Мета уроку: ознайомити учнів із життям і творчістю талановитих, яскравих письменників Черкащини, розвивати інтерес до літератури рідного краю, допомогти зрозуміти своєрідність їхньої творчості, заглибитися у зміст творів, відчути їх своєю душею; розвивати навички аналітичної роботи, вдосконалювати навички виразного читання текстів творів різних жанрів, розвивати естетичні смаки, творче мислення та мовлення, активізувати пізнавальну діяльність учнів; виховувати духовність, доброту, милосердя, людяність, почуття національної гордості і гідності, любов до рідного краю, до свого народу, до рідного слова.
Тема уроку: Література рідного краю. Осмислення людського буття (за творчістю письменників рідного краю)
Епіграф до уроку:
Великі поети, як і високі гори, мають багаточисленне відлуння… В. Гюго
Мета уроку: ознайомити учнів із життям і творчістю талановитих, яскравих письменників Черкащини, розвивати інтерес до літератури рідного краю, допомогти зрозуміти своєрідність їхньої творчості, заглибитися у зміст творів, відчути їх своєю душею; розвивати навички аналітичної роботи, вдосконалювати навички виразного читання текстів творів різних жанрів, розвивати естетичні смаки, творче мислення та мовлення, активізувати пізнавальну діяльність учнів; виховувати духовність, доброту, милосердя, людяність, почуття національної гордості і гідності, любов до рідного краю, до свого народу, до рідного слова.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань; урок-подорож; урок духовності.
КМЗ уроку: фотопортрети письменників, збірки творів, ілюстрації до творів, презентації.
Методи навчання: лекція, робота з текстами творів, метод «гронування».
Міжпредметні зв’язки: українська мова, зарубіжна література.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Сьогодні ми з вами проводимо урок-подорож, урок духовності, який допоможе вам відповісти на проблемне питання: у чому полягає сенс людського життя?
На жаль, ми опинилися сьогодні віч-на-віч з такими загальними бідами, як: духовне зубожіння, неувага до культурної спадщини, руйнування природи.
Ми будемо говорити про вічні людські цінності: Любов, Істина, Добро, Людяність. Якщо людина їх утратить, то людства уже не буде, бо виживання людства – це і є виживання людської моралі і духовності. Людину визначає духовний її зміст: «Не убий», «не укради», «шануй батька свого і матір свою…»Хіба можна відмовитись від цих біблійних істин? Отже, сьогодні звучатимуть твори наших земляків, які, на мій погляд, допоможуть кожному знайти правильну дорогу в житті. Хотілося б, щоб твори, які прозвучать, дали вам духовну поживу, щоб проросли зернята доброго, людяного, великодушного.
Яку мету я ставлю перед собою і вами? Ми повинні проникнутися думкою і серцем у поезію, зрозуміти її, навчитись перейматися болями ліричного героя, роздумами і пошуками істини поетів, повірити їй. А те, що найбільше припаде до душі, взяти з собою в доросле життя.
Ваше завдання – осмислити увесь матеріал, визначити, які проблеми
порушують автори у своїх творах, знайти «серце поезії», обґрунтувати свій
вибір, записати власні судження, можливо, поради, питання, які у вас виникнуть.
У наймудрішій Книзі з книг – Біблії написано: «Любов нехай буде нелицемірна, ненавидьте зло та туліться до доброго! Любіть одне одного братньою любов’ю, випереджайте одне одного пошаною, перемагайте зло добром!». Отже, людина, щоб залишатись людиною, повинна творити добро, на зло відповісти добром, любити ближнього, як самого себе.
Словничок
Мораль – погляди, уявлення, норми оцінок, що регулюють поведінку людини.
Сенс -- ідеальний вміст, ідея, цінність чого-небудь.
ІІІ. Актуалізація навчального матеріалу
1. Робота в парах (кого з письменників рідного краю ви можете назвати?)
ІV. Активізація навчально-пізнавальної діяльності
Опис словесного портрета зовнішності Т. Г. Шевченка
V. Оголошення теми й мети уроку
Учні записують тему, епіграф, проблемне питання.
