Олександр Довженко. Джерело вивчення історії його життя і трагічної доби – «Щоденник». Правда про український народ, його історію крізь призму авторського бачення й оцінки. Націона

Про матеріал

«Щоденник» Довженка – це спроба здійснити діалог із самим собою, визначити власні протиріччя та намагатися знайти відповіді на важливі питання. Варто зазначити, що центральне місце в записах присвячено не міркуванням з приводу особистого життя. Роздуми над долею та майбутнім України, співчуття народові, сприйняття його болю – це найважливіші меседжи Олександра Довженка.

Перегляд файлу

Українська література. 11 клас. 20.02.2023. Урок №63. Тема. Олександр Довженко. Джерело вивчення історії його життя і трагічної доби – «Щоденник». Правда про український народ, його історію крізь призму авторського бачення й оцінки. Національні та загальнолюдські проблеми, поєднання особистісного, виражального начала з публіцистикою. Мета: (формувати компетентності): предметні: уміти аналізувати щоденникові записи, знати основні віхи з життєпису автора та історії України, розуміти проблеми, порушені в «Щоденнику»; ключові: вміти логічно висловлювати свої думки; інформаційну: формувати навички самостійної роботи з текстами записів; загальнокультурну: свідоме ставлення до моральності національних та загальнокультурних проблем. Виховувати в учнів національну гідність та свідомість. Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь та навичок. Обладнання: авторська презентація до уроку, 2 інфографіки, відеоуривок з фільму «О.Довженко. Щоденник. (1941-45)» - youtube https://www.youtube.com/watch?v=-LAOA0RDkaE&ab , тести https://learningapps.org/3045109 , відеоролик «У мене немає дому», текст «Щоденника».

https://www.youtube.com/watch?v=uaA_r-J_JSw .

Зміст модуля (З-П, А-П)

- Сьогодні в Україні відзначається День Героїв Небесної Сотні.

В цей день ми вшановуємо пам'ять Героїв Небесної Сотні, які заплатили своїм життям за незалежність і свободу України, за її європейське майбутнє.

Революція Гідності змінила Україну і кожного з нас. Ті буремні події навчили нас всіх бути небайдужими, брати на себе відповідальність і відстоювати незалежність своєї країни.

Схиляємо голови перед пам’яттю наших Героїв, які віддали своє життя за Україну, за її свободу і майбутнє. Підтримуємо наших захисників, які боронять сьогодні незалежність і територіальну цілісність нашої країни.

Вшановуючи пам’ять Героїв Небесної Сотні, ми бажаємо нашій землі миру і злагоди, а нашій державі та всім українцям – сили й незламності у відстоюванні свободи й віри в нашу Перемогу!

І. Організація класу. Рефлексія.

- Усім привіт. Три мільярди людей в усьому світі, тобто близько 40% населення, користуються соціальними мережами в інтернеті. Ми витрачаємо на них в середньому дві години щодня: публікуємо дописи, обмінюємося фото, реагуємо на пости друзів.

Щохвилини користувачі соцмереж відправляють майже півмільйона твітів та фотографій у Snapchat.

Хоча молодь дедалі більше обирає Instagram, загалом йому все ще далеко до Facebook. Ось дані про кількість активних екаунтів у різних соцмережах станом на січень 2022 року: СЛАЙД 1

- Якщо б Facebook був державою, то вона була б на ІІІ місці в світі за чисельністю населення.

Найпопулярніші соцмережі в Україні під час війни – дослідження Global Logic

СЛАЙД 2 Сьогодні в YouTube зареєстровано понад 28 млн українських користувачів, в Instagram – понад 16,1 млн, у Facebook – 15,45 млн. TikTok має більше ніж 10,55 млн українських користувачів. Помітно менше користувачів має соцмережа для пошуку роботи LinkedIn. На початку 2022 року у ній мали акаунти близько 3.6 мільйонів українців.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми й мети модуля.

- ТАК….Сьогодні уявити свій звичайний день без використання соцмереж неможливо. Перебуваючи на зупинці, чекаючи на замовлення в кав’ярні, відпочиваючи на перервах між уроками, ми несвідомо тягнемося до гаджетів у пошуках…Хм, у пошуках чого? Хтось шукає розваги, інші прагнуть бути в курсі актуальних новин, дехто стежить за стрічкою улюбленого блогера. До речі, якій мережі ви надаєте перевагу? Фейсбук, інстаграм, тік-ток, а може, твітер?

