Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Літературно-музична композиція історичного характеру до Дня Соборності України

Про матеріал

Ми пишаємося, що ми- українці, а наша Вітчизна- Україна, земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитими людьми. Ми горді зватися українцями.

Мета тематичного заходу: розширити кругозір учнівської молоді про історію виникнення та святкування Дня Соборності України;

прищеплювати любов і повагу до історичних та культурних надбань українського народу, інтерес до минулого;

виховувати почуття національної гідності, гордості за свою Батьківщину та народ, повагу до культурних цінностей, літературної спадщини та історії власного народу.

Перегляд файлу

 

Славетна мить, що об’єднала Україну

(Літературно-музична  композиція історичного характеру

 до Дня Соборності України)

     

 

Мета: розширити кругозір учнівської молоді про історію виникнення та святкування Дня Соборності України;

              прищеплювати любов і повагу до історичних та культурних надбань українського народу, інтерес до минулого;

              виховувати почуття національної гідності, гордості за свою Батьківщину та народ, повагу до культурних цінностей, літературної спадщини та історії власного народу.

 

Обладнання: проектор для мультимедійного супроводу заходу; аудіо записи(-)

              пісень, відеоролики, слайдові презентація,  портрети видатних синів України (письменників, істориків, політиків), державна символіка, вишиті рушники, власноруч виготовлені символи єднання, українські народні костюми, 2 журнальні столики, 5 стільців, 2 патріотичних букети, гілочки дерева, транспаранти з написами дат, назвами міст, виставка літератури.  

 

Цільова аудиторія: старшокласники.

 

Захід проводиться в залі, прикрашеному українською атрибутикою. У залі презентується виставка тематичної літератури.  У центрі сцени розміщено державні символи України та екран. На екрані – тема заходу. Звучить музика.

 

Виходять дві пари ведучих і сідають по обидва боки сцени за журнальні столики, на яких стоять патріотичні букети. Столики розміщені на авансцені

Протягом всього свята на екрані демонструється слайдові презентація, на підтвердження слів виступаючих.

Вокальна група старшокласників виконує пісню «Любіть Україну» на слова Володимира Сосюри.

 

Ведучий 1.  Ми пишаємося, що ми  - українці, а наша Вітчизна  - Україна, земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитими людьми. Ми горді зватися українцями.

Виходить читець. Сцена закривається

 

Читець.     У всіх людей одна святиня.

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніше їм своя пустиня,

А ніж земний в пустині рай,

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

Ведуча 1.   Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні та кого доля закинула на чужину. Її поклик відчуваємо ми й сьогодні, адже її майбутнє в руках молоді. Від нас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружньою, сильною, здоровою і єдиною.

 

Завіса відкривається. На сцені батько та троє синів

Інсценізація притчі

 

Батько.   Сини мої! Живіть у мирі й злагоді, і тоді жоден ворог вам не страшний, ніхто не зможе вас здолати.

 

Син 1.        У мене велика бойова дружина. Я здолаю будь-якого ворога.

 

Син 2.       І я нікого не боюся. У мене вірні слуги. Я зумію побороти ворога самотужки. 

 

Син 3.        Я теж зможу дати відсіч.

Батько.     Візьміть по гілочці та спробуйте переломити їх.

(Сини виконали батьківську волю й переламали гілочки)

 

Батько (батько збирає гілочки в пучок). Ще раз спробуйте переламати гілочки, тільки тепер усі одразу.

 

Голос за сценою (коментує дії синів).   Старший син пробував переламати пучок, але не зміг цього зробити. Потім середній і молодший сини намагалися зробити те ж саме, але в них нічого не вийшло.

 

Батько.     Що, не можете?

Невже ви думаєте, що здолаєте ворога, коли кожен із вас, як та гілка, яку вітер хилить у різні боки, а як сильніше дмухне – то й зламає?

Кожного з вас поодинці можна образити, зламати, але якщо ви будете разом, то ніякі вороги вас не здолають, і всі негаразди ви легко подолаєте.

                   То ж запам’ятайте: нікому ще не вдалося перемогти людей, які тримаються одне за одного, як ці гілки у пучку.

  

Завіса закривається

Ведучий 2. У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події.

 

Ведуча 2.   Одна з таких сторінок нашого минулого - боротьба українського народу за соборність своїх земель.

   

Ведучий 1.  Так вже розпорядилась історія, що упродовж століть наш народ та землі України були розрізнені, належали до інших держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави. Західноукраїнські землі входили до складу Австро-Угорщини, але, на відміну від східних земель, тут українці мали ряд політичних свобод і всебічно розвивали культурне та громадсько-політичне життя.

