Лінгвістична казка для 5-6 класів

«Словники з міста МОВА»

Жили у місті Мова різні словники. Кожен з них пишався своєю значимістю і складом і пихато ставився до інших словників-колег; вважав, що саме він є найголовнішим і найважливішим у місті. Одного дня до мерії міста надійшов лист, написаний різними мовами, з помилками. Ніхто не міг прочитати його. Вирішили зібрати нараду словників, щоб вони допомогли розшифрувати послання. Зібралися усі словники у залі нарад і сидять, насупившись. Кожен вважає, що він – найрозумніший і може обійтися без допомоги іншого. Нарешті приступили до роботи. Але на самоті не могли нічого вдіяти. Тоді вирішили переглянути лист по черзі і зробити поправки кожен за своєю спеціалізацією. Так, тлумачний словник-товстун пояснив значення незрозумілих слів, етимологічний словник-дідусь – їх походження; словник-знавець іншомовних слів вказав значення іноземних слів, і звідки вони запозичені; діалектний словничок розкрив значення слів, які вживаються лише у певній місцевості; термінологічний дядечко-науковець пояснив семантику термінів з різних дисциплін; орфографічний – виправив усі помилки, а орфоепічний – розставив правильно наголоси. Тоді у мерії зрозуміли, що їм надіслано листа з привітанням до Дня української писемності словниками іншої Галактики. І стало зрозуміло, чому там було стільки незрозумілих слів і помилок. А словники-побратими погодилися з тим, що кожен з них є важливим і особливим!

Автор: В’юн Ю. О.