Леонід Глібов. Відомий поет і байкар. «Химерний, маленький», «Що за птиця?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?»

 

Малята вчать ті сонячні слова,

Що, ніби чародійник, з рукава

Ти сипав їм — і в мудрості не схибив.

М.Рильський

І. Організаційний момент

ІI. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань

- На минулому уроці, учні, ви вивчали один із видів усної народної творчості – загадки. Перевіримо домашнє завдання.

1. Фронтальне опитування (за кожну відповідь – сердечко, за традицією)

• З яких частин складаються загадки? (Власне загадки та відгадки)
• Якої форми можуть бути загадки? (У формі розповідного чи питального речення, у віршованій формі)

- Яким темам присвячено загадки? (Людині, її побуту, знаряддям праці, явищам природи, світу рослин і тварин тощо)

2. Індивідуальне опитування

Картка №1

1. Дайте визначення загадки як виду усної народної творчості. (Загадка – це короткий дотепний опис предмета, події, явища, які потрібно впізнати та відгадати)
2. Загадайте вивчені загадки своїм однокласникам.

Картка №2

2. Загадайте вивчені загадки своїм однокласникам.

3. Оцінювання

4. Виставка ілюстрацій до загадок (за ілюстрацію – сердечко)

- На домашнє завдання вам було ще намалювати ілюстрацію до загадок. Хто хоче продемонструвати свою? За малюнки отримуєте також сердечко.

5. Підсумок домашнього завдання.

- Молодці, добре засвоїли загадки. І як підсумок зачитаємо, що сказав поет Дмитро Білоус про цей вид усної народної творчості:

Я вам нею натякаю,

Нею думать спонукаю,

Щоб кмітливий врахував,

Що я в неї приховав,

Вас морочачи навмисне –

І тоді відгадка зблисне.

 

    ІІІ. Емоційний початок вивчення нового матеріалу

 Розповідь учителя

    — Загадки, складені народом, — це дуже велика і розмаїта частина фольклорних творів. Загалом усна народна творчість завжди надихала й надихає письменників, дає їм і мотиви, і теми, і навіть форму творів. Не залишила вона байдужим і дідуся Кенара, творчість якого ми вивчатимемо сьогодні.

      - Заплющіть, будь ласка, діти, на хвильку очі і уявіть… (Музика)

…Село Горби на Полтавщині. Довга низенька хата в саду. Перед хатою клумби з квітами. На них між роєм бджіл порається русявий хлопчик. Він перший вітає гостей, що йдуть до батька – Івана Назаровича чи матері – Орини Гаврилівни. А йому з усмішкою відповідають:

• Здоров був, Льолику, Квітчастий королику!

Так ласкаво зустрічали знайомі закоханого у квіти хлопчика, майбутнього українського байкаря й поета Леоніда Івановича Глібова.

• Чи відоме вам це ім’я?
• Які його твори ви вивчали в початкових класах? («Лебідь, щука і рак», «Чиж та голуб»)

      Перед вами – портрет Леоніда Глібова, виставка його творів та учнівських ілюстрацій до них. Давайте спробуємо відгадати, до якої байки намальовані ілюстрації. (Демонстрація ілюстрацій)

4. Повідомлення теми і мети уроку

       - Отже, як ви вже здогадалися, сьогодні на уроці ми ознайомимося із життям і творчістю поета-байкаря, зокрема з його оригінальними віршованими загадками. Запишіть до зошитів тему (слайд) (Леонід Глібов. Відомий поет і байкар. «Химерний маленький», «Що за птиця?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?». Фольклорна основа віршованих загадок) та епіграф уроку (слайд)  .

 

 Малята вчать ті сонячні слова,

Що, ніби чародійник, з рукава

       Ти сипав їм — і в мудрості не схибив.

М.Рильський

 

Очікувані результати (слайд):

• поглибити знання про життєвий і творчий шлях Леоніда Глібова;
• ознайомитися з поняттям  «акровірш»;
• потоваришувати з персонажами творів поета.

 

5. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Розповідь вчителя(опис зовнішності поета)(слайд)

       - Вдивімося в портрет поета… Високе  відкрите чоло свідчить про мудрість людини. Міцно стиснуті губи, виразне підборіддя, що трохи виступає вперед, говорить про її мужній і стійкий характер. І дивні очі. Ніби добрі й лагідні, проте якісь далекі, відчужені, без живого вогника. Немов погасли. Дійсно, це очі людини, яка вже майже нічого не бачить.

       Десь після 50-ти років Леонід Глібов почав сліпнути, і на старості літ майже був сліпим.

Здається, байка просто бреше,

А насправді ясну правду чеше.

Нікого в світі не мине.

Читайте, згадуйте мене!

Ці слова написав Л. Глібов. А який цікавий початок в одній із загадок:

Ануте, діти, ось сідайте!

Я загадку за хвіст піймав: Подумайте і розглядайте,

Чи я диковину придбав.

 Ну й дивовижа!

Хто ж бо з нас не захоче після таких слів читати загадку до кінця: що ж воно там буде? А дідусь тільки усміхається собі, погладжуючи бороду, рівненько розчесану на два боки: читайте, малята, мені того й треба! Ну й хитрющий! І дотепний, і мудрий, і лукавий, а що вже витівник і жартун: навіть ім'я собі взяв — дідусь Кенар!

Хто ж бо він? Хочете знати? Ім'я автора цих книг — Леонід Глібов. Так, він і є дідусь Кенар! Дітвора позаминулого століття зачитувалась дитячим журналом «Дзвінок», який, щоправда, виходив аж у Львові і був єдиним дитячим журналом на всю Україну — Лівобережну і Правобережну, і в якому Леонід Іванович Глібов друкував свої твори під загальною назвою «Загадки і жарти дідуся Кенара».

А чому ж він дідусь Кенар? Кажуть, що його батько купив собі такого співучого кенара, що послухати спів птаха сходилися сусіди. На запитання, куди йдуть, вони казали: «До Івана Кенара». Так і прозвали по-вуличному—«Кенар».

- Детальніше про життя і творчість байкаря ми зараз дізнаємось із розповідей учнів-біографів.

 

2. Розповіді учнів-біографів(слайди)

 

Льолик — Квітчастий королик. Дитячі роки поета-байкаря.

 Народився Леонід Іванович Глібов 5 березня 1827 року на Полтавщині в селі Веселий Поділ над річкою Хорол. Його батьки були добрими й освіченими людьми. Іван Назарович, батько письменника, служив управителем поміщицького маєтку пана Родзянка. Мати, Орина Гаврилівна, виховувалася в родині пана Трощинського, домашнім театром якого керував батько Миколи Гоголя.

Дитинство маленького Леоніда (батьки ніжно називали його Льоликом) пройшло в селі Горби Кременчуцького повіту, куди переїхав батько Леоніда зі своїм паном.

    Веселий і жвавий хлопчик дуже любив рослини, мав свою грядочку і вирощував на ній різні квіти. Часто його біляву голівку можна було побачити серед квітів, тому родичі та знайомі часто називали його «Льолик — Квітчастий королик».

     Малий Льолик заслуховувався народною піснею, зачаровувався народними звичаями та обрядами, захоплювався казками про тварин, які часто розповідала баба Одарка. Звіряче царство видавалося хлопчикові надзвичайно подібним до людського. В його уяві і хитрий Лис, і полохливий Заєць, і жорстокий Вовк, і зажерливий Ведмідь мали серед людей своїх двійників.

Початкову освіту Леонід здобув удома: на сьомому році мати навчила його читати, а писати вчив пан Родзянко; місцевий священик навчив арифметики, латинської і грецької мов і, звичайно ж, Закону Божого. Окрім того, хлопчик міг користуватися поміщицькою бібліотекою, тож багато читав.

 

Роки навчання. (Гімназія. Перші вірші). В тринадцять років  Глібова віддали навчатися до Полтавської гімназії. Там, відірваний від рідної домівки, він сумував за батьками, снилася йому рідна хата, і туга виливалася у вірші. Так народився перший твір —«Сон». Згодом були й інші, що склали першу збірочку, яка побачила світ у 1847 році в Полтаві під назвою «Стихотворения Леонида Глебова». Та шестикласника-гімназиста чекала не тільки радість: розлючений інспектор гімназії не міг пробачити хлопцеві, що той посмів друкуватися без його дозволу.

Невдовзі трапилося ще одне лихо: Леонід захворів і повернувся до батьків, так і не закінчивши гімназію. Літо 1848 року юний Глібов перебув у рідній Хорольщині. Тут він багато читає. Найбільше враження на нього справив «Кобзар» Тараса Шевченка та збірка байок Євгена Гребінки. Вражений прочитаним, Леонід Глібов почав писати рідною мовою. Того літа в його зошиті з'явилися байки «Вовк і Кіт», «Лебідь, Щука і Рак», «Зозуля і Півень», «Жаба й Віл», «Синиця», які він надрукував аж у 1853 році і які принесли йому заслужену славу.

(Ніжинський ліцей вищих наук). Юнак готувався до вступу на медичний факультет Київського університету, але не вступив — йому судилося стати не лікарем, а вчителем. 1849 року двадцятидворічний Леонід вступив до Ніжинського ліцею вищих наук. Тут були добрі й розумні вчителі. Однак нещасний випадок змусив Глібова перервати навчання. Його батько, Іван Назарович, переїжджаючи через Дніпро, провалився під лід, застудився і раптово помер. Невдовзі померла й мати. Отож ліцей поет закінчив аж у 1855 році, вже одруженим чоловіком і знаним байкарем.

 

Учительська діяльність. Після закінчення ліцею для Глібова настав період учителювання: він викладав історію та географію в дворянському училищі містечка Чорний Острів на Поділлі, згодом переїхав у Чернігів, де отримав місце вчителя географії в чоловічій гімназії. Леонід Глібов був талановитим педагогом, лагідною і розумною людиною, захопленою своїми предметами. Він умів цікаво розповідати, ніколи не карав своїх учнів.

З 1861 року Л. Глібов почав видавати газету «Черниговский листок». У ній поетові доводилося бути і автором, і редактором, порушував важливі проблеми того часу, серед них — проблеми жіночої освіти, викладання рідною мовою. 1863 рік був трагічним і в особистій долі Леоніда Глібова: було заборонено «Черниговский листок». Глібов залишився безробітним, за ним було встановлено нагляд поліції, під яким байкар перебував понад п'ятнадцять років. І саме цього року вийшла його збірка «Байки Леоніда Глібова». Але за наказом уряду було спалено на книжковому складі  500 примірників видання. Леонід Глібов пережив смерть улюбленої доньки Ліди. Сам захворів так, що ніхто й не сподівався на його одужання, а коли одужав, то став погано бачити (майже втратив зір). Безробітний і хворий, він поїхав у Ніжин до батьків дружини, де мешкав два роки. Незабаром Глібова спіткало ще одне горе — померла дружина, тож поет надовго відклав перо.

 

Чернігів. Літературна діяльність. Аж під кінець 1867 року він отримав посаду завідувача Чернігівської земської друкарні, яку обіймав до кінця свого життя, проживаючи в Чернігові. Писав він у 60-70 рр. мало, в основному гумористичні вірші. Але став душею літературно-мистецького життя Чернігова. Він виявляв великий інтерес до театрального мистецтва, брав участь у роботі театру.

Навесні 1891 року в Чернігові відбулося урочисте вшанування Л. Глібова з нагоди 50-річного ювілею його літературної діяльності.

