Літературно-музична композиція до Дня Збройних Сил України

Україно, п’ю твої зіниці
Голубі й тривожні, ніби рань.
Крешуть з них червоні блискавиці
Революцій, бунтів і повстань.

Україно! Ти для мене — диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік.

Ради тебе перли в душі сію,
Ради тебе мислю і творю —
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю!

Одійдіте, недруги лукаві!
Друзі, зачекайте на путі!
Маю я святе синівське право
З матір’ю побуть на самоті.

Рідко, нене, згадую про тебе,
Дні занадто куці та малі,
Ще не всі чорти втекли на небо,
Ходить їх до біса по землі.

Бачиш: з ними щогодини б’юся,
Чуєш — битви споконвічний грюк!
Як же я без друзів обійдуся,
Без лобів їх, без очей і рук?

Україно! Ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова...
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.

Хай палають хмари бурякові,
Хай сичать образи — все одно
Я проллюся крапелькою крові
На твоє священне знамено.

Звучить кліп «Марш нової армії».

Учасники виконують комплекс рукопашного бою. Виходить ліцеїст і приспів виконує у стилі реп, а всі учасники повторюють:

Україно!
Свята Мати Героїв,
Зійди до серця мого!
За Твою славу,
За Твої Святі Ідеї!
Нехай душа моя у тобі відродиться,
Славою твоєю опроміниться!
Страху нехай не знає,
Не знає, що таке вагання!

Епізод 1 . «Клятва Україні»

1.Клянемось  «Кобзарем « Тараса,

Геніями Лесі і Франка,

Що не зродиться пахолків раса

З крові Гонти і Залізняка.

Клянемось Богом України,

Що вмремо , та не підемо в ярмо.

Дух, воскреслий з темної руїни .

На наругу в рабство не дамо.

2 .

Мені не сумно, не тримаю я образу.
Так, розумію, що я знов солдат.
Можливо, снайпер вб”є мене одразу,
а чи накриє в чистім полі “Град”…

Чи я прийду, чи принесуть додому,
Чи я побачу рідний степ і край…
Я не бажав би це почути вже нікому:

“Будь ласка, тату, тільки не вмирай!”

Бо є найбільший біль в моєму світі
У тім, що цвіт злітає й в очі б’є…
Хотів би вишиванку я одіти
І хай вона на мені вже гниє…

3. Моя хата не скраю
Тому і вмираю  я за Україну,
ЇЇ честь та славу.
Пробач мені, мамо, що тебе покидаю,
Бо мушу йти на війну
Проти осатанілої зграї.

Хто зна, чи вдасться мені тебе ще побачить
Та я сподіваюсь,
Що одного ранку прокинешся

Та й мене пробачиш

Ведучі:

1.                       1.  6  грудня відзначається як День Збройних сил України з 1993 р. Ні, в цей день Українська армія не отримувала вирішальних перемог, і не захоплювала чужих територій, просто в цей день було прийнято закон про «Про Збройні Сили України».
2.                        

2.Пропонуємо вашій увазі відео «Збройні сили України»

3.                       1.. І ось уже 25 років Збройні Сили України стоять на сторожі територіальної цілісності і незалежності нашої держави. За ці 25 років сталось так багато  суперечливих подій.
4.                       2. Українська армія пройшла шлях від третьої за чисельністю армії Європи, до повністю розграбованої , зрадженої, і знову відродженої загартованої, обстріляної і обпаленої.
5.                        
6.                       1. Пропонуємо вашій увазі відео  «Де був ти?

Ведучі:

1. Краю ти мій тополиний! Краю золотого поля і блакитного неба! Скільки ти звідав за суворі віки?! Топтали тебе копитами ворожі орди чужинців, плюндрували ясну красу, підкоряли тебе огнем і мечем. І тоді твої білі хати і зелені тополі палали, ніби свічі, під похмурим, свинцевим небом…

2. Краю ти мій билинний, свободолюбний! На твоїх просторах, на берегах тихих річок не раз вирішувалася доля нашої вітчизни, і про це свідчать сиві могили, і закам’янілі пам’ятники, і древні дуби-дідугани, які таке бачили за віки.

1. Краю мій вільний, нескорений, оспіваний у мужніх думах кобзарів і задумливих піснях ліриків, і в материнських ласкавих піснях… Ти і сам – мов пісня, як світла дума народу.

2. Краю вільний хліборобський, краю золотих пшениць, зелених баштанів, вітряків, краю степових криниць, калинових гаїв і замріяних верб обіч курних степових доріг… Як ти змінився навіть за моє коротке життя!

