Літературні диктанти за творчістю Олександра Довженка до уроків української літератури в 11 класі

Про матеріал
Літературні диктанти спрямовані на відтворення знань творчості Одександра Довженка, його кіноповістей " Україна в огні" та " Зачарована Десна". До запитань додається паспорти цих творів з метою перевірки знань учнів. Матеріал можна використовувати як одинадцятикласникам для підготовки до ЗНО, так і вчителю на уроці. Бажаю успіхів!
Перегляд файлу

 

Літературні диктанти

за творчістю Олександра Довженка

11 клас

D:\Новая папка\IMG_20181005_171348.jpgПідготувала вчитель

  української мови і літератури

Красносільської ЗШ І-ІІІ ступенів

  КЗ « Красносільське НВО»

УЛЬЯНИЧ  В.Б.

 

 

Літературний диктант за кіноповістю

C:\Users\User\Desktop\картинки\images (25).jpg« Україна в огні»

  1. В якому селі народився Олександр Довженко? ( Село В'юнище ).
  2. Як називається пісня, яку співає родина на початку кіноповісті

« Україна в огні» і в кінці? (Пісня «Ой піду я до роду гу­ляти» ).

  1. Прізвище родини, про яку розповідається у творі? ( Запорожці).
  2. Про кого йдеться: « Вона не була звичайною дівчиною . Вона була красива і чепурна. Бувало, після роботи, вечорами, вона,як птиця так співала на усе село, що і не снилося ні одній припудреній артистці з орденами»? ( Олеся).
  3. Коханий Олесі у кіноповісті. ( Василь Кравченко).
  4. Село, в якому відбуваються події. ( Тополівка).
  5. Кому належить опис: « був він добрий кремезний юнак, одежа вся в пилу і поті. Здорові темні руки, патьоки на шиї і скронях, і зморшки на чолі також не по літах…» ( Василь).
  6. Чим пахла Олеся? ( Любистком).
  7. Скільки братів у Олесі? ( 5).
  8. Які зміни відбулися у зовнішності Олесі в кінці твору?( Вона посивіла).
  9. Звідки родом був Василь? ( З Кам'янця – Подільського).
  10. Що пообіцяв Василь Олесі? (Що ніколи її не забуде і повернеться до Олесі).

 

ПАСПОРТ ТВОРУ

 Рід літератури «Україна в огні»: епос. Жанр «Україна в огні»: кіноповість.

C:\Users\User\Desktop\картинки\images (26).jpgТема «Україна в огні»: зображення трагічної долі українського народу, що опинився між вогнями двох систем — фашистської та радянської. Ідея «Україна в огні»: утвердження незламності, сили й непохитності духу народу, здатність до виз­вольної боротьби і впевненість у перемозі над ворогом.

 Герої «Україна в огні»: Лаврін Запорожець; його дружина Тетяна; п’ять синів: прикордонник Роман, артилерист Іван, чорноморець Савка, колгоспники Григорій і Трохим; донька Олеся; пасічник дід Демид; Христя — подруга Олесі; Василь Кравчина — танкіст, коханий Олесі; старий полковник німецької розвідки Ернст фон Крауз, його син — лейтенант Людвіг Крауз.

C:\Users\User\Desktop\картинки\images (24).jpg Композиційно-стильові особливості  «Україна в огні»: сценарій кіноповісті складається із 50-ти епізодів-картин. У творі кілька сюжет­них ліній: доля роду Запорожців та інших учасників бойових дій; лірична лінія Олесі й Василя; лінія Христі Хуторної; учинки ворогів і поведінка Лиманчука. Довженко-письменник не просто веде оповідь про події — він висловлює власне бачення причин поразок, зради, зневіри через ліричні відступи, аналі­тичні роздуми. Головним, наскрізним у кіноповісті є велетенський епічний образ України, сплюндрованої фашистами й більшовиками. Родина Запорожців — це мікромодель України. Пісня «Ой піду я до роду гу­ляти» є своєрідним обрамленням. Її співають Запорожці на початку твору. Вона символізує єдність родини і злагоду в ній, а отже, — єдність українсько­го народу.

Наприкінці твору родина збирається знову. І хоча немає багатьох її представників, є надія, що дерево роду Запорожців не перерветься.

 

Проблематика «Україна в огні»: виховання молоді; незнання історії; відсутності національної гордості; батьків і дітей; війни і миру; зради; патріотизму; кохання і вірності; війни як загальнонаціональної трагедії.

 

Примітки: Кіноповість «Україна в огні» — один з найсильніших, найбільш вражаючих творів української літератури про трагедію народу в роки Другої світової вій­ни та впродовж усієї своєї історії.

 

 

Літературний диктант

за кіноповістю « Зачарована Десна»

1.Чому діти боялися лазити у кущі смородини і бузини? ( Бо там було темно і діти боялися гадюки).

2. На кого був схожий дід? ( На Бога).

3. Як звали діда? ( дід Семен).

4. Чому мати ненавиділа діда? ( Бо вважала його чорнокнижником; за читання Псалтиря).

5. Що дід любив більш за все на світі? ( Сонце).

6. Який овоч любив малий Сашко? ( Моркву).

7. « Вона була малесенька й така прудка, і очі мала такі видющі й гострі, що сховатись од неї не могло ніщо в світі…» ( Баба Марусина).

C:\Users\User\Desktop\картинки\images (23).jpg8. Професія діда Захарка ( Коваль).

9.Яка музика була наймиліша Сашкові? ( Клепання коси).

10. « Бачив я багато гарних людей, але такого, як батько не бачив. Одне, що в батька було некрасиве…» (Одяг).

11.Чому в давнину жінки не купались в Десні? ( Боялися змити здоров'я водою).

12.  « Благословенна будь, моя дівице незаймана, що згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав. Так багато дала ти мені подарунків на все життя. До кого звертається автор? ( До Десни).

 

 

ПАСПОРТ ТВОРУ

 

Рід літератури «Зачарована Десна»: епос.

Жанр «Зачарована Десна»: кіноповість («автобіографічне кінооповідання»),

 Тема «Зачарована Десна»: спогади письменника про своє дитинство, про кровний зв’язок з народом і рідною землею.

 Ідея «Зачарована Десна»: з’ясування основних факторів формування людської особистості, духовного джерела справжнього таланту, ролі праці в житті людини, оспівування краси природи, рідного краю, людей праці.

C:\Users\User\Desktop\картинки\images (22).jpg Герої «Зачарована Десна»: малий Сашко (у новелах) і Олександр Довженко (в авторських відступах); мати Одарка Єрмолаївна, батько Петро Семенович, дід Семен, прабаба Марусина. особливість повісті в тому, що в ній оповідачем є сам автор, який виступає у двох іпостасях: як автор — зрілий митець Олександр Довженко — і як герой твору — маленький Сашко.

Сюжету як такого немає. Натомість є певна дво- плановість: основна сюжетна лінія — це новели про дитинство Сашка (його враження, захоплення довкіллям); другий план — ліричні відступи зрілого майстра (філософське осмислення художньої творчості, краси людської праці, природи, людини). Отож розповідь має двоплановий характер: перший план— це своєрідне поетичне відтворення світу у свідомості дитини; дру­гий — філософські роздуми зрілої людини-митця про сенс людського буття, роль дитинства у формуванні особистості.

 

C:\Users\User\Desktop\картинки\images (18).jpgКомпозиційно-стильові особливості «Зачарована Десна»: Особливістю кіноповісті «Зачарована Десна» можна вважати відсутність чіт­кого сюжету, однак це не перешкоджає читати твір з неослабною увагою. Для втілення художнього задуму автор звертався до випробуваних часом дже­рел — фольклору і класичної літератури. Письменник запозичує з фольклору принцип «нанизування мотивів, використання ліричних і публіцистичних відступів, традиційних зачинів і закінчень, обрамлення, поетичної антитези і зіставлення, ретардацій» (ретардація — штучне уповільнення дії з метою звернути увагу читача на дану подію, епізод, думку).

Композиція кіноповісті «Зачарована Десна» являє собою органічне поєднання ліричних і філософських роздумів літнього Довженка з романтичним, чистим поглядом малого Сашка. У творі можна виділити окремі новели («Город», «Хата», «Смерть братів», «Смерть баби», «Повінь», «Сінокіс», «Коні», «До школи»), ліричні й публіци­стичні відступи. Але твір є цілісним: це суцільний потік думок, спогадів, що напливають одні на одні, та зображення умов, у яких формувався світогляд майбутнього митця (побут, оточення). Особливості композиції «Зачарованої Десни» зумовлені ще й жанром тво­ру—- кіноповість. Звідси й фрагментарність, швидка зміна «кадрів», планів, яка не впливає на цілісне сприйняття ліричної, сповненої тонкого гумору ав­торської сповіді. Сам О. Довженко як кіносценарист уважав, що сценарій (а кіноповість «Зачарована Десна» є одночасно сценарієм до однойменного фільму) треба писати двома руками: в одній тримати маленький тонкий пенз­лик для виписування дрібних деталей, а в другій — великий пензель створен­ня описів стокілометрових обширів, пристрастей, масових сцен.

C:\Users\User\Desktop\картинки\images (17).jpg Для стилю «Зачарованої Десни», на думку багатьох критиків, характерне по­єднання лірико-романтичного оповідального тону, публіцистичного пафосу, побутово-ліричної оповіді, іронічно-сатиричних моментів.

 Проблематика «Зачарована Десна»: сенсу людського буття; гармонії людини і природи; формування особистості; освіти; любові до рідної землі; поваги до батьків; любові до людей. Примітки: «Зачарована Десна» — автобіографічний твір, спогади письменника про ди­тинство, перші кроки пізнання життя, про «перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих...», про діда Семена і прадіда Тараса, прабабу, ма­тір і батька, коваля діда Захарка, дядька Самійла — неперевершеного косаря. Спогади ці час од часу переростають в авторські роздуми —- про «тяжкі кай­дани неписьменності й несвободи», інші лиха та страждання людей праці й разом з тим — багатство їхніх душ, внутрішню культуру думок і почуттів, їхній смак, їхню вроджену готовність до «найвищого і тонкого».

У кіноповісті О. Довженко поетично формулює творче кредо митця: «Митці покликані народом для того, щоб показувати світові насамперед, що життя прекрасне... Бачити зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах». «Зачарована Десна» є лебединою піснею автора.

 

1

 

docx
Додано
13 січня
Переглядів
387
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку