"Літературний і мистецький авангард" Тестові завдання

Тема: «Літературний і мистецький авангард»

1.У кризові періоди мистецтва, коли певний напрям або стиль вичерпує свої можливості активізується авангардизм.

2. Авангардизм (франц. слово «передовий загін») – термін на означення так званих лівих течій у мистецтві.

3 Мистецький авангардизм категорично відмовився від реалістичного змалювання світу.

4. До авангардистських стильових течій належить футуризм, експресіонізм, конструктивізм, дадаїзм, сюрреалізм, імажинізм, абстракціонізм, епатажність.

5.Роль авангардистських течій: розкриття кризових явищ у суспільстві у житті і культурі, забезпечення традицій і пошуки супернової естетики.

6. Модернізм ХХ століття знаменує глибокий переворот естетико художнього мислення і творчості (то авангардизм є проявом цього перевороту в найбільш радикальних і навіть експериментальних формах.)

7. Завдання авангардистів: заперечення, руйнування традиційних мистецьких форм, девіз авангардистів – оновлення і збагачення мистецтва.

8. Мета  авангардизму знищення старого, розчищати літературний процес від гальмівних традицій і тенденцій.(«Це мистецтво протесту й руйнування» В. Пахаренко)

9. Основною ознакою авангардизму є Маніфест як своєрідний документ епохи і водночас заявка на особливу оригінальність митців.

9. Футуризм (основні ознаки):

- відмова від художньої спадщини;

- протиставлення традицій культури на нову «антикультуру»;

- оспівування:

А) зухвалого натиску;

Б) маячні, марення;

В) стройового кроку;

Г) небезпечного стрибка;

Д) ляпаса, мордобою.

11. Футуристи виступають за:

- радикальне оновлення мистецтва слова (переваги форми над змістом, знищення синтаксису й пунктуації, скасування прикметників і прислівників, вживання дієслів лише в неозначеній формі).

12. В Україні футуризм зароджується в 1914 році як провідна гілка авангардизму.

13. Лідер українського футуризму Михайло Семенко назвав себе «футуробом  на незайманих лісах української літератури» (розробив теорію панфутуризму), ( наголошував «мистецтво, досягнувши вершин академізму та класицизму, пішло деструктивним шляхом… потрібно не чекати поки воно саме «відімре», а «добивати» його аби з уламків старого мистецтва зводити, конструкту вати нове»), ( підтримував Гео Шкурупій)

14. Михайло Семенко оголошує «війну» будь-якому канону та культу в мистецтві, протестує проти звеличення образу Тараса Шевченка (спалює власний «Кобзар», нехтує національним у літературі, воно здається йому примітивним,) виступає за «красу пошуку» за стрімкий рух мистецтва. («Процес мистецтва – динамічний субстанційно»)

           (М. Семенко)

Завдання: Скласти таблицю – опору за тезами за темою: «Літературний і мистецький авангард»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: «Українське домінування радянського кінематографу»

1. Робота талановитих режисерів ( Соломон Лазурін,Дмитро Бузько, Георгій Епік, Михайло Панченко)

2. Створення політично гострих кіносценаріїв («Боротьба велетнів» (1926 р.), «Орден на арешт» (1926 р.), «Два дні» (1927р.)

3. Роман «Місто»  Валер'ян Підмогильний спочатку писав як кіносценарій.

4. Кіносценарист Юрій Яновський, Олександр Довженко працюють на Одеській кіностудії; Юрій Яновський – художнім редактором, пише роман «Майстер корабля».

5. Співпраця із ВУФКУ Леся Курбаса і Майкла  Йогансена.

6. Фільм «Звенигора» ( Сценарій Майкла Йогансена та Юрія  Тютюнника став мистецьким явищем).

7. Переклад на українську мову зарубіжних фільмів ( А.М Йогансен,

Ю. Тютюнник).

8. Образ Шевченка в українському  кінематографі ( Микола Панченко кіносценарій до фільмів «Тарас Шевченко» (1925 р), « Малий Тарас» (1926р.).

9. Михайло Семенко працював над кіносценарієм за романом «Чорна рада» ;  Бажан – над  сценарієм з повістю «Микола Джеря». І Нечуя-Левицького; Микола Вороний – над кіносценарієм за повістю І. Франка «Захар Беркут».

10. Розвиток українського кіно зазнав такого самого розвитку як і розвиток українського писемства;  звинувачення у  «пролеткульстві», доноси, наклепи, арешти, розстріли (були розстрілені М. Семенко, Д Бузько, О. Дивосвітній, Гео Шкурупій, М. Яловий).

11. У вересні 1928 року Всеукраїнське фото управління в Києві під час наради письменників, кіносценаристів і режисерів із високої  трибуни було сказано як саме треба писати, які теми і герої достойні екранізації, а які – шкідливі і ворожі.  Розгорілися суперечки, які налякали радянську владу.

12. Почалися арешти, суди, вироки, що завдали непоправних втрат українському кіно. Українське кіно як авангардне явище ХХ ст. було знищено радянською владою на кінець 80-х р. ХХ ст.

Завдання: Скласти таблицю-опору за темою: «Українське домінування радянського кінематографа»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Український кінематограф початку ХХ століття як авангардне явище

1. У радянському кіномистецтві авангардизм мав такі відгалуження:

- документальне кіно;

- ігрове кіно;

- політично заганжований кінематограф (О. Довженко, С Ейзенштейн).

2. Радянська влада за висловом Лариси Брюховецької «намагається створити агітфільми про «світле майбутнє» і «гарне минуле», а ще про нову малоросійщину»  все, «що мало ознаки українського: історія, народна культура і звичаї».

3. Заснування Всеукраїнського фото кіноуправління 13 березня 1922 року стало Днем народження  країнського кіно.

4. Тема перемоги революції в тодішніх українських кінотеатрах домінувала.

5. Героїчно змалювали більшовиків, неправдиво білогвардійську банду.

6. Мали власні журнали «Кіно», «Життя і революції», фахову брошуру «Кіно» і «Кінофабрики»(1928р)

7. Сувора радянська рецензія (Євген Черняк зазнав репресій за рецензію на фільми «Арсенал» О. Довженка).

Завдання: Скласти словничок-опору за темою «український кінематограф початку ХХ століття як авангардне явище».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: «Український модернізм»

1. Модернізм суттєво видозмінив жанрову канву української літератури.

2. Виникнення нових жанрів: повість-новела «Сойчине крило», І. Франко драма-феєрія «Лісова пісня», Л. Українка драматична поема «Одержима».

3.Микола Вороний Сприяв розвитку українського модернізму (видавництво альманаху «З-над хмар із долин»).

4. Вихід альманаху «З-над хмар із долин» відкрив Україні найбільшого поета-імпресіоніста й неоромантика  Михайла Коцюбинського, символіста Олександра Олеся, лідера психологічної прози і драматургії Володимира Винниченка, новеліста-експресіоніста Василя Стефанника поета-«кларнетиста» Павла Тичину.

5. Поети-модерністи утворили творчі осередки «Молода муза» 1906-1909р. р., 1909-1914 р. р. «Українська хата» (часопис із творами українських поетів-модерністів)

6. Модерністи-прозаїки  (Ольга Кобилянська, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Володимир Винниченко) вони у пошуках «вглиб людини», зображали у творах сильну людину, яка захищає свій вибір і змінює власне життя.

7. Український модернізм «широко відкрив двері» двом жінкам – письменницям О.Кобилянській та Л Українці. Головні герої художніх творів письменниць стійкі, мужні, талановиті жінки.

8.  Модернізм кінця ІХХ початку ХХ ст. 20-30 р. р. не поступався літературному й мистецькому авангардові, а успішно продовжував розвиватися паралельно до новаторського мистецького напрямку.

 

Завдання: Скласти таблицю-опору за тезами за темою «Український модернізм»

 

 

 

 

«Диктант-орієнтир» (форма: усна і письмова)

Пояснити  поняття: «потужний процес», «Українська академія наук», «нова економічна політика», «широка хвиля українізації», «придушення національного розвитку», «здобутки нового українського писемства», «літературна дискусія», «Микола Хвильовий», «Йосип Сталін», «доля українських угрупувань», «1934 рік», «соціалістичний реалізм».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Українське домінування радянського кіноматографу

 

Робота талановитих Створення політично гострих

режисерів  кіносценаріїв

Д.Бузько, Г Епік «Боротьба велетнів»

 

 

Роман «Місто» кіносценарист Юрій Яновський

В Поліщук

(кіносценарій) Олександр Довженко

 

 

 

Українські фільми       Переклад на українську мову

«Звенигора»       зарубіжних фільмів

         (М. Йогансен, Ю. Тютюнник)

 

 

Образ Шевченка      Кіносценарії

М. Панченко       М. Семенко – роман «Чорна рада»

Кіносценарії

«Тарас Шевченко» (1925р)     М. Бажан  - повість «М.Джеря»

«Малий Тарас» (1926р)

        М.Вороний – повість «Захар Беркут»

 

 

30-ті роки Вересень, 1928р

 

 

Знищення українського     Всеукраїнський з’їзд:

кіномистецтва,      «як треба писати, які теми,

розстріляні       які герої достойні екранізації, а які -

Михаль Семенко      шкідливі і ворожі»

Дмитро Бузько

Олесь Досвітній

Гео Шкурупій

Михайло Яловий

 

 

Український кіноматограф

 

 

Авангардне явище ХХ століття

 

 

 

Документальне кіно    Ігрове кіно   політично

          кіноматограф

          (О. Довженко,

                                                                                                                       С. Ейзенштейн)

 

 

                                         

 

 

Створення фільмів про «світле» майбутнє і «чорне» минуле

     (Лариса Брюховецька)

 

       

 

 

 

День народження українського кіно

13 березня 1922 року

(заснування Всеукраїнського фотокіноуправління)

• тема перемоги революції;
• героїчне змалювання більшовиків;
• сувора радянська рецензія;

 

 

  

 

 

 Український авангардизм

(франц. слово – «передовий загін») (означення лівих течій у мистецтві)

 

Прояв перевороту естетико-художнього мислення і творчості;

 

знищення старого «розчищати літературний мистецький процес»;

 

ознаки авангардизму «маніфест», як жанр, що вміщує програму глобальної переробки Всесвіту;

 

розуміння краси і творчості базується на антитрадиційності;

 

футуризм «відмовляється від художньої спадщини;

 

 Український авангардизм

 

            Завдання: Мета:

• заперечення       - знищення старого;
• руйнування                 «розчищення

                                                                                            літературного процесу»

 

Девіз: Основна ознака:

«оновлення і                                                               «Маніфест як жанр, що       

збагачення мистецтва»                                                   вміщує програму глобальної

 переробки Всесвіту

 

                                       Етапи розвитку «панфутуризму»

(домінування футуризму)

І етап

Літературні угрупування «Аспанфут» перейменовують на «Асоціацію комуністичної культури»(1924 -1925 р.р) (футуристичні поезії ставала гостро-агітаційною та лозунговою);

 

 

 

ІІ етап

Літературні угрупування «Гарт» (розпався в 1925р.) літературно-мистецька група «Авангард  »      (1928-1929 р. р.)               гілка авангардизм            засновник Валер'ян  Поліщук;

 

 

ІІІ етап

Об’єднання мистецтв «лівого фронту» мистецтва в літ. угр. «Нова генерація» (м. Харків із жовтня 1927 р. до грудня 1930р.) (журнал за редакцією М. Семенка «Нова генерація»

Київ  журнал під редакцією Г. Шкурупія січень-квітень 1930р – 2 номери альманаху «Авангард»

(нариси Олекси Близька, кіносценарій «Земля» О. Довженко, проза Віктора Петрова, статті Казимира Малечева, ) полемічна стаття проти мистецького угрупування         «Авангард»           критика існування 1930-1931 рік літ. угр. «Нова генерація» під тиском комуністичної партії самоліквідувався.

 

 

 

 

 Ідейно-Художній аналіз української  народної пісні

Назва:

Тема:

Ідея:

 

Основна думка:

 

 

Жанр:

 

 

Мотив:

 

 

Художні особливості народної пісні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Модернізм в Україні

 

Видозмінив канву української літератури

 

      

Повість-новела                                             М.Вороний - творчі осередки

«Сойчине крило»                                          основоположник «Молода муза»

І.Франка      українського (1906-1909р.р)

«Лісова пісня»       модернізму «Українська хата»

«Одержима» (1909-1914 р .р)

Л.Українка

 

 

     альманах «З-над хмар і долин»

     імпресіоніст М.Коцюбинський

     символіст О.Олесь

     психологічна проза В.Винниченка

     новеліст-експресіоніст В. Стефаник

     поет- «кларнетист» П. Тичина

 

 

 новий герой

 «змінює  свій вибір і

 змінює своє власне життя»

 

 «Широко відкрив»

 двох жінок – письменниць

 О. Кобилянську

 Л.Українку

 

Український футуризм

(1914р.)

 

 Стильова течія авангардизму (futurym – майбутнє)

 

 

 Маніфест футуризму ( програма переробки Всесвіту)

 

 

Розуміння краси і поглядів на мистецтво базується на  антитрадиційності

 

 

• відмова від художньої спадщини;
• протиставлення старій культурі на нову «антикультуру»;
• засудження думки;
• оспівування лінощів;
• захоплення бездіяльністю;
• оспівування зухвалого натиску;
• оспівування марення, маячні;
• стройового кроку;
• безпечного стрибка;
• ляпасу, мордобою;

 

 

радикальне оновлення мистецтва (перевага форм над змістом, знищення синтаксису, пунктуації, вживання дієслів, лише в неозначеній формі)

 

 

лідер Михайло Семенко оголошує війну будь-яким канонам та культу в мистецтві, протестує проти звеличення образу Т.Шевченка (спалює власний «Кобзар», нехтує національним, виступає за «красу пошуку», за стрімкий рух мистецтв.

«Процес мистецтва – динамічний субстанційно»

(М.Семенко)

 

Український футуризм

 

Михайло Семенко

 

Лідер українського футуризму

(панфутуризму)

 

«футуроб на незайманих лісах української літератури»

(М. Семенко)

 

1922 рік – розробляє «теорію панфутуризму»

 

«мистецтво потрібно «добивати» аби не уламки «Старого мистецтва» зводити,

конструктувати нове»

(Підтримав Гео Шкуропій)

 

Утворює футуристичні угрупування в м. Києві «Кверо» (1214 р.), «Фламінго» (1919р.), «Ударна група поетів-футуристів» (1921 р.)

 

Українські футуристи:

Олекса Слісаренко

Яків Савченко

Володимир Ярошенко

Микола Терещенко

Гео Шкуропій

Гео Коляда

Михайло Щербак

Микола Бажан

Юрій Яновський

 

 

1930 роки

футуризм як український так і світовий припинив своє існування

Українська література «розстріляного відродження»

1920-1970 р. р

(розвиток стильових напрямів і течій в літературі)

 

 

 

1920 – 1930 р. – Україна – «модерна нація»

 

 

 

Українська академія мистецтва, розвиток науки, мистецтва, культури, «Нова економічна політика», «українізація», українське книгодрукування , вихід періодичних видань);

 

 

 

1920 роки – більшовицька влада брутально придушує національний розвиток України;

 

 

 

20-ті роки ХХ століття – утворення чисельних літературних угрупувань: «Біла студія», «Музагет», «Гарт», «МАРС», «ВАПЛІТЕ», «Молодняк»;

 

 

 

1925-1928 р. р – літературна дискусія ( стаття – памфлет «Про сатану в бочці…» шляхи накреслення літератури, викриває «просвітлення і сучасний літературний «масовім» (плужан));

 

 

 

Микола Хвильовий – головний модератор дискусії ( стаття «Україна чи Малоросія?», Хвильовий відірвав спочатку українську літературу від російської, а згодом Україну – від Росії» (Йосип Сталін);

 

 

 

20-30 роки ХХ століття

Ліквідовано всі літературні угрупування, знищено українське красне письменство;

 

 

 

1934 рік

Анатолій Луначарський – «пролетарський реалізм»,

Максим Горький - «соціалістичний реалізм»

Всесоюзний з’їзд радянських письменників затвердив назву «соціалістичний реалізм» і «затвердив єдиний правильний творчий метод»

(класовий підхід до літератури й мистецтва, «викриття ворогів радянської влади, нещадне ставлення до куркулів, священників, буржуазної інтелігенції);

позитивне змалювання радянських вождів, чекістів, комуністів;

 

 

«заборонені теми»:

• голодомор в Україні !932-1933р.р
• причини падіння УНР;
• братовбивча війна в Україні;
• роль і місце Симона Петлюри та Нестора Махна;
• тема «українізації» та «коренізації»;
• сталінські репресії;
• українська історія
• оспівування козацтва;

 

 

Сталінські чистки по всій Україні

 

 

«Чорний з’їзд Кобзарів – 37 кобзарів – родини кобзарів – вивезені до Сибіру («Сибір несходиму» Г. Тютюнник), (фільм «Подвиг» 2013р.)

 

 

Могутнє покоління талановитого українського письменства назвали «розстріляним відродженням» (запропонував польський публіцист й громадський діяч Єжи Гедройць, назвав Юрій Лавріненко (українська діаспора))