1. Я твоя від паростка зерна твого і до тугого колоса. І все, що в моєму серці, я віддаю тобі, дорогий мій краю, бо ми твоя основа, твоя надія …

Пропонуємо вашій увазі пісню «Україно»  у виконанні …

Ведучі:

1.Ми – унікальна нація.

2. У нас хліборобів морили голодом.

3.Режисери ставили спектаклі у концтаборах.

4.Поетів закопували у вічну мерзлоту.

5.У кого ще є атомний саркофаг? А у нас  - є.

6.А ви думали,що Україна так просто.

7.Україна – це супер. Україна – це ексклюзив.

8.По ній пройшли всі катки історії.

9.На  ній відпрацьовані всі види випробувань.

10.Вона загартована найвищим гартом.

11. В умовах сучасного світу їй немає ціни.

12.Україна – це випробування  Революцією Гідності , це вічність Героїв Небесної Сотні.

13.Україна – понівечений і зруйнований Донбас , окупований Крим.

14.Сьогодні Україна стікає кров’ю на вогневих рубежах фронту і хоронить, 

хоронить  своїх синів.

15.Лінію оборони тримають живі.

Кліп «Причини любити Україну»

Ведучі:

1. Україна сьогодні – це радість і сум. Радість, бо ми живемо у прекрасній державі, а сум, бо йде війна і гинуть люди. Десятки  тисяч могил  вкрили землю України. Та «воскресають лишетам, де є могили.»
2. Тільки той народ, який на вітар боротьби за сою волю і державну

незалежність приніс у жертву найкращих своїх синів,цвіт нації , достойний 

бути вільним.

1. Згадймо, як це було…
2. Пропонуємо вашій увазі відео «Небесна сотня»

Ведучі:

1. Послухайте українську пісно..., бо пісня - це пам’ять людська, вона завжди жила в народі, щоб сьогодні, у час національного відродження, зазвучати на повний голос, попри всі перепони - страх, голод, переслідування і репресії.
2.  Та й не могло бути інакше, бо вона вийшла з глибин душі і серця й співзвучна з нашим прагненням до волі і незалежності.

1. Пролпонуємо вашій увазі пісню «Мить» у виконанні …

Поезія «Коли будуть , мамо ,питати»

Коли будуть, мамо, питати,

Нащо смерть я зловив за руку,

Я вже буду, рідненька, мовчати,

Буду в серці твоєму стуком.

Коли будуть, мамо, питати,

На якому вмирав я полі,

Ти скажи, що на Україні,

На межі тирана і волі.

Коли будуть, мамо, питати,

Що в житті я хотів зробити,

Заплющ очі, бач – я, маленький,

Хочу жити і хочу любити.

Коли будуть питати, мамо,

Чи боліло мене вмирати,

Не клади на могилу квіти –

Їм ще важче буде помирати.

Коли будуть, мамо, питати,

Чи не страшно ховати сина?

Страшно, люди, ховати не тіло,

Страшно те, що у тілі людина.

 Коли будуть питати, мамо,

Звідки кралась у душу тривога?

Вибачай, вже летіти мушу,

Тепер в небі я, в сотні Бога.

Ведучі:

1. В той день, коли закінчиться війна
2. Впаде на землю мамина сльоза

1.За тих, хто не вернеться додому

      2. Ми пригадаєм, як горів Майдан

      1. Смертельні перегони з кулями.

      2. Пропонуємо вашій увазі відео « В той день, коли закінчиться війна»

Вірш «Чекай мене»

Чуєш, ти чекай мене, над усе чекай

 Коли смуток огорне, жовтий дощ стіка

 І в спекотну каламуть, в заметіль, у сніг

 Коли інших вже не ждуть, вже й забувши їх.

 І коли листів нема із далечини...

 інших вже не ждуть дарма — стомлені вони.

 Повернуся, тільки жди

 І не зич добра тим, хто каже далі йди і забудь... пора.

 Хай повірять мати й син, що нема мене

 Друзі втішаться отим "було і промине",

 Сядуть в коло при вогні і ковтнуть вина. На помин душі

 Та ні. Ти чекай одна.

 Ти чеканням повернеш із смертельних лав

 "Поталанило, еге ж?" - скаже, хто не ждав.

 Не дано збагнути їм в літо вогняне

 Як чеканням ти своїм вберегла мене.

 Як вцілів я? Вижив як?

 Знаємо без слів.

 Просто ти чекала так, як ніхто не вмів.