VІ. Сприйняття й засвоєння нового матеріалу
Слово вчителя
Черкащина – перлина і яскрава квітка в пишному бутоні України, один з найчарівніших її куточків.
Як би не змінювались часи, які б інтереси не запанували в людському суспільстві, як би не склалася історична доля народу, – завжди є незмінною і цінною високість духовна, і над усе шануймо тих, хто зріднився з отчою землею, віддавши їй усе – роки, талант, любов…
Сторінка перша
«Перше літературне слово на Черкащині»
В давні часи на Черкащині писалися «чисті» кириличні тексти, особливо в монастирях. Але, на жаль, майже нічого з написаного тоді, окрім скупих звісток, до нас не дійшло. Ми знаємо, що літописи княжої пори, «Повчання» Володимира Мономаха й безсмертне «Слово о полку Ігоревім» торкнулися наших країв, задали високий тон нашому письменству й засвідчили неабиякий творчий талант предків.
Повідомлення учня про виникнення першого літературного слова на Черкащині.
Сторінка друга
«Нетлінні імена письменників минулого»
Обдаровані літератори ХVІІ-ХVІІІ століття продовжили традиції літератури минулих часів, працюючи в різних жанрах. З’явилися імена, які готові були вдихнути животворну енергію в національний дух народу. Черкащина дала в ту пору Україні й світові Тараса Шевченка з його
безсмертним «Кобзарем», Івана Нечуя-Левицького з його гумором, Михайла Старицького з його драмами.
Репресії 30-років залишили кривавий слід у літературному житті нашого краю. Серед тисяч безневинно замордованих людей були: поет Степан Бен,
прозаїк Онопрій Турган, В. Стеблик, Роман Гуцало, Олекса Влизько, Павло Филипович, Іван Кулик, Віталій Чигирин, Микола Драй-Хмара. Свого часу Драй-Хмара разом із Павлом Филиповичем, Миколою Зеровим, Максимом Рильським складали так зване «п’ятірне гроно неокласиків».
Серед письменників-земляків українського зарубіжжя активно виступали в прозі Володимир Винниченко, Тодось Осьмачка, Докія Гуменна, Олекса Кобець. Серед поетів-земляків – Наталя Лівицька-Холодна, Микола Щербак, Андрій Легіт, Олександр Де.
Після створення Черкаської області (1954 рік) стало гуртуватися обласне літературне об’єднання, до якого входили письменники: Леонід Недоля, Лариса Письменна, Олег Онищенко, Микола Негода, Іван Дробний, Василь Симоненко.
За роки існування у складі обласної організації СПУ відбулась природна міграція. Були прийняті до її складу: Валентина Коваленко, Ляля Рубан, Василь Деркач... На початку 2000 року в її складі було 31 письменник. Очолював організацію Григорій Білоус. В той час Лігою українських меценатів була встановлена міжнародна українська премія імені Дмитра Нитченка. За літературознавчу діяльність її було присуджено Володимиру Поліщуку.
Із 1995 року на Черкащині була встановлена щорічна обласна літературно-публіцистична премія «Берег надії» імені Василя Симоненка.
Повідомлення учня про творчість Василя Симоненка.
Сторінка третя
«Життя і творчість письменників-сучасників»
На сьогоднішній день обласна організація Національна спілки письменників налічує 34 особи. Серед них такі письменники, як: Василь Пахаренко, Людмила Скорина, Володимир Поліщук, Світлана Горбань…
Повідомлення учня про творчість Сергія Носаня.
«Поетичний вернісаж»
(зустріч з поетесою Л.В. Тараненко)
VIІ. Узагальнення, систематизація, закріплення знань
VIIІ. Підсумок уроку
Сподіваюся, істини письменників рідного краю, які вони щедро звіряють нам у своїх збірках, багатьом виявляться близькими, допоможуть подолати все нові й нові життєві випробування по дорозі до самого себе, до Бога. Я вірю в те, що цей урок залишить добрий слід у вашому житті, а також надіюся на те, що ви багато чого зрозуміли й зробили для себе певні висновки.
ІХ. Домашнє завдання
Викладіть ваші думки на папері в творі-роздумі: “Якби всі люди жили за Божими заповідями, то тоді…”
1