лекції з юридичної психології

Про матеріал
Однією з центральних проблем юридичної психологiї є вивчення i розкриття закономірностей юридичної дiяльностi. Це потребує, насамперед, встановлення психологiчної структури дiяльностi, що дає можливість бiльш повно i глибоко вивчити всі її особливостi, отже – ретельніше підготуватися до її виконання. Виявлення та вивчення психологiчної структури є необхідною передумовою i для вирішення завдань наукової організації праці в системі дiяльностi. Будь-яка діяльність характеризується спрямованiстю, наявністю специфічних цілей; особливостями суб’єктів та об’єктів дiяльностi; конкретними методами i засобами досягнення мети; наявністю специфічних умов дiяльностi. Сказане повною мiрою стосується й юридичної дiяльностi. Об’єкти дiяльностi – переважно особи, які перебувають у конфліктних стосунках iз законом, порушують правові норми чи є носіями iнформацiї, значимої для розкриття та розслідування злочинiв, їх профілактики. Таким особам притаманні не лише специфічні емоційні стани, але й певна сукупність індивідуально-психологічних властивостей. Сюди ж слід віднести специфічність iнформацiї, що збирається в процесi дiяльностi, особливостi її опрацювання та закріплення. Особливі умови дiяльностi створюються тими психологічними відносинами, якi супроводжують її здiйснення.
Перегляд файлу

ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

 

ТЕМА № 4: ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЮРИДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

З дисципліни: «Юридична психологія».

Категорія слухачів: курсанти інститутів НАВС.

Навчальна мета: викладення навчального матеріалу

Розвиваюча мета: формування наукового світогляду та професійного мислення Виховна мета: визначення перспектив застосування психологічних знань в професійній діяльності

Обсяг навчального часу: 2 години.

Навчальне обладнання, ТЗН: Мультимедійний комплекс, лазерна указка

Наочні засоби: Схеми, плакати.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки:

«Основи психології та педагогіки»

 

Навчальні питання:

1. Психологічна структура юридичної дiяльностi

2. Психологічні особливостi юридичної дiяльностi

 

Література:

1. Юридична психологія: підручник / Александров Д.О., Андросюк В.Г., Казміренко Л.І. та ін.: заг. ред. Л.І. Казміренко, Є.М. Моісеєва. – Вид. 2-є, доопр. та доп. – К.: КНТ, 2008. – 352 с.

2. Юридична психологія. Альбом схем з коментарями / Александров Д.О., Андросюк В.Г., Казміренко Л.І. та ін.: заг. ред. Л.І. Казміренко, Є.М. Моісеєва. – Вид. 3-є, доопр. та доп. – К.: КНТ, 2008. – 152 с.

3. Юридична психологія: словник / Александров Д.О., Андросюк В.Г., Казміренко Л.І. та ін.: заг. ред. Л.І. Казміренко, Є.М. Моісеєва. – Вид. 2-ге, уточ. та доп. – К.: КНТ, 2008. – 224 с.

4. Юридична психологія: практикум / за заг. ред. Л.І. Казміренко. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2010. – 190 с.

 

ВСТУП

 

Однією з центральних проблем юридичної психологiї є вивчення i розкриття закономірностей юридичної дiяльностi. Це потребує, насамперед, встановлення психологiчної структури дiяльностi, що дає можливість бiльш повно i глибоко вивчити всі її особливостi, отже – ретельніше підготуватися до її виконання. Виявлення та вивчення психологiчної структури є необхідною передумовою i для вирішення завдань наукової організації праці в системі дiяльностi.

Будь-яка діяльність характеризується спрямованiстю, наявністю специфічних цілей; особливостями суб’єктів та об’єктів дiяльностi; конкретними методами i засобами досягнення мети; наявністю специфічних умов дiяльностi. Сказане повною мiрою стосується й юридичної дiяльностi.

Об’єкти дiяльностi – переважно особи, які перебувають у конфліктних стосунках iз законом, порушують правові норми чи є носіями iнформацiї, значимої для розкриття та розслідування злочинiв, їх профілактики. Таким особам притаманні не лише специфічні емоційні стани, але й певна сукупність індивідуально-психологічних властивостей. Сюди ж слід віднести специфічність iнформацiї, що збирається в процесi дiяльностi, особливостi її опрацювання та закріплення.

Особливі умови дiяльностi створюються тими психологічними відносинами, якi супроводжують її здiйснення.

 

 

 

1. Психологічна структура юридичної дiяльностi.

Юридична діяльність є різновидом трудової діяльності. В свою чергу, її різновиди розрізняються за профілем (правотворча, правоохоронна, правозастосувальна) та за суб’єктами її реалізації (оперативно-розшукова, слідча, пенітенціарна, прокурорська, адвокатська, нотаріальна).

