Тести від «На Урок»: Організація дистанційної роботи під час карантину

Курсова робота "СТВОРЕННЯ СИТУАЦІЇ УСПІХУ В ПОЗАШКІЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ – ВАЖЛИВА УМОВА ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ, ВСЕБІЧНО РОЗВИНЕНОЇ ОСОБИСТОСТІ"

Про матеріал
Визначити особливості створення ситуації успіху в позашкільній діяльності, визначити методику, яка буде формувати творчу, всебічно-розвинену особистість.
Перегляд файлу

1

Комунальний позашкільний навчальний заклад

«Центр спорту для дітей, юнацтва та молоді «Олімп»

Криворізької міської

ради

 

 

 

 

 

РОБОТА

 

«СТВОРЕННЯ СИТУАЦІЇ УСПІХУ В ПОЗАШКІЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ – ВАЖЛИВА УМОВА ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ, ВСЕБІЧНО РОЗВИНЕНОЇ ОСОБИСТОСТІ»

 

 

 

Виконала:Жарова Тетяна Іванівна

завідувача відділу організаційно 

масового

 

До захисту:

 

Консультант: Яшина Олена Миколаївна,

старший викладач кафедри виховання та

культури здоров'я

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кривий Ріг - 2020


ЗМІСТ

 

ТЕМА: «СТВОРЕННЯ СИТУАЦІЇ УСПІХУ В ПОЗАШКІЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ – ВАЖЛИВА УМОВА ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ, ВСЕБІЧНО РОЗВИНЕНОЇ ОСОБИСТОСТІ»

 

ВСТУП………………………………………………………………….. 3

 

РОЗДІЛ І. СИТУАЦІЯ УСПІХУ: ПСИХОЛОГО - ПЕДАГОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ Й ЕТАПИ ОРГАНІЗАЦІЇ

  1.       «Успіх» та «Ситуація успіху» як психолого педагогічні категорії………………………………………………………………….........7
  2.       Педагогічні технології «Створення ситуації успіху…………...11

РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ СИТУАЦІЇ УСПІХУ В ПОЗАШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

2.1. Розвиток творчої особистості у позашкільній діяльності………….16

2.2. Вимоги до особистості педагога, який створює ситуацію успіху.. 19

ВИСНОВКИ …………………………………………………………….....22 .

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………....24

 


ВСТУП

 

Актуальність. Створення ситуації успіху в навчальній діяльності – це проблема, до якої все частіше звертається сучасна педагогічна наука, тому, що однією з важливих цілей навчання є розвиток особистості кожної дитини. А це можливо, якщо навчання і виховання сприятиме розвитку дитини, приноситиме їй радість пізнання, викликатиме у неї інтерес до навчання. Створення ситуації успіху сприяє: підвищенню результативності; зростанню продуктивності заняття; розкриттю творчих здібностей; стимулюванню до самовдосконалення; усвідомленню впевненості майбутнього фахівця у професійній компетентності; внутрішньому задоволенню навчальною діяльністю.

Теоретична значущість. На те, що саме успіх підтримує інтерес дитини до навчання, вказував знаний педагог минулого К. Ушинський. Учений вважав, що бажання навчатися з’являється лише тоді, коли є натхнення, яке народжується від успіху в оволодінні знаннями. К. Ушинський прийшов до висновку, що тільки успіх підтримує інтерес вихованця до навчання. Дитина, яка ніколи не пізнала радості праці у навчанні, не пережила гордості від того, що труднощі подолані, втрачає бажання, інтерес вчитися. Інший відомий педагог В. Сухомлинський стверджував, що методи, які застосовуються у навчальній діяльності, мають викликати в дитини інтерес до пізнання навколишнього світу, а навчальний заклад має стати школою радощів: радощів пізнання, радощів творчості, радощів спілкування. Це визначає головний сенс діяльності педагога: створити кожному вихованцю ситуацію успіху. Доктор педагогічних наук І. Харламов, який зазначає, що сформувати потяг вихованця до навчання можливо лише доброзичливими відносинами між педагогом та учнем, що ґрунтуються на повазі та вимогливості; а дати дитині можливість почуватись упевнено, укріпити відчуття власної гідності допоможе ситуація успіху.

Психологи часто звертаються до емоційного аспекту успіху, впливу його переживання на подальшу діяльність (Л. Венгер, К. Ізард, В. Леві, М. Лісіна, А. Люблінська, В. Мухіна), говорячи про успіх як своєрідний поштовх до наступних дій, пошуків у виконуваній діяльності. Переживання неуспіху, навпаки, гальмує бажання дитини займатись цією діяльністю. Вплив емоцій успіху на становлення особистості доведений багатьма вченими, серед яких, зокрема, Г. Бреслав, В. Вілюнас, М. Лісіна.

