Культурно-мистецьке та духовне життя Ковеля у 1919 – 1939 рр.

Культурно-мистецьке та духовне життя Ковеля у 1919 – 1939 рр.м. Ковель, вул. Луцька, 1930-ті рр.“Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову”. (Л. Костенко)

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ Актуальність теми даного дослідження полягає у необхідності більш ґрунтовного вивчення і повнішого та об’єктивного висвітлення особливостей культурно-мистецького життя Ковеля у 1919- 1939 рр. із залученням історичних першоджерел місцевого та іноземного походження. В українському вимірі дослідницька робота з даної теми може бути потужним знаряддям у формуванні терпимості і толерантності до духовної спадщини представників різних національностей, без чого неможлива побудова цивілізованого громадянського суспільства.

НАУКОВИЙ АПАРАТОб’єкт дослідження – освіта, література, мистецтво та релігія м. Ковеля у 1919 – 1939 рр. Предметом дослідження є основні напрямки освітніх, літературно-мистецьких та церковно-релігійних процесів у контексті їхнього впливу на історичний розвиток міста. Хронологічні межі дослідження охоплюють період з 1919 по 1939 рр., час перебування міста у складі Другої речі Посполитої. Мета роботи – на основі вивчення та аналізу різноманітних джерел та літератури охарактеризувати напрями розвитку культури в Ковелі у період між двома світовими війнами, визначити їхній характер, зміст та вплив на загальноісторичний розвиток міста.

ЗАВДАННЯВідтворити основні віхи суспільно-історичних процесів у Ковелі в міжвоєнний період. Проаналізувати становище освітніх установ: триступеневість, багатонаціональність, професійне спрямування. Визначити та дослідити особливості літературно-мистецького життя через призму діяльності видатних особистостей міста. Розкрити вплив українських, польських та єврейських церковно-релігійних інституцій на формування духовної культури.

НА ВИКОНАННЯ ПЕРШОГО ЗАВДАННЯПровели аналіз наукової літератури та інших джерел, що дало можливість визначити суспільно-історичні особливості культурних процесів у Ковелі у 1919-1939 роках. У ході дослідження висвітлено основні аспекти діяльності українських, польських та єврейських громадських і політичних організацій. Досліджено, що становлення польської влади нанесло свій відбиток не тільки на історію, а й на культуру Ковеля.

Перепис населення 1921 року. Загальна кількість мешканців міста складала 20818 чол.:2901 українець (13,9%),4640 поляків (22,2%), 12504 євреї (60%),48 німців (0,2%), 725 людей інших національностей (3,4%).

НА ВИКОНАННЯ ДРУГОГО ЗАВДАННЯЗастосовано загальнонаукові методи (аналіз, синтез), спеціальні (історично-порівняльний)та історико-типологічні;У ході дослідження нами визначено і проаналізовано триступеневість, багатонаціональність і професійне спрямування тогочасних освітніх закладів;Встановлено, що польська влада надавала перевагу двомовним школам, а також обмежувала діяльність шкіл українських та єврейських.

Ковельська повшехна школа ім. Мосціцького, 1932 р. Ковельська гімназія ім. Словацького, 1927 р.

Дані статистики Волинського воєводства У 1921 – 1922 рр. у школах навчалося 32 % дітей;у 1927 – 1928 рр. - 75 % дітей почали відвідувати школи.

НА ВИКОНАННЯ ТРЕТЬОГО ЗАВДАННЯПроаналізували спроби польської адміністрації полонізувати місцеве населення. Дослідили просвітницьку та літературно-мистецьку діяльність організацій “Союз українок”, “Просвіта” і “Тарбут”. Визначили культурний внесок видатних особистостей, доля яких була пов’язана з містом Ковелем.

Модест Левицький. Олена Левчанівська. Моше Вакс. Микола Косач. Марко Луцкевич

НА ВИКОНАННЯ ЧЕТВЕРТОГО ЗАВДАННЯВстановили, що міжвоєнний Ковель був багатоконфесійним;Дослідили, що ковельчани мали змогу задовільняти свої духовні потреби в православних церквах, греко- та римо-католицьких храмах, юдейських синагогах, відповідно до своїх релігійних переконань;Проаналізували, що всі релігійні інституції займалися суспільно-просвітницькою діяльністю.

Благовіщенська церква, 1930-ті рр. Велика синагога, сучасний вигляд Свято-Воскресенський собор, 1935 р. Костел святої Анни, 1935 р.

Висновки. За підсумками дослідження ми з’ясували, що збереження національної ідентичності представників різних національностей під окупаційною владою Польщі стало можливим завдяки багаторічній діяльності українських та єврейських патріотичних сил, товариств, політичних організацій, окремих громадсько-культурних діячів, котрі доклали чимало зусиль для збереження своїх мовних, релігійних та національних традицій, тим самим вони чинили великі перешкоди політиці полонізації, яку активно впроваджувала тут Друга Річ Посполита.

Дякую за увагу!м. Ковель, вул. Вокзальна, 1930-ті рр.