Лицювання вертикальних поверхонь
Державний навчальний заклад «Благовіщенський професійний ліцей»
Урок на тему:
«Облицювання вертикальних поверхонь плитками з використанням клейових сумішей»
|
|
Розробила старший викладач вищої категорії Дацюк О.В.
|
2019-2020 н.р
Модуль ЛП 3.2 Прості роботи під час облицювання поверхонь плитками
Тема 4. Облицювання вертикальної поверхні
Урок . Облицювання вертикальних поверхонь плитками з використанням клейових сумішей
Довідковий матеріал
Оздоблення стін в приміщенні повинна відповідати не тільки критеріям краси, а й бути практичною. Тому для кожної з кімнат у квартирі підбирають відповідну «одяг».
Варіантів обробки і дизайну безліч, і з кожним роком їх ставатиме ще більше. Вони стають все більш різноманітними, вибрати є з чого. Якщо для стін в кімнатах, які призначені для відпочинку, вибирають матеріали обробки, більше спираючись на їх зовнішній вигляд, красу, то для стін на кухні переважно застосовують більш практичні матеріали, які можуть витримати вологе прибирання.
Як би не була оснащена кухня в технічному плані: потужної витяжкою, посудомийної машиною, все одно буде виділятися пар під час приготування їжі, жирні бризки від кухонної плити, краплі води. Крім цього, скільки людей - стільки й смаків. Кожен бажає оформити інтер'єр квартири на свій розсуд, щоб дизайн не був схожий на який-небудь інший, проявити свою індивідуальність. Облицювання стін може бути найрізноманітнішою, і строгих правил в цьому питанні немає.
КЕРАМІЧНА ПЛИТКА
Традиційно укладають плитку в таких приміщеннях, де до стін пред'являються підвищені вимоги зносостійкості, вологостійкості, можливості легкого прибирання. Це ванні кімнати, кухні, підсобні приміщення, промислові приміщення.
Плитка прекрасно витримує практично будь-які навантаження, її можна застосовувати і в середині приміщень і зовні. Є плитка для стін і підлоги. Під підлогову плитку можна сміливо встановлювати систему теплої підлоги.
Різноманіття форм і колірних рішень дозволяє вибрати керамічну плитку для будь-якого інтер'єру. Виробники плитки випускають матеріал цілими серіями, які мають загальний дизайн.
Наприклад, кілька варіантів стіновий плитки і плитки для підлоги в одній колірній гамі, але з різною фактурою і малюнком. До них додатково випускаються і елементи декору, різні планки, плитки з малюнком, які також мають однакове колірне рішення. Але до вибору слід підходити ретельно і виважено. Цей матеріал не так просто взяти і поміняти. Облицювання стін керамічною плиткою - робота «брудна», під силу досвідченому майстрові.
Порядок роботи наступний.
ПІДГОТОВКА основи
Поверхня необхідно очистити від бруду, видалити нестійкі ділянки.
Порада: Перед укладанням враховуйте висоту клейового шару і товщину самої плитки, щоб «вписатися» в потрібний розмір стіни або підлоги. Необхідно збити старий шар штукатурки або шпаклівки, для того щоб завдати потрібну кількість клею.
ГРУНТОВКА ПОВЕРХНІ
Грунтовка призначена для захисту стіни або підлоги від освіти цвілі, грибка і для збільшення адгезії (зчіпки) підстави з наноситься шаром клею. Грунтовка наноситься широким пензлем або валиком. Далі поверхню слід просушити.
УКЛАДАННЯ ПЛИТКИ
Перед укладанням стіну потрібно разграфить олівцем, щоб з'ясувати місцерозташування плиток. Для орієнтиру і підстави під перший ряд приткни потрібно приклеїти рейку або штукатурний маяк (їх слід вирівняти рівнем).
Шар клею наноситься на основу зубчастим шпателем - гребінкою. Плитку акуратно прикладають до поверхні і притискають. Перед приклеюванням слід змочити виріб водою. Для того щоб вирівняти плитку використовують гумовий молоток, який не зможе пошкодити зовнішній шар плитки. Для корекції під час укладання можна використовувати спеціальні пластмасові клини. Кожен ряд обов'язково перевіряється рівнем.
Порада: Для того щоб шви межу усіма плитками були однаковими, використовуйте пластикові хрестики. Вони бувають різних розмірів: чим товще хрестик, тим ширше буде шов.
ЗАТИРКА ШВІВ
Після того як плитка приклеєна, їй слід дати час висохнути і закріпитися на поверхні. Після цього можна приступати до затірки. Затирка - це суха декоративна суміш, яка потрібна для декоративного оздоблення швів. Її випускають різних кольорів. Затирати шви зручно спеціальним гумовим шпателем. Надлишки затирочной суміші потрібно відразу видаляти мокрою ганчіркою.
ЗАСТОСОВУЄМО КАМІНЬ
Облицювання стін штучним каменем або натуральним досить популярна сьогодні. Порядок роботи з каменем приблизно такою ж, як і при укладанні плитки. Відмінність полягає лише в тому, що камінь більш важкий матеріал, тому для його приклеювання слід вибирати відповідний клей.
Крім цього, якщо шматки каменю великі, їх важко просто приклеїти до поверхні. Тому, якщо кам'яні пластини габаритні, то під кожну пластину, знизу, для того щоб забезпечити стійкість матеріалу, забивають невеликі кілочки, на які спиратиметься кам'яна плитка.
Камінь останнім часом ставати все більш популярним оздоблювальним матеріалом, але найчастіше його використовують в комбінації з іншими матеріалами. Наприклад, на шпаклювати стіни приклеюють декоративні кам'яні острівці, одночасно обрамляючи каменем дверні та віконні прорізи. Або в з'єднанні з дерев'яною поверхнею каменем обробляють кути і частина робочої стіни на кухні. Також він знаходить застосування для обробки фасадів будівель, декоративних огорож, альтанок, фонтанів.
Обробку каменем ви можете подивитися на відео нижче.
ОЗДОБЛЕННЯ ГІПСОКАРТОНОМ
Облицювання стін гіпсокартоном застосовується в обробці приміщень будь-якого типу. Популярність пояснюється тим, що такими листами зручно і просто вирівняти будь-яку поверхню.
Матеріал буває простим і вологостійким. Вологостійкі плити використовують в приміщеннях, де є підвищена вологість, у ванних кімнатах, кухнях. Гипсокартоновиє плити бувають стінові, стельові. Для підлоги застосовуються гіпсоволоконні матеріали. Стельовий матеріал більш тонкий і легкий, стінові плити товщі.
Для оформлення або установки округлої поверхні є спеціальний «арочний» матеріал, який можна згинати.
Є два способи установки гіпсокартонових плит:
1. На каркас. У цьому випадку спочатку монтується металевий або дерев'яний каркас. У продажу є спеціальні металеві профілі для влаштування таких каркасів. Вони бувають різних розмірів. Для стельової конструкції використовують більш тонкі профілі, для стіни вони ширші і товщі. Перед установкою конструкції, стіни, якщо вони не мають значних пошкоджень особливо підготовляти не потрібно. Головне рівно виставити каркас. Після до каркаса за допомогою саморізів прикручують листи. Якщо на стіні ви плануєте зміцнювати навісні шафки, то під час установки каркаса в місцях, де будуть кріпитися шафи, слід додатково встановити металеві або дерев'яні рейки. На ці рейки потім і слід навішувати меблі.
2. На клейовий розчин. Технологія облицювання стін в цьому випадку наступна: на стіну точково наноситься спеціальний клей для гіпсокартону. У народі цей метод ще називають «клеїти на ляпухи». Гипсокартоновиє листи приклеюють на розчин і притискають. Кожен лист перевіряють на рівність рівнем.
Гіпсокартон потім можна зашпаклювати і пофарбувати, можна на нього клеїти шпалери, плитку, камінь. На гипсокартоновиє стіну можна наносити різну фактурну штукатурку.
