Лінгвістична гра - заняття для старшого дошкільного віку на тему: «Мандруємо Україною»
Лінгвістична гра - заняття для старшого дошкільного віку
Тема: «Мандруємо Україною»
Дидактичні завдання: розширювати знання про рідну країну, державні символи України, символічне значення віночка та квітів у ньому; продовжувати розвивати прагнення бути добрим, турботливим; активізувати словник дітей та поповнювати українськими словами та прикметниками; продовжувати вчити дітей відповідати на запитання повним реченням; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву, мислення, пам'ять; прищеплювати почуття гордості за свою Україну, за свій народ, свою мову; виховувати патріотичні почуття, любов до рідного краю, інтерес до національних оберегів.
Ігрові правила: відповідати на запитання повним реченням; не перебивати своїх товаришів.
Ігрові дії: допомагати Колобкові повернутися додому і виправити помилку, виконуючи завдання казкових героїв протягом мандрівки містами України.
Обладнання: ноутбук; пісня Н. Май «А я живу на рідній Україні», запис гімну України; відео з Колобком та казковими героями; відео міст: Львів, Київ, Одеса, Запоріжжя; ілюстрації до українських казок; ілюстрації державних символів; паперові квіти для віночка на кожну дитину, заготовка для віночка.
Поради до користування відео з Колобком: натискати паузу після запитань Колобка (для того, щоб діти встигали відповідати).
Хід гри
(Звучить українська пісня - Н. Май «А я живу на рідній Україні». Діти, одягнені в українські костюми, заходять в групову кімнату, сідають на килимочку півколом)
З’являється на екрані Колобок:
«Доброго ранку, любі дітки! Ви мене впізнали? Я – Колобок! Я такий неслухняний – втік від бабусі та дідуся! Зрозумів, що це неправильно. Хочу виправити свою помилку і вибачитися!
Ви ж такі дорослі, скоро підете до школи. Я знаю, що ви дуже розумні, і, без ваших знань та вашої допомоги, я не зможу повернутися додому. Допоможете мені?
- Дітки, я забув, в якій країні ми живемо? (Ми живемо в Україні)
- Який народ живе в Україні? (В Україні живе український народ)
- Хто автор моєї казочки «Колобок»? (Автор казки український народ)
- Якою мовою розмовляє український народ? (Український народ розмовляє українською мовою)
- А яка українська мова? (Красива, співуча, мелодійна, чудова, цікава, милозвучна, лагідна, багата…)
Друзі, ви – молодці! Тепер я зрозумів, що ми з вами мандруватимемо Україною! Ви мені допомагатимете, а я вас буду знайомити з рідною країною!
Коли мене зустріла Лисичка, їй же не вдалося мене з’їсти, бо я від неї втік! Котився я доріжкою, розглядав усе навколо, милувався краєвидами, природою… Опинився я в красивому, сповненому історією та легендами, місті Львів»
(відео про Львів)
Колобок: «Сподобалося вам це місто? І мені сподобалося! Яке воно? (відповіді дітей)
Котився я, котився… Зустрічає мене знову Лисичка, все ж таки хотіла мене з’їсти. Але я розповів, що помилився і хочу повернутися додому. Тоді вона сказала, що відпустить, якщо я відгадаю її загадки».
Відгадування загадок про українські казки
(вихователь зачитує загадки та виставляє ілюстрації казок)
Сидить півник на печі
Їсть смачненькі калачі.
Ось лисичка прибігає,
Півника мерщій хапає.
Біжить півень рятувати,
В лиса півника забрати.
(Котик і півник)
Вигнав дід козу із хати —
Та й пішла вона блукати:
В зайця хатку відібрала.
Всі козу ту виганяли,
Рак козуню ущипнув,
Зайцю хатку повернув.
(Коза-дереза)
Я — бичок-беремлячок,
Солом'яний у мене бочок.
Із соломи дід зробив,
Бік смолою засмолив.
(Солом'яний бичок)
На городі виростала,
Сили набирала,
Непомітно, дуже швидко,
Великою стала.
Став тут дід усіх гукати
Та красуню рвати.
А цю казку, діти, ви
Встигли відгадати?
(Ріпка)
Підробив він голосок,
Став малим співати.
Здогадалися вони:
Вовк — не наша мати.
(Вовк і семеро козенят)
Колобок: «Дякую, друзі! Лисичка задоволена і відпустила мене. Мандруймо далі!
Потрапили ми з вами у столицю України – величезне місто Київ»
(відео про Київ)
Колобок: «Сподобалося вам місто Київ? Що цікавого ви побачили? Нагадайте мені, як називається місто – столиця України? (відповіді дітей)
Зустрічає мене в Києві Ведмідь. Хотів мене теж з’їсти. Я розповів, що поспішаю до дідуся з бабусею, щоб вибачитися. Ведмідь пообіцяв, якщо я виконаю завдання, тоді зможу рушати далі.
Вихователь: Скільки державних символів має кожна країна? (Три символи)
Розповідання легенди. Давно-давно жила колись жінка. І було в неї три сини. Росли вони чесними, сміливими, дуже любили свою матусю. Підросли вони і вирішили піти у світ. Вирушив у дорогу найстарший син. Мати на згадку про себе подарувала йому золоту корону з трьома промінцями. Пішов син між люди. Як його назвали? (Тризуб). Настала черга середнього сина. Йому мати подарувала в дорогу синьо-жовту тканину. Своїми звитяжними ділами прославляв він свою матір. Яке ім’я одержав середній син? (Прапор). А там, де був найменший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мати своєму наймолодшому синові подарувала красивий солов’їний голос. І одержав син за свій голос і величний спів ім’я (Гімн).
Дидактична вправа «Впізнай державний символ»
(після правильної відповіді вихователь виставляє ілюстрацію символу)
Синє небо, жовте жито –
цю святиню знають діти. (Прапор)
Символ нашої держави –
це тризуб жовто – яскравий. (Герб)
Коли звучить він – всі встають,
до серця руку прикладають,
і вголос, й подумки співають,
і Україну прославляють. ( Гімн)
(Звучить гімн, всі слухають стоячи)
Колобок: «Дякую, дітки! Ведмідь зрадів, що все знаємо і мене відпустив. Мандруємо далі!
Опинилися ми з вами в гарному місті Одеса».
(відео про Одесу)
Колобок: «Цікаве місто? Що вам найбільше запам’яталося?
Зустрів мене в Одесі Вовк. Мав намір з’їсти. Але я розповів, що хочу виправити свою помилку і вибачитися перед дідусем та бабусею. Вовк теж пообіцяв відпустити мене, якщо я виконаю завдання»
Дидактична вправа «Сплети віночок»
Вихователь: Віночок плели із цілющих та корисних рослин. Кожна з них мала своє значення. Ми з вами сплетемо віночок. Я буду читати вірш про квіти та їх символи, а ви збиратимете їх у віночок.
(Кожна дитина отримує квітку. Коли почує вірш про неї, наклеює її)
На городі – ой, так, так –
мама висіяла мак.
У барвистій парасольці
зацвітає мак на сонці.
Мак – символом дівочої вроди.
Барвінок до вінка в’яжи,
У квітці цій – життя душі.
Як небо квітка ця блакитна,
В вінку займає місто гідне.
Барвінок – це символ радісної життєвої сили, вічності.
Розцвіли ромашки в полі,
Пишні, гарні, бо на волі,
Тут очей не відірвеш,
І букетик набереш.
Ромашка - символ ніжності й розуму.
Це — безсмертники золоті,
Квіти в них сухенькі,
І не в’януть без води,
Завжди, як свіженькі.
Безсмертник — символ здоров’я.
Я – волошка синьоока,
Падаю усім до ока.
Пахну житом і полями,
Бо вмиваюся дощами.
Волошки – символ краси, здоров’я, сили, привітності та чемності.
В червоних мальвах - квітників,
Українська біла хата...
В червоних мальвах – мами спів,
Й земля моя багата...
Мальва – це символ найдорожчого, любові до рідної землі, до народу.
Серед поля, край села
Калинонька зацвіла
Ніби дівчина в віночку
У вишиваній сорочці.
Калина у віночку — це символ сонця, краси, дівочої вроди, кохання, символ нашої України.
Вихователь: Віночок – це символ нашого народу, своєрідний дівочий оберіг, що береже дівоче волосся, знімає головний біль, заспокоює нервову систему.
Вихователь: Молодці! Красивий віночок у нас! Давайте пригадаємо нашу гру про віночок та пограємо.
Народна гра "Чий віночок найкращий".
Діти розподілені на дві групи. Кожна група стає в коло. На слова:
Візьмемось за руки,
Підемо на луки,
Там сплетемо віночок
Станемо в таночок.
Діти беруться за руки і йдуть по колу ліворуч. На останньому рядку зупиняються, піднімають руки догори. Промовляють:
Чий найкращий віночок,
Той і піде у таночок.
Діти швидко опускають руки на плечі своїм сусідам. Діти відзначеного кращого кола танцюють, а решта плескає в долоні.
Колобок: «Дякую вам, мої милі ! І Вовк з задоволенням мене відпустив. Вирушаймо далі мандрувати!
Потрапили ми з вами в славне місто, де, на острові Хортиця, жили справжні козаки – це місто Запоріжжя!» (відео про Запоріжжя)
Колобок: «Сподобалося вам Запоріжжя? Які місця ви впізнали або, можливо, бували там?
Котився я швиденько, коли це назустріч мені Зайчик! Знову мене хотів з’їсти! Я розповів йому куди поспішаю. Пообіцяв Зайчик мене відпустити і показати доріжку до хатинки моїх дідуся та бабусі, якщо виконаю завдання»
Дидактична вправа «Продовж прислів’я»
- Без верби і калини немає…України.
- Та земля мила, де мати…народила.
- Кожному мила своя…сторона.
- Всяка пташка своє гніздо…знає.
- Кожен край має свій…звичай.
- Усюди добре, а вдома…найкраще.
- Людина без Батьківщини — як соловей…без пісні.
Колобок: «Дякую вам, любі мої! І Зайчик мене відпустив! Я вже впізнаю доріжку, яка веде до моєї хатинки. Мене чекають дідусь та бабуся. Я вибачуся і більше ніколи не буду від них втікати.
Але спочатку давайте пригадаємо:
- Через які міста ми сьогодні мандрували?
- Як називається столиця України?
- Як називається країна, в якій ми живемо?
Вихователь:
На землі великій є одна країна:
Гарна, неповторна, красна, як калина.
І живуть тут люди добрі, працьовиті
І скажу, до речі, ще й талановиті.
Землю засівають і пісні співають,
На бандурі грають і вірші складають
Про ліси і гори, і про синє море,
Про людей і квіти, то скажіть же, діти,
Що це за країна? – (всі разом)
Наша славна Україна!
Колобок: Дякую вам, мої друзі! Ви дуже розумні! Запам’ятайте, милі дітки – завжди слухайтеся дорослих! Ніколи від них не втікайте! Вони вас дуже люблять!
Настав час прощатися! До нових зустрічей! До побачення!»
Використані джерела:
http://teacher.at.ua/publ/zagadki_pro_gerb_gimn_prapor_konstituciju/41-1-0-6094
http://lib.pedpresa.ua/8678-malenkym-ukrayintsyam-pro-derzhavni-symvoly-ta-oberegy.html
http://cnttym.in.ua/rozrobki-zanyat/kviti-ukrayini-rozrobka-zanyattya.html
про публікацію авторської розробки
Додати розробку