Курсова робота "Формування і розвиток самостійності і креативного підходу до вивчення математики"

Про матеріал

Курсова робота, яка містить теоретичну та практичну частину опису власного досвіду роботи.

Перегляд файлу

Комунальний заклад Львівської обласної ради

Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Кафедра природничо-математичної освіти

Випускна робота

слухача курсів

вчителя математики

Пакуш Галини Ярославівни

Пустомитівської ЗОШ № 2 І-ІІІ ст.

ім. В. Кучабського

Пустомитівського району

Логін LV 010336С

Термін навчання 06.10-10.10.2016 р.

Науковий керівник

Бєлінська Інна Вікторівна

Львів-2016 р.

Зміст

Вступ Шлях до розвитку творчої особистості	3
Розвиток творчих здібностей на уроках математики 2. Розвиток мислення учнів у процесі розв’язання задач 3. Сучасні підходи до проведення уроків математики	5 6 8
3. Висновки	12
4. Додаток	14
5. Література	15

ВСТУП

Шлях до розвитку творчої особистості

«Креативність – це творча спрямованість, яка від народження властива усім, але вона втрачається більшістю під впливом сформованої системи виховання, освіти та соціальної практики»

Абрахам Маслоу

Генеруйте думки, не зупиняйтеся на досягнутому. Чим більше Ви будете тренувати свій мозок, розвивати фантазію і креативну складову, тим більше цікавих ідей і рішень до Вас буде приходити. Будьте креативними!

Наш час – це час суттєвих змін у науці, техніці, інформаційному середовищі, освіті. Суспільству потрібні люди, які здатні приймати нестандартні рішення, вміють творчо мислити. Тому одним із пріоритетних напрямків політики нашої держави є турбота про обдаровану та талановиту молодь, її творчий, інтелектуальний, духовний та фізичний розвиток. Як зазначено у Національній доктрині розвитку освіти, «Держава повинна забезпечувати … розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості». Одним із вирішальних чинників розв’язання цих завдань є розвиток креативного мислення учнів. Що ж таке креативність?

Творчий Створення

За схемою бачимо, що термін «креативність» має подвійне значення: творчість і створення. Але треба пам’ятати, що творчість не завжди дає творчий результат, а креативність веде до створення творчого продукту.

Поняття «креативність» у контексті психологічного знання набуло значення до початку 50–х років ХХ ст. Піонером в області креативності вважають Дж. Гілфорда, який ототожнив поняття креативності та творчого мислення. Дослідження в галузі креативності проводилися вітчизняними (С.Медник, Д.Богоявленська, М.Гнатко, В.Дружинін, В.Козменко) та зарубіжними (Дж. Гілфорд, Е.Торренс, Ф.Бардон, Д. Харрінгтон) вченими. На сьогодні існує більше за сто означень креативності.

Креативне навчання – це процес постійної співпраці вчителя та учня. Навчальний процес організовується як живий контакт партнерів, зацікавлених один у одному та в справі, якою вони займаються разом. Креативне навчання має характерну рису: навчальний процес зливається з життям, із рішенням реальних творчих задач.

У процесі педагогічної діяльності доходимо до висновку, що саме ігри, моделювання, розв’язування прикладних та винахідницьких задач, самостійна робота, дослідно-експериментальна діяльність, участь у семінарах і диспутах, робота над проектами сприяють формуванню креативної особистості.

РОЗДІЛ І.

Розвиток творчих здібностей на уроках математики

До складових математичних здібностей слід віднести:

* здатність до формалізації математичного матеріалу, відокремлення форми

від змісту, абстрагування від реальних ситуацій і їх кількісних

відношень та просторових форм; оперування структурами відношень і

зв'язків;

* здатність до узагальнення матеріалу;

* здатність до оперування числовою і знаковою символікою;

* здатність до логічних міркувань, пов'язаних з потребою

доводити, робити висновки; здатність до скорочення процесу міркувань;

* здатність до переходу від прямого до оберненого ходу думки;

* гнучкість мислення незалежно від впливу шаблонів.

