Курсова робота "Правильна робота протягом дня"

Курсова робота «Правильна постава протягом дня»

 

Вступ

 

    У сучасному темпі життя надзвичайно важливо залишатися здоровим в усіх відношеннях людиною. Не останньою в низці необхідних «характеристик» є правильна постава. На жаль ,сидячий спосіб життя, малорухливість,відсутність необхідної гімнастики у сучасної людини призводять до серйозних порушень постави,що згодом може вилитись у різні хвороби хребта. Від хвороб хребта люди страждали у всі часи. Про це свідчать стародавні рукописи,малюнки.старі поховання.  У сучасному суспільстві ці хвороби поширені в такій мірі,що, мабудь, майже кожна людина страждає від них рано чи пізно,що згодом може вилитися в різні хвороби хребта,нервової системи та внутрішніх органів.

  Аналіз останніх досліджень та публікацій з данної проблеми свідчить, що вже у дошкільному віці спостерігається значне обмеження рухової активності дитини,формується так званий «дефіцит рухів», які так необхідні для нормального фізичного та розумового розвитку.

  Одним з важливих аспектів в реалізації такої проблеми є створення передумов для забезпечення успішної побутової і навчально – виховної діяльності за допомогою використання спеціальних рухових режимів у структурі коригуючої гімнастики.

   Правильна постава є однією з обов’язкових рис гармонійно розвиненої людини,зовнішнім виразом його тілесної краси і здоров’я. Гарний фізичний розвиток і повноцінне здоров’я дітей можливе тільки при збереженні правильної постави. Постава має прямий вплив на здоров’я людини- її настрій і самопочуття. Коли ми здорові .бадьорі,ми і зовні підтягуємося- розпрямляємо плечі,пряміше тримаємося.

Аналіз літературних джерел

   

  Постава - це звична поза людини, яка невимушено стоїть, набута без

зайвого м'язового напруження: тулуб та голова тримаються вертикально,

хребет утворює плавну хвилеподібну лінію, контури грудної клітки

виступають вперед, живіт злегка підтягнутий, ноги розі

гнуті у кульшових та колінних суглобах. Постава є виразом не лише зовнішньої краси людини, а й свідченням її здоров'я, запорукою оптимального положення і функціонування внутрішніх органів.

  Нормальна постава характеризується шістьма головними ознаками 1 -

р озташуванням остистих відростків хребців на одній вертикальній лінії; 2-

розташуванням надпліч, плечей на одному рівні; З -розташуванням кутів

обох лопаток на одному рівні; 4—рівних між собою трикутників талії, що

утворюються боковою поверхнею тіла і вільно опущеними руками; 5 —

розташуванням сідничних складок на одному рівні; 6 —правильними

вигинами хребта в сагітальній площині (глибина поперекового лордозу—

-до 5 см, шийного —до 2 см). Підтримання і збереження нормальної постави

залежить від гармонійного розвитку мускулатури та її здатності утримувати в

правильному положенні хребет, голову, плечовий пояс, тулуб, кут нахилу

тазу, кінцівки; стану опорно-зв'язкового апарату; соматичного і психічного

здоров'я, умов побуту і праці тощо.Відхилення від нормальної постави називаються порушеннями або дефектами постави. Вони виникають в ослаблених дітей, які перенесли інфекційні хвороби або часто хворіють на простудні захворювання. Порушення постави можуть спостерігатись у практично здорових дітей у разі неправильного фізичного виховання, при застосуванні неадекватних віку дитини фізичних навантажень. Дефекти постави нерідко виникають при радикуліті, артрозах і артритах, виразковій хворобі та інших захворюваннях.

   Дефекти постави умовно можна поділити наступним чином: порушення постави у фронтальній, сагітальній площині і обох площинах одночасно. Для кожного виду порушення постави характерно своє положення хребта, лопаток, тазу та нижніх кінцівок. Збереження патологічної постави можливо завдяки певному стану зв'язок, фасцій і м'язів.  Порушення постави в сагітальній площині може бути пов'язано як зі збільшенням одного або декількох фізіологічних вигинів, так і зі зменшенням їх.

