Літературна вітальня «Велич краси справжнього кохання»

Літературна вітальня  «Велич краси справжнього кохання»

Обладнання: портрети Данте, Петрарки, Шекспіра, Бернса, Гейне, Пушкіна, відеоролики, епізод з кінофільму «Ромео і Джульєтта», виставка творів поетів, відеоматеріали.

Епіграф: «Любов – це смолоскип, що має світити вам на ваших дорогах» (Ф.Ніцше)

                    «Кохання має все і все здолає» (В.Шекспір)

«Співати по-новому про любов я прагну...» (Ф.Петрарка)

                               «В своїх очах вона несе кохання, -

                                  На кого гляне, всі блаженні вмить;

                                 Як десь іде, за нею всяк спішить,

                                 Тріпоче серце від її вітання»  (Данте Аліг’єрі)

Слово вчителя.

Вічна загадка любові життя люблячого серця, різні відтінки людських стосунків завжди були в центрі уваги поетів і поезії . Чому? Мабуть тому, що поети відчувають світ набагато тонше, набагато гостріше, ніж будь-хто інший. Кохання - це та тайна, що давала їм, поетам, поштовх до творчості, силу і живлющу наснагу творити справжні шедеври.

Встановіть відповідність (з'єднайте розрізнені пари закоханих героїв, вкажіть літературний твір, що в ньому їх зустрічаємо, назвіть автора твору).

Кай                        Лаура

Руслан                        Беатріче

Петрарка         Людмила

Ромео                        Асоль

Данте                         Герда            

Грей                            Джульєтта

Яка з ідеальних пар слугує іменами не лише ліричних героїв поезій, а й реальних людей?

Звичайно, це Петрарка і Лаура, Данте і Беатріче.

Учень. Жінка… Скільки про неї сказано і написано. В усі віки їй поклонялись художники, поети, музиканти. Вона була мрією, усмішкою, сумом, вселенською радістю і безмежною тугою. Її звали  Лаура,  Беатріче, Єлена, Венера, Нефертіті, Марія, Ксенія, Ганна…

Учениця. Багато з цих імен стали символами: відданості і вірності – Пенелопа; краси і жіночості – Єлена; натхнення і поваги – Лаура і Беатріче; мудрості і державного розуму – Ольга і Роксолана; непокірності ворогові – Євпраксія; святої любові до людей  - Марія.

Учень. Поети Середньовіччя сприймають любов як найвище благо, а здатність кохати – обов’язковий показник душевної досконалості.

У лицарському колі престижною вважається «висока» любов, яка пробуджує в душі  «високі» поривання.

Учениця. Лицар переконує даму в щирості своїх почуттів подвигами, а дама не поспішає відповідати взаємністю. Вона випробовує його, адже справжнє кохання не можна завоювати одразу. Найяскравішим представником цієї доби є Данте Аліг’єрі. Свої сонети Данте присвячує Беатріче, сусідська дівчинка, в яку закохався поет.

Читання сонету Данте №11.

Учень. Леся Українка так писала  про вірність Данте своїй коханій:

     Ні на землі, ні в пеклі. Ні в раю

     Він не забув своєї Беатріче.

     Вона одна в піснях його панує…

    Він заквітчав її вінцем такої слави,

    Якою ні одна з жінок ще не пишалась.

Учениця. Кохання…Ніхто і ніколи не в змозі буде до кінця зрозуміти , що ж це таке. Це велика загадка життя, яку прагнув розгадати не один мудрець, не один поет оспівав його, проникаючи в його глибини.Через любов починались війни, завойовувались землі, стрілялись на дуелях, через неї постригались в монахи, здійснювали подвиги, прощались із життям, присвячували свої поезії.І не завжди розумієш, чи прийшло справжнє почуття. І кожен шукає відповідь у власному серці.

Що знають люди про любов,

І як про неї говорити?

Немає слів, немає мов,

Щоб почуття це зрозуміти.

• А які асоціації у вас викликає слово любов?

 

 

 

Любов

 

 

 

Учні  розповідають про кохання Петрарки і Лаури. Читання сонету №61.

(6 квітня 1327року в церкві святої Клари в Авіньоні  побачив молоду жінку і закохався в неї на все життя. 21 рік  освідчувався  в коханні своїй донні, 21 рік надихала вона  на творчість. У 1348 році  Лаури не стало. Вона померла від чуми. Але вона продовжувала жити в  душі Данте, він продовжував обожнювати її.   Ла́ура (лат. Laura) — жіноче ім'я, від жіночої форми латинського слова лавр – символа слави. В буквальному перекладі – «увінчана лавром». В сонетах Петрарка називає не тільки Лаура, а ще і Лауреа, «золота», відомо, що вона мала золоті локони ).

Учень. Три роки з моменту їх першої зустрічі Петрарка провів в Авіньйоні, оспівуючи в сонетах платонічну любов до Лаури і намагаючись зловити хоча б один її швидкоплинний погляд в церкві і інших місцях, які вона відвідувала.       Лаура була вірною дружиною і матір'ю великого сімейства - у неї було одинадцятеро дітей. Але все це Петрарка абсолютно не помічав, вона була для нього   ангелом.

Учениця.      Літературознавці стверджують, що останній раз Петрарка бачив Лауру 27 вересня 1347 року за півроку до її трагічної смерті в квітні 1348 року, причину якої достовірно назвати не візьметься ніхто. Може бути, це була чума, що лютувала тоді в Авіньйоні, а може бути, туберкульоз і виснаження. Петрарка відмовлявся змиритися зі смертю коханої, і в сонетах, написаних уже після смерті Лаури, він звертається до неї, як до живої.

Читання сонету  Петрарки №132.

Вчитель: Я думаю, що  поезія  Ф. Петрарки   не залишила вас байдужими, тому що почуття кохання до жінки, матері, краса реального життя,  що облагороджує  людину, робить її думки піднесеними і чистими, не може не зачепити хоч однієї живої струни людської душі.

Учень. Основний зміст сонетів Шекспіра – це розповідь поета про глибоке почуття дружби

до юнака і повне пристрасті кохання до «смаглявої леді». Сонети Шекспіра утворюють

сюжетний цикл, однак, кожний сонет – це завершений вірш. Разом вони утворюють сю-

жет, що будується на розвитку відносин між поетом, другом і «смаглявою леді».

(Прослуховування сонету Шекспіра №90 у виконанні А.Пугачової).

Виразне читання вчителем сонета № 116 В. Шекспіра.

Мешать соединенью двух сердец

Я не намерен. Может ли измена

Любви безмерной положить конец?

Любовь не знает убыли и тлена.

Любовь — над бурей поднятый маяк,

Не меркнущий во мраке и тумане.

Любовь — звезда, которою моряк

Определяет путь свой в океане.

Любовь — не кукла жалкая в руках

У времени, стирающего розы

На пламенных устах и на щеках,

И не страшны ей времени угрозы.

А если я не прав и лжет мой стих,—

То нет любви и нет стихов моих!

• Яка головна тема сонета? (Головна тема — оспівування кохання.)

Вчитель. Як зараз не згадати про історія юних героїв, яка  живе у віках, не залишаючи байдужими нікого, а імена Ромео і Джульєтти викликають у нас найзахопленіші почуття, повагу до їх стійкості і вірності.

Для нас імена Ромео і Джульєтти - це символ відданої і піднесеної любові.

Вони пішли в пітьму

Але не зник їх слід.

Перегляд епізоду фільму «Ромео і Джульєтта».

Учениця читає вірш

Хоч пройшли вже століття суворі,

І змінилися люди й земля,

Та Джоконди уста чудові,

Не поглине людей забуття.

Не забудем Петрарки Лауру,

Беатрічезгадаєм сумну,

Данте постать  завжди похмуру,

Що мандрує кудись в далину…

І Ромео, що любить Джульєтту,

Так, що ладен для неї на все,

І Шекспіра чудові сонети,

Де кохання прекрасне й святе.

Вчитель. На зламі двох століть ХVII і ХІХ, овіяні волелюбним подихом епохи, дивлячись у майбутнє, жили і писали поети, шукаючи ідеали на височинах людського духу та в глибинах людського почуття.

• Кого з поетів цього періоду ви можете назвати?

Так, Бернс, Гейне,  Пушкін.  Це – поети романтики.

Учениця. Поети бачили жінку натхненною, ніжною, красивою, але поряд з красою вони захоплювалися її талантом, її здібностями. Вони схиляли голови перед жінкою, яка вміла кохати, прощати, терпіти.

Учень.  Змінюються часи і влада, змінюються життя й світогляд людей. Проте незмінними залишаються духовні цінності, чи не найважливішою з яких є любов. У віршах талановитих митців це почуття віддавна й до сьогодні постає надзвичайно багатогранним — піднесеним і ніжним, шляхетним і пристрасним, щасливим і трагічним... Відгукуючись на таке розмаїття, любовна лірика виробила безліч відповідних художніх форм — віршовані нотатки в альбомі коханої, вірш-комплімент, задушевний романс, сумний лист, згадка про зустріч, прониклива балада та багато інших.

У кожному поетичному творі розкривається передусім особистість автора, але кожен читач обов’язково знаходить у ньому почуття й думки, суголосні власним переживанням.

 

Учениця.  Поезія кохання шотландського поета Р. Бернса зачаровує щирістю, мелодійністю та простодушністю. У його віршах ідеться про почуття звичайної людини, яка сумує, радіє, страждає і вірить у щастя.

Сам Бернс сприймав кохання як надзвичайно важливе джерело натхнення.

У 1785 р. Берне зустрів дівчину, яка назавжди полонила його серце. Батько юної Джин був людиною заможною, тому її почуттів до нужденного поета не схвалював.

Відтак закохані мусили одружитися таємно.

Учень. На шляху до щастя подружжю довелося багато й виснажливо працювати, пережити скруту й розлуку. Однак вони таки зуміли зберегти найважливіше — своє кохання. Поезію «Моя любов — рожевий квіт...», як і багато інших ліричних віршів, Берне присвятив дружині — жінці, яка стала його долею. Цей твір випромінює життєрадісну віру у всепереможну силу справжнього кохання.

 

Прослуховування на англійській мові вірша Бернса «Моя любов – рожевий квіт…».Учениця  читає вірш у перекладі М.Лукаша.

 

Учениця.  Любов для Гейне — живе, природне почуття. Щемливо ліричні рядки його поезії «Коли настав чудовий май...» — гранично відверті. Певне, тому цей вірш і ввійшов до скарбниці європейської любовної лірики.

 

Учень   читає вірш Г.Гейне «Коли настав чудовий май…» у перекладі Л.Українки.

 

Учитель. Ви почули сьогодні з живих уст, як гаряче б'ється людське серце у поезії, який біль, яке страждання, яку ніжність, яке щастя може передати поетичне слово. Що ще додати? Мабуть такі рядки:

... Читайте вірші про любов.

Хоч кажуть, все придумали поети,

І почуття, в яких нуртує кров,

І ніжності, і вірності тенета.

Не вірте! Є любов така в житті,

Що може навіть душу спопелити!

Знайдіть для себе ці слова святі,

Що змусять вас і плакать, і радіти.

Знайдіть найкращі на землі слова

І подаруйте їх своїм коханим.

Читайте вірші - в них любов жива!

Тож хай вона у вас в душі не в'яне!

До зустрічі у літературному салоні.