Загалом, така поверхня служить найчастіше як базове підставу для подальшої декоративної обробки. У просторі між основою і гипсокартоновиє плитою можна заховати комунікаційні мережі (труби, електрику).
Монтаж гіпсокартону на стіни не занадто складний. Переконайтеся в цьому самі.
різноманітність панелей
Облицювання стін панелями - цей спосіб обробки стін за способом установки схожий на укладання гіпсокартону. Ретельної підготовки стін не потрібно, панелі можна встановлювати на каркас.
Відмінність полягає в тому, що гіпсокартон використовується як матеріал для вирівнювання стін. Після цього гіпсокартон все одно слід обробляти іншими декоративними матеріалами. Панелі спочатку мають зовнішню обробку і дизайн. Їх треба тільки встановити.
Але і ціна такого матеріалу набагато вище, ніж вартість гіпсокартону. Декоративні панелі можуть виготовлятися з різних матеріалів - дерево, ДВП, МДФ, фанера, пластик, скло, у тому числі і дзеркало.
Поверхня панелей може бути матова і глянсова, під дерево або з імітацією іншої структури. Панелі, в залежності від їх характеристик міцності можна встановлювати практично в будь-якому приміщенні. Для оформлення кутів, переходів, стиків у продажу є цілий ряд додаткових конструктивних елементів. Листи зазвичай легко можна розрізати, для того щоб отримати потрібні розміри.
Приготування клейової суміші СМ 11.
Ceresit CM 11 - клейова суміш має високу адгезію, зручна в користуванні, стійка до сповзання з вертикальних поверхонь, водо-, морозостійка й екологічно чиста. , призначена для кріплення типових кам'яних та керамічних плиток (глазурованих, теракотових) розміром не більше 30 х 40 см на міцних, стійких до деформації основах, таких як бетон, цементно-вапняна штукатурка. Застосовують у житловому громадському та промисловому будівництві. Товщина клейового шару має бути не більше 10 мм. У разі облицювання гіпсових та інших основ, які сильно вбирають воду, на цих поверхнях потрібно створити водонепроникну плівку за допомогою ґрунтовки Ceresit CT 17.
Розчинові клейові суміші із сухих матеріалів готують так: У відро наливають потрібний об'єм води, засипають туди суху клейову суміш і перемішують за допомогою низькообертового дриля з насадкою до однорідної маси без грудочок, витримують 5 хв. і знову перемішують 1 - 2 хв.
Потрібні об'єми води та тривалість перемішування сумішей залежно від їхніх марок наведено в табл.1.
Таблиця 1. Технологічні параметри приготування клейових розчинових сумішей
|
Матеріал Ceresit
|
Об'єм води на 1 кг суміші, л |
|
СМ 11 |
0,24 |
|
СМ14, СМ 15 |
0,27 |
|
СМ 16 |
0,28 – 0,30 |
|
СМ 17 |
0,23 |
|
СМ 117 |
0,28 – 0,32 |
|
СМ 19 |
0,20 – 0,24 |
4. Сучасні методи укладання плитки на сухих клейових сумішах.
Спочатку рівну і належним чином підготовлену поверхню стіни вимірюють по ширині і розділяють на дві рівні частини. Вгорі посередині стіни забивають цвях і опускають висок, під ним забивають другий цвях. Між цвяхами олівцем креслять лінію. Плитку насухо викладають вліво і вправо від накресленої лінії. Вертикальність перевіряють по цій лінії. Якщо висота облицювання плитками не визначена роботу починають з низу вгору цілими плитками. За маячний ряд беруть перший горизонтальний ряд облицювання. Другий і наступні ряди починають з установлення крайніх цілих маячних плиток.
Укладання плитки на поверхню.
Перед початком укладання плитки в залежності від розміру плитки підбирають зубчатий шпатель;
Таблиця № 2
|
Розмір плитки, см. |
10 х 10 |
15 х 15 |
10 х 20 |
25 х 20 |
30 х 30 |
40 х 40 І більше |
|
Розмір зубців шпателя,мм. |
4 |
6 |
6 |
8 |
10 |
12 |
Приготовлену клейову розчинові суміш за допомогою кельми накладають на зубчастий шпатель і ним наносять на поверхню стіни. Шпатель притискають до поверхні стіни так, щоб на поверхні утворилась гребінчаста основа фактури. При цьому вершина зубців шпателя має доторкатися до основи, а сам шпатель слід тримати під однаковим кутом. Цим забезпечується рівномірний розподіл розчинової суміші по поверхні. За правильного добору консистенції розчинової суміші і розміру зубців шпателя вона вкриває поверхню плитки не менше ніж на 65 %. У цьому разі плитка не сповзає з вертикальної поверхні. Якщо це не дотримується слід підбирати шпатель з більшим розміром зубців.
Площа поверхні,яку обробляють клеєм, залежить від марки клею, температури навколишнього середовища й основи і приблизно становить 1 м2 за один раз. Так клейова суміш СМ 11 має відкритий час 20 хв. та час коригування 10 хв. Плитки можна укладати доти, доки клейова розчинові суміш липне до рук.
Першу плитку сильно втиснути у шар клею, потім зняти свіжо укладену плитку і перевірити, на скільки відсотків вона вкрита клеєм зі зворотного боку, щоб надалі знати, яку силу треба прикладати, щоб плитка добре трималась.
Кожну наступну плитку прикладають до попередньої, притискують і пересувають її на ширину шва.
Для створення рівномірних швів певних розмірів між плитками встановлюють пластмасові хрестоподібні обмежувачі відповідних розмірів, які разом із зайвим розчином між плитками перед повним його затвердінням видаляють.
5.Вимоги до якості облицювальних робіт
- Шви між плитками поверхні стін мають бути заповнені клейовими сумішами;
- Горизонтальні і вертикальні шви мають бути однаковими і однорідними;
- На плитках не повинно бути тріщин, відколів,вибоїн;
- Допускаються відхилення облицьованої поверхні від вертикалі на 1мм – 1,5 мм.;
- Допускаються відхилення облицьованої поверхні на висоту приміщення – 4 мм;
- Відхилення швів від вертикалі і горизонталі на 1 м – 0,5 – 1,5 мм.
Пороков інструкція укладання керамічної плитки
|
Зображення |
Опис
|
|
|
Крок 1: Підготовка інструментів до опорядження плитки |
||
|
|
Для того, щоб покласти плитку у ванній, вам знадобляться такі інструменти: - Рулетка і олівець для виміру площі приміщення, нанесення необхідних розміток на стінах і підлоговому покритті. - Ручний плиткоріз для підгону плитки по кутах і проміжках. - Набір шпателів: зубчастий для розрівнюючи плиткового клею і гумовий для затирання в міжплиткові шви. Потрібний водяний рівень і висок, необхідні для перевірки рівності стін у вертикальній і горизонтальній площині. - Кусачки , відро і будівельний міксер для замісу плиткового клею. - Для тонкої різання по кутах і під трубами скористайтесь болгаркою. - Укладання плитки у ванній проводиться із застосуванням дриля з коронкою під розетки, пасатижі і склоріз для отримання рівного зрізу та не зламування плитки.
|
|
|
Крок 2: Шліфування і грунтовка стін |
||
|
|
Перевіряємо стіни на дотик, при виявленні нерівностей проходимся шпателем і болгаркою з шліфувально диском. Оштукатурені стіни грунтуємо, грунтовка глибокого проникнення. Вона забезпечує якісну підготовку стін, підвищує адгезію (зчеплення) поверхні з дисперсними матеріалами. Плитка у ванній при покритті стін грунтовкою надійно фіксується на стінах і не відпадає. Стіни перед грунтуванням повинні бути чистими і сухими. Крім кращої адгезії основи з плитковим клеєм підганяти плитку ґрунтованих на стінах простіше. Зафіксований на клей плитка довше зберігає рухливість.
|
|
|
Крок 3: Розпакування і розкладка плитки по кресленню |
||
|
|
Після покупки розпаковуємо і уважно оглядаємо плитку, перевіряємо його на наявність сколів, браку малюнка і нерівностей. Складаємо дві плити разом, якщо між ними немає просвіту, якісний матеріал. Головний критерій вибору – плитка у ванній кімнаті повинна володіти стійкістю до перепадів температур, підвищеного рівня вологи, нейтральною реакцією на вплив хімічних та абразивних чистячих засобів, мати глазуровану поверхню, що перешкоджає розтріскуванню. Потім викладаємо плитку за малюнком на суху. Робимо ескізні креслення від руки щоб вам було зрозуміліше, як викласти плитку і з якого ряду почати
|
|
|
Крок 4: Розмітка стіни по вертикалі і горизонталі |
||
|
|
Плитку у ванній починаємо укладати з другого ряду, враховуючи товщину плиткового клею, а також міжплиткові зазори. У цьому проекті плитка укладається з 4 ряди. При укладанні з 2 ряду повністю завершити його без установки сантехніки та інших елементів ванни не вийде. Тому керуємося схемою вашого проекту і проведення подальших робіт. Головне пам’ятати, що нижній ряд укладають в останню чергу після облицювання підлоги, щоб правильно підібрати розмір плиток. Підпираємо кахлі за допомогою вкладишів, між зазорами вставляємо расшивочные хрестики, вибір яких залежить від габаритів плитки. Так як довжина одного полотна плитки в нашому випадку становить 70 см, беремо зазор 3-4 мм При довжині 45 см і менше міжплиточних зазору в 1-2 мм буде достатньо. Щоб укласти плитку рівно, за допомогою гідрорівня або лазера переносимо мітки по кутах. Відфутболювальні ниткою намічаємо лінію в горизонті. Строго по отчерченной лінії кріпимо жорсткий металевий профіль, який буде вважатися початкової кордоном кладки плитки.
|
|
|
Крок 5: Перший етап укладання кахлю |
||
|
|
Починаємо монтаж плитки. Розводимо водостійкий плитковий клей відповідно до інструкції, зазначеної виробником. Розподіляємо пластичний клейкий склад на ділянці стіни і розрівнюємо його гребінкою (зубчастим шпателем). Наносити плитковий клей на великі ділянки не треба, він твердне протягом 10-30 хвилин, втрачає клейкість. Наносимо плитковий клей на плитку і також розподіляємо його зубчастим шпателем. Укладання починаємо з видимої частини стіни, рухаємося по периметру, підрізаючи кахель по кутах. Гарненько вдавлюємо плитку на клей і вирівнюємо її по рівню. Не забуваємо про вкладиші і расшивочные хрестики в міжплиткових швів. В такій плиті знадобиться проробити отвори під крани, наносимо позначки і приступаємо до свердління.
|
|
|
Крок 6: Просвердлення отворів під крани і розетки |
||
|
|
Щоб просвердлити отвір по кахлю, застосовуємо алмазні коронки. Такими коронками просвердлюють будь-яку плитку, в тому числі керамограніт. При проведенні цього процесу не допускайте перегріву робочого елемента. Є два варіанти – проводити свердління на малих обертах або використовувати водяне охолодження. Під час свердління рекомендуємо злегка похитувати коронку навколо осі, щоб краплі води потрапляли в отвір і інструмент було легко витягувати. Для проведення облицювальних робіт в запасі у майстра знаходяться два варіанти коронок – Ф68 для електричних розеток і Ф45 під сантехнічні труби і фітинги. Після просвердлювання отворів, приклеюємо плитку до стіни. Для кріплення кахлю по кутах його знадобиться підрізати. Робимо заміри і приступаємо до різання. |
|
|
Крок 7: Підрізування швів ручним плиткорізом по кутах |
||
|
|
Укладання кутових елементів кахельної плитки у ванній проводиться з використанням ручного плиткоріза. Принцип роботи з цим інструментом нагадує склоріз. Плитка затискається в корпусі, різальний ролик проходить уздовж лінії зрізу, після чого відокремлюється під натисканням власної ваги або роздільника.
Плитка відрізана по довжині, фіксуємо її на плитковий клей в кутку. Перевіряємо по рівню.
|
|
|
Крок 8: Укладання від кута до дверей |
||
|
|
Продовжуємо класти кахель від протилежного кута. Перевіряємо рівність стіни по вертикалі. У нашому випадку стіна має ухил на 2 мм у верхній частині. Тому плитку в кутку кладемо щільніше, а до верху розширюємо шов.
Укладаємо по черзі плитку в ряду, поступово переходимо до дверей. |
|
|
Крок 9: Роботи навколо стільниці, вирізка кутових деталей |
||
|
|
Відміряємо ширину полотна, розмічаємо і отчерчиваем лінію відрізу. Відрізаємо замірену довжину на верстаті і застосовуємо її на сухо. Заміри сходяться, плитка лежить рівно, фіксуємо її на плитковий клей.
Продовжуємо приклеювати плитку на стіну за таким же принципом.
|
|
|
Крок 10: Укладання другого ряду стіни |
||
|
|
Після того, як ви проклали базовий ряд, знімаємо підпірні металеві рейки. Видаляємо патьоки клею ножем.
Укладаємо другий ряд, дотримуючись тих же правил, що і з першим. Після приклеювання плитки перевіряємо її на рівність в горизонтальній і вертикальній площині. Для цього використовуємо рівень і висок. Доходимо до місця, де буде встановлена розетка. Просвердлюємо отвір за таким же принципом, що і під водяні крани.
|
|
|
Крок 11: Просвердлювання отвору в плитковому шві |
||
|
|
Якщо отвір потрапляє в плитковий шов, центр кола повинен знаходитися в середині шва. Акуратний зріз робимо за допомогою верстата. Альтернативний варіант для отримання отвори – болгарка з диском по каменю. В крайньому випадку, крайку можна відламати пассатижами. Наочний процес різання отвору дивіться на відео. |
|
|
Крок 12: Облицювання зовнішнього кута |
||
|
|
Для того, щоб отримати рівний зовнішній кут, торець плитки запиливается під 45°. З двох половинок формується прямий кут. Такий зріз виглядає акуратно, виключає застосування пластикових і алюмінієвих куточків для приховування нерівностей спила. Рівний кут під 45° проводиться на верстаті.
Ревізійний люк вирізаємо болгаркою. Рівний зріз цим інструмент зробити не вийде, але так як люк буде обрамляться це необов’язково.
Продовжуємо облицювання стін, стежимо за горизонталлю і вертикаллю. Витягуємо расшивочные хрестики в місцях, де плитковий клей остаточно затвердів. |
|
|
Крок 13: Пророблення отвору під витяжку |
||
|
|
Щоб зробити отвір в плитці під витяжку, використовуйте болгарку з алмазним кругом. Олівцем вимальовуємо коло потрібного діаметру. Відзначаємо центр хрестиком і проводимо діагональні лінії. Прорізаємо болгаркою лінії до краю кола, а потім випилюємо отвір по колу.
|
|
|
Крок 14: Затирка швів |
||
|
|
Після того, як всі стіни будуть облицьовані доверху, нижній ряд поки не чіпаємо, затираємо міжплиткові шви. Видаляємо расшивочные хрестики і клини, акуратно прочищаємо ножем шви від клею і протираємо кахель.
Замішуємо затірку і заповнюємо шви. Щоб сформувати рівний шов, використовуємо затиральний шпатель.
Чекаємо, поки затирка злегка затвердіє. Видаляємо зайву затірку зі швів за допомогою вологої губки, протираємо її насухо чистою ганчіркою. |
|
про публікацію авторської розробки
Додати розробку