  Сутулість - порушення постави в основі якого лежить збільшення грудного кіфозу з одночасним зменшенням поперекового лордозу. Шийний лордоз, як правило, укорочений і заглиблений внаслідок того, що грудний кіфоз поширюється до рівня 4-5 шийних хребців. Надплечья підведені. Плечові суглоби наведено. Сутулість часто поєднується з крилоподібними лопатками 1 і 2 ступеня, коли нижні кути або внутрішні краю лопаток відстають від грудної стінки.
У сутулих дітей укорочені і напружені верхні фіксатори лопаток, велика і мала грудні м'язи, розгиначі шиї на рівні шийного лордозу. Довжина розгинача тулуба в грудному відділі, нижніх, а іноді й середніх фіксаторів лопаток, м'язів черевного преса, сідничних, навпаки, збільшена.

  Кругла спина (тотальний кіфоз) - порушення постави, пов'язане зі значним збільшенням грудного кіфозу і відсутністю поперекового лордозу. Шийний відділ хребта частково, а у дошкільнят буває і повністю кіфозірован. Для компенсації відхилення проекції загального центру мас кзади діти стоять і ходять на злегка зігнутих ногах. Кут нахилу тазу зменшений і це теж сприяє сгибательной установці стегна щодо середньої лінії тіла. Голова нахилена вперед, надплечья підняті, плечові суглоби приведені, груди западає, руки звисають трохи попереду тулуба. Кругла спина часто поєднується з крилоподібними лопатками 2 ступеня.У дітей з круглою спиною укорочені і напружені верхні фіксатори лопаток, велика і мала грудні м'язи. Довжина розгинача тулуба, нижніх, і середніх фіксаторів лопаток, м'язів черевного преса, сідничних, навпаки, збільшена. Живіт виступає.

   Круглоувігнута спина - порушення постави складається в збільшенні всіх фізіологічних вигинів хребта. Кут нахилу тазу збільшений. Ноги злегка зігнуті або в положенні легкого переразгибания в колінних суглобах. Передня черевна стінка перерозтягнуті, живіт виступає, або навіть звисає. Надплечья підняті, плечові суглоби приведені, голова буває висунута вперед від середньої лінії тіла. Кругло-увігнута спина часто поєднується з крилоподібними лопатками 1-2 ступеня.
У дітей з таким порушенням постави вкорочені верхні фіксатори лопаток, розгиначі шиї, велика і мала грудні м'язи, розгинач тулуба в поперековому відділі і клубово-поперековий м'яз. Довжина розгинача тулуба в грудному відділі, нижніх, а іноді й середніх фіксаторів лопаток, м'язів черевного преса, сідничних збільшена.

  Плоска спина - порушення постави, що характеризується зменшенням всіх фізіологічних вигинів хребта, в першу чергу - поперекового лордозу й зменшенням кута нахилу таза. Внаслідок зменшення грудного кіфозу грудна клітка зміщена вперед. Нижня частина живота вистоїть. Лопатки часто крилоподібні. Це порушення постави найбільш різко знижує ресорну функцію хребта, що негативно позначається на стані центральної нервової системи при бігу, стрибках та інших різких переміщеннях, викликаючи її струс і мікротравматизація.
У дітей з плоскою спиною ослаблені як м'язи спини, так і м'язи грудей, живота. Є точка зору, що такі діти найбільш схильні до бічних викривлень хребта.

  Плосковогнутая спина - порушення постави, що складається в зменшенні грудного кіфозу при нормальному чи збільшеному поперековому лордозі. Шийний лордоз часто теж сплощений. Кут нахилу тазу збільшений. Таз зміщений вкінці. Ноги можуть бути злегка зігнуті або переразогнути в колінних суглобах. Часто поєднується з крилоподібними лопатками 1 ступеня. У дітей з таким порушенням постави напружені і вкорочені розгиначі тулуба в поперековому та грудному відділах, клубово-поперекові м'язи. Найбільш значно ослаблені м'язи черевного преса і сідниць.

  Сколіоз, це хвороба опорно-рухового апарату, при якій відбувається бічне викривлення хребта. Причин виникнення сколіозу багато, але кожна з них веде до порушення роботи м’язового корсету, який підтримує хребет і надає йому поставу.

Хребет може відхилитися як вправо, так і вліво. При цьому для різного ступеня сколіозу у цій класифікації має значення кут відхилення від осі хребта.

 Сколіоз 1 ступеня. Кут дорівнює 1-10 градусів, який майже непомітний. Багато хто з лікарів вважають цей ступінь варіантом норми, який легко коригується за допомогою вправ.

 Сколіоз 2 ступеня. Кут дорівнює 11-25 градусів. Це саме та стадія, яка ще піддається коригуванню, якщо застосовуються спеціальні вправи. Необхідно знати, що якщо цю стадію сколіозу вчасно не коригувати, то вона швидко прогресує в 3 стадію, лікувати яку значно важче.

 Сколіоз 3 ступеня, при якій кут відхилення дорівнює 26-50 градусів. Ця стадія нелегко піддається лікуванню і доставляє багато проблем лікуючим лікарям.

 Сколіоз 4 ступеня, при якій кут складає більше 50 градусів. Ця ступінь сколіозу є важкою і на щастя, зустрічається рідко, всього в 10% випадків.

  Щоб запобігти появі сколіозу, потрібно прищеплювати з дитинства правила здорового способу життя, який включає ранкову гімнастику, заняття спортом, введення в раціон більше корисних продуктів, раціональне харчування, збагачене вітамінами, мікроелементами і білками.

  Одним з кращих методів профілактики сколіозу по праву вважається плавання, так як цей вид спорту задіє обидві руки і однаково зміцнює всі м’язи спини.

  Фізичні навантаження залежно від виду та ступеня сколіозу можуть бути симетричними і асиметричними. При симетричних навантаженнях м'язи з опуклої сторони напружуються більше, ніж з увігнутою. При асиметричних вправах навантаження подається вибірково, на певну м'яз або групу м'язів. Всі вправи при сколіозі повинні виконуватися плавно, в трохи уповільненому темпі, без стрибків і ривків. Навантаження на верхні і на нижні кінцівки обов'язково повинні чергуватися між собою.

  Існує багато різних методик для профілактики і корекції порушення постави. Фізични вправи роблять стабілізуючий вплив на хребет.зміцнюючи м’язи, дозволяють домогтися коригуючого впливу на деформацію,поліпшити поставу,функцію зовнішнього дихання, дають загальнозміцнюючий ефект. ЛФК показано на всіх етапах розвитку сколіозу,але більш успішні результати вона дає при початкових формах сколіозу. При виникненні сколіозу проводять комплексні вправи лікувальної гімнастики, а також масаж.

Завдання ЛФК при сколіозі:

  •запобігання подальшому прогресуванню сколіотичної хвороби,

    виправленнясколіотичної деформації на ранніх стадіях захворювання;

  •розтягування скорочених м'язів і зв'язок на ввігнутій стороні

  хребта і зміцнення їх на опуклій стороні дуги;

  •зміцнення м'язів спини і грудної клітки, створення м'язового

   корсета, виправлення хребта;

  •покращання діяльності дихальної і серцево-судинної систем

  •виховання і закріплення навички правильної постави.

  Для розв'язання цих завдань використовуються гімнастичні вправи для зміцнення м'язів спини, живота, бічних м'язів тулуба переважно з положення лежачи на животі, спині, в упорі стоячи на колінах. Це дає змогу підвищити

 силову витривалість м'язів тулуба у найвигідніших умовах формування м'язового корсета і закріплення досягнутої корекції.

   В заняттях з лікувальної гімнастики використовують спеціальні коригуючі вправи —симетричні, асиметричні і деторсіині. Симетричні, зберігаючі серединне положення хребта, сприяють вирівнюванню м'язової тяги з обох боків. Цей ефект виникає внаслідок того, що при виконанні симетричних рухів розтягнуті і ослаблені м'язи на опуклій стороні сколіотичної дуги скорочуються більше, ніж скорочені і, порівняно, сильніші м'язи ввігнутої сторони. Під впливом тренувань м'язи на опуклій стороні зміцнюються, а на ввігнутій розтягуються і спостерігається зниження її гїпертонусу. Це сприяє усуненню або зменшенню асиметрії м'язової тяги і створенню рівномірного м'язового корсета. Симетричні вправи нескладні, виконання їх не викликає у хворих утруднень і, що особливо важливо, вони не призводять до противикривлень. Тому їм віддають перевагу при лікуванні сколіозу усіх ступенів .

  Асиметричні коригуючі вправи концентровано діють на визначені ділянки хребта і при неправильному виконанні можуть призвести до розвитку противикривлень. Тому їх слід добирати спільно з лікарем і реабілітологом та суворо дозувати. Асиметричні вправи виконують з вихідних положень лежачи, в упорі стоячи на колінах, стоячи і в русі. Протипоказані вони при прогресуванні сколіозу. Деторсіині вправи застосовують при сколіозі, коли переважає виражена торсія хребців. Ці вправи передбачають обертання хребців у бік, протилежний торсії; корекцію сколіозу з вирівнюванням таза; розтягнення скорочених та зміцнення розтягнутих м'язів у поперековому і грудному відділах. Деторсіині вправи виконують з вихідного положення, лежачи на нахиленій площині (профілакторі Євмінова), упору стоячи на колінах, стоячи, у висі на гімнастичній стінці. У комплексах лікувальної гімнастики велику увагу приділяють     дихальним вправам, які не тільки підвищують функціональні можливості дихальної та серцево-судинної систем, але й сприяють активній корекції хребта і грудної клітки. Під час виконання вправ слід постійно звертати увагу на виховання і закріплення навички правильної постави, вимагати точного виконання вправ.Складовим елементом комплексного лікування сколіотичної хвороби є плавання та гідрокінезитерапія. Мотивація занять, умови та принципи їх використання аналогічні тим, що і при дефектах постави. Однак методика плавання, використання спеціальних фізичних вправ на суші і у воді зазнає зміни. Відмінною особливістю методики є суворий контроль за стабілізацією хребта у положенні корекції при виконанні всіх вправ і виключення тих, які призводять до його мобілізації. Всі ці вимоги найбільше задовольняє спосіб брас на грудях. Плавальні рухи рук і ніг симетричні, виконуються послідовно в одній площині, виключені коливання хребта навколо поздовжньої осі. Рекомендують плавати у повільному темпі, з подовженою фазою ковзання після поштовху ногами.

  Основними засобами профілактики порушень постави та сколіозу є правильна організація статико- динамічного режиму, який включає в себе повний спектр ситуацій, пов’язаних з регулюванням навантажень на опорно-динамічного режиму дитини.  Правильний статико- динамічний режим передбачає дотримання наступних правил:

 1. Постіль дитини повинна бути полужесткой, рівної, стійкої, з невисокою, краще ортопедичною подушкою. Бажано привчити дитину спати на спині або боку, але, не згорнувшись «калачиком» .

2. Приходячи з школи, дитина після обіду повинна лягти і відпочити 1-1,5 години для того, щоб нормалізувати тонус м'язів спини і звільнити від навантаження хребет. Тільки при регулярній зміні вертикального і горизонтального положення забезпечується правильний обмін речовин в міжхребетних дисках.

3. Час безперервного перебування в положенні сидячи не повинне перевищувати 45 мін .

4. Дитина повинна щодня займатися оздоровчою або спеціальною гімнастикою. Мінімальна тривалість занять - 20 хвилин, оптимальна - 40 хвилин.

5. Необхідно правильно організувати робоче місце, освітлення повинне бути розсіяним і достатнім.

6. Дитячі меблі повинні відповідати наступним вимогам:

- Висота стола повинна бути такою, щоб відстань від очей сидячої дитини до поверхні стола була біля 30 див.

- Висота стільця повинна бути такою, щоб стегно і гомілка складали кут 90º.

- Бажано мати опору для шийного і грудного відділів хребта, а так само опору для стоп, щоб не спричиняти додаткового мишечного напруження при тривалих заняттях в статистичному режимі .

7. Необхідно навчити дитину сидіти в правильній робочій позі під час листа, читання під контролем педагогів і батьків. Правильна симетрична установка різних частин тіла проводиться послідовно, починаючи з положення стоп:

- Стопи в опорі на підлозі або лавці

- Коліна над стільцем, на одному рівні (в голеностопних, колінних і тазобедренних суглобах ноги повинні бути зігнені під прямим або невеликим тупим кутом)

- Рівномірна опора на обидві половини таза

- Між грудьми і столом - відстань від 1 до 2 см

- Передпліччя симетрично і вільно, без напруження лежать на столі, плечі симетричні

- Голова трохи нахилена уперед, відстань від очей до стола біля 30 см

- При листі зошит повернений на 30º, нижній лівий кут листа, на якому пише дитина, повинен відповідати середині грудей.

8. Не рекомендується носити портфель в одній і тій же руці, в початковій школі краще дати дитині ранець.

9. Треба постійно боротися з хибними позами. Так зване косе положення плечового пояса при листі - коли ліва рука звішена зі стола, або косе положення таза - коли дитина сидить з ногою, підкладеною під сідницю, або звичка стояти з опорою на одну і ту ж ногу, зігнувши іншу в коліні; ці і інші хибні пози приводять до порушень постави.

10. Треба звільнити ослаблену дитину, що має дефекти постави, від всяких додаткових занять, пов'язаних з тривалим сидінням або ассиметричной статичною позою.

11. Дитина повинна отримувати правильне і збалансоване живлення, що забезпечує, відповідно до віку, достатнє надходження пластичних і енергетичних речовин, макро- і мікроелементів. Характер живлення багато в чому визначає стан кісткової тканини, связочного апарату і «мишечного корсета» .

12. Достатній сон в кімнаті, що добре провітрюється (для дітей 7-8 років - 9,5-10 годин, 13-15 років - 8,5-9 годин).

13. Щоденна ранкова гімнастика повинна провестися з 4-5 літнього віку з подальшими загартовуючими процедурами (обтирання, обливання прохолодною водою) .

14. Через 35-40 мін занять робити перерву на 3-5 мін з виконанням 3-5 вправ.

15. Щодня гуляти на свіжому повітрі 1,5-2 години, відпочивати вдень (до 1 години).

16. При нестачах зору обов'язково використати коректуючі очки.

17. Боротися із зайвою повнотою.

Беручи до уваги ситуацію широкого поширення порушень постави серед сучасних дітей, можна сказати, що статико-динамічний режим, направлений на попередження або усунення порушень, повинен супроводитися і тотальним «ортопедичним наглядом» з боку батьків і викладачів.

 

 

 

Досвід роботи

  Я працюю в санаторній школі-інтернаті №1. На початку навчального року за висновками медичного огляду, лікар складає список дітей з вадами опорно-рухового апарату. На протязі трьох навчальних років  –  2015,2016, 2017, я проводила дослідження з учнями молодшої школи. В експериментальну групу ввійшли учні 3 та 4 класів, які мали незначні порушення постави. З ними проводилися додаткові заняття 2 рази на тиждень по 30 хвилин. На кожного учня була складена індивідуальна корекційна програма та заведена спеціальна картка , в яку заносилися виміри ЧСС,АТ,динамометрія. окружність грудей.

   і живота (СВМ), а також виміряна рухливість хребта молодших школярів. На початку і в кінці занять було проведено дослідження стану опорно-рухової системи, використавши тест на силу і витривалість м’язів спини.

   Найпростіший метод - це встати спиною до стіни так,щоб голова,плечі, сідниці спиралися на стіну. Спробувати між попереком і стіною просунути кулак. Якщо це неможливо, просунути долоню. Поставу слід вважати нормальною, якщо між попереком і стіною проходить долоня, а не кулак.

   Для вимірювання сили та витривалості м’язів (СВМ) живота випробуваний лягає животом на край столу. Випробуваний піднімає верхню частину тулуба вгору на 45 градусів – при цьому руки необхідно зігнути в ліктях,кисті рук тримати за головою, плечі рук тримати паралельно підлозі, а ноги нерухомо закріпити в області гомілки. Експерементатор секундоміром вимірює час ,за який випробуваний може тримати верхню частину тіла під кутом 45 градусів до поверхні столу. Результати заносилися в картку.

   На першому етапі застосовували фізичні вправи з акцентом на м’язи, які беруть участь у формуванні ортоградної пози ,сегментарний масаж, у поєднанні із точковим ,для зняття спастичності м’язів- фізіотерапію.

   На другому етапі програми фізичні вправи в комплексах лікувальної гімнастики виконувалися у вихідних положеннях: стоячи, лежачи на спині,лежачи на животі, лежачи на боці вершини дуги скривлення.

  Під час проведення занять лікувальною гімнастикою я дотримувалась таких положень:

    використовували пасивні,активні.активно – пасивні й пасивно- активні вправи;

   активні вправи виконували з опором і без нього;

   вправи виконували з предметами і без них;

   при виконанні вправ ,спрямованих на підвищення сили використовували    тільки симетричні вправи ,які дозволяються при сколіозі I-II ступеня (Фонарев М.І., Фонарева Г.О.,1988; Шкляренко О.П.,Петьков В.О.,2001);

   спеціальні вправи підбиралися індивідульно, ретельно розучувалися й змінювалися у процесі ркабілітації залежно від розв’язуваних у конкретний період завдань;

   фізичні вправи виконувались у повільному та середньому темпі;

   моторна щільність заняття не більше 50-60%.

   На заняттях також я використовувала різноманітні ортопедичні ігри. Відповідно до завдань ортопедичні ігри поділяють на п’ять основних груп:            

       спрямовані на ознайомлення з властивостями матеріалів (камінці, пісок, вода, тощо);

      спрямовані на вдосконалення окремих елементів техніки рухів (тримай спину, перевір поставу, тощо);

      спрямовані на ознайомлення з навколішним світом (тварини, рослини);

      спрямовані на розвиток фізичних якостей.

    Цілі: удосконалювати навички правильної постави в різних вихідних положеннях, із різними рухами рук; зміцнювати м’язи спини і черевного преса, удосконалювати координацію рухів.

  «Рибки і акули»

  Обирають того,що водить- «акулу», решта дітей – «рибки». За сигналом        «Раз,два,три – лови!» вони розбігаються по залі, а той ,хто водить їх наздоганяє і доторкається рукою. Щоб врятуватися від « акули» , гравець зупиняється в будь- якому місці зали і приймає положення стройової стійки. Правила: розбігатися можна тільки після команди « Лови!», якщо зупинившись, гравець не  встиг або не зумів прийняти положення правильної постави, дитина, яка водить,. «квачує» його; спіймані « рибки» відходять до стіни і приймають положення правильної постави ,стоячи спиною до стіни (п’яти, литкові м’язи, сідниці, лопатки, потилиці торкаються стіни, живіт підтягнутий, руки донизу, долонями вперед).

« Морська фігура»

 Діти, узявшись за руки,створюють коло, стоячи обличчям до центру. Розмахуючи руками вперед – назад, вони вимовляють слова: «Хвилі гойдаються- раз, хвилі гойдаються – два, хвилі гойдаються – три,на місці фігура, завмри!» Після слова «завмри» діти приймають положення правильної постави, стоячи,сидячи, опустившись на коліна. Педагог обирає кращу «фігуру» - дитину, яка зуміла прийняти й зберегти положення правильної постави. Правила : прийняту після слова «завмри!» поставу не можна змінювати; при повторенні гри необхідно знайти нову поставу; дитина,що не зуміла зберегти положення правильної постави, відходить убік і виконує коригуючу вправу за вказівкою педагога.

«Футбол»

 Діти лежать на животі по колу, обличчям до центру, руки під підборіддям, ноги разом. Той ,хто водить, кидає м’яча будь- якому гравцеві. Відбити треба двома руками, при цьому, прогинаючись, підняти голову і груди. Ноги залишаються притиснутими до підлоги.

«Кораблики»

 Діти лежать на килимках животом донизу. Руки під піборіддям, ноги разом. Перед обличчям миска з водою і човником із витрилами. Потрібно прогнутися, піднімаючи голову і груди ,видихаючи спокійно повітря на човник. Дмухати слід спокійно, щоб човник поплив, але не перекинувся.

 

  Дослідження рухливості хребта на початку та в кінці навчального року були занесені в картку.

 

 

Напрямок	Рухливість	хребта (см)	Приріст (см)
	до	після
вперед	7,85	8,9	1,05
тому	11,4	13,61	2,21
вправо	11,2	15,2	4
вліво	14,8	17,92	3,15

 

    Якщо на початку виконання тесту рухливість хребта вперед у досліджуваних в середньому становило 7,85 см, то в кінці збільшилася на 1,05 см і склало 8,9см.

   Якщо на початку при виконанні тесту, рухливість хребта назад у досліджуваних в середньому становило 11,4 см, то в кінці рухливість хребта збільшилася на 2,21см і склала 13,61 см.

  Якщо на початку при виконанні тесту, рухливість хребта вправо у досліджуваних в середньому становило 11,2см, то в кінці вона збільшилася на 4 см і склало 15,2 см.

  Якщо на початку при виконанні тесту ,рухливість хребта вліво у досліджуваних в середньому становило 14,8 см, то в кінці вона збільшилася на 3,15 см і склала 17,95 см.

 

Висновки

    Порушення постави є однією з основних патологій фізичного розвитку школярів. Переважна більшість порушень постави у дітей шкільного віку має придбаний характер і пов’ язані вони з нераціональною організацією навчального процесу. Його інтенсифікація останнім часом призвела до появи у школярів патологій різних органів і систем ,а також зниження загальної працездатності і наростання психофізичного перевантаження.

    Аналіз вивченої літератури показав, що профілактика порушень постави є важливою ланкою в гармонійному психофізичному розвитку дітей і повинна проводитися педагогом ,батьками і дитиною спільно. Лише їхні спільні зусилля можуть привести до відчутного результату і гарантувати повноцінне життя підростаючому поколінню.

     Систематичні і розумні заняття фізичною культурою і спортом вважаються кращим засобом попередження порушень постави. Кожен вчитель предметник на своєму уроці повинен знати, як проводити фізкультхвилинки. Особливо фізкультхвилинки обов’язкові в початкових класах.

    За результатами досліджень можна переконатися, що фізичні вправи сприяють корекції порушень постави молодших школярів, що знайшло підтвердження в результатах. Це зайвий раз доводить доцільність використання фізичних вправ у молодшому віці, тому що використання в більш пізні терміни ставати менш ефективним.

Використана література

   1.Барашева О. Правильна постава - запорука успіху в житті. - М., 2000.

   2.Брегг П. Програма з оздоровлення хребта. - М., 1998.
   3. Горяна Г. А. Ваша постава. К.-1995р.-48с. [c.15-19]

  4. Чаклін В. Д., Абальмасова Е. А. Сколіози ,кифози. М. "Медицина",       1973, 75.

   5. Котешева І.К. Оздоровча методика при сколіозе.

  6.Ярмовецький В.С..Физическое воспитание подростков с ослаб-

леным здоровьем.Київ,”Здоров”я”,1987 р.

   7. Курумчина В.В. Хребетний стовп – основа здоров’я // Фізична культура в школі.-2003.-С.34-36

   8. Каштанова Г.В. Лікувальна фізкультура і масаж. Методики оздоровлення дітей шкільного і молодшого шкільного віку – М.: Медицина, 1987.-288с.

   9.ЛевейкоІ.Д. Лікувальна фізкультура при дефектах постави, сколіоз і плоскостопість. – Л.:Здоров’я, 1963.- 64с.