Змістовно психологічна структура юридичної діяльності представлена наступними основними різновидами:

- пізнавальна;

- конструктивна;

- комунікативна;

- організаційна.

Слід також виділяти два допоміжні  види юридичної дiяльностi, що не визначають змісту, але створюють умови для її реалізації: 1) профілактична та 2) засвідчувальна.

Пізнавальна діяльність. У психологічній структурi рiзних професій та видів дiяльностi процес пізнання має рiзний змiст, що визначається його метою, об’єктами, обсягом необхідної iнформацiї, методами та засобами, умовами реалізації пізнання, опрацювання i закріплення iнформацiї тощо. У юридичній діяльності всі зазначені елементи суттєво своєрідні, що й надає їй специфіки. Щоб встановити істину, потрібно, насамперед, пізнати значну кількість фактів, обставин, взаємозв’язків, що стосуються як подій теперішнього, так i минулого часу. Пізнавальна діяльність необхідна для встановлення факту наявності чи відсутності правопорушення, причетностi до нього певної особи та ступеня її вини, адекватно до якої визначається міра покарання. Для досягнення останньої мети потрібне глибоке вивчення особи, її ставлення до вчиненого i лише після цього – планування заходів її ресоцiалiзацiї.

Пізнавальна діяльність є безперервним процесом побудови ймовiрнiсних моделей, доповнення їх перевіреними фактами, новою інформацією задля формулювання кінцевої, вихідної моделі, яка цілковито відображає подію, що відбулася, причому в межах, зазначених законом.

Пізнавальна діяльність не тiльки має пошуковий характер: інформація почасти здобувається при протидії (явній чи замаскованій) зацікавлених осiб та в емоційно забарвлених умовах.

Основним змістом конструктивної дiяльностi є відбирання та композиція отриманого матеріалу, а також планування послідовності та змiсту дiй (поведiнки).

Суто планування складається з таких елементiв:

- планування змiсту майбутньої дiяльностi (визначення предмету, його змiсту, меж та фактичних обставин, а також заходів, що мають бути реалізовані);

- планування організації перевірки версій;

- планування системи та послідовності власних дiй (що та в якій послідовності потрібно виконувати);

- планування системи та послідовності дiй учасників розслідуваної справи (підозрюваного, свідків, потерпілих, працівників правоохоронних та iнших органів, якi сприяють розслідуванню).

Планування має декілька етапiв: 1) орієнтовне планування, коли усвідомлюються й оцінюються можливостi досягнення поставленої мети; 2) організаційне планування, коли визначаються всі умови, обставини та організаційні різновиди майбутньої дiяльностi; 3) планування виконання –полягає в мисленевій побудові системи дiяльностi та її компонентів; 4) планування самоконтролю – оцінювання та зіставлення одержаних результатiв, регулювання подальшого ходу розслідування.

Одним із обов’язкових компонентів психологiчної структури юридичної дiяльностi є комунікація – професійне спілкування. Основою вирішення будь-яких складних завдань у більшості галузей науки i практики є кооперація зусиль, тобто одночасно здійснювана взаємодiя, що може бути досягнуте тiльки завдяки спілкуванню. Якщо комунікативні зв’язки між людьми розглядати за загальними принципами процесу передачі та отримання iнформацiї, то ці елементи будуть такими:

1) джерела передавання iнформацiї. У процесi спілкування кожна з сторін є джерелом iнформацiї для iншої, причому ця інформація надзвичайно різноманітна – вона надходить не тiльки за допомогою слова, але й від особливостей мовлення (швидкість, модуляції та тембр голосу тощо) та зовнішнього вигляду людини, її одягу, міміки, пантоміміки тощо;

2) канали передавання iнформацiї – згідно з раніше сказаним, залежно вiд умов може використовуватись один або ж декілька з них;

3) канали прийому iнформацiї – людина здатна сприймати інформацію, що надходить вiд рiзних органів вiдчуття, тобто активно й одночасно користуватись одним каналом чи декількома;

4) контроль як за передачею iнформацiї, так i за її отриманням – здійснюється за допомогою так званого „зворотного зв’язку”. Зворотний зв’язок при спілкуванні забезпечується одержанням iнформацiї вiд особи, яка є партнером по спілкуванню;

5) переробка iнформацiї, що здатна видозмінювати сутність самого спілкування, збільшувати чи зменшувати можливостi взаєморозуміння один одного, створювати умови для продовження спілкування або ж його згортання чи повної відмови вiд нього.

Специфічною особливістю комунікації в юридичній дiяльностi є також її примусовий характер: об’єкти часто залучаються до взаємодiї без урахування наявності у них такого бажання; закон зобов’язує їх робити це пiд загрозою застосування певних санкцій, що не може проходити безслідно, особливо на початкових стадіях спілкування.

Організаційна діяльність спрямована на створення оптимальних умов для здiйснення iнших компонентів дiяльностi. Її необхiднiсть визначається такими особливостями здiйснення юридичної працi:

1) множинність та багатоплановість – встановлення фактів, їх аналіз, прийняття рiшення, здiйснення виховних та профілактичних функцiй тощо;

2) пошуковий характер пізнання – ніколи не можна точно прогнозувати, яким чином та якi саме факти будуть встановлені; факти не просто вивчаються, їх спочатку потрібно віднайти, причому часто при протидії зацікавлених осiб;

3) висока інтенсивність мислительного процесу, що характеризується необхідністю вирішення численних завдань за короткий проміжок часу;

4) циклічність, рiзний ступінь напруженості й інтенсивності дiяльностi, що призводить до нерівномірності повсякденного навантаження (розумового та фізичного).

Одним із допоміжних компонентів структури юридичної дiяльностi є профілактика – правове виховання громадян для попередження порушень закону та вплив на правопорушникiв (злочинців) із метою недопущення ними протиправних дiй надалі. У бiльш загальному плані профілактична діяльність може вважатись різновидом виховання, в якому цілі, умови та об’єкт мають свою специфіку; відрізняються й принципи такої виховної роботи. Це зумовлюється, насамперед, особливими якостями людей, що є носіями негативних рис характеру i антисоцiальних установок.

Всі види профілактичного впливу на осiб із антисоціальною спрямованiстю можна поділити на такi групи:

1) вплив при проведенні дізнання, на стадії досудового слідства та судового розгляду кримінальної справи – здійснюється працівником органу дізнання, слідчим, прокурором та судом, а також особами i соціальними групами, що залучаються до даної дiяльностi, з обов’язковим врахуванням специфічних умов та процесуальної регламентації;

2) вплив в установах виконання покарань;

3) вплив у трудових колективах, де перебуває особа після відбуття покарання – як сукупність зусиль адміністративних органів, громадських організацій, колективу в цілому та окремих його представників.

Засвiдчувальна діяльність супроводжує не тiльки процес пізнання істини, але й прийняття та реалізацію рiшень, пов’язаних із правовими повноваженнями суб’єктів юридичної дiяльностi. Обов’язковість дотримання законів (Конституції України, КК та КПК України), обмеження прав людини, у тому числі позбавлення її свободи, потребує виключної уважності та виваженості. Письмове засвідчення (аналіз фактів та співставлення їх із нормами закону) покликане гранично обмежувати можливiсть прийняття помилкового рiшення пiд впливом негативного емоційного стану чи будь-якої iншої причини, а також полегшує наступний процес перевірки правильності збору й оцінки фактів (доказів).

Таким чином, засвiдчувальна діяльність полягає в наданні всій одержаній iнформацiї спеціальних, передбачених законом форм (протокол, постанова тощо), причому найбільше значення вона має в слідчій та судовій дiяльностi як найбiльш процесуально регламентованих. При здійсненні засвідчувальної дiяльностi слiд враховувати такi психологічні чинники:

1) надходження iнформацiї вiдбувається, як правило, в ситуацiї зовнiшньомовної взаємодiї та розумiння;

2) досить часто викривлення iнформацiї, її спотворення виникає через неправильне розумiння жаргонних висловів i сленгів, притаманних певним соціальним прошаркам та групам;

3) особливі вимоги висуваються до процедури оформлення процесуальних документів: а) бездоганність мислення у граматичному, стилістичному, юридичному відношенні, лаконічність висловлювань; б) збереження особливостей лексикону співбесідника, при можливостi – коментування інтонаційних характеристик мови та їх мімічного супроводу; в) небажаність одночасного вислуховування та запису, оскiльки графічне оформлення думок не тiльки потребує переключення уваги (це не автоматична діяльність), але й перериває психологічний контакт.

 

2. Психологічні особливостi юридичної дiяльностi

Юридичну діяльність можна також віднести до професій, що передбачають виконання службових обов’язків у напружених, екстремальних, стресогенних умовах. Тому їй притаманнi всі особливостi, характерні для iнших „критичних” видів дiяльностi:

- дефіцит часу;

- вплив на особистiсть особливо сильних подразників та домінування негативних емоцій при недоліку позитивних;

- пiдвищена вiдповiдальнiсть за прийняття рiшень та необхiднiсть невідкладного вжиття заходів.

Дефіцит часу породжується такими чинниками: 1) неможливість повного й точного прогнозування змін оперативної обстановки та стану злочинностi, що призводить до нерівномірного навантаження фахівців у різні періоди часу; 2) наявність правової (процесуальної) регламентації термінів виконання переліку дiй; 3) значні відволікання фахівців на виконання непритаманних їм функцiй чи на участь у загальних заходах; 4) наявність проблем кадрового забезпечення дiяльностi, особливо на найбiльш складних її ділянках (слідча та оперативно-розшукова діяльність), у тому числі й через відсутність відповідної професійної підготовки та досвіду роботи, неналежне матеріально-технічне забезпечення.

Юридичній, у тому числі правоохоронній, діяльності притаманний також перелік особливостей, що визначаються специфікою взаємодiї в системі „людина – право”. До чинникiв психологічного характеру слiд, насамперед, віднести:

1) наявність правової регламентації дiяльностi – суворе правове регулювання процесу розкриття та розслідування злочинiв, піднесене до норми закону i обов’язкове для виконання;

2) наявність владних повноважень, тобто права та обов’язку застосування влади вiд імені закону;

3) наявність елементiв психологічного ризику, у тому числі й при прийнятті рiшень, що можуть мати небажані службові та особистісні наслідки;

4) багатоплановість службових ситуацій, неможливість чіткого планування й прогнозування результатiв – у кожній ситуацiї можна виділити декілька аспектів (правовий, психологічний, моральний, соціально-економічний та iн.), кожен із яких потребує своєї оцінки, тому визначити власне ставлення до конкретного об’єкта (підозрюваного, свідка, потерпілого) не завжди просто;

5) високі вимоги до умінь і навичок професійного спілкування – в тому числі прогнозування можливих варіантів поведiнки співбесідника, наявність iндивiдуальних „технік” спілкування, вміння „дистанцiюватися вiд ситуацiї”, „не вийти з ролі”, хоч би яким складним не було завдання;

6) “усічений” характер діяльності – з позицій психології управління будь-яка діяльність вважається повною, коли наявні такі її етапи, як пошук і перевірка інформації, прийняття рішення та його реалізація.

Психологічний аналіз особливостей юридичної діяльності свідчить, що вона здатна викликати у суб’єкта специфічний стан напруженості. Цей стан зумовлюється чинниками, що їх умовно можна поділити на постійні, діючі періодично та короткочасні.

Серед постійно діючих найважливішим є стресогенний характер самої діяльності. Постійно діючим чинником є також необхідність постійного самоконтролю при спілкування з людьми, що викликають негативні емоції.

До чинників, що діють періодично, можна віднести негативні зміни оперативної обстановки та зростання рівня злочинності, недостатню нормативну врегульованість діяльності (що робить ризик невід’ємною частиною виконання професійних обов’язків), кадрові та матеріально-технічні проблеми: в сукупності це призводить до зростання рівня психічної навантаженості окремого працівника, загострення морально-психологічного клімату в колективі та ін.

Чинником, що діє короткочасно, є циклічний характер діяльності. Психологічна напруженість різко зростає (до максимуму) перед здійсненням вирішального завданням (з’являється тривога, неспокій), а після його завершення вона може зменшуватись. Загалом психологічна напруженість може бути трьох рівнів: оптимальна, надмірна, недостатня.

Під оптимальною напруженістю слід розуміти такий стан, що активізує психіку, мобілізує її резерви.

Надмірна напруженість – відбувається гальмування психічної діяльності та знижується активність психічних процесів. Це призводить до неправильного реагування на зміни в зовнішньому середовищі – послаблюється увага, збільшується залежність від перешкод, з’являються „провали” в пам’яті, неправильно оцінюється обстановка, зростає кількість помилок при її ускладненні, рішення приймаються із запізненням.

 

ВИСНОВКИ

Таким чином, наявність специфічних для юридичної діяльності психологічних особливостей дає нам змогу надати визначення самостійного напряму юридичної психології – “Психологія юридичної діяльності”. Психологія юридичної діяльності – це галузь науково-практичного знання про психологічні закономірності діяльності у сфері правозастосовних і правоохоронних відносин, відносин у зв’язку з судочинством, та заснованих на їх пізнанні вимогах до особистості фахівця-юриста.

Можна виділити такі основні її проблеми:

1) закономірності впливу психіки суб’єктів на успішність їх діяльності. Слід відзначити, що залежності між психічними явищами і успішністю діяльності потребують свого вивчення і кількісного виразу;

2) закономірності впливу юридичної діяльності на психіку її суб’єктів. Такий вплив може бути як позитивним, так і негативним.

 

 

docx
Пов’язані теми
Психологія, Розробки уроків
Додано
9 травня 2022
Переглядів
956
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку