Кваліфікаційна робота " Використання еколого – краєзнавчого матеріалу на уроках хімії".

Про матеріал

Однією із ключових компетентностей Нової української школи є компетентність у природничих науках і технологіях.Одними із основних стратегічних пріоритетів розвитку хімічної освіти є : формування в учнів ціннісних орієнтацій на збереження природи; національно-патріотичне виховання засобами предмета. Тому для реалізації даних питань необхідно урізноманітнити форми і методи роботи з дітьми шляхом використання краєзнавчого матеріалу як при викладанні хімії, так і в позакласній роботі з предмета.Мета кваліфікаційної роботи дослідити значення еколого - краєзнавчої роботи при викладанні природничих наук; дослідити практику використання еколого- краєзнавчого матеріалу у викладанні хімії.

Перегляд файлу

1

 

Миколаївський обласний  інститут післядипломної  педагогічної освіти

 

Кафедра теорії й методики природничо – математичної 

освіти та ІТ

 

Кваліфікаційна робота

 

 Використання еколого – краєзнавчого матеріалу  на уроках хімії

 

Виконав: слухач  курсів

підвищення кваліфікації                     

Дерев’янко Людмила Василівна,                                                             вчитель хімії  Доманівського НВК                                                             «Доманівська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 –  

Центр дитячої та юнацької творчості»

                                                                Доманівського району

Рецензент :  

Клименко Людмила Олександрівна,                                                                 кандидат педагогічних наук, доцент,                                                               завідувач кафедри теорії й методики  

природничо – математичної  освіти   та ІТ

 

                                                    

Миколаїв  - 2018

ЗМІСТ

 

Вступ                             ……………………………………………………………. 3

Теоретична  частина                                                                                               

                  Розділ 1              Еколого        –    краєзнавчий    матеріал    на    уроках 

                                                              природничого циклу……………………………………    5

Практична частина                                                                                                  

                  Розділ 2                   Збір матеріалу для уроків під час екскурсій   по  

рідному краю……………………………………………. 12

                                                    2.1. Анетівка – 2  – цілісна культура  епохи пізнього 12

палеоліту  - анетівська ………………………………….

                                                            2.2. Археологічні розкопки у с. Богданівка                       13

 (березень 2010 р.) – археологічні дослідження

Бугогардівської паланки……………………………….

                                                            2.3. Екскурсії  у  краєзнавчий музей ………………….     17

 2.4. Проектна діяльність учнів…………………………. 20

2.5. Розробка позакласного  заходу « Людство, хімія і 

                                                              навколишній світ»………………………………………    25

Висновки ………………………………………………………............................      31

Список використаних джерел ……………………………………………………. 32

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

У процесі активного пізнання природи рідного краю виховуються почуття чуйності, доброти, дбайливе ставлення до природи рідної землі, формулюються риси екологічної компетентності учнів, пробуджується інтерес до пізнання місцевості, в якій вони проживають, і до своєї країни в цілому.

Вважаю, що це питання не нове, але тепер набуло нового звучання і змісту. Серед важливих проблем сучасності, що турбують людство, особливо виділяють екологічні. Вирішення багатьох проблем залежить насамперед від рівня екологічної культури населення Землі. Цей шлях лежить через ефективну екологічну освіту,  яка стала необхідною складовою гармонійного, екологічно  безпечного розвитку[1,c.8].  Однією із ключових компетентностей Нової української школи є  компетентність у природничих науках і технологіях, що включає в себе наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати. Саме в школі закладається світогляд та формується особистість, її громадянська позиція та професійні якості. Одними  із основних стратегічних пріоритетів розвитку хімічної освіти є : формування в учнів ціннісних орієнтацій на збереження природи; національно-патріотичне виховання засобами предмета. Тому для реалізації даних питань необхідно урізноманітнити форми і методи роботи з дітьми шляхом використання краєзнавчого матеріалу як при викладанні хімії, так і в позакласній роботі з предмета[2,c.4 - 5].

 Змістові лінії: «Громадянська відповідальність», «Екологічна безпека та сталий розвиток» освітньої галузі «Природознавство», сприятимуть формуванню в учнів: активної  природоохоронної діяльності у своїй місцевості; ставлення учнів як громадян до природи; уміння захищати природу;готовності до оцінки  наслідків діяльності людини щодо  природного середовища; різних форм діяльності екологічного змісту (інформування населення своєї місцевості через створення листівок, брошур, розміщення інформації на сайті навчального закладу, сторінках газет і т.д.); участь у заходах з охорони довкілля, які проводяться у школі, населеному пункті та регіоні, країні; уміння застосування знань у справі охорони природи;  оцінку значення та впливу природних компонентів для життя та діяльності людини[3,c.17].

 Виконання роботи координувалось в межах Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (освітня галузь «Природознавство»), інструктивно-методичного листа «Про організацію навчально-виховного процесу з хімії в загальноосвітніх навчальних закладах області у 2017/18 навчальному році»  Об’єктом дослідження даної кваліфікаційної  роботи виступає дослідження методики викладання хімії з використанням еколого – краєзнавчого матеріалу.

 Предметом дослідження роботи є можливості використання  екологокраєзнавчої роботи при викладанні хімії в школі.

 Мета дослідження полягає в теоретичному та емпіричному розгляді проблеми використання еколого – краєзнавчого матеріалу при викладанні хімії.

 Мета кваліфікаційної  роботи передбачає виконання таких завдань:дослідити значення еколого -  краєзнавчої роботи при викладанні природничих наук; дослідити практику використання еколого- краєзнавчого матеріалу у викладанні хімії.

 У процесі дослідження використано наступні форми наукового пізнання: робота  з літературними джерелами;  бесіда з краєзнавцями, народними майстрами;  екскурсії; спостереження; проекти учнів з даної теми.

 Отримані результати можуть бути корисні при реалізації даного питання з метою дослідження рідного краю та сприянню і поглибленню знань, умінь і навичок учнів, розвитку їх здібностей і пізнавальної активності, вихованню любові до

Батьківщини.

 

                Робота виконана у 2018 р.р. на базі Доманівського НВК.

                 В роботі 32 сторінки.

                 Використано 10 літературних джерел.

 

 

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА РОЗДІЛ 1. Еколого  – краєзнавчий матеріал на уроках природничого циклу

Принцип  навчання та виховання на місцевості пропагував видатний педагог К.Д. Ушинський. У педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського значне місце належить урокам мислення серед природи. Сидячи за партою  не можливо глибоко і повно пізнати  світ. «Йдіть у поле, в парк, пийте з джерела думки, і ця жива вода зробить ваших вихованців мудрими дослідниками, допитливими людьми» [4,c.47].  Саме через спілкування з природою рідного краю важливого значення набуває в школі екологічна освіта, основною метою якої є формування екологічної культури школярів. Систему екологічних знань, навичок, поглядів,переконань, моральних почуттів, що  ґрунтуються на ставленні  до природи як універсальної, унікальної цінності. У шкільні роки найбільш активно формується світогляд людини, її характер, звички, відношення до навколишнього світу. Яскраві спостереження на місцевості свого краю, які западають в душу і виховують  добрих і чуйних, лагідних і цікавих діточок, які не зможуть  просто викинути поліетиленовий пакет чи пластиковий посуд у лісі, чи біля річки де відпочивають.

 Екологічне виховання  здійснюється на всіх етапах виховання в школі. І етап (1- 5 клас): формування уявлень про природу, спостереження у природі, дотримання правил поведінки на природі.

ІІ етап (6 - 8 клас): активна еколого – пропагандистська робота, участь в конкурсах, акціях. В шкільному віці діти повинні не тільки отримувати теоретичні знання  та бути спостерігачами, вони повинні залучатись до різних  практичних дій.

ІІІ етап (9 - 11 клас): розуміння непередбачуваних наслідків впливу людини на екологію своєї місцевості, оцінювання якості  стану екології, її вплив на здоров'я  людини [5,с.4].

 У наш час активізуються пошуки змісту і форм вивчення рідного краю у загальноосвітніх школах.  Природно, що все це вимагає кардинальних змін як у завданнях, змісті, так і у формах організації навчальної роботи, а також в удосконаленні форм пошуково-краєзнавчої діяльності учнів.

 Викладання предметів природничого циклу вимагає обув’язкового використання місцевого (краєзнавчого) матеріалу. У кожному регіоні сконцентровано чимало відомостей – історичних, географічних, етнографічних, статистичних та ін.. Учитель повинен уміло використовувати їх у навчально – виховному процесі.

 Краєзнавчий матеріал на уроках допомагає розкриттю загальних закономірностей явищ, які вивчаються, підвищує інтерес і глибину розуміння навчального предмету, використовується для ілюстрації та конкретизації основного програмового матеріалу, актуалізації знань учнів, збудження інтересу до нової теми. Основним завданням краєзнавства є вивчення природи, населення, господарства, історії та культури рідного краю з пізнавальною, науковою, виховною, практичною метою. Сидячи за партою і користуючись лише підручниками, неможливо глибоко і повно пізнати світ. Тут на допомогу вчителеві приходить частина цього великого світу – край, що простягається за вікнами школи. Саме через краєзнавство здійснюється відоме дидактичне правило, надзвичайно важливе в навчанні природничих дисциплін: «Від відомого до невідомого, від близького до далекого».  Дослідження рідного краю сприяє поглибленню знань, умінь і навичок учнів, розвитку їх здібностей і пізнавальної активності, вихованню любові до Батьківщини. Для поглиблення інтересу дітей до хімії та природознавства вчитель повинен пов'язувати відомості, одержані під час екскурсій і туристських походів, з навчальною програмою.

 Використовуючи результати спостережень, туристичних походів та екскурсій на уроках для формування хімічних понять на базі реальних уявлень, учитель у такий спосіб усуває абстрактність понять і уникає механічного їх засвоєння учнями.  Враховуючи велике теоретичне і практичне значення еколого-краєзнавчої роботи у викладанні хімії, вчитель повинен займатися нею повсякденно і безперервно, і не час від часу та ще й з обмеженою кількістю учнів.

 Виступаючи у своїй різноманітності форм, краєзнавча робота сприяє моральному, трудовому, естетичному, екологічному, фізичному вихованню, розширює кругозір школярів, розвиває їх пізнавальні інтереси, учні самостійно засвоюють навчальний матеріал, набувають навичок, необхідних у житті, готуються до практичної діяльності та розширюють загальноосвітні знання. Краєзнавство, таким чином, розглядається не лише як діяльність школярів, спрямована на вивчення краю, але і як одна з умов поліпшення викладання навчальних предметів, зокрема предметів природничого циклу.

 Серед різноманітних методів навчання на уроках природничого циклу найбільш поширеними є словесні (розповідь, бесіда, пояснення); наочні (використання  схем, графіків, виставок, створення мультимедійних презентацій, відео, колекцій корисних копалин) і практичні методи (експериментальне дослідження, туристичні походи, близькі та далекі екскурсії).

 У своїй роботі я значну роль відводжу  використанню практичних методів. За моїми завданнями юні дослідники проводять спостереження, детально вивчають ґрунт. Так як через наше селище протікає  річка Чертала, то діти в різні пори року залюбки ведуть спостереження на її березі, беруть проби води на аналіз.

При дослідженні ставлю наступні завдання:

1.Зробити огляд літературних джерел,  краєзнавчого матеріалу.

2.Дослідити стан місцевих сміттєзвалищ.

3.Дослідити екологічні проблеми , які виникають в результаті виникнення стихійних сміттєзвалищ.

4.Проблеми утилізації відходів.

5.Дослідити  найбільші водойми селища, громади, району.

6.Дослідити відібрані проби  води на фізичні показники та загальні хімічні показники.

7.Проаналізувати екологічне законодавство.

8.Запропонувати можливі шляхи вирішення екологічної проблеми: поліпшення стану екологічної ситуації на Доманівщині.

 У сьомому класі під час вивчення теми « Вода» використовуємо місцевий матеріал на  уроках : «Вода, склад  молекули, поширеність у природі, фізичні властивості. Вода — розчинник», « Проблема чистої води. Охорона водойм від забруднення», «Очищення води на водоочисних станціях та в домашніх умовах»; при представленні результатів навчальних проектів: №9 «Дослідження якості води з різних джерел», №10 «Дослідження фізичних і хімічних властивостей води»,      №11 «Способи очищення води в побуті», №12 «Збереження чистоти водойм: розв’язування проблеми у вашій місцевості».

 Працюючи  з літературними, музейними чи архівними документами, учні набувають знань про свій край. Велику спадщину залишив Доманівщині  Леонід  Афанасійович Удовенчук  - учитель історії, краєзнавець, фанат своєї справи, який надрукував свої , по крупинці зібрані матеріали у Краєзнавчому альманасі.   Так легенду про золоте дно, мабуть, переповідають на півдні скрізь, де є річки. Як би там не було й що б там не казали, а легенду, записану від дідуся, нам приніс наш краєзнавець Смолій Микола. Було це ще за козацьких часів. Наша річка Чертала,притока Південного Бугу, була глибокою й повноводною. Від нас до Чорного моря – рукою подати – якихось дев’яносто-сто кілометрів. Легенда оповідає, що турки, пограбувавши наших людей у верхів’ях Бугу (а було там чимало золота), повертались додому. На заваді їм  трапились козаки, які переслідували їх та потопили їхнє судно зі збіжжям та золотом (Люди, п.2).

 Легенду про золоту карету розповів нам Костенко Сергій. Це було за царських часів. Мені розповідала моя тітка Віля, а їй – її баба. Тут у нас були володіння князя Кантакузена. Дуже багаті були люди. Чудове місце вони  вибрали собі для палацу в долині річки Чертали в селі Молдавці. Усе в палаці виблискувало сріблом і золотом. Але біля палацу був ще й каретний двір. Серед багатьох колясок, двоколок, карет виділялась одна – фамільна карета.    Таке диво буває тільки в казках. Але тут це було насправді. Карета була з фамільним гербом, зрізними візерунками, прикрасами. І вся – оздоблена  сріблом і золотом. Не часто, – розповідала баба, – ми бачили цю карету. Лише на 

свята чи торжества в їхній родині виїзджала ця карета. Старші, діти вибігали, щоб подивитись на красу. Інколи княгиня кидала в гурт  жмені цукерок та монети.  Але є й продовження легенди про золоту карету. Ви ж знаєте, – каже баба,  – нашу місцевість. Річка Чертала була глибока й 

широка в давнину. Це видно й сьогодні. Саме за нашою Молдавкою в бік Вознесенська починаються широкі плавні. Тільки в двох місцях були переїзди через річку. Як це трапилось, ніхто докладно пояснити не може. Чи то коні понесли, чи то чогось злякались (у князя були табуни племінних коней для участі в скачках у Петербурзі, Лондоні), але фамільна карета з кіньми потонула і знайти її не вдалось. Залишилась тільки легенда про золоту князівську карету. Про неї згадують і шукають її й досі. Але поки що марно (Люди, п.21).

 Існує в нас багато легенд про джерела, джерела-криниці. Навколо села багато джерел, але шість із них мають назви та ще й перекази-легенди. Найдавніша легенда про невідоме джерело. Цю легенду в селі знають усі, але ніхто не відає, де воно. Його шукають і нині, але  даремно. Було це ще за князів Кантакузенів. Князь велів селянам копати землю неподалік Кругу – так прозвали  місце, де навчали князівських коней для участі в скачках у Петербурзі. Саме тут, біля Кругу, крутий берег переходив у положистий спуск до нашої річки Чертали. Саме тут багато відомих і невідомих джерел. Де саме, ніхто не знає, але ж саме там зачепили джерело і…почало заливати долину. Негайно припинили земляні роботи й за наказом князя почали закривати джерело. Але нічого не виходило. Тоді князь наказав забивати його вовною. Певно ж, що це вдалось. Але нині, коли джерело потрібне для зрошування, ніхто не знає, де ж воно. (Люди, п.9).

 Легенду-переказ про джерело-криницю Кінний хутір теж у селі знають усі, тому що тут найкраща й найсмачніша вода. Щодня люди беруть тут воду, хоча криниця знаходиться за селом. До неї – кому 300 м, а кому й 2 км. Село ж тягнеться більше 2 км. Джерело-криниця називається так тому, що тут поряд було два хутори: Кінний та Воловий. Кінний хутір – тому, що в господарів були коні, Воловий – тому, що в них були воли. А саме джерело знаходиться біля хутора Кінного. (Літ, п.10).

 Легендарним стало й джерело Солдатська   криниця. Знаходиться воно на правому березі річки Чертали, неподалік від Козубської балки. Декілька десятків років тому до господарства приїхали  солдати – допомогти в збиранні врожаю.

Розташувались у зручному місці, але питної води поблизу не було . Тож  малесеньке тутешнє джерело вони розчистили,обмурували. Звідтоді воно й має таку назву.

 Схожу легенду має джерело-криниця Точка.  За 13-15 км від нас знаходиться селище Мартинівське.  Був там військовий аеродром. Так от, для наведення  літаків побудували недалеко від нас, на пагорбі, військову станцію, котру чомусь називали Точка. З водою тут було зовсім погано. Але хтось із військових запримітив у ярку поряд вологу землю. Розкопали – і забило джерело.

Обмурували – і звідтоді тут джерело-криниця «Точка» [6,с.33-34, с.36-37 ].

 У старших класах повернемося до водної тематики , зокрема,  при вивченні   «Поняття про твердість води (постійну, тимчасову) і методи її усунення (зменшення)»(10 клас).

 Старшокласники повинні вміти прогнозувати наслідки втручання людини у природні взаємозв’язки, вміти прогнозувати всі види своєї діяльності, турбуватися про поліпшення навколишнього середовища, не допускати його руйнування й забруднення,  вести власні пошуки й робити відкриття, проявляти при цьому самостійність. Учні вчаться жити в злагоді з природою. Отже, умовою успішного застосування краєзнавчого принципу при вивченні предметів природничого циклу є забезпечення певної системи навчально-пошукової діяльності школярів. Поступово і систематично розширюється сфера такого пошуку як у територіальному, так і в смисловому розумінні. В учнів з часом  зростає інтерес до знань, у найбільш здібних дітей формується прагнення глибше проникнути в суть процесів і явищ хімічної науки. Виникають психолого-педагогічні умови для організації краєзнавчої діяльності школярів, яка може мати певну науково-практичну значущість. 

 Від навчання переходимо до практики. Вивчаємо причини стихійних сміттєзвалищ, ліквідуємо їх. Учні залучаються до створення соціальних проектів «Проблема водопостачання в с.Доманівка», «Причини стихійних сміттєзвалищ».  У цьому році, я думаю, цікавими мають стати  навчальні проекти, які виконають учні 9 – х класів : №21 «Екологічна ситуація в моїй місцевості: відчуваю, думаю, дію»; №22 «Анкетування учнів навчального закладу щодо їхньої участі у розв’язуванні екологічних проблем місцевості».

 Як показує досвід, використання  еколого - краєзнавчого матеріалу на уроках  хімії сприяє поглибленню знань і громадянському вихованню учнів у тому випадку, коли це поєднується з добре продуманою і системною як класною так і позакласною роботою. Найбільш масовою формою позакласної краєзнавчої роботи,  до якої ми залучаємо значну кількість учнів, є екскурсії.

 Екскурсія, як і урок, має свою мету, тему, план і свої методи роботи. Мета екскурсії визначається змістом матеріалу, що вивчається, а саме: попереднє накопичення уявлень; збирання ілюстративного матеріалу; закріплення матеріалу; вироблення умінь і навичок самостійної роботи на місцевості. Основними методами роботи тут є групові спостереження, поєднані із самостійною роботою учнів. 

 Екскурсії у природу мають велике значення для виховання в учнів почуття патріотизму: тут у всій повноті розкривається чарівність рідного краю і велич Батьківщини. Отже, екскурсії є важливою формою ідеологічної роботи серед шкільної молоді. Плануючи екскурсії, обов’язково визначаємо кінцеву мету. Екскурсії вимагають від керівника та екскурсоводів ретельної попередньої підготовки і вмілого проведення. Вони мають великі дидактичні переваги над класними заняттями і відзначаються високою педагогічною ефективністю. Багаторічний досвід організації та проведення екскурсій у нашій школі засвідчує їх величезну роль у навчальному процесі. Під час екскурсій і походів учні на конкретних прикладах переконуються у практичному значенні знань і досліджень для господарської діяльності людини. Походи та екскурсії дають дітям нові практичні навички,  потрібні у житті.  

 Екскурсії мають велике пізнавальне й виховне значення. Вони конкретизують, поглиблюють, розширюють знання учнів. У ході екскурсії учні вчаться робити екологічні спостереження в природі, відпрацьовувати правила особистої природоохоронної поведінки, застосовують теоретичні знання на практиці.

               Поглибленому вивченню теоретичного матеріалу допомагає пошуково-

дослідницька робота, для якої в нашій місцевості є надзвичайно багатий історичний, географічний та народознавчий матеріал, який треба вміло використати з виховною метою[7].

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

РОЗДІЛ 2. Збір матеріалу для уроків під час екскурсій   по рідному краю.

Працюючи  з літературними, музейними чи архівними документами, учні набувають знань про свій край.

2.1. Анетівка – 2  – цілісна культура  епохи пізнього палеоліту  - анетівська 

Це була  епоха великого, третього і останнього в історії Землі похолодання.(Вік пам’ятника визначається 18- 19 тисяч років тому, радіовуглецевим  методом).

 Анетівка -2 визначається як довготривале поселення з круглорічним проживанням на ньому мисливців. Тут мисливці виробляли із кременя і кісток знаряддя. Тут вони обробляли туші тварин. Тут і палало вогнище, біля якого вони грілись і смажили м'ясо. Товщі попелу свідчать про те, що люди могли видобувати вогонь і користуватись ним. Але на стоянці знайдено найбільше кісток бізона, тобто м'ясо на їжу, шкури на одяг на намети, кістки для зброї та знарядь. Тут же поряд на стоянці є «ковальня – майстерня»,в  якій знайдені наковальня  та відбійні молотки.   Знаряддя виготовлялись із дерева, рогу, кісток та кременю: наконечники для стріл, дротиків, списів, проколки, лощила, долото видні знаряддя, однорядні гарпуни, голки, молотки, крем’яні сокири, призматичні пластини, палиці вождя… Це було велике мистецтво – виробляти такі знаряддя. І не кожен умів це робити. Як вважають вчені, саме тут була «школа», бо знайдено багато бракованих знарядь.  Доктор Станко В.Н. стверджує, що археологічний комплекс Анетівка -2 не має прямих аналогів серед пам’яток Побужжя і суміжних територій Східної Європи

[8 , ст..25- 29].

                      

Територія  стоянки доби пізнього Газета  «Трибуна хлібороба», 2009р. палеоліту. с. Анетівка

2.2. Археологічні розкопки у с. Богданівка (березень 2010 р.) – археологічні дослідження Бугогардівської паланки

За часів існування Запорозької Січі на території, яку нині займає наш район, було лише два осілих поселення – українське Гард або Гардове (Богданівка) і татарське Ак- Мечеть( нині Прибужжя) – «ак» з татарської – «біла», «мечеть» - культова споруда. А далі – одні степи, які займали кочуючі ногайці та буджацькі татари. Найбільший інтерес становлять розкопки на Гардовому острові.

В західній частині балки, що була ще не засипаною щебенем, виявлено культурний шар XVIIIст.: фрагменти гончарної кераміки, вугілля та кістки тварин

[9].

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Екскурсії  у  краєзнавчий музей

 

           

 У 1947 році в селі почали діяти млин і олійниця, райпромкомбінат який виготовлював взуття, гончарні вироби, вапно. Вперше після війни дала струм електростанція відкрилась промислова артіль. За роки восьмої п'ятирічки колективи «Міжколгоспбуду», комбінатів будівельних матеріалів, побутового обслуговування разом з іншими промисловими підприємствами випустили надпланової продукції на суму близько 1 млн. крб. Масло-сир завод щороку випускав 450 тонн продукції. Успішно працює цегельний завод, який виробляє 2 млн. штук цегли на рік [10] .

 

          Сировиною для цегельного заводу була глина, яка мала гарні властивості не тільки для виготовлення цегли, саману(глина перемішана з соломою), черепиці, але й для гончарних виробів.

 

 

Нажаль заводу вже немає, проте глину з глинищ на його території використовують народні умільці та учні, які навчаються у гуртку «Гончарики» :

 

 Крім глини , на Доманівщині для виготовлення  товарів домашнього вжитку  часто використовували дерево, як матеріал. Є умільці, які до цього часу цим із задоволенням займаються. Унікальним талантом є для нас вчитель  історії нашої школи Тижневий Ігор Олександрович. Людина, не маючи рук, творить дерев’яні шедеври і охоче  поділиться секретом по обробці різних  видів дерев з учнями :

Тижневому І. О. присвоєно звання «Заслужений майстер  народної  творчості

України»   (2007р.)        

 

 

Даний матеріал учні використовують  при створенні  навчальних проектів у     7 класі:  №5 «Використання хімічних явищ у художній творчості й народних ремеслах»,  №6 «Речовини і хімічні явища в літературних творах і народній  творчості».

 

2.4. Проектна діяльність учнів

 

 

 

           

2.5. Розробка позакласного  заходу Тема. Людство, хімія і навколишній світ.

Мета:

       поглибити  знання учнів про  використання  хімічних знань;

       прищеплювати любов до предмету «Хімія», до природи рідного краю; розвивати життєві компетентності; 

       виховувати екологічну культуру та бережливе ставлення до природи.

Хід заходу

Сценка 1

На сцені учениця 7 класу вчить хімію: повторює визначення поняття декілька разів, потім, важко зітхаючи, звертається до глядачів.

Дівчинка. Ви уявляєте, я сьогодні прочитала, що на Добротвірському водосховищі, що у Кам’янка-Бузькому районі Львівської області, загинула риба. Мертва риба вкрила воду на декілька метрів попід берегом. Місцеві  рибалки  говорять , коли приїхали  рибалити , все було спокійно, аж потім по воді пішла піна. А на ранок до 20 метрів від берега лежала риба з відкритими ротами й задихалась. Поблизу водосховища знаходиться Добротвірська ТЕС. Люди кажуть: напередодні трагедії працівники станції мили казани у водоймі. Отже, причиною загибелі було накопичення піни. А вчителька хімії говорила, що це результат великої кількості побутових  і промислових відходів. Ну й справи! А сьогодні в їдальні наша медсестра робила аналізи; діти говорили, що вона перевіряла наявність в продуктах нітратів , яких останнім часом стає все більше і більше. Мама ж постійно забороняє вживати сухарики, чіпси, пити «Кока – колу» мотивуючи,  що там суцільна хімія!

Просто жах якийсь! І навіщо ця хімія ?!  Не буду я її вчити , від неї самі неприємності і ніякої користі.

Піду краще прогуляюсь, така погода чудова! Мені Іванов із 8 – Б  говорив, що знає місце, де рибу  можна навіть руками ловити , ось і наловлю на вечерю. 

А ти ( звертається до підручника хімії) почекай, у мене є справи важливіші…       

( Збирається і йде).

 

Сценка 2

Дівчинка підходить до річки Чертала, уважно оглядається.

Дівчинка. Здається, тут це місце, де  так багато риби. Ой, її ж можна відром черпати  ( черпає і з огидою відкидає рибу). Чому  ж вона мертва?( уважно оглядає місцевість).

Я ж говорила, що винна тут хімія, ось  і труби наших очисних споруд. Я думаю , мені треба написати листа керівнику     КП «Доманівське» і запитати, чому вони так поступають. Я чула, що тепер люди мають великі права, і я зможу допомогти  селищу( Збирається і йде).

Сценка 3

 Кабінет директора підприємства.

Директор охопивши голову руками, стоїть біля столу.

Директор. Що робити?! Масові скарги та сигнали. Тридцята за цей тиждень. Вчора санстанція черговий раз штраф виписала. А позавчора депутат районної ради,  на засіданні «круглого столу», яке проводила Доманівська районна дитяча громадська асоціація «Чиста вода» запропонував, що до екологічної проблеми в Доманівці і районі  необхідний комплексний підхід, потрібно  розпочати роботу з виділення сторінки в газеті, де все висвітлювати – від звернень, до показників та проведення заходів, висвітлювати проблеми – річка, сміття і так далі; зробити стенди, де розкривати «порушників», які порушують проблему покращення довкілля, не вивозять сміття, а викидають біля річки; необхідно будь – якими шляхами вчити культури до природи; організувати рейди по вулицям; вирішити питання штрафів… А представник партії зелених, погрожував  підірвати підприємство. Бачте, йому немає де купатися! А тут ще якась дівчинка пише,  що вона не розуміє, як можна так працювати. Всі пишуть і пишуть, а у мене  справ  і без того багато. От горе! Треба щось  робити!( Набирає   номер телефону і говорить в трубку). Вікторе Миколайовичу , зайдіть, будь – ласка.

 Управляючий готельно - розважальним комплексом. Що сталося пане директоре?

Директор. Ось помилуйтеся, Вікторе Миколайовичу( показує гору листів), це все скарги на  вас. Час реагувати. Громадськість стає агресивною. Навіть діти пишуть!  Управляючий. Заспокойтеся, Іване Івановичу! Відповімо на листи, заплатимо штрафи і будемо працювати далі будь – якою ціною. Головне прибуток, а якщо будуть гроші – ми накормимо, помиємо і порозважаємо керівництво і всі будуть задоволені. Громадськість ми заспокоїмо, головне  - прибуток. 

Директор. Вікторе Миколайовичу, треба подивитись, що там сталося, адже  Чертала протікає через центр селища. З однієї сторони річки на відстані 50 м у сквері відпочинку розміщено танцювальний майданчик, на якому впродовж теплого періоду року відпочивають до 1500 молоді (вечори відпочинку), з другого боку ріки за 70 м – стадіон «30-річчя Перемоги» з місцями для вболівальників, де проводяться протягом року спортивні змагання та, інколи, масові гуляння громади. Забруднення ріки негативно впливає на навколишнє середовище, здоров’я населення селища; проблема чистого довкілля – проблема чистого дозвілля; річка засипана сміттям, молодіжний майданчик біля річки весь у бур’янах, річка замулена; молодь та діти не мають, де відпочивати.

Управляючий. Іване Івановичу, давайте поїдемо до  наших очисних споруд, подивимося і , можливо, приймемо якісь міри.

Сценка 4

Дівчинка вчить хімію, перед нею підручник, вона голосно читає.

Дівчинка. Хімія  - це наука про речовини та їх взаємоперетворення. Хімічний елемент  - це  певний вид атомів. Хімічні елементи входять  до складу простих і складних речовин і т.д.( Повторюючи засинає).

Сценка 5

Звучить красива мелодія і на сцені з'являється  Хімія, кружляє в танку, підходить

до дівчинки. Гладить її по голові.

Хімія. Мила дівчинко! Я повинна  переконати тебе і твоїх друзів в тому, що знати і глибоко вивчати мене необхідно. Так, але як же це зробити? Здається, я придумала. Плескає в долоні і наказує з'явитися хімічним елементам. Під звуки музики попарно з'являються  Na, O, Ca, Cl, Fe, C. Всі елементи стають біля Хімії.

Хімія. Друзі мої!  Останнім часом на мою адресу сиплються важкі звинувачення, мене не хочуть знати, вивчати.

Карбон. О царице! Хіба це можливо?! Адже ти – це мільйони сполук, сотні тисяч хімічних лабораторій, десятки тисяч великих і малих відкриттів, винаходів, сотні наукових шкіл, газет і журналів.

Оксиген. Хіба без тебе можна уявити людський організм? Адже в ньому протікають найрізноманітніші перетворення.

(Кокетливо) І я  в цьому беру найактивнішу участь.

Хімія. Шановний Оксигене! Чи не міг би ти нам розповісти дещо про себе?

Оксиген. Із  задоволенням, чарівнице! 

Сцена з участю Оксигену:

2Na+ O2 à Na2O2.

Хімія. Шановний Натрію, а ти не міг би нам розповісти про себе?

Натрій. Звичайно, чарівнице, це ми миттєво!

Сцена, що зображує хімічну реакцію:

2Na+ Вr2 à 2 NaВr.

Карбон.  Чарівнице, біда! На території  готельно - розважального комплексу чергові  порушення, пов’язані із зливанням мильної води у воду.

Хімія. Друзі, мені здається, що нам треба зібрати термінову нараду. Я приведу цю  чудову дівчинку, а керівника комунального підприємства та управляючого готельно - розважальним комплексом запросить Карбон.

   ( Звертається до Брому) А ви шановний Броме, зробіть оголошення.

Бром. Увага! Увага! Сьогодні у хімічному палаці термінова нарада. Запрошуються всі елементи!

Елементи дружно збираються, поважно розсідаються по стільцях, Карбон приводить керівника комунального підприємства та управляючого готельно -

розважальним комплексом, Хімія – дівчинку.

Хімія. Друзі! Прошу виступати прямо і відверто! Хто винен у забрудненні навколишнього середовища? Чи потрібно мене вивчати та глибоко знати?

Натрій. Дозвольте, шановна Хіміє, я виголошую доповідь у ваш захист. Трибуну мені, будь – ласка ( Читає): 

- Колеги! Кожен  працівник, що стикається з промисловістю,  сільським господарством, повинен бути екологічно грамотним і мати достатній рівень моральної культури. На жаль, люди, з якими ми мали справи до цього часу, не мають ані першого, ані другого. Як назвати вас, пане директоре, якщо ви за рахунок економії грошей і в гонитві за преміями дозволяєте спускати у воду отруйні речовини, що призвели до її замулення?

А чи не є злочинцем  управляючий готельно - розважальним комплексом, який не виконує вимог по очистці води? Користуючись тим, що вночі, у святкові та вихідні  дні не працює санепідемстанція, він дає розпорядження зливати рідкі відходи в  річку.

Тут ми підходимо до відповіді на запитання « Чи винна хімія?».Ми часто чуємо, хімія – це  та область людської діяльності, де звертання до моралі є недоречним. Але хімія, як і інші  науки, сама по собі не має відношення до аморальності. Високоморальні чи аморальні хіміки та інші спеціалісти? Немає сенсу говорити, наприклад, про моральність органічного синтезу. Хімік, що планує промисловий спосіб отримання того чи іншого продукту, повинен вибрати метод, що завдає найменшої шкоди навколишньому середовищу. Лише в цьому випадку його можна назвати високоморальною людиною. Отже , в екологічних бідах, що звалилися на людство, винна не хімія, а люди, що погано знають її.       У мене все.

Бром. Дозвольте , дозвольте і мені сказати декілька слів. Ось , наприклад, коли я у вигляді молекули, зі мною розмовляти неможливо. До всіх я чіпляюся, прискіпуюся, маю страшенно неприємний  запах, отруюю все живе. Але якщо мене прилаштувати до якогось металу, я стаю дуже корисним і потрібним.        Або Карбон! Він знаходиться у складі більш як семи мільйонів речовин. І то ще не всі його можливості!  ( Звертається до дівчинки) Треба , дорога моя дитино, вивчати нас.

Без нас життя неможливе!

Дівчинка. Що  ж це таке? Виходить, що людина, яка володіє основами хімії, стає  соціально небезпечною? Ні, я повинна вчити хімію! І я обов’язково її вивчу!

Хімія. Сьогодні я вторгаюся в найрізноманітніші сфери життя суспільства. Величезна моя роль – в удосконаленні промислового і сільськогосподарського виробництва.  Я – наука , яка розвивається . Кожен,  хто присвятить своє життя служінню  мені , може внести свій вклад в мій розвиток, у розгадку таємниць природи.

 Пам’ятайте ! Не я , а люди, які не завжди вірно використовують мої досягнення, -  головні винуватці кризових ситуацій у навколишньому світі. При невмілому використанні я можу завдати природі невиправної шкоди, але в той же час лише мої речовини, матеріали та реакції здатні  забезпечувати ефективне, екологічно чисте і здорове середовище.

Директор. Вікторе       Миколайовичу!    Ми    терміново   повинні       зайнятися реконструкцією наших очисних споруд, а якщо б у нас було промислове підприємство, то ми б на ньому в першу чергу зайнялися втіленням безвідходної технології, бо головне не прибуток, а люди.

Хімічні елементи (разом). Без хімії ти – глухий і сліпий. 

Хімію любіть, вивчайте,

І правил ви не уникайте,

Бо нам без неї і не їсти, і не спати,

Не вмитись, і не одягатись,

Не їздить, і не покататись,

Та навіть іграшками не погратись,- Знай, хімія живе навкруг, Не ворог вона люду.

Та пам’ятай ,що хімія завжди

Тим людям у пригоді,

Які вивчаючи її,

Не знищують природу!

 

ВИСНОВКИ

 

1.У процесі активного пізнання природи рідного краю виховуються почуття чуйності, доброти, дбайливе ставлення до природи рідної землі, формулюються риси екологічної компетентності учнів, пробуджується інтерес до пізнання місцевості, в якій вони проживають, і до своєї країни в цілому.

 2.Одними  із основних стратегічних пріоритетів розвитку хімічної освіти є : формування в учнів ціннісних орієнтацій на збереження природи; національнопатріотичне виховання засобами предмета. Тому для реалізації цих питань необхідно урізноманітнити форми і методи роботи з дітьми шляхом використання краєзнавчого матеріалу як при викладанні хімії, так і в позакласній роботі .

 3.Краєзнавчий матеріал на уроках допомагає розкриттю загальних закономірностей явищ, які вивчаються, підвищує інтерес і глибину розуміння навчального предмету, використовується для ілюстрації та конкретизації основного програмового матеріалу, актуалізації знань учнів, збудження інтересу до нової теми. Основним завданням тут є вивчення природи, населення, господарства, історії та культури рідного краю з пізнавальною, науковою, виховною, практичною метою.

 4.Екологічне виховання розглядається, як систематична діяльність спрямована на розвиток в учнів екологічної культури. Екологічна культура людини – це результат екологічного виховання, що характеризується різнобічними глибокими знаннями про навколишнє середовище; наявністю світоглядних ціннісних орієнтацій щодо природи; екологічним стилем мислення і відповідальним ставленням до природи та свого здоров'я, набуттям умінь і досвіду вирішення екологічних проблем.

 5.Еколого – краєзнавчий матеріал більш ефективно сприятиме вихованню учнів, якщо: всі предмети природознавчого циклу, в тому числі і хімія, будуть спрямовані на формування екологічної свідомості учнів; вдало використовуватимуть  активні та інтерактивні форми і методи екологічного навчання на уроках хімії; застосовувати як  масову форму позакласної еколого - краєзнавчої роботи -  екскурсії.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Г.О. Білявський, Р.С.Фурдуй. Основи екологічних знань. – Київ: Либідь – 1997.

2.                 Про організацію навчально-виховного процесу з хімії в загальноосвітніх навчальних закладах області у 2017/18 навчальному році: інструктивно-методичний лист /Укл. О. П. Калашник. – Миколаїв : ОІППО, 2017. – 48 с.

3.                 Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти (освітня галузь «Природознавство»). (Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392).

4.В.О.Сухомлинський . Серце віддаю  дітям. -  Київ: Радянська школа, 1977. – Т.3.

5.       «Біологія» Шкільний світ.№18, 2006.

6.       Краєзнавчий альманах. Історія. Археологія. Наука. Культура. Освіта.

Промисловість. Сільське господарство. – Миколаїв: МОІППО, 2010. – №1. – 82 с.

7.       http: // klasnaosinka.com.ua/uk/article/vikoristannya-kraeznavchogo-materialu-naurokah-p-html

8.       Удовенчук, Л. А.   З історії рідного краю. Козак отаман Козуб. Сокровища Кантакузиних. Валка чумаків. Молдавка-Козубівка / Л. А. Удовенчук ; авт.передм.

Л. А. Удовенчук [и др.]. - Вознесенськ : Вознесенська друкарня, 2010. - 400 с. : іл., фот. - ISBN 978-966-2504-13-2

9.       Ковальова О.Ф. Бугогардівська паланка: науково – популярне дослідження/ Октябрина Федорівна Ковальова. – Миколаїв: Іліон, 2011. – 300с.

10.  http://domanivkarnvk.at.ua/index/istorija_domanivki/0-25.

 

 

 

 

pdf
Пов’язані теми
Хімія, Інші матеріали
Додано
28 жовтня 2018
Переглядів
556
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку