Тема. Лексикологія. Групи слів за походженням. Тлумачний словник. Словник
іншомовних слів
Мета: подати учням відомості про походження української лексики, повправляти їх у розрізненні власне українських та запозичених слів, ознайомити учнів із структурою тлумачного словника та словника іншомовних слів, формувати вміння працювати зі словником; розвивати культуру усного та писемного мовлення, образне мислення; виховувати любов до природи рідної землі.
Тип уроку: комбінований (вивчення нового матеріалу, повторення вивченого).
Обладнання: таблиці «Групи української лексики за походженням», «Правопис іншомовних слів», проєктор.
ХІД УРОКУ
Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!..
Т.Шевченко
І Мотивація навчальної діяльності учнів
1.Українська мова має невичерпне багатство слів для вираження найтонших відтінків думок і почуттів. Чим більше слів ми знаємо, тим багатше наше мовлення, гнучкіші звороти, точніші висловлювання. Кожному потрібно засвоїти якомога більше слів рідної мови, осягти її глибини й тонкощі.
2. «Мозковий штурм»
Закінчіть речення:
Лексика –
Лексикологія –
Лексичне значення слова –
ІІ Актуалізація опорних знань
1. Гра «Словникова подорож».
Клас ділиться на 2 команди, кожна з яких виконує певні завдання/
Завдання для І групи |
Завдання для ІІ групи |
||
1) |
Дати визначення таким поняттям: синоніми, омоніми. |
1) |
Дати визначення таким поняттям: антоніми, фразеологізми |
2) |
Дібрати синоніми й антоніми до слів друг, хоробрий, зникнути у хвилях. |
2) |
Дібрати синоніми й антоніми до слів весела історія, відважний, правда. |
3) |
Увести в речення слова синонімічного ряду врятувати, визволити, виручити. |
3) |
Увести в речення слова синонімічного ряду образливий, грубий, неввічливий. |
4) |
Скласти речення з омонімами на розі – на розі, мати – мати. |
4) |
Скласти речення з омонімами балка – балка, натри – на три. |
5) |
Увести в речення словосполучення золотий голос і золотий ланцюжок. |
5) |
Увести в речення словосполучення свіже слово, свіжа сорочка. |
6) |
Пояснити значення фразеологізмів грати першу скрипку, грати на нервах. |
6) |
Пояснити значення фразеологізмів мати на оці, мозолити очі. |
ІІІ Вивчення нового матеріалу
1. Аналіз таблиці «Групи української лексики за походженням»
Ознаки, за якими виділяються групи |
Назви груп слів |
Приклади |
Незапозичені (питомі, власне українські) |
1. Слова, успадковані з попередніх періодів розвитку мови 2. Власне українські слова |
Небо, туман, земля, ясніти, білий
Баритися, багаття, мрія, левада |
Запозичені |
1. Старослов’янізми
2. З інших слов’янських мов 3. Із неслов’янських мов |
Раб, вождь, єдність, грядущий Байка, гусар, книголюб, завод, бадьорий Ікона, драма, радіус, казна, салют, фініш |
2. Коментарі учителя
Лексика сучасної укранської мови неоднакова за часів виникнення і за походженням. Вона формувалася протягом багатьох століть, причому не ізольовано від інших мов, а в певних зв'язках з ними. Тому з погляду походження в складі лексики сучасної укранської літературної мови природно виникли і взаємодіють дві основні групи слів — споконвічні слова і слова, що їх засвоєно (запозичено) з інших мов.
Серед споконвічних слів, які визначають національну самобутність укранської мови, виділяються такі:
Наприклад: лелека, мрія, багаття, смуга, сніданок, вареники тощо.
Народи, особливо сусідні, завжди підтримували між собою економічні, політичні, культурні зв'язки. Будь-яка нація не може не вчитися в інших, тому немає мови, в якій не було б слів, засвоєних з інших мов. У давньоруську мову, а згодом і в українську, потрапляли слова з давньогрецької і латинської мов (архієпископ, абат, геній, гіпотенуза, каторга, філолог, хлор), із тюркської (богатир, чумак, козак, ізюм, чабан); ні- мецької (майстер, штат, курорт, шприц), французької (політика, блуза, кабінет, афіша); англійської (клуб, тролейбус, фініш, яхта) тощо.
IV Закріплення вивченого матеріалу
1. Робота у зошитах
/Пояснити, які з поданих слів є власне українськими, які – запозиченими. До якого словника слід звернутися, щоб з’ясувати їх походження та значення? Ввести подані слова до самостійно складених речень./
Лелека, веселка, дискотека, крос.
2. Творча робота
/Дібрати й записати до слів українські відповідники./
Процент, бібліотека, фонтан, ін’єкція, інфекція, лауреат, премія.
Для довідок:
Відсоток, книгозбірня, водограй, укол, зараза, переможець, нагорода.
3. Диктант із коментуванням
/Записати речення. Іншомовні слова підкреслити, з’ясувати їхнє значення./
Елегію бджола на скрипці грає, а сонях гра на кобзі золотій. Розгойдає сонце свої качелі, і бджолині вдарять віолончелі. Ніхто не знав, ніхто не чув, як міністр інкогніто прибув. Город – це розкішна проза, що написана в стилі бароко. Слова ж знецінились, та й лік пішов не в грамах, а на тонни… Принцесо Анно, вже готова ванна…
4.Гра «Хто більше»
Клас поділяється на кілька команд.
Завдання: продовжити ряди слів, які б починалися названними грецькими і латинськими елементами.
Аеро (гр. «повітря») — аеровокзал, аерозоль...
Біо (гр. «життя») — біологія, біомаса...
Інтер (лат. «перебування поміж») — інтервал, інтернаціональний.
Теле (гр. «далеко») — телевізор, телеграф.
V Підведення підсумків уроку
1. Бесіда
1) На які дві групи за походженням поділяються всі слова української мови?
2) Які слова відносять до незапозичених? Як ми ще називаємо їх? Наведіть приклади.
3) Які слова вважають запозиченими? Наведіть приклади.
4) Які слов’янські мови ви знаєте? З якої з них українці найбільше запозичили слів?
2. «Мікрофон»
Найцікавішим для мене на уроці було ...
VІ Домашнє завдання
Скласти кросворд з теми «Власне українські та запозичені слова».