Літературно- музична вітальня "Мій світ- моя окрилена душа"

                   Літературно-музична вітальня «Мій світ – моя окрилена душа»

 Мета заходу: донести до свідомості присутніх багатогранність естетичного виховання через формування шанобливого ставлення до «маленьких творінь» великого мистецтва;

удосконалювати вміння учнів виразно читати вірші, створювати умови для максимального розкриття творчих здібностей учнів;

усебічно розвивати учнів  через поєднання різних видів мистецтва, прагнення до самопізнання та самоосвіти;

виховувати почуття національної гідності , поважне ставлення до духовних надбань народів світу.

Ведучі:
1.Знову осінь прийшла
В золотому вбранні,
Закружляла в барвистому танку.
Покоротшали дні,
Навіть трішки сумні
Стали тихі туманні світанки.

2.Якось дивно вона
Огортає сповна,
Їй здаюся одразу в полон.
Бо для мене вона,
Мов струна чарівна,
Що забрала мій спокій і сон.

3.Щоб не рвалась струна,
Хай співає вона
Незабутню мелодію осені.
Хай приходить вона,
Щоб упитись сповна
Її теплими срібними росами.

4.Звучить »Місячна соната» Бетховена

5.«Бог дав мені крила» (Власна творчість)

6. Поезія – то є людська душа,

То втілена в словах таємна мрія,

То усмішка дитини на устах,

Що словом душу матері зігріла.

7.Поезія – покликання душі,

Народжене природою самою,

То витвір Божий, то свята рушіль,

Що сповнена краси та щирої любові.

8.Нехай вона, зігрітая добром,

Омита кришталевою сльозою,

Думками сповнена приходить в кожен дім,

Живе в віках перлиною святою.

9.Монолог Поетеси ( рольова гра)

Поетеса:

Не спалося, а ніч була, як мора

(Мережились Шевченкові слова)

А за вікном усе вселенське горе

Оплакувала осінь дощова

-         Не рано, осене, до мене ти пришла

Якби я композитором була –

Ноктюрни б написала я мінорні

Як Гріг Шопен...А може і мажорні?

Якби ж я композитором була!

Я що, якби художником була?

Які тоді писала б я картини?

Похмурі? Сірі? Чорні зсередини?

Ні! Краще в друзі я візьму Слова!

Слова, слова...Немов разки намиста

Прикрашуєте ви моє життя,

Та вже зимові дні так близько-близько

Слова замерзнуть, кануть в небуття...

Вже третю пісню півні проспівали

Морфе не брав в обійми чарівні,

Думки одна за одною снували,

Плели тенета сірі та сумні.

Слон п’ятий...Сорок п’ятий...Двісті п’ятий...

Біжу я по засніженому полю,

Стараюся в сліди років ступати,

А поруч Жінка...Хто ж то?.. Моя...доля?

Поетеса:

Я сперечатись з Долею не стала,

Та й поле те було – моє життя...

Куди я бігла?І чого шукала?

Поетеса:

-  У чому, Доле?

Звела очі в небо – оніміла

В тенетах-ланцюгах, з одним крилом,

Небесна Дівчина усе ж летіла,

Закривши очі білим рукавом.

Поетеса:

Ні, а хто це...Мавка?

Але як Марлі в неї ланцюги...-

Там моя Доля прикро посміхнулась-

І я напружилась, немов струна...

-Моя Душа? –

І Діва стрепенулась – зі моню зв’язана була вона.

Поетеса:

Вона іще хотіла щось сказати,

Та я прокинулась...Вже день на

флейті грав – мелодію

Душі йому співала Осінь,

Із покуття дивилося Дитя –

Я Сонце бачила і ніжну неба просинь!

В гніздо моє летіть, Птахи-Слова!

Чекаю вас в своїй затишній хаті,

Скупаю вас в любистку, руті-м’яті!

Рука моя...тягнулась...до пера.

1 ВІРШІ ПРО ОСІНЬ УКРАЇНСЬКИХ ПОЕТІВ

Ліна Костенко

Осінній день, осінній день, осінній!

О синій день, о синій день, о синій!

Осанна осені, о сум! Осанна.

Невже це осінь, осінь, о! – та сама.

Останні айстри горілиць зайшлися болем.

Ген, килим, витканий із птиць, летить над полем.

Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій.

І плаче кошик серед трав – нема мелодій.

 Віктор Геращенко

Дихає прозора прохолода,

Верболіз закутався в туман.

З лісу, з поля, із сивого болота

Тихо підкрадається зима.

Краснобоке літечко зів’яло,

Яблуком скотилось за поріг.

Листя золоте нечутно впало

Килимом пухким до наших ніг.

На ромашках відцвіли росини,

Відсюрчали коні-стрибунці.

Перелітний птах у небі синім –

Мов сльозинка тепла на щоці.

На ланах із ранку й до ночі

Крають землю гострі лемеші.

Не зів’яло літечко, бо хоче

Залишитись у моїй душі.

Олександр Олесь

Вишиває осінь на канві зеленій

Золоті квітки.

Квіти оживають, і з дерев спадають

Жовті нагідки.

Яблука і груші падають на землю,

Боки, спини б’ють.

Люди їх збирають, у мішки ховають,

Кури їх клюють.

Бавляться дітками, бавляться квітками,

Моляться батьки.

Вишиває осінь на канві зеленій

Золоті квітки.

 Марко Вовчок

Уже зриває вітер

Золото беріз.

Застогнали віти,

Похилились вниз.

Листячко тріпоче,

Сумно шелестить,

Заховатись хоче,

Боязко тремтить.

Осінь йде полями,

Стелить килими.

Уже не за горами

Білий кінь зими.

15. Вірш про осінь на англ.мові

16. Перегляд учнівського буктрейлеру «Осінній етюд»

17. « Власна творчість».  Виставка картин Клець Вікторії( пейзажі осені). Обмін враженнями.

18. Осінь… Як ця чудова пора описана багатьма поетами та письменниками…

«Золота осінь...Ах, як не хочеться листу з дерева падати — він аж ніби кров'ю з печалі налився і закривавив ліси. Сумовито рипить дуб, замислився над зимовим сном ясен, тяжко зiтхає клен, i тiльки берiзка, жовтаво-зелена берізка ген там на узлiссi бiлявим станом своїм кокетує, нiби на побачення з поетесою  жде чи, може, композитора на симфонiю викликає.»

19. Музика може розповідати про все: про настрій, почуття — і навіть малювати картини природи особливою мовою — мовою музики.

( А. Вівальді. Цикл „Пори року”. "Осінь" (уривок)

20.Перегляд відео: Дмитро Левицький - Мелодія краси (Осінь).

21.Вокально-хорова робота

Розучування пісні «Диво-Осінь»

20. Джордж Гордон Байрон казав: « Той ,хто домігся гарного настрою, має поділитися ним з іншими. Тоді з гарного настрою народиться близнюк – радість». Радійте від дотику до Краси Слова, Музики, Природи.

21. Усім дякуємо за увагу. Читайте книжки, любіть літературу, слухайте музику, споглядайте природу. Краса  надихне вас на добрі вчинки!