Ведучі:

1. Україна… Як мати любить сина, Україна любить нас.
2. Як Шевченко заповів, ми кайдани порвемо.

1. Правду й волю в своїй хаті ми разом відстоїмо!

         2.Пропонуємо вашій увазі пісню «Гімн Євромайдану» у виконанні…

Ведучі:

1. Ми – молоде покоління, яке творить майбутнє України.
2. Я пишаюсь своєю батьківщиною, ніколи не продам її і не оскверню.

1. Сьогоднішня війна принесла багато лиха українцям. Ми пам’ятаємо тих, які поклали свої життя на вівтар служіння українському народові.
2. Тож, давайте  разом вшануємо пам'ять загиблих героїв у зоні  АТО хвилиною

мовчання.

 (Хвилина мовчання).  Метроном ..Звучить  кліп «Гей  ,плине кача» перший

 куплет.

Ведучі:

1. Пропонуємо вашій увазі  сценку «Ангели»

Сценка «Ангели»  під мелодію «Місячна соната» Бетховена

Виходить мама з маленьким сином.

– Мамо, чуєш? – А хто нас охороняє?

– Ангели, сину.

– Ангели? Хто це?

– Небесні охоронці, маленький. Вони бережуть нас від зла, від сліз, від усього поганого.

– Але ж, мамо, хіба поганого не стається?

– Стається, Максимку, та тільки ж ангели нас боронять, але не можуть з нами боротися. Коли людина хоче добра, то й лиха з нею не станеться, а як ця людина недобра, то чинить зле. І тоді ангели плачуть.

– А які вони?

– Хто?

• Ангели, мамо.
• – Ну, це довга історія

– Розкажи.

– І ти ляжеш уже спати?

– Так, мамо.

– Гаразд. Було колись…

• Давно?
• Та не те, щоб, та уже минуло. – Не перебивай, бо не розповідатиму.

– Не буду.

– Так от. Була колись одна країна. Та ж така, що прекраснішої від неї не було на цілий світ. З одного боку омивало її ніжне блакитне море, з іншого на сторожі стояли сиві, старі-старі гори, від лютих вітрів її захищали густі ліси, багаті на усілякого звіра, а в серці її пашіли золотом степи. Бурхливі ріки, щедрі врожаї, мудрі люди – така була ця країна. Та сталося лихо. Захопив цю країну володар, та такий злий і жадібний, що не сказати. Його посіпаки

обкрадали народ, відбирали зерно, будинки, усі статки, які чесною працею збирали люди за своє життя. А хто не погоджувався, того хапали і саджали у в’язниці. Хоча й це не найгірше І зайшло сонце над країною.

• Як це?
• Так кажуть, коли все навколо стає погано. Ніби, немає просвітку серед лиха.

– Але ж ці люди, вони скинули володаря?

– Зачекай же! Одного дня не сила стала народові терпіти знущання. Повстав він. Аж від моря вже до гір, лісів і степів, здійнялася буря. Страшна вона була, сину. Божевільний володар

дістав гармати і рушниці, його посіпаки, які тоді ще нікого та нічого не боялися, теж узялися до зброї та розбоїв.

– І що?.

– Не злякався мужній народ. Беззбройні та сміливі, виходили люди один на один проти володаревих посіпак. Спочатку поодинці, потім хвилями, і день за днем ці хвилі ставали усе нестримнішими, усе сильнішими, поки одного дня людський гнів не змив володаря з

його челяддю геть з країни.

– Мамо, а де ж про ангелів?

– Бачиш, сину. Люди, молоді та не дуже, йдучи на бій з темною силою, втрачали життя. Перший упав, другий, третій – їхні серця зупинялися від ворожих куль. Але побачили люди, що герої не вмирають, що, насправді, їхні душі, у світлі, сходять у небо, в золотих, сяючих обладунках, стаючи небесними ангелами, воїнами добра. Цілий загін ангелів, ціла Небесна сотня постала перед райськими ворітьми. І Бог забрав їх до себе, всіх до одного, героїв з

чистими душами, та наказав берегти свій народ, боронити від лихого. З тих пір, синочку, наші ангели-охоронці ось такі, вродливі, сміливі, загартовані у бою воїни. І це вони бережуть нас від усього на світі зла.

– Мамо, а наш тато, він теж ангел?

– Так, сину. І наш тато – ангел. Найсміливіший ангел. Маленький, а ти так на нього схожий.

Ведучі:

1.І піду я в життя по жалу бритви. Вкарбую часу віковічний плин. Моя душа – мільйонне поле битви. Я!

2.Я – нації нескореної син.

1..Та знайте ,вороги, давно пора вам знати: Є небо голубе,є сонце золоте, є

Україна – Батьківщина-

2.Мати. Вона вогнем в душі моїй цвіте.

1. Пропонуємо вашій увазі пісню «Перевал» у виконанні …

Ведучі:

1. Для українців, проводи в армію – це свято.
2. Так, особливо, коли все село проводжає…

1. Тиждень до армії….
2. Й тиждень потому….

1. Отож,  пропонуємо невеликий гумористичний відступ.
2. Так. Пропонуємо вашій увазі  сценку «Осінній призов»

На сцені імітація медичного кабінету.

Йде відбір в армію. За столом сидить лікар.

Лікар: Наступний!

Входить перший призовник, пересувається човгає ходою.

Лікар: Що у вас?

Приз.: У мене плоскостопість.

Лікар: (оглядає ноги) Мдаааа ... Формені ласти!

Приз.: Значить залишаюся на гражданці?!

Лікар: Ні! Йдете в підводники! З такими ластами - тільки в підводники!

Приз. : Я води боюся!

Лікар.: Боязнь води буває при сказі. Сильно боїтеся?

Приз.: Дивитися навіть страшно. Боюся.

Лікар: У вас типовий сказ!

Приз.: Значить, все-таки гражданка?

Лікар: Почекай, сказ - це собаки, Собаки - це кордон. Але ми вас, у прикордонні війська не посилаємо! (Слухає призовника) Зябра не турбують?

Приз.: Ні!

Лікар: От бачите, ви типовий підводник. Наступний!

Входить другий призовник.

Лікар прикладає до грудей призовника фонендоскоп.

Лікар: Так, у вас в легенях формена турбіна!

Приз.: Значить, залишаюся на гражданці?

Лікар: З такою турбіною тільки в авіацію! Мертву петлю знаєте?

Приз.: Не - а, тільки штопор. Ну, там ще стакан ... горня ...

Лікар: Нічого, в авіації бочку освоїте. Головне, не літайте в не льотну погоду, Карлосон ви наш.

Входить призовник.

Лікар: Що у вас?

Приз.: Ааа?

Лікар: Що у вас?

Приз.: ААА???

Лікар.: Глухий чи що?

Приз.: Ага.

Лікар: Значить в танкові війська.

Приз.: ААА?

Лікар.: Що ви голубчик, ви ж з танком створені один для одного. У танку теж глухо.

Приз.: А на гражданці залишитися ніяк?

Лікар: Ви ж глухий як не як. Будь ви німим, ми вас відправили в шпигуни зберігати державну таємницю. А поки по машинах!

Входить наступний призовник, дістає гроші.

Лікар (віднімаючи гроші) Важкий випадок.

При.: Значить гражданка?

Лікар: Яка гражданка? Десант! Спеціальний підрозділ "Нічні дияволи"

При.: Який "Нічний диявол" з сліпого?

Лікар: Нічні дияволи воюють в темряві, коли все одно нічого не видно.

При.: Ех, все до дідька!

Входить наступний призовник.

Лікар: У вас здається почки?

Приз.: Почки на березі ...

Лікар: Підозра на печінку.

Приз.: Печінка у тріски?

Лікар: Ой! Так, у вас же розсіяна увага! А ну - ка дивіться сюди і запам'ятовуйте. Це великий, це вказівний, це середній, це безіменний, це мізинець (стискає кулак і розтискає) Ну а тепер, де який палець?

Приз.: Нісенітниця собача ...

Лікар: Ось бачите, з таким букетом хвороб, Вам залишається тільки гражданка.

Приз.: Татку, ну чому?

Лікар: Та тому, що я твій батько! І армія тобі не світить!

Приз: А я все одно буду служити. Я сказав!

Лікар.: Ах, ти сказав! Ну, тоді я тебе зараз відразу в черепа і переведу! Знімає ремінь і біжить за сином

Ведучі:

1.Народ мій є, народ мій завжди буде!

2.Ніхто не перекреслить мій народ –

1.Пощезнуть всі перевертні й приблуди

2.І орди завойовників – заброд!

1.Всі байстрюки катів осатанілих,

2.Не забувайте, виродки, ніде:

1.«Народ мій є. В його гарячих жилах

2.Козацька кров пульсує і гуде».

Пропонуємо вашій увазі відео «Нас не зламає холодна байдужість»

Ведучі:

1. У цей день згадаймо Великого Кобзаря, Тараса Григоровича Шевченка.
2.  Невмирущого пророка України, людину, яка не тільки мріяла про нашу незалежність, а й усе своє життя поклала на вівтар цієї мети.

Пропонуємо вашій увазі відео «Думи мої» у сучасній обробці

 Відео Фома та гурт Мандри «Думи мої»

1.   Яка засвідчила перед усім світом могутність українського народу, могутність нашої нації, її духовне коріння, її славу.
2. Пропонуємо вашій увазі уривок з поеми «Кавказ» Тараса Шевченка

Виходить читець, в руці тримає розкритий "Кобзар"

За горами гори, хмарою повиті,

Засіяні горем, кровію политі.

Споконвіку Прометея

Там орел карає,

Що день божий добрі ребра

Й серце розбиває.

Розбиває, та не вип’є

Живущої крові –

Воно знову оживає

І сміється знову.

Не вмирає душа наша,

Не вмирає воля.

І неситий не виоре

На дні моря поле.

Не скує душі живої

І слова живого.

Не понесе слави Бога,

Великого Бога.

Не нам на прю з Тобою стати!

Не нам діла Твої судить!

Нам тілько плакать, плакать, плакать

І хліб насущний замісить

Кровавим потом і сльозами.

Кати згнущаються над нами,

А правда наша п’яна спить.

Коли вона прокинеться?

Коли одпочити

Ляжеш, Боже, утомлений?

І нам даси жити!

Ми віруєм Твоїй силі

І духу живому.

Встане правда! встане воля!

І Тобі одному

Помоляться всі язики

Вовіки і віки.

А поки що течуть ріки,

Кровавії ріки!

За горами гори, хмарою повиті,

Засіяні горем, кровію политі.

Отам-то милостивії ми

Ненагодовану і голу

Застукали сердешну волю

Та й цькуємо. Лягло костьми

Людей муштрованих чимало.

А сльоз, а крові? Напоїть

Всіх імператорів би стало

З дітьми і внуками, втопить

В сльозах удов’їх. А дівочих,

Пролитих тайно серед ночі!

А матерних гарячих сльоз!

А батькових старих, кровавих,

Не ріки – море розлилось,

Огненне море! Слава! Слава!

Хортам, і гончим, і псарям,

І нашим батюшкам-царям

Слава.

І вам слава, сині гори,

Кригою окуті.

І вам, лицарі великі,

Богом не забуті.

Борітеся – поборете,

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!

Ведучі:

1.Яке майбутнє чекає нашу країну?

2.Кожний по різному бачить це майбутнє.

1. Для одних – це Європейська країна з європейським рівнем життя, для інших просто щаслива країна з щасливими людьми,…

2 … але обов’язково мирна…

1. Пропонуємо вашій увазі мелодекламацію поезії «Думки»

Читець

Я хочу сказати простими словами,
Про те, що турбує мене вечорами,
Про те , як в думках я малюю картину,
Якою я бачу свою Україну!

В моїй Україні ніхто не стріляє,
Ніхто не калічить, ніхто не вбиває!
В моїй Україні ніхто не воює!
Своє і чуже життя кожен цінує!

В моєї країни чудові сусіди,
Запрошують в гості і я до них їду.
Сусіди і самі в нас часто бувають.
Не брешуть, не крадуть, ніде не блукають!

В моїй Україні є чесная влада,
Про неї в народі складають балади.
Працює й працює, з ранку до ночі,
Щоб людям відкрито дивитись у очі.

В моїй Україні не плюють на підлогу,
Отримують і надають допомогу,
І молодь моя не п`є і не курить,
Займається спортом, співати так любить!

В моїй Україні чемні дівчата!
А хлопці вміють їх щиро кохати!
Навчаються жити, читають книжки,
І горді від того наші батьки!

В моїй Україні немає кордонів!
І море, і сонце, Дніпро, терикони,
Карпати зимою в засніжених шапках,-
Моя Україна! Люблю її! Крапка!

Ведучі:

1.Не покидайт е батьківських осель, сини і доньки України!

2. Ми тут вільні, царям не вклонимось, нікому не підкоримось!

1..Бо нам воля дорожче золота. Наше слово б’є краще молота.

 2.Я і ти – це велика сила. Я і ти – це і є Україна.

1.Україно, час піднятись з колін!

1. Пропонуємо вашій увазі відео «Україно, піднімись »

Приспів:

Україно, підіймись з колін,

Збережи своїх синів і свою волю.

Хай лише до Бога буде твій уклін

Хай панує  мир і буде краща доля.

На завершення, всі учасники виходять,  співають приспів