Ліна Костенко «Маруся Чурай»

ПЛАН ЗАНЯТТЯ №

Тема: Ліна Костенко «Маруся Чурай» (скорочено).

Вид заняття: лекція

Мета заняття

Дидактична: Допомогти учням осмислити проблеми та ідеї твору, з’ясувати їхні багатство й глибину, естетичну привабливість.

Виховна: Виховувати студентів у дусі поваги до минулого та гордості за свій народ, формувати високі моральні якості на прикладі героїв роману.

Розвиваюча: Розвивати навички цілісного сприйняття великого за обсягом  художнього твору, виділення ключових епізодів, висловлення власної  думки щодо прочитаного.

 Методи: лекція,метод «незакінчених речень»,робота з епіграфом, мікрофон. 

Дидактичні засоби навчання:

Література:

Костенко Л.В. Вибране. - К.: Дніпро, 1989. - 559 с.

Гуцало Є. Ліна Костенко: [Про неї та вірші]. //Золотий гомін. Українська література: Хрестоматія для 11 кл. середньої школи. – К.: Освіта, 1995. – С. 509-530.

Барабаш С. Філософія осягнення світу: Про лірику Ліни Костенко. // Дзвін. – 2003. – № 4. – С. 142-145.

Клочек Г. Історичний роман Ліни Костенко “Маруся Чурай”: Навч. посібник. – Кіровоград: Степова Еллада, 1998. – 52 с.

СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

Епіграф: Її пісні - як перло многоцінне,

                                                   Як дивен скарб серед земних марнот.

                                                                                 Ліна Костенко

                                                                                                      Відведений час

 

І.Організаційна частина.            5 хв

Вітання. Перевірка присутніх на занятті.

ІІ. Актуалізація опорних знань.                                                                 10 хв

1.Метод «Незакінчені речення».

– Ліна Костенко народилася... ( 19.03.1930)

–  Про неї можна сказати словами, якими вона охарактеризувала Лесю Українку... («Поет, що йшов сходами гігантів»)

– Вроджену щляхетність і силу духу поетеса успадкувала від...

( прабабусі)

– Глибинна віра в Бога перейшла в душу поетеси від ... ( діда Михайла)

– Символом романтичного сприймання світу стала... (ненька)

–  Батько Ліни Костенко знав... мов і працював...(12 мов, учителем)

• Ліна Василівна навчалась... ( У Київському педагогічному інституті, Московському літературному інституті ім. Горького)

–  Перша поетична збірка... («Проміння землі»

–  Історичний роман поетеси... («Берестечко»)

–  Поетесу удостоєно премій...( імені Т.Г. Шевченка (1987),

імені Франческо Петрарки  за перекладені «Інкрустації» італійською мовою).

–  Зараз вона живе і працює... (У Києві)

–Останній твір Ліни Костенко, який вийшов друком недавно, – це... («Записки українського самашедшого»)

ІІІ. Повідомлення теми, мети та основних завдань                                       5 хв

Тема: Ліна Костенко «Маруся Чурай» (скорочено).

Мета заняття Дидактична: Допомогти учням осмислити проблеми та ідеї твору, з’ясувати їхні багатство й глибину, естетичну привабливість. Виховна: Виховувати студентів у дусі поваги до минулого та гордості за свій народ, формувати високі моральні якості на прикладі героїв роману. Розвиваюча: Розвивати навички цілісного сприйняття великого за обсягом  художнього твору, виділення ключових епізодів, висловлення власної  думки щодо прочитаного.

ІV. Мотивація навчальної діяльності                                                            10 хв

 

1.Робота з епіграфом

- Що Ліні Костенко хотіла сказати своїм епіграфом?

-Місце та значення пісні в українців.

-З якого твору взяті слова епіграфа? Кого можна схарактеризувати цими словами?

  «Маруся Чурай» Ліни Костенко - не просто наша обікрадена й поганьблена історія, не тільки художня енциклопедія життя українського народу середини XVII ст. Це історія, яка осмислює саму себе, мисляча історія. Це - партитура вічних мотивів духовного буття народу. Якщо в національному письменстві є такі твори, як «Маруся Чурай», значить воно не безнадійне і не безнадійна доля того слова — воно виживе й вистоїть у цьому складному й трагічному світі, який не має сентиментів до жодного народу»,- пише відомий літературознавець М. Слабошпицький. Про вічні мотиви духовного життя у їхніх конкретних виявах і будемо говорити сьогодні на уроці.

