"Ліна Костенко "Українське альфреско"

Тема: Ліна Костенко «Українське альфреско»

Мета: закріпити знання  учнів про життєвий і творчий шлях Ліни Костенко;

розкрити тематичне розмаїття її творчості;

ознайомити з особливостями індивідуального стилю поетеси;

розкрити ідейно-художній зміст поезії «Українське альфреско»;

розвивати усне мовлення, мислення, вміння працювати в групах;

виховувати національну гідність і свідомість, любов до поезії, Батьківщини.

Тип уроку: комбінований.

Форми роботи: робота в група, мозковий штурм.

Обладнання: підручник, ПК, мультимедійні  презентаціі, портрет Ліни Костенко.

Епіграф:

          І знов земля кипить у боротьбі…

                                                             Ліна Костенко

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Слово вчителя

Стоїть у ружах золота колиска.

Блакитні вії хата підніма.

Світ незбагненний здалеку і зблизька.

Початок є. А слова ще нема.

Ще дивен дим, і хата ще казкова,

і ще ніяк нічого ще не звуть.

І хмари, не прив’язані до слова,

от просто так – пливуть собі й пливуть.

Ще кожен пальчик сам собі Бетховен.

Ще все на світі гарне і моє.

І світить сонце оком загадковим.

Ще слів нема. Поезія вже є.

Дорогі мої семикласники, сьогодні я вас запрошую у дивосвіт поезії відомої української поетеси, яскравої представниці незабутнього й ще не до кінця усвідомленого «феномена шістдесятництва» Ліни Василівни Костенко. Наш урок пройде під гаслом «Є поети для епох». Цей вислів – це перефразовані слова самої Ліни Костенко. У своєму вірші про Кобзаря вона звертається до нас:

 Бо пам'ятайте, що на цій планеті,

 відколи сотворив її пан Бог,

 ще не було епохи для поетів,

 але були поети для епох.

Вивчаючи творчість Ліни Василівни, можна з гордістю та впевненістю сказати, що поети для епох не тільки були, але й є.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

Слово вчителя

Ліна Костенко… Її називають «голосом народу»,   честю і совістю нашої епохи. Для багатьох вона уособлює альтернативну, тобто справжню Україну. Кажуть, що Костенко є частиною того  міцного магніту, що тримає український світ. Активна учасниця руху шістдесятників, Ліна Василівна завжди виважувала високе й відповідальне покликання митця на терезах сумління і ніколи не зраджувала своїх переконань.

Ця тендітна жінка – наша сучасниця, взірець безкомпромісності, високої національної свідомості та людської гідності.

ІV. Ознайомлення з епіграфом уроку

Слово вчителя

Ці слова без перебільшення можна назвати девізом нашого народу. Сподіваюсь, що ви теж сьогодні в цьому переконаєтесь.

V. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Сьогодні ми працюємо в двох групах:

І група – Біографи.

ІІ група – Журналісти.

Кожна група мала випереджувальне завдання, над якими ми будемо працювати впродовж  уроку.

2. Презентація «Біографія Ліни Костенко».

3. Запитання до груп (мозковий штурм)

- Що вам ще відомо про Ліну Костенко? Якою інформацією ви б хотіли поділитись? (питання з підручника)

Фізкультхвилинка

Встаньте, діти, посміхніться,

ЗСУ нашим вклоніться

За спокійні день і ніч.

Всі до сонця потягніться,

Вліво, вправо нахиліться,

Веретенцем покрутіться,

Раз присядьте, два присядьте

І за стіл тихенько сядьте.

3. Доповнення вчителя

Сила поетичного слова незбагненна. Ніжне й гнівно-обурливе, пристрасне й розчулене, воно обережно торкається найпотаємніших струн у наших серцях, викликаючи мелодії радості, смутку, любові і надії.

У кожного з поетів свій неповторний голос, своє особливе бачення світу. Читаючи вірші Т.Шевченка, Лесі Українки, В. Симоненка та інших митців слова, ми уявляємо багатовимірність та різнобарвність того, що нас оточує, вчимося відчувати, сприймати напівтони й напіввідтінки, глибше усвідомлюємо неповторність кожної миті життя.

Українську поезію сьогодні важко уявити без Ліни Костенко. Її поетичний стиль має свої особливості: філософічність, історизм мислення, традиційність, інтелектуалізм та публіцистичність. У дивовижному за красою і силою поетичному голосі Ліни Костенко гармонійно поєднались ніжність жінки й твердість духу справжнього борця, філософська заглибленість у проблеми буття й пристрасна емоційність.

Ліна Василівна з когорти тих митців,  які не можуть дозволити собі писати будь-що, збиваючись на штампи, повторюючи кимось уже сказане. Літературознавець Григорій Клочек зауважив: «Поетів такого масштабу, як Ліна Костенко, народжується мало – один-два на століття. Вона наближена до істини. У неї абсолютний слух до «голосу віків».

Сама Ліна Василівна вважає, що в геніальних строфах завжди звучить не тільки голос автора, а й голос Бога.

Пропоную послухати поезію «Українське альфреско…».

5.Обговорення поезії «Українське альфреско…»

 – Читання поезії учнями.

 – Словникова робота.

Альфреско – настінний живопис водяними фарбами по штукатурці.

 – Вибіркове читання.

 – Прочитай уривок спокійно, душевно.

6. Робота в групах

Група  Біографи – як ви зрозуміли зміст прочитаного?

Група  Журналісти – ілюстрацію до якого твору вам нагадує ця поезія?

Слово вчителя

І справді, багато що повторюється у цьому світі – краса й потворність, зрада і самопожертва, навіть слова дуже часто втрачають своє первозданне значення. Але поезія – це дійсно неповторне явище. Торкаючись наших душ, вона пробуджує у них світлі і радісні почуття, робить їх благороднішими і чистішими.

Значення слова і суть мистецтва хвилювали і хвилюють багатьох митців. Ніколи осторонь цієї проблеми не стояла і Ліна Василівна, у неї завжди була і є своя думка з приводу розвитку української літератури, особливо сучасної.

Ліна Костенко – це дійсно митець великого масштабу. ЇЇ вірші нікого з читачів не залишали байдужими, вони сповнені справжньою непідробною любов’ю – до людини, природи, рідного краю. Україна у ліриці Ліни Костенко найчастіше постає в архетипних образах, які несуть в собі одвічні моральні, етичні та естетичні цінності

 «Українське альфреско» – це роздум про Україну, її минуле, сучасне, тривога за майбутнє. Глобальність мислення Ліни Костенко засвідчує, що в її особі український народ отримав поета, якого досі ще належно не оцінили.

Після довгого мовчання Ліна Василівна повернулась до читача своєю поемою «Берестечко», збіркою «Гіацинтове сонце», прозовим романом «Записки українського самашедшого», збіркою «Річка Геракліта». Але її все одно мало. Було так у віці минулому, коли її просто забороняли. І є так нині, коли вона сама себе забороняє. Її ідеали та цінності ніяк не монтуються з тими, що торжествують у наших реаліях. Тому дуже боляче читати рядки, які є криком душі митця такого масштабу. Ліна Василівна – це особистість, яка ніколи не стояла і не стоїть осторонь від свого народу. Саме вона є нашим літературним сподвижником, саме вона одна із тих, хто своїм словом запалює у наших серцях справжній патріотичний дух, у її словах звучить голос правди:

Ми воїни. Не ледарі. Не лежні.

І наше діло праведне й святе.

Бо хто за що, а ми за незалежність.

Отож нам так і важко через те.

7. Хвилинка релаксації.

VІ. Підсумок уроку

Сьогодні ми з вами спробували привідкрити завісу життя і творчості геніальної нашої сучасниці, торкнулись душею її поезії. Звичайно, що кожен із вас чув про Ліну Костенко, був частково знайомий із її творчістю. Сподіваюсь, що сьогодні ви свої знання поглибили. Пропоную закріпити вивчене, створивши асоціативний портрет поета.

Асоціативний портрет

Ліна Костенко?

(На основі здобутих на уроці знань та отриманої інформації  складіть асоціативний портрет  Ліни Костенко)

VІІ. Домашнє завдання

1.Виразно прочитати вірш.

2. Зробити замальовки до вірша.