Літературний вечір «Славна дочка України» до дня народження Лесі Українки

Сценарій літературного вечора

 «Славна дочка України»

до дня народження Лесі Українки

Голос з-за куліс:

«Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу людина, що ім’я їй Леся Українка. З не такої вже далекої минувшини, проте вже мов би крізь серпанок легендарності, проступає до нас образ поетеси, образ ніжний і чистий…» - Олесь Гончар.

 

Сцена відкривається і на фоні музики з’являється силует малої дівчини в українському строї: мала Леся. Дівчинка сидить за столом і пише.

На авансцену виходить ведуча і читає вірш В.Олеш

 

Приснилась Мавка в зорянім вінку,

А берег озера в зеленому барвінку.

Я десь вже  бачила цю дівчину струнку,

Чарівну Мавку – Лесю Українку.

Вона приходила в моє сільське дитинство

З тим першим віршем, що навчила мама.

У «Читанці» була маленька знимка,

Де дівчинка мала щось в зошиті писала.

Була то Леся. Світ іще не знав,

Яка є сила в хворої дитини.

Тільки Господь Всевишній спланував

ЇЇ талант на славу України!

 

На останніх словах музика підсилюється. Ведуча йде за куліси.

Дівчинка Леся підходить з глибини сцени до глядачів. Музика стихає, але не зовсім. Дівчинка декламує:

 

Як дитиною, бувало,

Упаду собі на лихо,

То хоч в серце біль доходив,

Я собі вставала тихо.

 

«Що, болить?» - мене питали,

Але я не признавалась –

Я була малою горда, -

Щоб не плакать, я сміялась.

Музика знову підсилюється.  Дівчинка біжить зі сцени.

 

Виходять ведучі.

1.

Леся Українка… Лариса Петрівна Косач… Вшановуємо нашу геніальну Поетесу – не ради дати з дня її народження, а ради нас самих! Нас – таких заклопотаних, обтяжених суєтою щоденних турбот, буднями і святами…

2.

Ради нас самих: веселих і сумних, романтичних і прагматичних, активних і пасивних у вирі подій і літ…

1.

Леся Українка вчить нас підніматися над мізерним і дріб’язковим, вчить шукати «три величні золоті зорі», якими для неї були воля, рівність і братерство.

2.

Може, тому й обрала собі взірцем для наслідування образи Прометея, Спартака, Жанни Д’Арк, Кармелюка…

 

Ведучі йдуть.

З’являється дівчина в українському строї: молода Леся.

 

«Contra spem spero»   - читає текст.

 

Після прочитаного відходить в глибину сцени і йде. Знову виходять ведучі – розповідають коротко біографію.

1.

Леся Українка – Лариса Петрівна Косач – народилася 25 (за старим стилем - 13) лютого 1871 року. Мати її – Олена Пчілка, була письменницею, батько – Петро Антонович – був юристом.

2.

У цій сім’ї панувало художнє слово. Батьки любили літературу, тому і діти їхні перейняли цю любов і берегли все життя.

1.

Саме слово було «нагірною проповіддю» Лесі Українки. Воно будило з летаргійного сну націю й вселяло віру й надію в її духовні сили».

 

Вірш «Слово, чому ти не твердая криця»

1.

Леся Українка знала більше 10 мов, але наймилішою для неї була, звісно ж,  українська мова.

2.

Любов, пошану до рідної мови прищепила майбутній поетесі її мама Олена Пчілка. Саме з її свідомої волі підвалини освіти були закладені всім дітям у родині Косачів рідною мовою.

 

 

Пісня  «Рідна мова»

2.

У Лесі було двоє братів – Михайло і Микола, і три сестри – Ольга, Оксана, Ізидора. Діти жили дружно, згуртовано, творчо.

1.

ЇЇ сестра Ізидора Косач пише: «Леся мала неабиякий хист до малювання і музики… Грала вона гарні класичні речі  або народні українські пісні, у виконання яких вкладала багато душі і почуття. А часом навіть грала якісь свої власні імпровізації».

2.

Улюбленими композиторами Лесі Українки були Чайковський, Шопен, Бетховен. З інструментів вона виділяла фортепіано і орган.

1.

Людвиг ван Бетховен «Місячна соната». Виконує Єрнест Орестович Василишин

Музичний номер (гра на ф-но)

1.

Коли Лесі було 10 років, вона застудилася на святкуваннях Водохрестя. І з тих пір почалася її важка і нерівна боротьба з виснажливою хворобою.

2.

