Урок розробила вчитель української мови та літератури, зарубіжної літератури Назарівської ЗФ КЗ "Карлівське НВО І-ІІІст".Дана розробка уроку допоможе вчителю в підготовці до уроку. Матеріал підібраний відповідно віковим особливостям дітей.
Урок
Тема. М. Рильський, «Дощ». «Осінь-маляр із палітрою пишною...». «Люби природу не як символ». Поетизація природи.
Мета: аналізувати програмні ліричні твори, вчити визначати поетичні засоби; розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне декламування віршів; виховувати вдумливого читача, вміння бачити прекрасне в буденному.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.
Обладнання, наочність: дидактичний матеріал, презентація біографії Рильського, інтерактивні вправи.
Хід уроку
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Природа не старіє, замість зів'ялих творів вона народжує нові.
Микола Чернишевський
- Чи любите ви відпочивати на природі? Чому?
- Яка пора року найбільше вам подобається?
- Який настрій переважає у вас коли ви знаходитесь серед природи?
- Які бажання виникають?
Багато відомих людей відображали і відображають красу природи у своїх творах. Ось, наприклад, в музиці -П.Чайковського із циклу «Пори року», романс С.Рахманінова «Ранок», в живописі - І.І.Шишкін «Зима»; І.І.Левітан «Золота осінь», «Березень»; В.М.Бакшеєв «Блакитна весна»; А.І.Куїнджи «Осінь», «Рання весна» та багато інших.
- А чи можна словами намалювати картину?
Найкраще це виходить у поетів. За допомогою яких художніх засобів поету вдається словесно малювати? (епітети , метафори, уособлення)
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
Сьгодні ми познайомимося із творчістю Максима Тадейовича Рильського. (перегляд презентації)
III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
— У Максима Тадейовича Рильського сила-силенна віршів про природу. І як ви вже взнали, виріс він серед природи і мав будинок в Голосіївському лісі. І в найменшій росинці він бачив цілу зливу, тобто красу. І підводить читача до думки, що людина і природа мають жити у гармонії.
Максим Рильський майстерно відтворює звуки природи, тонко розуміє її «мову». Він вплітає в рядки поезії надзвичайні яскраві спостереження.
2. Робота з епіграфом
- Прочитайте епіграф, як ви його розумієте? Про які твори йдеться в епіграфі? Чому твори зів’ялі? Про такі твори природи писав і Максим Рильський.
2.1. Вірш М. Рильського «Дощ». (перше читання вчителем під музичний супровід)
- Які ваші враження? Яка пора року зображена?
2.2.Словникова робота
- В тексті є слова, які варто розглянути перед наступним читанням і з’ясувати їх значення.
Благодатний – той, що дає блага.
Закурені – припорошені пилом
Передмістя – той, що перед містом, межує з містом
2.3. Читання учнями вірша М. Рильського «Дощ».
- Хто бажає з вас прочитати цей вірш?
- Яка тема та ідея цієї поезії? До якого жанру лірики належить?
2.3. Тема: Благодатний дощ
2.4. Ідея: Поетизація чарівності дощу.
2.5. . Жанр: пейзажна лірика.
2.7. Художні засоби в поезії
- Згадайте, які художні засоби ви знаєте? (Метафори, епітети, порівняння та ін..)
- Дайте визначення поняттям «епітет» і «метафора». В цьому вам допоможе деформоване правило. Ви побудете в ролі Попелюшки, вам потрібно відділити правило про епітет від правила про метафору.
Епітет – це художнє означення (який?). Уживається в поєднанні з іменником. (золота людина)
Метафора – слово чи словосполучення, що розкриває ознаки одного предмета через якості, ознаки іншого. (Села сплять)
- За допомогою чого, яких слів, автору так красиво вдалося змалювати дощ? Давайте знайдемо художні засоби в тексті, а допоможе вам схема-задача, яку ви розв’язали.
Метафори: «гість впав бадьоро», «відкривай груди, мати -земле», «дощ остудить», «дощ оживить і запліднить», «дощ звеселить».
Порівняння: «дощ-гість», «мати-земле»
Епітети: «благодатний гість», «довгожданий гість», «сяйвом осіянний гість», «золотий вечірній гість», «впав бадьоро, свіжо, дзвінко», «закурені будинки», «зголоднілих передмість», «гарячі груди», «буйним повівом», «повівом зеленим», «білі села».
3. Гра «Я-поет»
- Рильський підбирає до слова «дощ» так багато епітетів, а які б ти підібрав епітети до цього слова?
- А до слова «село»?
4. «Осінь-маляр із палітрою пишною…»
4.1- Прослухайте вірш «Осінь –маляр….» (читання вчителем під музичний супровід)
4.2 Бесіда за прочитаним
- Чому автор називає осінь малярем? (Тут це слово використовується в значенні художник)
- Які ще слова були вам незрозумілі?
- Які кольори використовує автор? Які б ви кольори ще використали для змалювання осені?
- А у вашому селі яка осінь? Де ви за нею спостерігали, які куточки були найпрекраснішими?
- Які художні засоби допомогли автору намалювати картину осені?
4.3 Робота над художніми образами
Епітети: «палітра пишна», «краса розкішна», «роси сріблисті», «шати барвисті», «кольори дивні», «цілунки переливні», «фарби рожеві, злотисті, червоні», «срібно-блакитне повітря», « пісні ніжні, осінні, тихо дзвонні»
Метафори: «осінь-маляр в небі кружляє», «осінь-маляр осипає красою», «вона роси розсипа, тумани розливає, ліс одягає,обливає кольрами, ніжно сміється, грає цілунками». Їх же можна назвати і уособленням.
4.4 Визначення теми та ідеї вірша
- То про що цей вірш?
Тема: Краса осінньої пори.
- Що автор хотів розказати цим віршем?
Ідея: Оспівування краси осені.
Жанр: Якщо у вірші йдеться про природу, то до якого виду лірики його віднесемо (пейзажна лірика)
4.5 Передача настрою від прочитаного кольором
- Візьміть пензлики і трьома мазками того кольору з яким асоціюється осінь зобразіть її. (колективна робота)
5. «Люби природу не як символ…»
5.1 Перше читання вірша вчителем
5.2 Бесіда за прочитаним
- Який заклик поета ви почули в цьому поетичному творі?
- Хто є ліричним героєм у вірші? (Син рідної землі)
- Хто такі естети, як ви розумієте це слово? (Ті хто любить все красиве, але ставиться як до неживого) Чому автор закликає бути сином, а не естетом? (Син ставиться до матері з любов’ю, щиро, а естетам подобається тільки красиве. Коли матір старіє, чи полюбить її естет?)
- Як ви розумієте ці рядки «Люби природу не для себе, Люби для неї»?
- Що є у природи за віршем М. Рильського? Обґрунтуйте відповідь рядками з поезії. (Душа)
- Що означає для ліричного героя природа? (Вічне й невичерпне джерело життя і творчості)
5.3 Робота над художніми засобами
- Які художні засоби використовує поет?
Епітети: «душі своєї», «висоти незміримі», «святі глибини», «душа могуча», «усі пориви», «душі твоєї», «живим поетом».
Порівняння: «люби природу не як символ душі своєї».
Антитези: «люби природу не для себе, люби для неї», «будь же сином, а не естетом», «станеш ти не папіряним, — живим поетом».
5.4 Друге читання вірша учнем
5.5 Визначіть тему та ідею вірша
Тема: заклик до збереження природи
Ідея: показати необхідність кожному любити природу, бо ми частина її, ми її діти
- Ви себе вважаєте царями природи чи її дітьми?
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
- З яким письменником ми познайомилися на уроці? З якими його поезіями познайомилися?
Учитель. Отже, у своїх віршах М. Т. Рильський не тільки зображує поєднання людини і природи, а й заклинає не обкрадати себе духовно, не відсторонюватись від краси в житті, від чарівного світу природи, мистецтва. Лише в єднанні корисної праці і краси людина може бути по-справжньому щасливою в житті.
Вивчити вірш напам’ять за вибором. Намалювати ілюстрацію за бажанням.