядів УАПЦ Всеукраїнський православний церковний собор та утворення УАПЦ. Жовтень 1921 р.

Духовне життя в 1917-1921 рр. Василь Липківський – релігійний діяч 1864 – 1937 рр. Василь Липківський – на соборі обраний першоієрархом (митрополитом) Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) «Все, що сталося, було підготовлено найкращими силами України» Діяльність Здобутки був одним із лідерів руху за утворення Української автокефальної православної церкви доклав великих зусиль до розбудови української православної церкви сприяв утвердженню у богослужінні української мови