Лабораторний практикум. Посівні і садильні машини

Про матеріал

Лабораторний практикум. Посвіні і садильні машини. Методичні рекоендіції для учнів професійно - технічних закладів освіти за спеціальністю "Тракторист - машиніст сільськогосподарського виробництва"

Перегляд файлу

                          

    ПОСІВНІ ТА САДИЛЬНІ МАШИНИ

 

 

Перед початком виконання лабораторного практикуму ви повинні повторити:

 

 способи сівби та їх стислу характеристику;

 агротехнічні вимоги до сівби;

 агротехнічні вимоги до посадки сіянців та саджанців плодово-ягідних культур;

 класифікацію сівалок;

 

У результаті вивчення матеріалів лабораторного практикуму ви повинні знати:

 

 марки сівалок, їх призначення;

 загальну будову і принцип дії сівалок, сад­жалки, розсадосадильної машини;

 технологічні основи виконання посівних і посадкових робіт;

 основні операції з підготовки машин до роботи;

 параметри регулювань садильних механізмів;

 параметри та способи контролю якості сівби;

 терміни і поняття.

 

На основі набутих знань ви повинні вміти:

 

 розрізняти способи сівби;

 стисло характеризувати агротехнічні вимоги до виконання посівних та посадкових робіт;

 класифікувати посівні та садильні машини;

 розпізнавати основні частини машин і механізмів;

 пояснювати принцип дії сівалок, саджалок;

 визначати послідовність операцій з підготовки машин до роботи;

 перевірити якість сівби або посадки.

 

ВАЖЛИВІ ТЕРМІНИ Й ПОНЯТТЯ

 

 способи сівби та садіння;

 рівномірність висіву;

 норма внесення;

 виліт маркера;

 розсадосадильна машина;

 сівалка зернова;

 саджалка;

 сошник;

 глибина загортання;

 насіннєпроводи;

 

Література

Головчук А.Ф. « Експлуатація та ремонт сільськогосподарської техніки.Машини сільськогосподарські», с157-531;    Короткевич  П.С. «Сільськогосподарські машини», с 108-141,210-227,240-249,259-266.

 

 

 

 

ПОСІВНІ ТА САДИЛЬНІ МАШИНИ

 

 Загальні відомості

Сівба та садіння е одними з основних технологічних операцій під час вирощування сільськогосподарських культур. Головне завдан­ня під час сівби та садіння полягає в оптимальному розміщенні в ґрунті насіння, бульб, та розсади з метою створення найкращих умов для росту та розвитку рослин і отримання в кінцевому результаті максимального урожаю

За шириною міжрядь і розміщення насіння в рядках розрізняють такі способи сівби і садіння: рядковий, перехресний, вузькорядний, широкорядний, стрічковий, пунктирний, гніздовий, квадратно- гніздовий, смуговий і розкидний.

Нормою висіву називається загальна маса насіння, що висівається на один гектар. Її визначають, виходячи із схожості насіння, грунтово-кліматичних умов, особливості агротехніки вирощування рослин тощо.

 

Зверніть увагу

Важливим фактором під час сівби та садіння є глибина загор­тання насіння, бульб, розсади. Вона повинна бути опти­мальною для цієї культури з урахуванням грунтово-кліматичних умов. Якщо вона недостатня, то це може призвести до вимерзання сходів зернових або інших культур.

Застосовують такі основні способи сівби та садіння сільськогос­подарських культур: рядковий, вузькорядний, смуговий, розкидний, широкорядний, пунктирний, стрічковий, гніздовий, квадратно-гніз­довий. перехресний. Сівбу і садіння виконують на рівній поверхні поля, на гребенях, в борозни і по стерні. Найпоширеніша сівба - на рівній поверхні поля. Її проводять в основному в районах нормального або недостатнього зволоження. У поливних зонах насіння висівають на рівній поверхні з одночасним нарізуванням поливних борозен. Гребе­невий спосіб сівби застосовують за значної вологості грунту та під час зрошення.

Сівбу в борозни використовують у засушливих районах .для про­сапних культур з метою загортання насіння у вологий шар грунту, сівбу по стерні - на ґрунтах, які піддаються вітровій ерозії.

Посівні та садильні машини класифікують за призначенням, спо­собом сівби, розміщенням (компонуванням) робочих органів і спосо­бом агрегатування з трактором.

Посівні машини або сівалки бувають універсальні та спеціальні. Сівалки, які одночасно з висіванням насіння вносять мінеральні доб­рива, називаються комбінованими.

Універсальні сівалки призначені для сівби насіння різних сіль­ськогосподарських культур. Спеціальними сівалками висівають одну або дві - три культури.

Сівалки складаються з таких основних вузлів: бункер, висів­ний апарат, насіннєпровід, сошник, загортач, рама, опорно-привідні колеса, механізм приводу.

За компонуванням (розміщенням) робочих органів розріз­няють моноблочні, роздільно-агрегатні та секційні сівалки.

Моноблочні сівалки мають спільну раму, на якій розмішені всі робочі та допоміжні органи. Це в основному зернові, зерно-тукові та зерно-трав’яні сівалки.

Секційні сівалки складаються з окремих посівних секцій, шарнірно приєднаних до основної рами. Кожна посівна секція мас невеликий бункер, робочі органи та передавальні механізми, і працює автономно. Посівні секції можна переміщувати на рамі, змінюючи ширину міжрядь. Секційні сівалки використовують для сівби просап­них та овочевих культур.

 Технічне обслуговування  сівалок та саджалок.

Щозмінне  і післясезонне ТО забезпечують надійну роботу сівалок протягом тривалого часу.

ЩТО сівалок виконують одночасно з ЩТО тракторів. До нього входять такі операції: очищення машини від бруду і рослинних решток, ящиків від залишків зерна і добрив; перевірка надійності всіх кріплень, підтягування послаблених болтових з’єднань; перевірка натягу ланцюгів; огляд механізмів та складових частин сівалки і усунення виявлених несправностей.

Післясезонне ТО складається з операцій ЩТО і додаткових - розбирання передаточних механізмів (редукторів), очищення деталей і промивання їх в дизпаливі або гасі, заміни спрацьованих чи деформованих деталей  новими, часткового розбирання роз’єднувача і обгінних муфт.

Вимоги безпеки під час використання сівалок та саджалок.

При роботі на посівних агрегатах необхідно дотримуватись таких основних правил ТБ. Під час роботи працівники повинні знаходитись на підніжних дошках. Забороняється знаходитися між сівалкою і трактором, а також вискакувати на підніжну дошку і сходити з неї під час руху агрегату. Перед початком роботи агрегату необхідно закрити кришки насіневих і тукових ящиків. Забороняється прочищати висівні апарати руками або металевими прутками, перемішувати або розрівнювати насіневий матеріал руками в ящиках, обладнаних ворушилками  при забиванні висівних апаратів і припиненні сівби потрібно негайно зупинити агрегат і усунути несправності. Забороняється під час заправки сівалок насінням стояти з підвітряного боку, їсти під час роботи, палити, тому що з протруєного насіння може виділятись отруйний пил. Необхідно перед прийняттям їжі обов’язково вимити руки. Маркери з робочого положення в транспортне і навпаки слід переводити, знаходячись позаду них, виконувати цю операцію під час руху забороняється.

 

 

 СІВАЛКИ ДЛЯ СІВБИ ЗЕРНОВИХ ТА ЗЕРНОБОБОВИХ КУЛЬТУР

 

Загальні відомості

 

Зернові сівалки мають забезпечувати рівномірний розподіл насіння по всій площі поля, висівати насіння зернових, зернобобових, круп’яних та інших культур, насіння яких за розмірами подібне до зернових, із заданими нормами висіву. Норма висіву пшениці стано­вить 60...250 кг/га, вівса - І00...275, ячменю - 90...350, гороху - 80.. 400, гречки - 20...75 і проса - 15...30 кг/га. Відхилення фактичної норми висіву насіння від заданої не більше ніж ± 3 %

Висівні апарати зернових сівалок мають висівати насіння рів­номірно і стабільно. Середня нерівномірність висіву між окремими апаратами для зернових культур не перевищує 6 %, для зернобобових - 10 % і для трав - 20 %. Слід стежити, щоб під час сівби насіння не пошкоджувалось висівними апаратами. Допускається пошкодження насіння зернових культур до 0,2 %, а зернобобових - до 0,7 %.

Туковисівні апарати зернових сівалок мають забезпечувати задану норму висіву мінеральних добрив. Відхилення норми висіву добрив від заданої може бути не більше ніж 10 %. Нерівномірність ви­сіву добрив між туковисівними апаратами не перевищує + 10%.

Висівні апарати призначені для відбирання певної частини насіння із бункера та подачі його в сошники. Вони повинні створювати рівномірний і безперервний потік насіння, забезпечити стійкість його висіву незалежно від рельєфу поля, зміни швидкості руху агрегату тощо.

На сівалках застосовують такі висівні апарати: котушкові, ко­тушково-штифтові, комірково-дискові, комірково-барабанні, відцен­трового типу і пневматичні або пневмомеханічні.

Насіннє- і тукопроводи призначені для транспортування насіння і мінеральних добрив від висівних апаратів до сошників. Насіннє- і тукопроводи підвішують до висівних апаратів, а нижню частину кріплять до сошників, їх встановлюють вертикально або під невеликим кутом до вертикалі.

На посівних машинах застосовують такі насіннє- і тукопроводи: трубчасті гумові,гофровані гумові, спірально-стрічкові, лійкоподібні, телескопічні та спірально-дротяні.

Сошники утворюють у ґрунті борозенки, укладають у них на­сіння й добрива і загортають їх ґрунтом. На рядкових сівалках вста­новлюють дискові або наральникові сошники. Дискові сошники за­лежно від конструкції бувають дводискові (для звичайної рядкової сівби і для вузькорядної) та однодискові.

 

Зверніть увагу

Основними технологічними параметрами, які необхідно відрегу­лювати на посівних та садильних машинах с:

1. Норма висіву (крок посадки);

2. Глибина посіву;

3. Ширина міжряддя.

Регулювання сівалки С3-3,6. Норму висіву насіння регулюють зміною довжини робочої частини котушок, а також частоти їх обер­тання; гранульованих мінеральних добрив - зміною частоти обертання котушок туковисівних апаратів і за допомогою заслінок.

Глибину ходу регулюють гвинтом механізму підіймання сошників. Стійкість ходу забезпечується стисканням пружин натиск­них штанг.

 

Прочитайте!

 

  Сівалка С3-3,6

 

Призначення: Сівалка С3-3,6 — універсальна зернотукова причіпна гідрофікована сівалка із захватом завширшки 3,6 м є базовою моделлю. Вона призначена для рядкової сівби насіння зернових (пшениці, жита, ячменю, гречки, вівса) та зернобобових культур (гороху, квасолі, сої, нуту, сочевиці, бобів, чину, лю­пину) з одночасним внесенням у рядки гранульованих мінеральних добрив. Агрегатується одна сівалка з трактором класу тяги 0,9 або 1.4, три-чотири сівалки — гідрофікованими зчіпками СП-11, СП-16 з тракторами тягового класу 3,0—5,0.

 

 ЗАГАЛЬНА БУДОВА ЗЕРНОВОЇ СІВАЛКИ С3-3,6

На рамі 15 сівалки закріплено два зернотукових ящика 1 (рис. 9.3), поділе­ний перегородками на два відділення: переднє — для насіння, заднє — для добрив. До кожного відділення ящика прикріплені 24 насіннєвисівних апа­рати 9 котушкового типу з нижнім висівом та 24 котушково-штифтових висівних апарати 2 для добрив. Висівні апарати сівалки складаються з двох секцій по 12 апаратів у кожній. Кожна секція (права і ліва) приводиться удію від відповідного опорно-привідного колеса ланцюговою і шестеренною (комбінованою) передачами. До робочих органів сівалки належать також насіннєпроводи 3, сошники 6 із загортачами 7.

Додатковими частинами та механізмами є рама 15 зі сницею 11, опор­но-приводні пневматичні колеса, механізми підйому сошників 4 та встанов­лення глибини ходу сошників, механізми 8 передачі руху від коліс до валів висівних апаратів. Знизу до рами кріпиться підніжна дошка 10. Для пря­молінійного водіння агрегату і висівання насіння без огріхів сівалка облад­нана спеціальними покажчиками — маркерами.

Привід висівних апаратів сівалок — це зубчасто-ланцюгові передачі від ходових коліс.

Підйомні механізми з приводом від виносного циліндра трактора або зчіпки слугують для переведення сошників причіпних сівалок у транспортне та робоче положення. Сівалки СЗ-3.6А, СЗП-З 6А та інші обладнані гідрав­лічними підйомними механізмами.

Пристрій контролю та сигналізації автоматично контролює обертання валів висівних апаратів, заглиблення сошників, рівень насіння в ящиках, він також призначений для дистанційного зв’язку робітника, що сіє, з тракто­ристом. Пристрій працює від електросистеми трактора.

 

 ПРИНЦИП РОБОТИ ЗЕРНОВОЇ СІВАЛКИ С3-3,6

Принцип дії сівалки. Насіння та добрива засипаються у відповідні відділення зернотукового ящика , у нижній частині якого розміщені ви­сівні апарати До висівних апаратів насіння та добрива надходять са­мопливом. З висівного апарата добрива по лотку потрапляють у лійку насіннєпроводу, з якої разом з насінням надходять у насіннєпроводи. Насіннєпроводи спрямовують насіння з висівних апаратів до сош­ників. Дводискові сошники з кутом розгину 10° утворюють у ґрунті бо­розни, вкладають в них насіння і загортають ґрунтом.  Насіння з добривами потрапляє на дно борозе­нок, утворених сошниками під час руху сівалки. Після проходження сошників насіння загортається внаслідок самоосипання ґрунту і за допомогою загортачів.

Підготовка сівалки до роботи.

Сівалку слід готувати до роботи на спе­ціально обладнаному майданчику з твердим покриттям у такій послідовності:

а) Перевірити комплектність сівалки;

б) Ретельно оглянути й перевірити надійність кріплень усіх складових одиниць та механізмів;

в) Регулювання заглиблення сош­ників Глибину ходу сошників встановлюють гвинтом регулятора глибини, розташованого на сниці сівалки і пружинами на штангах (в межах 4-8 см). Максимального заглиблення сошників досягають при повністю вкрученому гвинті і стиснутих пружинах. На ущільнених грунтах стискання пружин збільшують. Сошники заглиблюються мінімально при вигвинченому гвинті та максимально вгвин­ченому гвинті та стиснутих пружинах.

 г) Порядок розміщення сошників сівалок на задану ширину міжряддя.  Для звичайної сівби сошники розставляють на однаковій відстані-15 см рядок від рядка, користуючись установочною підніжною дошкою. Треба підготувати установочну дошку. Розмітку дошки починають з середини. При парній кількості сошників міжряддя буде посередині сівалки, а при непарній сошник встановлюють посередині сівалки.  і в обидва боки від нього розміщують інші сошники, переміщуючи на брусі повідці сошників і вилки штанг на квадратних валах піднімання. Встановлюємо дошку між колесами сівалки і розставляємо сошники так, щоб середина дошки збігалася з середньою поздовжньою лінією сівалки.

 д) Перевірка установки клапанів висіваючих апаратів.

При висіві насіння зернових культур зазор між клапаном і ребром котушки повинен бути не більше 2 мм. Цей зазор регулюють болтом, міняючи стискання пружини клапана. При висіві крупного насіння зернобобових зазор між клапаном і ребром котушки повинен бути 8…10 мм. Його встановлюють важелями вивантаження для кожної половини зернотукового ящика окремо.

е) Регулювання норми висівання насіння

Задану норму висіву сівалкою встановлюють у перед виїздом у поле, а в полі її перевіряють.

При регулюванні норми висівання насіння раму  сівалки розміщують на підставки так, щоб можна було обертати колеса. Норма висівання насіння залежить від частоти обертання і довжини робочої частини котушки висівного апарата. Передаточне число має бути таким, щоб задана норма висіву досягалась при найменшому його значенні і більшій робочій довжині котушок. При цьому висів насіння буде рівномірним.

Встановивши передаточний механізм на оптимальне передаточне число, з діаграми знаходять орієнтовне значення робочої довжини котушок, при якій забезпечується висів заданої кількості насіння. Перевіряючи норму висіву, під сівалку на площадці підкладають домкрат. В ящик засипають зерно на 1/3 висоти, під сошники застеляють брезент.

Колесо прокручують 14 раз, що дорівнює кількості обертів ходового колеса сівалки, що припадає на 1 га.

Зерно, що висіялось, зважують. Потім теоретично розраховують, що повинно висіятись.

Де А – маса висіяного зерна;

D – діаметр ходового колеса;

B – ширина захвату сівалки, м;

Q – задана норма висіву, кг/га;

10 000 – площа 1 га, м2.

Одержані результати зрівнюють, якщо вони відрізняються, то важелем регулятора переміщують котушки в потрібному напрямі. Цю операцію повторюють до тих пір, поки маса насіння, що висівається за 14 обертів колеса, не буде рівна розрахунковій. Сівалка вважається встановленою на норму висіву, якщо відхилення фактичного висіву від розрахункового не перевищує 3%. Потім важіль регулятора закріплюють в потрібному положенні гайкою.

Остаточно сівалку на задану норму висіву регулюють у полі при перших проходах

є) Порядок регулювання сівалок на задану норму висіву добрив. Норму внесення добрив регулюють зміною швидкості обертання валів туковисівних апаратів. Порядок регулювання сівалок на задану норму висіву добрив проводиться при пробному внесенні. Якщо фактична доза відрізняється від заданої, змінюють частоту обертання вала туковисіваючих апаратів. Частково дозу внесення добрив можна регулювати заслонками, зменшуючи чи збільшуючи переріз вихідних вікон.

Щоб забезпечити рівномірність внесення добрив всіма туковисіваючими апаратами, настроюють клапани. Важелі вивантаження піднімають в верхнє положення і закріплюють. При цьому всі клапани повинні торкатися штифтів  котушок. якщо деякі клапани не торкаються котушок, їх провертають на валу, при відпущених стопорних болтах, після чого для добрив з нормальною вологістю встановлюють зазор між клапанами штифтами 8…10 мм. Для добрив з підвищеною вологістю клапани опускають нижче.

ж) Розрахунок вильоту маркера посівних машин.

Для дотримання ширини стикового міжряддя двох суміжних проходів агрегату необхідно точно розрахувати і встановити маркер. Зазвичай трактор посівного агрегату спрямовують по сліду маркера правим колесом (зовнішньою кромкою правої гусениці).

Виліт маркерів — це відстань від диска маркера до осі крайнього сош­ника в агрегаті

Якщо трактор рухається по залишеному маркером сліду правим переднім колесом або зовнішнім обрізом правої гусениці, то виліт маркера (відстань від правого сошника сівалки або саджалки до диска маркера L, м, визначають за формулами:

– для лівого маркера,

– для правого маркера,

Де B – ширина захвату агрегату, м;

bширина міжряддя, м;

c – відстань між серединами передніх коліс трактора або внутрішніми

обрізами гусениць, м.

Контроль якості сівби. Якість роботи сівалки впливає як на одержання високого врожаю, так і на про­міжні операції. Конт­ролюються такі пара­метри:

 глибина висіван­ня насіння;

 ширина стикових міжрядь;

 норма висіву на­сіння в польових умовах;

 рівномірність висіву.

Глибина перевіряється після першого проходження агрегату в кількох (не менш як 10) місцях по діагоналі. Одну лінійку кладуть упоперек рядків над розритою борозною, а другою заміряють відстань між на­сінням та нижнім боком горизонтально розташованої лінійки. Суму одер­жаних замірів ділять на їх число й одержують середню глибину висівання насіння.

Перевіряючи ширину стикових міжрядь, замірюють відстань між крайніми рядками двох сумісних проходів посівного агрегату.

Щоб перевірити норму висіву насіння зерновою сівалкою, в зернове відділення ящика засипають на 1/3 його висоти насіння і розрівнюють. На внутрішніх стінках ящика проводять лінію на рівні насіння. Після цього заси­пають контрольну вагу, маса якої удесятеро менша за норму висіву. При пе­ревірці посівний агрегат рухається з робочою швидкістю. Після висівання контрольної ваги насіння агрегат зупиняють і вимірюють шлях, шо він прой­шов. Для сівалки із захватом завширшки 3,6 м цей шлях має дорівнювати 277 м. Якщо шлях менший за 277 м — норму висіву зменшують, а якщо біль­ший — збільшують.

Контролюючи рівномірність висіву, відкривають борозенки і лінійкою заміряють відстань між насінинами в рядку. Зазвичай перевіряють дно борозенок, яке має бути щільним.

 

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Які способи сівби ви знаєте?

2. Агротехнічні вимоги до сівби.

3. Як класифікують сівалки?

4. Призначення сівалки С-3,6; її модифікації.

5. Назвіть марки сівалок для висівання сільськогосподарських культур.

6. Загальна будова сівалки С3-3,6 та призначення її основних частин.

7. Поясніть принцип дії зернової комбінованої сівалки.

8. У чому полягає підготовка сівалки до роботи?

9. Поясніть основні регулювання сівалки СЗ-3,6.

10. Як розрахувати виліт маркера?

11. Яким чином контролюється якість сівби?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Лабораторно-практична робота № 4.1

 

     Тема:   ЗЕРНОВА СІВАЛКА СЗ-3,6

 

Мета: Поглибити знання з будови зернової сівалки СЗ-3,6 та її робочих органів,процес роботи сівалки, з'ясувати порядок регулювання сівалки, її технічне обслуговування та техніку безпеки при роботі з сівалкою.

 

Обладнання: Сівалка СЗ-3,6; набор інструментів, висівний апарат, робочі органи сівалки, плакати, опорний конспект, підручники.

 

Час виконання – 2 год.

 

                                                    Хід роботи:

1. Розгляньте зовнішню будову зернової сівалки. Знайдіть зернове та тукове відділення  ящиків, висівні апарати, насіннєві проводи, сошники, загор­тачі;

2. З'ясуйте тип приводу висівних апаратів та підйомних механізмів сош­ників.

3.   Виясніть, як відбувається процес роботи сівалки.

4.  Підготуйте сівалку до роботи.

5. Виясніть які операції технічного обслуговування виконують для сівалок.

6. Запишіть вимоги техніки безпеки при роботі з сівалками.

7. Складіть звіт про лабораторну роботу.

8. Виконайте завдання самостійної роботи.

9. Дайте відповіді на контрольні запитання.

10.Зробіть висновок.

 

  •    САМОСТІЙНА РОБОТА

 

1.Огляньте сівалку. Дані про її складові одиниці занесіть до таблиці.

 

Чинник

Призначення

Ящик

 

Привід

висівних

апараті в

 

Насінннєпровід

 

Сошник

 

насіннєвисівний

механізм

 

загортач

 

2. Позначте на схемі зернової сівалки:

 1-туковий

 ящик;

2- зерновий ящик;

3- висівний апарат;

4- насіннєпровід;

5- сошники;

6- загортачі.

 

3. Користуючись підручником, з’ясуйте порядок регулюван­ня сошників на задану глибину закладання насіння, ширину міжряддя,установку клапанів висіваючих апаратів,  встановлення сівалки на задану норму висіву насіння та добрив і запишіть результати у звіті про лабораторну роботу.

Порядок регулюван­ня сошників на задану глибину закладання насіння     ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________        Порядок регулюван­ня сошників на задану ширину  міжряддя ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Правила установки  клапанів висіваючих апаратів

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________­­­­­­­____

 

Правила,  встановлення сівалки на задану норму висіву насіння та добрив

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

4. Поміркуйте:

Для росту рослин важливе значен­ня має глибина закладки насіння в ґрунтовому горизонті. Уважно роз­гляньте рисунок і обґрунтуйте свої вис­новки щодо розвитку сходів при різній глибині їх закладання в ґрунт.

.

 

5. Визначте масу насіння,кг, що висівається всіма апаратами за один оберт колеса, якщо діаметр ходового колеса 1245 мм, норма висіву насіння 70 кг/га.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Розрахуйте вильоти маркерів, якщо ширина колії трактора 1м 40см.

М.пр.__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

М.лів ____________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Зробіть висновок:

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СІВАЛКИ ДЛЯ СІВБИ КУКУРУДЗИ

 

Загальні відомості

Сівалки СУПН-8А, СКПП-12, УПС-12 та зарубіжні Джон Дір 1760, МФ-543-8. МФ-543-6 призначені для пунктирної сівби куку­рудзи, соняшнику, цукрових буряків та інших просапних культур.

Сівалка універсальна пневматична начіпна СУПН-8А складаєть­ся із зварної рами, яка опирається на опорно-привідні колеса, восьми висівних секцій, чотирьох туковисівних апаратів, відцентрового венти­лятора, повітропроводів, передавальних механізмів, маркерів і автозчіпки. Будова сівалки УПС-12 майже аналогічна і відрізняється кіль­кісно посівних секцій.

Зверніть увагу

Регулювання сівалки СУПН-8. Норму висіву насіння регу­люють підбором дисків (14 або 22 отвори) та частотою їх обертання. Глибину ходу сошника насіння - гвинтовою тягою опорного колеса секції. Ширину міжрядь регулюють переміщенням секцій по брусу рами. У висівному апараті також регулюють кількість насінин біля одного отвору диска - положенням вилка-скидач.

 

Прочитайте!

 

СІВАЛКА ДЛЯ СІВБИ  КУКУРУДЗИ СУПН-8

 

Призначення. Сівалка універсальна пневматична начіпна СУПН-8 призначена для пунктирної сівби кукурудзи, соняшнику та інших просапних культур з одночасним внесенням у грунт (окремо від насіння) мінеральних добрив. Сівалку агрегатують з тракторами тягового класу 1,4. її робоча швидкість — близько 12 км/год., маса — 1100 кг, продуктивність 6,7 га/год.

Будова сівалки. Сівалка складається із зварної рами , яка спирається на два пневматичні колеса, восьми висівних секцій , чотирьох туко­висівних апаратів, відцентрового вентилятора з приводом, повітропроводів, автозчіпки.

  1. рама; 2- опорно-приводні колеса; 3- кронштейн; 4- маркер; 5-замок; 6-повітрепроводи; 7- вентилятор; 8-тукопровод; 9- туковисіваючий апарат; 10- чистик; 11- підніжка; 12- секці

 

Будова насіневисівної секції.

Секція сівалки приєднана до кронштейна бруса рами шарнірно за допомогою паралелограмної підвіски. Кожна секція складається з пневматичного насіневисіваючого апарата  з бункером для насіння, ком­бінованого полозоподібного сошника  і ланцюгового передаваль­ного механізму, механізму регулювання глибини ходу сошника, який складається з шплінта і куліси, запобіжної пружини, загортачів, прикотувального колеса, шлейфа.

Будова висівного апарату. Висівний апарат сівалки складається з вилитого корпусу  із забірною камерою  для насіння, кришки з камерою розрідження, ворушилки насіння, висівного диска. Висівний диск встановлений на квадратному валу і при­тиснутий гумовою ворушилкою до прокладки камери розрідження.

Висівний диск складається з основи і тонкої металевої наклад­ки, які жорстко з’єднані між собою. В основі і прокладці просверд­лено отвори, причому діаметр отворів в основі більший, ніж діаметр отворів у накладці. В апарат диск встановлюють так, щоб до забірної камери він був повернений отворами з меншим діаметром, а до камери розрідження — отворами більшого діаметра.

Камера розрідження підковоподібної форми сполучена по­вітропроводом з розтрубом вентилятора сівалки. Для перевірки присмоктування насіння до отворів диска в корпусі передбачене вікно, яке закривається заслінкою. Від насіння апарат очищають через вікно, що закривається кришкою. Сошник секції складається з полозка, тукової і насінної п’яти і тукової лійки. Для приведення в дію зернових і туковисівних апаратів на сівалці встановлено два ланцюгові передавальні механізми. На сівалці є відцентровий вентилятор для створення розріджен­ня в камерах висівних апаратів. До всмоктувального вікна вентилятора прикріплено розтруб зі штуцерами кришок висівних апаратів. Під час роботи сівалки повітря відсмоктується з камер висівних апаратів і в камерах створюється розрідження.

 Сівалка має два дискові маркери , які піднімаються й опуска­ються за допомогою гідрофікованих механізмів

 

Туковисівна секція.

Кожна секція вносить добрива в дві борозни на деякій відстані від насіння. Складається з бункера для добрив з кришкою і рівнеміром, ворушилки, дисково-скребкового висівного апарату, лійок, регулятора дози внесення добрив з шкалою і фіксуючим болтом, механізму передач. Висівний диск закріплений на циліндричному зубчатому колесі. На диску змонтована ворушилка. Для запобігання поломок апарата від  потрапляння сторонніх предметів передбачена запобіжна муфта. Муфта розміщена в внутрішній порожнині зубчатого колеса.

Процес  роботи

Привід механізмів здійснюється від опорних коліс сівалки. Вакуум у порожнинах кришок висівних апаратів створюється вентилятором. Ротор вентилятора приводиться в рух від гідродвигуна через клинопасову передачу і муфту, яка стабілізує швидкість обертання ротора, забезпечуючи цим самим постійне значення розрідження у повітряній системі сівалки. Під час роботи вентилятор створює в камері  розрідження, повітря відсмоктується з камер висівних апаратів і в камерах створюється розрідження. Насіння присмоктується до отворів висівного диска, що оберта­ється, і транспортується ним до місця скиду. До отворів можуть присмоктатися дві зернини і більше. Для видалення «зайвого» насіння у верхній частині забірної камери змонтовано відкидач насіння  у вигляді вилки із штирями. Штирі вилки встановлено відносно отворів так, щоб між ними могла пройти лише одна насі­нина. Положення вилки регулюють важелем з циферблатом. Сошник створює в грунті борозенку, в яку і укладаються насіння і добрива. При цьому окремо один від одного. Загортачі загортають борозну, а шлейф вирівнює поверхню грунту.

Регулювання.

Установка на задану ширину міжрядь.

Розмічають брус рами, для цього  від його середини відкладають в обидва боки по ширині міжряддя, далі від одержаних міток відкладають по цілому міжряддю до кінця бруса. Послабивши кріплення висівних секцій до бруса рами, пересувають їх відповідно до розмітки.

Глибину ходу сошника регулюють, змінюючи поло­ження рамки прикочувального колеса відносно куліси сошника і змінюючи ступінь стиску пружини натискної штанги. Щоб забезпе­чити максимальну глибину ходу сошника, шплінт переставляють у верхній отвір. Переставлянням шплінта на один отвір досягається зміна глибини ходу на 10 мм.

Установка на задану норму висіву насіння..

Норма висіву насіння може визначатися у кількості штук насінин, що висіваються на погонний метр рядка, а також в кілограмах на гектар.

Підбирають передаточне відношення. Засипають насіння в бункери насіннєвисівних апаратів не менше 1/3 об’єму.

Перевіряють правильність підбору висівних дисків і передаточних відношень, протягнувши сівалку  50-100 м, підраховують кількість насінин і визначають фактичну норму.

Кінцеве регулювання висівної системи сівалки проводять регулюванням розрідження в пневмосистемі. Якщо фактична норма висіву менша заданої, необхідно збільшити розрідження в пневмосистемі орієнтовно на 0,1 кПа на кожний відсоток різниці між фактичною і заданою нормами висіву.

Підбір висівних дисків

 Висівні апарати мають чотири комплекти висівних дисків з діаметром отворів у накладках 3 і 5,5 мм, два з яких мають по 14 от­ворів, а два — по 22 отвори.

Диски з отворами діаметром 3 мм призначені для висівання насіння соняшнику, а диски з отворами 5,5 мм — насіння куку­рудзи.

Підбір передаточних відношень. Передаточні відношення до дисків насіння висівних апаратів можна змінювати від 0,208 до 1,206. Всього можна встановити 45 передаточних відно­шень. Це дає змогу висівати на 1 м рядка у середньому від 1,78 до 16,3 насінини, залежно від передаточного відношення і встановле­них висівних дисків з різною кількістю отворів.

Установка на задану норму висіву добрив.

Необхідна норма висіву добрив досягається відповідною частотою обертання висівного механізму туковисівного апарата. Частота забезпечується механізмом приводу сівалки.

Розрахунок і установка вильоту маркера.

Під час сівби праве колесо агрегату має рухатись чітко по сліду маркера. Виліт маркера визначають за формулою:

Мпр  = 0,5( В + т+К),

Млів = 0,5( В + т-К), де

В- ширина захвату машини,м;   т- ширина міжрядь; К- віддаль між передніми колесами чи гусеницями трактора.

 

Запитання та завдання для самоконтролю 

1. Назвіть марки сівалок для висівання кукурудзи.

2. Призначення сівалки СУПН-8; її модифікації.

3. Загальна будова сівалки СУПН-8 та призначення її основних частин.

4. Поясніть принцип дії кукурудзяної сівалки.

5. У чому полягає підготовка сівалки до роботи?

6. Поясніть основні регулювання сівалки СУПН-8.

7. Як розрахувати виліт маркера?

8. Яким чином контролюється якість сівби?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        Лабораторно-практична робота № 4.2

 

       Тема: СІВАЛКА ДЛЯ СІВБИ КУКУРУДЗИ

 

Мета: Поглибити знання з будови кукурудзяної сівалки СУПН-8 та її робочих органів,процес роботи сівалки, з’ясувати порядок регулювання сівалки, її технічне обслуговування та техніку безпеки при роботі з сівалкою

 

Обладнання: Сівалка СУПН-8; набор інструментів, висівний апарат, робочі органи сівалки, плакати, опорний конспект, підручники.

 

Час виконання – 2 год.

 

                                                    Хід роботи:

1. Розгляньте зовнішню будову кукурудзяної сівалки. Знайдіть бункери для зерна, висівні апарати, сошники, загор­тачі та туковисівні секції;

2. З’ясуйте тип приводу висівних апаратів.

3.   Виясніть, як відбувається процес роботи сівалки.

4. Підготовте сівалку до роботи.

5. Виясніть які операції технічного обслуговування виконують для сівалок.

6. Складіть звіт про лабораторну роботу.

7. Запишіть вимоги техніки безпеки при роботі з сівалками.

8. Виконайте завдання самостійної роботи.

9. Дайте відповіді на контрольні запитання.

10.Зробіть висновок.

 

  •    САМОСТІЙНА РОБОТА

 

1.Знайдіть основні робочі органи сівалки

 

 

 

 

 

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Опишіть  процес роботи насіневисіваючого апарату сівалки СУПН-8.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

3. Позначте на схемі

1-камера;

2-висівний диск;

3-ворушилка;

4-сошник;

5-тукопровід;

6-повітрепровід.

 

 

 

 

 

 

4. Користуючись підручником, з’ясуйте порядок регулюван­ня сівалки і запишіть результати у звіті про лабораторну роботу.

Порядок регулюван­ня сошників на задану глибину закладання насіння

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Порядок регулюван­ня на ширину міжряддя

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Порядок встановлення сівалки на задану норму висіву насіння

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Порядок підбору комплектів змінних висівних дисків для насіння соняшнику_____________________________________________________________

кукурудзи______________________________________________________________

 

 

Порядок  встановлення сівалки на задану норму висіву добрив

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5.  Розрахуйте вильоти маркерів, якщо ширина колії трактора 1м 40см.

  Мпр___________________________________________________________________

Млів__________________________________________________________________

 

 

Зробіть висновок:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОВОЧЕВІ СІВАЛКИ

 

Загальні відомості

Для посіву овочевих культур використовують сівалки СОН-4,2; СО-4,2; СУПО-6.

Сівалка СО-4,2 складається з рами із замком автозчіпки, опорно-привідних коліс, насіннєвого і тукового ящиків, механізму передач. висівних  апаратів котушкового типу (аналогічних до висівних апаратів сівалки С3-3,6), насінне- і тукопроводів, полозоподібних сошників для мінеральних добрив, дво- або однорядних дискових сошників для насіння, маркерів.

Будова сівалки СУПО-6 аналогічна будові пневматичних сіва­лок СУПН-8А, УПС-12.

 

Зверніть увагу

Овочеві сівалки призначені як для одно-, так і для двострічкової рядкової сівби насіння овочевих культур. На рівній поверхні сівалка утворює міжряддя 45,60, 70, 8+62, 20+90, 50+90, 60+120 см, на гребневій і грядковій поверхнях – 60, 70, 40+100, 32+32+76, 5+27+5+27 і 140см

сучасні технології вирощування овочів передбачають рядкову сівбу культур з низькою польовою схожістю – моркви, петрушки, кропу, столового буряку, редису. Томати, баклажани, перець, кабачки, огірки висівають точним (пунктирним і гніздовим) способом, який дає змогу удвічі зекономити насіння, мінімізувати ручну працю на операціях з догляду за цими культурами.

 

Прочитайте!

Овочева начіпна сівалка СОН-4,2

 

Призначення Овочева начіпна сівалка СОН-4,2 призначена для рядкової сівби насіння овочевих культур з одночасним окремим внесенням мінеральних добрив на рівній, гребеневій та грядковій поверхнях.

 Овочева начіпна сівалка СОН-4,2 агрегатується з тракторами тягового класу 1,4. Для забезпечення стійкості агрегату на передню частину трактора встановлюють вантажі масою 270 кг. Робоча швидкість агрегату — не більше 7 км/год. Місткість ящиків для насіння — 132 дм3, для туків — 175 дм3.

 

Будова Сівалка складається з рами із замком автозчіпки. Опорно-при­відних коліс діаметром 510 мм, насіннєвого і тукового ящиків, механізму передач, висівних апаратів, насінне- і тукопроводів, полозоподібних сошників, дво- або однорядкових сошників, маркерів, ящика для інструменту та підставки.

Робочими органами сівалки (рис. 3.16) є висівні апарати 8 для насіння, висівні апарати 2 для гранульованих добрив, насіннєпро­води 9, тукопроводи 1, сошники 14 для укладення добрив у бороз­ни і сошники із загортачами 13, прикочувальними котками 11 і шлейфом 12 для загортання насіння, ущільнення ґрунту та зарів­нювання рельєфу поля.

 

 

Процес роботи Працює сівалка так. Насіння, засипане у насіннєві відділення 5 ящика, і добрива, завантажені у тукові відділення, заповнюють само­пливом коробки висівних апаратів 2 і 8. Під час руху сівалки котуш­ки, обертаючись, захоплюють насіння та добрива і подають їх до лійок насінне- та тукопроводів. По тукопроводах 1 добрива падають на дно борозен, що утворені полозоподібними сошниками 14, а насін­ня по насіннєпроводах 9 – на дно борозен, нарізаних дисковими сош­никами. Полозоподібні сошники укладають добрива на 20-30 мм глибше за насіння. Насіння і добрива загортаються осипаним із сті­нок борозен ґрунтом, а також загортачами. Прикочувальні котки 11, що розміщені за загортачами, ущільнюють ґрунт, утворюючи його контакт з насінням та сприяючи надходженню вологи з нижніх шарів. Шлейфи 12 вирівнюють рельєф поля після проходження сош­ників і котків, а також покривають рядки розпушеним шаром ґрунту.

На сівалці СОН-4,2 встановлені котушкові висівні апарати (рис. 3.17) із штампованою коробкою, груповим випорожненням, клапаном, що регулюється, нижнім висівом. Кожний апарат сівал­ки складається із штампованої насіннєвої коробки 1. Розетки 4, ко­тушки 2, муфти клапана 5, пружини 6 з регулювальним болтом 7.

 Регулювання висівних апаратів сівалки на висів різних овочевих культур

У нижній частині насіннєвої коробки вмонтовано клапан 5, що регулюється, який за допомогою важеля може бути встановлений на різних відстанях від котушки. При висіванні насіння моркви, то­матів, капусти, редьки, огірків відстань від зовнішньої поверхні муфти до клапана встановлюють 7-9 мм, насіння буряків — 18 і квасолі – 23 мм.

  Положення клапанів і випорожнення апаратів від насіння регулюють важелем, що закріплений на валу 8 клапанів.

Висівні апарати перевіряють під час підготовки сівалок до робо­ти. Положення окремих клапанів регулюють, підтискуючи або попускаючи пружину 6 гайкою, що нагвинчена на болт 7. Зазор між окремими клапанами і котушкою не повинен перевищувати 1,5 мм.

 

Коробки висівних апаратів кріплять болтами до дна насіннєвого відділення сівалки так, щоб верхні вхідні вікна апаратів збіглися з отворами у дні ящика. Насіння, засипане в ящик, заповнює коробки апаратів і простір навколо котушок. Під час роботи сівалки робочі котушки, обертаючись у насіннєвих коробках, здійснюють висівання. Кількість насіння, що висівається, залежить від робочої частини котушки, яка знаходиться всередині коробки апарата.

Для збільшен­ня висівання котушку вставляють у коробки за допомогою важеля регулятора висіву, а для зменшення — висувають з коробки і вихідне вікно апарата перекривають муфтою, що встановлена на валу 3 поряд з котушкою.

 Регулювання висівних апаратів сівалки на рівномірність висіву

 Для того, щоб апарати висівали одну й ту саму кількість насіння, котушки всіх апаратів повинні мати однакову робочу довжи­ну. Її перевіряють за допомогою шаблона та встановленням важеля регулятора на повне закриття або відкриття апарата. Робочі частини котушок окремих апаратів мають бути однакової робочої довжини; відхилення не повинно перевищувати ±1 мм. Робочу довжину котуш­ки окремих апаратів регулюють зміщенням коробки висівного апарата на насіннєвому відділенні ящика. Для цього попередньо попускають болти кріплення коробки апарата до ящика і зсовують коробку так, щоб після її закріплення робоча довжина котушок була однаковою.

       Регулювання туковисівних апаратів сівалки

Для внесення добрив на сівалці СОН-4,2 встановлені котушко­во-штифтові апарати з груповим випорожненням і нерегульованою довжиною робочої частини котушки. Апарат складається із стале­вого корпусу, всередині якого разом з валом обертається відлита штифтова котушка. В нижній частині корпусу на валу закріплений клапан для регулювання апарата та очищення його від туків. Клапани повертають за допомогою важеля, що встановлений на загальному валу. Для висівання добрив з нормальною вологістю клапани встановлюють ­ на відстані 8-10 мм від штифтів котушки, закріплюючи важіль на секторі. Норму висіву добрив регулюють зміною частоти обертання котушки, збільшуючи або зменшуючи розмір отворів у стінці тукового відділення ящика заслінкою, що у потрібному поло­женні фіксується защіпкою.

Сівалка СОН-4,2 має дво- та однорядкові дискові і полозоподібні сошники для загортання мінеральних добрив.

  Дворядковий дисковий сошник (рис. 3.18) складається з дисків 2, загортачів 14, прикочувальних котків 12 і 13, шлейфа 11 та грудковідводу 17. Сошник кріпиться до повідців, шарнірно закріплених на кронштейні під переднім брусом рами сівалки. Диски змонтовані на осях корпусів 3 і 4 на підшипниках, які ковпачком, кільцем, манже­тою та відбивачем захищені від потрапляння пилу. Корпуси сош­ників у нижній частині шарнірно закріплені за допомогою штиря в скобі рамки /, а у верхній частині кронштейни корпусів болтами кріпляться до сектора. Регулювання дворядкового сошника на ширину міжряддя

На секторі є три пари отворів для регулюван­ня відстаней між рядками — 50; 80; 100 мм залежно від схеми сівби.

    Регулювання дворядкового сошника на глибину загортання насіння

На диски сошника встановлені обмежувальні реборди 16, що кріпляться за допомогою пружинних шплінтів. До сівалки дода­ється три комплекти реборд різного діаметра, які дають змогу загортати насіння на глибину 2,3 та 4 см. Для очищення реборд і дисків від налипання ґрунту встановлені регульовані чистики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шлейф 11 — це рамка жорсткої конструкції, яку встановлюють шарнірно на кронштейні 7.

Грудковідвід 17, встановлений на рамці попереду дисків, при­значений для запобігання забиванню сошника післяжнивними рештками та грудками ґрунту. За допомогою дворядкового сошни­ка можна здійснювати й однорядкову сівбу, перекриваючи відповідні висівні апарати сівалки заслінками.

     Загортачі 14 являють собою два крила, з’єднаних за допомогою планок та круга.

Тиск загортачів на ґрунт регулюють пружиною 6.

Секція прикочувальних котків складається з двох котків 12 і 13, змонтованих на одній осі на металокерамічних втулках, запресова­них у маточині. Котки кріпляться на осі за допомогою шайб і шплінтів. Уся секція котків встановлена на кронштейні 7, який шарнірно кріпиться до рамки. Для очищення котків від налипання ґрунту встановлені регульовані чистики 10. Тиск котків на ґрунт ре­гулюють пружиною 8 натискної штанги 5 (переставленням шплінта в отворах штанги).

Однорядковий сошник (рис. 3.19) — це дводисковий сошник із змінними ребордами і прикочувальними котками. Він складається з корпусу 1, двох дисків 11 та двох котків 7. Сошник попереду кріпиться до повідців, а позаду підвішується до рами за допомогою підйомно-натискних штанг з пружиною.

Диски сошника змонтовані на осях корпусу так само, як диски дворядкового сошника. Змінні реборди дисків сошника забезпечу­ють загортання насіння на глибину 2,3 та 4 см.

Регулювання чистиків реборд, котків і регулювання тиску котків на ґрунт виконують так само, як і в дворядковому сошнику.

 

 

 

     Для внесення мінеральних добрив у грунт на сівалці СОН-4,2 встановлені полозоподібні сошники зварної конструкції. Такий сошник складається з полоза, стояка і лійки. У верхній частині лійки є кільцевий паз, у якому кріпиться наконечник нижче повідців дискових сошників. Заглиблення полозоподібних сош­ників регулюють пружинами підйомно-натискних штанг.

    Регулювання положення рами по висоті

Зварна рама сівалки спирається на два пневматичні опорно- приводні колеса. Положення рами по висоті відносно поверхні ґрунту під час сівби на рівній, гребеневій та грядковій поверхні можна змінювати, закріплюючи трубу кронштейна за допомогою штиря у верхньому або нижньому отворі. Труба кронштейна входить у тру­бу більшого діаметра, що закріплена на рамі сівалки. Під час сівби на рівній поверхні раму сівалки опускають, а під час сівби на висо­ких гребенях та грядах піднімають.

З ) Регулювання ширини колії сівалки

 Поверненням коліс на 180° навколо осі труби кронштейна змінюють ширину колії сівалки з 4220 на 3560 мм, і навпаки, що дає змогу здійснювати сівбу з шириною захвату 3,6 та 4,2 м.

На рамі встановлені два насіннє-тукові ящики. Кожний ящик має два відділення: переднє — для мінеральних добрив і заднє — для насіння. До передніх стінок ящика прикріплені туковисівні апарати. Па лівому ящику — шість апа­ратів, на правому — п’ять.

До дна кожного заднього ящика прикріплені десять насіннє- висівних апаратів, з’єднаних спірально-стрічковими насіннєпрово­дами з лійками дискових сошників; туковисівні апарати з’єднані гумовими гофрованими тукопроводами з лійками полозоподібних сошників.

Передавальний механізм. Від обох опорно-привідних коліс сівалки здійснюється привід на туковисівні апарати та через ме­ханізм передач — на насіннєвисівні апарати. До маточини колеса (рис. 3.20) кріпиться ведуча зірочка z – 8, яка за допомогою привід­ного ланцюга через зірочку z = 18 передає крутний момент на вхід­ний вал 8 механізму передач 2, що складається з литих боковин, які з’єднані триступінчасто одна з одною. У боковинах на підшипниках вмонтовано два вали – вхідний та вихідний. На вхідному валу вста­новлений блок з двох зірочок А, що передають крутний момент за допомогою ланцюга на блок з двох зірочок Б, розміщених на вихідному валу.

З вихідного вала крутний момент через зірочку В, що розміщена на валу за межами боковий, та зірочку Г пере­дається на вал 5 насіннєвисівних апаратів і через три шестерні — на вал ворушило 4. Блоки, що розміще­ні на вхідному та вихідному валах всередині боковий, мо­жуть переміщуватись вздовж валів.

На вхідному валу 8 за ме­жами боковий встановлено дві зірочки Д, на які пере­дається крутний момент від опорно-привідного колеса. Від зірочки Д крутний мо­мент за допомогою ланцюга передається на зірочку Е вала шнеків та на вал тукових апа­ратів. Механізм передач сівалки забезпечує шість передаточних відношень від опорно-привідного колеса на вал насіннєвисівних апаратів у межах 0,069-0.6 та чотири передаточних відношення на вал туко­висівних апаратів у межах 0,167-0,405 Для зміни пере­даточного відношення попускають ланцюг механізму передач і переміщують блоки на вхідному і вихідному валах та ланцюг з роликом. Після встановлення ланцюга на відповідні зірочки, ручку натяжного пристрою переводять у вихідне положення.

При потребі роблять заміну зірочок В на вихідному валу механізму передач та зірочок Г на валу насіннєвисівних апаратів.

Маркери. Сівалка обладнана правим та лівим розсувними (теле­скопічними) маркерами дискового типу. Під час роботи на рівній поверхні прямолінійне водіння агрегату по полю здійснюється по борознах, утворених маркером. Маркер опускається на грунт з не­засіяного боку поля і під час роботи утворює неглибоку борозенку. При сівбі сівалкою у зворотному напрямку тракторист веде трактор колесом по борозні, що утворена маркером. Цим забезпечується задана ширина стикового міжряддя.

Маркер складається з кронштейна з привареним стояком і тру­би з диском на кінці. Кронштейн вставлений в основний брус рами сівалки з торців і закріплений гвинтами. Для зручності встановлен­ня маркерів на потрібний виліт до верхньої площини труби прива­рено шість планок. На стояках кронштейна є замки для фіксації маркерів у транспортному положенні.

Опускають і піднімають маркери гідрофікованим механізмом, яким керують з кабіни трактора. Механізм складається з гідро­циліндра і важеля на вушках, розміщених у замку рами. Гідро­циліндр з’єднаний з гідросистемою трактора за допомогою рукавів високого тиску. За один хід штока гідроциліндра відбувається підняття одного й опускання іншого маркера з диском.

Залежно від обраної схеми сівби вильоти маркерів регулюють зміною довжини вильоту кронштейнів та осі з диском.

Для перевірки довжини канатів обидва маркери опускають на ґрунт, переводять важіль у крайнє ліве положення, натягують канат лівого маркера і закріплюють його притискачем. Перевіряють також довжину каната правого маркера. Канати мають бути добре натягнутими, без провисання.

Для надання стійкості сівалці, що від’єднана від трактора, на пе­редньому брусі рами встановлені дві підставки.

На замовлення споживача сівалку комплектують пристроєм для рядкової сівби дрібного насіння лікарських рослин і тютюну або пристроєм для сівби дрібного насіння з комплектом наральникових сошників.

 

Запитання для самоконтролю

1.Призначення сівалки СОН-4,2;.

2. Назвіть марки сівалок для висівання овочевих культур.

3. Загальна будова сівалки СОН-4,2 та призначення її основних частин.

4. Поясніть принцип дії овочевої сівалки.

5. У чому полягає особливість будови і роботи овочевих сівалок?

6. У чому полягає підготовка сівалки до роботи?

7. Поясніть основні регулювання сівалки СОН-4,2.

8. Яким чином контролюється якість сівби?

 

 

 

 

 

 

Лабораторно-практична робота №4.3

 

      Тема:  СІВАЛКА ДЛЯ СІВБИ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР

Мета: Поглибити знання з будови овочевої сівалки СОН-4,2 та її робочих органів,процес роботи сівалки, з'ясувати порядок регулювання сівалки, її технічне обслуговування та техніку безпеки при роботі з сівалкою

Обладнання: Сівалка СОН-4,2; набор інструментів, висівний апарат, робочі органи сівалки, плакати, опорний конспект, підручники.

Час виконання – 1 год.

 

                                                    Хід роботи:

1. Розгляньте зовнішню будову овочевої сівалки. Знайдіть бункери для насіння, висівні апарати, сошники, загор­тачі та туковисівні секції;

2. З'ясуйте тип приводу висівних апаратів та підйомних механізмів сош­ників.

3.   Виясніть, як відбувається процес роботи сівалки.

4. Підготовте сівалку до роботи.

5. Виясніть які операції технічного обслуговування виконують для сівалок.

6. Запишіть вимоги техніки безпеки при роботі з сівалками.

7. Складіть звіт про лабораторну роботу.

8. Виконайте завдання самостійної роботи.

9. Дайте відповіді на контрольні запитання.

10.Зробіть висновок.

 

 

  •   САМОСТІЙНА РОБОТА

 

1.Огляньте сівалку. Запишіть її складові одиниці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Опишіть процес роботи сівалки СОН-4,2.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3.Користуючись підручником, з’ясуйте порядок регулюван­ня сівалки і запишіть результати у звіті про лабораторну роботу.

Регулювання на висів різних овочевих культур

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 Регулювання висівних апаратів на рівномірність висіву

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Регулювання сошників на задану глибину закладання насіння

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Встановлення сівалки на задану норму висіву добрив

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Замалюйте схему розстановки робочих органів на схему сівби з міжряддям 450мм

 

 

 

 

 

Зробіть висновок____________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

СІВАЛКИ БУРЯКОВІ

 

Загальні відомості

Сівалку бурякову начіпну ССТ-12В призначено для пунктир­ного посіву каліброваного насіння цукрових буряків. Вона складається з дванадцяти посівних секцій, шести туковисівних апаратів, двох опор­но-привідних коліс, механізмів передач, маркерів і рами з начіпним пристроєм.

 

Зверніть увагу

Регулювання сівалки ССТ-12В. Комплекти висівних дисків підбирають залежно від фракції насіння - 3,5-4,5 або 4,5-5,5 мм. Кіль­кість висіву насіння регулюють частотою обертання барабана та замі­ною його на інший з іншою кількістю рядів комірок.

 

ПРОЧИТАЙТЕ!

Бурякова сівалка ССТ-12В

 

Призначення. Бурякова начіпна сівалка ССТ-12В  призна­чена для пунктирного висівання каліброваного (звичайних і малих норм) насіння цукрових буряків з одночасним внесенням у зону рядка гранульованих мінеральних добрив. Якщо сівалки укомплек­товано відповідними пристроями, то вони одночасно з сівбою вно­сять у зону рядка інсектициди і гербіциди, висівають насіння проса, гречки, сої, квасолі, а також дражоване насіння цукрових буряків. Сівалку ССТ-12В застосовують в для сівби з міжряддями 45 см.

 

Будова сівалки.

Рис. Схема технологічного процесу роботи сівалок ССТ-12В

1 — опорно-привідне колесо; 2, 3. 5 і 17 — ланцюгові передачі; 4 — ланцюговий редук­тор; б — туковисівний апарат; 7 — тукопровід; в — бункер для насіння; 9 — насінне - висівний апарат; 10 і 14 — прикочувальні котки; 11 — загортачі; 12 — гвинтовий ме­ханізм; 13 — насіннєвий сошник; 15 — паралелограмна підвіска; 16 — туковий сошник;

18 — форсунка для розпилювання рідких пестицидів; 19 — слідопокажчик

 

Будова висівної секції.

Висівні секції прикріплені до кронштейнів рами паралелограмними підвісками 15. Кожна секція складається з дискового висівно­го апарата 9, кілеподібного звуженого сошника для насіння 13, дворядного кілеподібного сошника 16 для загортання мінеральних добрив, який закріплюється на окремій підвісці радіального типу і розміщується спереду прикочувального котка 14, двох прикочувальних котків 10 і 14 з гумовим обіддям, гвинтового механізму 12 регулювання глибини ходу насіннєвого сошника (межі регулюван­ня 2-6 см) і двох загортачів з регульованими крилами 11.

Будова насіннєвисівного апарату .

Висівний апарат складається з бункера  для на­сіння, корпусу, в яко­му на осі встановлено капронову шестерню із закріпленим на ній висівним диском, відбивача насіння  з чистиком, клинових виштовхувачів, вала шестерні і проміжної шестерні.

Будова туковисівного апарату . Сівалки обладнані дисковими туковисів­ними апаратами 6 типу АТД-2. Місткість бун­керів для добрив становить 55 дм3.

Туковисівний апарат складається з бункера, висівних дисків, ворушилки, регулятора дози внесення добрив, механізму передач, болта.

Бункер розширений в верхній частині. Кришка закріплена шарнірно, в закритому положенні фіксується спеціальним прижимом. В нижній частині бункера встановлений пояс з шарніром для його перекидання при очищуванні апарата від добрив.

Висівний диск прикріплений до циліндричної шестерні. На диску  встановлено ворушилку. В поясі апарата передбачені два вікна для виходу добрив. Над вікнами приварені козирки для попередження самоосипання туків в вікна. До вікон поясу прикріплені направляючі регулятора для дозування добрив. Важелі регулятора в потрібному положенні фіксують на козирці з циферблатом.

Процес роботи

Привод механізмів здійснюється від опорних коліс  сівалки. Оберти до вала шестерні передаються роликовим ланцюгом від привідного вала. Потім оберти передаються через проміжну шестер­ню до шестірні , яка з’єднана з висівним диском. Під час обертан­ня висівного диска, насіння, що міститься в бункері, заповнює ко­мірки і рухається з ним до відбивача, який, обертаючись проти годинникової стрілки, зчищає з поверхні комірок «зайве» насіння, залишаючи в кожній з них по одній зернині. При дальшому обер­танні диска насіння переміщується в нижню частину апарата, де ви­кидається з комірок клиновим виштовхувачем на дно борозни. Наральник насіннєвого сошника має клиноподібну форму і утворює в ґрунті вузьку клиноподібну борозенку. Туковий сошник, який одночасно являється грудко відводом, мінеральні добрива, які потрапляють в нього за допомогою подільника двома потоками направляє в борозну. Прикочувальні колеса прикочують борозну для створення кращого контакту насіння з ґрунтом. Загортачі загортають борозну.

Регулювання.

Установка на задану ширину міжрядь.

Розмічають брус рами, для цього  від його середини відкладають в обидва боки по ширині міжряддя, далі від одержаних міток відкладають по цілому міжряддю до кінця бруса. Послабивши кріплення висівних секцій до бруса рами, пересувають їх відповідно до розмітки

Глибину ходу сошника регулюють, змінюючи поло­ження  переднього і заднього прикочувальних котків  відносно  корпусів висівних апаратів. Це проводиться перестановкою  куліси  з відповідними отворами на осях підвіски прикочувальних котків. Глибина загортання насіння може змінюватись в межах 2-12см. Щоб забезпе­чити максимальну глибину ходу сошника, шплінт переставляють у верхній отвір. Балансирна підвіска прикочувальних котків сівалки дозволяє регулювати тиск на грунт передніми і задніми прикочувальними котками.

Установка на задану норму висіву насіння..

Норма висіву насіння може визначатися у кількості штук насінин, що висіваються на погонний метр рядка, а також в кілограмах на гектар.

Підбирають передаточне відношення. Засипають насіння в бункери насіннєвисівних апаратів не менше 1/3 об’єму. Перевіряють правильність підбору висівних дисків і передаточних відношень, протягнувши сівалку  50-100 м, підраховують кількість насінин і визначають фактичну норму. Кількість насіння, що висівають, регулюють зміною частоти обертання дисків і перекриттям одного ряду комірок сектором, чим досягається висівання 8-50 насінин на 1 м рядка. Якщо встановити висівний диск з одним рядом комірок, можна забезпечити норму висіву 8-20 насінин на 1 м рядка.

Підбір висівних дисків

До кожного висівного апарата додають два комплекти дисків для висіву каліброваного насіння двох фракцій: першої з шириною насіння 3,5-4,5 мм і другої — 4,5-5,5 мм.

Для висіву насіння першої фракції в апарати встановлюють диски з комірками діаметром

5,1 мм і глибиною 2,5 мм, а для висіву насіння другої фракції — диски з комірками діаметром

б мм і глибиною 3,3 мм.

 Установка на задану норму висіву добрив.

Необхідна норма висіву добрив досягається відповідною частотою обертання висівного механізму туковисівного апарата. Частота забезпечується механізмом приводу сівалки.

Розрахунок і установка вильоту маркера.

Під час сівби праве колесо агрегату має рухатись чітко по сліду маркера. Виліт маркера визначають за формулою:

Мпр  = 0,5( В + т+К),

Млів = 0,5( В + т-К), де

В- ширина захвату машини,м;   т- ширина міжрядь; К- віддаль між передніми колесами чи гусеницями трактора.

Запитання для самоконтролю

1. Призначення сівалки ССТ-12; її модифікації.

2. Назвіть марки сівалок для висівання буряку.

3. Загальна будова сівалки ССТ-12 та призначення її основних частин.

4. Поясніть принцип дії бурякової сівалки.

5. У чому полягає підготовка сівалки до роботи?

6. Поясніть основні регулювання сівалки ССТ-12

7. Як розрахувати виліт маркера?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лабораторно-практична робота № 4.4

 

       Тема: БУРЯКОВА СІВАЛКА

 

Мета: Поглибити знання з будови бурякової сівалки ССТ-12 та її робочих органів,процес роботи сівалки, з'ясувати порядок регулювання сівалки, її технічне обслуговування та техніку безпеки при роботі з сівалкою

Обладнання: Сівалка ССТ-12; набор інструментів, висівний апарат, робочі органи сівалки, плакати, опорний конспект, підручники.

Час виконання – 1 год.

 

                                                    Хід роботи:

1. Розгляньте зовнішню будову бурякової сівалки. Знайдіть бункери для насіння, висівні апарати, сошники, загор­тачі та туковисівні секції;

 

2.   Виясніть, як відбувається процес роботи сівалки.

3.   Підготуйте сівалку до роботи.

4.  Виясніть які операції технічного обслуговування виконують для сівалок.

5. Запишіть вимоги техніки безпеки при роботі з сівалками.

6. Складіть звіт про лабораторну роботу.

7. Виконайте завдання самостійної роботи.

8. Дайте відповіді на контрольні запитання.

9. Зробіть висновок.

 

  •   САМОСТІЙНА РОБОТА

 

1.Огляньте сівалку. Запишіть її складові одиниці.                     

 

 

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

2. Опишіть процес роботи сівалки ССТ-12.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

3.Користуючись підручником, з’ясуйте порядок регулюван­ня  сівалки і запишіть результати у звіті про лабораторну роботу.

 

Регулюван­ня сошників на задану глибину закладання насіння

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Регулюван­ня сошників на задану ширину міжряддя

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Встановлення сівалки на задану норму висіву насіння

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Встановлення сівалки на задану норму висіву добрив

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Зробіть висновок:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КАРТОПЛЕСАДЖАЛКИ

 

Загальні відомості

Картоплесаджалки висаджують  бульбу рядковим способом з міжряддями 60 і 70 см і відстанню між бульбами в рядку 20; 25; ЗО; 35 і 40 см. Основний садильний матеріал - бульби масою 50-80 г. Довжина паростків на яровизованих бульбах - до 2 см. Під час садіння у гребені висота - 12-20см, а глибина - від 6 до 14 см (від вершини гребеня). За рівного садіння глибина загортання від 6 до 16 см.

Для садіння картоплі використовують картоплесаджалки СН-4Б,  КСМ- 4А, КСМ-6А, а для висаджуванні яровизованої картоплі саджалки САЯ-4.

Картоплесаджалка складається з рами з причепом, основного і завантажувального бункерів, ковшів-живильників, висаджу вальних апаратів дискового типу і туковисівних апаратів, сошників, загортачів, марке­рів, гідросистеми. Робочі органи приводяться в рух від ВВП трактора. Гідросистема саджалки підключається до гідросистеми трактора.

На саджалці САЯ-4 встановлюється ложечко-ланцюговий са­дильний апарат.

 

Зверніть увагу

Регулювання картоплесаджалки полягає у встановленні заданої норми садіння бульб -  зміною зірочок механізму приводу садильних апаратів; глибини ходу сошників -  опорними колесами секції; глибини загортання бульб картоплі - поворотом сферичних дисків загортачів.

 

Прочитайте!

 

Картоплесаджалка СН-4Б

Картоплесаджалка СН-4Б служить для посадки бульб картоплі рядовим способом з одночасним внесенням у борозни гранульованих мінеральних добрив. Машина може бути використана для гребеневої та гладкої посадки з міжряддями 70 і 60 см.

 Ширина захвату саджалки при посадці з міжряддям 70 см дорівнює 2,8 м. Густота посадки 35...70 тис. шт /га Саджалку агрегатують з тракторами ДТ-75, МТЗ-80. Робоча швидкість агрегату до 6,3 км/ч.

Саджалка двосекційна. Кожна секція оснащена бункером і двома посадочними апаратами ложково – дискового типу, туковисівного апарату типу АТД-2 і механізмів приводу,змонтованих на рамі. До переднього бруса рами приєднані чотири секції сошників з копіюючи ми колесами. Саджалка в роботі спирається на два опорних колеса. Струшувальні створки і ворушилки забезпечують безперервну подачу бульб до живильного ковша, а шнек подає бульби до диска вичерпуючого апарата.

Вичерпуючий апарат являє собою диск, з дванадцятьма ложечками, які захоплюють бульби. Кожна ложечка захоплює одну бульбу, і утримує її зажимом. Зажим має круглий палець, який притискується до бульби пружиною, і плоский хвостовик, який періодично ковзає по напрямній шині.

При переміщенні ложечки в шарі картоплі, напрямна шина відводить від ложечки палець, і ложечка захоплює бульбу. Після виходу ложечки з шару картоплі, хвостовик зажиму сходить з направляючої шини, і палець притискає до ложечки захоплену бульбу. Ложечка з бульбою опускається до сошника, шина знову відводить палець від ложечки, і бульба падає в сошник.

Сошник приєднаний до кронштейна за допомогою паралелограмної підвіски, що складається з тяг. До корпусу сошника прикріплені стріловидний носок, який сприяє заглибленню сошника, і поличка, яка утворює ґрунтовий прошарок між добривами і бульбами. Кут входження сошника в ґрунт регулюють зміною довжини тяги. Підйом сошника регулюють обмежувачем.

Для роботи на кам'янистих ґрунтах застосовують сошник з копір-відбивачем. При зустрічі з перешкодою сошник попередньо виглиблюєтся копіювальним колесом і повністю копір-відбивачем. Подолавши перешкоду, сошник повертається у вихідне положення.

Робочі органи саджалки СН-4Б приводяться в дію від ВВП трактора за допомогою редуктора. Картоплесаджалка забезпечена автоматичною зчіпкою, гідрофікованими маркерами і двосторонньою електросигналізацією.

.

Картоплесаджалка СН-4Б: 1 — бункер; 2 — регулювальний гвинт заслінки; 3 — заслінка; 4 — вичерпувальний  апарат; 5 — туковисіваючий апарат; 6 — борознозакриваючі диски; 7 — бульбопровід; 8 — полички; 9 — сошник; 10 — туконаправляюча пластина; 11 — тукопровід; 12 — шнек; 13 — живильний ківш; 14 — ворушилка; 15 — редуктор; 16 — копіювальне колесо; 17 — опорне колесо; 18 — струшуюча стінка

 

 

Робочий процес

Робочий процес картоплесаджалки СН-4Б відбувається так. При русі машини з ввімкненими робочими органами бульби картоплі з бункера безперервно поступають по його похилому дні в живильний ківш. В живильному ковші шар бульб розділяється подільником на два потока і шнеками подаються до вичерпувальних апаратів.   Бульби картоплі з бункерів за допомогою струшувачів і ворушилок надходять у живильні ковші. Шнеки подають бульби до вичерпувального апарату. Диски садильних апаратів обертаються, і їх ложечки занурюються в шар картоплі і кожна захоплює по одній бульбі. Після виходу ложечки із ковша бульба утримується в ложечці підпружиненим затискачем і переноситься вгору до приймальної горловини бульбопроводу. Коли важіль затискача набігає своїм хвостовиком на шину, звільнюється бульба,  затискач відводиться від ложечки і бульба падає через внутрішню порожнину сошника в борозну, яка утворюється сошником.   Одночасно добрива із туковисіваючого апарату по тукопроводу падають в передню частину сошників і по направляючої пластині висипаються на дно борозни. Полички засипають туки ґрунтом, на який потім падають бульби. При гребеневої посадці борозну з бульбами закривають диски, при гладкій — диски з борінками.

  Регулювання.

Товщину шару картоплі регулюють переміщенням заслінки гвинтами.

Глибину садіння бульб регулюють підйомом або опусканням копіювальних коліс сошників, при цьому опорні колеса саджалки піднімають або опускають так, щоб при заглиблених сошниках різниця висот Б-А передніх і задніх шарнірів нижніх тяг підвісок становила 100-110 мм Обмежувач глибини занурення сошників повинен торкатися упору тяги, якщо різниця Б-А дорівнює 200 мм.

 Щоб у кожну ложечку укладалося по одній бульбі і вона не випадала до відходу затискача, регулюють зазор між боковиною і ложечкою. Для цього послаблюють болти і переміщують боковину по довгастих отворах. При посадці бульб масою 30...50, 50...80 і 80...100гр встановлюють зазор відповідно 3...5, 10... 12 і 14... 16 мм.

Норму садіння бульб при синхронному ВОМ трактора регулюють, замінюючи зірочки на валу редуктора . При роботі сажалок з незалежним ВОМ трактора задану густоту посадки забезпечують заміною зірочок і зміною швидкості руху агрегату.

Частоту обертання диска посадкового апарату регулюють так, щоб через кожні 20-40 см шляху в сошник надходила одна бульба.

Щоб перевірити норму садіння бульб, піднімають борознозакривальні диски секцій і проїжджають встановленою робочою  швидкістю 30 м. Після цього підраховують кількість бульб в кожній борозні на довжині 14,3 м (при міжрядді 70 см). Помноживши отриманий результат на 1000, отримують число бульб на 1 га. Якщо фактична норма відрізняється від заданої, то на валу редуктора замінюють зірочку.

Запитання для самоконтролю

  1. Для чого призначена і з яких основних частин складається картопле­саджалка

 СН-4Б?

2.     У чому полягає принцип дії картоплесаджалки СН-4Б?

3.       Як підготовити картоплесаджалку до роботи?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                          Лабораторно-практична робота №4.5

 

      Тема: КАРТОПЛЕСАДЖАЛКА

Мета: Поглибити знання з будови  картоплесаджалки СН-4Б та її робочих органів,процес роботи саджалки, з'ясувати порядок регулювання саджалки, її технічне обслуговування та техніку безпеки при роботі з саджалкою

Обладнання: Картоплесаджалка СН-4Б; набор інструментів, робочі органи саджалки, плакати, опорний конспект, підручники.

Час виконання – 1 год.

 

                                                    Хід роботи:

1. Розгляньте зовнішню будову картоплесаджалки. Знайдіть бункери для картоплі, вичерпувальні апарати, ложечки, зажими, сошники, загор­тачі, туковисівні секції;

2. З'ясуйте тип приводу висівних апаратів.

3.   Виясніть, як відбувається процес роботи саджалки.

4.  Підготовте саджалку до роботи.

5. Виясніть які операції технічного обслуговування виконують для саджалок.

6. Запишіть вимоги техніки безпеки при роботі з саджалками.

7. Складіть звіт про лабораторну роботу.

8. Виконайте завдання самостійної роботи.

9. Дайте відповіді на контрольні запитання.

10.Зробіть висновок.

 

 

 

  •   САМОСТІЙНА РОБОТА

 

1.Огляньте саджалку. Запишіть її складові одиниці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

  1. Опишіть процес роботи вичерпуючого апарату саджалки СН-4Б.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

3.Користуючись підручником, з’ясуйте порядок регулюван­ня саджалки і запишіть результати у звіті про лабораторну роботу.

 

Регулювання сошників на задану глибину закладання бульб.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Встановлення саджалки на задану норму посадки бульб

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Зробіть висновок:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МАШИНИ ДЛЯ ПОСАДКИ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР

 

Загальні відомості

Розсадосадильна машина СКМ-6А призначена для садіння розсади овочевих (капусти, помідорів та ін.) та ефірних культур, тю­тюну, суниць у горщечках або без них. Вона складається з рами, шести садильних секцій, двох опорно-привідних коліс, механізму передач, водополивної системи з двома резервуарами для води, стелажів для ящиків із розсадою, двох маркерів, тенту і системи сигналізації.

 

Зверніть увагу

На розсадосадильній машині СКН-6А регулюють:

- крок садіння - кількістю розсадотримачів на диску та часто­тою обертання диска;

- момент закриття та відкриття розсадотримачів - перемі­щенням лекал у пазах тримачів;

- глибину ходу сошників - переміщенням їх відносно рам секції та ущільнюючих котків по висоті;

- подачу води - переміщенням по колу диска з роликами від­носно маточини садильного диска та тяги дозувального пристрою.

Запитання для самоконтролю

Прочитайте!

Розсадосадильна машина СКН-6А

Призначення Розсадосадильна навісна шестирядна модернізована машина СКН-6А призначена для рядкового садіння у відкритий ґрунт розсади овочевих культур, суниць, тютюну, живців та дичків плодоовочевих культур.

Будова Машина складається з рами, на якій розміщені шість садильних апа­ратів з дисками 8 (рис. 9.5, а), сошниками 7, прикочувальних котків 6 сидіння 5, опорно-ведучих коліс 10, механізму приводу садильних апаратів стелажів 11, водополивної системи 12.

Садильний апарат (рис. 9.5, б) складається з рами 1, садильних дисків 4 із захватами 6 для розсади, дозувального пристрою з приводом 2, полиць для ящиків з розсадою, двох сидінь 8 для садильників, полозоподібного сошника 10, прикочувальних котків 9, двох коліс 3, 5.

 

Процес роботи

При роботі агрегату сошники розкривають борозенки в ґрунті. Садильник вкладає розсаду в розкритий захват 8 й утримує доти, доки він не зак­риється. Садильний апарат подає розсаду кореневою частиною у борозну з одночасним поливом. Котки притискають ґрунт до рослин. Позаду маши­ни йдуть два робітники, які контролюють якість садіння розсади.

 

Підготовка до роботи

Регулювання кроку садіння. Крок садіння розсади залежить від числа розсадотримачів, вставлених на диску, передаточного відношення коробки передач (положення важеля) і числа зубів змінних зірочок на валу трансмісії.

Глибину ходу регулюють, переставляючи кожен сошник відносно рами посадочного апарата по п’яти отворах на планках кріплення. Перестановка на один отвір змінює заглиблення сошників на 25 мм.

  Кількість ґрунту і початок його потрапляння на коріння розсади встановлюють, переміщуючи сошники в поздовжньому напрямку по трьох отворах рам апаратів.

При суцільному поливі кількість води під корені розсади регулюють рукоятками індивідуальних кранів бачків, при порційному поливі – зміною довжини тяги дозуючого пристрою і перестановкою важеля з віссю в поздовжніх пазах рам посадочних апаратів.

Початок подачі води при порційному поливі змінюють, переставляючи диски з роликами на валах посадочних апаратів.

Початок закриття і відкриття розсадотримача пов’язане з зміщенням лекал в пазах тримачів.

Необхідну відстань між внутрішніми кромками котків забезпечують, переміщуючи котки по маточинах в межах від 40 до 100мм. Кут сходження котків від 0О  до 10О регулюють, повертаючи котки за ходом їх руху. Якщо грунт разом з розсадою піднімається котками, спостерігається висмикування розсади, то відповідно, кут сходження  завеликий і його потрібно зменшити.

Виліт маркера встановлюють в відповідності до вибраної схеми посадки.

 

Запитання для самоконтролю

1. Характеристика основних способів сівби та садіння.

2. Машини та механізми для посадки розсади.

3.    Для чого призначена і з яких основних частин складається розсадо­садильна машина

        СКН-6А?

4. Як працює розсадосадильна машина?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                          Лабораторно-практична робота № 4.6

 

       Тема: РОЗСАДОСАДИЛЬНА МАШИНА

 

Мета: Поглибити знання з будови розсадо­садильної машини СКН-6А та її робочих органів,процес роботи саджалки, з'ясувати порядок регулювання саджалки, її технічне обслуговування та техніку безпеки при роботі з саджалкою

Обладнання: Розсадо­садильна машина СКН-6А; набор інструментів, , робочі органи саджалки, плакати, опорний конспект, підручники.

Час виконання – 1 год.

 

                                                    Хід роботи:

  1. Розгляньте зовнішню будову розсадо­садильної машини. Знайдіть садильні апа­рати  з дисками, сошники , прикочувальні котки, сидіння, стелажі, водополивну  систему
  2.             З'ясуйте тип приводу  садильних апаратів ю

3.        Виясніть, як відбувається процес роботи саджалки.

4.        Підготовте саджалку до роботи.

5.        Виясніть які операції технічного обслуговування виконують для саджалок.

6.        Запишіть вимоги техніки безпеки при роботі з саджалками.

7.        Складіть звіт про лабораторну роботу.

8.        Виконайте завдання самостійної роботи.

9.        Дайте відповіді на контрольні запитання.

10.      Зробіть висновок.

 

САМОСТІЙНА РОБОТА

 

1.Огляньте розсадо­садильну машину. Запишіть її складові одиниці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Опишіть процес роботи садильного апарату розсадо­садильної машини

СКН-6А.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

3.Користуючись підручником, з’ясуйте порядок регулюван­ня саджалки і запишіть результати у звіті про лабораторну роботу.

 

  Регулювання кроку садіння.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 Регулюван­ня сошників на задану глибину.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Регулювання  закриття і відкриття розсадотримача

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Регулювання  подачі води

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

Зробіть висновок:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

doc
Додано
4 лютого 2019
Переглядів
19193
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку