В. Підмогильний. Роман «Місто». Зображення «цілісної людини»: у єдності біологічного, духовного, соціального. Образ українського інтелігента Степана Радченка, еволюція його характе

Тема: В. Підмогильний. Роман «Місто». Зображення «цілісної людини»: у єдності біологічного, духовного, соціального. Образ українського інтелігента Степана Радченка, еволюція його характеру. Морально-етичні колізії твору. Жіночі образи

Мета:

Дидактична:

• визначити місце роману «Місто» в літературному процесі 20-х рр.;
• допомогти розкрити проблему підкорення людиною міста й містом людини на інтегративному матеріалі в контексті світової літератури;
• познайомити з літературними поняттями «маргінальність», «маргінальний».

Розвиваюча:

• розвивати навички виділення ключових епізодів і деталей;
• соціальну, полікультурну, комунікативну компетентності;
• виробляти навички критичного мислення в ході пошуково-дослідницької роботи, порівняння та узагальнення вивченого;
• поглиблювати вміння висловлювати власні враження та думки, виділяти провідні риси й деталі.

Виховна:

• виховувати прагнення читати інтелектуальну літературу;
• збагачувати свій науковий та творчий потенціал;
• виховувати прагнення стати успішними, уміння презентувати себе в суспільстві, порядність у ставленні до людей.

Тип уроку: засвоєння нових знань із використанням міжпредметних звʼязків

Обладнання: тексти роману «Місто», критичні матеріали, презентація до уроку, фото Києва 20р. ХХ ст., картини екзистенціалістів, дидактичні матеріали.

Здобувачі освіти повинні знати:

• зміст роману «Місто»;
• суть понять «маргінальність», «маргінальний»;
• оцінку роману відомими літературознавцями та критиками;
• розуміти вплив цивілізаційних процесів на людину.

Учні /учениці повинні вміти:

• вести бесіду за змістом роману «Місто», визначати його тему;
• доводити думки, аргументуючи прикладами з тексту;
• працювати з науковими та критичними джерелами, давати власну оцінку твору;
• проводити міжпредметні звʼязки.

            Для нього

(В. Підмогильного) головна річ-людська душа,

її стан, її рухи в таких чи інших обставинах,

усі ті світла й тіні, які вона кидає

на ціле своє окруження…

Юрій Смолич

І. Організаційний момент

Доброго ранку!

Перегляд відео про урочище Сандармох.

І.Мотивація навчальної діяльності.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.Вступне слово вчителя

У центрі сьогоднішньої уваги митець, який серед свого покоління вирізнявся особливою нещадністю і твердістю бачення й намагався реалізувати свої літературні здібності в жанрі детективу,  підписуючись псевдонімом Лорд Лістер.

Тож спробуймо створити сенкан, аналізуючи творчість В.Підмогильного

Сенкан

            1.В.Підмогильний,

            2.Інтелектуально заглиблений,душевно тонкий,інтелігентний.

           3.Напружено працює,вивчає іноземні мови,цікавиться історією.

           4.Митець глибоко відчував найболючіші катаклізми своєї   

            доби,які могли породити духовні проблеми.

           5.Прозаїк 1930-х років/ автор першого в українській літературі урбаністичного роману.

Теорія літератури

Урбаністика – це твори мистецтва, які зображують місто, його життя, мешканців.

Урбаністичний роман – це великий за обсягом епічний твір, у якому порушується урбаністична проблематика, зображується місто, життя його мешканців.

У яких творах згадується ця тема?

 (Михайль Семенко «Місто», Альберт Камю «Чума», Франц Кафка «Перевтілення», М.Коцюбинський «Intermezzo»)

Який образ є центральним у цих творах? Маргінальний

МАРГІНАЛ, -а, ч. 1.  Людина, яка втратила колишні соціальні зв'язки і не пристосувалася до нових умов життя (звичайно про представників національних меншин, мігрантів, вихідців із села). 2. Людина, яка не визнає загальноприйнятих норм і правил поведінки.

 3. розм. Провінціал.

Джерело: Тлумачний словник української мови

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку.

Епіграфом до нашого уроку є слова Юрія Смолича. Зачитайте їх.

Для нього

(В. Підмогильного) головна річ-людська душа,

її стан, її рухи в таких чи інших обставинах,

усі ті світла й тіні, які вона кидає

на ціле своє окруження…

Юрій Смолич

Отже, темою уроку є «В. Підмогильний. Роман «Місто». Зображення «цілісної людини: в єдності біологічного, духовного, соціального». Образ українського інтелігента Степана Радченка, еволюція його характеру. Морально-етичні колізії твору. Жіночі образи»

Нашим завданням буде дослідження Степана Радченка як цілісної людини. Еволюції його характеру, морально-етичні проблеми початку ХХ століття, які зображені у романі.

Слово вчителя.

XX століття принесло людству дві світові війни, багато локальних конфліктів, революцій, переворотів, світову економічну кризу 1929-1933 рр. Це все зробило актуальним проблему людського виживання, збереження психологічної повноцінності, віднайдення себе в екстремальних ситуаціях. Представники екзистенціалізму звернули свою увагу саме на внутрішній світ людини в екстремальних ситуаціях; вони вважали, що немає людини, яка б не відчувала хоч трохи відчаю; немає людини, у чиїх сокровенних надрах не приховувалася б якась стурбованість, тривога, дисгармонія, якийсь страх перед невідомим або чимось таким, що його вона навіть не бажає усвідомлювати. Цих почуттів не здатні усунути жодні зовнішні події, вони можуть їх поглибити й загострити. Кожен має свою внутрішню сутність, свою індивідуальність, своє «я», свою екзистенцію.

Отож, екзистенціалізм — філософський напрям, який сформувався у французькій філософії та літературі в першій половині XX ст. та поширився на українську літературу.

Визначальні риси екзистенціалізму:

*абсурдність буття,відчай,страх смерті;

*особистість має протидіяти державі,суспільству, “ворожому” середовищу;

 *вища цінність у свободі особистості;

*існування людини тлумачиться як драма свободи;

*в художніх творах розповідь ведеться від першої особи.

IV. Вивчення нового матеріалу.
 Слово вчителя. 
1.Роман В. Підмогильного «Місто» - твір глибоко психологічний. Такий твір не може залишити байдужим нікого-ні вчителя ні учня. А тим паче, що ви стоїте на порозі великих змін у власному житті. Як правильно обрати свою стежину, як не схибити в цьому житті, як підкорити світ…

         У романі «Місто» головний герой теж переймається такими проблемами і знаходить рішення, яке, як він вважає, правильне. Степан Радченко – виходець з пореволюційного села, який прагне підкорити місто

               Діти, працюючи протягом уроку, ви повинні будете відповісти на таке проблемне запитання:

           Чи підкорив Степан місто чи місто підкорило його?

Місто постає перед нами, як образ, як живий організм. Зачитайте фрагмент роману, як саме зустріло місто Степана. Звернімося до текстів V розділ. «Місто чудне . Зокола воно рухливе й швидке, життя в ньому, здається, б’є джерелом і блискавкою, шугає, а всередині, похмурих кабінетах установ, воно тягнеться старим возом, оплутане тисячами правил і розпорядків. Не ненавидіти треба місто, а здобути».

І він починає його здобувати.

Пригадайте з яких композиційних елементів складається роман.

Зчитайте Qr-код та виконайте наступне завдання

Експозиція – приїзд Степана до Києва, знайомство з містом

Зав’язка - поселення Степана Радченка у Гнідих

Кульмінація - смерть Зоськи

Розв’язка - знайомство з Ритою

• А нам розібратися у цьому допоможуть піраміди життя Степана Радченка

Вправа «Піраміда»

Соціальна

Степан-секретар журналу

Друк збірки

Редакція журналу, знайомство з письменником

Друк у журналах (Харків, Київ)

Степан-лектор

Громадська активність

Степан – письменник

Літвечірка

Радченко-студент

Секретар сільбюро Спілки Робземлісу

Підпасич-приймак

Біологічна

Будинок на Липках вул. Львівська, 51, кв.16

Кімната Бориса –його

Кухня

Хлів

Біологічна

За сценарій -1500

Секретар журналу -350

Журнал Харків-70

Лекції – 18 карб. тижнево

Харків журнал -87 карб.

Лектор –червінець

Стипендія-18 карб.

Духовна піраміда

Виступ Степана Радченка

Самохарактеристика

Прослуховування композиції Квітки Цісик «Місто спить»

 Характеристика жіночих образів( на кожну парту учитель роздає картки – розповіді жінок Степана)
Я – Надійка. Покохала тебе з першого погляду, коли разом їхали з села шукати щастя у місті. Вірила, що і ти, Степане, любиш мене. Так і було при перших наших зустрічах. Та згодом ти брутально повівся зі мною, не бачив мого болю, моїх сліз. Я зрозуміла, що стала тобі непотрібною. 

Я – Тамара Василівна, твоя «мусінька», Степане. Життя моє, як ти знаєш, було сповнене болю, сліз, тривог. Тільки ти вніс у нього другу молодість. Заради нашої любові я знехтувала сім’єю. З тобою була щаслива, обдарувала тебе не лише коханням, але й сімейним затишком. Думала, що так буде завжди. Та коли ти знайшов кращу квартиру, то покинув свою «мусіньку». Я зрозуміла, що ти використав мене. 
Я – Зоська Голубовська. Коли побачила тебе, то відчула, що ти єдиний, неповторний, божественний. Спочатку намагалась вдавати з себе примхливе дівчисько, кокетку, та все більше закохувалась у тебе. Ти не повіриш, Степане, якою я була щасливою, коли почула, що ми одружимось, які надії плекала на наше сімейне життя! Та ти жорстоко і підло зрадив мене, відштовхнув. І серце моє не витримало цього болю. ..

Я – Маргарита, Рита, успішна актриса. Тебе привабив у мені яскравий вишуканий одяг, манери. Я загадкова, неповторна й інколи навіть зверхня. Я – маска. Спробуй відкрити мене. Чи зможеш? 
                                                      

Юрій Смолич чітко підмітив, що людська душа, описана Валеріаном Підмогильним має 2 сторони – світлу і темну.

  Гра «Займи позицію»

Визначити позитивні погляди та негативні риси характеру Степана Радченка

- Чи правда те, що  говорять про себе герої?
-Чи можна вважати героїнь аспектом характеристики головного героя?
Орієнтовні  відповіді
-Так, можна. 

Підсумки уроку

Як бачимо, образ Степана складний, суперечливий, неординарний. Письменник зобразив людину, в якій борються добро зі злом. Талановитий юнак, що на початку   твору має добрі наміри, заради особистого утвердження здатний піти на злочин. Він не страждає від людських жертв, від чужого болю.
Степан не вміє по-справжньому любити. Жінки для нього захист від самотності або сходження на вершину слави, достатку. Проте назвати Радченка доконечно прагматичним і цинічним не можна. Час від часу у ньому прокидається щось людяне, добре, ще не повністю знищене містом. Але такі миті тривають недовго.

Домашнє завдання:

Написати есе за темою: «Актуальність проблеми цілісної людини ХХІ ст.»