Курсова робота "Психологічні особливості роботи з обдарованими дітьми на уроках української мови та літератури"

Про матеріал

Поради щодо психологічних особливостей дітей , серед яких можуть бути і діти з особливими потребами.

Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації

СУМСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ

ОСВІТИ

Кафедра психології

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ

З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ НА УРОКАХ

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Випускна творча робота

слухача курсів учителів української мови

та літератури ( 2.04. – 6.04. –н.с., 14.05. –

16.05. - е.с. ),

учителя української мови та літератури

ЛСШ I – III ст. № 7

Утки Людмили Володимирівни

Науковий керівник:

к. психол. н. , доцент кафедри психології

Чеканська Лариса Миколаївна

Суми – 2018

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГО – ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ РОБОТИ З

ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ………………………………………………….

Етапи роботи з обдарованими учнями………………………………..5
Виявлення обдарованих дітей………………………………………….11

РОЗДІЛ 2. ПРИНЦИПИ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ УЧНЯМИ НА УРОЦІ…………………………………………………………………………….

2.1. Напрямки роботи з обдарованими учнями…………………..............15

Нові підходи у підготовці учнів до олімпіад і слухачів МАН………22

ВИСНОВОК……………………………………………………………………25

Додатки…………………………………………………………………………..

Додаток № 1. Карта обдарованих……………………………………………27

Додаток № 2. Комплекс психодіагностичних методик…………………….33

Додаток № 3. «Чотири необхідно»……………………………………………34

Додаток № 4. Зразок оформлення картки обдарованої дитини………..35

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРТУРИ…………………………………36

ВСТУП

Не викликає сумніву, що правильно встановленими,

цілими, міцними, безпечними сходами можна кого завгодно

вивести на будь-яку висоту.

Я. Коменський

Кожного дня суспільство ставить перед нами усе нові і нові вимоги, гостріше відчуває потребу в людях, які повинні мати ґрунтовні знання з різних галузей життєдіяльності і умітимуть адаптувати їх до умов життя. Тому так гостро стоїть питання виявлення обдарованих дітей і розвитку їх творчого потенціалу.

Я працюю в школі давно і можу з упевненістю сказати, що дитяча обдарованість може бути різною. Така дитина необов’язково повинна мати гарні оцінки з усіх, без винятку, предметів шкільної програми. Їм властивий нестандартний погляд на навколишній світ, прагнення відстоювати власну думку, намагання відійти від шаблонів і стереотипів.

Шлях до перемоги складний і довготривалий. Учні мають поставити до себе високі вимоги, наполегливо працювати, уміти самостійно займатися, знаходити важливі джерела інформації, виявляти інтерес до читання, досліджень, цілеспрямовано йти до мети. А ми, педагоги, повинні підтримувати учнів, щоб перехід від розвитку здібностей до обдарованості був не штучний, а глибоко усвідомленим життєвим досвідом, власним вибором дитини.

Актуальність дослідження полягає у вивченні етапів ефективної роботи з обдарованими дітьми, виявленні психолого – педагогічних аспектів цієї роботи та алгоритмів забезпечення ситуації успіху даної категорії дітей під час вивчення української мови та літератури у школі.

Мета дослідження передбачає аналіз і синтез принципів роботи з обдарованими учнями, напрямків роботи та індивідуального підходу до кожної дитини.

Завдання дослідження:

розробити алгоритм роботи з обдарованими дітьми;
вказати на необхідність мотиваційних установок у індивідуальній роботі з даною категорією дітей;
створити діагностичні та облікові картки для допомоги у роботі з обдарованими дітьми.

Об’єкт дослідження – особлива категорія дітей.

Предмет дослідження - обдарована дитина .

Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, описовий метод, зіставний метод, системний аналіз.

РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГО – ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ РОБОТИ З

ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ

Етапи роботи з обдарованими учнями

Обдарованість - це система, що розвивається протягом життя, визначає можливість досягнення людиною вищих (незвичайних, неабияких) результатів в одному або декількох видах діяльності порівняно з іншими людьми.

Обдарована дитина - це дитина, яка має яскраві й очевидні, іноді видатні досягнення ( або внутрішні передумови таких досягнень) у тому або іншому виді діяльності.

Визначення обдарованості надзвичайно важливе - від цього залежить кого й на підставі яких критеріїв школа відбиратиме в спеціалізовані школи чи програми, як навчатиме. Від розуміння суті обдарованості прямо залежить, на які особливості своїх учнів учитель звертатиме увагу. Завдання школи – підтримати учня і розвинути його здібності, підготувати грунт для того, щоб ці здібності було реалізовано. Виявлення обдарованих дітей повинно починатися вже у початковій школі на основі спостереження, вивчення психологічних особливостей, мовлення, пам’яті, логічного мислення(див. Додаток №2).

Якими є обдаровані діти ?

Мають вищі порівняно з більшістю учнів інтелектуальні здібності, потяг до навчання, творчі можливості.
Мають активну пізнавальну потребу, що домінує.
Відчувають радість від здобуття знань, розумової активності.

Які категорії обдарованих дітей можна визначити умовно ?

Діти з незвичайно високим загальним рівнем розумового розвитку

( такі діти найчастіше зустрічаються в дошкільному і молодшому шкільному віці).

Діти з ознаками спеціальної розумової обдарованості – у певній галузі науки ( підлітковий вік).
Учні, які не досягають через якісь причини успіхів у навчанні, але мають яскраву пізнавальну активність, оригінальність психічного складу, неабиякі розумові резерви ( частіше зустрічаються в старшому шкільному віці).

У навчальній діяльності робота з обдарованими дітьми ґрунтується на диференційованому підході, що сприяє розширенню й поглибленню освітнього простору предмета.

Мета роботи з обдарованими дітьми - виявлення таких дітей та створення умов для їх оптимального розвитку.

Яким повинен бути учитель у роботі з обдарованими дітьми ?

Талановитим , здатним до екстремальної та творчої діяльності.
Професійно грамотним.
Інтелігентним, вихованим і ерудованим.
Володіти сучасними педагогічними технологіями.
Мати позитивну «Я – концепцію», бути цілеспрямованим, наполегливим, емоційно стабільним.
Умілим організатором навчально-виховного процесу, психолого – педагогічного процесу.

Різні педагогічні методики виділяють такі загальні етапи роботи з обдарованими учнями:

I етап. Підготовчий

- Виявлення обдарованих учнів.

- Складання діагностичних карт.

- Розроблення нормативних документів, робочих програм з обдарованими дітьми.

II етап. Практичний

Упровадження інтерактивних методів навчання ( проблемно – дослідницьких, проектних, модульних), що розвивають в учнів творче й дослідницьке мислення).
Активна участь в інтелектуальних і творчих конкурсах різних рівнів.

III етап. Узагальнення

Аналіз досягнутих результатів.
Співвідношення результатів реалізації програми з поставленою метою і завданнями.
Визначення перспектив і шляхів подальшої роботи.

Опрацювавши різну літературу та взявши до уваги досвід роботи міської динамічної групи, яка працювала під моїм керівництвом протягом 2012-2017 р., нами був розроблений алгоритм планування роботи з даною категорією учнів.

I етап. Виявлення обдарованих учнів.

II етап. Створення умов для розкриття їх потенціальних можливостей на уроках.

III етап. Залучення до позакласної роботи.

IV етап. Індивідуальна підготовка.

Перший етап. Виявлення творчих учнів

Умови роботи в школі дозволяють проводити виявлення учнів зі здібностями до вивчення будь-якого предмета ще в початкових класах. Із цією метою радимо проводити анкетування, тестування ( див. Додаток №1) , бесіди з дітьми, батьками, учителями.

Наступний крок – аналіз результатів проведеної роботи. Відповідно нього рекомендуємо скласти список здібних й обдарованих учнів. На кожного з цих учнів завести карту обдарованої дитини. У ній зазначте особисті дані, характеристику типу обдарованості, інтереси, залучення учня до позакласної роботи з предмета, перемоги та нагороди( див. Додаток № 4).

Другий етап. Принципи роботи з обдарованими учнями на уроці

Велику увагу потрібно приділяти другому етапу - поурочній роботі, яка ґрунтується на таких принципах:

орієнтація на змагання, актуалізація лідерських можливостей учнів;
орієнтація на потреби дитини;
максимальне розширення кола інтересів;
домінування розвивальних можливостей над інформаційною насиченістю;
ускладнення змісту навчальної діяльності.

Розвиток обдарованості учнів залежить від професійного рівня учителів та використання креативних методів навчання. У практиці педагогічної діяльності слід використовувати нові технології навчання, які сприятимуть розвитку обдарованості. Тому вчителям, які працюють із такими дітьми, потрібно внести зміни до поурочних і тематичних планів, де передбачалась би цілеспрямована робота з кожним обдарованим учнем, доцільно використовувати на уроках мотиваційні установки, які орієнтують учнів на навчання під девізом «хочу все знати», а не «хай мене навчать», самостійні творчі завдання, роботи пошукового характеру.

Контроль за навчанням обдарованих дітей повинен стимулювати поглиблене вивчення, систематизацію, класифікацію навчального матеріалу, перенесення знань у нові ситуації, розвиток творчих елементів у їх навчанні. Домашні завдання повинні мати творчий, диференційований характер( див. Додаток № 3).

Третій етап. Різні напрямки роботи із талановитими учнями

На третьому етапі проводиться індивідуальна оцінка творчого потенціалу і психологічних особливостей кожної дитини. Роботу з обдарованими дітьми пропонуємо здійснювати у таких напрямках:

гурткова робота із предмету;

позакласні заходи у межах предметних тижнів;
предметні заходи у класі із запрошенням батьків;
участь у творчих конкурсах різного рівня;
театралізовані свята - особлива форма роботи з обдарованими дітьми,оскільки в них діти мають можливість не тільки реалізувати акторські здібності, безпосередньо беручи участь у виставах, але й виявити творчі навички,розробляючи сценарії постановок, розвинути схильність до художнього читання й літературної творчості, виявити ерудицію й дослідницькі навички у вікторинах і наукових диспутах.

Така робота сприяє підвищенню мотивації обдарованих дітей до співробітництва з педагогами й копіткій роботі із самовдосконалення.

Четвертий етап. Індивідуальна робота

Четвертий етап - це індивідуальна робота за спеціальною творчою програмою. Проводяться бесіди з дитиною, її батьками, вивчаються умови життя дитини. З’ясовується, чи пов’язує учень майбутню професію з вашим предметом, чи бажає брати участь у олімпіадах? Вибір повністю за дитиною, головне , щоб він був свідомий.

Індивідуальна програма підготовки залежить від кінцевої мети учня, його здібностей та особливостей характеру. При цьому враховуються інтереси дитини. Намагайтеся розвивати сильні сторони та поступово виправляти недоліки.

Плануючи діяльність школяра, необхідно націлювати його на роботу з наступними матеріалами:

матеріали олімпіад різного рівня;
вузівські підручники;
спеціалізована література.

Крім базових знань, у школярів повинен бути певний набір методологічних прийомів - способів, що допомагають добувати нові знання і творчо переробляти уже наявні. Необхідно пропонувати учневі самому складати олімпіадні завдання. Крім того, варто приділяти особливу увагу самоперевірці отриманих результатів при розв’язанні різних завдань.

У період підготовки до олімпіад звертається увага на вміння володіти собою, уміло користуватися здобутими знаннями в умовах конкуренції, стресу.

Враховується вміння не тільки приймати перемогу, уникаючи «зіркової хвороби», а й витримувати невдачу, за будь-яких умов поважати однолітків-конкурентів. Важливим аспектом у підготовці олімпійця є виховання порядності, формування переконання: найцінніша перемога - та, що здобута чесно, своїми силами.

Виявлення обдарованих дітей

На думку більшості педагогів, діагностика дитячої обдарованості – суто психологічна проблема. Однак таке твердження справедливе лише на теоретичному рівні. Сучасна освітня практика, спрямована на особистісно зорієнтований підхід, змушує розглядати діагностику дитячої обдарованості як невід’ємну частину цілісного педагогічного процесу. Теоретичний рівень передбачає визначення концепції обдарованості, суміжних категорій та видів обдарованості, а практичний включає методики діагностування обдарованих дітей, з’ясування їхніх психологічних особливостей та організацію роботи з ними. На цьому, практичному рівні, як вважають самі психологи, діагностику мають проводити вчителі й вихователі, тобто ті, хто працює над розвитком і вихованням. Це не означає, що практичний психолог не потрібен, навпаки, він необхідний, але його сфера – особливо складні, «граничні» випадки, зокрема потенційна обдарованість.

Завдання діагностики обдарованості:

– виявлення обдарованості;

– допоміжна діагностика, яка працюватиме над вивченням особистих якостей батьків, вчителів;

– виявлення чинників, що перешкоджають розвитку здібностей;

– спостереження за її розвитком (конструктивним та реконструктивним). Відомою в педагогіці є «модель діагностики розвитку» (Ю.Д. Бабаєва та А.Г. Асмолова), за якою дитину перевіряють не стільки на наявні знання і вміння оперувати ними, скільки на здатність до їх розвитку. Цей варіант діагностики з успіхом застосовується як в масових школах, так і в закладах нового типу. Для виявлення обдарованості можна скористатись і комплексною діагностикою, популярною серед учених та практиків всього світу. Вона стимулює процес самопізнання, самовиховання та самореалізації. Діагностування починають із темпераменту, потім рис характеру. Процес виявлення обдарованості здійснюється поетапно:

1) спостереження;

2) виявлення психологічного стану дитини шляхом власної оцінки;

3) визначення коефіцієнта розумового розвитку IQ;

4) визначення інтелектуального розвитку шляхом дослідження вербальних здібностей учня;

5) визначення продуктів творчості школяра; 6) всебічний аналіз конкретних випадків.

Діагностика обдарованості насамперед спирається на результати продуктивної діяльності (підсумки олімпіад, конкурсів, змагань, дані психолого-педагогічних обстежень). М. Лейтес відзначає, що ознаки обдарованості в дитячі роки оцінюються шляхом з’ясування співвідношення в них вікового і власне індивідуального. Батькам і вчителям варто знати, що всі успіхи дитини спочатку з упевненістю можна оцінити як вікові прояви обдарованості, а чи стануть вони стійкими індивідуальними особливостями, буде залежати від багатьох зовнішніх та внутрішніх умов. Діагностування обдарованої дитини пов’язується з визначенням її соціального статусу і прогнозом її поведінки, а також направлення її до навчального закладу відповідного типу. З досвіду роботи відомо, що обдаровані діти у звичайних загальноосвітніх школах проводять половину, а то й весь навчальний час. Школи не можуть задовольнити інтереси і можливості обдарованих учнів тому, що вони розраховані на дітей різних індивідуальних здібностей. У зв’язку з цим в обдарованих дітей виникає уявлення про себе як про нормальних, а про інших – як про розумово неповноцінних учнів. За місцем навчання обдарованої дитини діагностування проводиться з метою визначення її розвитку, що допоможе знайти адекватні методи навчання і виховання, створити спеціальні програми, надати підтримку і соціальний захист.

Найчастіше використовують такі методи:

1. Стандартизовані методи вимірювання інтелекту.

2. Стандартизовані тести досягнень для школярів використовують для виявлення виняткових здібностей з навчальних дисциплін.

3. Стандартизовані тести на перцептивно-руховий розвиток.

4. Стандартизовані тести оцінки соціального розвитку.

5. Вимірювання творчих здібностей (тест Торренса).

6. Спостереження і контрольні записи.

7. Методика вивчення особистісних характеристик включає вивчення блок показників-факторів.

8. Методика вивчення оточення.

9. Життєві спостереження близьких людей.

К. Текекс розглядає таких можливих провісників обдарованості:

– можливість і здатність у трирічному віці стежити за двома й більше подіями, що відбуваються;

– здатність простежувати в ранньому дитинстві причинно-наслідкові зв’язки та робити висновки;

– відмінна пам'ять, рання мова і абстрактне мислення;

– уміння широко користуватись накопиченими знаннями;

– схильність до класифікації та категоризації;

– уміння ставити запитання та створювати складні граматичні конструкції;

– підвищена концентрація на чому-небудь, ступінь заглибленості в задачу;

– нелюбов до готових відповідей;

– підвищена електрохімічна і біохімічна активність мозку.

На особливу увагу заслуговує виявлення обдарованості дітей батьками. Батьки використовують різні виховні стратегії. Стратегія прямого виховного впливу передбачає використання розвивальних ігор, вправ. Інколи ця стратегія дає результати, але дуже часто в дитини виникає внутрішня протидія. Друга категорія батьків вважає, що вивчати та розвивати їхню дитину повинні фахівці. Однак не потрібно повністю перекладати всі турботи на плечі інших, а самим знаходитись осторонь. Згідно третьої стратегії батьки надають право вибору своїй дитині й намагаються підібрати гарну школу, не контролюючи розвиток здібностей. Найголовніше в таких сім'ях – атмосфера пізнавальних інтересів самих батьків (самі читають, ходять на виставки, не нав'язуючи свого інтересу). Така стратегія саморозвитку виявляється найефективнішою. Властивістю таланту є свідомий, поглиблений, всебічний розвиток обдарованості. У кожній дитині закладені певні здібності, тільки в одних вони виявляються дуже яскраво й виразно, а в інших залишаються дрімати всередині. Здібності можуть виявлятися і в ранньому дитинстві, і в зрілому віці. Від народження всі діти здібні, однак такі рівні здібностей, як обдарування, талант і геніальність притаманні далеко не кожному [1, 233]. Батьки повинні добре знати, що обдаровані діти швидше за інших виконують завдання, прагнуть до самостійності, до розв'язання завдань проблемного характеру або таких, які вимагають кмітливості, різних способів розв'язання, творчості.

РОЗДІЛ 2. ПРИНЦИПИ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ УЧНЯМИ НА УРОЦІ

Напрямки роботи з обдарованими учнями

Творче натхнення зрідні божественому вогню — воно запалює душу й почуття. Воно прагне на волю, втілившись у творіннях, осяяних вищою силою. Тим то й різниться справжній митець від решти — захоплений творчим поривом, він не працює розумом, лише серцем. Розум же,

втілившись в уміннях, допомагає шліфувати витвір.
Квінт Горацій Флакк

Українська мова як базова дисципліна дає благодатний матеріал для організації пошуково-дослідницької, творчої діяльності учнівської молоді. Творчі, проблемні, пошукові завдання дають дітям «їжу» для розуму, розвитку уяви, спостережливості, що завжди сприяло розширенню кругозору. Під час підготовки та виконання проблемно-пошукових завдань діти не тільки отримують необхідні знання та вміння, а й дістають імпульс для вияву своїх творчих здібностей.

Успіху в навчанні сприяє:

• застосування вчителем нестандартних, оригінальних рішень;

• прагнення розвивати в учнів уміння: .

- самостійно мислити;

- аналізувати ситуацію;

- робити узагальнення.

Розвитку творчих й аналітичних здібностей учнів неодмінно сприяє стиль уроків:

Творча і пошукова діяльність на уроках української мови повинна мати:

доброзичливий клімат;

атмосфера поваги й співробітництва вчителя та учнів;
увага до кожної дитини;
заохочення навіть маленького успіху;
активізація комунікативних умінь та навичок.

Складниками творчої активності учнівської особистості є:

допитливість, зацікавленість, стійка потреба в нових знаннях, прояв ініціативи;
почуття захопленості, емоційне піднесення, радість відкриття; прагнення лідерства, досягнення успіху; почуття обов'язку, відповідальності;
прагнення самоосвіти, саморозвитку, інтерес до власне процесу освіти;
уміння застосовувати на практиці засвоєні знання для вирішення поставленого завдання й отримання нових знань;
бажання ділитися своїми знаннями й досвідом з іншими; активна участь у позаурочній творчій діяльності.

Творчі компетенції:

аналізувати проблемні ситуації;
бачити й формулювати проблему;
самостійно узагальнювати, робити висновки, визначати головне;
визначати способи вирішення завдань;
знаходити нестандартні розв'язання проблем;
оцінювати конкретні умови;
формулювати завдання та мету, швидко знаходити потрібну інформацію;
приймати рішення;
прогнозувати та передбачати.

Вимоги до творчих завдань:

• базуватися на наявних знаннях;

• максимально реалізувати творчий потенціал кожного учня;

• передбачати опрацювання різних інформаційних джерел;

• реалізовувати міжпредметні і внутрішньо-предметні зв'язки.

До речі, роботу з вияву обдарованих потрібно починати не в 7 класі, коли розпочинаються перші олімпіади, а ще в початковій школі, а згодом цілеспрямовано й систематично продовжувати в 5 класі. Прийшовши до середньої ланки, учні іноді по-новому розкривають себе. Один-два уроки – і стає зрозумілим, що Галинка, наприклад, грамотно пише, Тетянка складає гарні речення, Сергійко вміє в логічній послідовності висловлювати свої думки, Андрійко успішно виконує завдання логічного характеру тощо. І саме тут учителеві варто докласти чимало зусиль, щоб кожен вихованець знайшов своє місце на уроці, відчув власну значущість, виявив інтелектуальний і розумовий потенціал. Розкриттю творчих можливостей учнів 5 класу сприяють інноваційні технології: ІКТ, ігрові, проблемного навчання.

Варто так будувати навчальні заняття, щоб учні не просто відтворювали вивчений на попередньому уроці навчальний матеріал, виконували певну кількість вправ за урок, а вміли аналізувати, порівнювати, співставляти, робити висновки, оперуючи знаннями з усього розділу чи теми.

Ключовими фразами повинні стати такі слова : пояснити одним словом; яка частина не підходить; чого можна очікувати; що малося на увазі; яке твердження доводить; знайти відповідність; що трапиться, якщо; продемонструвати на конкретному прикладі; що є причиною; які висновки можна зробити, знайти помилки, якою може бути альтернатива тощо. Головне в цих словах є те, що учні не просто констатують явища чи факти, а висловлюють свою точку зору, привчаються думати. Обдаровані школярі вже в 5 класі при підготовці до уроків займаються елементами дослідницької, пошукової роботи, працюють із словниками, довідковою, літературознавчою, мовознавчою літературою. Цим самим вони навчаються самостійно добирати необхідну інформацію, виділяти головне. Обдаровані учні виконують зазвичай завдання підвищеної складності.

Розвивають логіку, інтелектуальний потенціал такі завдання:

-згрупувати слова за орфограмами;

-дібрати аналогічні приклади до записаних;

-укласти міні-словник фразеологізмів на певну тему;

-вибрати слова з помилками, виправити їх, пояснити написання;

-дібрати форми слова та спільнокореневі до записаних;

-сконструювати слова за поданим алгоритмом;

-виписати з орфографічного словника слова з указаними орфограмами;

-пояснити значення виділених слів у тексті, скласти з ними власні речення;

-розв’язати лінгвістичну задачу (наприклад: ці слова створили маленькі діти: відлазилися, ліпин, накадилася, вазелін, повзук, малявці. Спробуйте пояснити, які дії та предмети вони так назвали і чому.Доповніть задачу своїми прикладами);

-скласти й записати самодиктант на певне правило;

-скласти речення з однозвучними словами, пояснити різницю в написанні;

Вияву креативності учнів сприяють такі вправи:

-дібрати синтаксичні синоніми;

-відредагувати словосполучення, речення, текст;

-прорекламувати якийсь предмет, наприклад, ручку, олівець, зошит тощо.

-скласти опис рослини, тварини в науковому та художньому стилях;

-дописати кінцівку ( основну частину, зачин) у лінгвістичній казці;

-дібрати теми текстів-роздумів (текстів-описів, текстів-роздумів);

-дописати початок кожного речення так, щоб утворився текст відповідного типу й стилю;

-розставити речення в логічній послідовності;

-поширити речення епітетами, порівняннями тощо.

Робота з обдарованими продовжується і в наступних класах . На уроках української мови вони виконують завдання, у яких потрібно визначити особистісну позицію, належно аргументувати свою думку, розв’язати певні життєві проблеми.

Серед вправ можна виділити такі:

-редагування письмової роботи свого однокласника, даних учителем текстів;

-розробка питань з даної теми для самоконтролю;

-складання опорних схем, таблиць за новим матеріалом;

-розшифрування лінгвістичних понять;

-рецензія відповіді товариша;

-виготовлення карток для перевірки знань, умінь і навичок учнів із певної теми;

-пояснення нового матеріалу на уроці;

-написання і захист наукових міні-праць (повідомлень, рефератів тощо);

-укладання міні-словників (діалектів, молодіжного сленгу селища, вивчених термінів із певної галузі знань);

-розв’язання ситуативних завдань, створення власних;

-виконання вправ на моделювання, конструювання підвищеної складності;

-написання творчих робіт різних типів, стилів, жанрів за малюнками, світлинами, уявою;

-виконання стилістичного аналізу текстів;

Діти з яскраво вираженим творчим потенціалом на уроках української літератури пишуть не просто твір-роздум, а власний художній твір (казку, байку, есе, новелу, усмішку тощо). Створення оригінальної творчої роботи сприяє підвищенню рівня їхньої самостійності. А це і є головним завданням вивчення шкільного курсу літератури. Крім того, здібні до літератури діти аналізують поезії, уривки з оповідань, повістей, опрацьованих самостійно, створюють візитні картки драматичних та епічних творів.

2.2 Нові підходи у підготовці учнів до олімпіад і слухачів МАН

Обдаровані й талановиті діти – це ті, які в силу видатних здібностей демонструють високі досягнення. Перспективи таких дітей визначаються рівнем їхніх досягнень і потенційними можливостями в одній або кількох сферах: інтелектуальній, академічних досягнень, творчого чи продуктивного мислення, спілкування і лідерства, рухливій діяльності.

Завдання школи полягає в тому, щоб вчасно побачити, підтримати й розвинути здібності дитини. І тому дуже важливо саме в школі виявити тих, хто цікавиться різними галузями науки, допомогти їм втілити в життя їх плани та мрії, вивести на шлях пошуку, створити умови для розкриття природних обдарувань. Саме для цього одним з пріоритетних напрямків по роботі з обдарованою молоддю, що проводяться в загальноосвітніх закладах району є предметні олімпіади та науково-дослідницька діяльність, які допомагають обдарованій дитині усвідомити приналежність до певної галузі науки, визначитися у подальшій діяльності.

Процес підготовки учнів до олімпіад безпосередньо пов'язаний з наявністю у навчальному закладі вчителів, які готові і здатні взяти на себе відповідальність за роботу з обдарованими учнями. У педагогічній діяльності творчість вчителя займає особливе місце. Адже, лише неформальне, творче ставлення до своїх обов’язків може дати позитивні результати.

Олімпіада - це конкурс, у якому переможцями стають найсильніші, а інші учасники збагачуються новими знаннями і здобувають необхідний досвід. Тільки добровільний принцип і зацікавленість допомагають залучати учнів до осмисленої плідної роботи в період підготовки до олімпіад. При підготовці до шкільної олімпіади слід особливо ретельно підбирати завдання, доступні учням, виконання яких дає можливість відчути радість подолання труднощів.

Учителі використовують різні форми роботи з обдарованими дітьми, але переконані, що домінувати мають самостійна робота, пошуковий та дослідницький підходи до засвоєння знань, умінь і навичок. Цьому якненайкраще сприяє участь учнів у науково- дослідницькій роботі Малої академії наук України, яка посідає чільне місце серед ефективних форм науково-дослідної діяльності. МАН сприяє розвитку творчого потенціалу учнів, спрямовує зусилля на розвиток дослідницьких здібностей школярів, залучає їх до активної дослідницької роботи. Саме тут старшокласники проходять першу школу становлення як майбутніх науковців, дослідників. У цій творчій лабораторії учні знайомляться із досягненнями науки і техніки, розвивають творчу думку, реалізують прагнення до наукового пошуку, набувають дослідницьких умінь.

МАН України є творчим об’єднанням учнівської молоді, яка забезпечує її інтелектуальний і духовний розвиток, підготовку до активної діяльності в галузі науки та сприяє самовизначенню в майбутній професії.

Для виявлення дітей, схильних до наукової роботи, учителі використовують різноманітні тести, конкурси наукових робіт, семінари, де діти і показують свою зацікавленість будь-якою науковою проблемою. З урахуванням світового досвіду стосовно виявлення обдарованих дітей, шкільними практичними психологами розробляються дієві системи тестування учнів. Виявлення дітей із відповідними здібностями є складною й багатоаспектною проблемою, для вирішення якої комплексно використовуються методики дослідження творчих здібностей. За їх допомогою оцінюється критичність, гнучкість, конструктивність мислення, образна оригінальність як компонент творчої особистості, визначається рівень уяви, її гнучкість, рівень сформованості загальних творчих здібностей, вплив установки на оригінальність розумової діяльності. Результати виконання завдань обробляються за кожною методикою окремо та заносяться до зведеної таблиці, яка дає об'єктивну картину щодо процесів мислення кожної дитини, її схильностей та здібностей. Один із варіантів діагностики здібностей – застосування теорії домінуючих здібностей або теорії множинного інтелекту американського психолога, професора Гарвардського університету Говарда Гарднера. Ця теорія присвячена дослідженню множинних здібностей людини, їх ідентифікації та урахуванню у навчальному процесі.

З власного досвіду підготовки учнів до олімпіад і слухачів МАН можу зазначити, що обидві форми роботи з обдарованими дітьми ефективні. Багато хто з учнів - олімпіадників охоче перевіряють себе на захисті науково- дослідницьких робіт і більше не хочуть виконувати олімпіади. Їм, по-перше, подобається протягом тривалого часу працювати над проблемою, а потім захищати результати своєї роботи. До того ж на II (обласному) етапі вони також виконують контрольну роботу з предмету. Тому МАН – гарна альтернатива для «непосидючих» обдарованих, на відміну від спокійних і терплячих олімпіадників.

ВИСНОВОК

Обдарованість можна розглядати з різних позицій. Якщо дотримуватися психофізіологічної точки зору, то треба визнати відносну рідкість цього явища. З іншого боку, виходячи з гуманистичности педагогіки ми зобов'язані визнати потенційну обдарованість кожної дитини. Ми «вирощуємо» здатності кожної конкретної дитини, пропонуємо йому систему розвиваючих, творчих завдань, через підготовку до участі в шкільних, міських, обласних, окружних та Всеукраїнських турах олімпіад, проводимо предметні тижні. Цілеспрямована підготовка до участі в різних конкурсах і олімпіадах в основному відбувається поза основними навчальних занять. Але основною формою організації навчання у нас залишається урок. Така особливість організації навчального процесу є оптимальною для створення гнучкої розвиваючої педагогічної середовища.

Ми повинні поважати і обговорювати будь-яку навіть, на перший погляд, божевільну ідею, запропоновану учнем. Не завжди вчитель може відповісти на питання учня. Це, не означає, що обдарованим дітям потрібні тільки всезнаючі вчителя, «ходячі енциклопедії». Навіть найбільш підготовлений педагог має право чогось не знати - завжди є простір для розвитку у будь-якого освіченої людини.

Хоча багатьох обдарованих дітей цікавить все на світі, у них рано складаються досить стійкі інтереси. Не треба чекати і особливої подяки від обдарованої дитини за те, що ми витратили на нього набагато більше часу і праці, ніж на інших; швидше за все, він вважатиме це за норму і навіть може не помітити цього, хоча, обдаровані діти - вдячні учні.

Учитель повинен завжди пам'ятати, що обдарованій дитині необхідне серйозне розумове навантаження. Ситуація тут парадоксальна: якщо навчання буде легким, нехай навіть інформаційно цікавим, учень, як не дивно, швидко втомиться. А ось від важкої діяльності, тим більше що лежить у сфері життєвизначальних інтересів, така дитина ніколи не втомиться. Його мозок повинен бути постійно в роботі. Самостійність мислення, питання до вчителя, а потім і до самого себе - обов'язкові складові частини успішних уроків. Обдаровані учні - трудоголіки. Особливо коли вони захоплені якою-небудь ідеєю. Вони здатні з головою іти в цікаву для них сферу і повністю ігнорувати все, що до неї не належить.

Якщо психологічно вчитель налаштований працювати з обдарованими дітьми, йому слід подумати і про методику навчання. Справа в тому, що загальної методики викладання для цих дітей немає, немає і підручників. Допомагає у вирішенні цієї проблеми лише методика навчання.

Не можна обмежувати цих дітей якимось одним конкретним підручником, вони черпають знання з різних джерел. Всі обдаровані діти володіють неймовірною здатністю «поглинати» знання, обожнюють словники, енциклопедії, довідники, першоджерела. Для обдарованих дітей повинні бути розроблені спеціальні навчальні програми.

Мої учні та випускники демонструють свою готовність і вміння навчатися протягом усього життя, здатність до самозміни і формування, що й вимагається від людини, що живе в столітті бурхливого зростання і зміни технологій. Завдяки системній і планомірній роботі обдаровані діти стають успішними, щасливими людьми, гармонійно поєднують ділову кар'єру і особисте життя. А це на сьогоднішній день, на мою, думку, - найголовніше!

ДОДАТКИ

Додаток № 1

Методика "Карта обдарованості"

Аркуш питань

1. Схильний до логічних міркувань, здатний оперувати абстрактними поняттями.

2. Нестандартно мислить і часто пропонує неочікувані, оригінальні вирішення.

3. Вчиться новим знанням дуже швидко, все "схоплює на льоту".

4. У малюнках немає одноманітності. Оригінальний у виборі сюжетів. Зазвичай змальовує багато різних предметів, ідей, ситуацій.

5. Виявляє велику цікавість до музичних занять.

6. Любить вигадувати (писати) розповіді або вірші.

7. Легко входить в роль будь-якого персонажа, людини, тварини та інших.

8. Цікавиться механізмами і машинами.

9. Ініціативний в спілкуванні з однолітками.

10. Енергійний, справляє враження малюка, що потребує великого об'єму рухів.

11. Виявляє велику цікавість і виняткові здібності до класифікації.

12. Не боїться нових спроб, прагне завжди перевірити нову ідею.

13. Швидко запам'ятовує почуте і прочитане без спеціального заучування, не витрачає багато часу на те, то потрібно запам'ятати.

14.Стає вдумливим і дуже серйозним, коли бачить хорошу картину, чує музику, бачить незвичайну скульптуру, красиву (художньо виконану) річ.

15. Чуйно реагує на характер і настрій музики.

16. Може легко побудувати розповідь, починаючи від зав'язки сюжету і кінчаючи вирішенням якого-небудь конфлікту.

17. Цікавиться акторською грою.

18. Може легко лагодити зіпсовані прилади, використовувати старі деталі для створення нових виробів, іграшок, приладів.

19. Зберігає упевненість в оточенні незнайомих людей.

20. Любить брати участь в спортивних іграх і змаганнях.

21. Уміє добре викладати свої думки, має великий словарний запас.

22. Винахідливий у виборі і використанні різних предметів (наприклад, використовує в іграх не лише іграшки, але і меблі, предмети побуту та інші засоби).

23. Знає багато про такі події і проблеми, про які його однолітки зазвичай не знають.

24. Здатний складати оригінальні композиції з кольорів, малюнків, каменів, марок, листівок і так далі.

25. Гарно співає.

26. Розповідаючи про щось уміє добре дотримуватися вибраного сюжету, не втрачає основну думку.

27. Міняє тональність і вираження голосу, коли змальовує іншу людину.

28. Любить знатися на причинах несправності механізмів, любить загадкові поломки.

29. Легко спілкується з дітьми і дорослими.

30. Часто виграє в різних спортивних іграх у однолітків.

31. Добре встановлює зв'язок між однією подією та іншою, між причиною і наслідком.

32. Здатний захопитися, піти "з головою" в заняття, що цікавить його.

33. Обганяє своїх однолітків з навчання на рік або на два, тобто реально повинен би вчитися в більш старшому класі, ніж вчиться зараз.

34. Любить використовувати який-небудь новий матеріал для виготовлення іграшок, колажів, малюнків у будівництві дитячих будиночків на ігровому майданчику.

35. У гру на інструменті, в пісню або танець вкладає багато енергії і відчуттів.

36. Дотримується лише необхідних деталей в розповідях про події, все неістотне відкидає, залишає головне, найбільш характерне.

37. Розігруючи драматичну сцену, здатний зрозуміти і змалювати конфлікт.

38. Любить малювати креслення і схеми механізмів.

39. Відчуває причини вчинків інших людей, мотиви їх поведінки. Добре розуміє недомовле.

Анкета

щодо визначення здібностей учнів

(за методикою американських вчених Хаана і Кафа)

I. Інтелектуальні здібності .

1. Учень засвоює нові знання, швидко і легко все схоплює.

2. Має почуття здорового глузду і використовує знання в практичних повсякденних ситуаціях.

3. Добре міркує, не плутається в думках. Добре вловлює зв'язок між подіями, між причиною і наслідком.

4. Швидко запам'ятовує прочитане або почуте, не витрачає багато часу на повторення того, що потрібно запам'ятати.

5. Знає багато про такі події, про які його однолітки не знають, не здогадуються.

6. Має великий запас слів, легко користується новими словами, вільно висловлюється.

7. Любить читати нові книги, які читають не однолітки, а старші діти чи дорослі.

8. Вирішує розумові задачі, що потребують розумових зусиль.

9. Задає дуже багато запитань.

10. Випереджає однолітків у навчанні на рік чи два.

11. Оригінально мислить і пропонує нестандартні відповіді, рішення.

12. Дуже спостережливий, добре сприймає інформацію, швидко реагує на все нове.

II. Художні здібності

1. У своїх малюнках зображує різнотипні типи предметів, ситуації, людей.

2. Серйозно ставиться до творів мистецтва, замислюється і стає дуже серйозним, коли чує нову музику, бачить гарну картину.

3. Оригінальний у виборі сюжету (робить незвичайні композиції з квітів, малюнків, марок тощо).

4. Завжди готовий використати будь-який матеріал для виготовлення іграшок, картин, малюнків тощо.

5. У вільний час багато малює, створює композиції, що мають художнє значення (наприклад, прикраси для дому).

6. Використовує малюнок або ліплення, щоб висловити свої почуття і настрій.

7. Цікавиться творами мистецтва. Може дати власну оцінку й намагається відтворити те, що йому сподобалося.

8. Любить працювати з пластиліном і глиною, клеєм, щоб відтворювати речі в трьох вимірах.

III. Музичний талант

1. Добре відчуває ритм і мелодію. Прислуховується до них.

2. Добре співає, любить співати разом з іншими, щоб виходило злагоджено й добре.

3. У гру на інструменті, у пісню чи танець вкладає багато енергії та почуттів, у співі або музиці виявляє власні почуття і стан.

4. Любить музичні записи, прагне піти на концерт або туди, де можна послухати музику.

IV. Здібності до занять науковою працею

1. Після занять любить читати науково-популярні книги та журнали.

2. Не впадає у відчай, коли його задуми та проекти не підгримують вчителі або батьки.

3. Намагається зрозуміти причини й сенс подій.

4. Проводить багато часу над створенням проектів, конструюванням.

5. Любить обговорювати наукові події, винаходи, часто задумується над цим.

V. Літературна обдарованість

1. Може вільно побудувати розповіді, починаючи від зав'язки сюжету й закінчуючи розв'язкою конфлікту.

2. Придумує щось нове й незвичайне, коли розповідає про що-небудь знайомим.

3. При розповіді виділяє головне, найхарактерніше.

4. Розповідаючи про щось, вміє дотримуватися одного сюжету, не втрачає головної думки.

5. Любить писати оповідання та вірші.

6. Своїх героїв в оповіданнях зображує майстерно, передає почуття, настрій, характер.

7. Вибирає для своїх оповідань ті слова, які добре передають емоції, почуття.

VI. Артистичний талант

1. Легко входить у роль іншої людини, персонажа тощо,

2. Цікавиться акторською грою.

3. Виразно змінює тональність голосу, коли зображує героїв.

4. Розуміє та вміє передати конфлікти, ситуації, може розіграти будь-яку драматичну сцену.

5. Передає почуття через міміку, жести, рухи.

6. Прагне викликати емоційну реакцію в інших людей, коли про що-небудь із захопленням розповідає.

7. Дуже легко драматизує, передає почуття, емоційні переживання.

VII. Технічні здібності

1. Добре вміє майструвати, займатися різними ремеслами.

2. У світ його уподобань входить конструювання машин, приладів, моделей.

3. Може читати нескладні креслення механізмів, використовувати старі деталі для створення нових виробів, іграшок, приладів.

4. Визначає причини несправності приладів.

5. Любить робити креслення механізмів.

6. Читає журнали та статті про машини, механізми.

VIII. Здібності до спорту

1. Енергійний, потребує якомога більше фізичних рухів, щоб бути щасливим.

2. Любить брати участь у спортивних іграх і змаганнях.

3. Постійно досягає успіхів у якомусь виді спортивної гри.

4. Бігає швидше за інших.

Додаток № 2

Комплекс психодіагностичних методик:

Анкета вивчення мотивів навчальної діяльності Б.К.Пашнєва.

Опитувальник вивчення рівня пізнавальної активності пізнавальної активності учнів Б.К.Пашнєва.

Шкала прогресивних матриць Дж. Равена.

Короткий тест творчого мислення П.Торренса.

Опитувальник особистісної схильності до творчості Г.Девіса.

Додаток № 3

«Чотири «необхідно»

Виражати подив і захоплення всім, що роблять і говорять діти під час виконання творчих завдань.

Вживати такі слова, як «молодець», «добре», «прекрасно», «відмінно», «блискуче».

Не дозволяти собі критикувати особистість учня у присутності інших.

Оцінюючи результати діяльності учнів, знаходити позитивне, саме на позитивне звертати увагу.

Додаток № 4

Зразок оформлення індивідуальної картки

обдарованої дитини

Фото
Відомості про учня :
ПІБ учня (повністю)
Дата народження
Клас
Домашня адреса
Контактні телефони/ email
Відомості про родину :
ПІБ батька, місце роботи, посада
ПІБ матері, місце роботи, посада
Результати участі в олімпіадах, конкурсах, турнірах
Рік	Місце / результат	Етап/ рівень	Повна назва заходу	Місце Проведе- ння

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Антонова О.Є. Обдарованість: досвід історичного та порівняльного аналізу: Монографія. – Житомир: Житомирський державний університет імені Івана Франка, 2005. – 456.
2.Бабенко О. Розвиток творчих здібностей // Дивослово.- 2001. - № 11. –С.28-46.

Барко В.І., Тютюнникова А.М. Як визначити творчі здібності дитини? – К., 1991. –79 с.

Закон України «Про освіту»//Загальна середня освіта: Збірник нормативно-правових документів.-Київ, 2003.-ч І.- 436 с.

Закон України «Про загальну середню освіту»//Загальна середня освіта. Збірник нормативно-правових документів.-Київ, 2003.-ч І.- 436 с.

З Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки// Методичні діалоги.-2011.-№ 11-12.-С.2-16.

Кульчицька О. Методика діагностики інтелектуальної обдарованості/ О. Кульчицька // Обдарована дитина. – 2007. – №1. – С. 39-42.
Макрідіна П.. Сучасні технології навчання /Формування творчої особистості //Рідна школа. – 1997. - №6. – С.46-49.

Мірошник С.Оригінальні творчі роботи старшокласників//Дивослово.- 2003.- № 9.- С.34-37

Морозова Л., Бондарев І. Діагностика дитячої обдарованості та психолого-педагогічні особливості обдарованих дітей// Рідна школа. – 2003 - №5. – С.34-38.