V. Усвідомлення нових знань . План заняття                                45 хв

 

План

1. Історична основа твору. Історія написання «Марусі Чурай».

2.Постать Марусі Чурай.

3.Композиція твору «Маруся Чурай».

 

1. Історична основа твору. Історія написання «Марусі Чурай».

   Роман у віршах - одна з найскладніших літературних форм, суть якої полягає в тому, що у великому художньому полотні епічний спосіб зображення життя через систему подій і розгорнутий сюжет, через змалювання сформованих характерів поєднується з глибоким ліризмом - віршованою, емоційно забарвленою мовою, з безпосереднім вираженням внутрішнього стану і почуттів автора.

 Україні таланить на великих жінок. Три століття віддаляють Марусю Чурай від поетеси Ліни Костенко. Але скільки спільного мають ці незвичайні жінки, ці беззахисні і беззбройні пророки нашого багатостраждального народу, слово яких було «духовним мечем». І ось ожила легендарна дівчина на сторінках історичного роману у віршах «Маруся Чурай» Ліни Василівни Костенко, який побачив світ у 1979 р.

  Вихід цього твору став справжньою подією в нашій літературі. Люди, які двох слів не могли зв’язати рідною мовою - нещасні жертви свого часу - шукали, діставали, читали й перечитували «Марусю Чурай». Приміром, у далекому Казахстані українці від руки переписували роман. Розсипаний набір книжки розкотився, як добірне невмируще зерно по всій Україні й дав свої сходи. У чому ж сила цього твору? Яка причина його фантастичної популярності? Зі сторінок роману постала неприкрашена історія нашого народу.

  Нашу пам’ять про те, хто ми, чиї діти, витравлювали, випалювали, відбивали немилосердно… Але вона - живе. Хто порахує всіх спраглих, що припадали й припадають до «Марусі Чурай», як до життєдайного джерела? Адже така потреба зумовлена надзавданням, що постало перед нашим суспільством: духовне відродження нації як єдиний порятунок від морального й фізичного вимирання.«Маруся Чурай» Ліни Костенко - це не просто наша обікрадена й поганьблена історія, не тільки художня енциклопедія життя українського народу середини XVII ст. Це - історія, яка осмислює саму себе, мисляча історія.

  У Ліни Костенко історія - це жінка, змучена, катована, зневажена, але не розтоптана, бо вона не загубила духу свого, гордість, гідність людську.

  Історичне полотно твору становить окрему сторінку, через яку ще раз висвітилися долі героїв роману. І життєву лінію головної героїні Марусі Чурай, Ліна Костенко ввела в бурхливі соціально-політичні перипетії суспільного поступу України XVII ст., а ще точніше - періоду визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

  Представники козацької республіки в романі - Богдан Хмельницький, Лесько Черкас, Мартин Пушкар, Іван Іскра, Яким Шибилист і ті, хто з небуття повернулися в думі (Яків Остряниця, Гордій Чурай, Павлюк, Наливайко).

  До цього славного лицарства належить і дід Гамарник, «самітник і химерник», котрий од трьох шабель ще й досі не загоєн. Грицько Бобренко теж козак, але він з часом засвоїть іншу мораль, далеко не козацьку, неодноразово повторивши Марусі: «Любов любов’ю, а життя життям».

  В основу свого твору Ліна Костенко поклала відому чи не кожному українцеві, знану в багатьох країнах світу баладу «Ой не ходи, Грицю…».

  Більш як півтора століття розробляється цей сюжет в українській, польській та російській літературах. Досить назвати імена письменників, які в своїй творчості зверталися до нього, - Б. Залєський, О. Шаховський, К. Тополя, О. Гроза, Г. Бораковський, А. Александров, П. Білецький-Носенко, І. Онопріенко-Шелковий, Л. Боровиковський, Є. Озерська-Нельговська, М. Старицький, В. Самійленко, С. Руданський, І. Микитенко, І. Хоменко, Л. Забашта, В. Лучук… А коли додати, що його певною мірою використала в повісті «В неділю рано зілля копала…» О. Кобилянська, що сама балада перекладена російською, польською, німецькою, угорською, французькою, англійською мовами, то з усією очевидністю розумієш сміливість Ліни Костенко, яка наново взялася за настільки, здавалося б, зужитий у літературі матеріал.

 Про легендарну Марусю Чурай написано немало творів. До осмислення феномену її життя й творчості зверталися Г. Квітка-Основ’яненко, М. Старицький, В. Самійленко, С. Руданський та інші. Ім’я Марусі Чурай відобразилося також у безлічі легенд, одна з яких і стала основою твору Ліни Костенко.

  Український народ вправі пишатися багатством народної творчості. Хтось створює щось, його визнають, й ось уже про нього складають легенди й перекази. Так, за переказами, у 1625–1650 рр. жила в Полтаві Маруся Гордіївна Чурай - поетеса й співачка, пісні якої були широко відомі в народі. Вона любила Гриця Бобренка. Але їх кохання було нещасливим і закінчилось трагічно. Дівчина померла в молодому віці, навіть точно не відомо як, але її чудові пісні, що їх вона подарувала народові, дали їй вічне життя в пам’яті українського народу.                       

  На жаль, не збереглося жодних архівних документів, які б засвідчили існування Марусі Чурай, страшна пожежа 1658 р. знищила всі архіви Полтавського магістрату. А легенди й перекази розповідають про сильне, але трагічне кохання дівчини-співачки й козака Гриця Бобренка, який помер наглою смертю, мабуть, через отруєння. Ця сюжетна лінія вплітається в історичну фабулу роману - народну війну українців за визволення від поляків, татар. Дія твору розгортається в основному в Полтаві, що на той час була важливим містом, військовим осередком, мала свій козачий полк, який боронив рідну землю.

  Художній твір вважається історичним передовсім тоді, коли автор правильно й всеохоплююче відображає історичну епоху. Ліна Костенко це зробила неперевершено. Та навіть принцип умовності, за яким на початку роману сама поетеса визнає перевагу художнього домислу над фактами («А що, якби знайшлася хоч одна…»), не тільки не знижує читацьку цікавість, а ще більше її посилює, змушуючи читати художній текст прискіпливіше. Та як не читай, але не знайдеш бодай огріха, а не те що грубої помилки в зображенні історичного тла.

 

2.Постать Марусі Чурай.

  Перша романтизована біографія Марусі Чурай була створена відомим російським драматургом Олександром Шаховським (1777-1846). У виданому 1839 року збірнику «Сто русских литераторов» було надруковано його історичну повість «Маруся, малороссийская Сафо». За О.Шаховським, Маруся Чурай народилась у 1625 році, її батько козацький урядник Гордій Чурай як один з провідників антипольського повстання 1637 р. був страчений у Варшаві. Маруся залишилась сиротою і разом з матір’ю Горпиною Чурай жила в Полтаві. Саме в Полтаві й розкрився її дар поета-піснетворця.

   Маруся була надзвичайно музикальною і володіла рідкісної краси голосом. Вона імпровізувала як слова, так і мелодії до своїх пісень, які за короткий час заспівала вся Україна. Особисте життя Марусі не склалося. В неї був закоханий значковий товариш козак Іскра, але Маруся полюбила свого молочного брата, теж козака Полтавського полку Грицька Бобренка. Це кохання закінчилось трагічно. Мати Гриця мріяла оженити свого сина на дочці впливового і заможного осавула Федора Вешняка Галі. Незважаючи на палку любов Гриця і Марусі, Гриць підкорився волі матері й оженився на Галі Вешняк. Маруся намагалася покінчити життя самогубством, але її врятували. Після цього життя Марусі стало нестерпним. Зустрівши одного разу Гриця на вечорницях, Маруся запросила його до себе. Смертельний напій був вже готовий. Отруївши Гриця, Маруся не приховувала свого злочину, її було засуджено до страти. Під час виконання смертного вироку в Полтаві з’явився вершник з універсалом Богдана Хмельницького про помилування Марусі. Це був козак Іскра. Марусю звільнили з- під варти. Через рік вона померла в одному з жіночих монастирів. Це версія романтичної повісті О. Шаховського.

   А тепер розглянемо деякі документальні свідоцтва, що збереглися до наших часів. У 60-х роках XX ст. український поет Іван Хоменко (1919- 1968), працюючи над поемою «Марина Чурай», знайшов в Центральній науковій бібліотеці України текст вироку, винесеного Полтавським полковим судом Марусі Чурай. Він зробив копію цього документа, яка була вперше опублікована у 1973 році музикознавцем Л. Кауфманом (Леонид Кауфман «О популярных украинских песнях и их авторах», М., 1973, Всесоюзное издательство «Советский композитор»).

   Наводимо цей текст: «Літа от нарождення Сина Божого тисяча шістьсот п’ятдесят другого, місяця іюня 18 дня. За ведомом єго милости пана Павла Семеновича полковника Полтавського, пред нас: Костя Кублицкого судді полку Полтавського, Андрея Нещинського отамана городового, Федора Суховія войта, Петра Юревича бурмистра і при многих общих персонах, постановившаяся пред нас дівиця Марина, дочка покойного урядника Полтавського охочекомонного полку Гордія Чурая, з Полтави року теперешнєго загубила страх Божий, смертельний гріх учинила. На лугах зібрала; коріння отруйного, зелія - цикути, з поміччю злого духа отруіла Григорія, сина хорунжого Полтавського полку Петра Бобренка.

   Ведле (відповідно до. - Aвт. ) того добровольного признаття, той сваволи недопускаючі шириться, винайшли сим декрет з порядку прав Махдебурських часті четвертой, на листу сто двадцать девятому куконцы: «Злодійка по квестом маєт быти отдана тепер кату на отсеченье голови ея».Той же карности і сіє реченнє зрайци подлеглим зостали справу сію в книги міскиє полтавскии вписати, что і єсть вписано року і дня вишеположеного. На покаяння перед Богом і краткой молитві дано время злодійке».

 

3.Композиція твору «Маруся Чурай».

Роман складається з дев’яти розділів, кожен з яких має добре продуману назву.

I розділ «Якби знайшлась неопалима книга».

Дощенту знищена пожежею Полтава 1658 р. Суд над Марусею, яку звинувачено в отруєнні коханого Грицька Бобренка. На захист Марусі стають козаки - полковник Мартин Пушкар й Іван Іскра. Марусі виносять смертний вирок.

ІІ розділ «Полтавський полк виходить на зорі».

Полтавський полк на зорі виступає в похід боронити волю свого народу.

ІІІ розділ «Сповідь».

Маруся перебуває у в’язниці, вона згадує дитинство, батьків, родинні стосунки; дитинство Гриця, його батьків і їхні сімейні стосунки; далі постає історія кохання Марусі й Гриця і його зрада з Галею Вишняківною. У кінці розділу (він найбільший у творі, центральний) Марусю виводять на страту.

ІV розділ «Гінець до гетьмана».

Іван Іскра мчить до гетьмана Богдана Хмельницького, щоб сповістити про суд над Марусею. Гетьман своїм універсалом скасовує смертний вирок Марусі.

V розділ «Страта».

Марусю виводять на площу для страти, де зібралася чи не вся Полтава, люди по-різному висловлюються щодо Марусиної трагедії.

В останній момент перед стратою на площу вривається Іван Іскра з добутим універсалом, у якому наказано скасувати вирок з огляду на пісенний талант Марусі і героїзм її батька Гордія, якого як оборонця України покарано було на горло у Варшаві.

VI розділ «Проща».

Маруся вирушає на прощу до Києва і по дорозі знайомиться з мандрівним дяком-філософом, який розповідає їй про Якова Остряницю, Северина Наливайка та Ярему Вишневецького. Маруся глибоко осмислює історію України з розповідей дяка й з побачених у дорозі картин зруйнованої Батьківщини.                                         

VII розділ «Дідова балка».

Іван Іскра відвідує старого запорожця, колись визволеного з двадцятилітньої турецької неволі, який оселився під Полтавою й займається різьбярством. Іван попереджає діда про наступ ворожих військ, але той вирішив не покидати свою домівку.

VIII розділ «Облога Полтави».

Брами Полтави зачинені, гармати націлені на ворога. Полтава мужньо тримається в польській облозі вже четвертий тиждень. Іван Іскра відвідує самотню Марусю (її мати померла) і пропонує одружитися. Маруся відмовляє парубкові.

IX розділ «Весна, і смерть, і світле воскресіння».

 Маруся попрощалася з Іскрою, виснажена горем і хворобою, чекає свого кінця. Облогу знято, і місто повертається до звичного життя. Повз будинок Марусі проходять козаки й співають її пісні, а далі дівчата - пісню «Ой не ходи, Грицю…» Твір починається фактично із розв’язки, причому несподіваної і страшної, через що тяжіє до новелістичного жанру, а розташування частин композиції у нехронологічному порядку тільки збільшує напругу й загострює цікавість.

VI . Підведення підсумків. Узагальнення матеріалу.                               5хв

1.«Мікрофон».

Твір Ліни Костенко «Маруся Чурай» справив на мене враження…

 

Опрацювати матеріал лекції.

Переглянути кінофільм «Ой не ходи, Грицю…»

 

Викладач: Гордун Г. А.