Зі спогадів друзів відомо, що на початку 1893 року він уже не виходив з дому, друкарнею керував через сина Олександра, твори ж продовжував писати під лінійку з лупою. Ще за 5 днів до смерті близькому приятелеві поет продиктував свій останній твір — байку «Огонь і Гай», якій судилося стати своєрідним заповітом байкаря Глібова

Поет помер 10 листопада 1893 року, на шістдесят шостому році життя, від хвороби серця. Був теплий осінній день, коли Чернігів проводжав в останню дорогу свого улюбленого поета: труну несли на руках далеко за місто — до Троїцького монастиря, під стінами якого його й було поховано.

 

Це цікаво знати (повідомлення вчителя). Леонід Глібов-учитель майже не запитував домашніх завдань, виховував у своїх учнів свідоме ставлення до навчання. Він був учителем Петра Антоновича Косача — батька Лесі Українки. Маленька Леся виховувалася на творах Глібова. Коли вона читала напам'ять байку Глібова «Билина», то присутні не могли стримати сліз.

Уже на схилі свого віку Леонід Глібов звернувся до написання віршів для дітей: ліричних поезій, віршованих казок, загадок з відгадками, акровіршів, віршованих жартів. Творчість принесла поетові славу. Дідуся Кенара шанують, люблять і знають не тільки в Україні, а й у всьому Слов'янському світі.

В 2002 році в Україні вийшла ювілейна монета номіналом 2 гривні із портретом Леоніда Глібова.

 

3. Вірш-загадка «Химерний, маленький» (слайд)

- Загадки Леоніда Глібова такі ж чудові, як і народні, зокрема «Химерний, маленький», яка була надрукована в журналі «Дзвінок» в 1891 році. Ця загадка містить окремі слова, значення яких потрібно пояснити. В цьому нам допоможе довідкове бюро.

 

Довідкове бюро (слайд):

• Химерний – дивовижний, …(чудний, незвичайний)
• бокастий – має круглі боки, … (товстий, надутий)
• шкандибати – повільно йти, … (брести, йти)
• Прослухайте загадку (читання вчителем) і спробуйте відгадати її (за першою частиною). Хто це?
• За якими ознаками ви впізнали, що це вареник?
• У яку «дірку скотився» персонаж загадки?
•  Щоб дізнатися, чи правильно відгадали загадку, послухайте продовження. (Вчитель читає другу частину – відгадку)
• Спробуйте продовжити рядки – дібрати синоніми до слів химерний, бокастий, шкандибати.

 

Загадковий лайнворд (слайд)

У цьому  лайнворді ви можете прочитати метафори, які вжив Глібов у загадці «Химерний, маленький». Читати починайте з початку лайнворда.

 (У  тісто прибрався; в окропі купався; маслом умився; в макітрі скакав)

- Запишіть метафори у зошити. (Учні записують)

Гра «Я - поет»

Назвіть слова, що римуються у кожній строфі (за 3-ма варіантами) .

 

4. Акровірші «Хто розмовляє?», «Що за птиця?», «Хто сестра і брат?»

- Крім звичайних віршів-загадок, у Леоніда Глібова є особливі. Це – акровірші,  або їх ще називають акростихами.

(Вчитель зачитує вірш поета Миколи Романченка)

•   Ти, Максимку, щось притих.
•   Я читаю акростих!
•   Що ж воно таке за штука? – запитав дідусь онука.
•   Перші літери рядків зверху вниз я разом звів,

Ось і вийшло слово з них, це, дідусю, акростих.

 

Довідкове бюро (слайд):

Акровірш (акростих) – це вірш, в якому перші букви рядків, прочитані зверху вниз, складають слово чи словосполучення  - відгадку.

 

- Запишіть визначення до своїх зошитів.

 

•   Погляньте на наступний слайд, тут записано акровірш Л. Глібова «Що за птиця?». Хто прочитає?  (слайд)

Між людьми, як пташка, в’ється,

У людей і їсть, і п’є;

Ходить старець, просить, гнеться,

А у неї всюди є.