Хвороба закрила дівчинці двері до школи, завадила повноцінному спілкуванню з улюбленим другом – фортепіано. Жаль з цього приводу сповнює рядки Лесиної елегії  «До мого фортепіано»

 

Вірш «До мого фортепіано»

1.

Леся до школи не ходила. Ні дня не сиділа за партою… Її вчителями були батьки, книги і життя…

 

 

2.

…Життя її рідного полісся з красою його природи, давністю звичаїв та обрядів. Усе це Леся Українка оспівувала у своїх творах.

 

1.

Але описи природи ніколи не були для поетеси самоціллю. Саме тому в них, зазвичай, присутня людина зі світом своїх мрій і думок, страждань і радощів, надій і звершень.

 

Танець «КАЛИНОНЬКА»

2.

Ще дитиною Леся виявила поетичні здібності: вірш «Надія» вона написала у 9 років і відтоді уже не переставала творити.

 

1.

Культурне оточення сім’ї ( а це, насамперед, родини Старицьких, Лисенків, Франків, Комарових) всіляко сприяло формуванню особистості з глибоким пієтетом до національного і з повагою до світового.

2.

Друкуватись талановита дівчина з Волині почала рано, в 13 років З мамою підібрали літературне ім’я і – де поділась Лариса Косач? Перед світом постала Леся Українка.

 

Пісня «Лесі Українці»

1.

Незважаючи на важкий недуг, Леся Українка завжди була у вирі подій: літературного, громадського, політичного життя. Вона була у вирі небезпеки!

Дібравши собі кличку Лука, Леся Українка послуговувалась нею, коли підписувала різні папери.

2.

Літературний талант молодої письменниці помітили відомі діячі того часу: Іван Франко, Михайло Драгоманов, Михайло Павлик.

1.

Часто буваючи за кордоном, поетеса тужить за рідним краєм, пише про Україну і для України. Тема боротьби і жертовності відбивається у творах поетеси.

 

Вірш «Україно! Плачу слізьми над тобою…»

2.

Останнє десятиліття життя Леся Українка провела далеко від України. Хвороба гонила її, як зірваний вітром лист. Кавказ, Крим, Італія, Єгипет… Це для нас сьогодні ці місця викликають в уяві думки про розкіш і курорти. А тоді для важко хворої, замученої переїздами, втратами рідних, відірваної від дому жінки це були місця відносного лікування і шаленої надії на життя…

1.

Вона дуже тужила за рідними, за Волинню, за Україною. Тому й горіла у тузі, недузі та роботі. Свій шедевр – драму «Лісова пісня» - поетеса написала на Кавказі всього за 20 днів!

 

Знову лунає музика і – сценка з драми.

 

Голос з-за куліс:

Звучить пісня Лесі Тельнюк на вірш Лесі Українки «Досадонька» у виконанні Жанни Боднарук. На сцені – народний хореографічний колектив «Червона Рута», керівник – Дуванова Ірина Іванівна.

 

Танець «Досадонька»

 

1.

1 серпня 1913 року Лариса Петрівна Косач-Квітка – Леся Українка – померла… Прожила талановита волинянка 42 роки… На її долю випала тяжка хвороба, переслідування і арешти, розлука з рідними і Україною, нерозділене кохання… Але її тримали в цьому житті  вірність друзів і велика любов до життя, ідеали волі та незалежності…

2.

З Кавказу привезли тіло Лесі до Києва, де вона похована на Байковому кладовищі. Три зорі, про які мріяла Леся Українка – свобода, рівність, братерство – і сьогодні освітлюють людям шлях до гуманного суспільства.

 

На екран проектуються фото пам’ятників, музеїв Л.Українки

 

 

 

1.

Могутній розум, геніальний художній хист і глибока любов до рідної землі зробили її однією із найвеличніших письменниць у світі.

2.

ЇЇ твори перекладені багатьма мовами, на її честь у багатьох містах, країнах стоять пам’ятники. А у с. Колодяжному на Волині діє літературно – меморіальний музей – садиба Лесі Українки.

1.

Минулого року Україна відзначила 140-річний ювілей славетної поетеси. Та не потрібно чекати ювілею, щоб взяти до рук збірку її творів і поринути у неповторний, яскравий світ Лесиної творчості.

 

Лунає музика. Ведучі йдуть.

Виходить Поетеса. Леся Українка читає вірш «Мій шлях».

 

На фоні музики, яка в кінці, після останніх слів, підсилюється. Леся Українка відходить в глибину залу.

 

Пісня про Україну