Лекція № 1. Торговельне обладнання у технологічному процесі торгівлі
План:
Задача підприємства торгівлі – створити умови між покупцем та продавцем для „ покупки”, тобто заміни грошей покупця на товар підприємства торгівлі. Ця операція юридично називається актом купівлі-продажу. Акт купівлі-продажу повинен бути документально підтверджений. На рисунку 1.1. наведено приблизну схему організації торговельного процесу.
На підставі наведеної схеми можливо умовно класифікувати торговельне обладнання:
– обладнання для автоматичної ідентифікації одиниць постачання та логістичних одиниць (сканери, пристрої збору даних);
– реєстратори розрахункових операцій;
– обладнання для автоматичної ідентифікації товарних одиниць (сканери, принтери, верифікатори);
– програмне забезпечення;
|
|
|
Технологічні операції |
|
|
Технічні засоби |
|
|
||||||||
|
|
|
|
Перевезення товарів від |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
Торговельний транспорт |
|
||||||||
|
|
|
постачальника до магазину |
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розвантажування та |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
Підйомно-транспортні |
|
|
||||||||
|
|
|
горизонтальне і вертикальне |
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
переміщування товарів |
|
|
|
|
машини |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Обладнання для ідентифікації |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
товарної |
продукції |
а |
|
||
|
|
|
|
|
Прийом товару |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
логістичних одиниць |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Складування |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розпакування товару |
|
|
|
Підйомно-транспортні |
|
|
||||||
|
тари, вивіз |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
машини та механізми |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Передпродажна |
|
Переміщення товарів до |
|
|
|
Переміщення товарів |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
підготовка товарів |
|
|
торговельної зали |
|
|
|
до складу |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
Викладання товарів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
Передпродажна |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
в торговельному залі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
підготовка товарів |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рисунок 1.1 – Схема організації операції куплі-продажу
Під наукою в даному визначенні розуміється система знань людства про об’єктивні закони розвитку природи і суспільства одночасно діяльність людей з накопиченням і систематизації цих знань.
Техніка – це створені людиною засоби праці
Сучасний науково технічний прогрес охоплює всі сторони діяльності людини і характеризується двома шляхами розвитку :
Основними напрямами НТП є:
Завданнями НТП є :
Торгівля в Україні з кожним роком наближається до європейських стандартів завдяки використанню нових технологій, технічному переозброєнню, підвищенню стандартів обслуговування покупців і підвищенню кваліфікації підприємців і фахівців.
Україна знаходиться на четвертому місці за інвестиційною привабливістю ринку роздрібної торгівлі в рейтингу агентства А. Т Керні. Незважаючи на те, що в порівнянні з минулими роками вона опустилася на одну позицію, Україна як і раніше серед тих країн, в які роздрібним мережам рекомендується «заходити негайно» з метою розвитку бізнесу. Основними конкурентами нашої країни на цьому ринку залишаються Росія та Індія.
Така позиція України стала можливою завдяки роздрібному ринку, що швидко розвивається, близькості до Європейського союзу і обмеженої конкуренції у сфєрі торгівлі.
На торговельному ринку України присутнє як і імпортне торговельне обладнання, так і вітчизняне.
Кінцевим продуктом економічної діяльності торгівлі є послуга і тому торгівлю ми відносимо до індустрії гостинності, яка ґрунтується на принципах доброзичливості.
Обладнання підприємств торгівлі використовують на всіх стадіях технологічного процесу, транспортування і зберігання товарів, підготовка до продажу і продаж, розрахунок за послугу.
Обладнання забезпечує вплив на зручність, комфортність, швидкість, культуру обслуговування.
Об’єктом навчальної дисципліни є підприємства торгівлі
Предметом є вивчення механізації і автоматизації процесу руху товару, аналіз ринку обладнання, підбір та раціональна експлуатація всіх видів торгово-технологічного обладнання. Науково-технічний прогрес (НТП) – це постійний процес створення нових і вдосконалення застосовуваних технологій, засобів виробництва і кінцевої продукції з використанням досягнень науки. Його можна тлумачити як процес нагромадження та практичної реалізації нових наукових та технічних знань, цілісну технічну систему "наука-техніка-виробництво", що охоплює кілька стадій: фундаментальні теоретичні дослідження; прикладні науково-дослідні роботи; дослідно-конструкторські розробки; освоєння технічних нововведень; нарощування виробництва нової техніки до потрібного обсягу, її застосування (експлуатація) протягом певного часу; техніко-економічне, екологічне й соціальне старіння виробів, їх постійна заміна новими, ефективнішими зразками.
Науково-технічний прогрес здійснюється у двох формах: еволюційній та революційній.
Еволюційна форма НТП має місце, коли техніка і технологія, що застосовуються у виробництві, удосконалюються на основі вже відомих наукових знань. Прикладом цієї форми НТП є розвиток енергетичної техніки, заснованої на принципі використання кінетичної енергії пари – від простої парової машини до парогенераторів величезної потужності.
Революційна форма НТП означає перехід до техніки і технології, що побудовані на принципово нових наукових ідеях. Прикладом цієї форми є перехід від ручних знарядь праці до машинних, заміна енергії пари на електричну, застосування лазерної та інших сучасних технологій тощо.
Винахід та запровадження у виробництво принципово нових науково-технічних розробок призводять до суттєвих змін у трудовому процесі, передбачають розширення продуктивних можливостей людства. Тому в цьому випадку йдеться про науково-технічну революцію.
Науково-технічна революція (НТР) – це стрибок у розвитку продуктивних сил суспільства, їх перехід у якісно новий стан на основі докорінних змін в системі наукових знань.
Сучасна НТР має ряд особливостей, основними з яких є:
Основні напрямки НТП на сучасному етапі:
електронізація – забезпечення усіх сфер виробництва і суспільного життя високоефективними засобами обчислювальної техніки аж до використання принципів штучного інтелекту, нового покоління супутникових систем зв'язку тощо;
комплексна автоматизація всіх галузей народного господарства на базі електронізації: впровадження гнучких виробничих систем, промислових роботів, багатоопераційних верстатів з ЧЛУ, систем автоматизованого проектування, автоматизованих систем управління технологічними процесами;
створення і використання нових матеріалів, що мають нові властивості: надпровідність, радіаційну стійкість, стійкість до зношування; надчистих матеріалів із заданими властивостями;
освоєння принципово нових технологій: мембранної, лазерної, плазмової, вакуумної, детонаційної тощо;
прискорений розвиток біотехнології, яка сприяє створенню безвідходних технологічних процесів, нарощуванню обсягів виробництва сировини, продовольчих ресурсів.
Рівень науково-технічного прогресу можна оцінити цілим рядом показників. Серед показників НТП особливе місце належить показникам технічного рівня виробництва, які відображають обсяг фактичного впровадження у виробництво
досягнень науки, техніки, технології, організації праці і управління, як в цілому в господарстві країни, так і в окремих галузях і на підприємствах.
Типізація — це система заходів, скерованих на зведення зайвої різноманітності конструкцій до обмеженого переліку технічно й економічно найдосконаліших сучасних типів обладнання для розробки типових проектів.
Кожний розмір окремого виду обладнання одного типу називається типорозміром, а кілька його типорозмірів становлять параметричний (розмірний) ряд.
Торгове немеханічне обладнання поділяється на такі типи: пристінні й острівні гірки, секції замкнених зон всередині торгового залу, вішала, інші товароносії, прилавки, немеханічні касові кабіни, корзини і візки для покупок тощо.
Використання типового обладнання дає можливість застосування експериментально перевіреного розташування товарів, способів їх укладення, розробляти раціональне технологічне планування торгового залу, що сприяє підвищенню рівня обслуговування покупців і одержання прибутку.
Уніфікація — приведення деталей, що входять до обладнання до єдиних форм, конструкцій і розмірів. Уніфіковані деталі (полиці, ящики, кронштейни тощо) можуть повторюватись або в одній моделі, або в наборах обладнання, тобто вони стають взаємозамінними. Це дозволяє уникнути зайвої різноманітності деталей, що мають однакове призначення, створити оптимальний набір для збирання різних типів меблів, знизити витрати на їх виробництво й експлуатацію.
Загальну оцінку рівня уніфікації обладнання дає коефіцієнт уніфікації, який визначається за формулою
Ку=Еу:Е
де Еу — кількість уніфікованих елементів, що входять до складу обладнання;
Е — загальна кількість елементів, що входять до складу обладнання.
Чим більше уніфікованих деталей входить у комплект обладнання, тим легше налагодити його масове виробництво, а також скоротити витрати на виробництво й експлуатацію.
Стандартизація немеханічного обладнання — установлення обов'язкових нормативних вимог до розмірів обладнання, матеріалу виготовлення, правил транспортування, пакування, приймання. Ці вимоги викладені у державних стандартах і технічних умовах, обов'язкових до застосування в усіх галузях промисловості й торгівлі по всій території України.
Розробці стандартів і технічних умов передує типізація и уніфікація обладнання, які пов'язані з модульною системою його розмірів. Модуль (від лат. modulus — міра) — вихідна одиниця, яка слугує для надання спів розмірності обладнанню в цілому та його частинам. За цією системою розміри обладнання встановлюють кратними умовній одиниці вимірювання — модулю М, то дорівнює 100 мм. Розмір обладнання маг бути таким, щоб його параметри (висота, дожила, глибина) ділились на модуль без остачі. Наприклад, довжина секції обладнання становить 900 мм, або 9М, крок перфорації на стояках — 50 мм, або 0,5М. Модульна система уніфікації складових елементів, перфороване рішення вузлів кріплення дають змогу створити на їх основі різноманітні композиційні моделі універсального торговельного обладнання.
Отже, типізація, уніфікація і стандартизація торговою немеханічного обладнання сприяють скороченню зайвої різноманітності його конструкцій, відбору найраціональніших типів, зниженню собівартості, підвищенню якості, надійності і довговічності.
За структурою робочого циклу розрізняють обладнання періодичної безперервної і комбінованої дії
За ступенем автоматизації розрізняють обладнання неавтоматичне, напівавтоматичне і автоматичне.
За виглядом використання енергії розділяють на механізми і машини, що використовують електричну енергію, двигуни згорання, а також те, що мають ручний привід
За ступенем універсальності розрізняють обладнання:
Організація торгово-технологічного процеу в магазині, на складі впливає з основних принципів технології торгівлі на сучасному етапі висуває такі основні вимоги в торгівлі:
Напрямки розвитку сучасної роздрібної торгівлі та роздрібної торгівлі України
Темпи росту кількості магазинів сучасних форматів в Україні поки відстають від “ просунутої” роздрібної торгівлі в країнах Східної Європи й у Росії. Кількість же магазинів сучасних форматів становило всього близько 2%.
На ринках працює приблизно 100 тис. роздрібних точок. При цьому базари за товарообігом усе ще становлять серйозну конкуренцію магазинній торгівлі.
Найближчим часом українським рітейлерам доведеться вступити в нелегку конкурентну боротьбу із західними компаніями, які мають незрівнянно більші інвестиційні ресурси й відпрацьовані торговельні технології. Конкурувати фінансами із західними сітьовиками українські торговці навряд чи зможуть. Тому, поки не пізно, вони повинні шліфувати свої системи керування бізнесом і підвищувати професіоналізм. Поки ж питання керування бізнесом (оптимізація, автоматизація, економія й т.д. і т.п.) для українських торговельних мереж по-справжньому актуальними не стали.
В Україні в цей час відбувається гіперріст ринку рітейла. За деякими оцінками, його обсяг уже кілька років підряд збільшується на 60-80% щорічно. Природно, що роздрібним компаніям України, які швидко ростуть, доводиться вирішувати трохи інші завдання, ніж їхнім колегам у США. Новітні технології автоматизації їм потрібні, насамперед, для підтримки експансії, для відкриття нових магазинів.
Збереження й збільшення прибутку магазина неможливо без твердого контролю фінансових і товарних потоків, ретельного аналізу й грамотного планування бізнесу. Ефективно управляти – значить одержувати максимально можливий прибуток. Сьогодні вимога ринку – це системи керування з можливістю прогнозування попиту, керуванням поставками, товарною номенклатурою, роздрібними цінами й оптимізацією складських запасів.