 

Бесіда за прочитаним

•   То що ж це за пташка така?
•   Які особливості поведінки мухи підкреслив Л. Глібов у вірші «Що за птиця»? А якими ми вважаємо мух?
•   Які негативні людські риси характеру письменник висміює на прикладі мухи-птаха? (Лінь, хвалькуватість, підступність, хитрість, пихатість…)

Робота з підручником

•   А тепер пограємо у гру «На буксир». Що це означає? Перший учень після прочитання  акровірша каже: «Я беру на буксир…», - і називає учня, який має читати наступним і т.д.

(Кілька учнів класу читають твір)

 

•   В наступному акровірші дідусь Кенар ставить до читачів запитання: хто розмовляє? Тож прослухаймо загадку і спробуємо дати відповідь.

 (Звучить запис твору)

•   Чи достатньо нам лише почути цю загадку, щоб розгадати? Тож такі загадки, діти, краще читати, ніж слухати.

 

Робота з підручником

•   Знайдіть цей твір у підручнику і за допомогою особливостей акровірша відгадайте, хто розмовляє.

 

Бесіда за прочитаним (слайд)

•   Як письменник називає осоку? (Бідна удовиця, жалібниця) А сороку? (Джеркотуха) Чому?
•   На що жаліється осока сороці? Що відповідає пташка? Зачитайте рядочки з тексту.
•   Яких людей автор зобразив у образах осоки та сороки? (Хвалькуватих, тих, що женуться за славою)
•   Який повчальний зміст цього вірша?
•   Можемо зробити висновок, що загадки та акровірші часто мають думку, яку автор відкрито не висловив, але ми її розуміємо. Це – підтекст. Запишіть визначення цього поняття у зошити.

 

Довідкове бюро (слайд):

Підтекст – думка, яку автор не висловив відверто, але про неї можна здогадатися, читаючи «між рядками»; це прихований зміст тексту.

 

Робота з підручником

•   Повертаємось до акровірша «Хто розмовляє?» і прочитаємо його за особами. Щоб правильно зіграти свою роль, уявіть вдачу персонажа, його настрій. Виражайте це за допомогою інтонації. Скільки персонажів нам потрібно? (Три) Слова осоки читатиме…, сороки - …., автора -…..

(Учні читають акровірш за особами)

 

Робота з підручником (слайд)

•   Самостійно прочитайте акровірш «Хто сестра і брат?» і дайте відповідь на поставлене автором питання.

(Учні читають і дають відповідь)

 

Бесіда за прочитаним

•   Перед ким хвалиться героїня вірша «Хто сестра і брат?» Чому?
•   Що відповідає брат? Зачитайте.
•        Яку помилку знайшли ви в акровірші? (Буква Є замість Е.) Чому її допущено? (Тогочасний правопис; немає слів, щоб починались на літеру «Е»)

 

Робота з підручником

•   Ще раз уважно прочитайте вірш і пограємо з вами у гру «Пазли».

(Самостійне читання твору учнями)

 

Робота в парах

Працюємо в парах. На парту ви отримуєте строфу акровірша «Хто сестра і брат?», розрізану на слова чи сполучення слів. Котра пара найшвидше складе пазли, отримає приз. Підсумок гри

 

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

• Для закріплення вивченого матеріалу деякі учні отримують тестові завдання (по партах). (Інструктаж щодо виконання тестових завдань)

1. З життя Глібова

1. Яку назву мав перший твір Леоніда Глібова?

а) «Синиця»; б) «Сон»; в) «Жаба й Віл».

2. Журнал, в якому Л.Глібов друкував свої твори для дітей:

а) «Дзвінок»; б) «Соняшник»; в) «Билина».

2. «Химерний, маленький»

1. У чому купався вареник?

а) окропі; б) сиропі; в) теплій воді.

2. В якому посуді скакав вареник?

а) макітрі; б) горщику; в) глечику.

3. Вареник був виготовлений із:

а) борошна; б) рису; в) гречки.

3. «Що за птиця?»

      1. Невідомий птах між людьми в’ється, як:

      а) стрічка; б) пташка; в) хустина.

      2. «Птиця ця» у людей:

      а) шкодить городині; б) виводить пташенят; в) їсть і п’є.

4. «Хто розмовляє?»

      1. На честь якої рослини, на відміну від осоки, складають пісні?

      а) явора; б) калини; в) вишні.

      2. Чим ображена осока?

      а) що люди її косять; б) по ній ходять і топчуть; в)  про неї забувають.

      3. У зв’язку з чим прославилася сорока?

       а) співала немовлятам колискову; б) варила діточкам кашку; в) захищала дітей.

 

5. «Хто сестра і брат?»

      1. Чим приваблива гречка?

       а) великим зростом; б) пахучими квітами; в) розумом і кмітливістю.

      2. Озиваючись до сестри гречки, просо було:

       а) неподалік від лісу; б) за бороною; в) на березі озера.

 

Фронтальне опитування

Метод «Незакінчене речення» (слайд, усно, оцінювання - сердечка)

Леонід Глібов – це …

Дідусь Кенар – це…

Льолик – Квітчастий королик…

Акровірш – це…

Підтекст – це…

 «Бідна удовиця» - це…

«Рано …росою вмивалась»…

 «Джеркотуха» - це…

«Між людьми…в’ється»…

«Недовго нажився, у дірку скотився» …

 

Оцінювання тестових завдань методом взаємоперевірки

- На екрані (слайд) – правильні відповіді, звірте із написаними, підрахуйте кількість правильних відповідей. Це і буде оцінкою. (Учні озвучують результати)

 

VІІ. Підсумок уроку

 

- Діти, чи справдилися ваші сподівання від сьогоднішнього уроку, чи досягли ми очікуваних результатів? (слайд)

Очікувані результати:

• поглибити знання про життєвий і творчий шлях Леоніда Глібова;
• ознайомитися з поняттям  «акровірш», «підтекст»;
• потоваришувати з персонажами творів поета.

Тест «Оцінка уроку»

• Виразіть своє враження від уроку, підкресливши на розданих аркушах той бал, який відповідає вашій оцінці:

5–6 балів – мінімально задоволений(а);

7-8 балів  -  задоволений(а);

9-10 балів – добре;

11-12 балів – дуже добре.

(Коротке узагальнення)

 

• Повернімось до епіграфа нашого уроку (слайд). Чи справедливо, на вашу думку, Максим Рильський назвав Л.Глібова чародійником? Чому? (Його твори зачаровують читача)

 

Заключне слово вчителя

• Сподіваюся, що від сьогодні ім’я Леоніда Глібова асоціюватиметься у вас не лише із поняттям «поет-байкар», а поставатиме у вашій уяві оточений малечею мудрий дідусь, жартун і витівник, в очах якого світиться то лагідна усмішка, то лукавинка.

(слайд)

Говорила з просом гречка,

Лине з саду суперечка,

І захникала осока:

Бач, як хвалиться сорока.

Он, як пташка, в’ється муха…

Все він бачив, всіх підслухав.

 

- Хто це? (Глібов)

 

VІІІ. Домашнє завдання (диференційоване)

(слайд)

• Вивчити біографію Леоніда Глібова за підручником (с.112-113);
• виразно читати та аналізувати акровірші поета (с. 113-115);
• вивчити визначення  «акровірш», «підтекст» (с. 115);

- Хто вміє і любить малювати, проявіть себе у ролі художника і намалюйте ілюстрацію до творів Л.Глібова, що вивчали на уроці, а хто колись робив спроби віршування – в ролі поета і напишіть акровірш до слова «Глібов».

• намалювати ілюстрацію до творів Л.Глібова;

• написати акровірш до слова «Глібов».