 

Ведуча 1. З початком Першої світової війни у Галичині було створено Головну Українську Раду (пізніше - Загальна Українська Рада), яка відстоювала інтереси українців. Євген Петрушевич, Євген Левицький, Кость Левицький, Семен Вітик - одні з перших виступили з ідеєю соборності України. На їх думку, ця дія відповідала б найвищому ідеалові української нації. У численних їх промовах відкрито пропагувались ідеї злуки всіх українських земель. 9 жовтня 1918 р. на засіданні австрійського парламенту майбутній глава уряду ЗУНР К.Левицький висловив загальне прагнення галицького люду до Києва. 20 жовтня 1918 р. на багатотисячній маніфестації у Львові відомий західноукраїнський політичний і громадський діяч С.Вітик закликав до негайної злуки з Великою Україною.

 

Ведучий 2. Підвищений інтерес до соборності серед громадсько-політичних діячів Галичини був невипадковий. Передбачаючи швидкий занепад Австро-Угорщини, українці боялися, щоб Галичина не відійшла до складу Польщі. Тому 18-19 жовтня 1918 р. у Львові відбувся з'їзд політичних і громадських діячів українських земель у складі Австро-Угорської імперії, на якому було створено Українську Національну Раду. З'їзд від імені Ради видав постанову, яка окреслювала українську етнічну територію в Австрії та зазначала, що "...ця українська національна територія стає українською державою". На жаль, така заява не мала практичного значення, і важлива лише як вияв політичної думки і волі українців Галичини.

 

Ведуча 2.   У середині листопада 1918 р. Австро-Угорська імперія розпалась під впливом революційних подій у країні. І вже 1 листопада війська Української Національної Ради захопили Львів, проголосивши створення Української держави. А 13 листопада за новоутвореною державою закріпилася назва Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). Тож одним із найважливіших завдань уряду ЗУНР було об'єднання усіх українських земель в одну державу. Але поки гетьман Павло Скоропадський володарював у Києві, ця мета була недосяжною.

 

Ведучий 1.   Ситуація змінилася, коли на зміну гетьманату до влади прийшла Директорія, було відновлено Українську Народну Республіку та її закони. Як можна було сподіватись, Директорія поставилась дуже прихильно до ідеї соборності. Як наслідок ініціатори об'єднавчого руху представники Державного Секретаріату ЗУНР - Дмитро Левицький, Лонгин Цегельський, члени Директорії Володимир Винниченко, Симон Петлюра, Панас Андрієвський, Федір Швець 1 грудня 1918 року підписали у Фастові передвступний договір про наміри об'єднати населення і території обох утворень в одній державі. Обидва уряди зобов'язувалися в найкоротший час здійснити це об'єднання.

 

Ведуча 1.   Даний договір, викликавши схвалення українського загалу, став, по суті, першим і основним актом соборності. Після нього значно активізувалася боротьба за ідейно-політичну і територіальну консолідацію українців усіх земель. Перше рішення у цьому напрямі зробила Українська Національна Рада, яка 3 січня 1919 року одностайно прийняла ухвалу про злуку Західноукраїнської Народної Республіки з Українською Народною Республікою. Об'єднавчий рух, який наприкінці 1918 - початку 1919 року охопив майже всю Україну, досяг свого апогею і в двадцятих числах січня перемістився в столицю УНР.

 

Ведучий 2. Київські видання друкували численні статті, інформації, інтерв'ю, присвячені об'єднанню українських республік.

Директорія і Рада Народних Міністрів призначили урочисте святкування об'єднання УНР і ЗУНР на 22 січня. Мабуть, це було не випадково, бо вказаний день збігався з річницею історичного IV Універсалу Центральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалась самостійною, незалежною державою. Отже, він мав стати днем подвійного всенародного свята - Незалежності й Соборності.

 

Ведуча 2.   І ось настав день, за який українці боролись упродовж багатьох століть. Уранці 22 січня біля святої Софії було велелюдно. Вхід з Володимирської  вулиці прикрашала тріумфальна арка з гербами історичних земель України. Під звуки оркестру крокували військові підрозділи. Урочистості розпочав заступник президента ЗУНР Лев Бачинський, який нагадав про традицію "одного нерозривного тіла" від Володимира Великого до "великих гетьманів".

 

Ведучий 1. Держсекретар Лонгин Цегельський оголосив вірчу грамоту президії Української Національної Ради й передав її голові Директорії Володимиру Винниченку, який привітав галицьких делегатів, наголосивши на непересічному значенні Акта соборності.

 

Ведуча 1.  Представник Директорії Федір Швець виголосив великі слова: "Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України - Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпрянська Україна - в одну Велику Україну…

 

Ведучий 2. Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної  Української Держави на добро і щастя українського народу".

 

Ведуча 2. Усвідомлюючи суспільно-політичне значення цієї події, керівництво Директорії подбало, щоб прийняття Акту Злуки стало величною маніфестацією єднання східних та західних українських земель, днем народження єдиної незалежної соборної держави. Сценарій урочистостей розроблявся під керівництвом міністра освіти Івана Огієнка, а режисурою опікувався корифей українського театру Микола Садовський.

 

Ведучий 1. Особливої значущості події надавала присутність усього керівництва УНР, представників ЗУНР, делегатів Трудового конгресу, духовенства, військової старшини, іноземних дипломатів та великої кількості людей. 

 

Ведуча 1. Це була велика, урочиста, єдина в своєму роді історична маніфестація братерства українського народу. Вона не лише справила велике враження на всіх учасників, але й почала нову добу в житті народу.

 

Ведучий 2.Ця заява єдності всього народу назавжди знищила штучно збудований фізичний і духовний кордон між його гілками. З того часу вже стали марними спроби наново поставити той штучний кордон. І в цьому велика заслуга творців Акту Соборності 22 січня 1919 року.

 

Ведуча 2.   22 сiчня 1919 року на Софіївській площi, бiля пам’ятника гетьману Богдану Хмельницькому, у присутностi десяткiв тисяч киян лiдери УНР і повноважна делегація ЗУНР заявили про свiй непохитний намiр збудувати єдину соборну Українську державу. Відбувся акт злуки, тобто об’єднання України.

 

На авансцену виходить читець

 

Читець.      Задзвонили срібні дзвони в Україні,

Аж по світі по широкім стало чути:

"Зустрічайте Воскресіння день! Віднині

Навік-віки Україні вільній бути!"

Зашумів відвічний Київ прапорами,

Розлилась народу повідь по Подолі,

На майдані, на Софійськім, з корогвами

Зустрічала Україна свято волі.

Україно, нездоланна вища Мати

Володимира, Богдана і Тараса.

Бог тобі призначив жити, не вмирати,

Бути світові як захист і окраса.

 

Демонструються фрагменти документального фільму «Історія Української державності 1917-1921»

 

Ведучий 1.   Таким чином, вперше за шістсот років був зроблений серйозний крок до об'єднання більшості етнічних українських земель в єдину державу.
        

Ведуча 1.   На жаль, у тих складних внутрішньо- та зовнішньополітичних умовах так і не вдалося завершити об'єднання порізнених частин України.

 

Ведучий 2.  Вже через кілька місяців після проголошення об'єднання більшовики захопили Київ, Східну Галичину окупували поляки, Буковину - румуни, а Закарпаття - Чехословаччина.

Ведуча 2.   Велику шкоду соборності завдав і внутрішній стан українства: розкол на непримиренні політичні табори, міжпартійна і внутрішньопартійна боротьба, громадянська війна на Наддніпрянщині та ін.

 

Ведучий 1. Тоді, в 1919-му, Україна не змогла відстояти свою незалежність. Однак, незважаючи на невдале завершення об'єднання двох республік, значення Акта надзвичайно важливе, оскільки він наочно показав безперспективність спроб роз'єднати український народ, протиставити українців один одному, змусити їх служити чужим для них інтересам. Він став етапом становлення і розвитку української державності. Перший Президент Української Народної Республіки Михайло Грушевський зазначав: "Які б тяжкі проби не судила переходити Україні й українському народові історична доля, які пертурбації не лежали б ще перед ними, великі часи Української Центральної Ради і її акти зостануться великою епохою їх розвою, твердою підставою національного будівництва".

 

Ведуча 1.   Об'єднавча акція 1919 року залишила глибинний слід в історичній пам'яті українців. Справжню єдність народу у боротьбі за незалежність продемонструвала світові Україна 21 січня 1990 року. Так, знаменним етапом піднесення духу свободи став "живий ланцюг" між Києвом і Львовом, коли 21 січня 1990 року тисячі українців взялися за руки на згадку про проголошення Акту Злуки. Ось як описував ті події один із учасників: "Живий ланцюг справив на мене неповторне враження. Народ був у надзвичайному піднесенні, навкруги дзвеніли патріотичні пісні. Раз у раз лунали здравиці на честь українського народу. Над головами у височині витав дух свободи".
Ця акція прискорила розпад СРСР і здобуття національної незалежності, бо переконливо засвідчила духовну єдність східних і західних регіонів України.

