ЛАД. Засоби музичної виразності.

Всі звуки відрізняються один від одного по двом основним показникам – висоті і тривалості. За допомогою ритму ми наводимо порядок в тривалості звуків, а от за порядок звуків за висотою в музиці відповідає ЛАД. Спробуйте натискати клавіші як заманеться, вийшла музика? Звісно, ні!

Якщо ми вслухаємося в будь-яку відому мелодію, то зрозуміємо, що звуки які її складають різняться не лише за висотою але і по значенню. Не можна, наприклад, зупинити мелодію на будь-якому звуці – музика буде вимагати продовження, її можна завершити, тільки відчувши опору, стійкий звук. Стійкі і нестійкі звуки поєднуються між собою і створюють ЛАД (порядок, мир, стрункість).

Ви вже знаєте два найбільш розповсюджених лади в музиці – мажор і мінор. Вони легко відрізняються по слуху, тому що у кожного з них своя, особлива організація звуків. А ще лад допомагає створити особливий настрій в музиці – веселий, життєрадісний чи сумний, романтичний чи трагічний…Цікаво, що на латині мажор позначається Durus(Dur), що означає твердий, а мінор – mollis (moll) - м’який.

В музиці існує безліч ладів, понад 30!!! Деякі з них звучать досить незвично для нашого слуху. Наприклад, лади старовинної музики, що використовувались багато сотень років тому і досі вживаються композиторами. Вони сформувались в різних народів світу і носять назви: фрігійський, лідійський, міксолідійський, дорійський, лакрійський, еолійській, іонійський і т.д.

Існують також лади, що були штучно створені самими композиторами. Наприклад, у 19столітті Михайло Іванович Глінка для того, щоб підкреслити фантастичний характер «зловіщих сил», Чорномора в опері «Руслан і Людмила», вигадав цілотонову гаму. В ній відстань між всіма звуками – цілий тон. А в кінці 19 ст. Микола Андрійович Римський-Корсаков продовжив і ввів у практику свою ладову систему! В нього є іменний лад (зменшений лад зі звукорядом тон-півтон) – «гама Римського-Корсакова».

 Всі ці лади складаються з різної кількості ступенів. Лади народної музики – 7 ступенів, цілотонова гама Глінки – 6 ступенів…Але є лади, які складаються з 5 ступенів, їх ціла група і називають їх пентатоновими ( від грецької  penta – п’ять, tonos – тон), пентатоніка.

Іноді композитори використовують всю виразність ладів шляхом співставлення, коли одна й та сама мелодія спочатку звучить в мажорі, а потім в мінорі, чи навпаки. Цікавим зразком є відома дитяча п’єса «Клоуни» Дмитра Кабалевського (радянський композитор і педагог).

Сучасна музика в 20 і 21 столітті започаткувала нові тенденції щодо ладового забарвлення твору. З’явилася атональна музика, лад якої неможливо визначити. У ній немає прив’язки до стійких чи нестійких ступенів, до тоніки. Наприклад, 1 п’єса з «5 п’єс для фортепіано» опус (ор.) 23 Арнольда Шенберга (австрійський і американський композитор, педагог, музикознавець та диригент).