Лекція з елементами тренінгу «Обдаровані діти - які вони?»

        В.О. Сухомлинський високо оцінював значимість такого соціального інституту, як сім'я, важливість прикладу матері та батька у справі виховання дітей, у творенні майбутнього. "Є в світі, — писав педагог, — десятки, сотні професій, спеціальностей, робіт: один будує залізницю, другий зводить житловий будинок, третій вирощує хліб, четвертий лікує людей, п'ятий шиє одяг... Та є в світі найуніверсальніша — найскладніша і найблагородніша робота, єдина для всіх і водночас своєрідна і неповторна в кожній сім'ї — творення людини.Так, це робота — найвідповідальніша і найскладніша. В нійзливаються інтимне і громадянське. І в цьому злитті, на мою думку, і полягає гармонія людського щастя. Якщо ти хочеш стати неповторною особистістю, якщо ти мрієш залишити після себе глибокий слід на землі — не обов'язково бути видатним письменником чи вченим, творцем космічного корабля чи відкривачем нового елемента періодичної системи. Ти можеш утвердити себе в суспільстві, засяяти прекрасною зіркою неповторної людської індивідуальності, виховавши хороших людей".

     Хоч би яка у вас відповідальна і складна творча робота була на виробництві, знайте, що вдома на вас чекає ще відповідальніша, ще складніша, ще тонша робота – виховання людини!

     Психологічний клімат родини дуже важливий як для психічного здоров'я дитини так і для її всебічного розвитку.  Стиль поведінки батьків позначається на становленні дитини, її розвитку.

Є такі стилі батьківської поведінки:

- Авторитетний. Батьки визначають та заохочують самостійність дітей. Вони відкриті до спілкування та обговорення з дітьми встановлених правил поведінки, допускають зміну своїх вимог у розумних межах. Діти у таких батьків добре адаптовані, упевнені у собі, вони добре навчаються у школі, та мають високе само оцінювання.

 - Авторитарний. Батьки віддають накази, сподіваючись беззаперечного виконання, встановлюють жорсткі вимоги та правила, не допускають їх обговорення, дозволяють дітям лише мінімальну незалежність. Діти таких батьків часто боязкі та похмурі, невибагливі та вразливі.

 - Ліберальний. Такі батьки не достатньо або зовсім не регламентують поведінку дитини, у них беззастережна батьківська любов. Дітям надають необмежену свободу, не встановлюють будь-яких обмежень. Такі діти схильні до неслухняності та агресивності, поводяться неадекватно та імпульсивно.

 - Індиферентний. Між дітьми і такими батьками холодні взаємини. Батьки обтяжені власними проблемами, не мають сил на виховання дітей. Вони часто байдужі до власних дітей, не встановлюють жодних обмежень. При такій поведінці батьків дитину ніщо не втримує від вияву асоціальної поведінки.

  Тест для батьків «Взаємини батьків і дітей»

1. На кому в сім'ї лежить основне піклування про виховання дитини:

а) на матері - 4

б) на батькові - 3

в) на бабусі - 2

г) ні на кому - 1

2. Чи забороняєте ви своїй дитині дружити з тим, хто їй подобається, чи нав'язуєте їй у друзі тих, хто подобається вам?

а) не забороняю - 3

б) раджу з ким дружити - 4

в) забороняю - 2

г) ненав’язую – 1

3. Під час суперечки з дітьми ви:

а) рідко кажете, що ви помиляєтесь, побоюючись, щоб вони не почали вас ігнорувати - 2

б) погоджуєтеся змінити позицію, тому що подальша суперечка є марною - 4

в) дозволяєте їм здобути перемогу, тому що життя таке коротке - 1

г) визнаєте, що вони мають рацію, якщо вони справді мають рацію - 3

4. Якщо вихователька (вчителька) не задоволена поведінкою чи результатами навчання вашої дитини, що ви зробите?

а) дам прочухана, не дозволю дивитися мультики (піти погуляти тощо), примушу визубрити новий матеріал - 2;

б) допоможу дитині розібратися в ситуації (зрозуміти складний матеріал) - 3;

в) дитина отримала зауваження (погану оцінку) – нічого страшного, наступного разу виправиться - 1;

г) влаштую скандал виховательці (вчительці) – 4

5. Що ви робите, якщо несправедливо вчинили з дитиною:

а) нервую -3

б) не звертаю на це увагу - 1

в) попрошу вибачення - 4

г) це залежить від ситуації - 2

6. Як ви заохочуєте дитину до слухняності, праці, навчання:

а) обіцяю покарати фізично - 2

б) “читанням моралі ” - 3

в) роблю великі поблажки, щоб не гнівати дитину - 4

г) обіцяю щось купити-солодощі, іграшку - 1

7. Як часто ви даєте дитині вказівки, поради, робите зауваження?

- постійно - 2;

- не втручаюсь в життя дитини - 4;

- у разі необхідності - 3;

- давати поради і вчити жити – безнадійна справа, тому я усім раджу цього не робити - 1.

8. Чи розповідає ваша дитина вам найпотаємніше:

а) так - 3

б) ні - 2

в) інколи - 4

г) незнаю -1

9. За що, на вашу думку, може поважати вас ваша дитина:

а) за справедливість - 2

б) доброту - 4

в) чесність - 3

г) за нагороду грошима- 1

10. Ви бачите у своїх дітях:

а) людей, рівних собі – 1

б) тих, хто може допомогти вам заново пережити свою молодість - 4

в) маленьких дорослих - 3

г) тих, хто постійно потребує ваших порад - 2

Від 10 до 15 балів – у взаємостосунках проявляється байдужість до дитини, незацікавленість її інтересами.

Від 16 до 25 балів. – авторитарний контроль над дитиню, вимагаєте від дитини незаперечного послуху і покірності. Для вас існує лише ваша думка, а думка, бажання, проблеми дитини вас не цікавлять, оскільки не є важливими. Ви твердо знаєте, як треба виховувати дитину, і чітко дотримуєтесь своїх правил.

Від 26 до 34 балів. Ви – справді хороша мати чи батько. Маєте повний контакт з дитиною, знаєте її таємниці, проблеми, радощі й болі. Дитина вважає вас своїм другом, не хоче засмучувати вас своєю поведінкою, а якщо все-таки так стається, то ви швидко знаходите порозуміння, і конфлікт не переростає у хронічні скандали. Ви знаєте свою дитина і можете передбачити її реакцію чи поведінку у певних ситуаціях. Дитина почувається захищеною у сім’ї. У вас справжні близькі стосунки, що не переходять в панібратство, бо ви вмієте зберігати дистанцію і авторитет, бути вимогливим при потребі.

Від 35 до 40 балів - ви обслуговуєте дитину не тільки в побутовому сенсі, а й у моральному: дитина крутить вами, як собі хоче, пристосовує вас до своїх потреб і виконання бажань, вважаючи себе пупом землі. Будьте готові до того, що коли вона виросте, то не буде рахуватися з вами.

Немає необдарованих дітей – є батьки, які не займаються розвитком своєї дитини, адже будь-яка здібність потребує розвитку.

      Обдаровані діти - які вони ? Вони дуже різні, несхожі один на одного. Це властиво кожній дитині. Але обдаровану дитину не можна не замітити, вона завжди кидається в очі, виділяється серед інших своїми особливими здібностями та можливостями в якому-небудь виді діяльності.

       Здібності дітей розпізнають за такими ознаками:

• хочуть вчитись і досягати успіхів;
•  навчання приносить задоволення;
• задають багато запитань;
• дуже активні і завжди зайняті;
• прагнуть працювати більше за інших;
• користуються дедуктивним методом;
• прослухане на уроці легко відтворюють;
• люблять цікаві завдання;
• у них добре розвинене почуття прекрасного;

       Людина не народжується з готовими здібностями. Природженими являються лише задатки, тобто можливості для формування здібностей. На їх основі, під впливом навчання та виховання, в процесі взаємодії людини з навколишнім світом розвиваються здібності.

Вченими досліджено, що п’яту частину майбутнього інтелекту ми набуваємо до кінця першого року життя, половину – у 4-річному віці, 92 відсотки – до 13 років. У тринадцять – уже можна прогнозувати інтелектуальний потенціал людини.

Відомо, що рано розкриваються музичні та художні здібності. Яскрава обдарованість Моцарта стала відомою в 3-4 роки.

І.Рєпін та В.Сєров з шести років заявили про себе як про талановитих художників, а К.Брюллов у дев’ять років почав навчатись у художній Академії.

В ранньому дитинстві виявили математичні здібності Паскаль, Лейбніц, Гаусс, Софія Ковалевська. Але літературні здібності виявляють відносно пізно.

Навіть у випадках письменників вони розкрились повністю в 17-18 років. В шкільному віці спостерігається інтерес до літератури, схильність до літературної діяльності, але ці особливості не потрібно розглядати як ознаки обов’язкових літературних здібностей.

Розрізняють обдарованість:

• соціальну – лідерську;
• художньо-музичну, образотворчу, сценічну;
• психомоторну - спортивні здібності;
• інтелектуальну - здатність аналізувати, мислити, зіставляти факти

     (серед інтелектуальних дітей є такі, які навчаються відмінно з 1-2           

      предметів і не встигають з інших);

• академічну - надзвичайна здатність до навчання взагалі, стають відмінними спеціалістами; 
• творчу - нестандартне бачення світу й нешаблонне мислення (але такі

     діти часто не досягають поставленої мети і є невдахами. З дитинства

     вони всіх дратують. Важливо таку дитину побачити і допомогти їй). 

Поради батькам, які виховують обдаровану дитину

1.Будинок обдарованої дитини – це тил, у якому на неї чекає турбота, захист, підтримка, розуміння.

2. Підтримуйте здібності дитини до творчості. Не давайте негативної оцінки творчим спробам дитини. Адже обдарована дитина більш чутлива, ранима.

3. Будьте терплячими до особливих, інколи безглуздих ідей , поважайте допитливість,запитання дитини. Намагайтесь відповісти на всі «дикі»запитання.

4. Пам'ятайте ,що обдаровані діти все люблять робити самостійно.

5. Любіть свою дитину і приймайте такою, якою вона є!  Для розвитку творчого потенціалу, необхідна не лише адекватна оцінка сил дитини, але трішки завищена, зазнайкою вона не виросте, зате у неї буде запас сил та впевненість при невдачах, до яких треба готувати змалку. 

6. Велика роль у процесі формуванняо особистості обдарованої дитини належить волі. Вольові риси є стрижневими рисами характеру, адже знаявності мети, яку особистість досягає в житті, долаючи перешкоди, є цілеспрямовуючим життя. Цілеспрямовані люди знаходять своє щастя в житті, вони вміють поставити перед собою чітку, реальну мету. Прагнення досягти своєї цілі робить людину рішучою та наполегливою. Ініціативність і творчість поєднані з наполегливістю, рішучістю та витримкою, допомагають обдарованим дітям самореалізуватися. 

Вправа «Портрет»
Учасники об’єднаються у дві групи:

1група  - малюють портрет обдарованої дитини вдома.

 2 група - малюють портрет обдарованої дитини в школі.

Презентація та обговорення.

Притча «Не продаємо!»

Одна молода пара зайшла у крамницю дитячих іграшок, де довго оглядала на полицях ляльок, які плакали і сміялися, електронні іграшки, маленькі печі, що пекли торти і піци… Однак батьки ніяк не могли вирішити, що купити. До них підійшла ввічлива продавчиня, запитала, чим допомогти. Розумієте, — почала пояснювати жінка, — у нас маленька дівчинка, але ми цілими днями не буваємо вдома.
Дівчинка, яка мало усміхається, — вів далі чоловік. Ми хотіли б купити їй щось, що б її ощасливило, — говорила далі жінка, — навіть коли нас немає поруч. Щось, що б її розрадило, потішило, коли вона сама.
Вибачте, — усміхнулася продавчиня, — ми не продаємо батьків.

Отже, батьки покликані допомогти дитині відкрити її життєве покликання, реалізувати себе як особистість. Вони не мають права втратити обдаровану дитину, бо, втрачаючи талант, обдарування, здібність, вони втрачають майбутнє. Тому батьки повинні бути терплячими, безмежно вірити в дитину, тоді ця дитина виросте хорошою творчою людиною. 

Література:

  1. Лекціі, Костюк Г. С. Система роботи психолога з обдарованими дітьми.

  2. Савчин М., Василенко Л. Вікова психологія: Навчальний посібник. — К.: Академвидав, 2005. - 360 с.

  3. Струтинська Г. Обдарованість і творчість: орієнтири взаємодії / Психологічна газета. – 2007. - № 14. – С. 20 - 23.

  4.   Туріщева Л.В. Особливості роботи з обдарованими дітьми. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 122 с.