 

Ведучий 2. Утворення незалежної Української держави в 1991 році знаменувало початок якісно нового етапу в утвердженні суверенітету і соборності українських земель. Винятково важливим політико-правовим чинником на цьому шляху стали результати загальноукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року, в ході якого за підтвердження Акта проголошення незалежності України висловилося 90,92 % виборців.

Демонструється відеоролик «День Соборності»

 

Ведуча 2.   Офіційно в Україні День Собо­рності відзначається з 1999 року. Свято встановлено, враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання Української Народної Республіки та Західно­української Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави. Так зазна­чено в Указі Президента України «Про День Соборності України» від 21 січня 1999 року.

 

Ведучий 1. Ніби звертаючись до нас, один з творців Акту Злуки, державний секретар ЗУНР Лонгин Цегельський говорив про день 22 січня: "Це така дата, що її виучувати будуть напам'ять українські діти грядущих поколінь побіч таких дат, як дата Хрещення Русі, як битва над Калкою, як битва під Полтавою або зруйнування Січі".

 

Ведуча 1.   Його слова стали справді пророчими!

 

Діти з відповідними транспарантами, на яких написані дати проходять по сцені, виголошуючи тексти.

На екрані демонструються відповідні зображення.

 

         22 січня 1973 року в Чорткові на Тернопіллі гурт молоді під орудою Володимира Мармуса вивісив жовто-блакитні прапори (за що хлопців ув'язнили в радянському концтаборі).

 

22 січня 1978 року на знак протесту проти російської окупації біля могили Тараса Шевченка в Каневі спалив себе Олекса Гірник із Калуша.

 

21 січня 1990 року сотні тисяч українців узялися за руки, утворивши "живий ланцюг" від Києва до Львова, на згадку про проголошення Акту Соборності.

 

В кінці 2000-них рр. відродилася традиція створення «живих ланцюгів», що символізують єдність українського народу. В 2008 — 2011 роках у Києві такі «ланцюги» утворювали на мосту Патона. Таким чином символічно об'єднували правий та лівий береги Дніпра. Найбільшого розмаху акція досягла 2011 року, коли на міст Патона прийшло понад 1000 учасників.

 

22 січня 2011 року «живий ланцюг» утворено у понад 20 містах України. Так у Львові близько п'яти тисяч осіб утворили «живий ланцюг» від пам'ятника Тарасу Шевченку до пам'ятника Степану Бандері.

 

Щороку 22 січня весь український народ із вдячністю згадує тих героїв, які боролися за об'єднання усіх національно-демократичних сил українства, хто словом і ділом намагався відтворити незалежну Соборну Українську державу.

 

2017 рік

 

Виходять діти з гербами та назвами міст України

Дитина 1.В Одесі кількасот місцевих жителів провели флешмоб біля пам'ятника Дюку. Активісти вишикувалися на Приморському бульварі з прапорами областей України, а згодом сформували сонце у вигляді спіралі, де серцевина - прапори областей і Криму, а промені - прапори України.

Дитина 2. У Маріуполі навколо драматичного театру мешканці вишикувалися у "живий ланцюг", кожному учаснику флешмобу видали патріотичні повітряні кульки. Після того, як "ланцюг" з'єднався, учасники флешмобу створили "тризуб". Учасники акції заспівали гімн України і відпустили кульки у небо.

Дитина 3. У Миколаєві учасники патріотичного флешмобу утворили на головній площі міста "живий" герб України. Серед учасників акції, які зорганізувалися через соціальні мережі, були депутати та деякі чиновники. 

Дитина 4. У Краматорську учні загальноосвітніх шкіл влаштували патріотичну акцію, об`єднавши вулиці міста живим ланцюжком, що символізував єдність країни. Діти, які пережили окупацію та війну на Донбасі, привітали співвітчизників зі святом.

Дитина 5. У Запоріжжі учасники акції символічно об'єднали два береги Дніпра живим ланцюгом на греблі Дніпрогесу. Участь в акції єднання взяли сотні жителів Запоріжжя. Учасники акції виконували українські пісні, а також скандували патріотичні гасла.

"Групи людей з червоно-чорними та державними прапорами України рушили по Дніпро ГЕСу з правого і лівого берега Дніпра назустріч один одному. Зустрівшись на середині греблі, учасники акції "побраталися", після чого, взявшись за руки, побудували півкілометровий живий ланцюг", - йдеться у повідомленні. 

Дитина 6. У Львові  мешканці та гості міста відсвяткували День Соборності спільною молитвою та Віче. Учасники віче розгорнули багатометровий прапор України. Окрім того на пішохідному мості над алеєю у парку "Погулянка" школярі та студенти провели акцію "Міст єдності", під час якої утворили живий ланцюг.

Дитина 7. У Луцьку із нагоди Дня Соборності 22 січня активісти створили «живу» карту України.

Активісти зібралися на Театральному майдані. На акцію прийшли молодь, люди поважного віку та колишні бійці 35 сотні Самооборони Майдану. Спочатку учасники створили живу карту України та виконали Гімн.

Потім було зроблено спільне фото із синьо-жовтим прапором, освяченим Філаретом біля пам’ятника Володимиру.

 Люди скандували гасла «Слава Україні! Героям слава!», «Слава нації! Смерть ворогам!».

 

Діти(разом).  Схід і Захід – разом!

 

Діти спускаються в зал та дарують присутнім власноруч

виготовлені символи єднання

 

Ведучий 2. Україна вшановує День Соборності, згадуючи великих Українців, які своїми справами і власною діяльністю наближали воскреслий день повстання соборної, самостійної України.

Люби свій край, як любиш Бога,

А свій народ, як матір Божу,

Тоді Голгофа – в рай дорога

 І терня станеться за рожу.

 

Ведуча 2.  Відзначаючи День Соборності, потрібно віддати шану політичній мудрості і патріотичним почуттям тодішніх політичних лідерів, ініціаторів і безпосередніх творців Акту Злуки: Лева Бачинського, Володимира Винниченка, Сидора Голубовича, Стефана Левицького, Андрія Макаренка, Симона Петлюри, Євгена Петрушевича, Федора Швеця та багатьох інших. Слід пам'ятати, що на їхню долю випав не тільки тріумф ухвали доленосних рішень, а й гіркота поразок та усвідомлення власної причетності до їх творення.

 

Ведучий 1. Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною.  Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності.

 

На авансцену виходять діти в національних костюмах.

 

Українка 1.   Соборність – це символ.

 

Українець 1. Символ боротьби за волю,

 

Українка 2.  Порозуміння між людьми…

Українець 2. І часточка надії і віри у майбутнє.

 

Українка 3.  Віри в майбутнє нашої великої родини, що зветься Україною.

 

Діти виконують пісню "Соборна Україна"

(музика Валеріана Стратуца, слова Миколи Жигла)

 

Ведуча 1.  Повсякчас пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.

 

Ведучий 2. Сьогодні  війна на  сході, боротьба за Україну – єдину  самостійну  соборну Українську державу – найбільш яскрава сторінка історії визвольної боротьби українського народу.

 

Читець.     Знову здригнулась земля
Від вибухів, плачу й прокльонів.
Знову московська орда 
Підлізла до наших кордонів
Знову земля наша в горлі
Кісткою їм мабуть стала.
Знову гартуємо зброю,
Щоб стати на захист держави

              Знову стріляють, крадуть
Терзають наш край, нашу мову
Лякають нас, нам брешуть і ждуть,
Що скориться їм весь народ  знову.

              Єднаймося, встанем до лав
Козацького славного війська:
Не скорить нас жоден пахан
Чи хан, чи московський убивця.

              Ми вільний і сильний народ,
Ми славного батька є діти.
Із нами є правда і Бог,
Шевченка й Франка заповіти.

              За Землю, що силу дала -
Ми станемо разом на захист,
За матір  і  села, й  міста,
Дніпро і кремезні Карпати.

               Гартуємо зброю і дух
Бо час не до слова, - до діла
Допоки ще ворог не вщух
Ідемо у бій гордо й сміло!

                                          13 травня, 2014 Ірина Бжезинська

 

Ведуча 2. Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

 

Читець.                 Не вмивайте кров'ю Україну!
Об'єднайтесь, хто з щитом і без щита.
Стане легше у важку хвилину,
Якщо серце переповне доброта.

Істину не можна приховати,
І народ топтати, як сміття.
Скільки ще за правду воювати?
Поверніть украдені життя!
               Автор Віта Стронська

 

Ведучий1. Повсякчас пам’ятаймо про незліченні жертви наших  співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності. Вшануємо їх пам’ять хвилиною мовчання.

 

Хвилина мовчання.

 

З одного боку сцени виходить дівчина Західна Україна(відповідно з елементами одягу, властивими західним регіонам України)

 

Західна Україна.   Я – Західна Україна! 
Горджуся й радію, 
Що рідною мовою 
Я володію,
Шевченковим словом 
Умію писати 
Слова мелодійні 
І вірші складати.
 

З іншого боку сцени виходить дівчина Східна Україна(відповідно з елементами одягу, властивими східним регіонам України)

 

Східна Україна .     Я – Східна Україна! 
Де все мені в радість: 
Ліси і садки. 
Озера й річки,
І глибокі ставки,
Лани неосяжні, 
І гори, й долини, 
Цвіт білосніжний 
У лузі калини. 
В душі моїй солодко 
Грає сопілка, 
Бо я з України, 
Бо я - українка!

 

Західна Україна (з гордістю) Бо я – українка!

 

До українок підходить дівчинка

 

Дівчинка.                  Одна Батьківщина, і двох не буває, 
Місця, де родилися, завжди святі. 
Хто рідну оселю свою забуває, 
Той долі не знайде в житті.

 

Із залу виходить хлопчик

 

Хлопчик.                  Ой ти, ненька-Україна,
Я тебе кохаю,
У свiтi кращої країни
Я не знаю.
Чорне море, степ широкий,
Зеленi Карпати,
I пiд небом синьооким
Стежина до хати.

                                   Ось тому сьогоднi треба
Усім нашим дiтям
Пiд блакитним мирним небом
За неньку радiти.

 

Дівчинка  (звертається до українок).

Обніміться ж, сестри, мої,

Молю вас, благаю!

І не дайте Чорній Силі

Вас роз’єднати!

 

На сцену під неспокійну музику забігають Чорна Сила та її свита. Танцюють

 

Дівчинка (промовляє на фоні танцю)

Я вірю, Вітчизно, ти станеш на ноги,

Махнуть золотистим крилом рушники,

І щастя затьмить всі печалі й тривоги

На вічні роки і прийдешні віки!

 

Чорна Сила та її свита втікають зі сцени

На авансцену виходять українець та українка.

 

Українець.              Україно, соборна державо,

Сонцесяйна колиско моя,

Ні, не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях.

 

Українка.               Я вірю, що дух твій ніколи не згасне.

Ти совість народу, незгасна зоря,

Живи й процвітай, Україно моя,

Для миру, для щастя, любові й добра.

 

Українка і українець (разом)

Ми вірим в майбутнє твоє, Україно! -

Говорять сьогодні дорослі й малі.

Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас єдина,

Немає такої, як ти, на землі.

 

Ведучий 1.  Наша Україна – одна з найбільших Європейських держав, її площа – 604 тисячі квадратних кілометрів, на ній проживає понад  110 національностей, і всі є громадянами України, які творять сьогодення своєї країни.

 

Ведуча 1.  Ми молоде покоління незалежної України віримо, що територіальна цілісність нашої держави, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки  залишатиметься непорушною.

 

Ведучий 2. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ  можемо досягти величної мети – побудувати економічно й духовно багату, вільну й демократичну Україну, якою пишатимуться наші нащадки.

 

 Ведуча 2.               Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

Бо ти у нас одна – єдина,-

Писав в своїх віршах Тарас.

Молюсь, - казав він, щоб у тебе

Не було між людьми війни

Щоб завжди було небо чисте

На нашій стомленій землі.

Ведучий 1. Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє України!

 

Лунає  пісня  «Україно, Україно…», муз. і сл. Т.Петриненка.

 

 

 

 

 

 

Результат пошуку зображень за запитом "День Соборності"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Джерела

 

 

Гай-Нижник П. Акт Злуки УНР і ЗУНР: втілення і крах ідеалу Соборної України // Історичний

 

http://mfa.gov.ua/ua/news-feeds/foreign-offices-news/49971-do-25-ji-richnici-

nezalezhnosti-ukrajini

 

http://klio.klasna.com/en/site/cherkashchina-u-dobu-ukra.html

 

http://tsdazu.gov.ua/index.php/en/online/47-all/668--l-r.html

 

https://www.rbc.ua/ukr/news/ukraine-segodnya-otmechayut-den-sobornosti-1453370951.html

 

http://www.myshared.ru/slide/1188488/

 

http://zik.ua/news/2017/01/23/u_lutsku_na_den_sobornosti_stvoryly_zhyvu_kartu_ukrainy_1029947

 

https://www.youtube.com/watch?v=0mp-54IxBhc) «День Соборності» (YouTube  2:43)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Д О Д А Т К И

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Результат пошуку зображень за запитом "День Соборності україни"

http://klio.klasna.com/uploads/editor/5090/406758/sitepage_52/images/img1.jpg

Українська революція 1917 - 1921 роки - сайт створений кафедрою українознавства Харківського національного університету радіоелектроніки.

Доступ за посиланням: http://ukr-revolution.at.ua/

C:\Documents and Settings\TM\Рабочий стол\slide_6.jpg

 

 

 

 

 

C:\Documents and Settings\TM\Рабочий стол\45.jpg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проголошення Акту злуки на Софійській площі в Києві

22 січня 1919 року(фото)
 

C:\Documents and Settings\TM\Рабочий стол\5.jpg  

Фотографія Софіївського собору, на площі якого було проголошено злуку УНР та ЗУНР 22 січня 1919 р. «Новий Шлях», ч. 4, 25 січня 1969 р.

ЦДАЗУ, бібл. ф. 3, інв. № 6033-О

C:\Documents and Settings\TM\Рабочий стол\17__.jpg

 

Універсал Директорії Української Народної Республіки про злуку з Західноукраїнською Народною республікою, 22 січня 1919 р.
ЦДАВО України, ф.1429, оп.1, спр.5, арк.5

Результат пошуку зображень за запитом "день соборності україни 1919"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Центральний державний архів зарубіжної україніки

Вірш М. Ореста «Видіння минулого» (Додаток до часопису «Наше життя», Ч.5, 1946 р.). ЦДАЗУ, бібл. ф. 3, інв. № 6201-О, стор. 1.

 

2017 рік

В Україні святкують День Соборності: "живі" ланцюги, герби і флешмоби

У містах України 22 січня проходять заходи до Дня Соборності: учасники акцій організовують "живі ланцюги" та "герби" України та проводять флешмоби.

В Одесі кількасот місцевих жителів провели флешмоб біля пам'ятника Дюку. Активісти вишикувалися на Приморському бульварі з прапорами областей України, а згодом сформували сонце у вигляді спіралі, де серцевина - прапори областей і Криму, а промені - прапори України.

  

Фото Андрія Колісніченка

У Маріуполі навколо драматичного театру мешканці вишикувалися у "живий ланцюг", кожному учаснику флешмобу видали патріотичні повітряні кульки. Після того, як "ланцюг" з'єднався, учасники флешмобу створили "тризуб". Учасники акції заспівали гімн України і відпустили кульки у небо.

 У Миколаєві учасники патріотичного флешмобу утворили на головній площі міста "живий" герб України. Серед учасників акції, які зорганізувалися через соціальні мережі, були депутати та деякі чиновники. 

 

У Краматорську учні загальноосвітніх шкіл влаштували патріотичну акцію, об`єднавши вулиці міста живим ланцюжком, що символізував єдність країни. Діти, які пережили окупацію та війну на Донбасі, привітали співвітчизників зі святом.

У Запоріжжі учасники акції символічно об'єднали два береги Дніпра живим ланцюгом на греблі Дніпрогесу. Участь в акції єднання взяли сотні жителів Запоріжжя. Учасники акції виконували українські пісні, а також скандували патріотичні гасла.

"Групи людей з червоно-чорними та державними прапорами України рушили по Дніпро ГЕСу з правого і лівого берега Дніпра назустріч один одному. Зустрівшись на середині греблі, учасники акції "побраталися", після чого, взявшись за руки, побудували півкілометровий живий ланцюг", - йдеться у повідомленні. 

У Львові  мешканці та гості міста відсвяткували День Соборності спільною молитвою та Віче. Учасники віче розгорнули багатометровий прапор України. Окрім того на пішохідному мості над алеєю у парку "Погулянка" школярі та студенти провели акцію "Міст єдності", під час якої утворили живий ланцюг.

C:\Documents and Settings\TM\Рабочий стол\hhh.JPG 

 

У Луцьку із нагоди Дня Соборності 22 січня активісти створили «живу» карту України.

Активісти зібралися на Театральному майдані. На акцію прийшли молодь, люди поважного віку та колишні бійці 35 сотні Самооборони Майдану. Спочатку учасники створили живу карту України та виконали Гімн.

 Потім було зроблено спільне фото із синьо-жовтим прапором, освяченим Філаретом біля пам’ятника Володимиру.

 Люди скандували гасла «Слава Україні! Героям слава!», «Слава нації! Смерть ворогам!», «Схід і Захід – разом!».

 

 

 

Міні-проект «Луцьк буденний: вулиці рідного міста»

 

Вулиця Івана Огієнка

Від розвилки проспекту Перемоги та вулиці Шопена до Клима Савура простяглася вулиця, яка завдячує своїм виникненням офіцерській колонії у міжвоєнний період.

Утворена у 1930-их роках у зв’язку із розплануванням місцевості між Сапалаївкою та Льотничею вулицею (нині проспект Перемоги) для офіцерської колонії. У центрі вулиці була запланована кругла площа, на яку виходили інші вулиці колонії.

C:\Documents and Settings\TM\Рабочий стол\40w.JPGПерша назва – Алея Звитяги, з 1939 року – вулиця Звитяжності. У післявоєнні роки називалася 5 лютого, пізніше – Героїв-прикордонників. На початку 1990-их років перейменована на честь Івана Огієнка - українського церковного та громадського діяча, митрополита, історика церкви, педагога. У 1919 році він був міністром освіти УНР, з 1920 року – в еміграції, у 1951 році обраний главою УГКЦ у Канаді та митрополитом у Вінніпезі. Здійснив переклад Святого Письма українською.

C:\Documents and Settings\TM\Рабочий стол\6w.JPGC:\Documents and Settings\TM\Рабочий стол\22w.JPG

C:\Documents and Settings\TM\Рабочий стол\23w.JPGC:\Documents and Settings\TM\Рабочий стол\25w.JPGC:\Documents and Settings\TM\Рабочий стол\15w.JPG

Огієнко Іван Іванович

 

 

Іван Іванович ОГІЄНКО

(Митрополит Іларіон)

 

український вчений,

митрополит УАПЦ, політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Одним із невтомних працівників у царині національної культури, державності, духовного відродження українського народу є Іван Іванович Огієнко.

Мало хто із сучасників знає, що саме І.Огієнко, який працював в уряді УНР на посаді міністра освіти, випрацьовував текст проголошеного Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року. Саме з ініціативи І.Огієнка свого часу день 22 січня був введений як державне свято українців.

Найбільше щастя: для народу

Віддати все своє життя.

Покласти душу за Свободу,

Прийнять  за нього й розп’яття.

Що тяжчий хрест за край свій рідний,

Що тяжча за народ свій жертва, -

Скоріше прийде час побідний,

Й не буде праця наша мертва.

 

Мало кому відомо, що автором слів  пісні „Не питай, чого в мене заплакані очі” , як вважалося, народної пісні є саме Іван Огієнко.

 

 

Проспект Соборності

Проспект Соборності - проспект у середмісті Луцька. Одна з основних магістралей міста.

Бере початок від роздоріжжя вулиці Гордіюк, проспекту Відродження та вулиці Єршова, рухається на південний захід до мосту біля залізничного вокзалу, де переходить в проспект Перемоги. На перехресті з проспектом Молоді утворює площу Героїв Майдану перед будинком РАГСу.

Проспект названо на честь возз'єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки 22 січня 1919 року.

Колишні назви: Маліновського, проспект Жовтневої революції.

------

РАГС — пр-т Соборності 18.

Кафедральний собор Всіх Святих Землі Волинської — пр-т Соборності 39.

Торговий дім «Тигрес» — пр-т Соборності 11.

ТЦ «Гостинець» — пр-т Соборності 11.

Магазин «Троянда» — пр-т Соборності 14-А.

Гіпермаркет ТАМ-ТАМ — пр-т Соборності 43.

У серпні 2008 року встановлено камінь на площі Героїв Майдану перед РАГСом. На його місці заплановане спорудження в майбутньому пам'ятника керівникові ОУН Степану Бандері.

------

Луцький будинок – найдовший житловий будинок у світі

Будинок розташований одночасно на проспекті Соборності та вулиці Молоді. Довжина по осі – 3265 м, по 1 лінії – 1750 м. Збудований в 1969-1980 роках. Має 88 під’їздів, які об’єднані в 38 адрес по двух вулицях, за якими проживає майже 10 тис. лучан.

Архітектори – Василь Маловиця і Ростислав Метельницький.

http://lutsk.rayon.in.ua/upload/news/1/14419798827/2_IMG_4146.JPGЛучани називають будівлю Великою китайською стіною. Будинок побудований у вигляді сот (типова забудова для 33-го кварталу).

http://guinness-records.info/wp-content/uploads/2014/06/samyj-dlinnyj-zhiloj-dom-12.jpg

 

 

 

 

 

C:\Documents and Settings\TM\Рабочий стол\prosp._sobornosti_1998.jpghttp://uarp.org/upload/video/photo_report/e9f51bcc48c7a8b3dbb594a244a8ec5d.jpg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
doc
Додано
27 серпня 2018
Переглядів
1433
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку