Тема: Ліна Костенко. Інтимна, громадянська та філософська лірика. «Спини мене отямся і отям», «Хай буде легко. Дотиком пера…», «Я вранці голос горлиці люблю».
Мета: розглянути твори Ліни Костенко, визначити їх філософічну спрямованість і психологізм; розвивати вміння учнів задумуватися про вічні істини, про здатність людини протистояти уніфікації й насиллю над індивідуальністю; виховувати любов до поезії.
Обладнання: портрет Ліни Костенко, музичні заставки, епіграф, аудіо запис віршів.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційний.
- Розгляд епіграфу до уроку.
Так чого ж я шукаю і чим я жива
Велемовний світ, велелюдний.
Ви поезія, вірші?
Чи тільки слова?
Л. Костенко
Ліна Костенко — тонкий лірик, авторка прекрасних віршів, ніжних, чаруючих. Творчість Ліни Костенко не розмежуєш на інтимну та громадянську: настільки тісно переплелися особисте та суспільне, настільки органічно вони вживлені в художнє полотно й до певної міри навіть живляться одне одним.
Безкомпромісність — ось пароль її поезії. У часи, коли ідеологічний контроль над словом і думкою людини після короткої хрущовської «відлиги» знову став тотальним, від Ліни Костенко вимагалося бути такою, як усі.
У поезії чується бунт проти стандартизації, спрощення, примітивізації людини. Неповторність — ось друге з ключових понять, смислових знаків волелюбної музи Ліни Костенко.
Людмила Тарнашинська писала: «Покликання поета — не тлумачити, не з'ясовувати, а передавати в слові своє відчуття часу, його ритм, а його аромат, так само, як не взаємообумовленість того, що ми звемо минулим, торішнім та й майбутнім». І дійсно, поезія Ліни Костенко відтворює плинність часу, кожної миті, яку вона благословляє.
Основні мотиви її творчості — це: історія нашого народу, єднання людини з природою, філософічність буття, тема поета і поезії, тема кохання, тема війни, тема творчої праці, тема моралі тощо.
Вражає читача щирість висловленої думки, емоційність слова, за допомогою яких розкривається людська душа. І саме над нею найчастіше замислюється письменниця, її хвилює те, що спотворює душу, що знищує життя.
Ліна Костенко — справжній майстер художнього світу. Вона філософськи осмислює зміст життєвих проблем, розкриває найсуттєвіші почуття людини, її неповторність і складність, суперечливість і красу. У її ліриці звучать і мотиви Великої Вітчизняної війни, і роздуми про важливість творчої праці, бажання залишити по собі добру пам'ять, любити людей і природу, берегти їх.
Вірші поетеси наповнені філософською наснагою роздумів про роль мистецтва, відповідальністю митця перед часом, своєю совістю. Л. Костенко засуджує нещирість, пристосуванство й, безумовно, возвеличує народ, Вітчизну, кохання.
Тематичний обрій поетеси досить широкий. Самобутність її в тому, що вона художньо осмислює загальнолюдські цінності.
Від літератури «соціалістичного реалізму» вимагався тотальний мажор — у ліриці ж Ліни Костенко нерідко переломлювалися драматичні колізії буття.
І це, загалом, фундаментальна особливість її таланту — трагедійний характер світовідчування. У своїх віршах вона й справді промовляє «від імені болю» (А. Макаров).
ІІ. Мотиваційний.
ІІІ. Читання ліричного твору.
- Прослуховування вірша на аудіо плівці.
Спини мене отямся і отям
Спини мене отямся і отям
така любов буває раз в ніколи
вона ж промчить над зламаним життям
за нею ж будуть бігти видноколи
вона ж порве нам спокій до струни
вона ж слова поспалює вустами
спини мене спини і схамени
ще поки можу думати востаннє
ще поки можу але вже не можу
настала черга й на мою зорю
чи біля тебе душу відморожу
чи біля тебе полум'ям згорю.
- Мовчазне читання вірша учнями.
ІV. Аналіз поетичного твору.
V. Систематизація знань.
VІ. Заключний.
На фліп-чарт учні прикріплюють власні запитання до своїх однокласників, самих себе, учителя. Відповіді на запитання дають вони самі чи хто-небудь із учнів класу.
VІ. Домашнє завдання.