Лінгвістичний портрет дієслова, 7 клас

ТЕМА: ЛІНГВІСТИЧНИЙ ПОРТРЕТ ДІЄСЛОВА (7 клас)

МЕТА:

Дидактичний аспект:

узагальнити та систематизувати знання учнів з теми «Дієслово як частина мови» (морфологічні ознаки та граматичні категорії дієслова); удосконалювати вміння утворювати граматичні категорії дієслів; закріпити знання учнів з правопису дієслів

Розвиваючий аспект:

розвивати усне і писемне мовлення учнів; культуру усного та писемного мовлення; вміння спостерігати за мовою художнього твору; дослідницькі навички та уміння учнів; вміння  досліджувати роль дієслівної лексики у формуванні основної думки художнього тексту

Виховний аспект:

виховувати любов до рідної мови, її багатства та краси, інтерес, любов до української літератури, любов до рідної землі, її краси, любов до Батьківщини, кращі риси українського менталітету

Компетентісний аспект:

формувати предметну мовну компетентність учнів (лінгвістичну, мовленнєву, комунікативну, соціокультурну), загальнокультурну, ціннісно-світоглядну, соціальну компетентність

Технологічний аспект: проектна технологія навчання, технологія навчання як дослідження, технологія розвитку критичного мислення, випереджаючого, розвивального навчання

ЗАВДАННЯ:

•   закріпити знання учнів про дієслово як частину мови
•   поглибити знання учнів про вживання граматичних категорій дієслова у тексті художнього стилю
•   дослідити художній текст (повість М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять»), визначити, які граматичні категорії дієслова переважають у творі М.Стельмаха
•   навчати учнів використовувати граматичні категорії дієслова в мовленні із стилістичною метою
•   прищеплювати учням навички роботи в команді

ТИП УРОКУ: узагальнення і систематизації знань

ВИД УРОКУ: урок-дослідження

ОБЛАДНАННЯ УРОКУ: підручники з рідної мови та української літератури, роздатковий матеріал, відеоряд до уроку, ілюстрації до повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять», міні-зошити з картою досліджень

ЕПІГРАФИ УРОКУ:

Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого,

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує.

                                              Т.Г. Шевченко

… не бути холоднооким, уміти бачити красу, любити рідну землю, що така світла, така м’яка, як колиска.

                                                                                                   М.П. Стельмах

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ:

•                  Яку роль відіграють дієслова у текстах художнього стилю?»
•                  «У чому особливості вживання граматичних категорій дієслова часу, виду, способу у повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять?»

СТРУКТУРА   УРОКУ  З  ХРОНОМЕТРАЖЕМ

І. Мотивація навчальної діяльності повідомлення теми і мети уроку.

Цілепокладання –  1,5 хвилин:

1) Слово вчителя. Психологічна підготовка до роботи на уроці – 0,5 хвилин;

2) Повідомлення теми і мети уроку. Ознайомлення з епіграфами уроку – 1 хвилина.

ІІ. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання  – 6 хвилин:

1) Орфографічна розминка. Словниковий диктант – 2 хвилини;

2) Лексична розминка. Перевірка домашнього завдання – 2 хвилини;

3) Гронування. Лінгвістичний портрет дієслова.

Вправа на розвиток уваги.                                                                           2 хвилини

4) Інтелектуальна розминка. Лінгвістичні змагання «Бліц-турнір»       

ІІІ. Основний хід роботи – 27 хвилин:

1)  Лінгвістичний експеримент. Творче читання. Робота з текстом – 1 хвилина;

2) Евристична бесіда – 0,5 хвилин;

3) Узагальнення теоретичних знань про граматичні категорії часу, виду, способу дієслова – 3 хвилини;

4) Дослідницьке завдання. Робота з текстом – 5 хвилин;

5) Уточнення результатів дослідження. Спостереження над мовними явищами – 1,5 хвилин;

6) Узагальнення результатів дослідження. Вправа «Спільний проект» – 3 хвилини;

7) Презентація результатів дослідження – 3 хвилини;

8) Евристична бесіда. Лексична і стилістична робота – 1 хвилина;

9)  Лінгвістичний експеримент. Творче списування – 1,5 хвилин;

10) Робота з підручником. Виконання тренувальної вправи – 4,5 хвилин;

11) Перевірка результатів дослідження. Морфологічний розбір дієслова – 3 хвилини.