- Сьогодні в соцмережах користувачі підписуються на сторінки відомих політичних діячів, акторів, співаків, педагогів, бізнесменів, блогерів… Сторінка ФБ - Цікаво, хто очолює вашу трійку фаворитів? - Добре, скажете ви. А до чого це все в українській літературі? Річ у тім, що наші письменники могли б бути чудовими блогерами та лідерами думок. От тільки соцмереж до кінця двадцятого століття не було. Пригадаймо, фейсбук створено далекого дві тисячі четвертого року, а от інстаграм з’явився пізніше: шостого жовтня дві тисячі десятого року (СЛАЙД 3). А що залишалося митцям? Мовчати? Авжеж, ні. Вони також працювали над збереженням власних думок, лише поширювали це все в особистих записах, зокрема книгах-щоденниках, які мали інший вигляд. Саме там автор фіксував свої думки, почуття, потреби, міркування. Словом, це була така собі приватна стрічка двадцятого століття, яку ми з вами могли б погортати, щоб пізнати смаки та вподобання письменника, побачити його друзів, улюблені книги, музику, їжу, місця, у яких зупинявся, більше дізнатися про його погляди.

- СЛАЙД 4 Сьогодні ми розглянемо такий документ доби під назвою «Щоденник». І підпишемося ми на автора-блогера Олександра Довженка – українського кінорежисера та письменника. СЛАЙД 5 Його «Щоденник» - це своєрідна стрічка соцмережі двадцятого століття, яка охоплює як щасливі миттєвості життя, так і трагічні сторінки національної історії. Тож сьогодні на уроці ми проаналізуємо «Щоденник» Гомера українського кіно як джерело правдивого відображення дійсності часів письменника. (Записати тему уроку в зошит). СЛАЙД 6 ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів. 1. Творча робота. Скласти резюме письменника Довженка (Северіна В., Карапузов Я., Лукіян К.). Робота с тестами з коментуванням учнів, усно (інші).

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу. – Щоденник - річ особиста. Чи маємо ми право його відкрити і прочитати? Чи не буде це порушенням морально-етичних норм та приватності людини? Теорія літератури. Записати в зошит визначення поняття «щоденник», його особливості. СЛАЙД 7, 8, 9.

2. Коментар учителя. - Лише 2013 року перше академічне видання щоденників Довженка побачило світ. До цього записи зберігалися в архівах. Степан Процюк, сучасний український письменник, говорить (цитую): «Як на мене, Олександр Довженко постає на свій повен людський і мистецький зріст, так би мовити, «великим і жахливим», у своїх щоденниках». Кінець цитати. СЛАЙД 10

- Особисті записи Довженка подано в хронологічній послідовності з 1939 по 1956 роки. СЛАЙД 11 Письменник фіксував міркування під час Другої світової війни, паралельно створював сценарій фільму «Україна в огні». СЛАЙД 12. Прагнучи відтворити правдивість подій, письменник відобразив дезертирство радянських солдатів, показав окуповане фашистами українське село. Його картина відтворювала трагедію поневоленого народу. Сталін розкритикував сценарій через те, що письменник засумнівався в боєздатності Червоної Армії, виокремив саме українського героя серед персонажів інших національностей. Фільм було заборонено. СЛАЙД 13. У «Щоденнику» Олександр Довженко залишить такий запис від 26 жовтня 1943 року (цитую): «Сьогодні я знову в Москві. Привіз з Києва стареньку свою матір. Сьогодні ж узнав од Большакова і тяжку новину: моя повість «Україна в огні» не вподобалася Сталіну, і він її заборонив для друку і для постановки…”. Кінець цитати.

- Тоді розлючений Довженко знищує три зошити свого щоденника. Проте пізніше він знову повертається до особистих записів. Пригадайте, коли ми пишемо пости в соцмережах?

Правильно. Коли нам щось болить, коли ми хочемо поділитися перемогами чи поразками, коли потребуємо розради. Так само чинить і Довженко. Щоправда, він чудово усвідомлює, що не отримає жодного коментаря до власних нотаток-постів. Значна частина «Щоденника» фіксує думки Довженка під час проживання в Москві. СЛАЙД 14. Митець був змушений перебувати там проти власної волі. У нотатках він здатен хоча б віртуально звернутися до рідної землі. СЛАЙД 15 31 грудня 1946 року Довженко пише (цитую): «Сиджу похилий, втомлений, притягшись з невеселої, недоброї роботи, і замість радості одпочинку, новорічного святого спокою і душевного миру, хочеться мені плакать. Живу я в невеселому позбавленому миру домі у злі серед брутального і невеселого народу… Вже мертвий і забутий я, уже мене немає на Вкраїні». Кінець цитати. - Довженко гостро відчуває розлуку з рідною землею, стає заручником радянського режиму, свідком політики Сталіна. СЛАЙД 16 Цитую уривок із «Щоденника»: «Кара, яку мені придумали великі люди в малості своїй, жорстокіша за розстріл. Я хочу писати серед свого народу… Невже я не можу жити на Вкраїні?.. Я України син. Нащо одняли у мене Матір?». Кінець цитати.

- Довженко висміює людські вади, що набули поширення за часів радянської дійсності. Ідеться про пристосуванство, підлабузництво заради реалізації кар’єрних досягнень. СЛАЙД 17 Цитую: «Дурень – не обов’язково Іванушка-дурачок. Дурень нині часом закінчує два факультети, займає високі посади, має ордени, партстаж. Він часом здається зовні ніби звичайною людиною». Кінець цитати.

- СЛАЙД 18, 19. Проте інколи виникає враження, що авторство «Щоденника» належить двом людям. Одна особистість оспівує постать Сталіна, відзначає його роль у розбудові могутності СРСР. Інша ж знаходить сумнівні приводи для гордості комуністичним режимом і висловлює переживання, що український народ утрачає свою ідентичність. У «Щоденнику» ми, читачі, стаємо свідками протистояння в душі самого митця – двобій між самонавіюванням та критичними міркуваннями. Тобто, з одного боку, ідеалізація радянських реалій. З іншого боку, такі рядки-коментарі, цитую «Щоденник» писмьменника: СЛАЙД 20, 21. «Україна поруйнована, як ні одна країна в світі. Поруйновані й пограбовані всі міста.У нас нема ні шкіл, ні інститутів, ні музеїв, ні бібліотек. Загинули наші історичні архіви, загинуло малярство, скульптура, архітектура… У нас нема майже вчених, обмаль митців…». Кінець цитати.

Вправа «БАЧУ-ЧУЮ-ВІДЧУВАЮ». Порівняти і зробити висновки. Перегляд уривку з фільму (18:21 – 20:40) та відео про російсько-українську війну. https://www.youtube.com/watch?v=uaA_r-J_JSw ,

- «Щоденник» Довженка – це спроба здійснити діалог із самим собою, визначити власні протиріччя та намагатися знайти відповіді на важливі питання. Варто зазначити, що центральне місце в записах присвячено не міркуванням з приводу особистого життя. Роздуми над долею та майбутнім України, співчуття народові, сприйняття його болю – це найважливіші меседжи Олександра Довженка.

Робота з текстом. Групова робота. Прочитати з картки виразно текст, усно проаналізувати, визначити тему запису. Тексти надаються.

- Підсумуємо! Визначити проблематику «Щоденника» колективно і записати в зошит. СЛАЙД 22

V. Закріплення вивченого матеріалу. - Сьогодні «Щоденник» Довженка міг би мати такий вигляд. СЛАЙД 25. Кожен пост присвячений певній події. Кожен пост – окреме міркування на проблему, що турбує письменника. Раджу вам, шановні учні, погортати сторінки «Щоденника», уявити атмосферу часу та перенестися до віртуальної соцмережі Олександра Довженка.

Випереджувальне завдання. Скласти сторінку Олександра Довженка в мережі Instagram. Учні презентують свої роботи.

VІ. Підсумок модуля. - На жаль, ми не можемо зараз поставити «лайк» чи репостнути. Але збагатити власні уявлення про життя і творчість одного з найвидатніших кінорежисерів України – нам цілком до снаги! Насамкінець зазначу, що сьогодні ми легко можемо заблокувати коментарі, зредагувати відповіді, а то й видалити те, що нам не подобається. У паперовому щоденнику це неможливо зробити, хіба вирвати сторінку чи знищити її. Цим і скористалися партійні діячі, заборонивши “Щоденник”, вважайте, заблокували сторінку в мережі. Тим-то цей документ є особливим, бо фіксує оригінальні враження, що залишаться незмінними. Так, вони про те, що було в далекому двадцятому столітті, але і про те, що залишається актуальним і зараз. Тепер нам писати коментарі до них, тільки блогер Довженко нам не відповість…Але це можна легко змінити! Перегляньте конспект до уроку, і ви дізнаєтесь, як можна організувати діалог із “Щоденником” Довженка.

VІІ. Домашнє завдання. 1. Перегляд фільму «О.ДОВЖЕНКО. ЩОДЕННИК. (1941-45)» 2. Зробити запис у власному щоденнику (зошиті), датований 24 лютого 2022 року.