Лабораторна робота. Специфічність дії амілази

Специфічність дії амілази і сахарази

Матеріали і реактиви. Матеріали і pеактиви: розчин слини; 0,5%-ний розчин крохмалю; 0,5%-ний розчин сахарози; 0,1%-ний розчин йоду в 0,2%-ному розчині KI;B рeактив Фелінга; препарат сахарази ( 5 г пивних дріжджів розтирають в фарфоровій ступці з 2-3 мл дистильованої води і невеликою кількістю скляного піску, до цієї маси додають 8- 10мл води, фільтрують через вату). Хід роботи. В дві пробірки наливають по 3 мл розчину крохмалю і додають в 1-шу пробірку 1 мл розчину слини ( амілаза), в 2-гу 1 мл препарату сахарази, перемішують і ставлять в термостат при 38°С. В 2 інші пробірки наливають по 3 мл 0,5% розчину сахарози; в 1-шу пробірку додають 1 мл препарату сахарази, в другу -1 мл розчину слини і залишають при тих же умовах.

Хід роботи. Через 5 хв. в перші дві пробірки з крохмалем додають по 5 крапель розчину йоду. В пробірці з амілазою сине забарвлення розчину зникає внаслідок розщеплення крохмалю амілазою. В другій пробірці розчин забарвлений в синій колір, так як сахараза не діє на крохмаль. В пробірках з розчином сахарози дія фермента виявляється по позитивній реакції з реактивом Фелінга при наявності моносахаридів. Для цього в пробірки додають по 1мл реактива Фелінга і нагрівають до кипіння. Сахароза не має відновлюючих властивостей, тому в пробірці, де під дією сахарази відбулось розщеплення сахарози на глюкозу і фруктозу- спостерігається червоне забарвлення.

Загальний висновок. Специфічність дії є однією з найбільш характерних властивостей ферментів і полягає в тому, що кожен фермент діє на певний субстрат чи групу субстратів, які мають подібну структуру. Розрізняють абсолютну, відносну (групову) та стереохімічну специфічність. Висока специфічність ферментів обумовлена їх білковою природою та структурою активного центру. Амілаза слини розщеплює крохмаль до дисахариду – мальтози і не діє на дисахарид – сахарозу, сахараза розщеплює сахарозу на глюкозу та фруктозу і не діє на крохмаль. Ступінь гідролізу субстратів оцінюють за результатами реакції Тромера. Мальтоза містить вільну альдегідну групу, а тому утворює забарвлення з реактивом Троммера, а сахароза не містить вільної альдегідної групи, тому не дає реакції.