Величезну допомогу в рішенні цих важливих завдань зробить автоматизація процесів торгівлі магазина.
Автоматизація роздрібної торгівлі
Розвиток систем автоматизації. Потреба в автоматизації управлінських процесів уперше була усвідомлена наприкінці 60-х – початку 70-х років, коли стало ясно, що керування великою корпорацією підкоряється тим же законам, що й будь-яка бюрократична структура. Один із законів Паркінсона говорить:
“ штат організації ніяк не пов'язаний з обсягом виконуваної нею роботи”. Іншими словами, з ростом чисельності управлінського персоналу ККД його роботи падає до нуля.
В 60-ті роки почалося використання обчислювальної техніки для автоматизації різних областей діяльності підприємств.
Тоді ж з'явився клас систем планування потреб у матеріалах (MRP – Material Requirements Planning). В основі функціонування подібних систем лежало поняття специфікації виробу (BOM – Bill Of Materials) і виробничої програми (MPS – Master Production Schedule). Специфікація показувала готовий виріб у розрізі вхідних у нього компонентів. Виробнича програма містила інформацію про тимчасовий проміжок, вид і кількість готових виробів, запланованих до випуску підприємством. За допомогою BOM і MPS відбувалася процедура розвузлування специфікації, на підставі чого, підприємство одержувало інформацію про потреби в матеріалах для виробництва необхідної кількості готових виробів відповідно до MPS. Потім, інформація про потреби перетворювалася в серію замовлень на закупівлю й виробництво. Також, у даному процесі враховувалася інформація про залишки сировини й матеріалів на складах.
Незважаючи на високу ефективність систем MRP у них був один істотний недолік, а саме, вони не враховували у своїй роботі виробничі потужності підприємства. Це привело до розширення функціональності MRP систем модулем планування потреб у потужностях (CRP – Capacity Requirements Planning). Зв'язок між CRP і MPS дозволяла враховувати наявність необхідних потужностей для виробництва певної кількості готових виробів. Системи MRP, що мають у своєму составі модуль CRP стали називатися системами планування потреб у матеріалах замкнутого циклу (Closed Loop MRP).
Основна відмінність MRPII від MRP, полягає в тому, що системи MRPII призначені для планування всіх ресурсів підприємства (включаючи фінансові й кадрові).
Внаслідок удосконалення систем MRPII і їх подальшого функціонального розширення з'явився клас систем ERP. Термін ERP був уведений незалежною дослідницькою компанією Gartner Group на початку 90-х років.
ERP системи, призначені не тільки для виробничих підприємств,
вони також ефективно дозволяють автоматизувати діяльність компаній що надає послуги.
1.3.2 ERP-системи
Термін «ERP-система» (Enterprise Resource Planning – керування ресурсами підприємства) може вживатися у двох значеннях.
По-перше, це – інформаційна система для ідентифікації й планування всіх ресурсів підприємства, які необхідні для здійснення продажів, виробництва, закупівель і обліку в процесі виконання клієнтських замовлень.
По-друге (у більше загальному контексті), це – методологія ефективного планування й керування всіма ресурсаЗми підприємства, які необхідні для
Здійснення продажів, виробництва, закупівель і обліку при виконанні замовлень клієнтів у сферах виробництва, дистрибьюції й надання послуг....
Словник APICS (American Production and Inventory Control Society), www.erp.lanit.ru
ERP-системи стали функціональним розвитком MRP і MRP II систем.
– формування планів продажів;
– керування запасами й закупівлями: ведення договорів, реалізація централізованих закупівель, забезпечення обліку й оптимізації складських і цехових запасів;
– оперативне керування фінансами, включаючи складання фінансового плану й здійснення контролю його виконання, фінансовий і управлінський облік;
Оскільки основою ERP системи є система MRP II яка знаходиться усередині неї, то, природно, що функції однієї й іншої багато в чому схожі. Основними ж відмінностями ERP систем від MRPII систем можна вважати:
– більша кількість типів виробництв і видів діяльності підприємств і організацій;
– планування ресурсів за різними напрямками діяльності;
– можливість керування групою автономно працюючих підприємств, корпоративними структурами;
– більша увага підсистемам фінансового планування й керування;
– наявність функцій керування транснаціональними корпораціями, включаючи підтримку декількох годинних поясів, мов, валют, систем бухгалтерського обліку;
– більша увага створенню інформаційної інфраструктури підприємства, гнучкості, надійності, сумісності з різними програмними платформами;
– можливість інтеграції із додатками й іншими системами, що використовуються підприємством, такими як системи автоматизованого проектування, автоматизації керування технологічними процесами, електронного документообігу, електронної комерції;
– наявність у системі або інтеграція із програмними засобами підтримки прийняття рішень;
– наявність розвинених засобів настроювання й конфігурування апаратних і програмних засобів.
Інформаційна система керування підприємством взагалі й ERP-система зокрема складається з наступних елементів:
–модель керування інформаційними потоками на підприємстві;
–апаратно-технічна база й засоби комунікацій;
–СУБД, системне й забезпечуюче ПЗ;
–набір програмних продуктів, що автоматизують керування ІП;
–регламент використання й розвитку програмних продуктів;
–IT-департамент і служби які забезпечують;
–користувачі програмних продуктів.
останнє десятиліття успішно розвивалися Інтернет-технології, що дозволяють підприємствам через інформаційну мережу обмінюватися даними й документами з покупцями й контрагентами. Нові функції роботи з Інтернет, що з'явилися в інтегрованих системах керування, уже виходять за традиційні рамки ERP, замкнутої усередині виробничого циклу підприємства.
Сполучення традиційної ERP системи підприємства з Інтернет рішеннями
для електронного бізнесу привели до створення нового організаційного й управлінського середовища й нової якості системи. Результатом цього з'явилася концепція систем нового покоління – ERP II – Enterprise Resource and Relationship Processing – керування ресурсами й зовнішніми відносинами підприємства, що мають як би два контури керування: традиційний внутрішній, керуючий внутрішніми бізнес процесами підприємства, і зовнішній – керуючий взаємодіями з контрагентами й покупцями продукції. При цьому традиційний внутрішній контур керування прийнятий називати back-office – внутрішня система, а функції взаємодії з контрагентами й замовниками – front-office – зовнішня система. Таким чином, ERP II система – це методології ERP системи з
можливістю більш тісної взаємодії підприємства із клієнтами й контрагентами за допомогою інформаційних каналів, надаваних Інтернет-технологіями.
ERP є результатом сорокалітньої еволюції управлінських і інформаційних технологій.
Не варто забувати, що за оцінками META Group середня світова сума витрат на впровадження ERP-системи становить біля 15 млн. доларів США, а середня вартість одного робочого місця більше – 50000 доларів США.
Якщо говорити про західні програмні комплекси, то у випадках таких серйозних розроблювачів, таких як SAP, Oracle і ряд інших, претензій до якості реалізації функціональності й стабільності роботи практично немає.
Для активного впровадження України у світову економічну систему в умовах проведення глобальної економічної реформи необхідно застосовувати нові концепції менеджменту в бізнесі й, зокрема, у рітейлі, обумовлені, у першу чергу, новітніми досягненнями в області інформаційних технологій. Однієї з таких технологій є Реінжиніринг бізнес-процесів.
Реінжиніринг бізнес-процесів (business process reengineering, BPR), це фундаментальне перепроектування бізнес-процесів компаній для досягнення корінного поліпшення в основних актуальних показниках їхньої діяльності: вартість, якість, послуги й темпи.
BPR є напрямком, що виник на стику двох різних сфер діяльності – керування (менеджменту) і інформатизації. Саме тому реінжиніринг вимагає
нових специфічних засобів подання й обробки проблемної інформації, зрозумілих як менеджерам, так і розроблювачам інформаційних систем. Подібні засоби вимагають інтеграції ключових досягнень інформаційних технологій і створення відповідних інструментальних засобів підтримки реінжинірингу.
Домашнє завдання: