Лекція - концерт "Життя - у пісні" пам"яті Володимира Івасюка

Володимир Івасюк – один із творців української естрадної музики. Професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Відомий як музикант, В. Івасюк був неординарним живописцем. Народився Володимир Михайлович Івасюк 4 березня 1949 році у Кіцмані Чернівецької області в сім'ї вчителів. З трьох років з цікавістю спостерігав за репетиціями учительського хору, на яку його часто брали батьки. У 5-ти річному віці став учнем музичної школи по класу скрипки. У 1956 році йде до 1-го класу. Його запрошують грати на місцевих оглядах художньої самодіяльності, на батьківських зборах. Згодом В. Івасюк вступає в Київську музичну школу для обдарованих дітей імені М. Лисенка. Але за станом здоров'я був змушений повернутися до рідного міста де продовжив навчання у середній школі та музичній.

У рідній школі В. Івасюк  створює вокально-інструментальний ансамбль «Буковинка», пише свої перші пісні «Колискова для Оксанки», «У шістнадцять літ». Колектив здобуває перемогу в республіканському конкурсі і нагороджується поїздкою Дніпром.

1.Пісня «Колискова для Оксанки».

Невдовзі сім'я Івасюків переїжджає до Чернівців і Володимир вступає до медичного інституту, однак був виключений з нього за участь у «політичному інциденті». Влаштовується працювати на завод « Легмаш», де створює заводський хор, який невдовзі починає займати провідні  місця в оглядах художньої самодіяльності. На хвилі натхнення Івасюк ризикує і під псевдонімом «Весняний» надсилає на конкурс до 50- ти річчя Жовтня пісні «Відлітали журавлі» на вірші Віктора Миколайчука та «Колискову для Оксанки» на власний вірш, та отримує першу премію. Через рік знову вступає у медичний інститут. Володимир сидів на лекціях і на полях поряд з конспектами записував рядки пісень. В той час пише пісню «Мила моя» - вона була першою з тих пісень, що згодом принесли славу, не тільки молодому композиторові, а й усій українській музиці. Вона стала шляхетним дарунком українській естраді. Вперше ж пісня В. Івасюка «Мили моя» яку більше знаємо під назвою «Я піду в далекі гори», автор сам виконував у популярній телепередачі «Камертон доброго настрою» Він тоді був солістом вокально-інструментального ансамблю «Карпати».

2. А для нас, пісню «Я піду в далекі гори» виконає Водоп'ян Ангеліна, клас викладача Тимощук І.І.

Джерелами натхнення для Івасюка завжди була краса його рідної буковинської природи та народна пісня. «Він говорив, що кожна пісня – це перлина. Я не розумію як можна вважати себе музикантом або просто культурною людиною, і не знати українського фольклору. Для мене український фольклор підручник, написаний геніальним автором. І після закінчення 3-го курсу мед. Інституту починає працювати над піснями «Червона рута» та «Водограй», де вперше вони прозвучали у 1970 році на Театральному майдані у Чернівцях. Це був перший тріумф молодого митця.

3. «Червона рута» у виконанні Циганіної Софії, клас викладача Тесленко О. В.

В 1971 році режисер Роман Олексів знімає в селищі Яремча перший український музичний фільм «Червона рута» в якому головні ролі виконували Софія Ротату та Василь Зінкевич. У фільмі звучить багато пісень Івасюка і одна з них це «Водограй»

4.  Пісню «Водограй виконає  дует у складі Петрусенка Назара та Запорожець Даші, клас викладача Федченко В.М.

У 1972 році розпочинається львівський період у житті Володимира. Він переїздить до Львова і вступає у Львівську консерваторію підготовчого композиторського факультету та переводиться на 4-р курс мед. інституту. В той час на чернівецькому  телебаченні відбувається прем'єра пісні «Балада про дві скрипки»  яку виконує Софія Ротару. Згодом вона виконуватиме багато пісень Івасюка. Пісня «Водограй» перемагає в телевізійних конкурсах «Алло, ми шукаємо таланти» та «Пісня 72». На запрошення В. Івасюка у театрі імені М. Заньковецької його пісні виконує ансамбль «Смерічка». Розширюється коло знайомств, починає співпрацю з Ростиславом Братунем, що є етапним  у творчості композитора та створює пісні «Я твоє крило», «Два перстені», «Наче зграї птиць», «Балада про мальви».

5. І одну з цих пісень виконає Петренко Валерія «Балада про мальви».

Володимир Івасюк був не просто музикантом, він був патріотом України. Він навіть відмовлявся писати музику до російських текстів, говорячи, що він український композитор. Своїми піснями він відроджував любов українців до української культури та намагався протистояти пропагандистській ідеї одного великого «радянського народу».

6. А зараз прозвучить пісня «Нестримна течія» у виконанні Гойди Дмитра.

Після закінчення Львівського медичного інституту, вступає в аспірантуру до професора Тетяни Митіної. У складі радянської делегації  іде на міжнародний пісенний конкурс «Сопот 74» Здійснює коротку подорож Польщею із сестрою Галиною. У вересні розпочинає навчання на композиторському відділенні Львівської консерваторії в класі Анатолія Кос-Анатольського.

Володимир Івасюк був представник молодої творчої активної інтелігенції свого часу. Він сам як струна відгукувався на всі події, що вирували навколо нього. У його піснях все: і невгамовна молодість і сувора мужність і чоловіча несхильність і звичайно світла юність і мрія.

7. Петренко Валерія з піснею «І тільки раз цвіте любов».

У 1974 році працює над музикою до вистави «Прапороносці» за однойменним романом Олеся Гончара. Прем'єра відбулася у 1975 році, і музика Івасюка була високо оцінена. Того ж року у селі Розтоки на Буковині знімається фільм «Пісня завжди з нами» в якому звучать пісні Івасюка у виконанні Софії Ротару.

8. «Пісня поміж нас»

У видавництві «Музична Україна» виходить збірка пісень «Моя пісня».  В  1977 році Софія Ротару з піснею В. Івасюка «У долі своя весна» перемагає на фестивалі «Сопот 77», а сам він працює над підготовкою платівки – гігант. Як згадує київський звукорежисер Дідих, право на платівку гігант мали лише члени Спілки композиторів. Володя, ж тоді був звичайним студентом консерваторії, тому, «гігант», дався йому дуже важко, але коли він вийшов, то розійшовся вмить і приніс йому всеукраїнську любов.

9. «У долі своя весна» у виконання Гойди Дмитра.

В 1978 році відбувається прем'єра пісень «Літо пізніх жоржин» на вірші Братуля, «Нам спокій друже тільки сниться» на вірші Романа Кудмелика. Перемагає на всесоюзному конкурсі композиторів студентів консерваторії у Москві, отримує диплом 2-го ступеня. Івасюка запрошують стати членом журі республіканського конкурсу артистів естради «Молоді голоси» в Івано-Франківську. Він дає інтерв'ю, про нього пише преса. Пісні Івасюка звучать на радіо.

Але життя талановитого митця трагічно обірвалося у 1979 році. Людина закохана у життя у свій народ, таким був Володимир Івасюк. За своє коротке життя написав 107 пісень, 53 інструментальних творів, створив музику до спектаклів. Його пісенну спадщину можна сміливо вважати духовним надбанням українського народу. Пісні Івасюка звучать у нашій країні та за її межами, розповідаючи світові про співучий і талановитий український народ. Вони несуть людям добро, мир  і злагоду, як і мріяв славетний український пісняр.