Оскільки основне завдання школи на сучасному етапі полягає в тому, щоб навчити учня вчитися, то під час засвоєння математичних знань перший етап процесу розвитку критичного мислення передбачає формування навичок роботи з навчальною літературою, складання конспекту, заповнення таблиці, побудову чи аналіз діаграм, графіків, написання рефератів, розв’язання прикладних задач, роботу з текстом і позатекстовим матеріалом підручника, комп'ютерними програмами тощо. Здобувши інформацію з різних джерел, учень при цьому має можливість зіставити її, знайти протилежну і спільну думку, прийняти чи відвернути її і, в кінцевому результаті, зробити свій осмислений висновок.

Критичне мислення потребує здатності розуміти та вміння розмірковувати над тим, що людина знає, про що думає. Якщо недостатньо активізувати попередні знання, то учні можуть заплутатись у новому матеріалі, що ускладнює подальше навчання. Для того, щоб навчитися думати критично, учні мають усвідомити, що саме вони знають.

Вирішальне значення для системної шкільної освіти має формуючий вплив предмету математики на особистість школяра, зокрема, на розвиток логічного мислення, просторових уявлень і уяви, алгоритмічної та інформаційної культури, уваги і пам»яті, позитивних властивостей особистості і рис характеру, емоційно-вольової сфери.

РОЗДІЛ ІІ

Розвиток креативного мислення учнів у процесі розв»язання задач

Коли йдеться про зміст шкільного курсу математики, то, звичайно, мається на увазі засвоєння учнями певної системи математичних знань, умінь і навичок. Але не можна зводити все математичне навчання у школі до передачі учням визначеної суми знань і навичок. Це обмежувало б роль математики в загальній освіті. Тому перед школою стоїть важливе завдання математичного розвитку учнів, розвитку креативної особистості.

Під креативною особистістю слід розуміти таку, яка має внутрішні передумови (особистісні утворення, нейрофізіологічні задатки), що забезпечують її творчу активність, тобто, не стимульовану зовні пошукову та перетворювальну діяльність.

Для розвитку креативних здібностей робота з учнями організовується за трьома напрямками:

Правильне формулювання цільової настанови (відзначати, перелічувати факти, все, що підлягає засвоєнню, давати загальне уявлення про тему, що вивчається, звертати увагу на новизну матеріалу, приділяти увагу критиці, критичному ставленню до підручника, робити прогнозування);
Активізування контролю за сприйняттям (незрозуміле, суперечливе, неправильне);
Підвищення темпу уявних операцій, звернення уваги на глибину та чіткість їх усвідомлення, на зорове уявлення фактів, виділення головного, прогнозування прочитаного, установлення причинно-наслідкових зв’язків.

Для успішного навчання та формування креативної особистості важливою є наявність трьох складових інтелектуальної діяльності, спрямованої на засвоєння чогось принципово нового:

високого рівня сформованості елементарних пізнавальних процесів;
високого рівня активного мислення;
високого рівня організованості і цілеспрямованості пізнавальних процесів.

Математика сприяє виробленню особливого виду пам»яті – пам»яті, спрямованої на узагальнення, творення логічних схем, формалізованих структур, виховує здатність до просторових уявлень.

Наявність математичних здібностей в одних учнів і недостатня їх розвинутість в інших вимагає від учителя постійного пошуку шляхів формування і розвитку таких здібностей.

Рівнева диференціація з урахуванням психології математичних здібностей учнів збільшує можливості роботи учителя. Такий підхід створює умови для розвитку здібностей учнів, які мають природжені задатки до занять математикою і забезпечує посильною роботою учнів, які не мають таких задатків. Виконуючи посильні завдання учень отримує впевненість у своїх силах. Розв»язування задач – це робота дещо незвичайна, адже це розумова робота. А щоб навчитися будь-якій роботі, треба спочатку добре вивчити той матеріал, над яким доведеться працювати, ті інструменти, з допомогою яких буде виконуватися робота.

Усі задачі я поділяю на три типи:

Задачі, які розв»язую для кращого засвоєння теорії;
Тренувальні вправи, мета яких – виробити навички;
Задачі, за допомогою яких розвиваю творчі математичні здібності учнів.

Щоб навчити учнів розв»язувати задачі, я пропоную їм розібратися у тому, що ці задачі собою являють, як побудовані, з яких частин складаються, що потрібно знати, щоб розв»язати ту чи іншу задачу, які є можливі способи її вирішення. Аналізу задачі передує ґрунтовне вивчення умови і запитання задачі (дод.). Велику роль відіграють задачі, які учні складають самостійно. Складання задачі часто вимагає роздумів, які під час розв»язку готових задач не потрібні. Тому складання задач сприяє розвитку творчого мислення учнів.

Щоб привчити учнів самостійно і творчо мислити, викликати в них віру у власні сили і розум, а також виховувати впевненість у своїх можливостях, необхідно примусити їх пройти через певні труднощі, пошук, а не подавати все у готовому вигляді.

Відомо, що будь-який урок – це складне педагогічне явище, витвір учителя, на якому учні демонструють свої знання, уміння і навички. Чи цікаво дітям на уроці? Чи люблять вони вчитися? На ці питання не можна відповісти напевне. Іноді діти ідуть на урок із задоволенням, іноді без нього. Як зацікавити дітей? Як привернути їх увагу до свого предмету? Як розвинути цікавість і бажання до самостійного пошуку? Звичайно, за допомогою того, що їм буде слухати найцікавіше, що вони будуть робити із задоволенням.

Як донести матеріал до їх свідомості яскраво і красиво, щоб запам»яталося надовго і розбудити зацікавлення до подальшої роботи?

РОЗДІЛ ІІІ. Сучасні підходи до проведення уроків математики

Підвищення інтелектуального потенціалу нації і розвиток творчої особистості є однією з найактуальніших цілей освіти. Необхідність формування особистості, яка володіє творчими уміннями, здібностями вирішувати нестандартні завдання, є на сьогодні замовленням суспільства, тому одним з основних завдань української школи є виховання творчої особистості учня. З цією метою мають бути створені максимально сприятливі умови для прояву та розвитку здібностей і таланту дитини, для самовизначення і самореалізації.

Розгляд терміну «креативне навчання» передбачає, передусім, вивчення проблеми співвідношення навчання та розвитку, яка завжди була однією з стрижневих проблем педагогіки. На різних історичних етапах її рішення змінювалося, що обумовлено зміною методологічних установ, появою нових трактувань розуміння сутності розвитку особистості та самого процесу навчання, переосмисленням ролі останнього в цьому розвитку.
Ця тема актуальна в педагогіці і зараз., так як вона має на увазі пошук наукових основ навчання, де визнавались би індивідуальні можливості кожної дитини та їх зміни у процесі навчання. Особливо актуальним для вчителів є відповідна організація навчальної діяльності учнів і формування їх вміння вчитися. Без уміння творчо мислити жодна технологія навчання не буде ефективною. Головною метою розвиваючого навчання є формування активного, самостійного творчого мислення учня і на цій основі поступового переходу в самостійне навчання.

Завдання креативного навчання: формування особистості з:

* Гнучким розумом;

* Розвиненими потребами до подальшого пізнання та самостійних дій;

* Певними навичками та творчими здібностями.

Креативне навчання – основа формування творчої особистості, яка має внутрішні передумови, що забезпечують її творчу активність, тобто не стимульовану зовнішніми факторами.

Модель розвиваючого креативного навчання розрахована на вдосконалення розумових процесів з урахуванням можливостей кожної дитини.

Дуже ефективно для розвитку креативного мислення діє інтерактивне навчання – спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, в яку залучені всі учасники навчального процесу, створені комфортні умови для навчання.

Іноді можна почути, що математика складна, суха і нецікава наука. Людей, які люблять математику це вражає й ображає. Математика сувора, але красива й глибока, як чиста криниця. А завдання учителя полягає в тому, щоб розкрити перед учнями її емоційний бік, чуйну і вродливу стать.

У сучасній методиці навчання математики затвердився принцип, зміст якого розкриває відомий афоризм: «Краще розв»язати одну задачу кількома способами, ніж кілька задач одним». Таким чином творче, продуктивне навчання переважає репродуктивне.

В своїй роботі я працюю саме над розвитком логічного мислення учнів, творчих здібностей, умінням критично мислити. Всі ці завдання я реалізую шляхом використання елементів розвиваючого креативного навчання на уроках математики. Специфіка предмета математики створює найбільш широкі можливості для цілеспрямованого формування не тільки практичних, але й інтелектуальних умінь для досягнення тих навчально-виховних цілей, які постають перед сучасною школою.

Розвиток творчого, логічного мислення учнів на уроках математики забезпечується обґрунтованим поєднанням традиційних і активних методів навчання, ефективного підбору змісту навчального матеріалу, широкого використання проблемної ситуації з опорою на зону найближчого розвитку учнів, створення емоційно-доброзичливої пошукової атмосфери.

З метою активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, розвитку їх творчих здібностей, вироблення особистого підходу під час використання знань у різних ситуаціях, розширення обсягу знань за рахунок залучення додаткових теоретичних фактів і, нарешті, з метою повторення і узагальнення вивченого матеріалу використовують уроки з розв»язування задач різними способами: уроки узагальнення і систематизації знань, урок-практикуми, уроки-аукціони тощо. Метою, яка постає перед учнями, є знаходження якомога більшої кількості способів розв»язання даної задачі. Під час розв»язання таких задач руйнується стереотип, який склався в більшості учнів, що цю задачу можна розв»язати лише одним способом, наведеним у підручнику.

На уроках математики я практикую різні прийоми, щоб формувати в дітей критичне та логічне, творче мислення. Даю такі завдання - змінити умову таким чином, щоб вони розв’язувались іншим способом. Вважаю також корисним перетворення простих задач у складні. Використовувати на уроці цікаві задачі та задачі-жарти, числові, геометричні головоломки, математичні ребуси, які формують в дітей критичне та логічне мислення, творчу уяву. В роботі використовую інноваційні форми занять. Інноваційні методи сприяють більш високому рівню засвоєння матеріалу учнями.

Під час проведення креативних уроків спостерігається велика зацікавленість учнів, вони активні, збуджені, працюють із задоволенням. Досвід роботи показує, що для поліпшення розуміння, закріплення та відтворення інформації доцільно проводити такі уроки як:

Уроки-змагання;
Уроки-вікторини;
Уроки «круглий стіл»;
Інтегровані уроки.

Проте потенційна творчість, як свідчать психологічні дослідження, притаманна кожній дитині. Таким чином, завдання вчителя – створювати умови, за яких схильність дітей до нового, нестандартного, бажання самостійно вирішувати поставлені завдання можуть дістати розвитку. Загалом, у дітей середнього шкільного віку творча потреба реалізується у двох напрямках: у розвитку інтересу до пізнання та ігрової діяльності.

Так, у своїй роботі на уроках математики я використовую систему запитань, створюючи різного роду проблемні ситуації або вносячи творчі елементи, завдяки чому учні отримають змогу активізувати розумову діяльність, робити висновки. Техологія використання навчальних і навчально-творчих завдань така:

1) Проаналізуйте умову задачі, з’ясуйте,що відомо,а що треба знайти;

2) Визначте, які дані необхідні для відповіді на запитання

3) З’ясуйте, чи всі необхідні дані є в умові

4) Визначте спосіб знаходження необхідних величин

5) Реалізуйте запланований алгоритм розв’язання

6) Перевірте розв’язок задачі

Другий напрямок реалізації творчої потреби дитини в умовах шкільного навчання – це ігрова діяльність. У грі розвивається уява, утверджуються образи фантазії, виникають ідеї, створюються продукти діяльності, які. Важливість гри у тому, що вона надає учню можливість помріяти, проявити уяву, дає свободу самовияву і творчості. Доречно систематично проводити ігри з використанням інтерактивних технологій.

Завдання з розвиваючого навчання, які я використовую у своїй роботі на уроках математики:

Хвилинки-цікавинки;
Математичні ребуси;
Математичні загадки
Геометричні головоломки;
Математичні ігри.

Саме впровадження на уроці креативних, розвиваючих ігор може сприяти розвитку пізнавальної активності в школярів. Використання нетрадиційних уроків-ігор дає змогу практично застосовувати математичні знання дітей. Для цього вчителям необхідно володіти сучасними методами, які б пробуджували у школярів бажання пізнавати нове, незвідане. Хорошим доробком у цій справі будуть розвиваючі вправи та завдання. Набір дидактичних розвиваючих ігор, вправ, може сприяти розвитку різноманітних якостей і здібностей у дітей, для допомоги у тому, щоб проявляти і реалізовувати пізнавальну активність у процесі розкриття і засвоєння шкільного матеріалу.

Математичні розвиваючі ігри, ребуси, логічні завдання дають можливість розвивати пізнавальні здібності, розвивати мислення, просторову уяву, фантазію, пам’ять, увагу дітей, допомагає дитині оволодіти вмінням аналізувати, порівнювати, узагальнювати, проявляти кмітливість і винахідливість.

Для цілеспрямованого і постійного розвитку творчих можливостей учнів необхідно, щоб методи, організаційні методи форми та засоби навчання відповідали цілям і задачам навчально–творчої діяльності.

Отже, розвитком креативного мислення на уроках математики необхідно керувати. Організація такої діяльності – створення умов для якісної навчально-виховної роботи, які передбачають:

Проводити навчання на високому рівні складності;
Посилити роль гіпотетичного мислення, що сприяє здібності передбачати, висловлювати свої думки, ідеї та захищати їх;
Систематично створювати ситуації вибору для учнів і давати можливість здійснювати цей вибір;
Підвищити роль діалогічної форми навчання, як особливої взаємодії повноцінного розуміння, що зумовлює поєднання зовнішнього і внутрішнього діалогу.

У процесі педагогічної роботи виявлено, що розвиток творчого мислення на уроках математики у старших та середніх класах безпосередньо залежить від активації здібностей, пізнавального інтересу до навчання; науково-діяльного і нестандартного мислення. Основними умовами розвитку творчого мислення є: відповідна побудова навчального процесу з орієнтації на теоретичне мислення; використання методів проблемного навчання, забезпечення необхідної емоційно-доброзичливої атмосфери і активних способів розвитку самостійності дітей, їхньої фантазії, уяви; опора на зону найближчого розвитку дитини, креативний підхід у навчанні.

ВИСНОВКИ

Творче мислення і креативність, безсумнівно, є дуже корисними навичками сучасної людини. Адже, чим більш нестандартним є життя, тим цікавіше жити. Здатність мислити нешаблонно робить нас дотепними, винахідливими, успішними, щасливим.

На уроці математики важливо навчити дітей працювати у повному циклі: пошук і виділення головних потреб – сортування за вагомістю – аналіз проблем – визначення мети і завдань подальшої діяльності – наробка важливих варіантів – вибір найкращих – прорахунки необхідних умов – встановлення механізму розв»язування проблем, створення програми і намітки етапів її виконання.

Будувати навчальний процес таким чином можна лише шляхом удосконалення технології навчання, що дасть можливість підвищити рівень навчальних досягнень, зокрема, розвинути мислитель ні здібності учнів.

На мою думку, високої оцінки заслуговують уроки, на яких панує атмосфера творчості, утвердження сили розуму, інтелекту, тобто відбувається переорієнтація з пасивних форм навчання на активну творчу працю, як учнів, так і вчителя.

Форми і методи навчання необхідно спрямувати на глибоке засвоєння базових математичних знань, вміння самостійно поповнювати їх та застосовувати в нестандартних ситуаціях. Особливу увагу слід приділити заохочуванню ініціативи, винахідливості, оригінальності, самостійності суджень та чіткості логічних міркувань.

Використання нових інформаційних технологій дає можливість збільшити частку самостійної діяльності учнів, стимулює прагнення до самоудосконалення, створює на уроці і в позаурочний час атмосферу творчого пошуку, і є одним із шляхів розвитку творчої, креативної особистості.

Література

Бевз Г.П. Методика викладання математики. – К.: Вища шк.., 1977
Барбіна Є. Професійна майстерність учителя в історії педагогічної думки.: Рідна школа.- 1998.- №2.-с.71-74.
Власенко О.І. Методика викладання математики. – К.: Вища школа, 1992
Макаров С. Формування творчих здібностей учнів у процесі розв»язування задач різними способами // Матем. В шк.. – 2001. № 2. – с. 44-46
Макрідіна Л. Сучасні технології навчання (Формування творчої особистості): Рідна школа-2002. с.46-49.
Пєхота О.М. Освітні технології: Київ «А.С.К» 2004 р
Журнал "Математика в школі»:-Основа № 6-7, - 2010 р
Журнал "Математика в школі»:-Основа № 8, - 2011 р