Лекція на тему: "Загальна характеристика сімейного права"

Тема: Загальна характеристика сімейного права

1. Поняття та предмет сімейного права
2. Джерела сімейного права
3. Поняття та умови укладення шлюбу

1. Поняття та предмет сімейного права

Сімейне право - сукупність правових норм, які регулюють майнові та особисті немайнові відносини, що виникають із шлюбу, спорідненості, усиновлення.

Предметом сімейного права є сукупність норм, які регулюють особисті немайнові права та майнові відносини людей, що виникають на ґрунті шлюбу та сім'ї.

Особливість правовідносин, які регулюються нормами сімейного права, полягає в тому, що спочатку виникають особисті немайнові відносини, а вже потім – майнові. Наприклад, у випадку реєстрації шлюбу між подружжям у першу чергу виникають право на материнство (ст. 49 СК України), батьківство (ст. 50), зміну прізвища (ст. 53), обов'язок турбуватися про сім'ю (ст. 55) та ін., а вже згодом – майнові відносини між ними, між батьками та дітьми. Так, СК України міститься ряд норм про майно подружжя (ст. 60-74), про права та обов'язки подружжя з утримання (ст.ст. 75-91), про майнові права дитини (ст.ст. 173-179), аліментні зобов'язання батьків по відношенню до дітей (ст.ст. 180-197).

2. Джерела сімейного права

Конституція України. Конституція має найвищу юридичну силу, а всі закони, включаючи СК та інші нормативно-правові акти, ухвалюються на її основі і мають їй відповідати. Виходячи з цього, якщо будь-який нормативний акт суперечить Конституції, він не тільки має бути визнаний Конституційним Судом України як неконституційний, а й взагалі не може застосовуватися. Конституція містить цілу низку норм, які визначають зміст сімейного законодавства.

Сімейний кодекс України. СК поряд з ЦК є основним нормативно-правовим актом, що визначає правовий статус приватних осіб. СК було ухвалено 10 січня 2002 р., а набрав чинності він лише 1 січня 2004 р.

Закони та інші нормативно-правові акти в системі сімейного законодавства. Сімейні відносини регулюются не тільки СК. В їх регулюванні велике значення мають і такі документи: Конвенція державної сімейної політики, схвалена постановою ВРУ від 17.09.1999 р.; Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» від 15.11.2001 р.; Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 22.03.2001 р.; Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р.; Указ Президента України від 4 серпня 2000 р. «Про соціально-економічну підтримку становлення та розвитку студентської сім’ї» № 958/2000; Положення про прийомну сім’ю, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 р. № 565; Положення про дитячий будинок сімейного типу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від ЦивільнийкодексУкраїнивсистемісімейногозаконодавства.

Договір як джерело сімейно-правових норм. Стаття 9 СК передбачає можливість регулювання сімейних відносин за домовленістю чи договором сторін: подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім’ї та родичі, відносини між якими регулює СК, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам СК, інших законів та моральним засадам суспільства (ч. 1).

Звичай як джерело сімейно-правових норм. Відповідно до ст. 7 ЦК (СК визначення поняття «звичай» не містить), звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами законодавства, але є усталеним у певній сфері відносин.

Згідно зі ст. 11 СК при розв’язанні сімейного спору суд за заявою заінтересованої сторони може врахувати місцевий звичай національної меншини, до якої належать сторони або одна з них, якщо вони не суперечать вимогам СК, інших законів та моральним засадам суспільства.

Міжнародні договори України в системі сімейного законодавства. Відповідно до ст. 13 СК частиною національного сімейного законодавства України є міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

3. Поняття та умови укладання шлюбу

Шлюб - це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. Шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років.

За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

 Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі та мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

 Особи, які не можуть перебувати у шлюбі між собою

1. У шлюбі між собою не можуть перебувати особи, які є родичами прямої лінії споріднення.

2. У шлюбі між собою не можуть перебувати рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька.

3. У шлюбі між собою не можуть перебувати двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця.

4. За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним.

5. У шлюбі між собою не можуть бути усиновлювач та усиновлена ним дитина.

Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разі скасування усиновлення.