Багато наших сучасників висловлюють думку про те, що вихованець тоді тягнеться до знань, коли переважає потреба в навчанні, коли ним рухають здорові мотиви та інтерес, підкріплені успіхом. Всі науковці відзначають, що успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил вихованця, що народжує енергію для подолання труднощів і бажання вчитися. Висновки цих досліджень є вагомими для розуміння складного процесу взаємодії «педагог – вихованець» і дають змогу швидше запровадити досягнення науки в практику. На сучасному етапі розвитку педагогічної науки та практики роль педагога полягає в тому, що він повинен створити такі умови, в яких вихованець  зможе мислити, а значить, і творити. Тому педагог має бути на занятті і психологом, і актором, і режисером одночасно.

Новизна і практична значущість. Може виникнути запитання – а чи не є створення ситуації успіху даниною сучасності? Загальновідомим є факт, що визначальною ознакою життєвої філософії сучасного суспільства є прагнення успіху. А це прагнення живе у кожній дитині. Тому процес навчання та виховання відіграє велику роль у досягненні успіху. Зі своєї практичної діяльності знаю, що створена на занятті ситуація успіху: змінює в позитивний бік стиль життя дитини; дає поштовх для дальшого руху вгору сходинками розвитку особистості; підвищує життєву стійкість, загартовує характер; відкриває приховані можливості особистості; надихає до творчої праці; допомагає особистості самовизначитись та самореалізуватись; впливає на результативність;

Завдання педагога полягає в тому, щоб видалити зі змісту, засобів, форм і методів навчання все, що заважає кожному вихованцю пережити почуття успіху; озброїти їх засобами досягнення успіху в різних життевих ситуаціях.

Проблема створення ситуації успіху – полягає в тому, що цей процес повинен бути нерозрівним з розвитком формування всебічно-розвинутої особистості. Найчастіше в педагогічній науці віддається перевага отриманню навчальних знань, а процес досягнення успіху стає другорядним. Завдання педагога узагальнити педагогічні технології «Створення ситуації успіху» і зоорієнтовати вихованця на формування успішного випускника закладу.

На основі вищесказаного, вважаю, що вибір теми є актуальною і науково обгрунтованою в сучасному розвитку педагогіки.

Мета нашої роботи – визначити особливості створення ситуації успіху в позашкільній діяльності, визначити методику, яка буде формувати творчу, всебічно-розвинену особистість.

Мета роботи визначила постановку і послідовне вирішення низки завдань:

  • Вивчити педагогічний та методичний матеріал з обраної теми
  • Розкрити сутність понять «успіх» і «ситуація успіху» в сучасній педагогіці;
  • З'ясувати чинники, що лежать в основі успішної навчальної діяльності вихованців;
  • розкрити педагогічні прийоми ситуації успіху.
  • Проаналізувати результати дослідницької роботи і зробити загальні висновки

Об'єктом нашого дослідження – є організація навчально-виховного процесу для вихованців позашкільного закладу.

Предметом даного дослідження є особливості створення ситуації успіху в позашкільній діяльності, що сприяють ефективності розвитку творчої, всебічно розвиненої особистості.

Гіпотеза роботи. Ми припустили, що вивчення педагогічного матеріалу з обраної теми сприятиме розвитку вихованців, якщо будуть дотримуватись педагогічні умови:

• застосування нестандартних форм роботи;

• облік індивідуальних і вікових особливостей дітей.

Для перевірки висунутої гіпотези та вирішення поставлених завдань застосовувалися такі методи дослідження: аналіз теоретичної наукової літератури, педагогічне спостереження і наукове узагальнення.

 


РОЗДІЛ І. СИТУАЦІЯ УСПІХУ: ПСИХОЛОГО - ПЕДАГОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ Й ЕТАПИ ОРГАНІЗАЦІЇ

1.1. Успіх» та «Ситуація успіху» як психолого педагогічні категорії.

 

Серед сучасних педагогічних технологій особливе місце займає технологія створення успіху. Вона є однією з тих технологій, що дають змогу гуманізувати процес навчання і виховання. Ніхто не заперечує, що саме позитивні емоції можуть стати для дитини одним з найважливіших стимулів у навчанні. В педагогіці не існує єдиного рецепта чи правила, як саме створювати ситуації успіху, оскільки робити це слід на основі індивідуального підходу, зважено, з урахуванням багатьох факторів.

Мною відзначено, що навіть інколи пережита дитиною ситуація успіху може залишити незгладиме емоційне враження в її душі, різко змінити на позитивне стиль її життя. Створена ситуація успіху стає точкою відліку для змін у взаєминах з оточуючими, для дальшого руху дитини вгору сходинками розвитку особистості. Заряд активного оптимізму, здобутий в юності, загартовує характер, підвищує життєву стійкість, здатність до протидії. Успіх, який переживає дитина неодноразово, відкриває період визволення прихованих можливостей особистості, перетворення та реалізація духовних сил.

Часом складається враження, що створити ситуацію успіху на занятті дуже просто – потрібно, щоб педагог кожного хвалив «молодець», «розумник»», «правильно» і гладив по голівці. Насправді, похвала на занятті швидше належить до прийомів створення психологічного комфорту та доброзичливості. А якщо дитину зовсім немає за що хвалити? Ось тут і починається поле педагогічних зусиль щодо створення ситуації успіху для дитини.

Але слід розрізняти «успіх» і «ситуацію успіху».

З соціально-психологічної точки зору успіх — оптимальне співвідношення між очікуваннями оточуючих, особистості та результатами їх діяльності. В тих випадках, коли очікування особистості збігаються або перевершують очікування оточуючих, найбільш значних для особи, можна говорити про успіх. Може змінюватися коло людей, думку яких цінує особистість, але сутність успіху не змінюється.

Успіх – це поєднання уміння, старання, пізнання, інтересу та похвали дитини.

Ситуація — поєднання зовнішніх та внутрішніх умов, які спонукають дитину до будь-яких дій. Створюючи ситуацію для кожної дитини, необхідно враховувати її інтереси, захоплення, здібності. Ситуація – це те, що здатний організувати педагог».

Ситуація успіху — поєднання умов, які забезпечують успіх як результат цієї ситуації. 

Існують різні типи успіху:

неочікувана радість – коли результат діяльності вихованця перевершив його очікування;

спільна радість – вихованець досяг необхідної для себе реакції колективу, тобто емоційний відгук оточуючих на успіх члена колективу;

радість пізнання – радість пізнання нового; пізнання опирається на самоосвіту й самопізнання; її головна умова - спілкування.

У людини, яка пережила успіх, виростають крила, вона отримує нову енергію, новий імпульс для зростання.

Для себе визначила, що створення ситуації успіху має певний алгоритм:

1.Зняття страху. Допомагає перебороти невпевненість у власних силах. (Люди вчаться на своїх помилках і знаходять інші шляхи вирішення проблем).

2.Авансування успішного результату. Допомагає педагогу висловити тверду переконаність у тому, що його вихованець обов’язково впорається з поставленим завданням. Це, в свою чергу, переконує дитину у своїх силах і можливостях. (У тебе обов’язково вийде; я навіть не сумніваюсь у позитивному  результаті).

3.Прихований інструктаж дитини про способи і форми здійснення діяльності. Допомагає дитині уникнути поразки. Досягається шляхом побажання. (Можливо краще почати з…; виконуючи завдання не забудьте про…)

4.Внесення мотиву. Показує дитині заради чого, кого здійснюється ця діяльність, кому буде добре після виконання. (Без твоєї допомоги твоїм друзям не впоратись…)

5.Персональна винятковість. Визначає важливість зусиль дитини в діяльності, що здійснюється. (Тільки ти міг би…; тільки тобі й можу доручити…)

6.Мобілізація активності або педагогічне виконання. Спонукає до виконання конкретних дій. (Ми дуже хочемо розпочати роботу…)

7.Висока оцінка деталі. Допомагає емоційно пережити не результат в цілому, а якоїсь окремої деталі. (Найбільше мені сподобалось у твоїй роботі;)

Ситуація успіху має штучно створений характер, бо педагог на деякий час посилює акцент на позитивних досягненнях вихованців і не зважає їх недоліки, тому сворила для себе ланцюжок дій, який використовую у своїй діяльності:

мотиваційний етап - установка на діяльність (емоційна підготовка вихованців на вирішення навчального завдання) -

організаційний етап - забезпечення діяльності (створення умов для успішного вирішення навчального завдання)

результативний етап - порівняння отриманих результатів з очікуваними (усвідомлене ставлення до результатів своєї  праці)

Способи створення ситуації успіху різні, як неоднакові й ті діти, яким вони трапляється. Умовно, їх можна розділити на кілька груп:

- «надійні»: хороші здібності, сумлінне ставлення до своїх обов’язків; активні в громадській роботі, упевнені в собі; рівень їх прагнень відповідає їх можливостям; секрет їх надійності – постійне відчуття здійсненої радості; у них немає особливих, яскравих злетів; радість у чомусь буденна, зате постійна, глибока.

- «упевнені»: здібності бувають вищими, ніж у «надійних», але система роботи слабша; періоди підйому, злету, можуть змінюватися розслабленням; оцінки перживають бурхливо; реагують на успіхи і невдачі; користуються симпатіями одногрупників, педагогів; зміна впевненості на самовпевненість.

-  «невпевнені»: пізнавальні інтереси пов’язані з навчанням; здібності хороші, до справи ставляться сумлінно; навчаються непогано; найголовніша риса – невпевненість у своїх силах, а саме у перепадах настрою, результатів роботи; у період підйому вони активні, сумлінно роблять все, чого від них вимагають, та щойно «температура» емоційного стану падає виникає щось схоже на депресію, їх неможливо впізнати.

- «зневірені»: ситуацію успіху можна розглядати тільки в парі: успіх – неуспіх; неуспіх – результат нездійсненої радості; здолати успіх – означає створити умови для того, щоб радість усе-таки відбулася. Талант може бути, але талант – це ще не все. Потрібні умови, щоб він розквітнув, необхідно, щоб хтось повірив у нього, захотів би зіпнути на ноги, допомогти розвинутися. Талант плюс праця, плюс удача дорівнюють успіху.


1.2. Педагогічні технології «Створення ситуації успіху.

Дати дітям радість праці, радість успіху у навчанні, збудити в їх серцях почуття гордості, власної гідності – це перша заповідь виховання. У нас не повинно бути нещасливих вихованців, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання  вчитися”.

В. О. Сухомлинський

Демократичне суспільство не тільки дозволяє освіті реалізувати свій гуманістичний потенціал, але й створює умови для його збагачення, висуваючи на перший план його розвиваючу, «людиноутворюючу» функцію. Така спрямованість освіти виявляється у відкритості самої освітньої структури відносно інших суспільних інститутів, у взаємодії учасників навчально-виховного процесу, свободи висловлювання та реалізації різноманітних точок зору, визнання прогресивними і провідними цілей особистісного розвитку дитини, створення ситуації успіху для тих, хто навчається.

Тому необхідно упроваджувати у навчально-виховний процес такої педагогічної технології, яка була б націлена саме на те, як викликати у дітей почуття радощів, забезпечити успіх у навчанні.

В основі педагогічної технології "Створення ситуації успіху" лежить особистісно орієнтований підхід до процесу навчання та виховання. Тільки особистісно орієнтоване навчання дає можливість кожному учню реалізувати індивідуальні особливості, розвинути свою пошукову активність.

Використання ситуації успіху має сприяти підвищенню робочого тонусу, збільшенню продуктивності навчальної роботи, а також допомогти вихованцям усвідомити себе повноцінною особистістю і, відповідно, забезпечити успіх у навчанні.

Успіх, якщо його переживає дитина неодноразово, відкриває період визволення прихованих можливостей особистості, перетворення та реалізації духовних сил.

Отже, головний зміст діяльності педагога полягає в тому, щоб кожна дитина була успішною, це сприяє розвитку впевненості в собі, підвищенню самооцінки, розвитку почуття власної значимості.

Завдання педагога — допомогти особистості дитини зрости в успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, переконати, що задарма в житті нічого не дається, скрізь необхідно докласти зусиль. І успіх буде еквівалентним витраченим зусиллям.

Умови запровадження ідеї:

 позитивний настрій для навчання;

 відчуття себе рівним серед рівних;

 усвідомлення особистісної цінності;

 можливість вільно висловлювати свою думку і вислуховувати інших.

З педагогічної точки зору ситуація успіху — це цілеспрямоване, організоване поєднання умов, за яких створюється можливість досягти значних результатів у діяльності як окремо взятої особистості, так і колективу в цілому. Це результат продуманої та підготовленої стратегії і тактики педагога, сім'ї.

З психологічної точки зору успіх — це переживання стану радості, задоволення від того, що результат, до якого особистість прямувала в своїй діяльності, або збігся з її очікуваннями, сподіваннями (з рівнем домагань), або перевершив їх.

Педагогічна технологія "Створення ситуації успіху" допомагає долати труднощі, включає створення різноманітних видів радості, використання прийомів, за допомогою яких розгортається робота з різними категоріями вихованців.

Надія на успіх живе в кожній людині. Але, на жаль, не кожна надія здійснюється, тому що успіх гарантований лише для тих, хто докладає до його здійснення власні зусилля. Шляхи створення ситуації успіху різні, вони залежать від груп вихованців, з якими працює педагог. Допоможуть вести роботу у цьому напрямку, наблизити успіх до кожної дитини наступні прийоми:

Прийом "Невтручання" — максимальне надання самостійності у вирішенні проблеми.

"Холодний душ" — педагогу не слід поспішати з поліпшенням оцінок, він не тільки не "поливає бальзамом" зачеплене самолюбство, але й трохи "підсипає солі" (за А.С.Макаренком).

"Анонсування" — спершу треба обговорити з вихованцем, що йому потрібно буде зробити, провести мовби репетицію майбутньої події.

"Невпевненим" така попередня підготовка створить психологічну установку на можливий успіх, дасть упевненість у своїх власних силах.

"Гидке каченя" — прийом для "зневірених" вихованців. Важливо вчасно побачити їхні позитивні якості, створити всі можливі умови для тих, кому так необхідно, щоб хтось повірив у них, допоміг удосконалитися.

Сенс прийому "Емоційне заохочення" у тому, щоб вселити в дитину віру в себе, похвалити за будь-що, навіть незначне; усмішкою, поглядом дати зрозуміти вихованцю, що серце, душа педагога розкриті для нього.

"Сходинки до успіху" — крок за кроком підніматися разом з учнем сходинками знань.

"Емоційне блокування" — це обмеження розгортання образи, розчарування, утрати віри у власні сили. Треба допомогти дитині пересилити свою невдачу, знайти її причину, переорієнтувати його з песимістичної оцінки подій на оптимістичну.

"Стабілізація" — створення умов для того, щоб загальна позитивна реакція групи на діяльність одногрупника не стала одноразовою, а, по можливості, часто повторювалась.

"Даю шанс" — спеціально підготовлена педагогом ситуація, за якої дитина дістає неочікувану для самої себе можливість розкрити власні можливості, здібності.

Прийом "Сповідь" — щире звернення до найкращих дитячих почуттів, розкриття перед ним стану своєї душі. Однак цей прийом може дати очікуваний ефект лише в разі правильного прогнозування педагогом відповідної реакції вихованця.

Прийом "Стеж за нами" використовується для дітей з інтелектуальною занехаяністю, з лінощами думки. Сенс його полягає в тому, щоб дати можливість дитині відчути радість визнання в собі інтелектуальних сил.

"Емоційний сплеск" — це спроба дати емоційний заряд упевненості в тяжку для дитини хвилину, нагадавши йому про його великі інтелектуальні можливості, звільнити від психологічної затисненості енергію, думку, знання.

Прийом "Обмін ролями" дає вихованцям можливість проявити себе, наприклад, у ролі педагога, показує дітям, що вони здатні робити набагато більше, ніж від них очікують.

"Створення ситуації змагань" — завдання педагога — виявлення гідного "суперника" й утримання ситуації інтелектуально-творчого змагання під педагогічним контролем.

"Вибір адекватних стимулів" — стимул для роботи повинен бути привабливим для вихованців, а при втраті своєї актуальності змінюватись.

"Допомога друга" — це вчасна допомога як з боку викладача, так і з боку вихованців, що підтримує прагнення дитини стати на ноги, уселяє в неї впевненість у власні сили, у спроможність здолати труднощі.

Сутністю прийому "Еврика" є прагнення педагога активізувати вихованців нехай на маленьке, але власне відкриття відомих фактів, що спонукає їх мислити, відкривати для себе нове, розкривати красу процесу пізнання.

Прийом "Навмисна помилка" активізує увагу вихованців. Його рекомендується використовувати під час перевірки знань.

Головне, що необхідно викладачу, який приступає до роботи за педагогічною технологією "Створення ситуації успіху", — створити оптимістичну установку дитини, забути на деякий час про її недоліки, побачити тільки перспективні лінії її розвитку. Безперечно, ця технологія заслуговує на пильну увагу з боку вчителів сучасної освіти.

Основними умовами створення психологічного комфорту є:

 задоволення потреб дитини;

 створення позитивної атмосфери для досягнення спільних цілей;

 відчуття рівного серед рівних;

 сприймання педагога як друга, порадника.

 Завдання педагога – навчити вихованців вірити навіть тоді, коли вони самі в себе не вірять.

Кожна дитина особлива, по-своєму неповторна й обдарована. Звернення педагога до її найкращих почуттів обов’язково матиме успіх і знайде відгук у дитячих серцях. Дати дітям відчути радість праці, щастя успіху в навчанні, збудити в їхніх серцях почуття власної гідності – ось наше найперше завдання, бо успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, що породжує енергію для боротьби з труднощами, бажання вчитися..

Щоб дійти до мети, треба перш за все йти.

О. де Бальзак


РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ СИТУАЦІЇ УСПІХУ В ПОЗАШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

2.1.Розвиток творчої особистості у позашкільній діяльності.

 

Позашкільна діяльність сьогодні розглядається як одна з головних ланок безперервної освіти в системі виховання всебічно розвиненої особистості, найповнішого розкриття її задатків і нахилів, створення умов для розвитку й підтримки талантів та обдарувань у різних галузях знань.

Організація діяльності вихованців тут досить різноманітна, вона спрямована на розвиток творчої особистості, її ініціативи з урахуванням потреб і здібностей. Завдяки саме такій організації діяльності гуртківців у позашкільних закладах виникає можливість зацікавити їх творчістю, спонукати їхнє прагнення щодо набуття необхідних прийомів та засобів, які визначають нестандартність, оригінальність.

Позашкільні установи мають яскраво виражену специфіку впливу на особистість дитини. Передусім, це добровільність і право вибору занять, різноманітність і альтернативність спілкування як з ровесниками, так і з керівниками гуртків і секцій: диференційованість за інтересами та захопленнями, унікальні можливості щодо інтелектуального та творчого становлення особистості. Саме у позашкільних закладах створені найбільш сприятливі умови щодо розвитку творчого потенціалу особистості, її задатків та здібностей. За визначенням Т.Сущенко виховний потенціал позашкільного закладу зумовлений такими факторами:

  • особливі відносини, які найкращим чином залучають кожну дитину до активної перетворюючої діяльності;
  • забезпечення можливості практичного здійснення розвитку творчих інтересів і здібностей;
  • вільний вибір будь-якого виду діяльності;
  • наявність технологій виховання всебічно розвиненої гармонійної особистості, створення такого типу відносин, за якими сама особистість прагне максимальної реалізації своїх сил і здібностей.

Для ефективності роботи розвитку у вихованців творчих здібностей треба дотримуватись ряду умов. По-перше, завдання, які пропонуються дітям, спрямовувати не лише на відпрацювання алгоритму виконання, а й на такі компоненти, які вимагають інтуїції, нестандартного підходу, творчого мислення тощо. З цією метою пропонувати дітям варіативні завдання, що поступово дозволяють розвити творчий підхід, самостійність прийняття рішень у використанні того чи іншого прийому, тобто виробляти творчий стиль діяльності, розвиватия уяву, здатність втілювати свої задуми в реальність.

По-друге, навчально-виховний процес насичувати такою творчою діяльністю, яка сприє повному задоволенню і розвитку пізнавальних можливостей гуртківців, надає їм максимальну свободу для творчого зростання, пробуджує прагнення цікаво і змістовно проводити дозвілля, тобто передбачати органічне поєднання своєї професійної діяльності з творчими намірами і діями дітей в єдиному пізнавально-творчому процесі. Внаслідок цього з'являється свідоме прагнення до самоосвіти, самовдосконалення, самореалізації. набуття необхідних вмінь та навичок щодо творчого розв'язання поставлених завдань, отже, поступово здійснюються становлення тих властивостей і якостей, які є складовими творчих здібностей особистості.

Важливо допомогти дитині пізнати себе, свої здібності, нахили, тому треба  впроваджувати ідей гуманізації в практичну діяльність з орієнтацією на творчу обдарованість дитини. Поряд з формуванням національної самосвідомості, оволодінням дітьми культури, мистецтва, народних традицій та звичаїв, у центр уваги поставити проблему розвитку творчої особистості, своєчасного виявлення обдарованих дітей шляхом поетапної діагностики, використання стимулюючих засобів розвитку їх творчих можливостей.

Основні важливі показники, які свідчать про те, що дитина виявляє творче ставлення до виконання завдань;

  •  наявність усвідомленого спонукання до творчості, потяг її до оволодіння знаннями, вміннями та навичками, які сприяють ефективному здійсненню творчого пошуку.
  • спрямованість, бо вона є мотиваційним ядром особистості. Також для творчої діяльності важливо яскраво виражене БАЖАННЯ займатися творчістю.
  • - емоційна забарвленість процесу творчого пошуку при розв'язанні різних творчих проблем, наявність позитивних емоцій при досягненні кінцевої мети, відчуття впевненості в собі, у своїх можливостях і здатність знайти вихід з проблемних ситуацій.

Таким чином, при підготовці дітей до творчої діяльності, значну увагу треба зосереджувати на розвитку усвідомленого спонукання їх помислів та дій до творчості, потягів та бажань оволодіти знаннями та вміннями, котрі визначають творчий пошук, нестандартне мислення, оригінальність тощо.

Головна особливість творчої особистості-потреба у творчості, яка стає життєвою необхідністю. Треба тільки своєчасно виявити творчі здібності, зосередити увагу на їх розвитку , застерегти їх від згасання.


2.3. Вимоги до особистості педагога, який створює ситуацію успіху.

 

Важливу роль у формуванні творчої особистості відіграє особистість педагога, керівника гуртка.

Дати імпульс розвитку творчих здібностей, підготувати до творчості може лише творча особистість, яка наділена яскраво вираженими креативними рисами: розвиненою творчою уявою, фантазією та інтуіцією, схильністю до педагогічних інновацій, розвиненістю продуктивного мислення, здатністю до комбінування, свободи асоціацій.

Творчий педагог створює на занятті гуртка атмосферу, що передбачає схвалення, підтримку пошукової активності вихованців, ініціативи, оригінальності та самостійності у вирішенні навчальних завдань; сприяє та стимулює прагнення вихованців до самовираження, розробляє і конструює нові форми навчальної взаємодії, широко використовує інтерактивні методи і прийоми навчання, спрямовані на розвиток творчої особистості: „мозковий штурм", різноманітні форми дискусій, дебати, імітаційно-рольові, змагальні, ігри - драматизації тощо. Все це сприяє створенню атмосфери пошуку і творчості, проблемно-діалогічного спілкування педагога і вихованців, перехід педагога на позиції консультанта і помічника, бажання самостійно вибудувати свій творчий навчальний процес.

Отже, важливими чинниками, які сприяють формуванню і розвитку творчих здібностей учнів, підготовці їх до самостійної творчої професійної діяльності, є особистісно-орієнтована технологія навчання, естетичне виховання та творча особистість педагога.

Щоб досягти успіху у вирішенні цього важливого завдання, необхідно постійно удосконалювати і систему навчання, і виховання, і підготовки творчих педагогічних кадрів.

Багато відомих вітчизняних музикантів, співаків, художників, державних діячів розповідають, який вплив на вибір їхньої професії, розвиток їх здібностей і таланту оказало навчання у позашкільних закладах освіти.

Потрібно тільки своєчасно помітити та розвивати природні здібності і нахили дітей, що і є основним завданням для позашкільної освіти.

Створюючи ситуацію успіху на різних етапах заняття, педагогу слід пам’ятати кілька основних правил: треба добре знати психологію дитини, її вікові та індивідуальні особливості; пам’ятати, що в кожної дитини є задатки, завдання педагога – розвинути їх у здібності; любити дитину, ставитися до неї, як до рівної, виключити грубість, різкість, образливий тон; оцінювати результати навчальної діяльності вихованців на основі індивідуального та диференційованого підходів;

Педагог повинен піклуватися про те, щоб навчально – виховний процес, який він організовує, містив у собі ситуацію успіху. Це має стосуватися діяльності як індивідуальної, так і групової. Педагог повинен володіти силою сугестивного впливу за допомогою елементів педагогічної техніки. Однак в жодному разі не повинен зловживати здібністю до навіювання.

Для педагога важливо розуміти внутрішній світ дитини, поважати його внутрішній стан, говорити правду, хоч інколи й гірку. Якщо дитина відчує, що вчитель цікавиться його емоційним станом, прагне допомогти, то прийме зауваження вчителя і довірить йому свою долю. При цьому вчитель має нести відповідальність за наслідки своїх педагогічних дій.

Велике значення має емоційна культура викладача, його психологічна компетентність. Без цього не можна створити ситуації успіху ні дітям, ні самому педагогу.

Не менше значення для реалізації даної технології має і педагогічна доброта - здатність педагога усвідомлено будувати свої стосунки з вихованцями, спираючись на перспективу їх розвитку, домагаючись досягнення мети лише благодійними засобами. Головне - створити оптимістичну установку дитині, забути на деякий час про її недоліки, побачити лише позитивні лінії її розвитку.

Створення передчуття успіху – важливе завдання викладача у вихованні постійного бажання оволодівати все новими та новими знаннями. Велике значення у вихованні стійкого бажання вчитися й добиватися щоразу кращих результатів має життєрадісний бадьорий тон, який ми створюємо на занятті. На жаль, бувають випадки, коли, з погляду методики проведення заняття, педагога нема в чому дорікнути, але якщо ми будемо вживати млявий, нецілеспрямований тон на занятті, він приведе до того, що, в дітей створиться похмурий настрій. Байдужість викладача зразу ж передається вихованцям. Заняття повинні викликати позитивні емоції, почуття задоволення своєю роботою.

Створюючи ситуацію успіху ми даємо можливість дитям подолати лінощі, навчитися отримувати задоволення від праці. Завдання педагога - дати дитині щастя праці, щастя творчості, навчити дорожити цим.

В.О.Сухомлинський говорив: «Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для подолання труднощів, бажання вчитися».

Сучасні педагогічні технології, які є особистісно орієнтованими, вимагають великої майстерності від педагога, глибоких знань з педагогіки та психології.

Вчитель може використовувати елементи різних педагогічних технологій, але без створення ситуацій успіху у навчально – виховному процесі неможливо досягти того, щоб діти мали пізнавальний мотив і бажання самовдосконалюватись.

Вибираючи освітні технології, вчитель має пам’ятати, що у кожної дитини є задатки, які можуть розвинутися у здібності; побачити їх, розвинути – це обов’язок педагога.

Важливою рисою професійності педагога є те, що результатом його роботи виступає не лише власне самовдосконалення в особистісному й професійному плані, а й розвиток вихованців. Педагог повинен самдосягти успіху, щоб його досягли учні.


ВИСНОВКИ

При розкритті теми нашої курсової роботи ми вияснили, що саме позашкільна діяльність сьогодні розглядається як важливий фактор найповнішого розкриття здібностей школярів та розв'язання різноманітних освітніх проблем, створення цілісної системи пошуку та виховання творчо обдарованої особистості. Тобто, саме позашкільні заклади найдієвіше впливають на безперервне і свідоме духовне вдосконалення і самовизначення дітей.

Заняття в позашкільних закладах, будучи необов'язковими, природно «добудовують» незаповнені проміжки соціального становлення особистості. Свобода і можливість вибору улюблених занять у позашкільних закладах благотворно впливає на школярів. При цьому організація діяльності дітей у формі дозвілля сприяє вільному спілкуванню у середовищі ровесників, з якими дитина вважає себе найтісніше пов'язаною і авторитет яких для неї безперечний. У той же час, переживання успіху викликає позитивне ставлення до творчої діяльності, сприяє набуттю певного життєвого досвіду, навичок самостійної діяльності і поведінки, тобто поступово здійснюється становлення тих властивостей і якостей, які є складовими творчої особистості. Тому головною метою педагогів позашкільних закладів є створення умов для зростання обдарованих дітей.

Важливу роль у формуванні творчої особистості відіграє особистість педагога, керівника гуртка, який вміє передати свою майстерність, свої знання та мистецькі навички дітям. Час вимагає від нас, педагогів, подивитися на тих, кого ми вчимо, не через окуляри напрямку своєї педагогічної діяльності, а з позицій психології, педагогіки, методики та фізіології, і тоді ми, мабуть, зуміємо відповісти на запитання, як же потрібно навчати, виховувати, щоб справді «не втратити» здібності юної особистості, щоб дійсно дієво допомогти їй самоствердитися як творчій особистості, як людині, як професіоналу ХХІ століття.

За результатами вивчення проблеми було з’ясовано, що сьогодні головний стратегічний напрям розвитку позашкільної освіти лежить в площині вирішення проблем розвитку особистості вихованця. Сучасні технології освітнього процесу дають змогу педагогу шукати власних шляхів розв’язання навчально – виховних завдань, та створювати таку ситуація успіху, завдяки якій вихованець із пасивного об’єкта стає суб’єктом, творцем навчальної діяльності. Педагогу потрібно навчити дитину самостійно шукати шляхи досягнення кращих результатів у навчанні. Тоді це дасть дитині впевненість у власних силах, позитивно вплине на взаємини з оточуючими, сформується стійка потреба у самоосвіті.

Було з’ясовано, що ситуація успіху стає дієвим засобом активізації пізнавальної діяльності вихованців, коли вона створюється на всіх етапах навчального процесу позашкільної діяльності. Володіти нею повинен кожен педагог, але для цього потрібно добре знати індивідуальні та психологічні особливості вихованців, уміти доречно використовувати різноманітні педагогічні прийоми, добре бути обізнаним із педагогічною спадщиною видатних педагогів – гуманістів, і в першу чергу, спадщиною В.О.Сухомлинського.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Арутюнян О.С. Розвиток творчої особистості в умовах позашкільного закладу. // Позашкільна освіта. – 2012. - № 8 (20). – С. 8-12.

2. Бутиріна Г.І. Сучасне гурткове заняття. // Позашкільна освіта. – 2012. - № 12 (24). – С. 3-7.

3. Вареха А. Шляхи модернізації системи роботи з педагогічними працівниками та обдарованими вихованцями. // Методист. – 2012. - № 12. – С. 55-59.

4. Дурнова Т.І. Розвиток творчих здібностей особистості на заняттях гуртків. // Позашкільна освіта. – 2012. - № 5 (17). – С.2-5.

5. Калошин В.Ф., Гоменюк Д.В. Як створювати ситуацію успіху у навчанні? // Завучу. Усе для роботи. – 2012. - № 5-6 (77-78). – С. 46-52.

6. Кузнецов А.М. Гурток – основа пізнавально-практичної діяльності Центру. // Позашкільна освіта. – 2011. - № 3 (3). – С. 2-5.

7. Ланцова О. Технологія створення ситуації успіху. // Сучасна школа України. – 2013. – № 1 (253). – С.4-7.

8. Ланцова О.М. Створення ситуації успіху. // Позашкільна освіта. – 2011. - № 11 (11). – С.11-15.

9. Луценко В. Ситуація успіху: психолого-педагогічні механізми й етапи організації. [WWW документ]. URL  http://www.vmurol.com.ua/index.php?idd=us_publication&group=4&us_publication=525.

10. Назаренко Г.І. Педагогічна технологія створення ситуації успіху. // Позашкільна освіта. – 2011. - № 3 (3). – С. 9-15.

11. Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром / Упорядники: Андрєєва В. М., Григораці В. В., - Х.: вид. група «Основа», 2006.

12. Положення про позашкільний заклад

13. Радченко І.О. Диференційоване навчання в позашкільному закладі. // Позашкільна освіта. – 2013. - № 2 (26). – С. 7-10.

14. Ситуація успіху: як її досягнути. [WWW документ]. URL http://kuncevo.ucoz.ru/publ/situacija_uspikhu_jak_jiji_dosjagnuti/1-1-0-10.

15. Створення ситуації успіху в навчальній діяльності. [WWW документ]. URL http://psi-help.com/lekcz-z-pedagogchno-psixolog/45-stvorennya-situacz-uspxu-v-navchalnj-dyalnost.html.

16. Створення ситуації успіху, прийоми її досягнення. [WWW документ]. URL http://wiki.ciit.zp.ua/index.php/Створення_ситуації_успіху,  прийоми_ її_досягнення.

17. Сухомлинський В. А. Сердце  отдаю детям/ В.А.Сухомлинський. – К.: Рад. шк.,  1988. –272 с.

 

doc
Додав(-ла)
Жарова Тетяна
Додано
26 березня
Переглядів
7
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку