Легенда "Чому хвойні дерева не скидають на зиму своїх листків"

Чому хвойні дерева не скидають на зиму своїх листків?

 Було це під осінь, давним-давно. Пташки відлітали у вирій, де завжди було тепло й зелено і де їм є доволі поживи. Одна пташка скалічила собі крильце і не могла відлетіти зі своїми товаришами. Вона залишилась сама і мусила перебути зиму в нашім краї.

• Найкраще мені буде у лісі, - думає собі пташечка.
• Дерево має гарні, густі листки, допоможе мені і дасть пораду, як і що робити, коли сніги випадуть і мороз потисне.

Насамперед вона звернулася до берези.

• Прекрасна березо, - сказала пташечка, - у мене зламане крило, дозволь мені оселитися у твоїх гілочках, щоб почекати, доки мої товариші повернуться.
• Ні, - відповіла береза.
• Ми тут у лісі маємо свої лісові пташечки, яким мусимо допомагати.

Пішла пташечка до дуба і просить про допомогу. Дуб теж відмовив їй, боячись, що пташечка поклює жолуді.

Просила пташечка бука, граба та ліщину, але ніхто з них не взяв її під свій захист. Зажурилася вона, вирішила піднятися у гори. Аж тут почувся голос:

• Пташечко, маленька, куди ти хочеш летіти?
• Я й сама не знаю куди, голод і холод докучають мені, - сумно відповіла пташечка.
• Тоді йди до мене, - сказала молода ялинка.
• Поглянь, ось гілочки, тут буде тепло, можеш сидіти на ній усю зиму.
• А мої гілочки захищатимуть тебе від північного вітру, - обізвалась смерека, що росла поруч.
• І я тобі допоможу, - почувся голос ялівця з того боку ялини.
• Можеш ласувати цілу зиму моїми ягодами.

Так оселилась наша пташечка на гілочках привітної ялини, смерека дала їй захист від холодного північного вітру, а ялівець годував своїми ягодами.

Одного дня подув північний вітер, заморозив листки. Всі дерева стали сумні, втратили зелені блискучі листочки.

• Чи можу я заморозити листки всіх дерев? – запитав вітер зимового царя Мороза, який володів землею.
• Ні, сказав зимовий цар.
• З дерев, які дали бідній пташині притулок й оселю, не можна листків стрясати.

І відтоді з ялини, смереки, сосни ялівцю не опадають листки-хвоїнки, стоять вони вічнозеленими і влітку, і взимку, захищають птахів від негоди.