ІV. Рефлексія – 5 хвилин:

1)  Робота з епіграфом – 0,5 хвилин;

2)  Творча вправа. Лінгвістична гра «Я письменник». Підготовка до виконання творчої домашньої роботи – 3 хвилини;

3)  Вправа «Обмін думкам» – 1,5 хвилин.

V. Оголошення результатів навчальної діяльності. Самоаналіз – 2, 5 хвилин:

1)  Заключне слово вчителя – 0,5 хвилин;

2)  Самоаналіз – 1 хвилина;

3)  Оголошення та коментування оцінок – 1 хвилина.

VІ. Повідомлення та коментування домашнього завдання –3 хвилини.

РОЗГОРНУТИЙ ПЛАН УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ. ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ

1. Слово вчителя. Психологічна підготовка до роботи на уроці

 Скажіть, який прояв життєдіяльності людини допомагає, власне, людині жити, досягати цілей, успіху? (дія) Отже, наше заняття ми також почнемо з дії. Подаруймо один одному усмішку і  в такому настрої почнемо урок.

 Усе наше життя складається з дій. Яка частина мови називає дію і задає її параметри? (Дієслово)

2. Повідомлення теми і мети уроку. Ознайомлення з епіграфами уроку

•                 Сьогодні ми будемо узагальнювати наші знання про дієслово як частину мову.

Т. Шевченко сказав:

Ну що б, здавалося, слова…

Слава та голос – більш нічого.

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує!..

•                 Отже, ми продовжуємо працювати над довготривалим проектом «Художня мова творів української літератури» і в центрі нашої уваги актуальний проект «Особливості вживання граматичних категорій дієслова в повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять», адже результати нашого дослідження допоможуть нам відкрити особливості авторського стилю письменника, щоб, за словами Михайла Стельмаха, «не бути холодноокими, уміти бачити красу, любити рідну землю, що така світла, та м’яка, мов колиска».
•                 Проблемні питання: «Яку роль відіграють дієслова у текстах художнього стилю?» (довготривалий проект); «У чому особливості вживання граматичних категорій дієслова часу, виду, способу у повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять?» (короткотривалий проект)
•                 Повідомлення умов реалізації проекту та розподіл учнів за дослідницькими групами, пояснення роботи із міні-зошитами
•                 Визначення очікуваних результатів уроку. 
•                 Проекція на практичне застосування результатів дослідження

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1. Орфографічна розминка. Словниковий диктант.

Пояснити правопис дієслів, використовуючи метод «прес»

 Неславити, нездужати, не здужати, смієшся, сміються, не дописати, не дочути, недочувати,  не чути, випестиш, пишеш, не любити, незлюбити, нехтувати, не говориш.

2. Лексична розминка. Перевірка домашнього завдання.

Д/з: проаналізувати лексику повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять», виписати загальновживані слова, діалектні слова і слова, значення яких незрозуміло. Пояснити значення незрозумілих слів за словником. До якого стилю належить аналізований вами текст?

3. Гронування. Лінгвістичний портрет дієслова. Вправа на розвиток уваги. (Виконується 2 учнями біля дошки паралельно із завданням № 4)

Скласти схему до лінгвістичного портрета дієслова, визначивши в ній ознаки дієслова, як частини мови.

•               З яким символічним народним образом у вас асоціюється дієслово як частина мови? (з образом козака – захисника Вітчизни)

(Пропонуємо учням 2 портрети: символічне класичне зображення козака і портрет  відомого спортсмена О. Усика – «козака» сучасності. Проводимо паралель між славним минулим і сучасним українського народу, говоримо про збереження традицій»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Інтелектуальна розминка. Лінгвістичні змагання «Бліц-турнір».

(Виконується паралельно із завданням № 3)

Дати швидко і коротко відповіді на питання

•                 дієслово – це …
•                 відповідає на питання …
•                 має такі форми… (безособові і особові дієслова, інфінітив, дієприкметник, дієприслівник)
•                 має час… (теперішній, минулий, майбутній)
•                 має три… (способи)
•                 змінюється за двома… (дієвідмінами)
•                 має два види… (доконаний і недоконаний)
•                 можуть переносити або не переносити дію на інший предмет, це… (перехідність і неперехідність)
•                 особові дієслова змінюються за … (родами, числами)

ІІІ. ОСНОВНИЙ ХІД РОБОТИ

1. Лінгвістичний експеримент. Творче читання. Робота з текстом.

Прочитати (підручник з української літератури) 2 речення з розділу ІІІ (1-й абзац) повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять» без дієслів (Уже сонце почало потроху визбирувати росу, коли я доїхав до Якимівської загорожі. Вона була обнесена веселим свіжообструганим воринням, за ним спадисто ішла під сонцем висока трава.)

2. Евристична бесіда

•                 Чи зрозуміло зміст прочитаного?
•                 Чого не вистачає для того, щоб картина зображуваного була повна?
•                 Яку картину – динамічну чи статичну створюють дієслова?
•                 Які граматичні категорії дієслова дають характеристику самій дії? (час, вид, спосіб)

3. Узагальнення теоретичних знань про граматичні категорії часу, виду, способу дієслова.

•                 Робота в групах. (І група готує повідомлення про граматичну категорію часу дієслова, ІІ група – виду дієслова, ІІІ група – способу дієслова).

Робота з підручником. Скласти за підручником повідомлення про свою граматичну категорію. Записати у міні-зошити ключові поняття своєї граматичної категорії.

Вид –  § 6; Час –  § 7, Спосіб –  § 9

•                 Вправа «Ланцюжок». Зв’язна розповідь про категорію дієслова.

4. Дослідницьке завдання. Робота з текстом.

Виписати з уривку повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять» дієслова, визначити їх час, вид, спосіб (підручник літератури, розділ 7, 3-й абзац, І варіант – речення 1, ІІ варіант – речення  2)

Які форми дієслів переважають? Результати дослідження записати у міні-зошити. Пояснити орфограми.

Ваблять – теперіш. час, недок. вид, дійсний спосіб

Хвилюються – теперіш. час, недок. вид, дійсний спосіб

Починаються – теперіш. час, недок. вид, дійсний спосіб

Згадую – теперіш. час, недок. вид, дійсний спосіб

Зайшли – мин. час, док. вид, дійсний спосіб

Струшують – теперіш. час, недок. вид, дійсний спосіб

Повходили – мин. час, док. вид, дійсний спосіб

Журяться – теперіш. час, недок. вид, дійсний спосіб

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Уточнення результатів дослідження. Спостереження над мовними явищами.(Усне мовлення)

 Прочитати діалог з розділу ІV. Який спосіб дієслова вжито?

( – Ти ж сам бачиш, Панасе, як він аж тремтить за наукою. Зроби щось, Панасе!

– Хоч ти мене живцем не пиляй. Що я можу зробити, коли, де не стану, на злидні наступаю.

– Тоді продай, Панасе, корову.)

6. Узагальнення результатів дослідження. Вправа «Спільний проект»

Робота в парах в складі проблемних груп.

Письмово скласти в міні-зошитах лінгвістичне повідомлення на 2-3 речення про особливості вживання граматичних категорій дієслів в повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять» за результатами дослідження, навести приклади з тексту.

7. Презентація результатів дослідження.

Вправа «Спікер-респондент».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8. Евристична бесіда. Лексична і стилістична робота.

•                 Лексична робота. Україна – частина європейської спільноти. Тому ми повинні знати і використовувати у мовленні слова-терміни, якими користується і Європа, і весь світ. Чи можна підібрати синонім іншомовного походження до слова «доповідач» (спікер).
•                 Стилістична робота. Чи можемо  ми говорити про стилістичні особливості вживання дієслів у текстах художнього стилю? У чому полягає ця особливість? Ще більше про особливості вживання різних частин мови у текстах різних стилів ми дізнаємося,  продовжуючи і далі роботу над проектом «Художня мова творів української літератури».

9.  Лінгвістичний експеримент. Творче списування.

Прочитати речення, розділ І, 1-ше речення. (Прямо над нашою хатою пролітають лебеді.)

 Переробити речення, замінивши дієслово теперішнього часу дієсловом минулого часу, записати, підкреслити дієслово як член речення. Чи змінився  вид дієслова? А які ще особливості має вживання граматичної категорії виду?

10. Робота з підручником. Виконання тренувальної вправи.

11. Перевірка результатів дослідження. Морфологічний розбір дієслова.

Розбір дієслова як частини мови із тренувальної вправи (порядок розбору – за підручником з української мови).

ІV. РЕФЛЕКСІЯ

1. Робота з епіграфом

Чи підтвердили ми епіграфи нашого уроку?

2.  Творча вправа. Лінгвістична гра «Я письменник». Підготовка до виконання творчої домашньої роботи.

Відновити за поданими сполуками слів і словосполученнями речення, використовуючи ілюстрації до творів. Які граматичні категорії дієслів ви використали?

Нижче розпатланих хмар; на землю звуки дзвонів.

Речення: Вони летять нижче розпатланих, обвислих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Вправа «Обмін думкам».

Я вважаю, що я на уроці я успішно закріпив знання з  ….;

Я вважаю, що я на уроці я дізнався нове про …;

Я вважаю, що я на уроці я глибше вивчив …;

Я це вивчив для того, щоб…

V. ОГОЛОШЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. САМОАНАЛІЗ

1. Заключне слово вчителя.

2. Самоаналіз.

3.  Оголошення та коментування оцінок.

VІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТА КОМЕНТУВАННЯ

ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1-й рівень

1. Заповнити 2-гу сторінку міні-зошита «Граматичні категорії дієслова», записавши ключові поняття категорій та приклади з повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять», розібрати як частину мови три дієслова з тексту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2-й рівень

2. За мотивами повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять» скласти власне висловлювання,  в якому розкривалася б краса рідної землі. Використати у висловлюванні граматичні форми дієслів, встановлені в результаті дослідження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Креативне рішення проблеми

3. Виготовити закладинку «Лінгвістичний портрет дієслова» (за бажанням).

4. Посилання на інтернет-ресурси та блог вчителя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Рідна мова: Підручник для 7-го класу загальноосвітніх навчальних закладів/ Пентилюк М. та ін. – К.: Освіта, 2007. – 288 с.
2. Міщенко О.І. Українська література. Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2007. – 288 с.
3. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій/Автор-укладач. Новолокова. – Х.: «Основа», 2009. – 176 с.
4. Інтерактивне навчання на уроках української мови і літератури / Упоряд.  К.Ю. Голобородько, Н.П. Ткаченко – Х.: «Основа», 2007. – 176 с.
5. Нетрадиційні уроки з рідної мови. 5-11 класи / Укладачі С.С. Скляр, Л.І. Нечволод. – Харків: Торсінг, 2004. – 160 с.
6. Пентилюк М.І., Окуневич Т.Г. Сучасний урок української мови. – Х.: «Основа», 2007, 176 с.
7. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. — К.: Видавництво А.С.К., 2004. — 192 с.
8. Радзіх С. Інтеграція інтерактивних технологій на уроках української словесності. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. – 64 с.
9. Садкіна В.І. 101 цікава педагогічна ідея. Як зробити урок. – Х.: «Основа», 2010.- 88 с.